Розвиток дослідницької компетентності майбутніх учителів інформатики шляхом міжкафедральних освітньо-наукових проєктів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Розвиток дослідницької компетентності майбутніх учителів інформатики шляхом міжкафедральних освітньо-наукових проєктів

Кобильська Олена Борисівна,

докторка технічних наук, професорка, професорка кафедри інформатики і вищої математики

Грицюк Олена Сергіївна,

кандидатка педагогічних наук, доцентка, завідувачка кафедри інформатики і вищої математики

Ляшенко Віктор Павлович,

доктор технічних наук, професор, професор кафедри інформатики і вищої математики

Максимова Лариса Петрівна,

кандидатка педагогічних наук, старша викладачка кафедри інформатики і вищої математики

Анотація

Розглядається потенціал студентського міжкафедрального освітньо-наукового гуртка в аспекті розвитку дослідницької компетентності майбутніх учителів інформатики. Акцентовано увагу на важливості дослідницької компетентності для вчителів інформатики НУШ. Узагальнюється річний досвід функціонування студентського міжкафедрального освітньо - наукового гуртка «Інноваційні педагогічні технології у шкільній освіті», аналізуються освітньо-наукові заходи, які проводилися у його межах. На основі фінального опитування учасників гуртка робиться висновок про набуті здобувачами освіти компетентності та практичне втілення отриманих знань у науково-дослідницьку діяльність. Підкреслюється ефективність проєкту в аспекті підготовки вчителів до міжпредметної інтеграції, проведення бінарних уроків, і загалом - для розширення діапазону студентських наукових досліджень, активізації обміну знаннями з різних галузей.

Ключові слова: дослідницька компетентність; учитель інформатики; міжкафедральна інтеграція; освітньо-наукові проєкти; професійна підготовка; студентський освітньо-науковий гурток; проблемна група

Abstract

студентський між кафедральний освіта педагогічний

Kobilskaya Olena,

Doctor of Technical Sciences, Professor, Professor of Department of Informatics and Higher Mathematics,

Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University, Ukraine

Hrytsiuk Olena,

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor,

Head of the Department of Informatics and Higher Mathematics, Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University, Ukraine

Lyashenko Viktor,

Doctor of Technical Sciences, Professor,

Professor of Department of Informatics and Higher Mathematics, Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University, Ukraine

Maksimova Larysa,

Candidate of Pedagogical Sciences, senior teacher of the Department of Informatics and Higher Mathematics,

Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University, Ukraine

Development of scientific and research competences of future computer science teachers through interdepartmental educational and scientific projects

This article examines the potential of the student interdepartmental educational-scientific circle in terms of the development of the research competence offuture computer science teachers. Research competence is a permanent competence at all stages of education - from general secondary to higher education. Emphasis is placed on the importance of research competence for teachers of the New Ukrainian School. This article aims to understand the experience of interdepartmental educational and scientific circles in terms of the development of the research competence of future computer science teachers. The article summarizes the annual experience of the functioning ofthe student interdepartmental educational and scientific circle «Innovative pedagogical technologies in school education», analyzes the educational and scientific activities that were carried out within it. On the basis of the final survey of the participants of the circle, a conclusion about the competences acquired by the students and the practical implementation of the acquired knowledge in scientific and research activities is made. The analysis of the activity results showed its effectiveness in developing the research competence offuture computer science teachers. Students received basic knowledge of the methodology of scientific research, tested their own scientific achievements at a scientific conference, and embodied them in scientific publications, competitive scientific papers, and course and qualification studies. The effectiveness ofthe project in the aspect ofpreparing teachers for interdisciplinary integration, conducting binary lessons, and in general - for expanding the range of student scientific research and activating the exchange of knowledge from various fields is emphasized.

Key words: research competence; computer science teacher; interdepartmental integration; educational and scientific projects; professional training; student educational and scientific circle; problem group

Основна частина

Актуальність проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими практичними завданнями. Дослідницька компетентність, тобто здатність до самостійного наукового пошуку є наскрізною компетентністю на всіх етапах освіти - від загальної середньої до вищої. Учень, учитель і викладач університету у сучасних умовах технологічних трансформацій мають уміти оперативно реагувати на ці зміни, вивчаючи інновації та імплементуючи останні досягнення науки у власний досвід. Особливо це стосується такої галузі, як інформатика, у якій зараз відбуваються найшвидші зміни. Тому дослідження шляхів формування дослідницької компетентності вчителя інформатики на етапі його університетської підготовки є актуальним завданням педагогічної науки.

Аналіз попередніх досліджень і публікацій. Дослідницька компетентність знаходиться у центрі уваги українських науковців: сутність і зміст поняття аналізують М. Головань та В. Яценко [1], І. Щербань і В. Савченко [12]. Дослідницьку компетентність учителя вивчають Л. Карпова [3], Н. Любчак [6; 7], І. Попович [9]. Місце дослідницької компетентності у системі професійних компетентностей учителя інформатики осмислюють М. Жалдак, Ю. Рамський і М. Рафальська [2], І. Криворучко [4; 5], Н. Павлова [8], Я. Сікора [11].

І. Криворучко визначає дослідницьку діяльність майбутніх учителів інформатики як «різновид технології навчання, використання якої спрямоване на оволодіння дослідницькими здібностями. Тому це багатогранна діяльність. Це ті вміння, які майбутні вчителі інформатики здобуватимуть у процесі навчання, враховуючи при цьому творчі складники фахової діяльності» [5, с. 186].

М. Жалдак, Ю. Рамський і М. Рафальська розкривають зміст дослідницької компетентності вчителя інформатики, зауважуючи, що «набуття дослідницьких компетентностей передбачає опрацювання наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури з метою пошуку ефективних педагогічних технологій, методів, засобів навчання інформатики; вивчення досвіду роботи вчителів - новаторів; участь в обговоренні актуальних питань методики навчання інформатики на засіданнях методичного об'єднання; узагальнення власного досвіду та його поданні у вигляді доповідей, статей, виступів на конференціях» [2, с. 6].

Л. Карпова акцентує роль дослідницької діяльності у формуванні індивідуальної освітньої траєкторії, адже, на думку вченої, «індивідуальна дослідницька траєкторія дозволяє врахувати індивідуальні пошукові потреби й особистісно-професійні запити вчителя-дослідника, його досвід і рівень підготовки, психофізіологічні та когнітивні особливості, спрогнозувати професійний розвиток на основі вирішення освітніх проблем на науковій основі» [3, с. 88].

Потенціал дослідницької діяльності здобувачів освіти в аспекті професійної та особистої реалізації розкриває Н. Любчак, зазначаючи, що «дослідницька діяльність здобувачів вищої освіти дозволяє реалізовувати не тільки пізнавальні та творчі завдання, а й дає можливість їхнього особистісного розвитку, їхньої самореалізації, розвиває комунікативну культуру, що є інструментальним компонентом педагогічної діяльності» [6, с. 175].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Аналіз наукової літератури з досліджуваного питання показав, що формування дослідницької компетентності майбутнього вчителя інформатики розглядається у різних аспектах, однак потенціал міжкафедральних освітньо-наукових проєктів й досі не був предметом наукового осмислення.

Мета статті полягає в осмисленні досвіду діяльності міжкафедрального освітньо-наукового гуртка в аспекті розвитку дослідницької компетентності майбутніх учителів інформатики.

Викладення основного матеріалу. В оприлюдненому у березні 2023 р. Проєкті Стандарту вищої освіти України першого (бакалаврського) рівня вищої освіти галузі знань 01 Освіта / Педагогіка спеціальності 014 «Середня освіта (за предметними спеціальностями» [10] до переліку фахових компетентностей майбутніх учителів включено «здатність перенесення системи наукових знань у професійну діяльність та в площину навчального предмету» [там само], що підкреслює важливість формування дослідницької компетентності педагогів.

Необхідність розвитку вмінь самостійного наукового пошуку, активізації наукової діяльності майбутніх учителів, залучення їх до наукової діяльності стала поштовхом у 2022 р. створення у Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського кафедрами інформатики і вищої математики, лінгводидактики та журналістики студентського міжкафедрального освітньо-наукового гуртка «Інноваційні педагогічні технології у шкільній освіті».

Співпраця двох кафедр, на яких здійснюється підготовка вчителів різних предметів (інформатики та української мови і літератури й англійської мови), виявилася ефективною в аспекті підготовки вчителів до міжпредметної інтеграції, проведення бінарних уроків, і загалом - для розширення діапазону студентських наукових досліджень, активізації обміну знаннями з різних галузей.

До гуртка увійшли здобувачі вищої освіти за ОП «Середня освіта (інформатика)» (26 осіб) та ОП «Середня освіта (українська мова і література; англійська мова і література)» (22 особи).

У межах наукового гуртка працюють три проблемних групи:

1. Інноваційні методики навчання інформатики.

2. Проблеми розроблення та застосування програмних засобів в освіті та науці.

3. Методичні засади бінарних уроків: міжпредметна інтеграція на уроках інформатики, української мови та англійської мови.

За 2022/2023 н. р. було проведено низку освітньо-наукових заходів, що мали на меті формування дослідницької компетентності у майбутніх учителів.

Засідання наукового гуртка на тему «Наукові дослідження та апробація їх результатів. Академічна доброчесність» було спрямоване на ознайомлення здобувачів освіти з методичними рекомендаціями щодо організації, проведення, оформлення та оприлюднення наукових досліджень.

Засідання на тему «Дистанційна освіта: виклики та здобутки» мало на меті узагальнення майже трирічного досвіду онлайн-навчання у закладах загальної середньої та вищої освіти. У межах цієї теми відбулася гостьова лекція директора В.О. Носкіна на платформі ZOOM «Організація дистанційного навчання в Кременчуцькій гімназії №12», який розповів про складнощі організації дистанційного навчання.

Вебінар на тему «Гейміфікація та едьютейнмент в освіті» ознайомив учасників освітньо-наукового гуртка із сучасними методиками навчання з використанням ігрових і розважальних засобів.

Презентація результатів наукового дослідження на тему «Бінарний урок інформатики та англійської мови» показала, що здобувачі освіти опанували основи міжпредметної інтеграції й готові до проведення бінарних уроків.

Воркшоп «Створення інтерактивних презентацій» був проведений майбутніми вчителями інформатики для представників ОП «Середня освіта (українська мова і література; англійська мова і література)». У межах цього заходу майбутні вчителі інформатики виступили у ролі експертів з інформаційного забезпечення освітнього процесу.

Підсумком роботи гуртка за рік стало проведення круглого столу на тему «Упровадження інноваційних технологій навчання у ЗЗСО Кременчука», у якому брали участь учителі - практики з інформатики, української мови і літератури та англійської мови.

Результати дослідження. Ефективність діяльності студентського міжкафедрального освітньо-наукового гуртка за 2022/2023 н. р. було перевірено шляхом анкетування його учасників (48 осіб).

Анкетування складалося з двох відкритих запитань: респондентам пропонувалося зазначити набуті компетентності та власні конкретні наукові результати. У табл. 1 подано узагальнені відповіді на перше запитання:

Таблиця 1. Набуті компетентності, осіб%