Стратегія змішаного навчання у викладанні іноземної мови: підходи та технології застосування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стратегія змішаного навчання у викладанні іноземної мови: підходи та технології застосування

Сергєєва Галина Анатоліївна кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов, Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського

Анотація

У статті досліджуються актуальні питання, пов'язані з технологічним оновленням, що відбувається в сфері освіти унаслідок стрімкого розвитку цифрових технологій. В центрі уваги знаходяться питання, пов'язані з застосуванням технологій змішаного навчання у викладанні іноземної мови у закладах вищої освіти. Дане питання розглядається в аспекті трансформації підходів до викладання іноземних мов в умовах переходу з дистанційного навчання до навчання в режимі офлайн. Мета роботи - розглянути сучасні підходи до змішаного навчання та питання застосування технологій змішаного навчання у викладанні іноземної мови в університеті. Увага приділена також визначенню оптимальної моделі запровадження прийомів змішаного навчання в традиційну модель навчання в режимі офлайн та використання відповідних цифрових ресурсів.

Зокрема розглядається питання адаптації досвіду, напрацьованих методик та цифрових інструментів, які виявили свою ефективність підчас онлайн-навчання, в новому освітньому середовищі. Висловлюється погляд, що інтеграція інформаційних технологій в освітній процес є важливим чинником, що сприяє підвищенню якості навчання і надає можливості, які можна успішно використовувати не тільки в асинхронному та синхронному онлайн-навчанні, але й в режимі офлайн-навчання, використовуючи змішану модель як стратегію викладання, яка поєднує традиційний підхід з прийомами дистанційного навчання. Зазначається, що використання цифрового компонента повинно бути розумним, обґрунтованим та збалансованим. Зазначається, що перспективною з практичної точки зору, з огляду на гнучкий підхід до застосування технологій змішаного навчання, є модель «перевернутого класу». Зроблено висновок, що змішане навчання є перспективною технологією, яку варто впроваджувати в практику викладання іноземної мови.

Ключові слова: викладання іноземних мов, цифрові технології, асинхронний режим, синхронний режим, змішане навчання.

Abstract

Blended learning strategies in the english language teaching: approaches and applying techniques

Serhieieva Halyna Anatoliivna Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Foreign Languages, Kharkiv I.P. Kotlyarevsky National University of Arts

The article explores issues related to technological innovations taking place in the field of education due to the rapid development of digital technologies. The focus is on the issues related to the use of blended learning technologies in teaching foreign languages in higher education institutions. This issue is considered in the aspect of transforming approaches to teaching foreign languages in the context of the transition from distance learning to offline learning. The purpose of the paper is to consider modern approaches to blended learning and the use of blended learning technologies in language teaching at a university.

Attention is also paid to determining the optimal model for introducing blended learning techniques into the traditional model of offline learning and using appropriate digital resources. In particular, the issue of adapting the experience, developed methods and digital tools that have proven to be effective in online learning to the new educational environment is considered. It is suggested that the integration of information technology into the educational process is an important factor that contributes to improving the quality of learning and provides opportunities that can be successfully used not only in asynchronous and synchronous online learning but also in offline learning, using a blended model as a teaching strategy that combines the traditional approach with distance learning techniques. It is noted that the use of the digital component should be reasonable, justified and balanced. It is noted that the "flipped classroom" model is promising from a practical point of view, given the flexible approach to the use of blended learning technologies. It is concluded that blended learning is a promising technology that should be implemented in the practice of teaching a foreign language.

Keywords: foreign language teaching, blended learning, asynchronous learning mode, synchronous learning mode, offline learning.

Постановка проблеми

Важливою складовою сучасної іншомовної освіти є цифрові технології, які трансформують освітнє середовище, створюючи можливості для реалізації інноваційних форм та методів викладання іноземної мови, змінюючи принципи навчання та ролі учасників освітнього процесу. Серед широкого кола питань, що піднімаються в дослідженнях, присвячених проблемам сучасних освітніх технологій та методів викладання іноземної мови в закладах вищої освіти, велика увага приділяється вивченню різноманітних аспектів технологічного оновлення процесу навчання, застосування новітніх інформаційних технологій.

Питання застосування цифрових технологій у викладанні іноземної мови особливої актуальності набуло з переходом на навчання в режимі онлайн. Ще декілька років тому мультимедійні технології розглядались лише як додатковий елемент в організації заняття, як джерело аутентичної аудіовізуальної інформації, що певною мірою компенсувало відсутність природного мовного середовища. Проте, перехід на навчання в дистанційному режимі підчас пандемії та сучасні можливості освітніх інформаційних технологій, обумовили суттєві зміни в підходах до їх застосування у викладанні іноземної мови. Цифрові інструменти стали невід'ємним засобом навчання, а застосування стратегій змішаного навчання, яке раніше було практикою лише окремих навчальних установ, стало скоріше правилом, ніж винятком.

Наразі, з початком «постковідної епохи», ситуація змінюється. Для сфери освіти це означає закінчення тривалого періоду дистанційного навчання та повернення до традиційного аудиторного навчання. Отже, з огляду на це, актуальним питанням для викладачів наразі є визначення підходів до застосування цифрових технологій у викладанні офлайн, питання використання отриманого досвіду, напрацьованих методик та цифрових інструментів, які виявили свою ефективність підчас онлайн-навчання в іншому освітньому середовищі. У викладанні іноземної мови, ефективним рішенням, на наш погляд, може бути застосування змішаного підходу, що, однак, потребуватиме його адаптації до нових умов навчання та викладання. Цю думку підтверджує, зокрема, досвід зарубіжних колег, які активно застосовують технології змішаного навчання при переході на роботу в режимі офлайн, причому часто в нових, сучасних форматах. При цьому зауважимо, що, на відміну від західної освіти, де практичне застосування технологій дистанційного та змішаного навчання має тривалу традицію, в системі вищої освіти України такі форми навчання раніше не були загальною практикою. Отже, повернення до навчання офлайн актуалізувало це питання, зокрема і як дослідницьку проблему, суть якої полягає в пошуку балансу між традиційним аудиторним та віртуальним навчанням. Це питання сьогодні стоїть і перед викладачами нашої країні, що обумовлює актуальність і своєчасність його наукового аналізу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Огляд наукових досліджень в галузі викладання іноземних мови засвідчив, що тематика хмарних технологій, можливостей застосування різноманітних цифрових інструментів та застосунків привертає значну увагу науковців [1]. Серед широкого спектру питань, які останнім часом стають предметом наукового аналізу, проблематика змішаного навчання займає чільне місце. Дослідження цього питання розпочалися ще наприкінці 20 століття, проте воно залишається дискусійним. Загальнотеоретичні та практичні аспекти цього питання висвітлюються, в працях багатьох зарубіжних учених, серед яких І. Ален, К. Бонк, Д. Ґарісон, Ч. Ґрехем, К. Крістенсен, П. Ноймайєр. Серед українських учених до проблеми змішаного навчання в різних її аспектах звертались в своїх дослідженнях, зокрема, М. Кадемія, В. Кухаренко, Т. Собченко, Н. Перун, та ін. Останні дослідження головним чином зосереджуються на питаннях застосування змішаного навчаннях, його перевагах та викликах, що стоять перед викладачем. Однак, попри увагу дослідників до різноманітних аспектів цієї проблематики, залишаються питання, які висвітлені наразі недостатньо, що обумовлює актуальність публікації.

Мета статті - розглянути сучасні підходи до змішаного навчання та питання, пов⁵язані з застосування технологій змішаного навчання у викладанні іноземної мови в університеті. Важливим аспектом цієї проблеми є визначення оптимальної моделі запровадження прийомів змішаного навчання в традиційну модель навчання в режимі офлайн та використання відповідних цифрових ресурсів.

Виклад основного матеріалу

Комп'ютерні технології, початок застосування яких в освіті сягає другої половини 20 ст., стали важливим фактором, який безпосередньо впливає на розвиток освітніх технологій, зокрема на трансформацію підходів та методів викладання іноземної мови. Застосування ІКТ дало поштовх виникненню нових форм і методів навчання, таких як дистанційне та змішане, застосування яких не можливе без використання технологій. Протягом цього періоду, який прийнято розподіляти на три етапи [2, C. 34], змінювались також підходи до вивчення іноземних мов в аспекті застосування освітніх комп'ютерних технологій, що пов'язано зі збільшенням технологічних можливостей та відповідно розширенням спектру видів навчальної діяльності, яка може здійснюватися за допомогою комп'ютера. При цьому зазначимо, що на третьому етапі, який розпочався в 90-х роках 20 століття, рівень розвитку технологій головним чином дозволяв викладачу створювати навчальний контент, але не дозволяв повною мірою використовувати інтерактивні методи навчання іноземної мови в дистанційному режимі. Таким чином, повною мірою реалізовувався лише один тип взаємодії з трьох, які дослідники виділяють в системі дистанційної освіти [3], а саме взаємодія студента з навчальними матеріалами, що є недостатнім при вивченні іноземної мови, оскільки відсутні ключові компоненти, які забезпечують взаємодією суб'єктів навчальної діяльності в форматі студент-викладач та студент-студент [4].

Ситуація радикально змінилась у 21 столітті, що стало періодом розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, який визначається появою хмарних технологій, стрімким розширенням спектру та функціоналу цифрових технологій, що використовуються у вивченні іноземної мови, та їх якісними змінами. Отже, наразі, на нашу думку, вже можна говорити про новий етап розвитку освітніх комп'ютерних технологій, оскільки технологічні інновації останніх десятиліть радикально змінили освітнє середовище та підходи до застосування технологій у вивченні іноземних мов, у тому числі й формати, в яких можуть застосовуватись методики змішаного навчання.

Останнім часом, зокрема, в технологічно розвинених країнах, де є доступ до відповідного новітнього обладнання, поширеною є практика проведення «змішаних занять», підчас яких частина слухачів присутня в аудиторії офлайн, а інша частина приймає участь у занятті онлайн.

Розвиток технологій також став чинником кардинальної зміни однієї з найважливіших складових освітнього процесу, що має безпосередній вплив на визначення підходів до організації навчальної діяльності, появи нового покоління студентів, яке часто називають «цифровим поколінням», оскільки вони народились в епоху цифрових технологій і не уявляють свого життя, частиною якого є й навчання, без сучасних засобів комунікації та всього, що з цим пов'язано. Сучасні студенти надають перевагу активному стилю навчання, який передбачає більшу автономію студента, залишає більше простору для творчості та індивідуальної навчальної діяльності. Отже, підходи до викладання також повинні змінюватись, потрібні нові моделі навчання, які б створювали можливості для індивідуалізованого, автономного та інтерактивного навчання. Ефективним підходом для досягнення цієї мети, припускаємо, може бути використання моделі змішаного навчання, оскільки змішаний підхід трансформує не лише форму, але й суть та характер навчання, при якому основним суб'єктом навчальної діяльності є студенти, які активно залучені в процес навчання, маючи можливості для реальної автономії.

Поєднання згаданих вище чинників, на нашу думку, й обумовило те, що змішане навчання стало основним напрямком розвитку освітніх технологій в епоху технічного прогресу.

Змішана модель навчання є відносно новою освітньою стратегією, під якою зазвичай мають на увазі поєднання традиційного аудиторного навчання з технологіями цифрового онлайн-навчання. В науці існують різні підходи до розуміння та визначення її сутності, а також пропонується багато різних дефініцій. Ідея визначати змішане навчання як окрему освітню модель полягає в тому, щоб диференціювати цей вид навчання та викладання від традиційного та онлайн навчання. Вперше наукове визначення поняття змішаного навчання (англ. blended learning) було сформульовано в роботі К. Бонк та Ч. Ґрехем [5, С. 5], які описували його як поєднання традиційного викладання з технологіями комп'ютерного навчання. Проте, зауважимо, що в наукових дослідженнях використовуються декілька основних термінів на позначення цього поняття, зокрема, як в англомовній, так і у вітчизняній літературі зустрічаються терміни «combined/комбіноване», «hybrid/гібридне» та «flexible/гнучке» навчання. Схожа ситуація і з підходами до розуміння цього поняття, яке, як свідчать результати аналізу, наведені в роботі Т.М. Собченко [6, С. 74], розглядають як систему викладання, модель, метод, суміш методів і стратегій навчання, форму навчання, програму тощо. У документах МОН, які формалізували та ввели в офіційних обіг закладів вищої освіти України поняття синхронного, асинхронного та змішаного режимів навчання, останнє визначається як підхід, педагогічна та технологічна модель, методика, що поруч з онланн-технологіями спирається на безпосередню взаємодію між студентами та викладачами в аудиторії [7].

Дефініції терміну «змішане навчання» в наукових дослідженнях також різняться, проте, визначаючи це поняття, дослідники, з різним ступенем деталізації та зосередженням уваги на тих чи інших характеристиках, все ж таки розуміють під ним приблизно одне і те ж, навчальний процес на основі поєднання різних форм навчання. Узагальнений погляд на природу та сутність аналізованої моделі навчання полягає в тому, що змішане навчання, у вузькому розумінні, є поєднанням синхронного аудиторного навчання, як в офлайн, так і в онлайн форматі, та онлайн навчання в асинхронному режимі. В широкому сенсі, під змішаним навчанням розуміють методику викладання, яка полягає в використанні найкращих практик та сильних сторін традиційної та дистанційної освіти [8] Для практичних цілей змішане навчання можна визначити як поєднання двох та більше видів навчання, що означає навчальну діяльність студента з фізичною присутністю в аудиторії чи віртуальну, формальну та неформальну, за розкладом та без нього, тощо.

Отже, змішане навчання передбачає складне поєднання різноманітних видів навчальної діяльності, яка може відбуватись в аудиторії та онлайн, в синхронному та асинхронному режимі, бути індивідуальною чи груповою і відповідно існує багато способів його імплементації. Основними моделями змішаного навчання (за класифікацією Стейкера і Хорна) є ротаційна, гнучка, самостійного змішування і поглиблена віртуальна. Найбільш цікавою і перспективною з практичної точки зору, з огляду на гнучкий підхід до застосування технологій змішаного навчання, як нам видається, є модель «перевернутого класу», що є одним з підвидів ротаційної моделі. Вона передбачає самостійну роботу студентів вдома з використанням онлайн- ресурсів та участь у виконанні практичних завдань в аудиторії під керівництвом викладача.

Сьогодні одним із актуальних аспектів цього питання є стратегія застосування технологій змішаного навчання у викладанні іноземної мови в режимі офлайн. Повернення до традиційного аудиторного навчання, на нашу думку, не може бути поверненням до суто традиційних форм організації навчальної діяльності студентів, оскільки за час дистанційного навчання цифрові технології стали невід'ємною складовою вивчення іноземної мови, було створене цифрове навчальне середовище, яке змінило не лише умови роботи викладача, але й філософію та підходи до викладання. Оскільки навчання одночасно відбувалось в синхронному та асинхронному режимі, тобто мало гібридний характер, його можна розглядати як змішану модель навчання. Отже, відбулись не формальні, а сутнісні зміни в самому процесі навчання, в методах та засобах опанування іноземної мови, певних змін зазнали й традиційні технологій та форми роботи. Змішаний підхід продемонстрував свою ефективність, тому, на нашу думку, важливо використати набутий досвід для запровадження моделі змішаного навчання в офлайн-формат, що, безперечно передбачає зміни традиційних форм навчальної діяльності, їх трансформацію і оновлення, а також адаптацію цифрового освітнього середовища до нових умов.

За кілька останніх десятиліть змішане навчання, перетворилося на новий, важливий освітній напрямок, підходи до застосування якого змінюються на основі наукових досліджень та практичного досвіду. Якщо раніше модель змішаного навчання розглядали та розробляли винятково як окрему систему навчання, яка реалізовувалась за певною моделлю, в спеціально розробленому курсі за окремою програмою, то сьогодні змішаний підхід до навчання реалізується також шляхом імплементації елементів змішаного навчання в традиційну систему без розробки спеціальних навчальних програм. Зокрема, дослідники пропонують застосовувати більш гнучкий підхід, використовуючи існуючі онлайн-ресурси для вивчення іноземної мови відповідно до навчальних завдань, інтересів студентів та форм навчальної діяльності, замість розробки додаткового електронного навчального курсу, та планувати додаткову асинхронну навчальну діяльність студентів на короткий період, замість її детального планування на весь курс [9, С. 69]

Отже, інтеграція інформаційних технологій в освітній процес є важливим чинником, що сприяє підвищенню якості навчання і надає можливості, які можна успішно використовувати не тільки в дистанційному та синхронному онлайн-навчанні, але й в режимі офлайн-навчання, використовуючи змішану модель як стратегію викладання, яка поєднує традиційний підхід з прийомами дистанційного навчання. При цьому слід зазначити, що використання цифрового компонента повинно бути розумним, обґрунтованим та збалансованим. На думку дослідників, при застосуванні технологій змішаного навчання, головна мета полягає в тому, щоб знайти таку модель поєднання цих двох режимів навчання, яка буде найбільш ефективною в певній ситуації, для конкретних суб'єктів та для досягнення визначеною мети [10, С. 164].

Існує думка, що застосування технологій на занятті з іноземної мови є не завжди виправданим з точки зору ефективності використання навчального часу, відведеного для аудиторного навчання, яке відбувається за безпосередньої участі та під контролем викладача. Засновуючись на практичному досвіді викладання англійської мови, погоджуємося з думкою, що застосування технологій є найбільш продуктивним під час асинхронного навчання, коли студент працює самостійно. Отже, приймаючи рішення щодо того, які саме цифрові інструменти будуть використовуватись в режимі синхронного навчання офлайн чи онлайн і з якою метою, а які викладач буде застосовувати організовуючи навчальну діяльність студентів в асинхронному режимі, потрібно, зокрема визначити, які види навчальної діяльності можуть відбуватись в асинхронному режимі, а які ефективніше проводити в синхронному режимі навчання за безпосередньої участі викладача.

Створення змішаного курсу також потребує врахування багатьох інших факторів, серед яких не останнє місце займає рівень доступу до технологій. В цьому аспекті, зазначимо, що асинхронна частина змішаної моделі навчання при переході до навчання в режимі офлайн не потребуватиме значних змін, оскільки мета, форми навчальної діяльності та цифрові інструменти, які застосовувались для її організації підчас роботи в дистанційному режимі, залишаються незмінними. Ефективним інструментом для організації індивідуальної та групової роботи онлайн, як показує практика, є цифрові платформи. Зокрема, досвід застосування програмного забезпечення Microsoft Office 365 дозволяє зробити висновок, що ця платформа має всі опції для того, щоб створити зручний та ефективний простір для самостійної навчальної діяльності студентів під керівництвом викладача [11, С. 218].

При застосуванні ж інформаційних технологій на аудиторному занятті в режимі офлайн варто в першу чергу враховувати такі фактори як доцільності та наявні технічні можливості. З точки зору доцільності, використання інформаційних технологій не є, на нашу думку, пріоритетом на офлайн-занятті, оскільки технології не відіграють тут такої важливої ролі, як підчас навчання поза аудиторією. В цьому аспекті, вважаємо, пріоритет на занятті треба надавати формам роботи, які відносяться до вищих форм когнітивної діяльності (за таксономією Блума: застосування, аналіз, синтез і/або оцінювання), зокрема спрямованих на практичне застосування знань та розвиток комунікативних навичок, залишаючи нижчі рівні когнітивної роботи (здобуття знань і розуміння) поза аудиторією. Що ж до технічних можливостей, то в умовах відсутності комп'ютерних класів, зручним засобом можуть бути мобільні пристрої, зокрема смартфони.

При проведенні практичних занять офлайн для реалізації змішаної моделі навчання може бути успішно застосована технологія «мобільного навчання», коли студенти використовують на заняті свої смартфони або інші мобільні пристрої. Говорячи про цифрові інструменти, то варто залишити і адаптувати для використання на офлайн-занятті застосунки, які можуть підвищити ефективність традиційних методик, зокрема ті, в яких студенти можуть виконувати практичні завдання, проходити опитування та тести, наприклад такі, як платформа для інтерактивних презентацій Pear Deck, в яку можна завантажувати необхідні навчальні матеріали та створювати різноманітні інтерактивні вправи. Отже, ефективна стратегія змішаного навчання передбачає збалансований та гнучкий підхід до його застосування, який полягає в розумному поєднанні різних моделей та окремих технологій змішаного навчання з метою досягнення кінцевої мети - покращення/

цифровий іноземна мова офлайн-навчання

Висновки

Завдяки тому, що технологія змішаного навчання поєднує традиційні методики викладання та форми роботи із застосуванням цифрових технологій, створює можливості поєднувати дистанційне онлайн-навчання студентів з заняттями в аудиторії, роботу в асинхронному та синхронному режимах, вона вважається найбільш перспективною моделлю навчання. Отже, цифрові технології повинні бути інкорпоровані в повсякденну практику викладання, і те, що все більше викладачів поєднують їх з традиційними формами викладання, навчальними матеріалами та ресурсами, відображає певний тренд в розвитку методики викладання іноземної мови.

Проблема застосування технологій змішаного навчання у викладанні іноземної мови в закладах вищої освіти, незважаючи на значний інтерес науковців, в багатьох аспектах є ще недостатньо дослідженою. Особливу зацікавленість викликають питання, пов'язані з практичними аспектами поєднання аудиторного офлайн-навчання з самостійним навчанням студентів онлайн, а також з визначенням проблем, що постають перед викладачем при застосуванні цієї моделі викладання, та знаходженням шляхів їх вирішення.

Література

1. Holubnycha L., Kostikova I., Kravchenko H., Simonok V., Serheieva H. Cloud Computing for University Students Language Learning. Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensionala. 2019. 11(4), 55-69.

2. Sharma P., Barret B. Blended Learning. Oxford: Macmillan, 160 p.

3. Moore M. Three types of interaction. American Journal of Distance Education. 1989. № 3(2). Р. 1-6.

4. Anderson T., Garrison D. Learning in a networked world: new roles and responsibilities. Distance Learners in Higher Education / ed. C. Gibson. Madison: Atwood Publishers. 1998. Р. 97-112.

5. Bonk C.J., Graham C.R. The handbook of blended learning: Global perspectives, local designs. San Francisco, CA: John Wiley & Sons, 2006.

6. Собченко Т.М. Змішане навчання: поняття та завдання. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2021. № 75, Т. 3. С. 73-76

7. Рекомендації щодо впровадження змішаного навчання у закладах фахової передвищої та вищої освіти.

8. Garrison D.R., Vaughan N.D. (2008). Blended learning in higher education: Framework, principles, and guidelines. San Francisco, CA: John Wiley & Sons.

9. Perun N. Integrating Blended Learning Techniques in a Conventional EFL Classroom. Молодий вчений. 2020. № 2.1. Р. 67-70.

10. Neumeier P. A closer look at blended learning: Parameters for designing a blended learning environment for language teaching and learning. ReCALL, 2005. 17, 163-178.

11. Сергєєва Г.А. Комп'ютерні технології та онлайн компонент у викладанні іноземної мови. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку»: Зб. наук, праць. Переяслав, 2020. Вип. 64. С. 216-219

References

1. Holubnycha L., Kostikova I., Kravchenko H., Simonok V., Serheieva H. (2019) Cloud Computing for University Students' Language Learning. Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensionala, 11(4), 55-69.

2. Sharma P., Barret, B. Blended Learning. Oxford: Macmillan, 160 p.

3. Moore M. (1989). Three types of interaction. American Journal of Distance Education. № 3(2). Р. 1-6.

4. Anderson T., Garrison D. (1998). Learning in a networked world: new roles and responsibilities. Distance Learners in Higher Education / ed. C. Gibson. Madison: Atwood Publishers. Р. 97-112.

5. Bonk C.J., Graham C.R. (2012). The handbook of blended learning: Global perspectives, local designs. San Francisco, CA: John Wiley & Sons

6. Sobchenko T. (2021). Zmishane navchannia: poniattia ta zavdannia. [Blended learning: concepts and objectives]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh - Pedagogy of forming a creative personality in higher and secondary schools. № 75, Т. 3. С. 73-76 [in Ukrainian]

7. Rekomendatsii shchodo vprovadzhennia zmishanoho navchannia u zakladakh fakhovoi peredvyshchoi ta vyshchoi osvity. [Recommendations for the introduction of blended learning in vocational pre-university and higher education institutions.] (n.d.). [in Ukrainian]

8. Garrison D.R., Vaughan N.D. (2008). Blended learning in higher education: Framework, principles, and guidelines. San Francisco, CA: John Wiley & Sons.

9. Perun N. (2020). Integrating Blended Learning Techniques in a Conventional EFL Classroom. Molodyi vchenyi - Young Scientist. № 2.1. Р. 67-70.

10. Neumeier P. (2005). A closer look at blended learning: Parameters for designing a blended learning environment for language teaching and learning. ReCALL, 17, 163-178.

11. Serhieieva H. (2020). Komp'iuterni tekhnolohii ta on-lain komponent u vykladanni inozemnoi movy. [Computer technologies and online component in foreign language teaching]. Materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii «Vitchyzniana nauka na zlami epokh: problemy ta perspektyvy rozvytku» - Materials of the All-Ukrainian scientific-practical Internet conference "National science at the turn of the epochs: problems and prospects of development": Collection of scientific works. Pereiaslav, 2020. Issue 64. P. 216-219 [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru