Розвиток природничої компетентності молодших школярів через активне дослідження і пізнання природного середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток природничої компетентності молодших школярів через активне дослідження і пізнання природного середовища

Хомюк Наталія Володимирівна викладачка природничих дисциплін, викладачка вищої категорії, старша викладачка, Комунальний заклад вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради, м. Луцьк

Анотація

У статті розглянуто питання формування природничої компетентності дітей молодшого шкільного віку. Аналіз науково-педагогічної літератури дав змогу виявити потенціал впливу дослідження навколишнього середовища на розвиток молодших школярів. Автором зроблено висновок, що під час навчання учні мають робити набагато більше, ніж просто слухати і фіксувати готові думки вчителя. Вони повинні навчатись самостійно досліджувати оточуючий світ, продукувати інформацію самостійно, визначати та обговорювати проблеми, знаходити шляхи їх розв'язання, спостерігати і планувати, робити самостійні висновки. Вони повинні мати змогу застосовувати нові знання та навички на практиці, створювати зворотні зв'язки, розуміючи, що засобами дослідження природи можна та необхідно розвивати сенсорні та творчі здібності, розвивати уяву, увагу, мову, мислення. І тому актуальними є новаторські проєкти дослідження і спостереження у сфері комплексного виховання майбутнього громадянина країни.

Формування вмінь досліджувати під час проведення спостереження, є одним з основних методів отримання знань про природу і сприяє розвитку в учнів важливих вмінь - дивитись, бачити, чути... Розвиваючи у дітей вміння проводити систематичні спостереження, привчають їх до постійного спілкування з природою, під час якого формується їхня уява, мова, мислення - отже і загальний розвиток дитини! Вміння досліджувати і спостерігати допомагають молодшим школярам не лише правильно і глибоко засвоювати основну інформацію з природознавства, але й полюбити природу, сприяють розвитку здібності до її естетичного сприйняття. Проте, основна вимога до організації спостережень - це продуманий для дослідження відбір об'єктів та явищ природи, систематичність проведення дослідження, спостереження і контроль за правильністю їх виконання учнями.

Ключові слова:формування природничої компетентності дітей молодшого шкільного віку, самостійне дослідження, розвиток, природне середовище, молодший школяр, комплексне виховання майбутнього громадянина країни. формування природничої компетентності виховання

Khomyuk Nataliya Volodymyrivna Teacher of natural sciences, teacher of the highest category, senior teacher, Municipal Institution of Higher Education "Lutsk Pedagogical College" of the Volyn Regional Council, Lutsk

DEVELOPMENT OF NATURAL COMPETENCE OF PRIMARY SCHOOL STUDENTS THROUGH ACTIVE RESEARCH AND KNOWLEDGE OF THE NATURAL ENVIRONMENT

Abstract. The article deals with the issue of the natural competence formation in children of primary school age. The analysis of scientific and pedagogical literature made it possible to identify the potential impact of environmental research on the development of younger schoolchildren. The author concluded that during learning, students should do much more than just listen and record the teacher's ready thoughts. They must learn how to explore independently the surrounding world, produce information independently, identify and discuss problems, find ways to solve them, observe and plan, make independent conclusions. They should be able to apply new knowledge and skills in practice, create feedback, understand that it is possible and necessary to develop sensory and creative abilities, develop imagination, attention, language, and thinking through nature research. Оbviously, innovative research and observation projects in the field of comprehensive education of the future country citizens are relevant.

The formation of research skills during observation is one of the main methods of acquiring knowledge about nature and contributes to the development of important skills in students - to look, to see, to hear... The developing of children's ability to conduct systematic observations, accustomed them to constant communication with nature, while their imagination, speech, and thinking are formed - hence the general development of the child! The ability to research and observe helps primary schoolchildren not just correctly and deeply learn the basic information from natural science, but also to love nature. It contributes to the development of the ability to perceive nature aesthetically. However, the main requirement for the organization of observations is the thoughtful selection of objects and natural phenomena for research, the systematicity of research, observation and control over the correctness of their performance by pupils.

Keywords: formation of natural competence in primary schoolchildren, independent research, development, natural environment, primary school student, comprehensive education of the future country citizens.

Постановка проблеми

Модернізація загальної середньої освіти в контексті національних потреб і тенденцій глобалізації суспільства належить до пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку України. Початкова школа, будучи невід'ємною ланкою неперервної освіти, орієнтована на створення оптимальних умов для оволодіння ключовими компетентностями, які обов'язково передбачають загальний психічний, розумовий, мовний, сенсорний розвиток учнів. Сьогодні перед освітньою системою стоїть завдання забезпечити умови для повноцінного та гармонійного розвитку підростаючого покоління. Важливим складником досягнення цієї мети є форма навчання, у процесі якого учні і вчитель перебувають у режимі діалогу між собою у співпраці, вміють критично мислити, ухвалювати обґрунтовані рішення, робити самостійні висновки з проведених досліджень. Вчитель забезпечує активний пошук учнями нових ідей і шляхів вирішення поставлених завдань. Цей принцип дуже важливий і як зразок стратегії поводження в реальному житті, і як поштовх до розвитку творчості й ініціативи особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Різним аспектам виховання формування природничої компетентності дітей молодшого шкільного віку було присвячено ряд наукових досліджень. Перебудова системи освіти України, подальше удосконалення навчального процесу в загальноосвітній, в тому числі і в початковій школі ставить питання про удосконалення в першу чергу організаційних форм і методів навчання на уроках природознавства. У свою чергу методам навчання, від яких залежить немалий успіх роботи учителя і школи в цілому, присвячений не один десяток фундаментальних досліджень як в теорії педагогіки, так і в приватних методиках окремих навчальних предметів. Важливі аспекти формування та розвитку сучасних природничих компетентностей висвітлюються низкою українських педагогів. Зокрема, К. Степанюк [1] розробила моделі формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи в процесі проектної діяльності, створила класифікації дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи (організаційно-пошукові, когнітивно-операційні, технологічно-проектувальні, комунікативно-рефлексивні), в основу яких покладено види пошукової діяльності. Авторка виявила комплекс умов, що забезпечують ефективне формування дослідницьких умінь майбутніх учителів. І. Раєвська [2] порушила питання діагностики дослідницьких умінь учителів початкової школи у системі післядипломної педагогічної освіти. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури автором визначено класифікацію дослідницьких умінь, розроблено систему оцінки рівнів розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи. О. Шквир [3] розглянула особливості дослідницької функції вчителя початкових класів. Визначила напрями дослідницької діяльності. Проаналізувала концептуальні та структурно-сутнісні зміни в початковій школі, що зумовлюють специфіку дослідницької діяльності вчителя за сучасних умов. Н. Лалак [4] розкрила теоретичний аспект організації навчально-дослідницької діяльності молодших школярів. Визначила стан розробки досліджуваної проблеми у наукових і методичних джерелах, уточнила сутність та зміст поняття «навчально- дослідницька діяльність», обґрунтувала особливості, види, етапи та визначила дидактичні функції дослідницької роботи, закцентувала увагу, що така діяльність формує творчу, самостійну й ініціативну позицію молодших школярів; розвиває загальнонавчальні уміння та навички; реалізує принцип зв'язку навчання з життям.

Однак, як свідчить аналіз літературних джерел та практична діяльність загальноосвітніх закладів, проблема організації та здійснення дослідницької діяльності молодших школярів при вивченні природознавства залишається ще недостатньо вирішеною. Зазначимо, що основною метою вивчення природознавства є формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину. Для досягнення зазначеної мети, навчальною програмою передбачено розв'язання ряду основних завдань, одним з яких є формування дослідницьких умінь та умінь учнів спостерігати за об'єктами та явищами живої і неживої природи, де основною умовою нормального ходу процесу навчання є усунення суперечностей між теоретичним матеріалом і практичними завданнями, що ставляться перед учнями, досягнутим рівнем їх розумового розвитку, знань, умінь, навичок [5]. При вивченні явищ і предметів природи важливо не тільки виявити подібність і відмінність об'єктів, що вивчаються, а й встановити їхні взаємозалежності, що сприятиме виробленню у свідомості учнів матеріалістичного розуміння процесів життя.

Мета статті полягає у визначенні потенціалу самостійного вивчення і дослідження природного середовища на розвиток природничої компетентності учнів початкових класів на уроках ЯДС («Я досліджую світ»), як активного методу пізнання природи, який поступово посідає усе більш вагоме місце у системі початкового навчання; визначенні місця досліду в цьому процесі, який має важливе значення для розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів.

Виклад основного матеріалу

Сьогодні розбираючи сутність навчання природничої компетентності розуміється така організація навчальних занять, яка припускає створення, під керівництвом вчителя, активну самостійну діяльність учнів з метою розвитку пізнавальної активності, в результаті якої відбувається творче оволодіння знаннями, навичками, вміннями і спрямована на розвиток розумових здібностей учня.

Звичайно, враховуючи специфіку методики викладання природознавства в інтегрованому курсі ЯДС, та розробляючи мікроструктуру уроку, ми не можемо стверджувати, яка з використаних форм компонентів є кращою. Кожна з них має свої переваги і недоліки та є невід'ємною складовою усього уроку. Все ж дослідження і вміння спостерігати, як активні методи пізнання природи, відіграють найбільше значення у формуванні природничої компетентності і мають важливе значення для розвитку розумових здібностей молодших школярів. Дослідницька діяльність - це спеціально організована пізнавальна творча діяльність учнів, що характеризується цілеспрямованістю, активністю, наочністю, вмотивованістю і свідомістю, результатом якої є формування пізнавальних мотивів, дослідницьких умінь, суб'єктивних нових для учнів знань, або способів діяльності [4].

Дослідження, самостійно проведене, дає можливість побачити різноманітні процеси, властивості природних об'єктів, зрозуміти сутність природних явищ. Виховує спостережливість, мислення, вміння бачити [1]. Формують в учнів навички самостійно здобувати знання, і обґрунтовувати власні висновки. Такий учень, який самостійно спостерігає, проводить дослідження, сам виконує досліди, робить самостійні висновки з побаченого - більш глибоко вивчає новий матеріал, розвиває природничі компетентності більш вичерпно, ніж учень який пасивно сприймає заданий матеріал.

Різні сенсорні системи починають функціонувати на різних етапах онтогенезу. За ступенем дозрівання апарату нейронів та їхніх зв'язків, упродовж перших років життя дитини аналіз зовнішніх подразників стає більш диференційованим, але це залежить від кількості інформації, яку сприймає дитина. Це означає, що вона повинна зростати у середовищі, у якому є умови для всебічного розвитку. Розвиток природничої компетентності молодших школярів через пізнання природного середовища, як розвиток відчуттів і сприймання дитини; формування уявлень про властивості предметів (форму, колір, розмір, положення у просторі тощо) [6]; розвиток уяви, пам'яті, відбуваються під час проведення спостережнь і вмілому дослідженні побаченого, розвитку основних сенсорних систем, за допомогою яких людина пізнає світ: таких як зір, слух, дотик, нюх та смак. Тому дуже важливим є значення багатостороннього виховання у ранньому дитячому віці- необхідно вчити дитину бачити, чути і досліджувати оточуючий світ, щоб вплинути на формування загального розвитку дитини, яке не завершується у цей період: зі зміною оточуючого середовища та ситуацій розвитку до переробки інформації вступають нові асоціативні відділи. Ці структури головного мозку дозрівають протягом тривалого часу, досягаючи підліткового віку, що свідчить про не менше значення вміння бачити навколишній світ і досліджувати його і у більш старшому віці. На практиці ж формуванню вміння досліджувати у молодшому шкільному віці приділяється дещо менше уваги, ніж необхідно. На період 6-10 років припадає дуже багато змін та нових ситуацій розвитку дитини: провідною діяльністю стає навчальна, змінюється оточення, режим дня [3]. Систематичне навчання у школі та засвоєння наукових знань перебудовують уявлення дитини про оточуючу дійсність. Сприймання на цей період відрізняється ще малою диференційністю. Школярі допускають помилки у розрізненні схожих предметів, оскільки аналітична функція ще слабка. Тому на початковому етапі навчання виявляються труднощі у процесі диференціації. Це зумовлено ще несформованою системою аналізу сприйняття. Здатність дітей проводити аналіз і диференціацію предметів і явищ пов'язана із ще несформованим спостереженням. Уже мало просто відчувати й виокремлювати окремі властивості предметів. Вміння бачити, спостерігати швидко формується у системі шкільного навчання. Сприйняття набуває цілеспрямованої форми, перегукуючись з іншими психічними процесами і переходячи на новий рівень -рівень довільного дослідження і спостереження. Дитина сприймає предмет, виконуючи з ним певні дії: торкається до нього, нюхає, слухає тощо. Сенсорний розвиток дитини стає безпосередньо пов'язаний із практичною діяльністю та є її основою. Найкраще сприймаються предмети та явища, реакція на які є найбільш емоційною, тобто кольорові, знайомі, цікаві та живі предмети сприймаються набагато якісніше та швидше, ніж схематичні, одноманітні. Наприклад: спостереження за ростом і розвитком свого улюбленця, або рослини, яку дитина вирощує сама. Вивчення умов їх розвитку, догляду і зростання. Вивчання і дослідження об'єкту не цікавого дитині, формує негативне відношення до поставлених завдань. Звідси виникають проблеми зниженої концентрації, помилкового акцентування та ослабленого сприймання предметів [7]. Це, в свою чергу, знижує розумовий потенціал учня, розсіює його увагу, знижує пам'ять. Повноцінний розвиток дитини неможливий без участі в ньому природних компонентів. Навколишнє середовище має ті важелі впливу на сприймання, які ніколи не створити штучним шляхом. Лише у природі представлена можливість проводити різноманітні дослідження і з цікавістю за ними спостерігати. Природні об'єкти мають складну структуру, сприймаючи яку дитина вчиться розрізняти та відділяти один образ від іншого. Також спостереження за навколишнім середовищем унеможливлює поверхневе та неточне сприймання природних об'єктів, оскільки відбувається дія на декілька аналізаторів і, таким чином, закріплення образів відбувається швидше та

якісніше. Вирішальним для дитини є знаходження у контакті з природою настільки, наскільки це можливо, бо закриті приміщення не дозволять встановити потрібний контакт з середовищем та отримати необхідний досвід у повному обсязі і зробити об'єктивні висновки. Природні об'єкти для розвитку природничих компетентностей уже створені самі по собі так, як потрібно [8]. Тому формування природничих компетентностей приходить до школярів не лише з підручників та слів вчителя і не лише на уроках. Вміння досліджувати навколишній світ, вміння бачити формується під час проведення ними спостереження. Інтерес дітей до природи необхідно використовувати таким чином, щоб спрямувати цікавість, увагу на найголовніше, характерне і найважливіше з того, що їх оточує, навчити їх прийомам дослідження під час проведення спостереження; колекціонуванню, пошуку причинно-наслідкових зв'язків, вмінню їх аналізувати, доводити свої дослідження перед колективом і оформляти зібраний матеріал. В основі вивчення матеріалу всього курсу природознавства на уроках ЯДС, мають бути безпосередні спостереження учнів. Основними видами спостережень з природознавства в початкових класах є щоденні спостереження за неживою природою (висота сонця над горизонтом, тривалість дня і ночі, зміна температури повітря, ґрунту, водойм, стан неба, опади тощо); спостереження за живою природою (за рослинним світом, тваринним світом, працею людей); змінами за порами року [8].

Для того щоб навчити дітей спостерігати, необхідно створити умови для формування нейронно-рефлекторних зав'язків. Цей процес може відбуватися тільки під час систематичного проведення спостереження, під час якого вчитель спочатку розповідає про мету і завдання спостереження, надає конкретні вказівки щодо ведення дослідження, використовує загадки, художні образи, прислів'я, приказки, вірші, народні прикмети, обґрунтовуючи їхнє використання. Під час дослідження предмету або явища в цілому, його аналізу, обстеження властивостей, повинно формуватись бачення причинно- наслідкових зав'язків і відношення між предметами та явищами, що спостерігаються; між їхніми частинами і властивостями [9].

Крім того учні, повинні навчитись проводити підсумки спостережень за місяць, сезон. І вміти аналізувати і оцінювати способи обстеження предметів і явищ якими вони користувались. Необхідно підкреслити, що спостереження дітей за явищами природи, повинно бути організоване таким чином, щоб в учнів поступово виникали правильні уявлення про умови життя живих організмів, їхню діяльність та функції. Такі спостереження спрямовані на те, щоб учень отримував знання із самої природи. Матеріали зібранні учнями під час таких спостережень, використовується для складання календаря природи. Результати спостережень молодших школярів мають використовуватись на кожному уроці, що не лише конкретизує навчання, але має велике виховне значення, оскільки діти впевнюються в необхідності своєї роботи. Окрім цього, обговорення результатів досліджень під час спостережень дозволяє розвивати увагу учнів, пам'ять, підтримувати інтерес до вивчення природи, її збереження [1; 6].

Нами був проведений експеримент під час проходження пробної і державної практики, у якому було задіяні понад 14 вчителів початкових класів, різних шкіл Волинської області. Аналіз календарного планування учителів із природознавства інтегрованого курсу ЯДС, конспектів уроків показав, що основний вид уроку - це комбінований урок.

У процесі бесіди з вчителями намагались отримати відповіді на такі запитання:

• Чи проводять вчителі предметні уроки з природознавства?

При вивченні яких тем? Відповіді: 90 % - так 10 % - ні.

• Чи розуміють значення досліду в навчанні учнів

природознавству? Чи використовують систематично дослід на уроках?

Відповіді: 100 % - так.

• Чи відчувають вчителі труднощі під час організації і

проведення дослідів? Відповіді: 20 % - так 80 % - ні.

У процесі бесіди учителі зазначили, що вони передбачають проведення предметних уроків при вивченні ґрунту і гірських порід. Усі вчителі правильно розуміють значення дослідів у навчанні учнів природознавству, проте не всі систематично використовують їх на уроці. Найчастіше використовують при вивченні розділу «Нежива природа», а саме під час вивчення властивостей повітря, води, складу ґрунту. При вивченні рослин учителі запланували проведення дослідів учням самостійно вдома. Дослідження організовують за інструкцією в підручнику.

Учителі зазначили, що відчувають труднощі при проведенні і організації дослідів у процесі вивчення учнями рослин. Їм важко вибрати доступний об'єкт для досліду школярів, передбачити його тривалість.

Аналіз відвіданих студентами уроків ЯДС показав, що вчителі достатню увагу приділяють спостереженню, організації та проведенню дослідів на уроках. Але учні відчувають труднощі в описі явищ природи; не можуть назвати ознаки; не можуть встановити зв'язки між об'єктами природи. Вчителі вважають, що однією з причин такого явища є недосконалість мисленнєвої діяльності школярів, що безпосередньо пов'язана із процесом засвоєння знань.

Зазначимо, що на уроках учитель не завжди організовує роботу, спрямовану на осмислення учнями об'єкта і цілей (результатів) досліду і спостереження. Він просто пропонує учням поспостерігати навколишню природу, не вказавши чітко, що і як спостерігати.

Недоліками у роботі вчителів щодо організації вивчення об'єктів та явищ природи з молодшими школярами є: нецілеспрямований процес формування знань (відбувається стихійно, без використання наочно-практичних методів навчання: спостереження, досліду, практичної роботи), переважання на уроці словесних методів. Він зводиться здебільшого до механічного запам'ятовування, читання та переказування текстів, перемальовування малюнків із підручника.

Висновки

Отже, формування вмінь досліджувати під час проведення спостереження, являється одним з основних методів отримання знань про природу і сприяє розвитку в учнів важливих вмінь - дивитись, бачити, чути... Розвиваючи у дітей вміння проводити систематичні спостереження, привчають їх до постійного спілкування з природою, під час якого формується їхня уява, мова, мислення - отже і загальний розвиток дитини! Вміння досліджувати і спостерігати допомагають молодшим школярам не лише правильно і глибоко засвоювати основну інформацію з природознавства, але й полюбити природу, сприяють розвитку здібності до її естетичного сприйняття. Проте, основна вимога до організації спостережень - це продуманий для дослідження відбір об'єктів та явищ природи, систематичність проведення дослідження, спостереження і контроль за правильністю їх виконання учнями

Література:

1. Степанюк К. Формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи як проблема педагогічної науки. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Сер. : Педагогічні науки. 2018. 3. с. 292-300. http://nbuv.gov.ua/ UJRN/nzbdpu_2018_3_32

2. Раєвська І. М. Діагностика дослідницьких умінь учителів початкової школи у системі післядипломної педагогічної системи. Сборник научных трудов Sworld / Шибаев А.Г. и др. 2(14). Одесса: Куприенко, 2013. ЦИТ : 213-103. с. 36-42.

3. Шквир О. Л. Дослідницька діяльність учителя сучасної початкової школи. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2016. 49. с. 286-292. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pfto_2016_49_41

4. Лалак Н., Бурч І. Навчально-дослідницька діяльність молодших школярів: теоретичний аспект. Молодь і ринок, 2018. mir.dspu.edu.ua.

5. Шквир О. Л. Специфіка дослідницької діяльності вчителя початкової школи. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2014. 3. http:nbuv.gov.ua/UJRN/V nadps_2014_3_14

6. Степанюк К. Дослідницька компетентність як складова дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи. Витоки педагогічної майстерності. 2012. 9. irbis-nbuv.gov.ua.

7. Лимар Ю. М. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до використання спостереження як методу науково-педагогічного дослідження. 2019. epub.chnpu.edu.u

8. Романенко К. А. Змістово-технологіне забезпечення спостережень учнів початкової школи на уроках природознавсва. Конференція присвячена Дню початкової освіти, 2016. elibrary.kubg.edu.ua

9. Міненок А. О., Скорик Т. В., Ананьєва А. В. Роль спостережень та екскурсій в реалізації компетентнісного підходу організації освітнього процесу в початковій школі. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Чернігів: НУЧК, 2019. 4 (160). с. 88-95.

References:

1. Stepaniuk, K. (2018). Formuvannia doslidnytskykh umin maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly yak problema pedahohichnoi nauky [Formation of future primary school teachers research skills as a problem of pedagogical science]. Naukovi zapysky Berdianskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Ser. : Pedahohichni nauky.. 3. s. 292-300. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nzbdpu_2018_3_32 [in Ukrainian].

2. Raievska, I. M. (2013). Diahnostyka doslidnytskykh umin uchyteliv pochatkovoi shkoly u systemi pisliadyplomnoi pedahohichnoi systemy [Diagnostics of primary school teachers' research skills in the post-graduate pedagogical system]. Sbormk nauchnykh trudov Sworld / Shybaev A.H. y dr. 2(14). Odessa: Kuprienko,. TsYT : 213-103. s. 36-42 [in Ukrainian].

3. Shkvyr, O. L. (2016). Doslidnytska diialnist uchytelia suchasnoi pochatkovoi shkoly [Research activity of a modern primary school teacher]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh.. 49. s. 286-292. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pfto_2016_49_41 [in Ukrainian].

4. Lalak, N., Burch, I. (2018). Navchalno-doslidnytska diialnist molodshykh shkoliariv: teoretychnyi aspekt [Educational and research activity of junior high school students: theoretical aspect]. Molodi rynok,. mir.dspu.edu.ua [in Ukrainian].

5. Shkvyr, O. L. (2014). Spetsyfika doslidnytskoi diialnosti vchytelia pochatkovoi shkoly [The specificity of the primary school teacher's research activity]. VisnykNatsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. 3. http:nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2014_3._14 [in Ukrainian].

6. Stepaniuk, K. (2012). Doslidnytska kompetentnist yak skladova doslidnytskykh umin maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly [Research competence as a component of research skills of future primary school teachers]. Vytoky pedahohichnoimaisternosti. 9. irbis-nbuv.gov.ua [in Ukrainian].

7. Lymar, Yu. M. (2019). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly do vykorystannia sposterezhennia yak metodu naukovo-pedahohichnoho doslidzhennia [Preparation of future primary school teachers to use observation as a method of scientific and pedagogical research]. epub.chnpu.edu.ua [in Ukrainian].

8. Romanenko, K. A. (2016). Zmistovo-tekhnolohine zabezpechennia sposterezhen uchniv pochatkovoi shkoly na urokakh pryrodoznavsva [Content-technological provision of observations of elementary school students in natural science lessons]. Konferentsiia prysviachena Dniu pochatkovoi osvity. elibrary.kubg.edu.ua [in Ukrainian].

9. Minenok, A. O., Skoryk, T. V., Ananieva, A. V. (2019). Rol sposterezhen ta ekskursii v realizatsii kompetentnisnoho pidkhodu orhanizatsii osvitnoho protsesu v pochatkovii shkoli [The role of observations and excursions in the implementation of the competence approach to the organization of the educational process in primary school]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Chernihivskyi kolehium» imeni T. H. Shevchenka. Chernihiv: NUChK. 4 (160). s. 88-95 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru