Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до застосування рухливих та спортивних ігор у професійній діяльності

Introduction. The article reveals the problem of training future teachers of physical culture to use mobile and sports games in their professional activities. It has been established that an objective characterization of the state of preparation of future physical education teachers for the use of mobile and sports games in professional activity is possible, on the one hand, based on the study of its purpose, content, forms, and methods of implementation in institutions of higher education and, on the other hand, it requires an analysis of the state of their training. Traditional means of physical culture provide an opportunity to form among students, first of all, interest in available types of physical exercises, to organize pedagogically targeted influence at school, among family, at the place of residence, and among peers. Future teachers of physical education are able not only to involve children in physical education but also to organize their healthy leisure time. майбутній учитель фізична культура

Purpose. The article aims to find the essence and meaning of moving and sports games for students of general secondary education institutions and to reveal the problem of training future teachers of physical education for their use in professional activities.

Methods. Theoretical methods of analysis and generalization of scientific literature, systematization, and generalization of the received information.

Results. The views of scientists on the formation, evolution, and development ofplay activities of children, and students and preparation for its implementation by future teachers of physical culture are disclosed. The classification and characteristics of mobile games are presented. Their specifics and advantages are disclosed. The conceptual provisions that form the basis of the training offuture physical education teachers for the use of moving and sports games in their professional activities are substantiated. The technology for training future physical culture teachers for the use of moving and sports games in their professional activities has been developed. In the aspect of this technology, a special seminar «Preparation offuture teachers of physical education for the use of mobile and sports games» is offered, which contains five topics: «History, current state, and prospects for the development of mobile and sports games», «Game motor activity is an effective means of training future ofphysical education teachers before its implementation in professional activity», «Specifics of moving and sports games», «Psychological-pedagogical and organizational-methodical conditions for conducting various forms of physical culture and sports events», «Conditions for involving schoolchildren in moving and sports games».

Originality. The technology for training a future teacher of physical education for the use of moving and sports games is a combination of the following areas: ensuring the motivational attitude of students to create an active positive attitude to participation in moving and sports games; formation of the professional competence of the future teacher ofphysical culture, prepared for the use of mobile and sports games in professional activities; introduction ofjustified pedagogical conditions that ensure the use of mobile and sports games in the educational process of general secondary education institutions.

To obtain objective data on the optimality of the technology for training future teachers of physical education for the use of mobile and sports games, the state of the studied readiness (motivational-value, informational-content, organizational-technological, reflective components) was determined.

Based on the results of the research conducted based on the developed technology and the proposed special seminar, an increase in the level of readiness of the future physical culture teacher for the use of moving and sports games in professional activities was established.

Conclusion. the essence and significance of moving and sports games for students of general secondary education institutions and the problem of preparing future teachers of physical education for their use in professional activities are revealed. The classification and characteristics of mobile games are presented. Their specifics and advantages are disclosed. A special seminar «Preparation of future teachers of physical culture for the use of moving and sports games» was developed within the framework of the created experimental technology for improving the training of future teachers of physical culture for the use of moving and sports games in professional activities. Based on the results of the research conducted based on the developed technology and the proposed special seminar, an increase in the level of readiness of the future physical culture teacher for the use of moving and sports games in professional activities was established.

Keywords: Training, Future Teacher, Physical Education, Sports Team, Outdoor Games, Sports Games, Professional Activity, Sports, Institutions of General Secondary and Higher Education, Students.

Постановка проблеми

Пошук шляхів та засобів підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування рухливих та спортивних ігор у професійній діяльності передбачає виявлення об'єктивних та суб'єктивних чинників, що зумовлюють невідповідність рівня професійної готовності фахівців сучасним вимогам. Отримання досить повної інформації, що характеризує стан підготовки майбутніх учителів фізичної культури, є правомірним лише через аналіз освітньої практики. Об'єктивна характеристика стану підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування рухливих та спортивних ігор у професійній діяльності можлива, з одного боку, на основі вивчення її мети, змісту, форм та методів здійснення у закладах загальної середньої й вищої освіти та, з іншого боку, вона потребує аналізу стану їх підготовки.

Традиційні засоби фізичної культури дають можливість формувати в учнів насамперед інтерес до доступних видів фізичних вправ, організовувати педагогічно цілеспрямований вплив у школі, сім'ї, за місцем проживання, серед однолітків. Майбутні вчителі фізичної культури здатні не тільки залучити дітей до занять фізичною культурою, а й організувати їх здорове дозвілля.

Одним з найбільш значних і дієвих засобів залучення учнів до занять фізичною культурою є рухливі та спортивні ігри. Психолого-педагогічні засади рухливих та спортивних ігор розглянуті науковцями (І. Васкан [2], Я. Єремія [4], О. Єрмоленко [5], І. Калиниченко [7], М. Продан [12], О.Сопотницька [13], Т. Христова [14], О. Шинкарук [15] та ін.). Проте підготовка майбутнього вчителя фізичної культури у закладах вищої освіти досі орієнтована, переважно, на розв'язання завдання розвитку фізичних якостей школярів. Недооцінюється роль формування здорового способу життя учнів засобами ігрової діяльності та необхідність підготовки майбутнього вчителя фізичної культури до означеної діяльності. Це негативно позначається на забезпеченні цілісності підготовки майбутніх учителів фізичної культури, їхньої націленості на формування в учнів усвідомленої потреби у фізичному вдосконаленні, формуванні навичок здорового способу життя.

Пошук шляхів вирішення поставлених завдань розглянутої проблеми логічно переміщується у сферу підготовки майбутнього вчителя фізичної культури до застосування рухливих та спортивних ігор у професійній діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Фізична культура радикально відрізняється від низки інших засобів і методів, створених людиною для упорядкування свого фізичного і загального стану, формування здорового способу життя, відновлення та зміцнення здоров'я. Тому багато авторів схиляються до думки, що ряд рухливих якостей більшою мірою може впливати на стан здоров'я. Одним із таких засобів фізичної культури можуть бути рухливі та спортивні ігри. Справедлива думка вчених, які вважають, що заняття рухливими та спортивними іграми формують, удосконалюють та сприяють повноцінному фізичному розвитку дітей. Тому ми солідарні з М. Продан, який підкреслює, що в дитячому віці до гри штовхає природна потреба в рухові, потреба випробовувати свої сили, задоволення від боротьби [12, с.125].

Під грою прийнято розуміти вид непродуктивної діяльності, мотив якої полягає не в її результатах, а самому процесі участі у цій діяльності.

Ігри існували у всіх народів без винятку, на якому б етапі розвитку вони не були. У стародавніх народів існувала ціла система засобів розвитку фізичних якостей і військового мистецтва, до якої неодмінно входили різноманітні народні змагання і забави, такі, як «стінка на стінку», «спортивна стрільба з лука», «метання списа» та ін.

Протягом багатьох сотень років вчені різних напрямів науки намагалися розгадати таємницю походження гри. За словами О. Сопотницької, ігри, особливо народні, виникли з язичницьких релігійних актів. Особливо автор підкреслював роль гри у вихованні [13, с.97].

Серйозно розробляли теорію гри у вітчизняній педагогіці Н. Базилевич [1], О. Єрмоленко [5], О. Мітова [11].

У працях відомих вітчизняних педагогів О. Сопотницької [13], О. Шинкарук [15] моделююча та орієнтуюча функція гри пояснюються здатністю вчителя оперувати ігровими символами. Ці символи замінюють безумовні подразники і є елементом культури. О. Шинкарук вважає, що, організовуючи з допомогою символів діяльність, гра вчить орієнтуватися в явищах культури, духовності загалом, використовувати їх відповідним чином [15]. Тієї ж думки дотримувався О. Сопотницька, яка стверджує, що поява гри залежить від багатства внутрішнього життя, що розвивається в душі дитини [13].

Отже, вчені вважають, що гра є джерелом духовного розвитку особистості.

О. Шинкарук зазначає, що тільки всебічно розвинена людина може виконувати своє призначення в сім'ї та державі, а початкову та основну підготовку до такої функції людина отримує в період ігор [15, с.105].

На думку педагогів та психологів, гра точно відповідає віку, інтересам дитини, в ній є елементи, що ведуть до вироблення важливих навичок та умінь. У ранньому віці дитина вчиться дивитися і чути, брати і відштовхувати легкі предмети. Пізніше, ховаючись від гравців, дитина вчиться переміщатися. Фактично через ігрову діяльність і рухається дитина (О. Єрмоленко [5], О. Котова [10], М. Продан [12]).

Ігри організують вищі форми поведінки, пов'язані з вирішенням складних завдань взаємин, вимагають напруження, винахідливості, спільної діяльності та найрізноманітніших здібностей [5, с.14].

Гра створює несподівані умови, що змушують учня нескінченно урізноманітнити координацію рухів, вчить гнучкості, еластичності рухів, творчим умінням, саме в грі, підпорядковуючи свою поведінку умовним правилам, гравці вчаться розумній і свідомій поведінці. Це підтверджується тим, що від учасників вимагається звичка відомого вибору, з безлічі варіантів реакцій, єдино необхідного відповідно до основної мети діяльності. Виходячи з цього, гра уявляється як доцільна, планомірна, соціально -координована, підпорядкована відомим правилам система поведінки, аналогічна до трудової діяльності та її психологічної природи.

Крім того, у грі відбувається формування колективу, самостійності, позитивного ставлення до праці, виправлення відхилень у поведінці, відбувається становлення толерантної особистості.

Мета статті: проаналізувати процес підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування рухливих та спортивних ігор у професійній діяльності з використанням розробленої технології забезпечення цього процесу.

Виклад основного матеріалу

Ігри існують різні: рухливі, сюжетні, наслідувальні, музичні, дидактичні, пізнавальні, спортивні та ін. Всі вони потрібні для учнів, всі повинні бути використані вчителем у роботі. Але особливе місце серед них займають рухливі та спортивні ігри. Як показали дослідження І. Калиниченко, 85% часу школярі проводять у сидячому положенні, а це згубно позначається на їхньому здоров'ї. Рухливі ігри завжди пов'язані з ініціативою учасників, вони проходять емоційно з підвищеною руховою активністю, заснованою на природних рухах, з «м'якими» правилами та урахуванням особливостей дитячого організму. Відзначається оздоровчий ефект рухливих ігор, позитивний їхній вплив на серцево-судинну, дихальну, нервову системи, зміцнення м'язів, поліпшення обміну речовин, тобто рухливі ігри здійснюють комплексний різнобічний вплив на учня. Рухливі ігри, як один із засобів фізичного виховання, сприяють переведенню розумової діяльності на фізичну, підвищують загальну працездатність, заповнюють дефіцит рухів, забезпечують правильний перебіг фізіологічних функцій [7, с.84].

Оскільки ігри передаються з покоління в покоління, час вносить зміни до сюжетів деяких із них, наповнює їх новим змістом. Ігри збагачуються, удосконалюються, створюється безліч ускладнених варіантів, але їхня рухлива основа залишається незмінною. Найважливіші переваги рухливих ігор у тому, що вони:

- доступні (не потрібний дороговартісний інвентар, особливі місця для занять і тривала, попередня підготовка до участі у грі);

- відрізняються особливою привабливістю (переможцем часто стає не той, хто сильніший фізично, а той, хто знайшов найбільш раціональний та ефективний шлях до успіху при рівних силах або навіть за чисельної переваги суперника);

- видовищні та емоційні (непередбачуваність результатів, високий розпал пристрастей приносять задоволення як гравцям, так і глядачам);

- не мають жорсткої регламентації навантаження та правил;

- мають колективний характер ігрової взаємодії;

- містять всі види властивих людині природних рухів (ходьбу, біг, стрибки, боротьбу, метання, кидання, вправи з предметами).

Сьогодні практично всі можливі варіанти рухової діяльності охоплені рухливими та спортивними іграми. Оптимізація рухового режиму школярів практично неможлива, якщо не використовувати рухливі та спортивні ігри. Їх об'єднання дозволяє доповнювати та посилювати вплив окремих засобів та фізичних вправ.

Специфіку спортивної гри визначають основні її засоби -- фізичні вправи. В цілому фізичні вправи, представлені основними формами здійснення активних рухливих дій і пов'язаними з ними просторово- часовими відносинами та поведінковими ситуаціями, охоплюють своїм впливом три сфери прояву особистості: фізичну, психічну та соціальну, але в обмеженому обсязі, тією мірою, як вони пов'язані з здійсненням активної рухової діяльності. Тому предметом у спортивних іграх є формування фізичних, сенсорно-інтелектуальних і соціальних якостей особистості тією мірою, як вони доступні впливу через фізичні вправи [3, с.221].

Класифікація фізичних вправ є найбільш компактною, системною та диференційованою формою відображення властивих їм видів, властивостей, зв'язків, відносин. Різноманітність конкретних форм їх застосування та різноманітний характер впливу на організм призводять до багатоплановості класифікаційних побудов. У практиці формування здорового способу життя школярів ми використовували класифікації, в яких фізичні вправи поділяються на групи за такими ознаками:

- за відмінністю педагогічних завдань (освітні, виховні, оздоровчі, реабілітаційні);

- за спрямованістю використання (загальнорозвивальні, відновлювальні, професійно-прикладні);

- за впливом на організм (розвиток скелетної мускулатури, рухового апарату, органів дихання, кровообігу);

- за функціональним ефектом (виховання фізичних якостей, формування рухових навичок);

- за предметними формами застосування (гімнастика, спортивні ігри);

- за родом рухливої діяльності (переміщення, стрибки, метання, єдиноборства, технічні види);

- за умовами їх здійснення (природні, у залі, на місцевості, на воді);

- за спрямованістю на виховання якостей (сила, спритність, швидкість, витривалість, гнучкість);

- за рівнем активності (пасивні, малої рухливості, активні);

- за способом оцінки результатів [8, с.96].

Відомо понад 300 класифікацій. Їх загальний недолік -- однобічність відображення. Їх сукупність докладно відображає різноманітність можливостей використання фізичних вправ і надає багатий матеріал для розробки авторських, зокрема оздоровчих програм фізичного виховання, їх різноманіття створює цілеспрямовану систему раціонального та ефективного використання фізичних вправ з метою всебічного розвитку та формування здорового способу життя підростаючого покоління [7, с.83].

Отже, учень має значні можливості для зміцнення та підтримання свого здоров'я засобами рухливих та спортивних ігор.

Резюмуючи розгляд питання про специфіку ігрової діяльності та її вплив на організм учнів, слід зазначити, що правильно організовані заняття спортивними і рухливими іграми надають позитивний вплив на організм учасників гри різного віку і дозволяють їм досягти високого рівня фізичної підготовленості.

Аналіз літературних даних щодо формування здорового способу життя школярів показав, що ігрова діяльність успішно формує позитивне ставлення до занять фізичною культурою, а також ефективно збільшує обсяг рухової активності учнів [2, 4, 7, 10, 12, 14]. Сьогодні практично всі можливі варіанти рухової діяльності охоплені рухливими та спортивними іграми. І за необхідності в кожному конкретному випадку може бути рекомендована саме та гра, яка має найкращий ефект.

Отримані дані показують необхідність використання рухливих та спортивних ігор для підготовки майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності.

З урахуванням вищевикладеного видається правомірним вважати, що в основу підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування рухливих та спортивних ігор у професійної діяльності покладено такі концептуальні положення:

- для забезпечення готовності школярів до систематичної рухової діяльності необхідно в кожному віковому періоді їх розвитку цілеспрямовано формувати потреби і мотиви, що стимулюють оволодіння теоретичними знаннями, організаційними вміннями, руховими навичками, які дозволили б самостійно користуватися оздоровчими технологіями;

- розвиток рухових здібностей здійснюється з урахуванням індивідуальних темпів розвитку організму, природних можливостей індивіда, гетерохронності прояву сензетивних періодів їх розвитку;

- серед безлічі оздоровчих засобів, слід використовувати рухливі та спортивні ігри, які дозволяють активно і швидко адаптуватися до навколишніх умов, опановувати життєво важливі рухові вміння і навички, необхідні для досягнення як фізичної досконалості, так і для професійної готовності.

Отже, коли рухливі та спортивні ігри розглядаються в аспекті значущості для людини та цінності, вони стають чинником підготовки майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності.

Виходячи з вищевикладених положень, у межах створення експериментальної технології, розроблено спецсемінар «Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до застосування рухливих та спортивних ігор».

Спецсемінар передбачав висвітлення п'яти тем: «Історія, сучасний стан та перспективи розвитку рухливих та спортивних ігор», «Ігрова рухова діяльність -- ефективний засіб підготовки майбутніх учителів фізичної культури до її впровадження у професійній діяльності», «Специфіка рухливих та спортивних ігор», «Психолого-педагогічні та організаційно-методичні умови проведення різних форм фізкультурно- спортивних заходів», «Умови залучення школярів до рухливих та спортивних ігор».

У процесі розкриття першої теми «Історія, сучасний стан та перспективи розвитку рухливих та спортивних ігор» запропоновано характеристику: рухливих і спортивних ігор як ефективного засобу формування здорового способу життя та як виду спорту; виникнення та розвитку рухливих і спортивних ігор в Україні; фізичних якостей та функціональних особливостей спортсменів, необхідних для гри; спортивних ігор в аспекті основних напрямів діяльності закладів загальної середньої освіти; потреби у самостійних заняттях спортивними іграми.

Розкриття другої теми «Ігрова рухова діяльність -- ефективний засіб підготовки майбутніх учителів фізичної культури до її застосування у професійній діяльності» потребувало звернення до форм ігрової діяльності, її характеристик, виникнення та еволюції; впливу на організм учасників гри; особливостей ігрової спортивної діяльності тощо.

Третя тема «Специфіка рухливих та спортивних ігор» передбачала висвітлення: основних засобів навчання та тренування; допоміжних та основних вправ; рухливих та спортивних ігор; способів використання ігрового та змагального методів у педагогічній практиці.

До четвертої теми «Психолого-педагогічні та організаційно-методичні умови проведення різних форм фізкультурно-спортивних заходів» залучено матеріал про особливості відбору та поєднання засобів у спортивних іграх; розкриття досвіду педагогів-новаторів в організації та проведенні цих заходів у режимі навчального дня школи; умови та особливості використання засобів фізичної культури (спортивних ігор): регулярних, епізодичних, оздоровчих, розважальних, відновлювальних, самостійних.

П'ята тема «Умови залучення школярів до рухливих та спортивних ігор» містить характеристику негативних тенденцій розвитку фізкультурної роботи у сучасних школах (аналіз конкретних даних); способи формування у школярів інтересу до цієї проблеми; умови використання спортивних ігор у процесі формування здорового способу життя школярів: уроків фізичної культури, тестування рухових здібностей, спортивних свят, змагань.

Згідно системного підходу будь-яка діяльність складається з взаємопов'язаних компонентів, розвиток кожного з яких впливає на загальний рівень сформованості готовності до виконання цієї діяльності.

Тому запропонований спецсемінар розрахований на рівний розвиток всіх компонентів аналізованої діяльності. Для досягнення поставленої мети визначено систему дослідно -педагогічної роботи, яка передбачала:

- засвоєння теоретичних знань на заняттях спецсемінару, організованих з урахуванням діалогу;

- поглиблення здобутих теоретичних знань на групових заняттях шляхом вирішення різноманітних педагогічних завдань;

- відпрацювання умінь через моделювання професійної діяльності під час ділових ігор;

- закріплення та вдосконалення сформованих умінь під час тренувальних занять.

За результатами проходження спецсемінару здобувачі ознайомилися із принципами та методами системи фізичного виховання; вивчили теорію та методику навчання основним видам фізичних вправ та тренування в обраному виді спорту; засвоїли основні психолого -педагогічні закономірності організації освітнього процесу та масових фізкультурно-оздоровчих занять з опорою на санітарно-гігієнічні основи фізкультурної діяльності; оволоділи методами та способами визначення рівня фізичної підготовки та засобами збору, аналізу та використання інформації.

Всі знання та вміння, набуті здобувачами, дозволяють їм визначати загальні та конкретні цілі та завдання фізичного виховання, творчо підбирати та застосовувати на заняттях сучасні методи навчання, аналізувати та коригувати власну професійну діяльність, а також застосовувати техніку організації та проведення тренувальної роботи.

Отже, підготовка майбутнього вчителя фізичної культури до застосовування рухливих і спортивних ігор є цілеспрямованим, систематичним, свідомим і спеціально організованим процесом, а готовність -- особливою інтегральною якістю майбутнього вчителя, сутність якої становить взаємодія мотиваційно - ціннісного, інформаційно-змістового, організаційно-технологічного та рефлексивного компонентів.

З метою отримання об'єктивних даних про оптимальність технології підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування рухливих та спортивних ігор необхідно було визначити стан досліджуваної готовності (мотиваційно-ціннісного, інформаційно-змістового,організаційно-технологічного, рефлексивного компонентів). Стан сформованості мотиваційно-ціннісного компонента готовності здобувачів визначали за допомогою методів спостереження, анкетування, діагностичних бесід; інформаційно-змістового -- використовувалися спостереження в ході занять, діагностичні завдання, самооцінка та експертна оцінка психолого-педагогічних, медико-біологічних і технологічних знань; організаційно-технологічного -- застосовувалося спостереження, самооцінка та експертна оцінка діяльності здобувачів; рефлексивного -- визначалася з допомогою спеціальних завдань рефлексія.

На основі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми, а також виходячи з аналізу стану готовності майбутніх учителів фізичної культури до застосування рухливих та спортивних ігор у професійній діяльності, розроблено технологію їх підготовки. При розробці технології враховувалася необхідність взаємозв'язку різних форм і методів навчання, їх взаємодоповнення та посилення.

Технологію підготовки майбутнього вчителя фізичної культури до застосування рухливих та спортивних ігор можна подати як сукупність таких напрямів:

- забезпечення мотиваційної установки здобувачів на створення активного позитивного ставлення до участі у рухливих та спортивних іграх;

- формування професійної компетентності майбутнього вчителя фізичної культури, підготовленого до застосування рухливих та спортивних ігор у професійній діяльності;

- упровадження обґрунтованих педагогічних умов, що забезпечують застосування рухливих та спортивних ігор у навчальному процесі закладів загальної середньої освіти.

Виокремлення різних технологічних напрямів у підготовці майбутніх учителів фізичної культури до використання рухливих та спортивних ігор у професійній діяльності передбачало інтегративність дій, адаптацію їх до поставлених завдань та взаємодоповнюваність один одного.

За результатами проведеного дослідження на основі розробленої технології та запропонованого спецсемінару встановлено підвищення рівня готовності майбутнього вчителя фізичної культури до застосування рухливих та спортивних ігор у професійній діяльності.

Висновки

Розкрито сутність і значення рухливих та спортивних ігор для учнів закладів загальної середньої освіти та проблему підготовки майбутніх учителів фізичної культури до їх застосування у професійній діяльності. Подано класифікацію та характеристику рухливих ігор. Розкрито їх специфіку та переваги. Розроблено спецсемінар «Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до застосування рухливих та спортивних ігор» у межах створеної експериментальної технології вдосконалення підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування рухливих та спортивних ігор у професійній діяльності. За результатами проведеного дослідження на основі розробленої технології та запропонованого спецсемінару встановлено підвищення рівня готовності майбутнього вчителя фізичної культури до застосування рухливих та спортивних ігор у професійній діяльності.

Це дослідження не вичерпує всіх аспектів підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування рухливих та спортивних ігор у професійній діяльності. Подальшу розробку проблеми можна здійснювати в інших напрямах, що дозволяють створювати цілісну систему підготовки педагога до спортивної, тренувальної та змагальної діяльності в ігрових видах спорту.

Список використаної літератури

1. Базилевич Н. О., Тонконог О. С. Організаційно-методичні засади застосування ігрового методу в професійно-прикладній фізичній підготовці студентів ПТУ. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. 2018. № 3К(97). С. 46-49.

2. Васкан І. Г. Стан та перспективи вдосконалення спеціально організованої рухової активності учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. Молодий вчений. 2017. № 3.1(43.1). С. 54-57.

3. Гресь М. Я. Особливості організації професійно-прикладної фізичної підготовки студентів у закладах вищої освіти у сучасних умовах. Молодь та олімпійський рух: зб. тез доповідей XII Міжнар. конф. молодих вчених (17 травня 2019 р.). Київ, 2019. С. 296-298.

4. Єремія Я. І. Особливості залучення до систематичної рухової активності учнів старших класів. Інноваційна педагогіка. 2020. Вип. 22. Т. 4. С. 219-222.

5. Єрмоленко О. В., Єрмоленко М. В. Методика проведення практичних і самостійних занять зі спортивних ігор: посібник. Краматорськ: ДДМА, 2016. 75 с.

6. Зайцева Ю. В., Новік С. М. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності. Сучасні тенденції фізичного виховання і спорту: матеріали регіон. наук.-метод. семінару. Полтава, 2018. С. 12-15.

7. Калиниченко І. О., Савчук О. В. Оцінка рівня спеціально організованої рухової активності дітей 14-17 років. Інноваційні технології в системі підвищення кваліфікації фахівців фізичного виховання і спорту. Суми: СумДУ, 2015. С. 83-84.

8. Карасєвич С. А. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до фізкультурно-спортивної діяльності у закладах загальної середньої освіти: монографія. Умань: Візаві, 2018. 204 с.

9. Качан О. А. Упровадження інноваційних технологій у фізкультурно-оздоровчу та спортивну діяльність закладів освіти: навч.-метод. посіб. Слов'янськ: Витоки, 2017. 138 с.

10. Котова О. В., Суханова Г. П. Теоретико-практична підготовка майбутніх учителів фізичної культури у закладах освіти з урахуванням умов сучасної школи. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2019. № 66. Т. 2. С. 30-33.

11. Мітова О. О. Сучасні тенденції розвитку командних спортивних ігор як передумова формування уніфікованої системи контролю в процесі багаторічної підготовки. Молодь та олімпійський рух: зб. тез доповідей XII Міжнар. конф. молодих вчених (Київ, 17 травня 2019 р.). Київ, 2019. С. 144-146.

12. Продан М. С., Васкан І. Г. Значення рухливих та спортивних ігор у розвитку фізичних якостей та покращення стану здоров'я школярів Актуальні питання фізичної культури, спорту та ерготерапії: матеріали ІІ Міжнародного науково-спортивного конгресу студентів та молодих вчених (Чернівці, 24-25 квітня 2020 р.) Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2020. С.124-126.

13. Сопотницька О. В. Формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до тренерської діяльності в ігрових видах спорту: дис. ... кандидата пед. наук: 13.00.04. Хмельницький, 2016. 342 с.

14. Христова Т. Є., Андронов А. В. Професійна підготовка майбутнього вчителя фізичної культури до спортивно-ігрової діяльності в умовах сучасної школи. Перспективные научные исследования. 2017. № 6. URL: http://www.rusnauka.com/6_PNI_2017/Sport/1_222561.doc.htm (дата звернення: 17.11.2022).

15. Шинкарук О. А., Мітова О. О. Система контролю підготовки початківців у командних спортивних іграх: проблемні питання та сучасні підходи. Спортивний вісник Придніпров 'я. 2017. Issue 1. Pp. 105-108.

References

1. Bazylevych, N. O., & Tonkonoh, O. S. (2018). Orhanizatsiino-metodychni zasady zastosuvannia ihrovoho metodu v profesiino-prykladnii fizychnii pidhotovtsi studentiv PTU [Organizational and methodical principles of the application of the game method in the professional and applied physical training of students of technical vocational schools]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova - Scientific Journal of the National Pedagogical Dragomanov University, 3K(97), 46-49. [in Ukrainian].

2. Vaskan, I. H. (2017). Stan ta perspektyvy vdoskonalennia spetsialno orhanizovanoi rukhovoi aktyvnosti uchniv u zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladakh [Status and prospects of improvement of specially organized motor activity of students in general educational institutions]. Molodyi vchenyi - Young scientist, 3.1 (43.1), 54-57. [in Ukrainian].

3. Hres, M. Ya. (2019). Osoblyvosti orhanizatsii profesiino-prykladnoi fizychnoi pidhotovky studentiv u zakladakh vyshchoi osvity u suchasnykh umovakh [Peculiarities of the organization of professional and applied physical training of students in higher education institutions in modern conditions]. Proceedings from: XII Mizhnarodna konferencia molodykh vchenykh «Molod ta olimpiiskyi rukh» - XII International Conference of Young Scientists «Youth and the Olympic Movement». (pp. 296-298). Kyiv, Ukraine. [in Ukrainian].

4. Yeremiia, Ya. I. (2020). Osoblyvosti zaluchennia do systematychnoi rukhovoi aktyvnosti uchniv starshykh klasiv [Peculiarities of involvement in systematic motor activity of high school students]. Innovatsiina pedahohika - Innovative pedagogy, 22(4), 219-222. [in Ukrainian].

5. Yermolenko, O. V., & Yermolenko, M. V. (2016). Metodyka provedennia praktychnykh i samostiinykh zaniat zi sportyvnykh ihor [Methodology of conducting practical and independent classes on sports games]. Kramatorsk, Ukraine. [in Ukrainian].

6. Zaitseva, Yu. V., & Novik, S. M. (2018). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury do profesiinoi diialnosti [Preparation of future teachers of physical education for professional activity]. Proceedings from: materialy rehionalnoho naukovo-metodichnoho seminary «Suchasni tendentsii fizychnoho vykhovannia i sportu» - materials of the regional scientific and methodological seminar «Modern trends in physical education and sports». (pp. 12-15). Poltava, Ukraine. [in Ukrainian].

7. Kalynychenko, I. O., & Savchuk, O. V. (2015). Otsinka rivnia spetsialno orhanizovanoi rukhovoi aktyvnosti ditei 14-17 rokiv [Assessment of the level of specially organized motor activity of children 14-17 years old]. Innovatsiini tekhnolohii v systemi pidvyshchennia kvalifikatsii fakhivtsiv fizychnoho vykhovannia i sportu - Innovative technologies in the system of advanced training of specialists in physical education and sports, 83-84. [in Ukrainian].

8. Karasievych, S. A. (2018). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury do fizkulturno-sportyvnoi diialnosti u zakladakh zahalnoi serednoi osvity [Preparation of future teachers of physical culture for physical culture and sports activities in institutions of general secondary education]. Uman, Ukraine. [in Ukrainian].

9. Kachan, O. A. (2017). Uprovadzhennia innovatsiinykh tekhnolohii u fizkulturno-ozdorovchu ta sportyvnu diialnist zakladiv osvity [Implementation of innovative technologies in physical culture and health and sports activities of educational institutions]. Sloviansk, Ukraine. [in Ukrainian].

10. Kotova, O. V., & Sukhanova, H. P. (2019). Teoretyko-praktychna pidhotovka maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury u zakladakh osvity z urakhuvanniam umov suchasnoi shkoly [Theoretical and practical training of future teachers of physical culture in educational institutions taking into account the conditions of the modern school]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh - Pedagogy of forming a creative personality in higher and secondary schools, 66(2), 30-33. [in Ukrainian].

11. Mitova, O. O. (2019). Suchasni tendentsii rozvytku komandnykh sportyvnykh ihor yak peredumova formuvannia unifikovanoi systemy kontroliu v protsesi bahatorichnoi pidhotovky [Modern trends in the development of team sports games as a prerequisite for the formation of a unified control system in the process of long-term training]. Proceedings from: XII Mizhnarodna konferencia molodykh vchenykh «Molod ta olimpiiskyi rukh» -XIIInternational Conference of Young Scientists «Youth and the Olympic Movement». (pp. 144-146). Kyiv, Ukraine. [in Ukrainian].

12. Prodan, M. S., & Vaskan, I. H. (2020). Znachennia rukhlyvykh ta sportyvnykh ihor u rozvytku fizychnykh yakostei ta pokrashchennia stanu zdorovia shkoliariv [The importance of moving and sports games in the development of physical qualities and improvement of the health of schoolchildren]. Proceedings from: Aktualni pytannia fizychnoi kultury, sportu ta erhoterapii: materialy II Mizhnarodnoho naukovo-sportyvnoho konhresu studentiv ta molodykh vchenykh (pp. 124126) Chernivtsi, Ukraine. [in Ukrainian].

13. Sopotnytska, O. V. (2016). Formuvannia hotovnosti maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury do trenerskoi diialnosti v ihrovykh vydakh sportu [Formation of readiness of future physical education teachers for coaching activities in game sports]. Candidate's thesis. Chmelnytskii, Ukraine. [in Ukrainian].

14. Khrystova, T. Ye., & Andronov, A. V. (2017). Profesiina pidhotovka maibutnoho vchytelia fizychnoi kultury do sportyvno-ihrovoi diialnosti v umovakh suchasnoi shkoly [Professional training of the future physical education teacher for sports and games in the conditions of a modern school]. www.rusnauka.com. URL: http://www.rusnauka.com/6_PNI_2017/Sport/1_222561.doc.htm [in Ukrainian].

15. Shynkaruk, O. A., & Mitova, O. O. (2017). Systema kontroliu pidhotovky pochatkivtsiv u komandnykh sportyvnykh ihrakh: problemni pytannia ta suchasni pidkhody [The control system of training beginners in team sports games: problematic issues and modern approaches]. Sportyvnyi visnyk Prydniprovia - Sports Bulletin of Prydniprovia, 1, 105-108. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru