Розвиток компетентностей щодо академічної доброчесності та методології наукових досліджень у студентів природничих спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток компетентностей щодо академічної доброчесності та методології наукових досліджень у студентів природничих спеціальностей

Зоя Шелест

Державний університет "Житомирська політехніка", Україна

Людмила Чижевська

Державний університет "Житомирська політехніка", Україна

Олена Герасимчук

Державний університет "Житомирська політехніка", Україна

Світлана Саннікова

Державний університет "Житомирська політехніка", Україна



Анотація

Мета. Метою дослідження є використання та визначення ролі здобутків видатних науковців-природознавців (на прикладі праць Грегора Менделя) у формуванні компетентностей щодо академічної доброчесності та методології наукових досліджень у студентів природничих спеціальностей у контексті освіти для сталого розвитку.

Результати. Освіта для сталого розвитку потребує виховання академічної доброчесності. Проаналізовано значення досліджень, проведених Грегором Менделем, розглянуто історію наукового пріоритету, визначено особливості методичних підходів до вивчення закономірностей спадковості. На прикладі роботи визначного чеського науковця сформульовано питання, які потрібно розкривати для формування загальних і професійних компетентностей при підготовці здобувачів вищої освіти у сфері екології та збалансованого природокористування. Основні знання щодо праць Грегора Менделя здобувачі вищої освіти отримують зі шкільного курсу, але вважають ці знання недостатніми. Це виявлено за результатами самооцінки студентів. Розуміння необхідності дотримання норм академічної етики є важливим складником формування загальних компетентностей. Здобувачі вищої освіти продемонстрували усвідомлення важливості академічної доброчесності. Але вони не виявили достатньої обізнаності щодо питання наукового пріоритету. Історичний досвід повторного відкриття законів спадковості демонструє правильне визначення пріоритетності в науці. Майбутні фахівці у сфері природоохоронних технологій та раціонального використання природних ресурсів мають бути компетентними щодо тих особливостей досліджень, які забезпечують їх достовірність. Досвід роботи Грегора Менделя дозволяє на чітких прикладах продемонструвати коректну організацію збору та аналізу даних. Анкетування здобувачів дозволило виявити часткове розуміння респондентами особливостей методології оцінки стану навколишнього середовища. студент природничий академічний

Наукова новизна. Новизна отриманих результатів полягає в оцінці придатності наукового спадку Грегора Менделя для формування загальних і фахових компетентностей здобувачів вищої освіти екологічних спеціальностей. Уперше визначено обізнаність студентів із питаннями наукового пріоритету та академічної доброчесності. Проведено оцінку розуміння студентами методологічних основ організації вивчення стану довкілля. Лише коректні дослідження навколишнього середовища забезпечують досягнення цілей сталого розвитку.

Практична цінність. Отримані результати будуть використані для формування програмних результатів навчання в межах освітніх компонентів освітніх програм природничих спеціальностей. Запропоновано включати у зміст освіти методологічні особливості досліджень Грегора Менделя як приклад правильної організації збору й аналізу даних. Використання спадку чеського дослідника забезпечить практичне наповнення змісту освіти для цілей сталого розвитку.

Ключові слова: Грегор Мендель, історія генетики, методи досліджень, організація досліджень, науковий пріоритет, плагіат, академічна етика, загальні компетентності, фахові компетентності, освіта для цілей сталого розвитку.



DEVELOPMENT OF COMPETENCES REGARDING ACADEMIC INTEGRITY AND SCIENTIFIC RESEARCH METHODOLOGY AMONG STUDENTS OF NATURAL SCIENCES

Zoya Shelest

Zhytomyr Polytechnic State University, Ukraine

Lyudmyla Chyzhevs'ka

Zhytomyr Polytechnic State University, Ukraine

Olena Herasymchuk

Zhytomyr Polytechnic State University, Ukraine

Svitlana Sannikova

Zhytomyr Polytechnic State University, Ukraine

Purpose. The purpose of the study is to use and determine the role of the achievements of outstanding natural scientists (on the example of the works by Gregor Mendel) in the formation of competencies regarding academic integrity and scientific research methodology among students of natural sciences in the context of education for sustainable development.

Results. Education for sustainable development requires the education of academic integrity. The significance of the research conducted by Gregor Mendel is analyzed, the history of scientific priority is considered, and the peculiarities of methodical approaches to the study of the laws of heredity are determined. On the example of the work of a prominent Czech scientist, we formulated the questions that need to be revealed for the formation of general and professional competences in the training of applicants for higher education in the field of ecology and balanced nature management. Applicants for higher education get the basic knowledge about the works of Gregor Mendel from the school course, but they consider this knowledge insufficient. This was revealed by the results of the students' self-assessment. Understanding the need to comply with the norms of academic ethics is an important component of the formation of general competencies. Applicants for higher education demonstrated an awareness of the importance of academic integrity. But they did not show sufficient awareness of the issue of scientific priority. The historical experience of the rediscovery of the laws of heredity demonstrates the correct determination of priority in science. Future specialists in the field of environmental protection technologies and rational use of natural resources must be competent in those features of research that ensure their reliability. Gregor Mendel's work experience allows us to demonstrate the correct organization of data collection and analysis with clear examples. The survey of the applicants allowed revealing a partial understanding by the respondents of the peculiarities of the methodology of assessing the state of the environment.

Scientific novelty. The novelty of the obtained results lies in the assessment of the suitability of Gregor Mendel's scientific heritage for the formation of general and professional competencies of applicants of higher education in environmental specialties. For the first time, students' awareness of issues of scientific priority and academic integrity was determined. An assessment of the students ' understanding of the methodological foundations of the organization of studying the state of the environment was carried out. Only correct environmental studies ensure the achievement of the goals of sustainable development.

Practical value. The obtained results will be used for the formation of program learning outcomes within the educational components of the educational programs of natural sciences. It is proposed to include methodological features of Gregor Mendel's research in the content of education as an example of the correct organization of data collection and analysis. Using the heritage of the Czech researcher will ensure practical content of education for the purposes of sustainable development. Key words: Gregor Mendel, history of genetics, research methods, research organization, scientific priority, plagiarism, academic ethics, general competencies, professional competencies, education for sustainable development.



Постановка проблеми. Важливим аспектом сьогодення є високий рівень доступності різного роду інформації, в тому числі наукових здобутків. Це провокує масовість порушень етичних правил, принципів, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання, оцінювання та провадження наукової діяльності. Визнаючи цей факт, на рівні держави в останні роки здійснено низку важливих кроків, спрямованих на формування концептів академічної етики. Найбільш значущими серед них є нові редакції Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про авторське право і суміжні права", "Рекомендацій щодо запобігання академічному плагіату та його виявлення в наукових роботах (авторефератах, дисертаціях, монографіях, наукових доповідях, статтях тощо)". Ці нормативно-правові документи на законодавчому рівна детально визначають поняття "академічна доброчесність", "види академічних правопорушень" тощо, що виводить боротьбу зі злочинами у науковому середовищі на державний рівень. У світі цим питанням приділяли і продовжують приділяти достатньо уваги. В українській вищій освіті тематика, пов'язана з інформуванням здобувачів щодо проблем дотримання академічної доброчесності, забезпечення достовірності досліджень, використання плагіату та оцінки наукових пріоритетів відносно нова. Вона потребує пошуку та впровадження оригінальних інноваційних педагогічних підходів та прийомів. Питання академічної етики мають бути важливим аспектом підготовки здобувачів вищої освіти будь-якої спеціальності, але особливо вони актуальні у розрізі реалізації освітніх цілей для сталого розвитку. Для майбутніх фахівців у царині охорони та раціонального використання навколишнього середовища неоцінним джерелом є залучення кращих практик з історії біології та інших природничих наук. Така інформація може стати не лише ілюстрацією конкретних прикладів академічної етики, але й слугувати основою для формування компетентностей, необхідних для подальшої професійної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання дотримання академічної доброчесності стає дедалі все більш актуальним. Уперше поняття "академічна доброчесність" запропоновано у 1970-х рр. професором Ратґерського університету Д.Л. Мак'кейбом під назвою "academic integrity". Починаючись як дослідження технік академічної негідності, виявленої серед студентів університетів, воно трансформувалося в рух за розвиток академічної доброчесності в університетах з появою International Center for Academic Integrity. Нині товариство об'єднує однодумців з понад 240 університетів зі всього світу.

Значну увагу до теоретичних та практичних аспектів академічної етики приділено в численних публікаціях. З огляду на це, цінними для нас є надбання науковців, які досліджували проблеми формування компетентностей щодо дотримання академічної доброчесності при реалізації освітніх програм в закладах вищої освіти. Дослідження, які проводили в різних країнах, акцентували увагу на вивченні поширеності та причин порушення академічної етики серед здобувачів вищої освіти. Вивчали різні форми академічної недоброчесності під час навчання: шахрайство при складанні іспитів, використання недоброчесних електронних ресурсів, плагіат тощо. Публікації свідчать про загострення проблеми академічної недоброчесності серед студентів університетів у зв'язку з використанням у вищій освіті Інтернет-технологій для оцінювання навчальних досягнень, особливо в умовах дистанційного навчання [1-4]. На прикладі турецьких університетів відзначається, що значно більша залученість до академічної недоброчесності характерна для студентів перших курсів бакалаврату порівняно із студентами магістратури [5]. Автори виявили також більшу поширеність електронної нечесності та плагіату серед здобувачів інженерно-фізичних спеціальностей порівняно із соціальними науками. Близько 12 % студентів зізнались у шахрайському використанні матеріалів та посилань. Дослідження, проведене в шести різних закладах вищої освіти Ізраїлю, показали, що недоброчесна поведінка властива не лише при проходженні онлайн -курсів, але і при традиційному навчанні [6]. Ураховуючи недопустимість плагіату в академічному середовищі, протягом двох років австралійські науковці проводили якісне дослідження для з'ясування причин його використання студентами медичних спеціальностей [7]. Серед причин виявлені такі, як: відсутність інтересу та зусиль для виконання завдання; тиск часу; відсутність розуміння політики академічної доброчесності тощо. Португальські дослідники звернули увагу на те, що при цитуванні можуть відбуватися викривлення першоджерел через недостатнє розуміння текстів, особливо студентами молодших курсів [8]. Ця робота дозволила виявити нерозуміння здобувачами питань наукового пріоритету та коректності посилань, що не є прямим плагіатом, але створює проблему при виконанні письмових завдань та організації досліджень. Опитування арабських студентів та вчителів початкової школи дозволили виявити, що розуміння недопустимості плагіату формується під час навчання у закладах вищої освіти [9]. Серед причин порушень академічної етики названо брак знань про те, як ефективно документувати фахове письмо, тому плагіат є не лише етичною проблемою, але і проблемою навчання, формування відповідних компетентностей майбутніх фахівців. Інші австралійські дослідники на прикладі підготовки медичних сестер продемонстрували важливість формування академічної етики для подальшої професійної діяльності [10]. Освітнє та наукове середовище України також опікується пошуком шляхів, методів та інструментів підвищення рівня академічної доброчесності, що є предметом наукових досліджень та дискусій. Вони розгортаються в таких напрямах: дослідження особливостей реалізації принципів академічної доброчесності в Україні, їх зіставлення з європейськими [11]; з'ясування особливостей нормативного регулювання академічної доброчесності як одного з елементів системи забезпечення якості освіти [12; 13]; академічна доброчесність: проблеми дотримання та пріоритети поширення серед молодих учених [14; 15] тощо. Важливим джерелом інформації щодо різних аспектів та проблем академічної етики у вітчизняному освітньому просторі є інформаційний бюлетень "Академічна доброчесність", який готує Є. Ніколаєв [16]. Цей актуальний Інтернет-ресурс забезпечує академічну спільноту актуальними та практичними знаннями.

Однак, серед науковців, не зважаючи на значну увагу, приділену цьому питанню, не висвітленим є педагогічні прийоми, які забезпечують формування компетентностей щодо дотримання академічної доброчесності, нетерпимості до плагіату, розуміння особливостей пріоритету в дослідженнях. Актуальність проблеми потребує методичних інновацій. Пошук оригінальних підходів, використання прикладів з історії розвитку науки може забезпечити більш ефективне розуміння здобувачами основних засад академічної етики. Важливим, але недостатньо дослідженим, є також формування навичок коректної організації досліджень, що не лише дозволить отримувати якісні результати, але і слугуватиме основою ефективної професійної діяльності. Ураховуючи завдання, які стоять перед фахівцями у сфері охорони довкілля та збалансованого природокористування, якісна екологічна освіта є необхідною передумовою у досягненні цілей сталого розвитку.

Мета, матеріали та методи дослідження. Метою дослідження є використання та визначення ролі здобутків видатних науковців-природознавців у формуванні компетентностей щодо академічної доброчесності та методології наукових досліджень у студентів природничих спеціальностей у контексті освіти для сталого розвитку.

Для оцінки значення та інформованості здобувачів вищої освіти спеціальностей екологічного спрямування щодо діяльності Г. Менделя та особливостей його досліджень використано методи анкетування. Отримані результати анкетування проаналізовано за допомогою змістового та тематичного аналізу. Щодо інтерпретації даних, то кількісні та якісні підходи застосовували, щоб установити та зіставити частотність відповідей і трансформувати усі отримані дані в кількісні показники. Анкетування респондентів проводили за допомогою Google Drive форм. Анкети містили три блоки питань:

I. Оцінка загальної обізнаності щодо внеску Грегора Менделя в розвиток генетики;

II. Визначення розуміння методології, застосованої при проведенні досліджень;

III. Роль академічної доброчесності в науці.

Комплекс анкет, створений для реалізації дослідницької мети, адаптовано до особливостей та професійного спрямування бакалаврів освітніх програм "Екологія", "Технології захисту навколишнього середовища" і "Управління земельними та водними ресурсами". Опитування респондентів проводили зі збереженням анонімності та приватності, усі учасники експерименту надали письмову згоду на участь у ньому. В опитуванні взяли участь 67 здобувачів першого та другого курсів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Основоположником сучасних уявлень про кількісні закономірності спадковості вважають чеського натураліста і католицького священника Грегора Йоганна Менделя (Gregor Johann Mendel, 1822-1884). Думати про те, що він був першим, хто працював у цій галузі, було б некоректно. Історія свідчить, що дослідження спадковості і мінливості - це закономірний результат розвитку науки [17-23]. Ще Гіппократ (Іллократц^, бл. 460 до н.е. - 370 до н. е.) розробив теорію пангенезису, відповідно до якої кожна частинка організму виробляє щось, що потім концентрується у статевих клітинах і забезпечує передачу ознак у спадок. Розвиток медицини спонукав до появи медичної генетики та викликав інтерес до закономірностей успадкування у людини і тварин. Так, у 1754 р. українець І. Политика (або Полетика, або Політика, Іван Андрійович, 1722-1783), один із перших вихованців Києво- Могилянської академії, захистив у Лейденському університеті "Інаугураційну медичну дисертацію про спадкові хвороби" ("Dissertatio medica inauguralis de morbis haerediteris"). У 1814 р. лондонський лікар Joseph Adams (1756-1818) опублікував "Трактат про передбачувані спадкові властивості хвороб" ("A treatise on the supposed hereditary properties of diseases"). У роботі зазначено, що шлюби між родичами збільшують імовірність сімейних хвороб, успадковані хвороби можуть розвиватись у різному віці, а деякі вроджені захворювання можуть не передаватись у спадок. Інтенсифікація сільського господарства, яка розпочалась у ХУІІ ст., викликала цілий ряд спостережень за природною та штучною гібридизацією. Системне дослідження рослинних гібридів пов'язують з

роботами німецького ботаніка Joseph Gottlieb Kolreuter (1733-1806). Він проводив велику кількість схрещувань, застосовував контроль і повторюваність експериментів. У цілому його методологія мала багато спільного з підходами, які застосував Г. Мендель. Але Дж. Кельройтер не прагнув дослідити природу спадковості, задовольняючись алхімічними поясненнями результатів. Британський садівник і ботанік Thomas Andrew Knight (1759-1838) у 1787 р. описав горох як зручну рослину для експериментів зі схрещуванням. Методологічно його роботи були дуже близькі до експериментів Г. Менделя, але метою було вдосконалення селекції. Таким чином, робота Г. Менделя була логічним продовженням розвитку біологічної науки та спроб дати відповіді на ряд практичних питань. Проблемами генетики та селекції активно займались і сучасники Г. Менделя [20-22; 24-26]. Наприклад, у 60-х рр. ХІХ ст. закономірностями успадкування ознак у тварин і людини переймався відомий британський натураліст Ф. Гальтон (Francis Galton, 1822-1911). Крім теорії походження видів, ідеї, аналогічні теорії пангенезису, пропонував Ч. Дарвін (Charles Robert Darwin, 1809-1882). Існує навіть думка, що якби Ч. Дарвін був знайомий із дослідженнями Г. Менделя, то це могло б вплинути на розвиток біології в цілому [21]. Уявлення про природу спадковості виклав у 1884 р. у своїй фундаментальній праці "Механіко-фізіологічна теорія органічної еволюції" ("A mechanico-physiological theory of organic evolution") К. Негелі (Carl Wilhelm von Nageli, 1817-1891). Відповідно до його теорії "ідіоплазми", ознаки визначаються зачатками у статевих клітинах. Були й інші дослідження, направлені як на вивчення законів успадкування, так і на пошук генетичних закономірностей. Але робота Г. Менделя була і залишається значним внеском у розвиток і становлення сучасної генетики. Він виявив чіткі статистичні закономірності успадкування, довів їх достовірність і запропонував методи для проведення генетичних досліджень.

Питання першого блоку (оцінка загальної обізнаності щодо внеску Г. Менделя в розвиток генетики) поділялись на дві групи. Здобувачам було запропоновано самостійно оцінити свою обізнаність (рис. 1), а за допомогою питань з однією правильною відповіддю була отримана об'єктивна оцінка рівня знань. Результати самооцінки засвідчили, що 57 % здобувачів отримали інформацію про дослідження Г. Менделя в шкільному курсі біології і лише 4 % були додатково проінформовані під час навчання в університеті. Водночас 31 % опитуваних вважають свої знання недостатніми і потребують пошуку додаткової інформації. Об'єктивна перевірка підтвердила, що в знаннях базового рівня є певні прогалини (рис. 2). Здобувачі досить упевнено пам'ятали загальну інформацію. Так, 88 % правильно вказали, що Г. Мендель був основоположником вчення про спадковість, 100 % запам'ятали, що він працював в основному з горохом, але лише 64 % розуміють причини вибору піддослідної рослини. Більш конкретні знання виявились достатніми, якщо порівнювати із загальною генетичною термінологією (80 %), але явно недостатніми щодо формулювань першого і другого законів Г. Менделя (68 % і 53 %, відповідно).

Ураховуючи те, що основи менделівської генетики закладаються в курсі біології середньої школи, завданням бакалаврської підготовки із природничих спеціальностей має бути узагальнення та поглиблення цих знань.



Рис. 1. Розподіл результатів відповідей на питання "Чи вважаєте ви себе достатньо проінформованим про наукові дослідження, виконані Грегором Менделем?"

Джерело: розроблено авторами на основі узагальнення результатів опитувань.

Рис. 2. Результати оцінювання загальної обізнаності здобувачів щодо досліджень Грегора Менделя, %

Джерело: розроблено авторами на основі узагальнення результатів опитувань.

У стандартах вищої освіти України зі спеціальностей 101 "Екологія", 103 "Науки про Землю" та 183 "Технології захисту навколишнього середовища" [27-29] зазначена необхідність формування у здобувачів знань і розумінь предметної області на основі критичного осмислення основних теорій та принципів природничих наук, серед яких важливу роль відіграють і закони, відкриті Г. Менделем. Майбутні фахівці з природоохоронних технологій та раціонального природокористування мають бути компетентними щодо організації та проведення досліджень, адже їхня професійна діяльність безпосередньо буде пов'язана зі збором та інтерпретацією різноманітних даних. Г. Мендель проводив свої досліди на невеличкому клаптику землі, який трохи перевищував 250 м ². Його робота тривала майже десять років. Г. Мендель працював не тільки з горохом, але й з іншими рослинами (трьома видами квасолі, двома видами левкоїв і нічною красунею). Дослідження Г. Менделя були настільки попереду свого часу, що серед дослідників навіть обговорювали питання про їх чистоту та доброчесність. Так, у 1936 р. Рональд Фішер, застосувавши методи сучасної на той час статистики (хі - квадрат Пірсона), дійшов до висновку, що мали місце коригування результатів (свідомі чи несвідомі) [30]. Пізніше роботу Фішера розкритикували і пояснили досконалість тим, що Г. Мендель обирав з серії експериментів найчіткіші, що і зазначив у своїй статті [17; 30; 31]. Знайомство з методичними підходами, застосованими чеським ученим для аналізу явищ, що включають варіабельність значної кількості факторів, важливе для формування здатності проводити екологічні спостереження, лабораторний та інструментальний контроль довкілля, виявляти вплив на нього різних факторів. Це, у свою чергу, забезпечує формування професійних навичок, у тому числі, доброчесного дослідження. Поєднання професійності та доброчесності є надзвичайно важливим для досягнення освітніх цілей сталого розвитку. Дослідники-початківці досить часто стикаються із ситуацією великої кількості різних показників, динаміка яких ускладнює пошук закономірностей. Тому для студентів екологічних спеціальностей важливе значення має розуміння особливостей методичних підходів, застосованих Г. Менделем. По-перше, він вибрав для дослідів самозапильну рослину, у якої, шляхом видалення маточок і тичинок, можна було проконтролювати запилення. По-друге, він першим почав проводити спостереження не за успадкуванням узагалі, а за передачею з покоління в покоління однієї конкретної ознаки [32; 33]. Для екологічних досліджень це може стати прикладом того, що зі всієї сукупності змінних потрібно виділяти окремі контрольовані параметри, фіксуючи інші змінні. Це дозволить оцінити вплив різних факторів на довкілля. Генетичні закономірності носять статистичний характер, тобто вони показують імовірність успадкування тієї чи іншої ознаки. Розглядаючи на конкретних прикладах успадкування ознак досить зручно продемонструвати здобувачам роль статистики у проведенні досліджень стану навколишнього середовища.

Питання визначення розуміння методології, застосованої при проведенні досліджень Г. Менделем, викликали певні труднощі у респондентів. Так, найскладнішим із запитань другого блоку виявилось таке: "Що, на вашу думку, відображає статистичний характер законів Г. Менделя?". Лише 28 % респондентів дали на нього правильну відповідь. Це запитання виявило поверхневість отриманих шкільних знань і подальшу необхідність їх поглиблення для більш свідомого розуміння методології наукових досліджень не лише в галузі біології та генетики, але й інших галузях наукового знання, зокрема, в екології. Підтвердженням цієї думки стала відповідь на питання: "Яка з методичних ідей Г. Менделя має велике значення для організації екологічних досліджень та оцінки впливу забруднювачів на довкілля?". Лише 40 % респондентів розуміють, що для виявлення закономірностей потрібно виокремлювати показники, у той же час 32 % опитуваних помилково вважають, що потрібно проводити спостереження одночасно за всіма незалежними змінними. Розуміння цих методичних тонкощів надзвичайно важливе при оцінці стану навколишнього середовища, адже через велику кількість варіабельних даних дослідник-початківець може не виявити закономірностей. Досвід організації досліджень, запропонований Г. Менделем, дозволяє чітко і яскраво продемонструвати правильну організацію збору й аналізу даних. Водночас 48 % респондентів серед основних принципів дослідження Г. Менделя виділяють поетапність і кількісну оцінку результатів, 24 % - їх систематичність і різноманітність, а 16 % - комплексність та якісну оцінку результатів. Варто зазначити, що значна частина респондентів усвідомлює цінність наукових здобутків Г. Менделя та його внесок у розвиток методології наукових дослідження, які і досі не втратили свою актуальність (рис. 3).

Рис. 3. Розподіл результатів відповідей на питання "Яка, на вашу думку, особливість дослідження, проведеного Г. Менделем, має бути найважливішою у вашій майбутній професійній діяльності?"

Джерело: розроблено авторами на основі узагальнення результатів опитувань.

Відповідаючи на запитання "Яка, на вашу думку, особливість дослідження, проведеного Г. Менделем, має бути найважливішою у вашій майбутній професійній діяльності", 36 % обрали ретельне планування досліджень та спостережень, поділ роботи на окремі етапи. Важливими в майбутній професійній діяльності респонденти зазначили також використання статистичних методів для обробки отриманих результатів та достатню для виявлення закономірностей тривалість спостережень (відповідно по 12 %). Водночас 28 % опитаних указують на важливість усіх методичних прийомів, не виділяючи окремі.

Історія з пріоритетом Г. Менделя та пов'язані з нею морально-етичні аспекти можуть слугувати прикладом дотримання норм академічної доброчесності. Свою роботу "Versuche uber Pflanzen-Hybriden" ("Експерименти із рослинними гібридами") Г. Мендель прочитав на засіданні Товариства природної історії Брюнна у 1865 р., а опублікував у "Працях Товариства природознавства Брюнна" ("Verhandlungen des naturforschenden Vereines in Brunn") у 1866 р. [32; 33]. Цей журнал розповсюджувався у 120 університетах і наукових товариствах. Крім того, Г. Мендель листувався з окремими вченими, обговорюючи свої дослідження. Наприклад, відоме його листування з К. Негелі. Дійшла інформація про роботу Г. Менделя і до інших країн. Так, професор Київського університету І. Шмальгаузен (Іван Федорович, 1949-1894) у 1874 р. високо оцінив роботу Г. Менделя. Але загалом досліди Г. Менделя не привернули значної уваги сучасників і, з часом, забулися. В істориків науки немає єдиної думки щодо причин того, чому так сталося [21; 26; 34]. Серед причин називають більшу увагу теорії Ч. Дарвіна про походження видів, яка була оприлюднена майже одночасно, невідповідність результатів і методів дослідження тогочасним уявленням про спадковість тощо. Але потреба в знанні точних законів успадкування залишилася. Роботи в цьому напрямі продовжилися. У 1900 р., майже через 15 років після смерті Г. Менделя, його закони були відкриті повторно. Це зробили, незалежно один від одного, троє вчених: Г. де Фріз (Hugo de Vries, 1848-1935) у Нідерландах, К. Корренс (Carl Franz Joseph Erich Correns, 1864-1933) у Німеччині і Е. Чермак-Зейзенегг (Erich Tschermak von Seysenegg, 1871-1962) у Австрії. У 1905 р. К. Корренс опублікував листування свого вчителя К. Негелі з Г. Менделем, з якого випливало, що ці дослідники не першими відкрили закономірності успадкування. Дискусія щодо пріоритету серед дослідників спонукала до додаткових пошуків документів, з яких випливло, що закони спадковості були відкриті за 35 років до них Г. Менделем [21; 26; 35]. Саме цей епізод доречно використовувати для ілюстрації дотримання норм академічної етики.

Стандарти вищої освіти зі спеціальностей природничого циклу вимагають формування у бакалаврів здатностей зберігати і примножувати моральні цінності на основі розуміння історії розвитку науки і предметної області, діяти відповідально на основі етичних міркувань [27-29]. Питання третього блоку дозволили встановити, що значна частина респондентів розуміє, що таке "плагіат" і "академічна доброчесність" (96 % та 87 %, відповідно). Проте, відповідь на запитання "Дотримання академічної доброчесності здобувачами вищої освіти передбачає?" вказує на те, що лише 42 % опитаних розуміють її комплексність і системність. Також маємо низький рівень усвідомлення застосування академічної доброчесності в наукових дослідженнях. На запитання: "Що, на вашу думку, визначає авторство (пріоритет) у науці?" правильно відповіли 23 % опитаних. Таким чином, не зважаючи на достатнє розуміння основних понять, пов'язаних з академічною доброчесністю, здобувачі продемонстрували поверхневе сприйняття та відсутність комплексних знань і практичних навичок.



Висновки

Таким чином, екскурс в історію науки та проблему пріоритетів слугує важливим прикладом реалізації норм академічної доброчесності, ураховуючи те, що виявлено дещо поверхневе розуміння цих питань. Використання історичного досвіду дозволить конкретизувати знання та розуміння основних концепцій академічної етики. Досягнені результати навчання будуть важливим аспектом у підготовці фахівців, спроможних реалізувати цілі сталого розвитку з дотриманням як етичних, так і методичних вимог до оцінки стану довкілля. Узагальнюючи результати дослідження, потрібно відмітити, що впровадження в освітні програми бакалаврів природничо-екологічних спеціальностей змістових модулів, пов'язаних з роботами видатного чеського дослідника Г. Менделя, актуальне для формування компетентностей у контексті майбутньої професійної діяльності. Вивчаючи закони класичної генетики, здобувачі критично осмислюють фундаментальні теорії сучасного природознавства. Надзвичайно важливими є результати навчання, які можна досягти, деталізуючи методичні підходи, які використовував дослідник. Вони актуальні не лише для формування загальнонаукових, але і для спеціальних компетентностей.

Це дослідження має певні обмеження, пов'язані з тим, що учасники опитування ґрунтуються на самооцінці, їхнє розуміння питань академічної доброчесності може бути недостатньо глибоким. Крім того, невеликий розмір вибірки та фокусування на студентах певних спеціальностей не забезпечує широкого узагальнення щодо інших галузей знань. Незважаючи на ці обмеження, отримані висновки мають спонукати до подальших досліджень та пошуку ефективних прийомів формування у здобувачів компетентностей щодо академічної доброчесності та пов'язаних із нею концепцій.



Список використаних джерел

1. Holden O. L., Norris M. E., Kuhlmeier V. A. Academic integrity in online assessment: a research review. Frontiers in Education. 2021. Vol. 6. 639814. https://doi.org/10.3389/feduc.2021.639814.

2. Arnold I. J. M. Cheating at online formative tests: Does it pay off? The Internet and Higher Education. 2016. Vol. 29. Pp. 98-106. https://doi.Org/10.1016/j.iheduc.2016.02.001.

3. Adama E. A., Graf A., Adusei-Asante K., Afrifa-Yamoah E. COVID-19 and alternative assessments in higher education: implications for academic integrity among nursing and social science students. International Journal for Educational Integrity. 2023. Vol. 19. 8. https://doi.org/10.1007/s40979-023-00129-0.

4. Akbulut Y., §endag S., Birinci G., KiliQer K., §ahin M. C., Odaba§i H. F. Exploring the types and reasons of internet-triggered academic dishonesty among turkish undergraduate students: development of internet-triggered academic dishonesty scale (ITADS). Computers & Education. 2008. Vol. 51. Is. 1. Pp. 463-473. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2007.06.003.

5. §endag S., Duran M., Fraser R. M. Surveying the extent of involvement in online academic dishonesty (e-dishonesty) related practices among university students and the rationale students provide: one university's experience. Computer in Human Behavior. 2012. Vol. 28. Is. 3. Pp. 849-860. https://doi.org/10.1016/j.chb.2011.12.004.

6. Peled Y., Eshet Y., Barczyk C., Grinautski K. Predictors of academic dishonesty among undergraduate students in online and face-to-face courses. Computers & Education . 2019. Vol. 131. Pp. 49-59. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2018.05.012.

7. Mukasa J., Stokes L., Mukona D. M. Academic dishonesty by students of bioethics at a tertiary institution in Australia: an exploratory study. International Journal for Educational Integrity. 2023. Vol. 19. 3. https://doi.org/10.1007/s40979- 023-00124-5.

8. Festas I., Seixas A., Matos A. Plagiarism as an academic literacy issue: the comprehension, writing and consulting strategies of Portuguese university students. International Journal for Educational Integrity. 2022. Vol. 18. 25. https://doi.org/10.1007/s40979-022-00119-8.

9. Romanowski M. H. Preservice teachers' perception of plagiarism: a case from a college of education. International Journal for Educational Integrity. 2022. Vol. 20. https://doi.org/10.1007/s10805-021-09395-4.

10. Bloomfield J. G., Crawford T., Fisher M. Registered nurses understanding of academic honesty and the perceived relationship to professional conduct: findings from a cross-sectional survey conducted in Southeast Asia. Nurse Education Today. 2021. Vol. 100. 104794. https://doi.org/10.1016Zj.nedt.2021.104794.

11. Колесніков А. Академічна доброчесність в українському освітньо - науковому просторі: проблеми та соціальні загрози. Регіональні аспекти розвитку продуктивних сил України. 2019. Вип. 24. С. 122-128. https://doi.org/10.35774/rarrpsu2019.24.122.

12. Тицька Я. "Академічна доброчесність" та "Академічна відповідальність" у забезпеченні якості освіти. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 11. С. 192-195. URL: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2018/11/37.pdf.

13. Іщенко Т. Д., Шишкіна Г. В., Ніколаєва І. В. Академічна доброчесність як складова забезпечення якості освіти. АгроТерра: освіта, наука та бізнес. 2018. № 2(5). С. 19-23. URL: http://surl.li/hwwpz.

14. Академічна доброчесність: проблеми дотримання та пріоритети поширення серед молодих вчених / за заг. ред. Н.Г. Сорокіної, А. Є. Артюхова, І. О. Дегтярьової. Дніпро: ДРІДУ НАДУ, 2017. 169 с.

15. Тодорова І. Психологічні чинники толерантності студентів до академічної недоброчесності. Психологія і особистість. 2019. № 2. С. 116-131. https://doi.Org/10.33989/2226-4078.2019.2.177352.

16. Академічна доброчесність: інформаційний бюлетень. URL: https://www.skeptic.in.ua/bulletin.

17. Sturtevant A. H. A history of genetics. Cold spring Harbor Laboratory Press; Electronic Scholary Publishing Project, 2001. 174 p. URL: http://www.esp.org/books/sturt/history/index.html.

18. Lehleite Ch. Equilibrium lost and regained: Joseph Gottlieb Koelreuter's Attempts to Conceptualize Plant Hybridization. The Germanic Review: Literature, Culture, Theory. 2017. Vol. 92. No. 2. Pp. 125-142. https://doi.org/10.1080/00168890.2017.1297608.

19. Emery A. E. H. Joseph Adams (1756-1818). Journal of Medical Genetics. 1989. Vol. 26. Pp. 116-118. URL: https://jmg.bmj .com/content/jmedgenet/26/2/116.full.pdf.

20. Zirkle C. Gregor Mendel & His Precursors. ISIS. 1951. Vol. 42. No. 2. Pp. 97-104. URL: https://www.jstor.org/stable/226964.

21. Gasking E. B. Why was Mendel's Work Ignored? Journal of the History of Ideas. 1959. Vol. 20. No. 1. Pp. 60-84. URL: https://www.jstor.org/stable/2707967.

22. Романець О.В. Періодизація розвитку генетики в Україні. Science and Science of Science. 2011. № 2. С. 156-172. URL: http://surl.li/hsbwm.

23. Віртуальний музей Києво-Могилянської академії. URL: http://surl.li/hsbua.

24. East E. M. Mendel and His Contemporaries. The Scientific Monthly. 1923. Vol. 16. No. 3. Pp. 225-237. URL: http://www.jstor.org/stable/6476.

25. Harris J. A. Galton and Mendel: their contribution to genetics and their influence on biology. The Scientific Monthly. 1923. Vol. 16. No. 3. Pp. 247-263. URL: http://www.jstor.org/stable/6478.

26. Rheinberger H.-J. When did Carl Correns read Gregor Mendel's paper? ISIS. 1995. Vol. 86. No. 4. Pp. 612-616. URL: https://www.jstor.org/stable/235380.

27. Стандарт вищої освіти України: перший (бакалаврський) рівень, галузь знань 10 Природничі науки, спеціальність 101 Екологія. [Чинний від 2018-1004]. Київ: Міністерство освіти і науки України, 2018. URL: http://surl.li/efaxe.

28. Стандарт вищої освіти України: перший (бакалаврський) рівень, галузь знань 18 Виробництво та технології, спеціальність 183 Технології захисту навколишнього середовища. [Чинний від 2018-11-13]. Київ: Міністерство освіти і науки України, 2018. URL: http://surl.li/eyewy.

29. Стандарт вищої освіти України: перший (бакалаврський) рівень, галузь знань 10 Природничі науки, спеціальність 103 Науки про Землю. [Чинний від 2019-05-24]. Київ: Міністерство освіти і науки України, 2019. URL: http://surl.li/eqyuj.

30. Fisher R. A. Has Mendel's work been rediscovered? Annals of Science. 1936. Vol. 1. No. 2. Pp. 115-126. URL: https://doi.org/10.1080/00033793600200111.

31. Pires A. M., Branco J. A. A Statistical model to explain the Mendel - Fisher Controversy. Statistical Science. 2010. Vol. 25. No. 4. Pp. 545-565. URL: https://www.jstor.org/stable/23061101.

32. Mendel G. Versuche uber Pflanzen-Hybriden. Verhandlungen des Naturforschenden Vereines in Brunn. 1866. Vol. 4. Pp. 3-47. URL: http://surl.li/hsbwa.

33. Abbot S., Fairbanks D. J. Experiments on plant hybridization by Gregor Mendel. Genetics. 2016. Vol. 204. Is. 2. Pp. 407-422. https://doi.org/10.1534/genetics.116.195198.

34. Brannigan A. The Reification of Mendel. Social Studies of Science . 1979. Vol. 9. No. 4. Pp. 423-454. URL: https://www.jstor.org/stable/284572.

35. Mukherjee S. The Gene: an intimate history. Simon & Schuster, 2016. 608 p.

36. References

37. Holden, O. L., Norris, M. E., & Kuhlmeier, V. A. (2021). Academic integrity in online assessment: a research review. Frontiers in Education, 6, 639814. https://doi.org/10.3389/feduc.2021.639814.

38. Arnold, I. J. M. (2016). Cheating at online formative tests: does it pay off? The Internet and Higher Education, 29, 98-106. https://doi.org/10.1016zj.iheduc.2016.02.001.

39. Adama, E. A., Graf, A., Adusei-Asante, K., & Afrifa-Yamoah, E. (2023). COVID-19 and alternative assessments in higher education: implications for academic integrity among nursing and social science students. International Journal for Educational Integrity, 19, 8. https://doi.org/10.1007/s40979-023-00129-0.

40. Akbulut, Y., §endag, S., Birinci, G., KiliQer, K., §ahin, M. C., & Odaba§i, H. F. (2008). Exploring the types and reasons of internet-triggered academic dishonesty among Turkish undergraduate students: development of internet-triggered academic dishonesty scale (ITADS). Computers & Education, 51(1), 463-473. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2007.06.003.

41. §endag, S., Duran, M., & Fraser, R. M. (2012). Surveying the extent of involvement in online academic dishonesty (e-dishonesty) related practices among university students and the rationale students provide: one university's experience. Computer in Human Behavior, 28(3), 849-860. https://doi.org/10.1016/j.chb.2011.12.004.

42. Peled, Y., Eshet, Y., Barczyk, C., & Grinautski, K. (2019). Predictors of academic dishonesty among undergraduate students in online and face-to-face courses. Computers & Education, 131, 49-59. https:ZZdoi.org/10.1016Zj.compedu.2018.05.012.

43. Mukasa, J., Stokes, L., & Mukona, D. M. (2023). Academic dishonesty by students of bioethics at a tertiary institution in Australia: an exploratory study. International Journal for Educational Integrity, 19, 3. https:ZZdoi.org/10.1007Zs40979- 023-00124-5.

44. Festas, I., Seixas, A., & Matos, A. (2022). Plagiarism as an academic literacy issue: the comprehension, writing and consulting strategies of Portuguese university students. International Journal for Educational Integrity, 18, 25. https:ZZdoi.orgZ10.1007Zs40979-022-00119-8.

45. Romanowski, M. H. (2022). Preservice teachers' perception of plagiarism: a case from a college of education. International Journal for Educational Integrity, 20, 25. https:ZZdoi.orgZ10.1007Zs10805-021-09395-4.

46. Bloomfield, J. G., Crawford, T., & Fisher, M. (2021). Registered nurses understanding of academic honesty and the perceived relationship to professional conduct: findings from a cross-sectional survey conducted in Southeast Asia. Nurse Education Today, 100, 104794. https:ZZdoi.orgZ10.1016Zj.nedt.2021.104794.

47. Kolesnikov, A. (2019). Academic integrity in the Ukrainian educational and scientific space: problems and social threats. Regional aspects of the development of productive forces of Ukraine, 24, 122-128. https:ZZdoi.orgZ10.35774Zrarrpsu2019.24.122.

48. Tytska, J. (2018). "Academic integrity" and "Academic responsibility" in ensuring the quality of education. Entrepreneurship, economy and law, 11, 192-195. Available at: http:ZZpgp-journal.kiev.ua/archiveZ2018Z11Z37.pdf.

49. Ishchenko, T. D., Shishkina, G. V., & Nikolayeva, I. V. (2018). Academic integrity as a component of ensuring the quality of education. AgroTerra: education, science and business, 2(5), 19-23. Available at: http:ZZsurl.liZhwwpz.

50. Sorokina, N. G., Artyukhova, A. E., & Degtyarova, I. O. (Eds.). (2017).

51. Akademichna dobrochesnist: problemy dotrymannia ta priorytety poshyrennia sered molodykh vchenykh [Academic integrity: problems of compliance and priorities of dissemination among young scientists]. Dnipro, DRIDU NADU.

52. Todorova, I. (2019). Psychological factors of students' tolerance to academic dishonesty. Psychology and personality, 2, 116-131. https:ZZdoi.orgZ10.33989Z2226- 4078.2019.2.177352.

53. Academic Integrity: fact sheet. Available at: https:ZZwww.skeptic.in.uaZbulletin.

54. Sturtevant, A. H. (2001). A History of genetics. Cold spring Harbor Laboratory Press; Electronic Scholary Publishing Project. Available at: http:ZZwww.esp.orgZbooksZsturtZhistoryZindex.html.

55. Lehleite, Ch. (2017). Equilibrium lost and regained: Joseph Gottlieb Koelreuter's Attempts to Conceptualize Plant Hybridization. The Germanic Review: Literature, Culture, Theory, 92(2), 125-142. https://doi.org/10.1080/00168890.2017.1297608.

56. Emery, A. E. H. (1989). Joseph Adams (1756-1818). Journal of Medical Genetics, 26, 116-118. Available at: https://jmg.bmj.com/content/jmedgenet/26/2/116.full.pdf.

57. Zirkle, C. (1951). Gregor Mendel & His Precursors. ISIS, 42(2), 97-104. Available at: https://www.jstor.org/stable/226964.

58. Gasking, E. B. (1959). Why was Mendel's Work Ignored? Journal of the History of Ideas, 20(1), 60-84. Available at: https://www.jstor.org/stable/2707967.

59. Romanets, O. V. (2011). Periodization of the development of genetics in Ukraine. Science and Science of Science, 2, 156-172. Available at: http://surl.li/hsbwm.

60. Virtual Museum of Kyiv-Mohyla Academy. Available at: http://surl.li/hsbua.

61. East, E. M. (1923). Mendel and His Contemporaries. The Scientific Monthly, 16(3), 225-237. Available at: http://www.jstor.org/stable/6476.

62. Harris, J. A. (1923). Galton and Mendel: their contribution to genetics and their influence on biology. The Scientific Monthly, 16(3), 247-263. Available at: http://www.jstor.org/stable/6478.

63. Rheinberger, H.-J. (1995). When did Carl Correns read Gregor Mendel's paper? ISIS, 86(4), 612-616. Available at: https://www.jstor.org/stable/235380.

64. Standard of higher education of Ukraine: first (bachelor's) level (2018), field of knowledge 10 Natural sciences, specialty 101 Ecology. Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv. Available at: http://surl.li/efaxe.

65. Standard of higher education of Ukraine: first (bachelor's) level (2018), field of knowledge 18 Production and technologies, specialty 183 Environmental protection technologies. Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv. Available at: http:// surl.li/eyewy.

66. Standard of higher education of Ukraine: first (bachelor's) level (2019), field of knowledge 10 Natural sciences, specialty 103 Sciences about the Earth. Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv. Available at: http://surl.li/eqyuj.

67. Fisher, R. A. (1936). Has Mendel's work been rediscovered? Annals of Science, 1(2), 115-126. https://doi.org/10.1080/00033793600200111.

68. Pires, A. M., & Branco, J. A. (2010). A Statistical model to explain the Mendel - Fisher Controversy. Statistical Science, 25(4), 545-565. Available at: https://www.jstor.org/stable/23061101.

69. Mendel, G. (1866). Versuche uber Pflanzen-Hybriden. Verhandlungen des Naturforschenden Vereines in Brunn, 4, 3-47. Available at: http://surl.li/hsbwa.

70. Abbot, S., & Fairbanks, D. J. (2016). Experiments on plant hybridization by Gregor Mendel. Genetics, 204(2), 407-422. https://doi.org/10.1534/genetics.116.195198.

71. Brannigan, A. (1979). The Reification of Mendel. Social Studies of Science, 9(4), 423-454. Available at: https://www.jstor.org/stable/284572.

72. Mukherjee, S. (2016). The Gene: an intimate history. Simon & Schuster.

Размещено на Allbest.ru

...