Організація та проведення експериментального дослідження щодо застосування моніторингу якості освіти

Організаційні питання та експериментальне дослідження щодо застосування моніторингу якості освіти у закладах вищої освіти. Визначення мети, завдань та етапів моніторингових досліджень. Особливості дослідження мотиваційної сфери здобувачів вищої освіти.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 18.11.2023
Размер файла 31,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра загальної педагогіки та педагогіки вищої школи

Львівський національний університет імені Івана Франка

Організація та проведення експериментального дослідження щодо застосування моніторингу якості освіти

Осередчук Ольга Анатоліївна, доцент

У статті розкрито організаційні питання та експериментальне дослідження щодо застосування моніторингу якості освіти у ЗВО. Визначено мету, завдання та етапи моніторингових досліджень. Розкрито дослідження мотиваційної сфери здобувачів. Значну роль приділено мотивам учіння, поведінки, діяльності, їх формуванню та розвитку. Досліджено мотиваційний комплекс здобувачів; переважаючий тип професійної мотивації (внутрішня, зовнішня позитивна, зовнішня негативна мотивація) групи; рівень мотивації професійного навчання. Вивчено особисту оцінку здобувачами старших курсів організації навчального процесу у ЗВО за окремими параметрами. Наведено приклад такої оцінки за десятибальною шкалою випускниками за спеціальностями: Філологія (спеціалізація: германські мови та літератури) та Середня освіта (Історія). Виділено ступені залучення здобувачів до процесу учіння, які характеризуються, по-перше, деяким загальним ставленням до учіння, яке, як правило, досить добре фіксується і виявляється за такими ознаками як успішність і відвідуваність занять, загальна активність здобувачів за кількістю питань та звернення до викладача, добровільності виконання навчальних завдань, стійкості інтересів до різних аспектів навчання тощо '. По-друге, за кожним ступенем залучення здобувача до учіння лежать різні мотиви, цілі. По-третє, кожній із ступенів залучення здобувача в навчання відповідає той чи інший стан, вміння вчитися, що допомагає зрозуміти причину тих чи інших мотиваційних установок, бар'єрів, уникнення від труднощів у роботі тощо. Розроблено рекомендації для здобувачів для підкріплення навчальної діяльності професійною на всіх етапах навчання.

Ключові слова здобувачі, моніторинг, якість освіти, професійна діяльність, учіння, мотиваційна сфера, управління, організація, експериментальне дослідження.

Organizing and conducting of experimental research on the use of education quality monitoring

Osredchuk Olga, Associate Professor at the Department of General Pedagogy and Higher School Pedagogy Ivan Franko National University of Lviv

Introduction. The creation of a monitoring system in the management of the quality of education (criteria and methods of evaluation, organization of a system for tracking the effectiveness of the process of learning, education and development, and obtaining objective data) in modern conditions is a necessary and significant management mechanism for the development of education in higher education institutions, which ensures the achievement of real results, adequate to modern requirements of society and state standards. Updating the content of education, introducing new educational technologies, and developing various types of educational institutions, and innovative processes in them require improvement of the system of internal management and pedagogical monitoring. In this regard, the problem of monitoring education quality management is one of the most relevant in the theory and practice of higher education management. The need to solve this problem is actualized by the development of educational standards for a new generation, criteria and indicators of the quality of education, focused on competence- based, activity-based approaches to the organization of educational processes. In order to identify the achievements of new requirements in educational practice, appropriate assessment indicators and adequate control meters are needed. Monitoring the quality of education is one of the promising tools for managing the quality of education.

Purpose: to reveal organizational issues and carry out an experimental study on the application of monitoring the quality of education in higher education institutions.

Methods. Theoretical methods of analysis and generalization of scientific literature, systematization and generalization of the received information.

Results. The purpose, tasks and stages of monitoring studies are determined. The study of the motivational sphere of the achievers is disclosed. A significant role is given to the motives of learning, behaviour, activity, formation and development. The methods used are: «Motivations of professional activity (K. Zamfir in A. Rean's modification)», Value orientations» by M. Rokych, «Type of psychological improvement», and «Methodology for determining learning motivation».

The personal assessment of senior year students of the organization of the educational process in higher education institutions according to certain parameters was studied. An example of such an assessment on a ten- point scale by graduates in the following majors: Philology (specialization: Germanic languages and literature) and Secondary Education (History) is given. As a result of the conducted research, it was established that the majority of applicants have an average level of motivation for professional training.

Originality. Degrees of inclusion of students in the learning process are highlighted. Each of these degrees is characterized, first of all, by some general attitude to learning, which, as a rule, is quite well fixed and revealed (by such signs as success and attendance at classes, the general activity of students in terms of the number of questions and appeals to the teacher, voluntary performance - educational tasks, absence of distractions, breadth and stability of interests in various aspects of learning, etc.). Secondly, there are different motives and goals behind each degree of the learner's involvement in learning. Thirdly, each of the degrees of inclusion of the student in education corresponds to one or another state, the ability to learn, which helps to understand the reason for certain motivational attitudes, barriers, avoidance of difficulties at work, etc.

For applicants, it is suggested to reinforce educational activities with professional ones at all stages of education (research groups, professional groups, etc.); pay increased attention on the part of the academic management in order to create conditions for increasing motivation.

Conclusion. The motivational complex of acquirers was studied; the prevailing type of professional motivation (internal, external positive, external negative motivation) of the group; and level of motivation for professional training. As a result of the conducted research, it was established that the majority of applicants have an average level of motivation for professional training.

The application of monitoring the quality of education and the educational process has made it possible to change the perception of the readiness of higher education graduates for professional activity.

Key words: Acquirers, Monitoring, Quality of Education, Professional Activity, Learning, Motivational Sphere, Management, Organization, Experimental Research.

Вступ

Постановка проблеми. Створення системи моніторингу в управлінні якості освіти (критеріїв та способів оцінки, організації системи відстеження результативності процесу навчання, виховання та розвитку, отримання об'єктивних даних) у сучасних умовах є необхідним та значущим управлінським механізмом розвитку освіти у ЗВО, що забезпечує досягнення реальних результатів, адекватних сучасним вимогам суспільства та державним стандартам. Оновлення змісту освіти, впровадження нових освітніх технологій, розвиток різних видів освітніх закладів, інноваційні процеси у них потребують вдосконалення системи внутрішнього управління та педагогічного моніторингу. У зв'язку з цим проблема моніторингу в управлінні якістю освіти є однією з найбільш актуальних у теорії та практиці управління ЗВО. Необхідність вирішення цієї проблеми актуалізується розробкою освітніх стандартів нового покоління, критеріїв та показників якості освіти, орієнтованих на компетентнісні, діяльнісні підходи до організації освітніх процесів. Для виявлення досягнень нових вимог в освітній практиці потрібні відповідні показники оцінки та адекватні їм контрольні вимірювачі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливої значущості у дослідженні моніторингу якості освіти набувають вітчизняні та зарубіжні праці (К. Азізова [1], І. Аннєнкова [2], В. Вікторов [3], О. Гринькевич [4], Н. Дупак [5], Т. Лукіна [6], О. Осередчук [7], M. Barber [8], A. Curaj [9] та ін.). Їх аналіз дозволив визначити коло питань, що характеризують проблему відстеження якості освіти, конкретизувати мету та завдання дослідження; розробити та обґрунтувати програму дослідно-експериментальної роботи.

Мета статті: розкрити організаційні питання та здійснити експериментальне дослідження щодо застосування моніторингу якості освіти у ЗВО.

Методи дослідження. Теоретичні методи аналізу та узагальнення наукової літератури, систематизації та узагальнення отриманої інформації, експериментальний метод.

Виклад основного матеріалу

Для проведення моніторингових досліджень обрано переважно регіональний рівень з метою вдосконалення якості підготовки здобувачів та вдосконалення освітнього процесу.

Для досягнення поставленої мети визначено завдання моніторингових досліджень, що передбачають вибір конкретних засобів оцінювання, складання комплектів методичних матеріалів за різними курсами та їх апробацію, підготовку викладачів та відповідної експериментальної бази, організацію багаторічного моніторингу у ЗВО. Практичне вирішення поставлених завдань здійснювалося у три етапи.

На першому етапі основна увага приділялася створенню контрольно-вимірювальних матеріалів, що забезпечують оцінку досягнень здобувачів. У ході першого етапу складено анкети для вивчення ставлення здобувачів та викладачів до використання різних засобів підсумкової оцінки результатів навчання, зокрема тестів навчальних досягнень.

Усі експериментальні матеріали пройшли апробацію на базі ЗВО та були доопрацьовані з урахуванням поданих зауважень. Для організації масових досліджень проведено підготовку на курсах з теми «Підсумкове тестування здобувачів».

На другому етапі організовано масовий педагогічний експеримент. Протягом кількох років наприкінці травня проводилось тестування здобувачів (перед екзаменами). Усього за цей період тестування пройшло понад 600 осіб. Підготовлено та апробовано експериментальні матеріали для дослідження мотиваційних передумов навчання здобувачів. Вони включають розроблену анкету та стандартизований тест-опитувальник. На цьому етапі організовано масове анкетування здобувачів щодо виявлення мотиваційних передумов навчання. У ньому взяли участь понад 300 осіб. Для аналізу результатів та їх порівняння сформовано банк відповідей, до якого входять по 100 відповідей здобувачів кожної навчальної паралелі (всього проаналізовано 300 відповідей).

На третьому етапі моніторингу основна увага приділялася узагальненню результатів тестування, збору додаткових даних та формуванню репрезентативних вибірок. Після обробки анкет проводився порівняльний аналіз результатів.

Отриману під час тестування інформацію використано для виявлення досягнень, вивчення їх причинної обумовленості, аналізу загальної готовності викладачів до використання нових засобів оцінки якості освітнього процесу.

Отже, у різних видах досліджень (тестування та анкетування) взяли участь понад 1000 здобувачів та 67 викладачів.

Як головний статистичний показник, використано індекс труднощів, що характеризує відношення середнього балу за тестове завдання до максимально можливого балу, виражене у відсотках. Відповідно до значення індексу труднощів визначається рівень труднощів тестового завдання для здобувачів.

Моніторинг та методика дослідження результативності освітнього процесу відображають ефективність формування мотиваційної сфери здобувачів. У нашому дослідженні значна роль приділяється мотивам учіння, поведінки, діяльності, їх формуванню та розвитку.

Відповідно до мети експерименту, завдання дослідження передбачали: виявлення мотиваційного комплексу здобувачів; визначення переважаючого типу професійної мотивації (внутрішня, зовнішня позитивна, зовнішня негативна мотивація) групи; визначення рівня мотивації професійного навчання.

Дослідження мотивації професійного навчання здобувачів здійснено на основі методик: «Мотивації професійної діяльності (К. Замфір у модифікації А. Реана)», «Цінністні орієнтації» М. Рокича, «Тип психологічного вдосконалення», «Методика визначення мотивації учіння».

Методика «Мотивації професійної діяльності (К. Замфір у модифікації А. Реана)» застосовувалася для діагностики мотивації професійної діяльності, зокрема мотивації професійно -педагогічної діяльності. В основу покладено концепцію про внутрішню та зовнішню мотивацію (про внутрішній тип мотивації стверджується, коли для особистості має значення діяльність сама по собі; якщо в основі мотивації професійної діяльності лежить прагнення задоволення інших потреб зовнішніх стосовно змісту самої діяльності (мотиви соціального престижу, зарплати тощо), прийнято стверджувати про зовнішню мотивацію. Зовнішні мотиви диференціюються на зовнішні позитивні та зовнішні негативні).

В результаті проведених теоретичних досліджень, на основі аналізу різних теорій з вивчення мотивації, можна зробити висновок, що мотиваційна сфера здобувачів складна і неоднорідна.

Методика «Ціннісні орієнтації» М. Рокича спрямована на вивчення ціннісно-мотиваційної сфери здобувача. Система ціннісних орієнтацій визначає змістовий аспект спрямованості особистості і становить основу її ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до себе самої, основу світогляду та ядро мотивації життєвої активності, основу життєвої концепції та «філософії життя».

Перевагою методики є універсальність, зручність та економічність у проведенні обстеження та обробці результатів, гнучкість - можливість варіювати як стимульний матеріал (списки цінностей), і як інструкції. Недоліком є можлива нещирість. Тому особливу роль відіграє мотивація діагностики, добровільний характер тестування та наявність контакту між експериментатором та респондентом.

Респонденту подається два списки цінностей (18 у кожному), або на аркушах паперу в алфавітному порядку, або на картках. У списках респондент надає кожній цінності ранговий номер, а картки розкладає за порядком значимості. Остання форма подачі матеріалу дає надійніші результати. Спочатку подається набір термінальних, далі інструментальних цінностей.

За отриманими даними тестування можемо стверджувати про те, що системи ціннісних орієнтацій здобувачів контрольних і експериментальних груп не мають суттєвих відмінностей. На першому місці у них знаходиться цінність щасливого сімейного життя, духовної та фізичної близькості до коханої людини; на другому місці у дівчат - наявність добрих і вірних друзів, у юнаків - задоволення (повнота та емоційна насиченість життя). На третьому місці і в юнаків і дівчат - гроші (матеріально забезпечене життя). Останнє місце і в дівчат і юнаків займає щастя інших людей. Проте є й певні відмінності, зумовлені життєвим досвідом, виробничою практикою за фахом управлінця.

Методика вивчення ціннісних орієнтацій М. Рокича заснована на прямому ранжуванні списку цінностей, що змушує деяких авторів сумніватися в надійності методики, оскільки її результат залежить від адекватності самооцінки респондента. Тому дані, отримані за допомогою тесту Рокича, бажано перевіряти даними інших методик. Може бути використана методика «Тип психологічного вдосконалення», оскільки пошук себе та вибір життєвих цінностей пов'язаний з формуванням цілей саморозвитку та самореалізації. Мета цієї методики - визначити спрямованість саморозвитку, вдосконалення людини. Результати, отримані з цього тесту, допомагають корелювати результати, отримані з тесту Рокича.

«Методика визначення мотивації учіння» може бути подана в такому вигляді: на основі описаних у тексті рівнів мотивації здобувачам пропонується комплекс питань та серія можливих відповідей. Кожна відповідь оцінюється здобувачами балом від 01 до 05; 01 - впевнено «ні», 02 - більше «ні», ніж «так», 03 - не впевнений, не знаю, 04 - більше «так», ніж «ні», 05 - впевнено «так». Шкалювання проводиться здобувачами у спеціальній картці.

Оскільки мотивація особистості складається з вольової та емоційної сфер, питання розділені на дві частини. Половина питань (24) передбачає виявити рівень свідомого ставлення до проблем учіння, друга половина питань (20) спрямована на виявлення емоційно -фізіологічного сприйняття різних видів діяльності у мінливих ситуаціях.

Здобувачі під час заповнення мотиваційної шкали дають оцінку кожному питанню та заповнюють кожну комірку. Потім підсумовуються бали по горизонталі у крайньому правому вертикальному ряду. Вертикальна нумерація шкал першого ряду позначає номери питань, рівень мотивації.

Кожна шкала, що відповідає тому чи іншому рівню мотивації, може набрати від 11 до 55 балів без урахування цифри 0. Кількість балів кожної шкали характеризує ставлення здобувача до різних видів навчальної діяльності та кожну шкалу можна аналізувати окремо. Шкала, яка відрізняється від інших значною кількістю балів, позначатиме рівень мотивації навчання у ЗВО. Прорахувавши середнє арифметичне за кожною шкалою для групи, можна отримати загальний, груповий рівень мотивації.

За запропонованими методиками проведено дослідження та здійснено інтерпретацію отриманих результатів. У проведеному дослідженні брали участь здобувачі 1 курсу зі спеціальностей: Філологія (спеціалізація: германські мови та літератури) та Середня освіта (Історія). Вибірка становила 48-52 здобувачі.

Першим етапом дослідження було знайомство. Знайомство проходило як бесіда в невимушеній обстановці, без присутності викладачів. Наступним етапом був збір інформації (тестування), використовуючи обрані методики.

За К. Замфір визначалася ефективність таких типів мотивації: 1) заробіток; 2) прагнення кар'єрного зростання; 3) бажання не піддаватися критиці керівника та колег; 4) прагнення уникнути можливих покарань чи неприємностей; 5) орієнтація на престиж та повагу з боку інших; 6) задоволення від добре виконаної роботи; 7) загальна корисність праці. Для аналізу відповідей використовувалася шкала: 1 бал - у дуже незначній мірі, 2 бали - досить незначною мірою, 3 бали - невеликою, але й не малою мірою, 4 бали - досить великою мірою, 5 балів - дуже великою мірою.

На основі отриманих даних розраховувалися мотиваційні комплекси: оптимальний баланс мотивів ВМ > ЗПМ > ЗНМ та ВМ = ЗПМ > ЗНМ, у якому внутрішня мотивація (ВМ) - висока; зовнішня позитивна мотивація (ЗПМ) - дорівнює внутрішній мотивації чи є нижчою, але досить високою; зовнішня негативна мотивація (ЗНМ) - дуже низька і близька до 1. Чим оптимальніший мотиваційний комплекс (баланс мотивів), тим більше активність здобувачів мотивована змістом професійного навчання, прагненням досягти у ньому певних позитивних результатів.

Аналіз отриманих результатів показав, що студенти більшою мірою задоволені обраною професією. Вибираючи між найкращим, оптимальним та найгіршим типами співвідношень, більшість здобувачів вибрали оптимальний комплекс, представлений поєднаннями: ВМ > ЗПМ > ЗНМ (38,4% опитаних) та та ВМ = ЗПМ > ЗНМ (9,6% опитаних). Це свідчить про те, що здобувачі із цими мотиваційними комплексами, залучаються до діяльності заради неї самої, а не для досягнення будь -яких зовнішніх нагород. Така діяльність є самоціллю, а не засобом для досягнення іншої мети. Це ті здобувачі, яких цікавить, перш за все, інтерес до самого процесу учіння. Вони схильні вибирати складніші завдання, що позитивно відображається на розвитку їх пізнавальних процесів.

Здобувачі, у яких мотиваційний комплекс характеризується переважанням зовнішньої мотивації, склали 42,7% опитаних із них (29,2% із зовнішньою позитивною мотивацією та 13,5% із зовнішньою негативною мотивацією).

Найгірші мотиваційні комплекси представлені таким співвідношенням: ЗНМ>ЗПМ>ВМ або ЗНМ>ЗПМ=ВМ; ЗНМ>ВМ>ЗПМ. Ці комплекси мають 7,3%; 5,1%; 2,4% та 2,0% здобувачів відповідно. Це разом становить 15,6% від загальної кількості опитаних здобувачів, що може свідчити про байдуже, а ймовірно, і негативне ставлення до процесу навчання в цілому. Для таких здобувачів цінністю є не отримання професійних знань і умінь, а кінцевий результат їх навчання у ЗВО, отримання диплому, або можна припустити, що саме ця кількість здобувачів вступили до ЗВО не за своїм бажанням, а наприклад, за тиском батьків. Допустима наявність інших причин.

Здобувачі, які навчаються із зовнішньою мотивацією, не отримують задоволення від подолання труднощів при вирішенні навчальних завдань. Тому вони вибирають простіші завдання і виконують тільки те, що необхідно для отримання підкріплення (оцінки). Відсутність внутрішнього стимулу сприяє зростанню напруженості, зменшенню спонтанності, що чинить переважну дію на креативність здобувача, тоді як наявність внутрішніх спонукань сприяє прояву безпосередності, оригінальності, зростанню креативності. Зовнішня мотивація - це використання методу заохочення, стимулювання, критики, покарання. Основними елементами цього типу мотивації є зовнішні стимули - важелі впливу або носії «роздратування», які викликають дію певних мотивів.

Характеризуючи групу загалом, можна стверджувати, що переважним типом мотивації професійного навчання є внутрішня - 57,3% здобувачів. На другому місці здобувачі із зовнішньою позитивною мотивацією - 29,2%. Цей тип мотивації «гірше» внутрішнього типу мотивації тим, що до діяльності здобувачів призводить не сама діяльність, а те, як її оцінять оточуючі (позитивна оцінка, заохочення, похвала тощо.). На третьому місці - здобувачі із зовнішньою негативною мотивацією - 13,5%. Учіння здобувачів з таким типом мотивації характеризується ознаками: учіння заради учіння, без задоволення від діяльності або без інтересу; учіння через побоювання невдач; учіння з примусу чи під тиском тощо.

За результатами дослідження мотивації навчання здобувачів («Методика визначення мотивації учіння») можна стверджувати, що для більшості здобувачів (51,7%) характерний середній рівень мотивації навчання в ЗВО.

На основі аналізу отриманих результатів ми виділили дві групи здобувачів першого курсу: з високим і низьким рівнем навчальної мотивації.

1 група здобувачів - з високим рівнем навчальної мотивації (9,8%). Це проявляється у таких характеристиках: спрямованість на навчально-професійну діяльність, на розвиток самоосвіти та самопізнання. Вони, як правило, старанно планують своє життя, ставлячи конкретну мету. Характеризуються високою потребою у збереженні власної індивідуальності, прагненням до незалежності від інших та бажанням зберегти неповторність, своєрідність власної особистості, свої погляди та переконання, свій спосіб життя, прагнучи якнайменше піддаватися впливу масових тенденцій; появою життєвих планів, загостреною здатністю до вникання в стан інших, здатність переживати емоційно ці стани як свої; прагненням до досягнення відчутних та конкретних результатів у будь -якому виді діяльності, зокрема у навчальній; здатністю до співпереживання, активного морального ставлення до людей, до себе і до природи; здатністю до засвоєння традиційних ролей, норм, правил поведінки у суспільстві.

2 група здобувачів - з низьким рівнем навчальної мотивації. Таких здобувачів (38,5%). Для цієї групи професійна сфера ще не має значення, яке для них мають сфери навчання та захоплень. Здобувачі рідко замислюються про своє майбутнє, професійне життя для них є чимось непривабливим і невідомим. Їх набагато більше влаштовує безтурботне і звичне студентське життя, в якому навчання здійснюється на рівні з їхніми улюбленими заняттями. Майбутні плани не мають реальної опори у цьому і не підкріплюються особистою відповідальністю за їх реалізацію. Це пов'язано, на нашу думку, з тим, що здобувачі ще перебувають на етапі самовизначення.

В результаті проведеного дослідження встановлено, що більшість здобувачів мають середній рівень мотивації професійного навчання - 57,3%. Високий рівень характерний 9,8% здобувачів, низький - 38,5%.

Проводячи періодичне вимірювання мотивації (1-2 рази в рік) можна зареєструвати динаміку розвитку мотивації, як в окремого здобувача, так і у колективу. Таке шкалювання дозволяє реєструвати рівень мотивації, внутрішньорівневу динаміку розвитку. Так, якщо при одному із вимірів у третій шкалі сума балів склала 38, що перевищувало інші рівні, а в наступному вимірі в цій шкалі виявилося 43 бали, це характеризуватиме внутрішньорівневий прогрес. Можлива ситуація, коли однакову кількість балів набрано за різними шкалами, тоді перевага надається вищому рівню мотивації.

Для здобувачів із першим рівнем мотивації можна запропонувати: підкріплювати навчальну діяльність професійною на всіх етапах навчання (дослідницькі групи, професійні групи тощо); здобувачам з першим рівнем мотивації навчання має приділятись підвищена увага академічного керівництва з метою створення умов підвищення мотивації; вся виховна діяльність в університеті, зокрема дозвілля, має будуватися не тільки на комерційній основі.

У дослідженні прагнемо привернути увагу до того, що на практиці вивчення професійної мотивації необхідно проводити на різних етапах розвитку особистості здобувача, оскільки результат буде різним залежно від пізнавальних та широких соціальних мотивів, а також від рівнів сформованості навчальної мотиваційної сфери, за гармонійністю та узгодженістю окремих мотивів між собою; за стабільністю та стійкістю позитивних мотивів; наявністю мотивів орієнтованих на тривалу тимчасову перспективу; за дієвістю мотивів та їхнього впливу на поведінку тощо. Все це дає змогу оцінити зрілість професійної мотиваційної сфери.

Шляхи становлення та особливості мотивації для кожного здобувача індивідуальні. Завдання у тому, щоб, спираючись на загальний підхід, виявити, якими складними, іноді суперечливими прийомами відбувається становлення професійної мотивації здобувача.

Наше дослідження професійної мотивації здобувачів дозволяє виділити кілька ступенів залучення до процесу учіння. Кожен з цих ступенів характеризується, по-перше, деяким загальним ставленням до учіння, яке, як правило, досить добре фіксується і виявляється (за такими ознаками як успішність і відвідуваність занять, загальна активність здобувачів за кількістю питань та звернень до викладача, добровільність виконання навчальних завдань, стійкість інтересів до різних аспектів навчання тощо). По-друге, за кожним ступенем залучення здобувача до учіння лежать різні мотиви, мету. По-третє, кожній із ступенів залучення здобувача в навчання відповідає той чи інший стан, вміння вчитися, що допомагає зрозуміти причину тих чи інших мотиваційних установок, бар'єрів, уникнення від труднощів у роботі тощо.

Завершальним напрямом проведення моніторингу була особиста оцінка здобувачами старших курсів організації навчального процесу у ЗВО за окремими параметрами. Наведемо приклад такої оцінки за десятибальною шкалою випускниками за спеціальностями: Філологія (спеціалізація: германські мови та літератури) та Середня освіта (Історія).

моніторинг якість вища освіта

Таблиця 1

Оцінка здобувачами старших курсів організації навчального процесу у ЗВО

п/п

Параметри організації навчання

Оцінка

Філологія (спеціалізація: германські мови та літератури)

Середня освіта (Історія)

1.

Формування соціально-особистісних якостей здобувача

8,0

8,2

2.

Підготовленість здобувача до професійної діяльності

9,2

9,1

3.

Формування творчих здібностей здобувача

7,8

7,6

4.

Формування професійної компетентності здобувача

9,3

9,1

5.

Рівень сформованості професійного іміджу здобувача

8,0

8,1

6.

Матеріально-технічна забезпеченість підготовки здобувача

9,1

9,3

7.

Професійна спрямованість освітнього процесу

9,0

8,8

8.

Вплив освітнього процесу формування готовності здобувача до життя

7,7

7,6

Оцінка здобувачами освітнього процесу у ЗВО досить висока - від 7,6 до 9,3 (Середня освіта (Історія)), від 7,7 до 9,3 (Філологія (спеціалізація: германські мови та літератури)). Отже, застосування моніторингу якості освіти та освітнього процесу дозволило змінити уявлення про готовність здобувачів ЗВО до професійної діяльності.

Висновки

Проблеми теоретико-методологічного обґрунтування моніторингу якості освіти охоплюють широкий спектр досліджень і регламентуються факторами, до яких у сучасний період віднесено: інтенсивне нарощування реформування всіх рівнів освіти, диверсифікацію освіти, індивідуалізацію навчальних та контрольно-оцінних процесів, інтернаціоналізацію освіти.

Інтенсифікація контрольно-оцінної діяльності здобувачів шляхом перекладу її на мову теорії педагогічних вимірів дозволяє не формально, а реально керувати освітнім процесом та приймати правильні управлінські рішення, що сприяють підвищенню якості освіти у тому випадку, коли вона спирається на сучасні теорії навчання. Звідси напрошується висновок про те, що акцент у створенні сучасних систем менеджменту якості в освіті має бути зроблений на розвитку фундаментальних методологічних досліджень щодо обґрунтування можливостей теорії педагогічних вимірів в управлінні якістю освіти, що і доведено результатами експериментального дослідження моніторингу якості освіти.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у дослідженні моніторингу освітнього процесу здобувачів інших спеціальностей.

Список використаної літератури

1. Азізова К. Етапи моніторингу якості освіти у вищому навчальному закладі. Витоки педагогічної майстерності. 2016. №17. С.3-120.

2. Аннєнкова І. Моніторинг якості освіти у ВНЗ: кваліметричний підхід. Витоки педагогічної майстерності. Серія: Педагогічні науки. 2012. №10. С.9-15.

3. Вікторов В. Г. Управління якістю освіти: соціально-філософський аналіз: монографія. Дніпропетровськ: Пороги, 2005. 286 с.

5. Гринькевич О. С. Інституційне середовище забезпечення якості системи вищої освіти: міжнародний і національний аспекти. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2017. №15(1), С.84-90.

6. Дупак Н.В. Система забезпечення якості вищої освіти у країнах Західної Європи і США. Оновлення змісту, форм, методів навчання і виховання в закладах освіти. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету, 2014. №9 (52), С.25-32.

7. Лукіна Т. Моніторинг якості освіти: теорія і практика. К.: Шкільний світ, вид-во Л. Галіцина. 2006. 128 с.

8. Осередчук О. Методологія вивчення моніторингу якості освіти. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології: наук. журнал / голов. ред. А. А. Сбруєва. Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021. №6 (110), С.194-202.

9. Barber M. High expectations and standards of all, no matter what: creating a world class education service in England. London: Routledge Falmer. 2001. 187 р.

10. Curaj A., Scott P., Vlasceanu L. & Wilson L. European Higher Education at the Crossroads: Between the Bologna Process and National Reforms (2-Volume Set). Springer. 2012. 1116 р.

References

1. Azizova, K. (2016). Etapy monitorynhu yakosti osvity u vyshchomu navchalnomu zakladi [Stages of monitoring the quality of education in a higher educational institution]. Vytoky pedahohichnoi maisternosti - The origins of pedagogical skill, 17, 3-120. [in Ukrainian].

2. Annienkova, I. (2012). Monitorynh yakosti osvity u VNZ: kvalimetrychnyi pidkhid [Monitoring the quality of education in universities: a qualitative approach]. Vytoky pedahohichnoi maisternosti - The origins of pedagogical excellence, 10, 9-15. [in Ukrainian].

3. Viktorov, V. H. (2005). Upravlinnia yakistiu osvity: sotsialno-filosofskyi analiz [Management of the quality of education: socio-philosophical analysis]. Dnipropetrovsk: Porohy. [in Ukrainian].

4. Hrynkevych, O. S. (2017). Instytutsiine seredovyshche zabezpechennia yakosti systemy vyshchoi osvity: mizhnarodnyi i natsionalnyi aspekty [Institutional environment of quality assurance of the higher education system: international and national aspects]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu - Scientific Bulletin of UzhhorodNational University, 15(1), 84-90. [in Ukrainian].

5. Dupak, N. V. (2014). Systema zabezpechennia yakosti vyshchoi osvity u krainakh Zakhidnoi Yevropy i SShA. Onovlennia zmistu, form, metodiv navchannia i vykhovania v zakladakh osvity [The system of ensuring the quality of higher education in the countries of Western Europe and the USA. Updating the content, forms, methods of teaching and upbringing in educational institutions]. Naukovi zapysky Rivnenskoho derzhavnoho humanitarnoho universytetu - Scientific notes of Rivne State University of Humanities, 9(52), 25-32. [in Ukrainian].

6. Lukina, T. (2006). Monitorynh yakosti osvity: teoriia i praktyka. [Monitoring the quality of education: theory and practice]. Kyiv: Shkilnyi svit, vyd-vo L. Halitsyna. [in Ukrainian].

7. Oseredchuk, O. (2021). Metodolohiia vyvchennia monitorynhu yakosti osvity. [Methodology of studying the monitoring of the quality of education]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii - Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies: scientific journal, 6(110), 194-202. [in Ukrainian].

8. Barber, M. (2001). High expectations and standards of all, no matter what: creating a world class education service in England. London: Routledge Falmer.

9. Curaj, A., Scott P., Vlasceanu, L. & Wilson, L. (2012). European Higher Education at the Crossroads: Between the Bologna Process and National Reforms (2-Volume Set). Springer.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.

    статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017

  • Дослідження стану системи фінансування сфери вищої освіти, а також системи кредитування навчання. Оцінка проблеми відсутності комплексної системи забезпечення якості освіти в Україні. Шляхи досягнення ефективної міжнародної академічної мобільності.

    статья [24,3 K], добавлен 22.02.2018

  • Сучасні тенденції розвитку загальних компетентностей здобувачів третього рівня вищої освіти у контексті забезпечення якості докторської освіти. Суть освітніх кластерів, які забезпечують індивідуалізацію навчального і дослідницького планів студентів.

    статья [19,9 K], добавлен 07.02.2018

  • Підвищення вимог до рівня освітньої та фахової підготовки людини у зв'язку з науково-технічною та інформаційною революцією. Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти, історичні витоки ступеневої освіти. Особливості національних систем вищої освіти.

    курсовая работа [35,5 K], добавлен 25.10.2011

  • Основні принципи Болонської декларації. Ступеневість та доступність вищої освіти у Великій Британії. Принципи організації вищої освіти у Франції. Цикли університетської освіти у Франції. Ступеневість освіти та кваліфікації у польській вищій освіті.

    реферат [21,4 K], добавлен 29.09.2009

  • Аналіз трансформації соціальних цілей і завдань вищої освіти. Огляд традиційної університетської прагматики просвітницького знання про глибинні закономірності зовнішнього і внутрішнього світу людини. Дослідження основних положень і принципів синергетики.

    реферат [39,0 K], добавлен 27.12.2011

  • Особливості вищої філософської освіти у Греції. Виділяються типи вищих навчальних закладів та дається їм основні характеристики. Рівень централізації управління освітою в Греції. рекомендації і побажання щодо модернізації філософської освіти на Україні.

    статья [19,1 K], добавлен 31.08.2017

  • Дослідження сучасних принципів побудови освіти у вищих навчальних закладах Індії. Огляд особливостей економічної, технічної та гуманітарної освіти. Аналіз навчання іноземних студентів, грантів на освіту, які видають ученим і представникам наукової еліти.

    реферат [27,9 K], добавлен 17.01.2012

  • Вивчення різних методологічних підходів в педагогіці. Можливості застосування різних підходів при роботі із здобувачами вищої освіти в умовах інформаційно-освітнього середовища. Можливості використання інструментів інформаційно-освітнього середовища.

    статья [26,1 K], добавлен 07.02.2018

  • Історія формування системи вищої освіти в Німеччині. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів, участь у болонському процесі. Проблеми та перспективи розвитку вищої освіти сьогодні. Доступ громадян до вищої освіти, характеристика кваліфікацій.

    реферат [64,3 K], добавлен 16.11.2014

  • Соціально-економічні, методологічні, змістовно-процесуальні протиріччя сучасної вищої освіти, її структура та характеристика основних принципів функціонування. Модель сучасної вищої освіти: визначення профілю фахівців, вимоги та рівні їх підготовки.

    реферат [14,6 K], добавлен 03.06.2010

  • Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.

    реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011

  • Система вищої освіти Ізраїлю та особливості вступу во вузів. Організація навчання, академічний рік та екзамени. Стипендії, фінансова допомога та пільги по оплаті для нових репатріантів. Оплата за навчання в приватних вищих навчальних закладах держави.

    презентация [4,1 M], добавлен 20.02.2015

  • Розвиток вищої освіти в Європейському регіоні. Університет як інтелектуальний осередок. Започаткування Болонського процесу – інтеграційної реформи вищої освіти на Європейському просторі. Забезпечення якості освіти. Вступ України до Болонського процесу.

    дипломная работа [208,9 K], добавлен 13.12.2010

  • Тратиційний підхід моніторингу якості вищої освіти. Діагностична система визначення ефективності професійної діяльності персоналу вищих учбових закладів. Управління якістю за стандартами ISO 9000:2000. Сучасні статистичні методи в процесі моніторингу.

    курсовая работа [83,3 K], добавлен 06.07.2009

  • Історія формування системи вищої освіти США. Принципи побудови вищої освіти Америки, система закладів. Доступ громадян до освіти. Організація навчання, академічний рік та екзамени. Ієрархії викладачів у вищій школі. Діяльність коледжів та університетів.

    реферат [37,4 K], добавлен 14.11.2011

  • Загальна характеристика системи вищої освіти у Фінляндії. Спеціальності в Міккелі Політехнік з навчанням на англійській мові. Переваги вищої освіти у Фінляндії. Фінляндія як лідер у становленні суспільства знань та інноваційної економіки XXI ст.

    реферат [33,6 K], добавлен 05.12.2009

  • Специфіка освіти як соціального інституту. Болонський процес та реформування вищої освіти в Україні: ризики та перспективи. Якість освіти як мета реформування в контексті демократизації освітнього простору. Розширення масштабів підготовки спеціалістів.

    дипломная работа [814,9 K], добавлен 23.10.2011

  • Реформування системи вищої освіти в Україні та розробка перспективних моделей підготовки фахівців з кібербезпеки для розвитку вітчизняної системи вищої освіти. Організаційно-педагогічні засади навчання бакалаврів з кібербезпеки в університетах США.

    статья [26,4 K], добавлен 18.07.2017

  • Експертна оцінка освіти Італії на рівнях дошкільної, шкільної і вищої системи освіти. Напрями вдосконалення і розвитку системи освіти Італії: негативні і позитивні тенденції. Вплив і значення розвитку італійської освіти для освіти України.

    реферат [14,3 K], добавлен 10.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.