Особливості фізичної підготовки в різних видах единоборств (систематичний огляд)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості фізичної підготовки в різних видах единоборств (систематичний огляд)

Тропін Ю.М. ¹, Романенко В.В. ¹, Мирошниченко Є.С. ¹, Джерелій В.В. ², Володченко О.А. ¹

1 Харківська державна академія фізичної культури

² Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого



Анотація

Мета: на основі аналізу науково-методичної інформації та мереж Інтернет, узагальнення передового практичного досвіду встановити особливості фізичної підготовки в різних видах единоборств. Матеріал та методи. Для проведення дослідження були використовувані такі методи: аналіз науково-методичної інформації та мереж Інтернет, узагальнення передового практичного досвіду. Було проведено комп'ютерний пошук літератури у наукових базах даних, такі як Scopus, PubMed, Web of Science та Google Scholar. Результати: за допомогою аналізу науково-методичної інформації та джерел Інтернету, а також узагальнення передового практичного досвіду було встановлено особливості загальної та спеціальної фізичної підготовки в різних видах единоборств. Визначено, що загальна фізична підготовка єдиноборців залежить від типу единоборства і включає в себе фізичну витривалість, швидкість, силу та координацію рухів. Ці характеристики можуть варіюватися в залежності від вибраного виду єдиноборства, і різні аспекти фізичної підготовки можуть мати більш або менш значиму роль. Узагальнюючи, кожен вид единоборств потребує спеціальної фізичної підготовки для досягнення успіху. У цілому, аеробна та анаеробна витривалість, швидкісно-силові здібності, швидкість, гнучкість, координація та техніка виконання рухів є важливими аспектами спеціальної фізичної підготовки для більшості видів єдиноборств. Різні види єдиноборств можуть мати свої особливості в залежності від їхньої специфіки, тому важливо вивчати ці аспекти для кожного конкретного виду єдиноборства. Висновки. Встановлено, що науковці в своїх дослідженнях, щодо особливостей фізичної підготовки єдиноборців, приділяли увагу таким моментам: застосовували моделювання, на основі якого було надано практичні рекомендації щодо використання засобів та методів фізичної підготовки в тренувальному процесі; проводили порівняльного аналізу, для виявлення особливостей рівня розвитку фізичних якостей; встановлювали взаємозв 'язок між фізичними якостями та іншими видами підготовленості; запропоновували комплекси вправ для покращення як фізичної підготовленості взагалі, так і окремих фізичних якостей; вдосконалювали старі тести та розробляли нові тести для контролю різних видів фізичної підготовленості якостей. Все це позитивно сприяє на покращення фізичної підготовленості спортсменів в різних видах єдиноборств.

Ключові слова: фізична підготовка, фізичні якості, літературний огляд, види єдиноборств.



Abstract. Tropin Y., Romanenko V., Myroshnychenko Y., Dzherelii V., Volodchenko A. Features of physical training in various types of martial arts (systematic review).

Purpose: based on the analysis of scientific and methodological information and internet resources, as well as generalization of advanced practical experience, to establish the peculiarities of physical training in various types of martial arts. Materials and methods. To conduct the research, the following methods were used: analysis of scientific and methodological information and internet resources, as well as generalization of advanced practical experience. A computer search for literature in scientific databases such as Scopus, PubMed, Web of Science, and Google Scholar was carried out. Results: through the analysis of scientific and methodological information and internet sources, as well as generalization of advanced practical experience, the peculiarities of general and specific physical training in various types of martial arts were established. It was determined that the general physical preparation of martial artists depends on the type of martial art and includes physical endurance, speed, strength, and coordination of movements. These characteristics may vary depending on the selected type of martial art, and different aspects of physical training may have a more or less significant role. In general, aerobic and anaerobic endurance, speed-strength abilities, speed, flexibility, coordination, and technique of movements are important aspects of specific physical training for most types of martial arts. Different types of martial arts may have their own peculiarities depending on their specifics, so it is important to study these aspects for each specific type of martial art. Conclusions. It has been established that scientists in their research on the peculiarities of physical training of martial artists paid attention to such aspects as modeling, based on which practical recommendations were given regarding the use of means and methods ofphysical training in the training process; conducted comparative analysis to identify the peculiarities of the level of development of physical qualities; established the relationship between physical qualities and other types of preparedness; proposed sets of exercises to improve both general and specific physical training. фізична підготовка літературний єдиноборство google

Keywords: physical preparation, physical qualities, literature review, various types of martial arts.



Так, покращились показники в таких тестах: кидок набивного м'яча (3 кг) з-за голови (t=-2,40; p<0,05); кидок набивного м'яча (3 кг) назад (t=-2,13; p<0,05); біг на 100 м (t=2,18; p<0,05);

згинання і розгинання рук в упорі лежачи за 20 с (t=-2,21; p<0,05); підтягування на перекладені за 20 с (t=-2,54; p<0,05);

підйом тулуба з положення лежачи на спині за 20 с (t=-2,11; p<0,05); стрибок у довжину з місця (t=-2,13; p<0,05); стрибок у висоту з місця (t=-2,51; p<0,05). В тестах «10 кидків підворотом партнера» та «10 кидків прогином партнера» результати теж кращі у борців експериментальної групи, але вони не достовірні (р>0,05), це пояснюється тим, що ці вправи на тренуваннях в великому обсязі виконували всі спортсмени, вони пов'язані з вдосконаленням техніки боротьби (табл. 2).

Отримані дані свідчать, що у кваліфікованих борців контрольної групи наприкінці педагогічного експерименту при тестуванні швидкісно-силових якостей спостерігалися поліпшення в тестах від 0,9 % до 4,1 %, а у спортсменів експериментальної групи покращення результатів наприкінці педагогічного експерименту значно вищі - від 4,2 % до 26,6 % (рис. 1).

Доповнені отримані раніше дані про розвиток швидкісно-силових якостей в різних видах боротьби: в греко-римській (Тропін, 2018; Ermakov, and et al., 2016; Kamaev, & Tropin, 2013; Kamaev, and et al., 2013; Tropin, 2017), в вільній (Голоха, 2020; Палічук, та ін., 2020; Семенів, 2015; Тропін, 2018; Шандригось, & Кобилянський, 2004), в дзюдо (Борисюк, та ін., 2022; Добринський, 2016; Крилов, 2017; Марандян, & Бойченко, 2019; Tropin, Boychenko, & Kovalenko, 2021), в самбо (Лукіна, & Мчедлідзе, 2018;

Мирошниченко, & Бойченко, 2022; Gaziev, 2020; Griban, and et al., 2021), в кураш (Chorievich, 2022; Nurmakhmatovich, 2022), в сумо (Безкоровайний, 2019; Tamiya, Lee, & Ohtake, 2012)



Вступ

В останні роки все більшої популярності у світі набувають різні види єдиноборств, які входять до десятки найпопулярніших видів спорту в клубному контексті. Зростання популярності цих видів спорту стимулювало зростаючий інтерес до їх дослідження (Kim, & Kim, 2021; Tao, 2021; Korobeynikov, and et. al., 2020; Podrigalo, Galashko, & Galashko, 2015).

Сучасні єдиноборства вимагають високого рівня змагальної підготовки, який може досягти лише талановитий спортсмен (Бойченко, 2008; Пашков, 2015; Романенко, та ін., 2008; Rovniy, and et. al., 2018). Можливість спортсмена досягти високих результатів на змаганнях залежить від деяких факторів. Одним із таких факторів є достатній рівень розвитку фізичної підготовленості єдиноборця (Бойченко, & Шань, 2013; Голоха, 2017; Тропін, Панов, & Бєлобаба, 2017; Plush, and et. al., 2022).

Розвиток основних рухових якостей, таких як сила, швидкість, витривалість, гнучкість та координаційні здібності, є ключовим процесом у фізичній підготовці єдиноборця (Бойченко, & Голубничій, 2016; Пашков, & Палій, 2017; Романенко, 2003; Тропін, Камаєв, & Мазур, 2014; Тропін, & Бойченко, 2019).

Заняття силовим тренуванням для єдиноборців має декілька головних цілей, серед яких є розвиток основних силових якостей, таких як максимальна і швидкісна сила, силова витривалість, а також збільшення активної м'язової маси і зміцнення тканин, таких як сполучні та опорні тканини. Окрім того, заняття силовим тренуванням допомагає досягнути гармонійної форми тіла. Розвиток сили є необхідною передумовою для вдосконалення швидкості, спритності та гнучкості спортсмена (Марандян, & Бойченко, 2019; Голоха, 2020; Камаєв, & Тропін, 2012; Коробейніков, та ін., 2023; Kamaev, & Tropin, 2013).

Швидкість єдиноборця є сукупністю функціональних якостей, що дозволяють виконувати рухові дії за мінімальний час. Ці якості можуть проявлятися у формі елементарних (наприклад, латентний час простих та складних рухових реакцій, швидкість та частота окремих рухів) та комплексних (наприклад, кидки, виведення з рівноваги) форм. Рівень швидкісних можливостей в єдиноборствах залежить від розвитку елементарних форм швидкості, інших фізичних якостей, а також техніко- тактичної підготовленості спортсмена (Бойченко, 2010; Пашков, & Пашкова, 2020; Рибалко, & Романенко, 2017).

Витривалість єдиноборця проявляється в здатності ефективно працювати при зростаючому стомленні. Рівень витривалості обмежується енергетичним потенціалом систем організму, які адаптовані до специфіки виду єдиноборства, якістю техніко- тактичних навичок та психічними можливостями (Бойченко, та ін., 2022; Голоха, 2018; Камаєв, Тропін, & Костюков, 2017; Палій, & Пашков, 2018; Романенко, & Свекольникова, 2015).

В єдиноборствах гнучкість визначається функціональними якостями опорно-рухової системи організму, які обмежують амплітуду рухів спортсмена. Гнучкість грає важливу роль у досягненні успіхів в єдиноборствах. У зв'язку зі специфікою рухів, єдиноборець повинен мати розвинені фізичні та психічні якості і здібності, які є надзвичайно складними та динамічними. Якщо гнучкість недостатня, це може призвести до втрати навичок техніко-тактичних дій, зниження рівня координації внутрішньом'язової та міжм'язової дії, неефективних рухів та травм опорно-рухового апарату (Бойченко, Чертов, & Пирог, 2020; Тропін, & Бойченко, 2018).

Спритність єдиноборця (координаційні здібності) визначається його здатністю швидко, точно, цілеспрямовано і економно виконувати складні рухові завдання на татамі (даянгу, ринзі, килимі, отагону тощо). Здатність спортсмена до координації рухів в значній мірі залежить від його здібності об'єктивно сприймати і швидко обробляти інформацію під час змагань. Ефективність управління рухами єдиноборця безпосередньо пов'язана з рівнем розвитку спеціалізованих сприйнять, таких як почуття робочої зони, часу, простору та зусиль. Також, єдиноборцям у варіативних ситуаціях поєдинку необхідно швидко приймати рішення та виконувати різноманітні завдання, такі як вибір та використання ефективних техніко- тактичних дій або комбінацій (Ананченко, Бойченко, & Панов, 2017; Бойченко, & Голуб, 2015; Єрмаков, Тропін, & Павлів, 2017; Пашков, 2018; Романенко, 2012).

Залежно від застосовуваних засобів розрізняють загальну, допоміжну і спеціальну фізичну підготовку. Загальна фізична підготовка вирішує завдання розвитку рухових якостей, які сприяють досягненням в обраному виді. Допоміжна фізична підготовка створює функціональний фундамент для розвитку спеціальних рухових якостей спортсменів. Спеціальна фізична підготовка дозволяє розвивати рухові якості щодо специфіки виду єдиноборств (Алексєєв, та ін., 2022; Романенко, & Веретельникова, 2019; Тропін, 2018; Тропін, & Пашков, 2018; Podrihalo, and et. al., 2021).

Науковці проводили дослідження стосовно вияву спеціальних фізичних якостей в різних видах єдиноборствах та отримали такі дані: в армспорту - це показники спеціальної сили та витривалості рук (Podrigalo, and et. al., 2014; Голоха, 2019); в тхеквондо - швидкісна витривалість та координаційні здібності (Пашков, 2004, 2019) й спеціальна витривалість (Романенко, & Голоха, 2017); в дзюдо та самбо - координаційні здібності, силова та статична витривалість (Мирошниченко, & Бойченко, 2022); в спортивній боротьбі - швидкісно-силові та координаційні здібності, спеціальна витривалість (Голоха, & Панов, 2020; Ermakov, Tropin, & Boychenko, 2016); в боксі - вибухова сила, швидкість та спеціальна витривалість (Коробейнікова, та ін., 2021); в карате - швидкісні та координаційні здібності (Тропін, 2022); в джиу-джитсу - витривалість, сила та гнучкість (Andreato, and et. al., 2017).

Все вищесказане дає можливість стверджувати, що дослідження особливостей фізичної підготовки в різних видах єдиноборств є актуальною темою.



Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами і темами

Дослідження проводилося відповідно до теми науково-дослідної роботи Харківської державної академії фізичної культури «Оптимізація тренувального процесу в єдиноборствах» (номер державної реєстрації 0121U112873) на 2021-2025 рр.

Мета дослідження - на основі аналізу науково-методичної інформації та мереж Інтернет, узагальнення передового практичного досвіду встановити особливості фізичної підготовки в різних видах єдиноборств.

Матеріал та методи дослідження

Для проведення дослідження було використано наступні методи: аналіз науково-методичної інформації та мереж Інтернет, узагальнення передового практично о досвіду. Було проведено комп'ютерний пошук літератури у наукових базах даних, такі як Scopus, PubMed, Web of Science та Google Scholar.

Результати дослідження та їх обговорення

Науковий аналіз методичної інформації, джерел Інтернету та передового практичного досвіду дозволив зробити висновок, що проблема фізичних підготовки в різних видах єдиноборств є одним з актуальним напрямом досліджень (Катихін, Тропин, & Го Шенпен, 2020; Пашков, 2015; Тропін, та ін., 2018; Ganakas, & Peden, 2023; Tropin, & Boychenko, 2018).

Деякі науковці пропонують для надання практичних рекомендацій щодо розвитку та вдосконалення фізичних якостей використовувати метод моделювання. Так, Ю.М. Тропін (2019) провів педагогічне тестування, на основі якого визначив модельні характеристики фізичної підготовленості юних борців греко- римського стилю у групах базової підготовки. Проведений аналіз та представлені моделі стали основою для розробки оціночних критеріїв рівня розвитку фізичної підготовленості юних спортсменів. Запропоновані критерії дозволяють диференційовано здійснювати оцінку та управління фізичною працездатністю юних борців греко-римського стилю у групах базової підготовки. Раніше були проведені подібні дослідження з кваліфікованими борцями греко-римського стилю (Тропін, 2017) та з спортсменами-рукапашниками (Панов, & Тропін, 2019).

І.В. Чертов, Н.В. Бойченко (2023) виявили особливості фізичної підготовленості дзюдоїстів 19-21 років різних вагових категорій та здійснили порівняльний аналіз. Дослідження показало, що дзюдоїсти легкої вагової категорії проявляють високі координаційні та швидкісні здібності, тоді як

дзюдоїсти середньої вагової категорії мають перевагу в прояві силової витривалості та витривалості. Дзюдоїсти важкої вагової категорії проявляють високу гнучкість та непогані показники швидкісних здібностей, проте мають слабкий прояв координаційних здібностей та витривалості. Дзюдоїсти легкої вагової категорії мають перевагу в прояві силової витривалості, координаційних здібностей та гнучкості в порівнянні з дзюдоїстами середньої вагової категорії. З іншого боку, дзюдоїсти середньої вагової категорії проявляють вищу силову та загальну витривалість, швидкісно-силові здібності в порівнянні з дзюдоїстами важкої вагової категорії. Найбільші розходження між категоріями спостерігаються у тестах на координаційні здібності та гнучкість.

Н. Zhang, Q. Fan (2021) у своїх дослідженнях аналізували складний

взаємозв'язок та модельні характеристики показників сили та системи фізичної підготовки боксерів-чоловіків з точки зору науки про мережі. За результатами тестування було створено мережеву модель фізичної системи боксерів-чоловіків та розраховано мережеві атрибути. Також, Між 43 показниками силової та кондиційної системи чоловічого боксу виявлено 156 кореляцій. Найнижча кореляція дорівнює 1, найвища - 15, а середня - 6,6383.

Максимальна сила ваги та жим лежачи є основними показниками сили та фізичної підготовки боксерів-чоловіків за чотирма центральними вимірами. Мережа має явний структурний поділ зі значенням модуля Q=0,45. Мережа складається з двох великих та чотирьох малих підмереж. Показники силової та кондиційної системи боксерів- чоловіків варіюються залежно від їх атрибутів, надаючи таким чином різний вплив на всю систему. Ці індикатори не функціонують незалежно через їх різні характеристики. Натомість вони корелюють один з одним і впливають один на одного як інтеграція. Це допоможе виявити шляхи, що ведуть до вищого рівня фізичної працездатності спортсменів-боксерів. що свідчить про те, що мережне з'єднання дуже близько.

J.W. Kim, S.S. Nam (2021) спрямували дослідження на те, щоб представити стандартний та нормальний розподіл фізичних характеристик та профілів фізичної підготовки спортсменів тхеквондо з використанням систематичного огляду. Отримані результати можуть бути використані як важлива об'єктивна основа для оцінки фізичних характеристик та профілів фізичної підготовки спортсменів тхеквондо в більшості країн світу та визначення цілей тренувань.

Z. Purserdar, R. Sadeghiyan Shahi, R. Rahavi (2016) визначали характеристики фізичної підготовленості елітних спортсменів (шпага, рапіра, шабля) національної збірної Ірану з фехтування з метою порівняльного аналізу їх рівня розвитку фізичних якостей. Статистична сукупність склала 30 спортсменів національної збірної з фехтування (віковий діапазон 22,2±3,67 року) у трьох видах зброї (шпага n=10, рапіра n=10 та шабля n=10). Вимірювали аеробну та анаеробну силу, м'язову силу, швидкість, спритність, гнучкість і час реакції. Випробування проводилися в лабораторії Національного олімпійського комітету. Дані аналізували за допомогою одностороннього тесту ANOVA. Результати показали, що фехтувальники на рапірах мали більшу м'язову силу (стрибки в довжину) і вищу швидкість (40 ярдів), а фехтувальники на шаблях мали більшу гнучкість стегон порівняно з іншими групами фехтувальників.

Для виявлення особливостей рівня розвитку фізичних якостей використовували порівняльний аналіз. L. Podrigalo and et. al. (2017) здійснювали порівняльний аналіз гоніометричних показників суглобів кінцівок кікбоксерів і борців та вивчали вплив рівня спортивної майстерності на амплітуду рухів кікбоксерів. Встановили, що рівень спортивної майстерності кікбоксерів певною мірою впливає на амплітуду рухів. Виявлені відмінності чітко відбивають специфіку виду спорту. У борців вище амплітуда рухів у променево-зап'ясткових суглобах, що визначає надійне захоплення у сутичці. Кікбоксери мають кращу амплітуду рухів у ліктьовому та плечовому суглобах. Це дозволяє пробивати з більшою силою.

Необхідність постійного утримання бойової стійки обумовлює зниження амплітуди рухів у правому променево-зап'ястковому суглобі та розвороту у лівому плечовому суглобі у досвідчених спортсменів.

Beattie Kris, Ruddock Alan D. (2022) розглядали вплив сили на силу удару кулаком у боксерів-аматорів та

професіоналів. Максимальні силові якості нижньої частини тіла, а також вибухові силові якості верхньої, так і нижньої частини тіла значною мірою пов'язані з ударною силою удару у елітних боксерів-аматорів. Елітні боксери-аматори, які б'ють із «високою» силою удару, мають більш високі рівні максимальної сили нижньої частини тіла та вибухової сили в порівнянні з елітними любителями, які б'ють із «низькою» силою удару. Однак максимальні силові можливості верхньої частини тіла не пов'язані з ударною силою удару і не відрізняються між елітними боксерами, які завдають ударів з «високою» і «низькою» ударною силою. Тому, ґрунтуючись на наявних даних, у цьому огляді рекомендується, щоб боксери, які прагнуть розвинути ударну силу удару, могли б наголосити на розвитку як максимальної, так і вибухової сили ніг, зосередивши увагу тільки на вибуховій силі верхньої частини тіла. Однак важливо відзначити, що на сьогодні як в елітному аматорському, так і професійному боксі не вистачає

експериментальних досліджень. Необхідні майбутні експериментальні дослідження, щоб зробити висновок про причинно- наслідковий зв'язок ролі силових тренувань у силі удару як у елітних боксерів-аматорів, так і професійних боксерів.

Ю.М. Тропін (2018) за допомогою порівняльного аналізу просліджував динаміку розвитку фізичної підготовленості впродовж двох років у юних борців греко- римського стилю (Тропін, 2018) та кваліфікованих дівчат-борців вільного стилю (Тропін, 2018). Результати досліджень показали, що греко-римська та вільна боротьба позитивно впливає на фізичну підготовленість спортсменів, про що свідчить позитивна динаміка всіх досліджуваних показників як після першого, так і після другого року занять.

О.О. Podrihalo and et. al. (2020) провили порівняльний аналіз сили хвату та особливостей статури спортсменів-армрестлерів різного рівня майстерності. Показники в тесті на силу рукоятки був вищим у досвідчених спортсменів. Значення внеску сили рукоятки в імпульсному режимі в систему дозволяє вважати їх важливими для успіху в армреслінгу.

Встановлювали взаємозв'язок між фізичними якостями та іншими видами підготовленості. Так, Ю.М. Тропіним, В.В. Романенко, М.В. Латишевим (2021) було проведено взаємозв'язок рівня прояву сенсомоторних реакцій з показниками фізичної підготовленістю у юних таеквондистів. Дослідження взаємозв'язку між рівнем прояву сенсомоторних реакцій та фізичної підготовленості було проведено з метою встановлення рівня взаємодії механізмів керування рухами у юних таеквондистів. Результати дослідження дали можливість сформулювати напрямки для підвищення якості навчально-тренувального процесу.

L.V. Podrigalo, M.N. Galashko, N.I. Galashko (2013) зробили оцінку взаємозв'язку показників функціонального стану кисті у спортсменів армспорту і спортсменів які займаються на аматорському рівні. Наведено результати вимірювання тремору та оцінки точності зусиль спортсменів. Встановлено координація м'язів рук на час виконання тесту, кількість торкань та стискань на кистьовому динамометрі з урахуванням докладеного зусилля.

Підтверджено нижчий рівень фізіологічного тремору у спортсменів. Отримані дані інтерпретуються як свідчення важливості функціонального стану кисті та результативності в армспорті. Показано, що зміни фізіологічного тремору можна використовувати для оцінки спортсменів. Застосування кореляційної матриці встановило спорідненість обстежених станів.

І.М. Пашков, О.В. Пироженко (2023) визначили кореляційні взаємозв'язки між фізичною та технічною підготовленістю тхеквондистів 12-14 років на різних етапах базової підготовки. Проведене дослідження показало, що розвиток гнучкості має важливе значення на початковому етапі базової підготовки техніки в тхеквондо, тоді як на заключному етапі вирішальну роль відіграють швидкісно-силові здібності та міжм'язова координація. Для досягнення максимальної ефективності під час тривалого трираундового поєдинку з лише однією хвилиною перерви між раундами, спортсменам тхеквондо потрібні тренування, що сприяють розвитку аеробних здібностей і систем кисневого забезпечення. Крім того, працюючи в анаеробних умовах, що супроводжують поєдинки в спорті, також відіграє важливу роль в успішному виконанні технічних завдань. Подібні дослідження в цьому виді єдиноборств проводились і раніше (Романенко, & Ровний, 2009).

Т. Ambrozy and et. al. (2021) встановлювали взаємозв'язки між

спеціальною фізичною підготовленістю та показниками техніко-тактичної майстерності спортсменів джиу-джитсу. Визначили, що спортсмени з більш високою фізичною підготовленістю були активнішими та ефективнішими в атаці.

Y. Tropin, V. Ponomaryov & О. Klemenko (2017) проводили взаємозв'язок рівня фізичної підготовленості з показниками змагальної діяльності у юних борців греко- римського стилю. За результатами наукового дослідження було встановлено значущий статистичний зв'язок між інтервалом успішної атаки у змагальних сутичках та 10 перекидами вперед (r=0,718), а також між активним веденням поєдинку та швидкістю виконання 15 кидків партнера підворотом (r=0,703). Було визначено, що в активність ведення поєдинків у борців 12-13 років впливають загальна та спеціальна швидкісно- силова витривалість, а на показники результативності та ефективності змагальної діяльності впливають рівень розвитку швидкісно-силової підготовленості та спритності.

Деякі автори в своїх дослідженнях запропоновували різні комплекси вправ для покращення як фізичної підготовленості взагалі, так і окремих фізичних якостей.

Н.В. Бойченко (2019) вдосконалювала методику розвитку координаційних

здібностей дзюдоїстів, що займаються в групах початкової підготовки. Були розроблені та впроваджені в навчально- тренувальний процес комплекси

спеціалізованих вправ для розвитку координаційних здібностей. Ефективність розроблених комплексів вправ було підтверджено підчас проведення

педагогічного експерименту. Наприкінці експерименту достовірно збільшилися показники здатності до орієнтування у просторі та здатності до управління рухами по просторово-динамічним параметрам у юних спортсменів експериментальної групи.

М.А. Чоботько, І.І. Чоботько,

H. В. Бойченко (2020) розвивали рівновагу у дзюдоїстів 9-11 років за допомогою вправ з балансуванням на фітболах. Для розвитку рівноваги застосовувались наступні вправи:

I. В.П. - основна стійка перед футболом.

Виконати балансування на фітболі стоячи на колінах. Вправу можна ускладнити виконуючи її з закритими очами, махами руками. 2. В.П. - основна стійка перед футболом. Виконати балансування на фітболі на колінах. Виконати балансування на фітболі спираючись на ноги та руки. Вправу можна ускладнити виконуючи її з закритими очами. 3. В.П. - основна стійка перед футболом. Виконати балансування на фітболі на колінах. Виконати В.П. - основна стійка перед футболо. Виконати балансування на фітболі на колінах. Виконати балансування на фітболі спираючись на ноги та руки. Виконати балансування на фітболі стоячи ногами. Вправу можна ускладнити виконуючи її з закритими очами. Запропонована програма була апробована в педагогічному експерименті.

I.N. Pashkov (2015) запропонував та експериментально обґрунтував в педагогічному експерименті ефективність методики координаційної підготовки юних тхеквондистів на етапі базової підготовки. Автор визначив засоби та методи для тренування координаційних здібностей тхеквондистів: співвідношення вправ на відчуття простору, м'язове відчуття, відчуття часу займало від 15 до 25 % загального часу тренування; за 5 секунд роботи кількість повторень становила від 8 до 12-15 разів; паузи відпочинку між вправами становили від 1 до 1-2 хвилин. Запропонована методика сприяла покращенню показників координаційної підготовленості тхеквондистів во всіх тестах наприкінці експерименту.

А. Ojeda-Aravena and et. al. (2023) прагнули оцінити зміни спортивних результатів у спортсменів-єдиноборців (тхеквондо, силат, боротьба, дзюдо, фехтування та карате) після пліометричного стрибкового тренування порівняно з контрольними умовами за допомогою систематичного огляду з метааналізом. Встановлено, що більшість (7 із 8) результатів в тестах досягли низької гетерогенності. Пліометричні стрибкові тренування в порівнянні з контрольними умовами, можуть покращити спортивні результати спортсменів-єдиноборців.

А. Chernozub and et. al. (2022) запропонували впродовж двох місяців у кваліфікованих спортсменів змішаних єдиноборств ММА ударного стилю використовувати розроблену програму для вдосконалення спеціальної силової підготовленості. З метою ефективності розробленої програми 40 спортсменів було розділено на дві групи (А і Б по 20 бійців в кожній групі) та проведено педагогічне дослідження. Отримані результати спеціальної підготовки збільшилися за період дослідження в середньому на 10,5 % у спортсменів групи Б, але результати учасників групи А не мали суттєвих змін порівняно з вихідними даними. Найбільший приріст розвитку максимальної м'язової сили в середньому на 44,4 % зафіксовано через 2 місяці дослідження в групі Б.

Y. Tropin, N. Boychenko, J. Kovalenko (2021) вдосконалювали методику розвитку силових якостей дзюдоїстів 15-16 років з використанням динамічних вправ.

Ефективність розроблених комплексів вправ було підтверджено підчас проведення педагогічного експерименту. В

педагогічному експерименті взяли участь 20 дзюдоїстів, віком 15-16 років. Спортсмени були розділені на дві групи: контрольну та

експериментальну по 10 дзюдоїстів в кожній. Впродовж трьох місяців спортсмени експериментальної групи виконували розроблені комплекси динамічних вправ, а контрольна група займалася за навчальної програми для ДЮСШ. В ході експерименту було встановлено, що використання комплексів динамічних вправ в тренувальному процесі позитивно впливають на силову підготовленість дзюдоїстів.

Було вдосконалено старі тести та розроблено нові тести для контролю різних видів фізичних якостей. Так, М. Markovic and et. al. (2021) обґрунтували новий спеціальний фітнес-тест (SWFT) на придатність у боротьбі. Автори використовували кореляційний та множинний лінійний регресійний аналіз для дослідження внутрішньої, зовнішньої та конструктивної валідності спеціальний фітнес-тест (SWFT). Встановили, що цей тест є достовірним і легко досяжним предиктором конкретної фізичної підготовленості борців і як такий має велике практичне значення.

В.Л. Голоха (2020) проводив апробацію експрес-методик з оцінки і аналізу основних показників фізичної підготовленості борців вільного стилю. Рекомендував використання тесту Купера для оперативного контролю рівня розвитку спеціальної витривалості борців. Встановив, що завчасна і об'єктивна оцінка рівня підготовленості борців дозволяє своєчасно коригувати тренувальний процес та тим самим впливати на більш успішну змагальну діяльність.

Н.В. Бойченко (2014) в своїх дослідженнях проводила оптимізацію процесу контролю рівня розвитку координаційних здібностей в карате. Визначила, що для досягнення перемоги в поєдинку каратисту необхідно добре орієнтуватися в просторі, вміти оцінювати і регулювати динамічні та просторово-часові параметри рухів, утримувати рівновагу, мати високу координованість рухів. Розробила специфічні та неспецифічні тести для контролю рівня розвитку координаційних здібностей в карате. Запропоновані дозволять об'єктивно оцінити, не тільки загальний рівень розвитку координації, а й рівень прояву специфічних видів цієї здібності.

Н. Chtara and et. al. (2020) запропонували новий тест зміни спрямування (COD) для спортсменів-фехтувальників та встановили його взаємозв'язок з окремими показниками фізичної підготовленості. У цьому дослідженні взяли участь 39 спортсменів-фехтувальників (вік: 20,8±3,0 року). Вони виконали новий спеціальний тест на COD для огородження (SFCODT) у двох окремих випадках, щоб встановити його надійність. Крім того, оцінка COD, стрибучості (тобто стрибок у присіді, стрибок з контррухом, тест із п'ятьма стрибками), час спринту (наприклад, 5 м, 10 м і 20 м), ізокінетичні, концентричні та ексцентричні чотириголові м'язи та сила підколінного сухожилля. тести оцінювалися. Щоб встановити достовірність конструкції SFCODT, було визначено дві підгрупи на основі їх міжнародних та національних результатів з фехтування: спортсмени-фехтувальники з високим та низьким рейтингом. Надійність, валідність та чутливість SFCODT були встановлені на основі коефіцієнта внутрішньокласової кореляції (ICC), типової помилки вимірювання (TEM), найменшої корисної зміни (SWC) та аналізу характеристик приймаючого оператора (ROC). ICC SFCODT був чудовим при >0,95, а TEM був <5 %. На підставі аналізу корисності здатність виявляти невеликі зміни продуктивності можна оцінити як «добре» у спортсменів-фехтувальників (SWC>TEM). SFCODT значною мірою асоціювався з тестом COD і від помірного до дуже великого асоціювався зі стрибучістю, часом спринту та ізокінетичною силою.

Спортсмени-фехтувальники з високим рейтингом були кращими, ніж спортсмени з низьким рейтингом за SFCODT (p<0,01). Площа під ROC-кривою становила 0,76. На закінчення, SFCODT є дуже надійним, достовірним та чутливим тестом.

Все вищесказане дає можливість стверджувати, що фізична підготовка є дуже важливим елементом для досягнення успіху в будь-якому виді єдиноборства. Різні види єдиноборств можуть вимагати різних фізичних навичок, таких як швидкість, сила, витривалість та гнучкість, тому підготовка повинна бути налаштована на розвиток конкретних навичок для кожного виду єдиноборства. Крім того, тренування таких важливих аспектів, як техніка, тактика, психологічна готовність та дієва стратегія, можуть також бути включені в підготовку до єдиноборства. В цілому, кожен вид єдиноборства має свої особливості та вимоги до фізичної підготовки, і детальний аналіз цих факторів є необхідним для успішного виступу на змаганнях.



Висновки

За допомогою аналізу науково- методичної інформації та джерел Інтернету, а також узагальнення передового практичного досвіду було встановлено особливості загальної та спеціальної фізичної підготовки в різних видах єдиноборств.

Визначено, що загальна фізична підготовка єдиноборців залежить від типу єдиноборства і включає в себе фізичну витривалість, швидкість, силу та координацію рухів. Ці характеристики можуть варіюватися в залежності від вибраного виду єдиноборства, і різні аспекти фізичної підготовки можуть мати більш або менш значиму роль. Узагальнюючи, кожен вид єдиноборств потребує спеціальної фізичної підготовки для досягнення успіху. У цілому, аеробна та анаеробна витривалість, швидкісно- силові здібності, швидкість, гнучкість, координація та техніка виконання рухів є важливими аспектами спеціальної фізичної підготовки для більшості видів єдиноборств. Різні види єдиноборств можуть мати свої особливості в залежності від їхньої специфіки, тому важливо вивчати ці аспекти для кожного конкретного виду єдиноборства.

Встановлено, що науковці в своїх дослідженнях, щодо особливостей

фізичної підготовки єдиноборців,

приділяли увагу таким моментам: застосовували моделювання, на основі якого було надано практичні рекомендації щодо використання засобів та методів фізичної підготовки в тренувальному

процесі; проводили порівняльного аналізу, для виявлення особливостей рівня розвитку фізичних якостей; встановлювали взаємозв'язок між фізичними якостями та іншими видами підготовленості;

запропоновували комплекси вправ для покращення як фізичної підготовленості взагалі, так і окремих фізичних якостей; вдосконалювали старі тести та розробляли нові тести для контролю різних видів фізичної підготовленості якостей. Все це позитивно сприяє на покращення фізичної підготовленості спортсменів в різних видах єдиноборств.

Перспективи подальших

досліджень у даному напрямку будуть спрямовані на розробку комплексів вправ для різних фізичних якостей спортсменів в різних видах єдиноборств.



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексєєв, А.Ф., Романенко, В.В., & Тропін, Ю.М. (2022). Взаємозв'язок сенсомоторних реакції з деякими компонентами підготовленості таеквондистів-юніорів. Єдиноборства, 3(25), 4-17. DOI:10.15391/ed.2022-3.01

2. Ананченко, К.В., Бойченко, Н.В., & Панов, П.П. (2017). Вдосконалення координаційних здібностей юних дзюдоїстів. Єдиноборства, 3, 4-11.

3. Бойченко, Н.В. (2008). Спеціальні технічні пристрої в системі підготовки спортсменів - єдиноборців. Слобожанський науково-спортивний вісник. 4, 108-111.

4. Бойченко, Н.В. (2010). Вдосконалення техніко-тактичної майстерності та швидкісних можливостей каратистів стилю «Кіокушинкай». Педагогіка, психологія та медико- біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, 2, 27-30.

5. Бойченко, Н.В., & Шань, Ю. (2013). Особенности совершенствования координационных способностей в единоборствах. Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях, 53-55.

6. Бойченко, Н.В. (2014). Контроль координационных способностей в ударных видах единоборств. Слобожанський науково-спортивний вісник, 6, 15-18.

7. Бойченко, Н.В., & Голуб, О.І. (2015). Особливості розвитку координаційних здібностей дзюдоїстів-новачків. Єдиноборства, 2, 9-11.

8. Бойченко, Н.В., & Голубничій, Р.В. (2016). Особливості фізичної підготовки спортсменок, що займаються дзюдо. Єдиноборства, 11-13.

9. Бойченко, Н.В. (2019). Розвиток координаційних здібностей дзюдоїстів-новачків.

10. Єдиноборства, 1, 15-23. DOI:10.5281/zenodo.2544157

11. Бойченко, Н.В., Чертов, І.І., & Пирог, Ю.А. (2020). Динаміка розвитку гнучкості дзюдоїстів 13-14 років. Єдиноборства, 2(16), 14-21. DOI:10.15391/ed.2020-2.02

12. Бойченко, Н.В., Тропін, Ю.М., Алексєєва, І.А., Пилипець, О.В., & Демченко, Н.В. (2022). Вдосконалення методики розвитку витривалості кваліфікованих борців. Єдиноборства, 3(25), 18-31. DOI:10.15391/ed.2022-3.02

13. Голоха, В.Л. (2017). Проблеми підвищення спеціальної витривалості дзюдоїстів. Єдиноборства, 56-60.

14. Голоха, В.Л. (2018). Оценка уровня специальной выносливости и функциональных возможностей квалифицированных дзюдоистов. Проблеми і перспективи розвитку спортивних ігор і єдиноборств у вищих навчальних закладах, 1, 21-25.

15. Голоха, В.Л. (2019). Оценка и анализ уровня специальной выносливости и функциональных возможностей спортсменов, занимающихся армрестлингом. Єдиноборства, 1(11), 3945. DOI:10.5281/zenodo.2544163

16. Голоха, В.Л., & Панов, П.П. (2020). Методи оцінки спеціальної витривалості у борців вільного стилю. Проблеми і перспективи розвитку спортивних ігор і единоборств у вищих навчальних закладах, 1, 10-14.

17. Голоха, В.Л. (2020). Особливості організації силової підготовки в спортивній боротьбі. Проблеми і перспективи розвитку спортивних ігор і единоборств у вищих навчальних закладах, 1, 15-18.

18. Голоха, В.Л. (2020). Оцінка рівня спеціальної витривалості борців вільного стилю за допомогою тесту Купера. Єдиноборства, 1(15), 4-12. DOI:10.15391/ed.2020-1.01

19. Ермаков, С.С., Тропин, Ю.Н., & Павлив, А.Н. (2017). Ловкость как основа формирования техники борьбы. Единоборства, Научный журнал, ХГАФК, Харьков, 3, 36-39.

20. Камаев, О.И., Тропин, Ю.Н., & Костюков, Я.Э. (2017). Специальная выносливость как неотъемлемая часть подготовки борцов», Единоборства, Научный журнал, ХГАФК, Харьков, 3, 40-43.

21. Камаев, О.И., & Тропин, Ю.Н. (2012). Роль специальной силовой подготовки в борьбе. Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях: Сборник статей VIII международной научной конференции, 3 февраля 2012 года, ХГАДИ, Харьков, 73-77.

22. Катыхин, В.Н., Тропин, Ю.Н., & Го, Шенпен (2020). Динамика физической

23. подготовленности квалифицированных бойцов смешанных единоборств ММА в группах специализированной підготовки. Єдиноборства, 3(17), 25-35.

24. DOI:10.15391/ed.2020-3.03

25. Коробейнікова, Л.Г., Тропін, Ю.М., Коробейніков, Г.В., & Го, Шенпен (2021). Зв'язок когнітивних функцій із спеціальною працездатністю кваліфікованих боксерів. Єдиноборства, 4(22), 26-38. DOI:10.15391/ed.2021-4.03

26. Коробейніков, Г.В., Тропін, Ю.М., Перевозник, В.І., Бочкарев, С.В., & Катихін, В.М. (2023). Вплив вправ швидкісно-силової спрямованості в тренувальному процесі кваліфікованих борців. Єдиноборства, 1(27), 24-38. DOI:10.15391/ed.2023-1.03

27. Марандян, К.Н., & Бойченко, Н.В. (2019). Вдосконалення швидкісно-силових здібностей дзюдоїстів 15-16 років. Проблеми і перспективи розвитку спортивних ігор і единоборств у вищих навчальних закладах, 1, 48-51.

28. Мирошниченко, Є.С., & Бойченко, Н.В. (2022). Порівняльний аналіз рівня спеціальної фізичної підготовленості спортсменок 14-15 років в дзюдо та самбо. Проблеми і перспективи розвитку спортивних ігор і единоборств у вищих навчальних закладах, 1, 22-25.

29. Панов, П.П., & Тропін, Ю.М. (2019). Модельні характеристики фізичної підготовленості кваліфікованих спортсменів рукопашників. Єдиноборства, 3(13), 35-45.

30. DOI:10.15391/ed.2019-3.05

31. Палій, О.В., & Пашков, І.М. (2018). Динаміка розвитку витривалості тхеквондистів 12-14 років. Єдинобрства, 3(9), 32-40. DOI:10.5281/zenodo.1255647

32. Пашков, І.М (2004). Розвиток швидкісної витривалості в тренувальному процесі юних таеквондистів за допомогою анаеробних вправ з затримкою подиху. Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізич. культури та спорту. 8, 312315.

33. Пашков, И.Н. (2007). Модельные характеристики специальной физической подготовленности тхеквондистов 12-14 лет. Слобожанський науково-спортивний вісник, 11, 79-82.

34. Пашков, И.Н. (2015). Повышение уровня физической работоспособности в тхеквондо на этапе предварительной базовой подготовки. Науковий часопис ім. М.П. Драгоманова, 60-63.

35. Пашков, І.М. (2015). Адаптаційні процеси тхеквондистів під впливом великих фізичних навантажень. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 3(58), 93-95

36. Пашков, І.М., & Палій, О.В. (2017). Особливості розвитку витривалості у тхеквондо. Єдиноборства, 43-46.

37. Пашков, І.М. (2018). Динаміка розвитку координаційних здібностей тхеквондистів 8-10 років. Єдиноборства, 3(9), 41-48. DOI:10.5281/zenodo.1255654

38. Пашков, І.М. (2019). Загальна структура координаційних здібностей юних тхеквондистів 1214 років. Єдиноборства, 3, 46-54. DOI:10.15391/ed.2019-3.06

39. Пашков, І.М., & Пашкова, В.М. (2020). Особливості техніко -тактичної підготовки в

40. единоборствах. Проблеми і перспективи розвитку спортивних ігор і единоборств у вищих навчальних закладах, 1, 29-32.

41. Пашков, І.М., & Пироженко, О.В. (2023). Кореляційні взаємозв'язки спеціальної фізичної та технічної підготовленості тхеквондистів. Єдиноборства, 1(27), 39-48.

42. DOI:https://doi.org/10.15391/ed.2023-1.04

43. Романенко, В.В. (2003). Педагогическое тестирование физической подготовленности юных таэквондистов, занимающихся в группах начальной подготовки ДЮСШ. Физическое воспитание студентов, 7, 60-66.

44. Романенко, В.В., Ровный, А.С., Юй, Ш., Сутула, В.А., & Ровний, А.С. (2008). Зависимость результата соревновательной деятельности от уровня подготовленности юных таеквондистов. Слобожанський науково-спортивний вісник, 4, 70-74.

45. Романенко, В.В., & Ровный, А.С. (2009). Взаимосвязь технической и физической

46. подготовленности юных таэквовондистов. Слобожанский науково-спортивний вісник,

47. 72-78.

48. Романенко, В.В. (2012). Совершенствование методики обучения технике сложно - координационных действий юных таэквондистов. Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях, 160-162.

49. Романенко, В.В., & Свекольникова, К.Г. (2015). Удосконалення спеціальної витривалості таеквондистів-юніорів. Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях, 122-124.

50. Романенко, В.В., & Голоха, В.Л. (2017). Оценка уровня специальной выносливости и функциональных возможностей квалифицированных тхэквондистов. Єдиноборства,

51. 58-68.

52. Романенко, В.В., & Веретельникова, Н.А. (2019). Повышение эффективности

53. тренировочного процесса юных таэквондистов на основе анализа их подготовленности. Єдиноборства, 1(11), С. 63-70. DOI:10.5281/zenodo.2544180

54. Рибалко, А.С., & Романенко, В.В. (2017). Навчання елементам базової техніки юних

55. каратистів із використанням комплексу спеціальних вправ. Єдиноборства, 4, 65-68.

56. Тропин, Ю.Н., Камаев, О.И., & Мазур, А.В. (2014). Технико-тактическая и физическая подготовка в греко-римской борьбе после изменения правил соревнований. Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях: Сборник статей Х международной научной конференции, 7 февраля 2014 года, ХГАФК, Харьков, 215-219.

57. Тропин, Ю.М. (2017). Модельные характеристики физической подготовленности в спортивной борьбе. Слобожанський науково-спортивний вісник, 2(58), 98-101.

58. DOI:https://doi.org/10.15391/snsv.2017-2.017

59. Тропін, Ю.М., Панов, П.П., & Белобаба, С.Б. (2017). Фізична підготовка борців.

60. Единоборства, 3, 82-84.

61. Тропін, Ю.М., & Бойченко, Н.В. (2018). Розвиток гнучкості у тренувальному пр оцесі борців. Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях. Збірник статей XIV міжнародної наукової конференції, 1, 65-69.

62. Тропін, Ю.М., & Пашков, І.М. (2018) Фізичні навантаження як основний засіб підвищення працездатності борців. Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях. Збірник статей XIV міжнародної наукової конференції, 1, 70-74.

63. Тропин, Ю.Н. (2018). Особенности физической подготовленности юношей и девушек, занимающихся вольной борьбой. Единоборства, 4(10), 62-68.

64. DOI:10.5281/zenodo. 1473629

65. Тропин, Ю.Н. (2018). Тенденция в динамике физической подготовленности у девушек- борцов. Единоборства, 3(9), 69-76. DOI:10.5281/zenodo.1255680

66. Тропин, Ю.Н. (2018). Динамика физической подготовленности у юных борцов грекоримского стиля. Единоборства, 2(8), 84-92.

67. Тропин, Ю.Н., Романенко, В.В, Голоха, В.Л., & Веретельникова, Н.В. (2018). Взаимосвязь физического развития и физической подготовленности у квалифицированных борцов. Слобожанський науково-спортивний вісник, 1(63), 102-107. DOI:

68. https://doi.org/10.15391/snsv.2018-1.018

69. Тропін, Ю.М., & Бойченко, Н.В. (2019). Особливості фізичної підготовленості

70. кваліфікованих борців різних вагових категорій. Фізична культура, спорт і здоров 'я: стан, проблеми та перспективи. ХІХ міжнародна науково-практична конференція, Харків, 98-99.

71. Тропин, Ю.Н. (2019) Модельные характеристики физической подготовленности юных борцов в группах предварительной підготовки. Единоборства, 1(11), 71-80.

72. DOI:10.5281/zenodo.2544182

73. Тропін, Ю.М., Романенко, В.В., & Латишев, М.В. (2021). Взаємозв'язок рівня прояву сенсомоторних реакцій з показниками фізичної підготовленістю у юних таеквондистів. Єдиноборства, 2(20), 93-104. DOI:10.15391/ed.2021-2.08

74. Тропін, Ю.М. (2022). Особливості розвитку координаційних здібностей каратистів. Новації, практики та перспективи розвитку фізичної культури і спорту: матеріали V Всеукраїнського науково-практичного семінару, 15-16 квітня 2022 р. Кропивницький: Видавець Лисенко В. Ф., 59-62.

75. Чертов, І., & Бойченко, Н.В. (2023). Рівень фізичної підготовленості дзюдоїстів 19 -21 років різних вагових категорій. Єдиноборства, 1(27), 102-109. DOI:

76. https://doi.org/10.15391/ed.2023-1.09

77. Чоботько, М.А., Чоботько, І.І., & Бойченко, Н.В. (2020). Розвиток рівноваги за допомогою вправ з балансування на фітболах. Єдиноборства, 1(15), 78-88. DOI:10.15391/ed.2020- 1.08

78. Ambrozy, T., Rydzik, L., Spieszny, M., Chwala, W., Jaszczur-Nowicki, J., Jekielek, M., ... & Cynarski, W.J. (2021). Evaluation of the Level of Technical and Tactical Skills and Its Relationships with Aerobic Capacity and Special Fitness in Elite Ju-Jitsu Athletes. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(23), 12286.

79. DOI:https://doi.org/10.3390/ijerph182312286

80. Andreato, L.V., Lara, F.J.D., Andrade, A., & Branco, B.H.M. (2017). Physical and physiological profiles of Brazilian jiu-jitsu athletes: a systematic review. Sports medicine-open, 3, 1-17. DOI: 10.1186/s40798-016-0069-5

81. Beattie, Kris, & Ruddock, Alan D. (2022). The Role of Strength on Punch Impact Force in Boxing. Journal of Strength and Conditioning Research, 36(10):p 2957-2969. DOI:

82. 10.1519/JSC.0000000000004252

83. Chernozub, A., Manolachi, V., Korobeynikov, G., Potop, V., Sherstiuk, L., Manolachi, V., & Mihaila, I. (2022). Criteria for assessing the adaptive changes in mixed martial arts (MMA) athletes of strike fighting style in different training load regimes. PeerJ, 10, e13827. DOI: 10.7717/peerj.13827

84. 109

85. Chtara, H., Negra, Y., Chaabene, H., Chtara, M., Cronin, J., & Chaouachi, A. (2020). Validity and reliability of a new test of change of direction in fencing athletes. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(12), 4545. DOI:

86. https://doi.org/10.3390/ijerph17124545

87. Ganakas, E., & Peden, A.E. (2023). Exploring why young Australians participate in the sport of fencing: Future avenues for sports-based health promotion. Health Promotion Journal of Australia, 34(1), 48-59. DOI: https://doi.org/10.1002/hpja.650

88. Ermakov, S.S., Tropin, J.N., & Boychenko, N.V. (2016). Special'naja fizicheskaja podgotovka kvalificirovannyh borcov. Aktual'nye problemy sportivnyh edinoborstv v vuzah, 12, 20-22.

89. Kamaev, O.I., & Tropin, Y.N. (2013). Effects of special power qualities on technical and tactical preparedness in the struggle. Problemy i perspektivy razvitiya sportivnykh igr i edinoborstv: Sbornik statey IKh nauchnoy konferentsii, 8 fevralya 2013 goda, KhNPU, 149-152.

90. Kim, J.W., & Nam, S.S. (2021). Physical characteristics and physical fitness profiles of Korean Taekwondo Athletes: A systematic review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(18), 9624. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph18189624

91. Kim, Y.J., & Kim, E.S. (2021). Analysis of Korean fencing club members' participation int ention using the TPB model. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(6), 2813. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph18062813

92. Korobeynikov, G., Matveyev, S., Danko, G., Vorontsov, A., Curby, D., Korobeynikova, L., & Tropin, Y. (2020). Ukraian wrestling: achievements, contradictions, problems and perspectives. International Journal of Wrestling Science, 1(10), 27-30.

...