Інноваційні способи організації комунікативної діяльності здобувачів вищої освіти на заняттях із іноземної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інноваційні способи організації комунікативної діяльності здобувачів вищої освіти на заняттях із іноземної мови

Познанський Роман Васильович кандидат філологічних наук, доцент, доцент; Тимків Ірина Василівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов і перекладу, Нич Оксана Богданівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Анотація

У статті розглянуті поняття «компетентність», «комунікація», «професшно-орієнтоване навчання», «дистанційна освіта». Ґрунтовно проаналізовано мету навчання у вищих школах нашої держави (Закон України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 р.). Висвітлені ключові компетентності нинішніх фахівців-філологів (Стандарт вищої освіти України: перший / другий (бакалаврський / магістерський) рівень, галузь знань 03 Гуманітарні науки, спеціальність 035 «Філологія» від 20 червня 2019 р.). Окреслені найтиповіші фонетичні труднощі здобувачів мовних (вимова звуків, кількість розмовної практики, застарілі методи навчання) та нефілологічних (невмотивованість, низькі рівні знань після закладів загальної середньої освіти, недостатня кількість часу для засвоєння) спеціальностей українських вишів під час вивчення іноземних мов та способи їх вирішення.

Порівняно ефективність традиційних та інтерактивних видів навчання. Вивчено сучасні загальноєвропейські тенденції у викладанні іноземних мов (модульно-кредитна система, оцінювання, мобільність студентів, підбір навчально-методичної літератури тощо). Враховано недоліки дистанційної освіти, описані результативні методи навчання на заняттях з іноземних мов, форми самостійної роботи для здобувачів вишів. Окремо досліджено принципи комунікативного методу навчання (мовленнєва спрямованість, індивідуалізація, автентичність, інтерактивність, інтенсивне залучення фонових обізнаностей студентів, ситуативність). Зазначено можливості застосування когнітивно-комунікативного підходу на заняттях з іноземних мов (професійно-орієнтоване читання автентичних текстів, анотування).

Осмислено роль комп'ютерного інструментарію для самостійного розвитку іншомовної компетентності здобувачів вищої освіти України різних спеціальностей. Описано актуальні галузі застосування штучного інтелекту, переваги та недоліки тотальної цифровізації. Досліджено класифікацію синхронних та асинхронних засобів навчання, запровадження диференційованих завдань, індивідуального підходу до студентської молоді нашої держави під час викладання останнім іншомовної інформації. Проаналізовано доступність і функціональність деяких інтерактивних платформ (Google Classroom, Moodle, BBC Learning English, Livemocha, Callan Method, LinguaLeo, Lang-g).

Ключові слова: іноземні мови, комунікація, здобувачі закладів вищої освіти, дистанційне навчання, освітні інтерактивні платформи, штучний інтелект.

Abstract

Innovative ways of organizing the communicative activities of higher education students in foreign language classes

Poznanskyy Roman Vasylovych PhD (Philology), Associate Professor of the Division of Foreign Languages and Country Studies, Tymkiv Iryna Vasylivna PhD In Pedagogy, Associate Professor of Foreign Languages and Translation department, Nych Oksana Bohdanivna PhD in Education, Associate Professor at the Department of Foreign Languages, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

The article examines the concepts of «competence», «communication», «professionally oriented training», «distance education». The purpose of education in higher schools of our country has been thoroughly analyzed (Law of Ukraine «On Higher Education» dated July 1, 2014). The key competencies of current philologist specialists are highlighted (Standard of higher education of Ukraine: first / second (bachelor / master) level, field of knowledge 03 Humanities, specialty 035 «Philology» from June 20, 2019). The most typical phonetic difficulties of students of linguistic (pronunciation of sounds, amount of conversational practice, outdated teaching methods) and non-philological (lack of motivation, low levels of knowledge after general secondary education institutions, insufficient time for assimilation) majors of Ukrainian universities when learning foreign languages are outlined and ways to solve them.

The effectiveness of traditional and interactive types of training is compared. Modern all-European trends in teaching foreign languages (modular-credit system, assessment, student mobility, selection of educational and methodical literature, etc.) were studied. Disadvantages of distance education are taken into account, effective methods of learning in foreign language classes, forms of independent work for university students are described. The principles of the communicative teaching method (speech orientation, individualization, authenticity, interactivity, intensive involvement of students' background knowledge, situationality) were separately investigated. The possibility of applying the cognitive- communicative approach in foreign language classes (professionally oriented reading of authentic texts, annotation) is indicated.

The role of computer tools for the independent development of foreign language competence of Ukrainian higher education students of various specialties is understood. Current fields of application of artificial intelligence, advantages and disadvantages of total digitization are described. The classification of synchronous and asynchronous means of learning, the introduction of differentiated tasks, an individual approach to the student youth of our country during the teaching of foreign language information was studied. The availability and functionality of some interactive platforms (Google Classroom, Moodle, BBC Learning English, Livemocha, Callan Method, LinguaLeo, Lang-g) were analyzed.

Keywords: foreign languages, communication, applicants of higher education institutions, distance learning, educational interactive platforms, artificial intelligence.

Постановка проблеми

Україна поступово інтегрує до європейського економічного простору. Освітній процес теж зазнав змін. У пріоритеті нині підготовка компетентних, креативних, мультизадачних фахівців. Серед цінностей сучасного українського суспільства є: безпека, підприємливість, співдія та деякі інші. Навчання зараз відбувається в нетрадиційному форматі, а використання цифрових технологій стало буденністю. Комп'ютерний інструментарій забезпечує не тільки пошук потрібної інформації, а ще й доступ до різноманіття онлайн-платформ, сервісів для урізноманітнення освітнього процесу.

Знання іноземних мов зараз теж в пріоритеті, зокрема англійської. Професійні комунікації з майбутніми колегами та бізнес-партнерами вже зараз відбуваються англійською. Науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти мають підтримувати мотивацію, ініціативність студентства до вивчення іноземних мов. Розвиток цифрової грамотності також не менш важливий, адже світ не стоїть на місці і з кожним роком все більше удосконалюються технології, з'являються нові. Системи штучного інтелекту варто використовувати на заняттях з іноземних мов, оскільки вони спрощують запам'ятовування іншомовної інформації, унаочнюють матеріал, зацікавлюють. Всі згадані аспекти лягли в основу нашої статті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Особливості дистанційної освіти у вищих школах України дослідили В. Бондаренко, О. Давиденко, Т. Задорожна, О. Кохан, В. Кухаренко, С. Сисоєва та інші [9, с. 47-50; 6, с. 51-54]. Українські науковці, котрі висвітлили сучасні методики навчання іноземних мов здобувачів закладів вищої освіти - Т. Артемчук, О. Бігич, Т. Гарачук, С. Ніколаєва, О. Пометун, В. Омельченко, З. Осада, Ю. Синишина [15, с. 688-691]. Опис форм самостійної роботи студентів на заняттях з іноземних мов за професійним спрямуванням зробили В. Буряк, Є. Голтан, М. Данилов, І. Ісаєва, Т. Кравчина, М. Махмутов тощо [10, с. 242].

Різні складнощі під час засвоєння англійської студентами філологічних напрямів підготовки та немовних спеціальностей, способи їх уникнення вивчили: О. Безлюдний, І. Бойчевска,Т. Григор'єва, Н. Гудзь, Я. Дьячкова, Л. Запоточна, Л. Калініна, Т. Корець, Н. Саєнко, С. Юсухно [1, с. 34-35; 8, с. 84-85]. Проблему організації мовленнєвих комунікацій на заняттях з іноземних мов у вишах нашої держави розглянули Н. Білан, О. Вовк, Н. Годованець, О. Коваленко, В. Леган, О. Черпак [2, с. 149-153; 4, с. 94-96].

Українські вчені, які осмислили особливості використання інформаціино-комунікащиних технологій в освіті: Л. Вікторова, А. Гуржій, О. Зубенко, Ю. Жук, Д.Іванюк, Л. Калініна, О. Коротун, В. Панченко, О. Порохова, І. Твердохліб [13, с. 22]. Онлайн-платформи, сервіси частково проаналізували О. Горицька, О. Кохан, О. Ланських, О. Рябцева, В. Синякова та інші [12, с. 18-19].

Отже, дотичних до теми нашого дослідження праць науковців чимало. Найбільше доробок про методи викладання іноземних мов студентам мовних та нефілологічних спеціальностей вищих шкіл України, специфіку навчання в дистанційному форматі. Наше головне завдання полягає у аналізі та висвітленні інноваційних способів організації комунікацій на заняттях з іноземних мов із залученням освітніх онлайн-платформ, сервісів.

Мета статті - розкриття понять «компетентність», «комунікація», «професійно-орієнтоване навчання», «дистанційна освіта»; аналіз мети вищої освіти в Україні та компетентностей фахівців-філологів; висвітлення фонетичних труднощів студентів різних спеціальностей українських закладів вищої освіти під час засвоєння ними іноземних мов та способів їх уникнення; огляд ефективності традиційних та інтерактивних способів навчання; вивчення європейських тенденцій викладання іноземних мов; дослідження недоліків дистанційного формату освіти, сучасних методів навчання іноземних мов здобувачів вищих шкіл, форм самостійної роботи; окреслення принципів побудови комунікативного методу навчання та можливостей такого підходу на заняттях з іноземних мов; осмислення доцільності постійних мовленнєвих комунікацій студентів з науково-педагогічними працівниками вишів через цифрові технології; характеристика штучного інтелекту та ключових напрямів його застосування; висвітлення класифікації синхронних та асинхронних засобів навчання, запровадження диференційованих завдань, індивідуального підходу до здобувачів вищої освіти; аналіз деяких інтерактивних платформ (Moodle, Google Classroom, BBC Learning English, Callan Method, Livemocha, LinguaLeo, Lang-g).

Виклад основного матеріалу

Події повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України розпочались 24 лютого 2022 р. і тривають донині. Заклади освіти нашої держави вимушені працювати в дистанційному режимі. Мета навчання у вищих школах залишилася незмінною - підготовка конкурентоспроможних фахівців для забезпечення ринку праці, суспільних потреб, інноваційного розвитку держави тощо [7]. Усі освітні рівні України спираються на компетентнісний підхід. Поняття «компетентність» означає «здатність особи успішно соціалізуватися, навчатися, провадити професійну діяльність, яка виникає на основі динамічної комбінації знань, умінь, навичок…цінностей… (ст. 1) [7].

Компетентності майбутніх спеціалістів різних галузей найбільш повно розписані у Стандартах вищої освіти України. Для прикладу проаналізуємо аналогічні документи з підготовки філологів за освітніми ступенями «Бакалавр» та «Магістр». Філолог-бакалавр має опанувати інтегральну, загальні та предметні компетентності. На перших двох не будемо зупинятись, оскільки вони майже ідентичні, як і у здобувачів будь-якого іншого фаху. Спеціальні є найбільш потрібними для подальшої професійної кар'єри, а саме обізнаність щодо основ та розділів філологічної науки, вміння практично застосовувати здобуті знання, мати навички вільного мовлення та письма державною та іноземною мовами, знати ключову філологічну термінологію, вміти організовувати ділові комунікації [17]. Компетентності магістрів-філологів мають більш наукову складову: знання відомих лінгвістичних шкіл та їх напрямів, вміння критично аналізувати філологічні та літературні досліджень, участь у інтерактивних видах робіт тощо [16]. Як бачимо, комунікації, у тому числі й іноземною, необхідні мовознавцям. Для інших професій також важливе спілкування. Відмітимо, що займатись будь-якою науковою діяльністю не представляється нагоди без вмінь діалогічної взаємодії.

У мовного середовища студентів зустрічаються труднощі під час засвоєння іншомовної інформації. Проблемною є фонетична (фонологічна) компетенція, суть якої зводиться до правильної вимови звуків (артикуляція, наголоси, часові та родові форми, інтонація). Це може бути пов'язано із складністю іноземною мови вивчення, малою кількістю розмовної практики на заняттях, застарілими методами викладання науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти. Важливо зацікавлювати та не перевантажувати студентську молодь, враховувати їх індивідуальні особливості. Фонологічні системи мов різняться і тому необхідно пояснити неприпустимість паралелей з українською. Наприклад, майбутнім учителям іноземних мов доречно пропонувати завдання на вдосконалення вмінь транскрипції, аудіювання, діалогу тощо [1, с. 32-34].

На немовних спеціальностях нашої держави вивчають переважно іноземну (англійську) за професійним спрямуванням. Ця дисципліна обов'язково має інтегруватись із фаховими курсами. Здобувачі повинні навчитись оперувати професійною іншомовною термінологією, на належному рівні (хоча б B2) підтримувати ділові комунікації з іноземними бізнес-партнерами. Термін «професійно-орієнтоване навчання» - це процес засвоєння іншомовної інформації з орієнтацією викладачами конкретних здобувачів на їх майбутню діяльність, як фахівців певних сфер. Складнощі засвоєння іноземних мов студентами немовних спеціальностей викликані заниженими рівнями їх обізнаностей щодо цього після закінчення шкіл, нетривалими термінами для вивчення у вузах, відсутністю мотивації, незацікавленістю, незначною кількістю комунікацій, мінімальними вимогами педагогів до виконання ними конкретних завдань. Нині, коли Україна інтегрується до європейських стандартів, варто збільшувати кількість часу на викладання іноземних мов у закладах вищої освіти, навантаження. Широковживаними мають стати інтерактивні методи взаємодії студентів з одногрупниками та науково-педагогічними працівниками вишів нашої держави, які і забезпечать ґрунтовне вивчення матеріалу, активність здобувачів освіти, креативний підхід, навички співдії. Недоліками таких методів є: довготривалі підготовки викладачів до таких занять, порушення дисципліни студентами, які не завжди розуміють межі між ігровими формами навчання і неформальною обстановкою. Зараз все це намагаються реалізовувати за допомогою цифрових технологій [6, с. 52-53; 3, с. 41-42; 8, с. 82-84].

Нині через євроінтеграційні процеси України збільшились вимоги до рівнів володіння громадянами англійською. У 2005 р. наша держава підписала Болонську конвенцію. Відтоді були запроваджені міжнародні системи оцінювання, модульно-кредитне навчання, мобільність здобувачів вищої освіті (міжнародні стажування), компетентнісний підхід, перевага практики над теорією (спілкування з носіями мов). Для навичок комунікації іноземними мовами студентам пропонується велика кількість навчально-методичних комплексів (підручники, посібники, робочі зошити, аудіофайли, відеоматеріали, цифрові додатки тощо). Більшість завдань носить рівневий характер. Контролі проводяться переважно у вигляді тестів / усних відповідей. Викладачі для здобувачів освіти вищих шкіл вже мають бути партнери, модератори [5, с. 36-39].

Дистанційне навчання - це форма віддаленого освітнього процесу, який реалізується за допомогою цифрових технологій, без фізичної присутності учасників [9, с. 48-49]. Недоліки дистанційної освіти: перевантаження студентів та викладачів, технічні проблеми, академічна недоброчесність сторін, складнощі самодисципліни. Переваги також є: не прив'язаність до місця навчання, можливості подорожей, зручність у поєднанні з професійною кар єрою, анонімність успішності, індивідуальні темпи засвоєння дисциплін. Здобувачам варто пропонувати творчі проєктні роботи, котрі можна виконувати у асинхронному режимі. Для розвитку мовленнєвої комунікації студентів, у тому числі і на заняттях з іноземних мов, потрібно педагогам використовувати актуальні методи навчання: дебати, диспути, полеміки, перевернуті заняття, конференції, круглі столи [15, с. 693-695]. Звичайно, можна пропонувати і різні форми самостійних робіт: тестування; написання есе, тез, рефератів; створення мультимедійних презентацій чи відеоматеріалів та інші. Так можна виробити у здобувачів навички критичного мислення, аналізу, самоосвіти [10, с. 242-244].

Досягнути високих рівнів у професійній зайнятості неможливо без вміння спілкування державною та англійською. Поняття «комунікація» - це процес інформаційного обміну за допомогою семіотичної системи. До принципів побудови комунікативного методу навчання належать: мовленнєва спрямованість (мовна практика); індивідуалізація; автентичність (опрацювання наукових доробок носіїв мов); інтерактивність; інтенсивне використання фонових знань студентів; контекстуальна обумовленість (ситуативність). Безпосередньо на заняттях із іноземних мов завдання повинні охоплювати правила лексики, граматики, правопису, комунікації з різними соціальними групами, країнознавства тощо. Здобувачі мають навчитись аналізу, вирішенню складних задач, бути готовими до дискусій, висловленню альтернатив, приймати рішення [2, с. 150-152; 4, с. 94-95].

Вагоме значення у сучасних реаліях навчання в Україні відіграють цифрові технології. Швидкий пошук інформації, цікаві вправи, пов'язані з обранням правильних лексичних одиниць в окремих текстах, виправленням помилок у написаному тепер доступні всім користувачам інтернету. Програми штучного інтелекту пропонують майже автентичні письмові відповіді на запитання. Словники та перекладачі зараз можна встановлювати на смартфони та поповнювати власні словникові запаси. Робота зі створення мультимедійних презентацій, хоч і не новий метод навчання, але дієвий для розвитку таких компетенцій студентів: лінгвістичної (мовні форми), соціокультурної (діалог культур), стратегічної (логічне мовлення), дискурсивної (зв'язні висловлювання), соціальної (уміння компромісів) [11, с. 91-94; 18, с. 420-424].

Відмітимо, що основними напрямами застосування штучного інтелекту в Україні є: освіта, лінгвістика, психологія, медицина, менеджмент. Малоефективними напрямами вважаються точні науки, оскільки вони мають власні алгоритми розрахунків. Нині складання розкладів руху транспорту, всі обліки, управлінські процеси вже роблять за допомогою машинних систем. Проте є і недоліки у стрімкому розвитку штучного інтелекту, а саме безробіття через автоматизацію, нелогічні технічні рішення, маніпулювання людьми тощо [13, с. 24-26].

Цифровий інструментарій умовно поділяється на синхронні (Google Meet, Zoom, Microsoft Teams для відеозв⁵язку) та асинхронні застосунки (Google Classroom, Moodle), котрі забезпечують виконання завдань із затримкою в часі. До традиційних засобів навчання іноземних мов відносяться: підручники, методичні посібники, конспекти лекцій. Все вищеперераховане варто використовувати лише в комплексі [9, с. 48-49]. Візуалізація матеріалів позитивно впливає на довготривале запам'ятовування іншомовної лексики студентською молоддю. Освітні онлайн-платформи повинні відповідати критеріям: безоплатність, простий інтерфейс, мультимедійність, інтерактивність (постійні комунікації), логічний підбір контенту та завдань, контроль результатів навчання здобувачів, зворотній зв'язок, можливість індивідуалізації вправ. Масовими інтерактивними платформами для вивчення іноземних мов (англійської в першу чергу) вважаються: Coursera, FutureLearn, BBC Learning English, Callan Method, Livemocha, Busuu, LinguaLeo, Lang-g та інші. Лаконічно розповімо про деякі з них. Наприклад, BBC Learning English забезпечує створення інтерактивних вправ, візуалізації (анімацій, плакатів тощо). Студенти так тренують свою зорову пам'ять, вимову. Livemocha призначена для пошуку носіїв мов та спілкування. У сервісу Callan Method є можливість перевірки написаних диктантів іноземними викладачами. Крім цього, наявно чимало електронних підручників, посібників і навіть їх аудіо версій [12, с. 20-22]. LinguaLeo дещо схожа до попередньої платформи. Тут є можливість удосконалити мовлення через індивідуальний підбір матеріалів (літератури, кіно). LinguaLeo цікава тим, що розробляє персональні навчальні плани в залежності від рівнів володіння іноземними мовами та захоплень. Lang-g має у своєму арсеналі навчальні ігри, вправи з написання есе [18, с. 320-322].

Висновки

Таким чином, у сучасних реаліях життя в Україні, хоч і зі складнощами, але можливо вивчати іноземні мови у вищих школах. Викладання всіх дисциплін зараз зводиться до дистанційного формату, синхронних та асинхронних взаємодій. Вміння комунікації державною та іноземною (англійською) дуже важливе в умовах євроінтеграційних процесів нашої держави. Інноваційні способи організації комунікативної діяльності студентів на заняттях із іноземних мов пов'язані з використанням цифрових технологій, штучного інтелекту, інтерактивних методів навчання.

Найпоширенішими платформами для вивчення іноземних мов є: Google MeetЈ¬Zoom (синхронні); MoodleЈ¬Google Classroom (асинхронні); BBC Learning English, Callan Method, Livemocha, LinguaLeo, Lang-g (інтерактивні). Залучення таких технічних новинок доцільно поєднувати із спілкуванням здобувачів із викладачами, носіями мов. Важливо мотивувати, зацікавлювати та не перевантажувати студентів.

Література

1. Безлюдний О. Фонетичні труднощі студентів у процесі вивчення англійської мови у мовному середовищі. Проблеми підготовки сучасного вчителя: збірник наукових праць. 2021. Вип. 2 (24). С. 29-35.

2. Білан Н. Комунікативний метод навчання іноземних мов студентів немовних ВНЗ. Молодь і ринок. 2012. Вип. 5 (88). С. 149-153.

3. Виноградова Т.І. Порівняльний аналіз традиційного та інтерактивного видів навчання. Філософські обрії сьогоденна: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Херсон, 2019 р. / Херсонський державний аграрно-економічний університетЃC2019. С. 40-44.

4. Годованець Н.І.ЃC Леган В.П. Когнітивно-комунікативний підхід при навчанні іноземної мови. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2016. Вип. 1 (38). С. 94-96.

5. Горун Г. Сучасні тенденції у викладанні англійської мови в Україні. Актуальні проблеми навчання іноземних мов для спеціальних цілей: збірник наукових статей. ЛьвівЃC2019. С. 35-40.

6. Давиденко О.Б.Ј¬Задорожна Т.П. Проблеми вивчення іноземної мови на немовних спеціальностях в умовах дистанційної форми навчання. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова. Серія 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2021. Т. 1. Вип. 84. С. 51-54.

7. Закон України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 р.

8. Каричковський В.Д.ЃC Каричковська С.П. Основні аспекти навчання іноземної мови в немовних вищих навчальних закладах України. Педагогічні науки: збірник наукових праць. 2017. Т. 1. Вип. 77. С. 81-85.

9. Кохан О.М. Онлайн ресурси у викладанні іноземної мови в умовах дистанційного навчання. Використання дистанційних освітніх технологій у викладанні іноземних мов: тези доповідей, 15 лютого 2022 р., Київ / редкол.: Латигіна А.Г. та ін. Київ, 2022. С. 47-50.

10. Кравчина Т.В. Удосконалення самостійної роботи студентів під час вивчення іноземної мови професійного спрямування. Фізико-математична освіта. 2018. Вип. 1 (15). С. 241-245.

11. Кузів М.З., Ничко О.Я., Бєлінська І.Д. Навчання комунікації за допомогою мультимедійних засобів на заняттях з іноземної мови. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія «Педагогічні науки». 2022. Вип. 1. С. 90-96.

12. Ланських О.Б., Дернова Т.А., Рябцева І.А. Роль інтерактивних платформ у вивченні іноземних мов. Інноваційна педагогіка. Сері^я: «Теорія та методика навчання (з галузей знань)». 2022. Т. 2. Вип. 44. С. 18-23.

13. Погореленко А.К. Штучний інтелект: сутність, аналіз застосування, перспективи розвитку. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки». 2018. Вип. 31. С. 22-27.

14. Романюк С.М. Дистанційне навчання іноземної мови: порівняльний аналіз сучасних платформ та онлайн-сервісів. Вісник Дніпропетровського університет;у імені А. Нобеля. Серія «Педагогіка і психологів». Педагогічні науки. 2016. Вип. 1 (11). С. 318-325.

15. Синишина Ю.А. Методи та засоби підвищення ефективності викладання іноземної мови у вищій школі. Вісник науки та осв^^и. 2023. Вип. 4 (10). С. 688-696.

16. Стандарт вищої освіти України: другий (магістерський) рівень, галузь знань 03 Гуманітарні науки, спеціальність 035 «Філологія» від 20 червня 2019 р.

17. Стандарт вищої освіти України: перший (бакалаврський) рівень, галузь знань 03 Гуманітарні науки, спеціальність 035 «Філологія» від 20 червня 2019 р.

18. Четверик В.К. Роль цифрових технологій у самостійному вивченні іноземної мови: переваги та недоліки. Інформаційні технології в освіті та науці: збірник наукових праць. Вип. 13. Мелітополь-Запоріжжя: Однорог Т.В., 2023. С. 414-424.

іноземний мова цифровий компетентність

References

1. Bezliudnyi O. (2021). Fonetychni trudnoshchi studentiv u protsesi vyvchennia anhliiskoi movy u movnomu seredovyshchi [Phonetic difficulties of students in the process of learning English in the language environment]. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia: zbirnyk naukovykh prats - Problems of modern teacher training: a collection оf scientific works. Issue 2 (24), 29-35. [in Ukrainian].

2. Bilan N. (2012). Komunikatyvnyi metod navchannia inozemnykh mov studentiv nemovnykh VNZ [Communicative method of teaching foreign languages to non-native university students]. Molod i rynok - Youth and the m^rke^. Issue 5 (88), 149-153.

3. Chetveryk V.K. (2023). Rol tsyfrovykh tekhnolohii u samostiinomu vyvchenni inozemnoi movy: perevahy ta nedoliky [The role of digital technologies in independent foreign language learning: advantages and disadvantages], /n/ormatsiini tekhnolohii v osviti ta nautsi: zbirnyk naukovykh prats - Information technologies in education and science: a collection of scientific works. Issue 13. Melitopol-Zaporizhzhia: Odnoroh T.V., 414-424. [in Ukrainian].

4. Davydenko O.B. & Zadorozhna T.P. (2021). Problemy vyvchennia inozemnoi movy na nemovnykh spetsialnostiakh v umovakh dystantsiinoi formy navchannia [Problems of learning a foreign language in non-linguistic specialties in the conditions of distance education]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. Drahomanova. Seriia 5: Pedahohichni nauky: realii ta perspektyvy - Scientific journal of the National Pedagogical University named after M. Drahomanov. Series 5: Pedagogical sciences: realities and prospects. Vol. 1. Issue 84, 51-54. [in Ukrainian].

5. Hodovanets N.I., Lehan V.P. (2016). Kohnityvno-komunikatyvnyi pidkhid pry navchanni inozemnoi movy [Cognitive-communicative approach to foreign language learning]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho uni^versytetu. Se^iia: «Pedahohika. Sotsialna robota» - Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: «Pedagogy. Social work». Issue 1 (38), 94-96.

6. Horun H. (2019). Suchasni tendentsii u vykladanni anhliiskoi movy v Ukraini [Modern trends in teaching English in Ukraine]. Aktualni problemy navchannia inozemnykh mov dlia spetsialnykh tsilei: zbirnyk naukovykh statei - Actual problems of teaching foreign languages for special purposes: a collection of scientific articles. Lviv, 35-40. [in Ukrainian].

7. Karychkovskyi V.D. & Karychkovska S.P. (2017). Osnovni aspekty navchannia inozemnoi movy v nemovnykh vyshchykh navchalnykh zakladakh Ukrainy [Basic aspects of foreign language learning in non-language higher educational institutions of Ukraine]. Pedahohichni nauky: zbirnyk naukokh prats - Pedagogical sciences: a collection of scientific works. Vol. 1. Issue 77, 81-85. [in Ukrainian].

8. Kokhan O.M. (2022). Onlain resursy u vykladanni inozemnoi movy v umovakh dystantsiinoho navchannia [Online resources in teaching a foreign language in the conditions of distance learning]. Vykorystannia dystantsiinykh osvitnikh tekhnolohii u vykladanni inozemnykh mov: tezy dopovidei, 15 liutoho 2022 - The use of distance educational technologies in teaching foreign languages: abstracts of reports, February 15, 2022. Kyiv, 47-50. [in Ukrainian].

9. Kravchyna T.V. (2018). Udoskonalennia samostiinoi roboty studentiv pid chas vyvchennia inozemnoi movy profesiinoho spriamuvannia [Improvement of independent work of students during the study of a foreign language of professional direction]. Fizyko-matema^chna osvita - Physical and mathematical education. Issue 1 (15), 241-245. [in Ukrainian].

10. Kuziv M.Z., Nychko O.Ia. & Bielinska I.D. (2022). Navchannia komunikatsii za dopomohoiu multymediinykh zasobiv na zaniattiakh z inozemnoi movy [Teaching communication using multimedia tools in foreign language classes]. Visnyk Chekaskoho natsionalnoho universytet uimeni Bohdana Khmelnytskoho. Seriia «Pedahohichninauky» -- Bulletin of the Cherkasy National University named after Bohdan Khmelnytskyi. Series «Pedagogical Sciences». Issue 1, 90-96.

11. Lanskykh O.B., Dernova T.A., Riabtseva I.A. (2022). Rol interaktyvnykh platform u vyvchenni inozemnykh mov [The role of interactive platforms in learning foreign languages]. Innovatsiinapedahohika. Se^iia: «Teoriia ta metodyka navchannia (z haluzei znan)» - Innovative pedagogy. Series: «Theory and teaching methods (from fields of knowledge)». Vol. 2. Issue 44, 18-23. [in Ukrainian].

12. Pohorelenko A.K. (2018). Shtuchnyi intelekt: sutnist, analiz zastosuvannia, perspektyvy rozvytku [Artificial intelligence: essence, application analysis, development prospects]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «Ekonomichni nauky» - Scientific Bulletin of Kherson State University. Series «Economic Sciences». Issue 31, 22-27. [in Ukrainian].

13. Romaniuk S.M. (2016). Dystantsiine navchannia inozemnoi movy: porivnialnyi analiz suchasnykh platform ta onlain-servisiv [Distance learning of a foreign language: a comparative analysis of modern platforms and online services]. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu imeni A. Nobelia. Seriia «Pedahohika i psykholohiia». Pedahohichni nauky - Bulletin of Dnipropetrovsk University named after A. Nobel. Series «Pedagogy and Psychology». Pedagogical sciences. Issue 1 (11), 318-325. [in Ukrainian].

14. Standart vyshchoi osvity Ukrainy: druhyi (mahisterskyi) riven, haluz znan 03 Humanitarni nauky, spetsialnist 035 «Filolohiia» [Standard of higher education of Ukraine: second (master's) level, field of knowledge 03 Humanities, specialty 035 «Philology»]. [in Ukrainian].

15. Standart vyshchoi osvity Ukrainy: pershyi (bakalavrskyi) riven, haluz znan 03 Humanitarni nauky, spetsialnist 035 «Filolohiia» [Standard of higher education of Ukraine: first (bachelor) level, field of knowledge 03 Humanities, specialty 035 «Philology»]. [in Ukrainian].

16. Synyshyna Yu.A. (2023). Metody ta zasoby pidvyshchennia efektyvnosti vykladannia inozemnoi movy u vyshchii shkoli [Methods and means of increasing the effectiveness of foreign language teaching in higher education]. Visnyk nauky ta osvity - Herald of science and education. Issue 4 (10), 688-696. [in Ukrainian].

17. Vynohradova T.I. (2019). Porivnialnyi analiz tradytsiinoho ta interaktyvnoho vydiv navchannia [Comparative analysis of traditional and interactive types of education]. Filosofskiobriisohodennia:materialyMizhnarodnoinaukovo-praktychnoikonferentsii- Philosophical horizons of today: materials of the International Scientific and Practical Conference. Kherson, 40-44. [in Ukrainian].

18. Zakon Ukrainy «Pro vyshchu osvitu» vid 1 lypnia 2014 [Law of Ukraine «On Higher Education» dated July 1, 2014]. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru