Роль Stem-освіти для розвитку творчості учнів молодшого шкільного віку

Іванна Саланда, кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри інформаційних технологій та методики навчання інформатики

Nataliya PRIYMAS, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professo , Associate Professor at the Department of Pedagogy, Preschool and Primary Education Taras Shevchenko Regional Humanitarian-Pedagogical Academy of Kremenets (Kremenets, Ternopil region, Ukraine)

Ivanna SALANDA, Candidate of Technical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Information Technologies and Teaching Methods of Informatics Taras Shevchenko Regional Humanitarian-Pedagogical Academy of Kremenets (Kremenets, Ternopil region, Ukraine)

THE ROLE OF STEM EDUCATION FOR THE DEVELOPMENT OF CREATIVITY OF STUDENTS OF PRIMARY SCHOOL AGE

The article analyzes the peculiarities of the conceptual foundations of STEM education and their significance for the development of modern education, in particular, their compliance with the main tasks of the New Ukrainian School. The main attention is paid to the role of STEM education in activating the creative potential of an individual. Turning to the problem of developing the creativity of elementary school students, the emphasis is on the possibilities of STEM education for the acquisition of children's creative skills, technical thinking, stimulation of curiosity and interest in learning, motivation for independent research, and technical creativity. In the context of this issue, the concept of «creativity», its components, signs, manifestations, etc., is revealed.

By comparing the basic concepts of the NUS Concept and STEM education, the specifics of the formation of competences of younger schoolchildren, which are the basis of the development of creativity, are analyzed. Thanks to the integration of educational fields, combining different sciences, the primary school teacher has the opportunity to form in children the skills of research activity, technical creativity, and develop ingenuity. It is possible to introduce elements of STEM education in elementary school during the learning of various educational fields, performing various projects, practical creative tasks, and experiments.

Analyzing the problem of the development of technical creativity of primary school students, it is emphasized that NUS provides many opportunities for this through the implementation of STEM education. The optimal choice of ways and methods of solving this task depends on the specifics of educational programs for primary school, which have great potential for the development of children's creativity. Different types of creative projects are aimed at the integrated research and creative activity of students.

When considering the problem of creative personality development, attention is drawn to the possibilities of STEM education in extracurricular and extracurricular work, in particular, the role of various circles for the development of children's creative abilities.

It is emphasized that the implementation of STEM education at the National University of Higher Education requires updating the material and technical base in educational institutions, creating appropriate conditions and solving the problems of teacher training capable of innovative pedagogical activity in a modern school.

Key words: STEM education, New Ukrainian school, creativity, students of primary school age, primary school, teacher, projects.

Вступ

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку українського суспільства важливе значення має втілення завдань реформування системи освіти. Для успішної самореалізації у професійній сфері фахівець ХХІ століття має володіти критичним мисленням, креативністю, бути готовим до співробітництва. У Концепції Нової Української Школи (НУШ) серед основних компетентностей школярів є: вміння логічно і математично мислити; наукове розуміння природи і сучасних технологій. Формуванню цих компетентностей допоможе реалізація природничо-математичної освіти (STEM-освіти), яка відповідає загальносвітовим тенденціям розвитку сучасної освіти. У Концепції розвитку STEM- освіти зазначено, що її мета - це сприяння розвитку природничо-математичної освіти як основи конкурентоспроможності та економічного зростання нашої держави, формування новітніх компетентностей громадян, підготовки фахівців нової генерації, здатних до засвоєння знань і розроблення та використання новітніх технологій (Про схвалення Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), 2020).

Розглядаючи перехід до STEM-освіти, як одне з головних завдань національної освіти, звертаємо увагу на те, що даний процес сприятиме підвищенню якості підготовки висококваліфікованих спеціалістів, готових до діяльності у нових соціокультурних умовах, здатних приймати оригінальні та адекватні до ситуації рішення, бачити перспективи та планувати стратегії й тактики розвитку ефективної міжособистісної взаємодії (Коваленко, 2016).

Аналізуючи концепцію STEM-освіти, слід зазначити, що науковці по різному трактують її сутність. У провідних країнах світу розроблено багато освітніх стратегій, у яких пропонуються шляхи впровадження STEM-освіти у навчально-виховний процес та наявні різні спеціалізовані програми. У деяких країнах, зокрема, Франції, Японії загальноосвітні навчальні заклади та позашкільні професійні організації займаються розробкою неформальних програм STEM-освіти (наприклад, літні табори, позашкільні заходи, конкурси тощо), які привертають увагу школярів до STEM-професій і дають можливість для навчання за різними напрямками STEM-освіти.

STEM-освіта охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику (Mathematics). Зростаючий попит на фахівців технічних напрямків потребує такого типу освіти, який забезпечить ринок праці кваліфікованими спеціалістами. Вдало поєднуючи креативність та технічні знання STEM-освіта передбачає, окрім технічних аспектів, наявність у школярів уяви, фантазії, різних видів мислення, здатність до творчості, у тому числі технічної тощо. Досягнувши значних результатів у Сінгапурі, STEM-освіта швидкими темпами впроваджується у багатьох провідних країнах світу, зокрема, Австралії, Китаї, Великобританії, Ізраїлі, Кореї, США та інших.

Звертаючись до проблеми розвитку творчості учнів молодшого шкільного віку, слід зазначити, що роль STEM-освіти полягає у тому, що вона забезпечує розвиток у дітей гнучкого, критичного та практично орієнтованого мислення. Саме це становить основу набуття творчих навичок.

Виклад основного матеріалу

Для забезпечення розвитку STEM-освіти у закладах освіти на початковому рівні, звертаємо увагу на реалізацію основних завдань, які передбачають стимулювання допитливості та інтересу до навчання і пошуку знань, мотивації до самостійних досліджень, науково-технічної творчості. Важливе значення має розвиток різних видів мислення, зокрема, технічного. Технічне мислення необхідно розглядати як процес розумової діяльності, пов'язаний з інженерно-технічною працею. Взаємопов'язане із технічним мисленням продуктивне або творче мислення, що забезпечує самостійне розв'язання нових, невідомих завдань, на основі уже відомих знань, за допомогою нових даних, способів і засобів, необхідних для їх вирішення.

Педагогічна енциклопедія визначає творчість як вищу форму активності та самостійної діяльності особистості. Творчість у широкому розумінні слова - це те, що народжує щось нове. У першу чергу - це такі матеріальні та духовні цінності, які ніколи раніше не існували. Традиційною є думка, що справжніми творчими процесами є наукова і художня творчість, адже у цих сферах творчий акт найбільш помітно і яскраво виражено. Проте будь-яка людська діяльність за своєю сутністю у всіх своїх проявах має творчий характер. Однак, окремі науковці зазначають, що творчість передбачає не обов'язково створення чогось нового за вихідним матеріалом, а може мати форму рекомбінації певних відомих елементів. Розглядаючи поняття творчості важливо звернути увагу на її компоненти: творче мислення, індивідуальний стиль діяльності, педагогічна імпровізація, умови творчої діяльності. Важливе значення має ієрархія мотивів як елементів структури творчої діяльності.

З точки зору психічної діяльності, творчий акт складається з усвідомлених і неусвідомлених процесів, де особлива роль належить інтуїції. Дослідники виділяють дві найсуттєвіші ознаки творчого процесу: велику значущість у ньому сфери несвідомого і естетичний характер творчого акту. Маючи естетичний характер, творчість є діяльністю, що здійснюється за законами краси. Здійснюючи у процесі творчості підсвідомий вибір, яким керує почуття краси, вибирається оптимальний варіант, як результат творчості. Естетичний критерій як один з критеріїв істинності у науці - це краса ідеї, гіпотези, теорії. Будучи пов'язаною з культурною творчістю, краса є проявом культури. Завдяки тому, що світ культури перетинається з індивідуальним світом, виникають ціннісні орієнтації творчої діяльності, а продукти творчості створюються як культурні цінності. Загальнолюдська здатність до творчості відображається у культурі. Отже, культура є скарбницею результатів людської творчості і, водночас, способом спонукання індивіда до творчості.

Базові поняття концепції Нової української школи полягають у тому, що дітей у школі необхідно навчити застосовувати знання, а не лише володіти ними, а також вміти критично мислити. Саме це становить основу STEM-освіти, зокрема: формування фахових і соціальних компетентностей, формування наукового сприйняття світу, розвиток індивідуальності.

У наукових дискусіях щодо STEM-освіти наголошується на тому, що STEM-освіта - це низка чи послідовність курсів або програм навчання, які готують учнів до успішного працевлаштування, до освіти після школи або для того й іншого, що вимагає різних і більш технічно складних навичок, зокрема із застосуванням математичних знань і наукових понять (Іваник, Колток, 2020).

Важливе значення має те, що STEM-освіта пропонує інтеграцію окремих тем, знання із яких можна використовувати у реальному житті, а у процесі такого навчання у дітей розвивається критичне мислення, творчі здібності, навички командної роботи та комунікативні вміння, стимулюється інтерес до технічних дисциплін, креативні підходи до проєктів, ініціативність. Поєднуючи точні науки з креативним підходом, необхідно пам'ятати, що завдання початкової освіти - спонукати дитину до бажання отримувати знання, до самостійних досліджень, до створення своїх найпростіших проєктів.

Будучи невіддільною частиною концепції НУШ, STEM-освіта сприяє різносторонньому розвитку особистості учнів. Основні компетенцій НУШ перетинаються із цілями STEM: розвиток логічного та математичного мислення; розуміння природи та технологій; освіченість в інформаційно-комунікаційних технологіях, уміння їх використовувати; здатність креативно мислити та виражати творчі здібності. Одна з основних засад STEM-освіти - навчити школярів системного мислення. Тому творчі завдання для дітей охоплюють одразу кілька сфер, поєднуючи різні науки і погляди на світ.

Реалізовуючи завдання STEM-освіти у початковій школі, вчитель перш за все повинен зосередитися на формуванні в учнів навичок дослідницької діяльності, виробленні позитивного ставлення до технічної творчості, розвитку винахідливості. Впроваджуючи елементи STEM-освіти під час засвоєння будь-якої освітньої галузі, вчитель початкових класів сприяє розвитку в учнів цікавості до предметів, формуванню компетентностей, завдяки яким діти зможуть створювати різноманітні проєкти, розв'язувати практичні проблеми. Вчитель повинен підтримувати пізнавальний інтерес учнів, заохочувати їх до створення простих приладів, розвивати допитливість і прагнення до здобуття нових знань шляхом творчого, нестандартного розв'язання завдань.

STEM-освіта передбачає формування здатності самостійно опановувати великий обсяг інформації, вміти користуватися новими технологіями та творчо підходити до пошуку рішень. Обираючи ту чи іншу форму роботи з учнями у навчальному процесі, вчитель має слідкувати за реакцією учнів та враховувати зворотній зв'язок, таким чином, робити навчальний процес цікавим та плідним.

НУШ дає безліч можливостей для розвитку технічної творчості через реалізацію STEM-освіти. Для оптимального вибору шляхів вирішення цього завдання необхідно проаналізувати можливості навчальних програм та специфіку освітніх галузей початкової освіти. Однак, спершу необхідно з'ясувати сутність поняття «технічна творчість»: «творчість як процес народження різних видів новоутворень за рахунок змін, перетворень існуючих форм, або створення нових форм за рахунок нового з'єднання елементів» (Амелькін, 2010: 12); технічна творчість дітей як «вид діяльності, внаслідок якої створюються технічні об'єкти з ознаками корисної новизни» (Гончаренко, 1997: 330).

Навчальні предмети початкової школи мають великий потенціал для розвитку творчості дитини. Дві альтернативні Типові освітні програми, розроблені під керівництвом Савченко О. Я. та Шияна Р. Б., дають широкі можливості для цього. У програмі, розроблені під керівництвом Савченко О. Я., звертаємо увагу на компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження. Спільними для всіх ключових компетентностей є, зокрема, вміння критичного та системного мислення, творчості, вміння оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми. У програмі акцентовано, що досвід математичної діяльності (вивчення математичної освітньої галузі) застосовується у вивченні інших освітніх галузей шляхом використання учнями математичних методів чи засобів для пізнання дійсності. Зокрема, рекомендовано проводити уроки для організації та виконання міжпредметних навчальних проєктів, міні-досліджень тощо (Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. 3-4 клас, 2022).

Мета інтегрованого курсу «Дизайн і технології» (технологічна освітня галузь) передбачає цілісний розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та проєктно-технологічної компетентностей. Серед завдань, спрямованих на її досягнення - набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії; вироблення навичок раціонального використання матеріалів; прагнення удосконалювати процес і результати проєктно-технологічної діяльності. Змістові лінії «Середовище проєкту- вання», «Середовище техніки і технологій» спрямовані на розвиток аналітичного, просторового та творчого мислення, створення умов для оволодіння елементами дизайну; продукування ідей проєктування; експериментування з матеріалами і технологіями для реалізації власних ідей; розвиток умінь поетапного виготовлення виробів з використанням традиційних та сучасних технологій. Програма надає можливість розв'язувати реальні життєві проблеми, реалізовувати інтегративні та творчі можливості проєктно-технологіч- ної діяльності (Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. 3-4 клас, 2022).

Аналізуючи програму, розроблену під керівництвом Шияна Р. Б., звертаємо увагу на природничу освітню галузь. Змістова лінія «Я в рукотворному світі» спрямована на формування уявлень про світ, створений людиною, понять про взаємозв'язки людини і природи, слугує джерелом втілення дитячих винахідницьких ідей та проєктів. Провідна роль у вивченні природничої галузі належить дослідженням, спостереженням, експериментам, екскурсіям, природоохоронній та проєктній діяльності школярів (Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Шияна Р. Б. 3-4 клас, 2022).

Застосовуючи STEM із молодшими школярами, вчителеві слід уникати складних процесів та довгих понять, пам'ятаючи, що основна мета - продемонструвати та максимально просто пояснити зв'язки між процесами, посприяти самостійності у навчанні. Цим цілям якнайкраще відповідають досліди, які відіграють першочергову роль у розвитку технічної творчості учнів, формують у них експериментальні вміння. Під час дослідницької діяльності учні опановують такі уміння: спостерігати за фактами, середовищем, подіями; формулювати проблему дослідження; визначати закономірності, способи доведення гіпотез; робити висновки (Балик, 2017). Важливе значення для розвитку технічної творчості має діяльність, пов'язана з виготовленням певних об'єктів (система завдань на конструювання). До ефективних засобів STEM-освіти належать LEGO-цеглинки, які вчитель може використовувати на будь-якому етапі уроку. За допомогою LEGO-цеглинок в учнів молодшого шкільного віку розвиваються різні види мислення, просторова уява, творчість. творчість шкільний навчальний

Розглядаючи проблему розвитку творчої особистості, необхідно також звернути увагу на можливості STEM-освіти у позакласній та позашкільній роботі. Зокрема, широкі можливості для розвитку творчих здібностей дітей надають різноманітні гуртки, заняття у яких сприяє розвитку художньо-графічних, інженерно-конструкторських, інтелектуально-комунікативних та інших здібностей (Зичкова). Гурткова робота, спрямована на розвиток технічної творчості є підготовкою до майбутнього вибору професії. Різноманітні форми роботи у гуртках, тематика діяльності забезпечують реалізацію різних напрямків STEM-освіти. На гурткових заняттях у дітей розвивається дослідницька компетентність, здатність до спостережень, експериментів. Використання елементів STEM-освіти сприяє формуванню у дітей технічної грамотності, вміння вирішувати конкретні проблеми, шукати нестандартні рішення. Під час практичних занять діти стають винахідниками та новаторами. Інтегруючи знання з різних галузей, у гуртковій роботі є можливість використовувати елементи дизайну, робототехніки, інформаційних технологій.

Для ефективного впровадження STEM-освіти у поєднанні з інноваційними методиками Нової української школи, необхідно подбати про оновлення матеріально-технічної бази. Вирішуючи різноманітні практичні завдання шляхом проб і помилок, учні залучають знання і вміння із різних дисциплін, інтегруючи їх навколо проблеми, яку потрібно розв'язати. Для повноцінної реалізації такого підходу, обов'язковими є наявність STEM-лабораторій, які передбачають наявність 3D принтерів, наборів навчальної електроніки, голографічної фото-відео студії та інших сучасних технічних засобів.

Сучасні інформативні засоби навчання, вимірювальні комплекси сприяють мотивації до навчально-дослідної, інтелектуальної та творчої діяльності учнів, розвитку їх пізнавального інтересу, формуванню предметних компетентностей, водночас створюючи відповідні умови для розвитку профільного навчання (STEM-освіта: стан впровадження та перспективи розвитку, 2017).

Ю. Ботузова зауважує, що впровадження STEM-освіти має глибинний характер і включає розв'язання проблем підготовки вчителя, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно дбає про своє особистісне і професійне зростання, вміє досягти нових педагогічних цілей. Під цим кутом зору роль вчителя полягає не лише у тому, щоб забезпечити трансляцію знань, але й бути людиною культури і вселюдських цінностей, провідником ідей державотворення і демократичних змін (Ботузова, 2016). Сучасній школі потрібен мобільний, творчий вчитель, який мислить інноваційно і здатний до відповідальної роботи з обдарованими і здібними дітьми. Цьому відповідає специфіка діяльності вчителя початкових класів Легко інтегруючи навчальні предмети він має можливість проводити з учнями дослідницько-проєктну роботу, здійснюючи творчий підхід до навчального процесу, вчить дітей проводити самостійні спостереження і робити на їх основі висновки.

Висновки

Отже, для розвитку творчості дітей важливе значення має впровадження STEM-освіти, що є одним із основних завдань сучасної освіти. Педагогічні умови для розвитку творчого потенціалу особистості передбачено концепцією НУШ. Державний стандарт початкової освіти, тематичний зміст навчальних програм для початкової школи дають безліч можливостей для використання різноманітних форм та методів навчання, які сприятимуть активному розвитку творчості дітей. Реалізація концептуальних засад STEM-освіти та НУШ у навчальному процесі та позакласній і позашкільній діяльності забезпечить належний рівень розвитку творчості учнів молодшого шкільного віку, а це у свою чергу дасть можливість виховати хороших фахівців, які згодом зможуть успішно самореалізу- ватися та принести користь своїй державі.

Список використаних джерел

1. Амелькін В. І., Зайончик В. М., Сидоренко В. К., Шмельов В. Є. Технічна творчість учнів: підручник / за ред. Амелькіна В. І. Київ: Центр учбової літератури, 2010. 458 с.

2. Балик Н. Р, Шмигер Г П. Підходи та особливості сучасної STEM-освіти. Фізико-математична освіта. 2017. Вип. 2. С. 26-30. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/fmo_2017_2_6

3. Ботузова Ю. Особливості використання stem-технологій в навчанні математики. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. 2016. Вип. 12(1). С. 3-8. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nz_pmfm_2016_12(1) 3.

4. Гончаренко С. Український педагогічний словник. Київ: Либідь, 1997. 376 с.

5. Гончарова Н. О. Глосарій термінів, що визначають сутність поняття STEM-освіта. Інформаційний збірник для директора школи та завідуючого дитячим садочком, 2015. Вип. 17-18 (41). С. 90-92.

6. Доценко С. О., Лебедева В. В. STEM-освіта як засіб активізації творчого потенціалу особистості. URL: http://www.dgma.donetsk.ua/docs/konf/2017/mkonf2017/dopovidy/it/%D0%94%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD% D0%BA%D0%BE%D0%9B%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%B2%D0%B0.pdf

7. Зичкова В. О. Переваги STEM-освіта для розвитку творчих здібностей гуртківця засобами інтегративного підходу. URL: https://vseosvita.ua/library/perevagi-stem-osviti-dla-rozvitku-tvorcih-zdibnostej-gurtkivca-zasobami-integrativnogo-pidhodu-400420.html (дата звернення: 08.07.2023).

8. Іваник Н., Колток Л. Упровадження STEM-освіти в освітній процес Нової української школи. URL: http://www. aphn-journal.in.ua/archive/27_2020/part_3/25.pdf (дата звернення: 08.07.2023).

9. Коваленко О., Сапрунова О. STEM-освіта: досвід упровадження в країнах ЄС та США. Рідна школа. 2016. Квітень. № 4 (1036). С. 46-50.

10. Мартинюк І. Творчий потенціал і самореалізація особистості. Психологія і педагогіка життєтворчості. К., 1996. 792 с.

11. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. URL: https://mon.gov.ua/ storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf (дата звернення: 08.07.2023).

12. Про схвалення Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти): Розпорядження Кабінету міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 960-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2020-%D1%80#n8 (дата звернення: 08.07.2023).

13. Тарара А. М. Технічна творчість учнів основної школи у процесі проектної і технологічної діяльності: навч.- метод. посіб. Київ: Педагогічна думка, 2014. 134 с.

14. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. 3-4 клас (Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22). URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/2022/08/15/Typova.osvitnya.prohrama.1-4/Typova.osvitnya.prohrama.3-4.Savchenko.pdf (дата звернення: 08.07.2023).

15. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Шияна Р Б. 3-4 клас (Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22) URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4- klas/2022/08/15/Typova.osvitnya.prohrama.1-4/Typova.osvitnya.prohrama.3-4.Shyyan.pdf (дата звернення: 08. 07. 2023).

16. Упровадження STEM-освіти в умовах інтеграції формальної і неформальної освіти обдарованих учнів: методичні рекомендації / Н. І. Поліхун, К. Г Постова та ін. Київ: Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2019. 80 с.

17. STEM-освіта: стан впровадження та перспективи розвитку: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 9-10 лист. 2017 р. Київ: ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», 2017. 160 с.

References

1. Amelkin V. I., Zaionchyk V. M., Sydorenko V. K., Shmelov V. Ye. (2010) Tekhnichna tvorchist uchniv. [Technical creativity of students] 458. [in Ukrainian].

2. Balyk N. R., Shmyher H. P (2017) Pidkhody ta osoblyvosti suchasnoi STEM-osvity. [Approaches and features of modern STEM education] Fizyko-matematychna osvita, 2. 26-30. [in Ukrainian].

3. Botuzova Yu. (2016) Osoblyvosti vykorystannia stem-tekhnolohii v navchanni matematyky. [Features of using stem technologies in teaching mathematics] Naukovi zapysky Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka. Seriia: Problemy metodyky fizyko-matematychnoi i tekhnolohichnoi osvity, 12(1). 3-8. [in Ukrainian].

4. Honcharenko S. (1997) Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk. [Ukrainian pedagogical dictionary] 376. [in Ukrainian].

5. Honcharova N. O. (2015) Hlosarii terminiv, shcho vyznachaiut sutnist poniattia STEM-osvita. [Glossary of terms defining the essence of the concept of STEM education] Informatsiinyi zbirnyk dlia dyrektora shkoly ta zaviduiuchoho dytiachym sadochkom, 17-18 (41). 90-92. [in Ukrainian].

6. Dotsenko S. O., Lebedeva V. V. (2017) STEM-osvita yak zasib aktyvizatsii tvorchoho potentsialu osobystosti. [STEM education as a means of activating the creative potential of an individual]. [in Ukrainian].

7. Zychkova V. O. Perevahy STEM-osvita dlia rozvytku tvorchykh zdibnostei hurtkivtsia zasobamy intehratyvnoho pid- khodu. [Advantages of STEM education for the development of creative abilities of the group by means of an integrative approach]. [in Ukrainian].

8. Ivanyk N., Koltok L. (2020) Uprovadzhennia STEM-osvity v osvitnii protses Novoi ukrainskoi shkoly. [Introduction of STEM education into the educational process of the New Ukrainian School]. [in Ukrainian].

9. Kovalenko O., Saprunova O. (2016) STEM-osvita: dosvid uprovadzhennia v krainakh YeS ta SShA. [STEM education: implementation experience in the EU and the USA] Ridna shkola, kviten. №4 (1036). 46-50. [in Ukrainian].

10. Martyniuk I. (1996) Tvorchyi potentsial i samorealizatsiia osobystosti. [Creative potential and self-realization of the individual] Psykholohiia i pedahohika zhyttietvorchosti. 792. [in Ukrainian].

11. Nova ukrainska shkola. Kontseptualni zasady reformuvannia serednoi shkoly. [New Ukrainian school. Conceptual principles of secondary school reform]. [in Ukrainian].

12. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku pryrodnycho-matematychnoi osvity (STEM-osvity). [About the approval of the Concept of the development of science and mathematics education (STEM education)] Rozporiadzhennia Kabinetu ministriv Ukrainy vid 5 serpnia 2020 r. № 960-r. [in Ukrainian].

13. Tarara A. M. (2014) Tekhnichna tvorchist uchniv osnovnoi shkoly u protsesi proektnoi i tekhnolohichnoi diialnosti. [Technical creativity of elementary school students in the process of project and technological activity]: navch.-metod. posib. 134. [in Ukrainian].

14. Typova osvitnia prohrama, rozroblena pid kerivnytstvom Savchenko O. Ya. 3-4 klas (2022). [Typical educational program developed under the leadership of Savchenko O. Ya. 3-4 grade]. [in Ukrainian].

15. Typova osvitnia prohrama, rozroblena pid kerivnytstvom Shyiana R. B. 3-4 klas (2022). [Typical educational program developed under the leadership of Shiyan R. B. 3-4 grade]. [in Ukrainian].

16. Uprovadzhennia STEM-osvity v umovakh intehratsii formalnoi i neformalnoi osvity obdarovanykh uchniv (2019). [Implementation of STEM education in conditions of integration of formal and informal education of gifted students]: metodychni rekomendatsii. 80. [in Ukrainian].

17. STEM-osvita: stan vprovadzhennia ta perspektyvy rozvytku (2017). [STEM education: state of implementation and prospects for development]: materialy III Mizhnar. nauk.-prakt. konf. 160. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru