Форми і методи формування фахової компетентності майбутніх бакалаврів з агроінженерії у професійній підготовці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка

Форми і методи формування фахової компетентності майбутніх бакалаврів з агроінженерії у професійній підготовці

Тетяна Личова



Мета. Метою дослідження є виокремлення та обґрунтування форм і методів формування фахової компетентності майбутніх бакалаврів з агроінженерії у професійній підготовці.

Результати. Результати дослідження показують, що належна організація, врахування педагогічних умов освітнього процесу та застосування інноваційних форм і методів навчання у професійній підготовці, ефективна взаємодія всіх його учасників, що сприятиме адаптації до прискореного розвитку технологій і модернізації сільськогосподарської техніки, а також активізації їхньої практичної підготовки, яка відповідатиме сучасним вимогам ринку праці, нині є важливими компонентами у формуванні фахової компетентності майбутніх агроінженерів та їх професійній підготовці. За оцінками роботодавців, до найбільш важливих навичок майбутніх агроінженерів належать: технічні здібності (27 %), здатність застосовувати сучасні засоби в інженерній діяльності (19 %), комунікативні навички (15 %), володіння цифровими технологіями (11 %), гнучкість (7 %), соціальна відповідальність (5 %), ініціативність (5 %), проектне мислення (4 %), креативність (4 %), знання іноземних мов (3 %). На основі опитування майбутніх бакалаврів з агроінженерії отримано такі результати: 83 % респондентів вважають, що систематичне використання запропонованих інноваційних форм і методів сприятиме ефективному формуванню фахової компетентності майбутніх бакалаврів з агроінженерії та підвищить рівень їхньої вмотивованості, 17 % респондентів вважають, що традиційні лекційні та практичні заняття здатні до формування фахових компетентностей.

Наукова новизна. Уперше виокремлено форми та методи формування фахової компетентності майбутніх бакалаврів з агроінженерії у професійній підготовці, серед яких: форми - тренінги, дебати, круглий стіл, екскурсії; методи - мозковий штурм, ділова гра, дискусія, кейс-метод, брейнстромінг, метод проектів. Удосконалено діагностичний інструментарій щодо визначення факторів впливу на рівень вмотивованості та професійної підготовки майбутніх бакалаврів з агроінженерії.

Практична цінність. Успішність професійної діяльності майбутніх бакалаврів з агроінженерії є одним із головним аспектом для ефективності функціонування аграрних підприємств та підвищення рівня конкурентоспроможності на ринку праці в умовах трансформації та глобалізації суспільства. Запропоновані методи навчання допоможуть удосконалити професійну підготовку майбутніх агроінженерів, що сприятиме підвищенню в них рівня сформованості та фахової компетентності.

Ключові слова: форми навчання, методи навчання, інновації, фахова компетентність, бакалавр з агроінженерії, агроінженерія, професійна підготовка, вища освіта.



Forms and methods of professional competence formation of future agricultural engineering bachelors in professional training

Tetiana Lychova, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, Ukraine

Purpose. The purpose of the study is to define and justify the forms and methods of training for the formation of professional competence of future bachelors in agricultural engineering in professional training.

Results. The results of the study show that proper organization, taking into account the pedagogical conditions of the educational process and the use of innovative forms and methods of study in professional training, effective interaction of all its participants, which will contribute to adaptation to the accelerated development of technologies and modernization of agricultural machinery, as well as the activation of their practical training, which will meet the modern requirements of the labor market, are currently important components in the formation of professional competence of future agricultural engineers and their professional training. According to employers' estimates, the most important skills of future agricultural engineers include: technical abilities (27 %), the ability to use modern tools in engineering activities (19 %), communication skills (15 %), mastery of digital technologies (11 %), flexibility (7 %), social responsibility (5 %), initiative (5 %), project thinking (4 %), creativity (4 %), knowledge of foreign languages (3%). Based on the survey of future bachelors in agricultural engineering, the following results were obtained: 83 % of respondents believe that the systematic use of the proposed innovative forms and methods will contribute to the effective formation of the professional competence of future bachelors in agricultural engineering and increase their level of motivation, 17 % of respondents believe that traditional lectures and practical classes can form professional competencies.

Scientific novelty. For the first time, the forms and methods of forming the professional competence of future bachelors in agricultural engineering in professional training are highlighted, including: forms - trainings, debates, round tables, excursions; methods - brainstorming, business game, discussion, case method, brainstorming, project method. The diagnostic toolkit for determining the factors influencing the level of motivation and professional training of future bachelors in agricultural engineering has been improved.

Practical value. The success of the professional activity of future bachelors in agricultural engineering is one of the main aspects for the efficiency of the functioning of agricultural enterprises and increasing the level of competitiveness on the labor market in the conditions of transformation and globalization of society. The proposed training methods will help to improve the professional training of future agricultural engineers, which will contribute to increasing their level of formation and professional competence.

Key words: forms of education, methods of education, innovations, professional competence, bachelor's degree in agricultural engineering, agricultural engineering, professional training.



Вступ

Постановка проблеми. Соціально-економічні зміни, що відбуваються в Україні протягом останніх років, вимагають модернізації професійної підготовки фахівців аграрної галузі, яка б відповідала вимогам сучасної професійної та суспільної діяльності. Нині в Україні є значний розрив між ринком праці та освітою. Роботодавці все більше незадоволені рівнем професійної підготовки та фахової компетентності випускників закладів вищої освіти. Усе більше спостерігається низька мотивація здобувачів освіти до навчання та до подальшого працевлаштування за фахом. Це вимагає пошуку ефективних моделей професійної підготовки, що враховують інтеграційні процеси, місцеві особливості, співпрацю з роботодавцями та спрямовані на особистісний розвиток здобувачів освіти [1]. В умовах інноваційного розвитку країни, високотехнологічного виробництва та економіки знань значно зросли вимоги роботодавців до змісту та якості професійної освіти. Жорстка конкуренція на ринку праці, а також необхідність освоєння та впровадження інновацій у професійну діяльність, яка передбачає високі технології, вимагають від випускників закладів вищої освіти високого рівня соціально-професійної компетентності, яка включає в себе фахову компетентність, що забезпечує відповідальне використання технологій для вирішення науково-виробничих завдань у професійній діяльності. У сучасних умовах реформування освіти в Україні найважливішим завданням є підготовка освічених і творчих особистостей, формування в них здібностей до ефективної життєвої та професійної діяльності [2]. Фахова компетентність майбутніх спеціалістів - це синтез професійних та особистісних якостей, які дають можливість випускникам закладів вищої освіти ефективно вирішувати професійні завдання, незважаючи на їх високий ступінь складності та невизначеності. Фахова компетентність складається із загальнотехнічних знань, універсальних професійних умінь, які дають змогу майбутнім фахівцям застосовувати конкретні прийоми діяльності, опановувати нові технічні процеси, розробляти й апробовувати нові техніки у своїй професійній діяльності та вміти проявляти особистісні якості.

Із зазначеного випливає те, що актуальність нашого дослідження зумовлена невідповідністю між вимогами ринку праці до кваліфікації майбутніх агроінженерів та недостатньо поглибленою їхньою професійною підготовкою у закладах вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливості виробничої діяльності фахівців агроінженерів та методи навчання, які спроможні забезпечувати їх необхідними знаннями, уміннями, навичками та компетентностями, досліджували такі науковці, як: І. Бендера [3], Н. Брюханова [4], Р. Гуревич [5], О. Джеджула [6], В. Дуганець [7] та ін. Отримані результати дослідження свідчать про те, що вмотивована, цілеспрямована та творча співпраця через інтеграцію навчально -методичного матеріалу нині може забезпечити якісну підготовку майбутніх фахівців з агроінженерії [ 8].

У працях Ю. Зіньковського [9], В. Ковальчука [10], О. Малихіна [11], Н. Ничкало [12], В. Радкевич [13], Г. Девіса [14], А. Кучера та ін. [15] досліджено, обґрунтовано та широко висвітлено теоретико-методологічні засади модернізації освітнього поля, проблему ефективної взаємодії ринку праці та вищої професійної освіти в умовах інноваційного розвитку суспільства, а також питання компетентнісного підходу. Проблему фахової компетентності висвітлено у працях Ю. Зіньковського та Г. Мірських [9], Г. Сорокіної [16], Л. Щербатюк і С. Щербатюк [17] та ін.

З аналізу сучасних англомовних публікацій слід зазначити, що такі науковці, як Н. Арістова [11], Т. Бикова [18], А. Заика [19], М. Іващенко [18], В. Ковальчук [19], О. Малихін [11], Р. Попов [11], Т. Ярмольчук [11] та ін. у своїх працях досліджують та обґрунтовують застосування в освітньому процесі майбутніх спеціалістів цифрових технологій та змішаного навчання в контексті формування та підвищення рівня вмотивованості здобувачів освіти, та формування в них компетентностей, необхідних для подальшої професійної діяльності.

З аналізу сучасного стану досліджень у світі випливає, що недостатньо досліджено та висвітлено проблему формування фахової компетентності майбутніх бакалаврів з агроінженерії у професійній підготовці за допомогою систематичного застосування інноваційних форм та методів навчання.

Мета, матеріали та методи дослідження. Метою дослідження є визначення та обґрунтування форм і методів формування фахової компетентності майбутніх бакалаврів з агроінженерії у професійній підготовці.

Для з'ясування окремих методів та форм навчання як компонентів для успішного формування фахової компетентності майбутніх бакалаврів з агроінженерії, нами були використані авторські опитувальники, які включають у себе: загальні питання; питання щодо застосування в освітньому процесі окремих методів та форм навчання; питання щодо впливу професійної підготовки на рівень знань, навичок та фахових компетентностей здобувачів освіти. Наступна анкета передбачала виявлення рівня вмотивованості майбутніх бакалаврів з агроінженерії на професійну підготовку та факторів, які впливають на рівень їхньої вмотивованості та професійної підготовки. Для роботодавців проводилося анкетування та ранжування щодо навичок, необхідних сучасному фахівцю з агроінженерії. Анкетування проводилося анонімно в онлайн режимі за допомогою гугл форм.

Для виявлення ефективних форм і методів формування фахової компетентності майбутніх бакалаврів з агроінженерії у професійній підготовці та рівня їх вмотивованості щодо професійної підготовки нами проведено експериментальне дослідження на базі Глухівського агротехнічного фахового коледжу імені С. А. Ковпака Сумського національного аграрного університету. Для участі в експерименті були залучені 113 здобувачів освіти (ОС бакалавр денної та заочної форми навчання), 15 викладачів відділення агроінженерії та 15 представників роботодавців галузі агропромислового виробництва.

Дослідження полягало у визначенні окремих методів та форм навчання як компонентів для успішного формування фахової компетентності майбутніх бакалаврів з агроінженерії у професійній підготовці та рівня їх вмотивованості щодо професійної підготовки.



Виклад основного матеріалу дослідження

Потужним рушієм змін та адаптації в системі освіти та підвищення рівня до якості професійної підготовки майбутніх бакалаврів з агроінженерії є зростання потреби у висококваліфікованих фахівцях.

Успішність професійної діяльності майбутніх агроінженерів є одним із головних факторів, що визначають ефективне функціонування аграрних підприємств. Перш за все, для підвищення конкурентоспроможності на ринку праці важливими є не лише суто професійні знання, уміння та навички майбутніх агроінженерів, а і здатність до продуктивної роботи, креативного мислення, виваженості та ефективності у виконанні поставлених завдань, уміння знаходити рішення будь-яких проблем. У зв'язку із цим актуальним є формування фахової компетентності майбутніх агроінженерів із використанням інноваційних форм і методів навчання.

Відповідно за Закону України «Про вищу освіту», компетентність розглядається як динамічна сукупність знань, умінь, практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадських якостей, морально-етичних цінностей, що визначають здатність особи до успішного виконання професійної та подальшої навчальної діяльності і є результатами навчання на певному рівні вищої освіти [20].

Фахову компетентність Л. Щербатюк та С. Щербатюк трактують як сукупність знань, умінь та навичок з базових і спеціальних дисциплін, керуючись якими майбутній фахівець здатний виконувати свої професійні обов'язки. Фахова компетентність проявляється не тільки у сфері використання професійних знань, умінь та навичок, а й у можливості їх використання в нових галузях науки і техніки [17]. У дослідженнях Г. Сорокіної фахова компетентність визначається як системно організована, цілісна, особистісно-обумовлена характеристикою майбутнього фахівця як суб'єкта діяльності, адекватна до цілей та змісту певного виду його професійної діяльності [16].

Компетентності фахівця включають технічні знання, навички та уміння, професійний досвід у конкретних галузях промислового виробництва, продуктивність, соціальне і професійне спілкування та особисті навички, які гарантують належність у виконанні професійної діяльності [10; 15]. Компетентний фахівець має володіти специфічними навичками, необхідними для ефективного виконання конкретної роботи в певній галузі знань.

На нашу думку, фахова компетентність агроінженера насамперед означає здатність застосування у професійній діяльності набутих фахових знань, умінь, навичок, компетентностей та досвіду, використовувати їх на підприємствах для прийняття виважених та ефективних рішень для вирішення професійних завдань, бути спроможним на розвиток пізнавальної активності в процесі професійної діяльності, а також вміти швидко зорієнтуватися в різноманітних професійних ситуаціях.

Трансформаційні зміни української системи вищої освіти аграрного спрямування зумовлюють перехід діяльності від процесного підходу в

організації навчальної діяльності до результативного, що зумовлено низкою суперечностей, які характеризують сучасну вищу освіту аграрного спрямування, а саме:

* нечутливість сучасної вищої освіти до швидкозмінних соціальних потреб і потреб ринку праці;

* державний перелік наявних в Україні спеціальностей і професій, що базуються на тривалості навчання, кількості навчальних годин і змісті навчального плану, з частими збігами та неузгодженістю змісту навчання, які базуються лише на вузькому тлумаченні знань, умінь та навичок;

* глобалізовані та трансформаційні зміни в рамках професійних кваліфікацій в Україні не дали задовільних результатів для задоволення закладів вищої освіти та роботодавців;

* чимало закладів вищої освіти України практично не готові до впровадження гнучких програм у професійній підготовці та перепідготовці фахівців агроінженерів;

* невідповідність між необхідністю у формуванні професійної суб'єктивності як основи для розкриття особистісного потенціалу майбутніх агроінженерів та обмеженим за можливостями рівнем педагогічного забезпечення та моделей навчання [21].

Необхідною умовою успішної підготовки майбутніх фахівців є освіта, яка активізує комунікативну, пізнавальну та творчу діяльність здобувачів освіти та забезпечує формування знань і вмінь, необхідних для майбутньої професійної діяльності з використанням інтерактивних форм і методів навчання. Освітній процес у закладах вищої освіти здійснюється за такими формами навчання, як навчальні заняття, самостійна робота, практична підготовка та контрольні заходи [20]. Завдяки використанню інтерактивних технологій стає можливим більш широкий спектр діяльності. Принципи включають: підтримку зв'язку з усіма здобувачами освіти одночасно; використання технічних засобів і гаджетів; аналіз та розбір конкретних ситуаційних задач, використання мультимедійних засобів; спроможність приймати рішення в короткі терміни; використання індивідуальних завдань, розвиток логічного мислення [22].

За стандартом вищої освіти України спеціальності 208 «Агроінженерія» виділяють такі спеціальні (фахові, предметні) компетентності [23]:

1. Здатність застосовувати знання про будову та технічні характеристики сільськогосподарських машин у професійній діяльності для моделювання технічних процесів аграрного виробництва.

2. Здатність проектувати механізовані та технологічні процеси сільськогосподарського виробництва з використанням основ природничих наук.

3. Здатність застосовувати основи механіки твердого тіла та рідини; матеріалознавство та міцність матеріалів для засвоєння теорії та будови сільськогосподарської техніки.

4. Здатність конструювати машини на основі графічних моделей просторової форми та засобів автоматизованого проектування.

5. Здатність визначати та розв'язувати технічні проблеми з використанням теоретичних основ та фундаментальних методів термодинаміки та гідравліки.

6. Уміння обирати та використовувати засоби механізації, у тому числі системи точного землеробства; відповідно до конкретних умов аграрного виробництва, проектування та управління технічними процесами та системами для виробництва, первинної обробки, зберігання, транспортування, а також забезпечення якості сільськогосподарської продукції.

7. Уміння комплектувати оптимальні сільськогосподарські агрегати, технологічні лінії та комплекси машин.

8. Уміння використовувати технічні засоби автоматики та систем автоматизації технічних процесів в аграрному виробництві.

9. Уміння здійснювати монтаж, налагодження, діагностику та випробування сільськогосподарської техніки, технічного обладнання та систем керування, забезпечуючи якість цих робіт.

10. Здатність проектувати використання сільськогосподарської техніки відповідно до екологічних вимог, оптимального природокористування та принципів охорони навколишнього середовища.

11. Уміння планувати та здійснювати технічне обслуговування, усувати несправності сільськогосподарської техніки та технічного обладнання.

Для формування в майбутніх бакалаврів з агроінженерії зазначених вище фахових компетентностей у професійній підготовці, на нашу думку, необхідно використовувати особистісно-орієнтовані методи навчання, які підсилюватимуть творчо-діяльнісний компонент. За таких умов під керівництвом викладачів майбутні агроінженери швидше опанують та отримають необхідні знання, уміння і навички, а також зможуть застосовувати їх у майбутній професійній діяльності.

В умовах використання інновацій на занятті викладач, крім функцій, які він виконує на традиційному занятті, додатково здійснює будь-яке нововведення, тобто вводить новий зміст, нову методику навчання або виховання, веде експериментально-дослідну роботу на основі попередньо розробленої концепції тощо [24]. Необхідність використання інновацій зумовлена тим, що на заняттях (лекційні, практичні, лабораторні) здійснюється групова та індивідуальна робота здобувачів освіти, робота з первинними документами, із застосуванням проектної діяльності та навчальних ігор, все це допомагає майбутнім агроінженерам отримувати та засвоювати значно ширший обсяг інформації та сприяє розвитку професійної діяльності та професійних навичок, стимулює критичне мислення, розвиває вміння висловлювати, аргументуючи свої думки.

Первинний етап експериментального дослідження полягав в аналізі анкетування викладачів та здобувачів освіти. З аналізу результатів анкетування було визначено методи навчання, що найбільш поширені, та ті, які використовують недостатньо для формування фахової компетентності майбутніх бакалаврів з агроінженерії. Другий етап передбачав аналіз та порівняння результатів опитування здобувачів освіти та викладачів. Завершальним етапом експериментального дослідження було узагальнення та систематизація отриманої інформації.

Для проведення експерименту спочатку нами проведено опитування щодо оцінювання майбутніми бакалаврами з агроінженерії власних здібностей у професійній підготовці. Результатом опитування було виявлено, що 67 % здобувачів освіти вважають себе компетентними та теоретично підготовленими для вирішення простих професійних задач (проблем); 25 % здобувачів освіти вважають себе творчо розвиненими та готовими до інноваційної професійної діяльності; 8 % низько оцінили свій рівень професійної підготовки щодо подальшої професійної діяльності в галузі агропромислового виробництва.

З аналізу відповідей на поставлені питання під час опитування встановлено, що під час професійної підготовки майбутніх бакалаврів з агроінженерії викладачі поряд із традиційними методами та формами навчання застосовують інновації для забезпечення у майбутніх фахівців необхідних фахових компетентностей. Найпоширеніші з них: метод проектів (82 %), інтерактивні технології (76 %), технологія майстер-класів (63 %). Недостатньо викладачами використовуються: проблемне навчання (16 %), контекстне навчання (14 %), кейс-метод (8 %).

За підсумками опитування та обробки даних, найбільш використовувані методи в навчанні є метод проектів, інтерактивні технології та технології майстер-класу.

Метод проектів будується на дипломному та курсовому проектуванні. При виконанні дипломного та курсового проекту для кожного здобувача освіти розробляється індивідуальне практико-орієнтоване завдання. У ході роботи над проектом здобувачі освіти самостійно збирають, аналізують інформацію, виконують розрахунки, креслення в програмах Компас та AutoCAD, що дає їм можливість закріпити отримані теоретичні та практичні знання та навички.

Перед дипломним проектуванням майбутні бакалаври з агроінженерії проходять переддипломну практику на агропідприємствах. Знайомляться з характеристикою господарства, під керівництвом наставника набувають професійних навичок. У процесі навчання у майбутніх бакалаврів формуються такі якості, як уміння аналізувати виробничу ситуацію, працювати в колективі та індивідуально, приймати самостійні рішення, розвивати інженерне мислення. У результаті практико-орієнтованих проектів формується фахова компетентність. Такі проекти сприяють самостійному набуттю професійних знань та навичок, прагненню до саморозвитку та самоосвіти.

Інтерактивна технологія ґрунтується на використанні викладачами Глухівського агротехнічного фахового коледжу імені С. А. Ковпака Сумського національного аграрного університету мультимедійного обладнання, інтерактивних дошок, інтерактивних програм, різних платформ для створення сайтів, програм для проектування, дистанційного навчання, комп'ютерного тестування. Також інтерактивні форми застосовують під час проведення аудиторних занять, при самостійній роботі здобувачів освіти та інших видах навчальних занять. Так, на період дистанційного навчання викладачами інституту створені з дисциплін віртуальні класи на платформі Google Classroom. Організація освітнього процесу на період воєнного стану в Україні здійснюється за допомогою використання дистанційних технологій (групи Viber, Google Sites, Google Classroom, Meet, Zoom, Classtime).

Технологію майстер-класів побудовано на співпраці Глухівського агротехнічного фахового коледжу імені С. А. Ковпака Сумського національного аграрного університету з такими аграрними компаніями, як: ТОВ «KUHN- Ukraine», компаніями New Holland та українсько-німецьким проектом «Сприяння розвитку професійної освіти в аграрних коледжах України» FABU. Під час майстер-класів майбутні бакалаври з агроінженерії вивчають будову, принципи роботи та регулювання, технічне обслуговування та ремонт сільськогосподарської техніки. Завдяки співпраці з партнерами-виробниками у розпорядженні здобувачів освіти солідний перелік різноманітного обладнання, яке застосовують сучасні агропідприємства. У ході майстер -класу здобувачі освіти беруть участь в обговоренні певних питань, отримують консультацію з теми, що їх цікавить, пропонують свої варіанти щодо вирішення проблем.

Нами проведено дослідження щодо визначення рівня вмотивованості майбутніх бакалаврів з агроінженерії на професійну підготовку за відповідною шкалою, де інтервал 1-3 - низький рівень, 3-4 - середній рівень, 4-5 - високий рівень задоволеності.



Рис. 1. Результати оцінювання вмотивованості майбутніх бакалаврів з агроінженерії на професійну підготовку

Джерело: побудовано автором.

фахова компетентність бакалавр агроінженерія

На питання, що саме впливає на ваш рівень вмотивованості та професійної підготовки, 47 % респондентів вважають проходження практики на провідних підприємствах галузі агропромислового виробництва з подальшою можливістю працевлаштування (після випуску), 26 % - залучення професіоналів-практиків галузі агропромислового виробництва до освітнього процесу, 16 % - сучасну матеріально-технічну базу навчального закладу, 11 % - упровадження сучасних інноваційних методів, і технологій навчання.

Рис. 2 Результати опитування майбутніх бакалаврів з агроінженерії щодо факторів впливу на рівень їх вмотивованості та професійної підготовки

Джерело: побудовано автором.

Результати дослідження підтверджують, що для формування фахових компетентностей у майбутніх бакалаврів з агроінженерії та якісної їх професійної підготовки, необхідне наближення навчального процесу до сучасних умов ринку праці шляхом тісної співпраці з роботодавцями галузі агропромислового виробництва, удосконалення матеріально -технічної бази закладів вищої освіти, упровадження в освітній процес сучасних інноваційних методів та форм навчання.

Нині є кваліфікаційний розрив (Skills gap) між тим, що роботодавці очікують від кваліфікаційних навичок випускників закладів вищої освіти, і тими навичками, якими вони насправді володіють [25]. З метою виявлення запитів роботодавців галузі агропромислового виробництва щодо навичок, якими повинні володіти майбутні агроінженери, ми провели опитування роботодавців.

За результатами опитування роботодавців ми сформували список із 10 навичок. Далі ми попросили проранжувати їх за важливістю від 1 до 10 (де 1 - найбільш вагома, 10 - найменш значна). Ми отримали такі результати щодо навичок: технічні здібності (27 %), здатність застосовувати сучасні засоби в інженерній діяльності (19 %), комунікативні навички (15 %), володіння цифровими технологіями (11 %), гнучкість (7 %), соціальна відповідальність

(5 %), ініціативність (5 %), проектне мислення (4 %), креативність (4 %), знання іноземних мов (3 %). Як бачимо, список включає як суто технічні навички, так і навички, які допомагають фахівцям досягти успіху на ринку праці та адаптуватися до мінливих умов.

Для формування зазначених вище навичок доцільно використовувати тренінги, дебати, круглий стіл, екскурсії.

Тренінги передбачають поєднання групових методів і формують самосвідомість, уміння та навички спілкування та взаємодії людей у групах між собою. Основними засобами тренінгів є групові дискусії, рольові ігри за різними їх поєднаннями, та методи активного навчання. Тренінг охоплює широкий спектр освітніх завдань - від формування та розвитку технічних навичок до складних комплексів, які здатні значно змінити шкалу оцінок і цінностей. Під час проведення тренінгів у здобувачів освіти з'являються певні навички та уміння, якими вони раніше не володіли, формується позитивне ставлення та підвищується рівень вмотивованості до освітнього процесу та професійної підготовки, формуються комунікативні навички. Тематика тренінгів дуже різноманітна та залежить від змісту, мети програми, особливостей групи тощо.

Дебати спрямовані на розвиток у здобувачів освіти таких умінь, як: використання різних способів інтегрування інформації; здатність до критичного аналізу отриманої інформації; здатність до самостійного формулювання гіпотези; здатність до аргументування та презентування власної точки зору; уміння враховувати та толерантно ставитись до думок і поглядів інших; здатність працювати в команді та приймати участь у вирішенні тих чи інших питань навіть в екстремальних ситуаціях. Проведення дебатів дає змогу поглибити знання здобувачів освіти, залучаючи кожного до участі.

Круглий стіл забезпечує підвищення ефективності засвоєння теоретичного матеріалу. Таку форму навчання використовують при міждисциплінарному підході (поєднанні наук (дисциплін), цей підхід спрямований на систематичний розвиток творчих навичок здобувачів освіти, здатний покращити засвоєння окремих дисциплін, а не витіснити їх [26]) з метою обговорення складних проблем та обміну досвідом. На такого типу заняття запрошуються спеціалісти різних галузей знань. Здобувачі освіти заздалегідь готують доповіді, після заслуховування яких починається аналіз, обговорення, обмін думками. Така форма навчання сприяє формуванню та розвитку у здобувачів освіти комунікативних навичок та сприяє вирішенню тих чи інших проблемних питань методом обговорення.

Екскурсії передбачають позанавчальну діяльність, спрямовану на поглиблення знань з дисциплін професійного спрямування, та розширення світогляду здобувачів освіти. Прикладами можуть бути відвідування сільськогосподарських підприємств (ТОВ «Велетень», ТОВ «ГАК» (Голландська аграрна компанія), ТОВ «Глухів-АГРОІНВЕСТ»).

Серед методів навчання ефективними є: мозковий штурм, ділова гра, дискусія, кейс-метод, брейнстромінг, метод проектів.

Дієвим способом вирішення складних ситуацій за достатньо обмежений час під час професійної підготовки майбутніх агроінженерів є застосування методу мозкового штурму. Мозковий штурм - це творчий метод вирішення проблем, який дозволяє знайти високоефективні рішення складних проблемних ситуацій. Його проводять як у групах (командах), так й індивідуально.

Проведення ділової гри є одним із найактивніших методів навчання для здобувачів освіти. Ділова гра - це спосіб навчитися послідовно обирати найкраще рішення в умовах, що імітують реальні виробничі ситуації. Під час проведення ділової гри стимулюється інтелектуальна діяльність майбутніх агроінженерів, вони мають змогу вчитися прогнозувати, досліджувати та перевіряти правильність рішень, які були прийняті, та висунутих гіпотез, мають можливість формувати культуру спілкування, розвивати вміння працювати у колективі, завдяки чому підвищується інтелектуальна активність, пізнавальна самостійність, ініціативність, спонтанність [27].

Ігрове середовище дає можливість здобувачам освіти «вийти за межі ситуації», коли вони виходять за межі об'єктивних вимог своїх конкретних ролей і на основі ініціативно-творчого підходу генерують нові ідеї, можливі рішення професійних завдань тощо. Застосування ігор сприяє перетворенню здобувачів освіти із суб'єктів навчання на суб'єкти професійно-спрямованої праці, тим самим дає змогу здобувачам освіти залучатися до цілеспрямованої діяльності та саморозвитку своїх фахових компетентностей [28].

Дискусія (як спосіб передачі знань) є методом зі стійкою традицією та належить до групи проблемних методів. Мета дискусії закладається у виявленні розбіжності в розумінні теми, встановленні істини та пошуку точки дотику в дружній дискусії. Прикладом використання дискусії у професійній підготовці майбутніх агроінженерів є проведення круглих столів та зустрічей із провідними фахівцями для ознайомлення із сучасними вимогами виробництва та формування практичних навичок.

«Кейс-метод» - один із інноваційних методів, який дозволяє майбутнім агроінженерам наблизити процес навчання до практики реального життя. Метод кейсів передбачає розгляд виробничо -управлінських, проблемних ситуацій та складних конфліктних випадків. Основною його метою є навчання майбутніх агроінженерів груповому аналізу проблем і самостійному прийняттю рішень на прикладах конкретних ситуацій (кейсів).

Брейнстромінг (від англ. brain - мозок і англ. storm - шторм, штурм) - це метод «мозкового штурму», тобто спосіб організації командної роботи, яка спрямовується на генерацію максимальної кількості ідей за короткий проміжок часу для швидкого (часто нестандартного) вирішення проблемних завдань. Цей метод є важливим способом вирішення групових проблем за допомогою творчого мислення та комунікаційних атак, що заохочує до генерації якомога більшої кількості ідей, звільняє учасників дискусії від пустих думок і стереотипів, заохочує інтелектуальну сміливість та дозволяє творчо вдосконалювати фахові навички та вміння [29].

З аналізу науково-методичної літератури можна відзначити, що однією з ключових складових продуктивної освіти майбутніх агроінженерів, яка орієнтується на індивідуальні їх особливості, є метод проектів, який є насамперед нетрадиційним способом організації освітнього процесу. У такий спосіб здобувачі освіти отримують продуктивні знання та інтегровані навички планування процесів та виконання практичних проектних завдань, які додатково використовувалися за рахунок методів активної дії, а саме планування, прогнозування, аналізу та синтезу, спрямованих на реалізацію підходу, орієнтованого на людину [30].

Відмінною рисою цього інноваційного методу є інтеграція знань і вмінь з різних галузей науки, техніки, технологій і творчих сфер при вирішенні освітніх завдань, здатність вирішувати проблеми та застосовувати знання шляхом самостійної та спільної проектної роботи [ 31]. На нашу думку, при підготовці майбутніх агроінженерів до проектної діяльності шляхом запровадження принципів діяльнісної проективності, кластерності й андрагогічності, значно підвищується їх бажання та вміння працювати самостійно, що, на нашу думку, істотно покращить фахові компетентності, рівень відповідальності, творчого потенціалу, професійного мислення та конкурентоспроможності на ринку праці в умовах сьогодення.

Залежно від характеру професійної підготовки майбутніх агроінженерів у закладах вищої освіти, використання методу проектів у навчальному процесі під час професійної підготовки виконує такі функції [21]:

* аналітична (визначення проблеми, її актуальності, мети та відповідних завдань, вибір поточних рішень, аналіз інформації);

* пошукова (самостійний пошук, відбір інформації та її обробка);

* пізнавальна (формування та розвиток пізнавальних інтересів майбутніх агроінженерів);

* інтегративна (інтеграція знань та умінь з різних дисциплін та сфер діяльності);

* розвивальна (розвиток умінь, навичок, професійних здібностей майбутнього агроінженера в процесі проектної діяльності);

* комунікативна (формування комунікативних навичок і компетентностей, уміння спілкуватись та формувати команду);

* організаційна (організація власної діяльності та її реалізація, визначення етапів проектної діяльності);

* рефлексивна (здатність до самоконтролю, самоаналізу, самооцінки, відповідальності за вибір і результат);

* оцінна (об'єктивна оцінка власної проектної діяльності та її результату, беручи за основу розроблені критерії; порівняння фактичного та очікуваного результатів та корегування діяльності відповідно до запланованих результатів);

* практико-орієнтована (самостійний пошук та оволодіння новими знаннями, їх практичне застосування та обов'язкове представлення продукту).

На нашу думку, необхідними для успішної реалізації майбутніми агроінженерами проектної діяльності в інтегрованому професійному просторі є розвиток відповідних складових частин фахової компетентності, формування яких можливе лише за наявності відповідних психолого -педагогічних умов, а саме: забезпечення стійкого інтересу, зацікавленості та позитивної мотивації щодо обраної професії; поєднання різних форм та методів організації освітнього процесу з метою формування фахової компетентності майбутніх агроінженерів; використання інноваційних технологій навчання у процесі професійної підготовки майбутніх агроінженерів. Кожна із цих педагогічних умов забезпечує ефективне формування фахової компетентності майбутніх бакалаврів з агроінженерії у професійній підготовці та виявляє особливості їх освітньої діяльності.

З проведеного опитування щодо використання розглянутих вище форм та методів навчання у професійній підготовці майбутніх бакалаврів з агроінженерії ми отримали такі результати: 83 % респондентів вважають, що систематичне використання зазначених форм і методів сприятиме ефективному формуванню фахової компетентності майбутніх бакалаврів з агроінженерії та підвищить рівень їхньої вмотивованості, 17 % респондентів вважають, що традиційні лекційні та практичні заняття здатні до формування фахових компетентностей майбутніх бакалаврів з агроінженерії.

У підготовці майбутніх бакалаврів з агроінженерії ми вважаємо доцільним використання кожного із зазначених вище форм та методів навчання з урахуванням специфіки дисциплін, теми, виду занять, цілей та завдань, визначених викладачем. Використання інноваційних форм та методів навчання в освітньому процесі майбутніх бакалаврів з агроінженерії сприятиме посиленню рівня вмотивованості та прагнення до опанування нових знань, умінь, професійних навичок та реалізації їх у практичній діяльності, формуванню необхідних фахових компетентностей.

Отже, фахова компетентність майбутніх бакалаврів з агроінженерії формується через цілеспрямовану діяльність усіх ланок освітнього комплексу закладів вищої освіти та всіх його суб'єктів, яка може забезпечити: правильне відображення проблеми формування фахової компетентності в цілях, змісті, методах та організаційних формах професійної підготовки майбутніх агроінженерів; наповнення навчальних дисциплін практичними завданнями, зорієнтованими на майбутню професійну діяльність майбутніх бакалаврів з агроінженерії; визначення структурних елементів фахової компетентності майбутніх бакалаврів з агроінженерії та їх поетапний розвиток у процесі професійної підготовки.



Висновки

Модернізація сучасного сільськогосподарського виробництва в майбутньому вимагатиме від фахівців агроінженерів не лише системи спеціальних знань, навичок та умінь, але й здатності професійно вирішувати проблеми та бути готовими до ефективної професійної діяльності, тому перед закладами вищої освіти постає проблема підготовки організованих і водночас високоморальних, з позитивною громадською позицією фахівців. Так, за результатами опитування роботодавців установлено, що до найбільш важливих навичок майбутніх агроінженерів належать: технічні здібності (27 %), здатність застосовувати сучасні засоби в інженерній діяльності (19 %), комунікативні навички (15 %), володіння цифровими технологіями (11 %), гнучкість (7 %), соціальна відповідальність (5 %), ініціативність (5 %), проектне мислення (4 %), креативність (4 %), знання іноземних мов (3 %).

Належна організація та врахування умов освітнього процесу, ефективна взаємодія всіх його учасників, що сприятиме адаптації до прискореного розвитку технологій та модернізації сільськогосподарської техніки, а також активізації їх практичної підготовки, яка відповідатиме сучасним вимогам ринку праці, є важливими у формуванні фахової компетентності майбутніх агроінженерів та їхній професійній підготовці. Під час професійної підготовки майбутніх бакалаврів з агроінженерії викладачі поряд із традиційними методами та формами навчання застосовують інновації для забезпечення у майбутніх фахівців необхідних фахових компетентностей. Найпоширеніші з них: метод проектів (82 %), інтерактивні технології (76 %), технологія майстер-класів (63 %). Водночас недостатньо викладачі використовують: проблемне навчання (16 %), контекстне навчання (14 %), кейс-метод (8 %).

На ефективність формування фахової компетентності впливає організація освітнього процесу, а саме використання сучасних форм і методів навчання. У цьому аспекти ми отримали такі результати: 83 % респондентів вважають, що систематичне використання зазначених форм і методів сприятиме ефективному формуванню фахової компетентності майбутніх бакалаврів з агроінженерії та підвищить рівень їхньої вмотивованості, 17 % респондентів вважають, що традиційні лекційні та практичні заняття здатні до формування фахових компетентностей майбутніх бакалаврів з агроінженерії.

За результатами нашого дослідження можна зробити висновок, що заклади вищої освіти мають оперативно реагувати на сучасні вимоги ринку праці та трансформаційні зміни, що у ньому відбуваються. Актуальності набуває потреба впровадження в освітній процес майбутніх бакалаврів з агроінженерії інноваційних методів і форм навчання для ефективного формування в них необхідних у професійній діяльності фахових компетентностей, для задоволення потреб роботодавців та ринку праці в галузі агропромислового виробництва.

Слід зазначити, що процес формування фахової компетентності майбутніх агроінженерів є тривалим і продовжується протягом усього професійного життя та є невід'ємною складовою частиною освітнього процесу.

Перспективами подальшого дослідження є розроблення структурованої моделі формування фахової компетентності майбутніх бакалаврів з агроінженерії у професійній підготовці.



Список використаних джерел

1. Ковальчук В. І., Фатєєв М. С. Оновлення змісту професійної підготовки студентів в аграрних коледжах засобами інноваційних технологій. Молодий вчений. 2019. № 2. С. 477-483. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-2-66-103.

2. Ковальчук В. І., Щербак А. В. Впровадження інноваційних технологій навчання у процесі професійної підготовки студентів закладів вищої освіти. Молодий вчений. 2018. № 3. С. 543-547.

3. Бендера І. М. Теорія і методика організації самостійної роботи майбутніх фахівців з механізації сільського господарства у вищих навчальних закладах: дис.... докт. пед. наук: 13.00.04. Київ, 2008. 579 с.

4. Брюханова Н. О. Теорія і методика проектування системи педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів: дис.... докт. пед. наук: 13.00.04. Харків, 2011. 594 с.

5. Гуревич Р. С., Кадемія М. Ю. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі. Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2002. 116 с.

6. Джеджула О. М. Актуальні проблеми графічної підготовки студентів вищих навчальних закладів. Вінниця: ВЦ ВДАУ, 2005. 280 с.

7. Дуганець В. І. Виробниче навчання фахівців аграрно-інженерного профілю: навч. посіб. Камянець-Подільський: ФОП Сисин О. В., 2013. 336 с.

8. Pryshliak V. Role of project preparation in formation professional competence of future specialists in agroengeneering. Trans Motauto World. “Transport. Safety and ecology. Logistics and management ”. 2017. Vol. 2. Is. 4. Pp. 162-165. URL:

https://stumejournals.com/journals/tm/2017/4/162.

9. Зіньковський Ю. Ф., Мірських Г. О. Компетентність фахівця - актуальна категорія сучасної вищої освіти. Вища освіта України. Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології. 2008. Т. 1. С. 15-22.

10. Ковальчук В. І., Бирка М. Ф. Професійна компетентність викладача інформаційних технологій професійно-технічного навчального закладу. Гуманітарний вісник ДВНЗ Переяслав -Хмельницький державний університет ім. Григорія Сковороди. 2009. Вип. 17. С. 125-129.

11. Malykhin O., Aristova N., Kovalchuk V., Popov R., Yarmolchuk T. The dichotomy of information technologies in professional training of future it specialists: the subject and the means of instruction improvement. Society. Integration. Education: Proceedings of the International Scientific Conference. Special Pedagogy. Social Pedagogy. Information Technologies in Education. 2020. May 22th-23th. Vol. IV. Pp. 527-538. https://doi.org/10.17770/sie2020vol4.4888.

12. Ничкало Н. Г. Професійний розвиток особистості у контексті неперервності. Концептуальні засади професійного розвитку особистості в умовах євроінтеграції; за ред. В. Г. Кременя, М. Ф. Дмитриченка, Н. Г. Ничкало. Київ: НТУ, 2015. С. 12-23.

13. Радкевич В. О. Теоретичні і методичні засади професійного навчання у закладах профтехосвіти художнього профілю: моногр.; за ред. Н. Г. Ничкало. Київ: УкрІНТЕІ, 2010. 424 с.

14. Davis G. A., Subkoviak M. J. Multidimensional analysis of a personality based test of creative potential. Journal of Educational Measurement. 1975. Vol. 12. Pp. 37-43. URL: https://psycnet.apa.org/doi/10.1111/j.1745-3984.1975.tb01007.x.

15. Kucher A., Mendrukh Y., Khodakevich O., Dybkova L. Management of formation of communicative competence of the future economists: case study of Ukraine. TEM Journal. 2019. Vol. 8. Is. 4. Pp. 1127-1136.

https://doi.org/10.18421/TEM84-04.

16. Сорокіна Г. Структура компетентності фахівця як наукова проблема. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2011. № 4(2). С. 207-213.

17. Щербатюк Л. Б., Щербатюк С. М. Професійна компетентність майбутніх інженерів-механіків - складна динамічна система. Вісник Черкаського університету. Серія Педагогічні науки. 2009. № 165. С. 45-49.

18. Bykova T. B., Ivashchenko M. V., Kassim D. A., Kovalchuk V. I. Blended learning in the context of digitalization. 2020. URL: https://ceur-ws.org/Vol-2879/paper12.pdf.

19. Kovalchuk V. I., Zaika A. O. Introduction of digital technologies in the educational process of training future production masters of agricultural professional training profile. Education and Upbringing of Youth in New Realities: Perspectives and Challenges. Youth Voice Journal. 2022. Vol. IV. Pp. 31-42.

https://www.rj4allpublications.com/education-vol-4.

20. Закон України «Про вищу освіту» від 01.06.2014 p. № 1556-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.

21. Лузік Е. В. Інтегральний професійний простір як основа формування фахової компетентності у студентів технічного університету. URL: https://dspace.nau.edu.ua/handle/NAU/20500?locale=uk.

22. Kovalchuk V., Lychova T., Reva S. Implementation of practice-oriented approach in the training of future bachelors in agricultural engineering. Society. Integration. Education: Proceedings of the International Scientific Conference. 2021. May 28th-29th. Vol. I. Pp. 327-338. https://doi.org/10.17770/sie2021vol1.6459.

23. Стандарт вищої освіти України першого (бакалаврського) рівня освіти, ступеня вищої освіти - бакалавр, галузі знань - 20 Аграрні науки та продовольство, спеціальності - 208 Агроінженерія. Чинний від 2018-12-05. Вид. офіц. Київ: МОН України, 2018. 26 c.

24. Ковальчук В. І. Ефективний урок: технології, структура, аналіз. Київ: Шк. світ, 2011. 120 с.

25. Ковальчук В. І. Проблеми кваліфікаційного розриву та роль університетів у їх вирішенні. Підготовка майстра виробничого навчання, викладача професійного навчання до впровадження в освітній процес інноваційних технологій: матер. V Всеукр. наук.-метод. семінару, 5.11.2021 р. Глухів, 2021. С. 14-16.

26. Тітова О. А. Концепція системного розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів аграрного профілю. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2018. Вип. 61. Т. 1. С. 125-129. URL: http://pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2018/61 /part_1 /28.pdf.

27. Дяченко-Богун М. Активні методи навчання у вищому навчальному закладі. Витоки педагогічної майстерності. 2014. Вип. 14. С. 74-79.

28. Ковальчук В. І. Методичні рекомендації щодо застосування ігрових технологій в процесі викладання дисциплін соціально-гуманітарного циклу. Київ: Вид.-ред. відділ НУБіП, 2017. 56 с.

29. Кожедуб О. В. Брейнстормінг. Велика українська енциклопедія. URL: ййрз://уие.доу.иа/Брейнстормінг.

30. Енциклопедія освіти; гол. ред. В. Г. Кремень. АПН України. Київ: Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.

31. Євтух М., Лузік Е., Дибкова Л. Інноваційні методи оцінювання навчальних досягнень: моногр. Київ: КНЕУ, 2010. 248 с.



References

1. Kovalchuk, V. I., & Fateev, M. S. (2019). Upgrading students' vocational training content in agrarian colleges by means of innovative technologies. Young Scientist, 2, 477-483. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-2-66-103.

2. Kovalchuk, V. I., & Shcherbak, A. V. (2018). Implementation of innovative educational technologies into the process of student's professional training in institutions of higher education. Young Scientist, 3, 543-547.

3. Bendera, I. M. (2008). Theory and methods of organizing independent work of future specialists in the mechanization of agriculture in higher educational institutions (DrS thesis). Kyiv.

4. Bryukhanova, N. O. (2011). Theory and methodology of designing a system of pedagogical training of future engineers and teachers (DrS thesis). Kharkiv.

5. Gurevich, R. S., & Kademija, M. Yu. (2002). Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii v navchalnomu protsesi [Information and communication technologies in the educational process]. Vinnytsia: DOV “Vinnytsia”.

6. Dzhedzhula, O. M. (2005). Aktualniproblemy hrafichnoi pidhotovky studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv [Actual problems of graphic training of students of higher educational institutions]. Vinnytsia: VTs VDAU.

7. Duganets, V. I. (2013). Vyrobnyche navchannia fakhivtsiv ahrarno- inzhenernoho profiliu [Production training of specialists in the agricultural and engineering profile]. Kamianets-Podilskyi: FOP Sysyn O.V.

8. Pryshliak, V. (2017). Role of project preparation in formation professional competence of future specialists in agroengineering. Trans Motauto World. “Transport. Safety and ecology. Logistics and management”, 2(4), 162-165. Available at: https://stumejournals.com/journals/tm/2017/4/162.

9. Zinkovskyi, Yu. F., & Mirskykh, G. O. (2008). Specialist competence - a relevant category of modern higher education. Higher education of Ukraine. Higher school pedagogy: methodology, theory, technologies, 1, 15-22.

10. Kovalchuk, V. I., & Byrka, M. F. (2009). Professional competence of a teacher of information technologies of a vocational and technical educational institution. Humanitarian Bulletin of the Pereyaslav-Khmelnytskyi State University named after Grigory Skovorody, 17, 125-129.

...