Науково-дослідна компетентність здобувачів освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідна компетентність здобувачів освіти

Тушко Клавдія Юріївна доктор педагогічних наук, професор, доцент кафедри психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький

Маркова Світлана Василівна доктор історичних наук, доцент, керівник відділу наукової роботи, професор кафедри соціально-гуманітарної підготовки, Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут, м. Хмельницький

Гусак Ганна Вікторівна вчитель математики, вчитель вищої категорії, Хмельницька ЗОШ №14 І-ІІІ ступенів, м. Хмельницький

Анотація

У змісті статті розкрито проблему підготовки здобувачів освіти в Україні. За структурою публікації автори виклали матеріал в усіх її складових: у вступі проаналізовано ступінь актуальності представленої проблематики в загальних рисах; в аналізі наукових джерел перераховано прізвища тих вчених, чиї праці взято до уваги при вивченні цієї проблеми; з метою доведення запропонованої проблеми, компіляцію загальної проблеми на часткові. У викладі основного матеріалу автори наголосили на тому, що у попередніх наукових працях вже розкрито зміст поняття "науково- дослідницької компетентності здобувачів освіти" (здатність виділяти та обґрунтовувати наукові проблеми актуального рівня, а також проводити розбиття цих проблем в обраному науковому дослідженні, здійснювати наукові процедури аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування та інших, втілювати отримані результати у практику та формулювати необхідні наукові висновки та рекомендації). У подальшому перераховано ключові дидактичні особливості формування зазначеної компетентності в здобувачів освіти (оволодіння актуальною науковою інформацією; формування пізнавальної системи цінностей; формування творчості наукового пошуку; сприяння саморозвитку та самовдосконаленню; сприяння підвищенню ефективності науково-дослідницької діяльності; формування інтелектуальних та пізнавальних мотивів; формування вмінь розв'язувати наукові суперечності в дослідженнях; сприяння формуванню високого рівня активності; формування вмінь використовувати інноваційні технології професійної діяльності; формування дослідницьких вмінь та навичок тощо). Узагальнення результатів проведеної роботи було виконане у формі сформульованих висновків та виокремлення тих напрямів, що можуть бути актуальними в контексті проблеми науково-дослідницької компетентності здобувачів освіти в Україні. здобувач освіта науковий

Ключові слова: здобувачі освіти, науково-дослідницька компетентність, формування, дидактичні особливості, заклад освіти.

Tushko Klavdiya Yuriivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Associate Professor of the Department of Psychology, Pedagogy and SocioEconomic Disciplines, National Academy of the State Border Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi, Khmelnytskyi

Markova Svitlana Vasylivna Doctor of historical sciences, associate professor, head of the research department, professor of the department of social and humanitarian training, Khmelnytskyi Cooperative Trade and Economic Institute, Khmelnytskyi

Husak Hanna Viktorivna Mathematics teacher, teacher of the highest category, Khmelnytskyi Secondary School No. 14, grades I-III, Khmelnytskyi

SCIENTIFIC RESEARCH COMPETENCE OF EDUCATION ACQUISITIONS

The content of the article discloses the problem of training of education seekers in Ukraine. According to the structure of the publication, the authors presented the material in all its components: in the introduction, the degree of relevance of the presented issues was analyzed in general terms; in the analysis of scientific sources, the names of those scientists whose works were taken into account in the study of this problem are listed; in order to prove the proposed problem, compilation of the general problem into partial ones. In the presentation of the main material, the authors emphasized that the concept of "scientific-research competence of education seekers" has already been revealed in previous scientific works (the ability to identify and substantiate scientific problems of an actual level, as well as to break down these problems in a selected scientific study, to carry out scientific procedures analysis, synthesis, comparison, abstraction, and others, to implement the obtained results into practice and to formulate the necessary scientific conclusions and recommendations). In the following, the key didactic features of the formation of the specified competence in students of education are listed (mastery of relevant scientific information; formation of a cognitive system of values; formation of the creativity of scientific research; promotion of self-development and self-improvement; promotion of increasing the efficiency of scientific and research activities; formation of intellectual and cognitive motives; formation of development skills "resolving scientific contradictions in research; promoting the formation of a high level of activity; formation of skills to use innovative technologies of professional activity; formation of research abilities and skills, etc.). The generalization of the results of the conducted work was carried out in the form of formulated conclusions and highlighting those areas that may be relevant in the context of the problem of scientific research competence of education seekers in Ukraine.

Key words: education seekers, research competence, formation, didactic features, educational institution.

Постановка проблеми в загальному вигляді. В Україні освітня система потребує здійснення процесів модернізації, при чому на рівнях загальноосвітньої школи, вищої школи, а також аспірантури з докторантурою. Нам імпонує думка, українського бізнесмена, педагога, автора багатьох книг В. Співаковського, який стверджує, що стан освіти, її мета та завдання відображають амбіції держави. Врахування сучасної ситуації засвідчує, що принаймні у системі вищої освіти, з явились амбіції щодо підготовки фахівців за усіма освітньо-науковими рівнями. Загальноприйнятим фактом в Україні є те, що пріоритетним завданням закладу освіти є теоретичне навчання здобувача освіти, підготовки до обраної спеціальності, а також до навчання у такій структурній складовій закладу вищої освіти (надалі - ЗВО), як аспірантура.

Актуальність проблеми формування науково-дослідницької компетентності здобувачів освіти в Україні пов'язана з їх освітніми завданнями: перш зав все навчитись здійснювати пошукову, наукову та дослідницьку діяльність. Усі майбутні фахівці повинні усвідомити важливість їх навчання, оскільки цього вимагає не лише програма їх підготовки, а й можливість української науки та освіти інтегруватись у світову наукову та освітню систему.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Згідно із логікою наукових досліджень, їх якість залежить від арсеналу методів, використаних дослідником. Тому нами застосовано метод аналізу літературних джерел.

Для розкриття сутності запропонованої проблеми проаналізовані роботи І. Бец [1], А. Жабенко [3], В. Кременя [2], Л. Лобанової [4], О. Поживілової [6], Ж. Таланової [10] та багатьох інших зарубіжних та вітчизняних дослідників.

Виділення раніше не вирішених частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Врахування змісту існуючих досліджень дало змогу виділити ті питання, що донині не розкриті в науковій літературі, зокрема по відношенню до таких об'єктів як ад'юнкти прикордонної служби [8; 9]. У загальній проблемі освітньої діяльності ад юнктів-прикордонників цінним є проблема формування їх науково-дослідницької компетентності.

Тому метою статті є узагальнення результатів аналізу проблеми формування науково-дослідницької компетентності здобувачів освіти в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження. Завдяки євроінтеграційним процесам в українській системі освіти, спроектовано освітні-професійні та освітньо-наукові програми, за якими здійснюється підготовка майбутнього фахівця. У запропонованому дослідженні ми хочемо звернути увагу на проблему формування науково-дослідницької компетентності здобувачів освіти, оскільки завдяки саме цьому різновиду компетентності, на нашу думку забезпечується реалізація і наукової і педагогічної діяльності майбутніх фахівців.

Варто зазначити, що чимала кількість наукових праць була присвячена сутності та змісту науково-дослідницької компетентності, проте немає окремих досліджень щодо тих педагогічних умов, на яких варто акцентувати свою увагу з метою формування згаданої вище компетентності, специфіки її формування тощо [2].

За результатами узагальнення наукових джерел було сформульовано визначення науково-дослідницької компетентності здобувачів освіти - "здатність виокремлювати та обґрунтовувати актуальні наукові проблеми, а також проводити компіляцію цих проблем для обраного наукового дослідження, здійснювати наукові процедури аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування та інших, втілювати отримані результати у практику та формулювати необхідні наукові висновки та рекомендації" [3].

Можна констатувати, що у педагогічній системі існує чимало педагогічних умов, як необхідних, так і достатніх. За свіченням результатів наукових досліджень, необхідно зробити акцент на певні умови, і відбудеться активізація відповідних процесів.

Складність підготовки здобувачів полягає в багатьох аспектах: і побудова ідеальної "наскрізної" підготовки, і врахування вимог Національного агентства з якості вищої освіти, і відповідність змісту підготовки усім компетентостям спеціальності і т. д.

Положення компетентісного підходу добре знайомі українським дослідникам, і тому на сучасному етапі, їх увага зосереджена на визначенні суттєвих ознак у змісті ключових компетентностей фахівців різних сфер [5]. Західні дослідники заклали науковий фундамент компетентісного підходу, а вітчизняні - його розвинули. Це підтверджується численними доробками, в яких компетентність є або результатом освіти, або якісною характеристикою особистості фахівця, або частиною культури фахівця.

У представлених публікаціях сформульовано визначення науково- дослідницької компетентності здобувачів освіти як здатності виділяти та обґрунтовувати наукові проблеми актуального рівня, а також проводити розбиття цих проблем в обраному науковому дослідженні, здійснювати наукові процедури аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування та інших, втілювати отримані результати у практику та формулювати необхідні наукові висновки та рекомендації.

В українських закладах освіти існує декілька спеціальностей у підготовці фахівців, проте дидактичні особливості цієї підготовки є спільними. Унікальність теорії навчання полягає в тому, що вона намагається сформулювати універсальну відповідь на ті питання, які потребують особливого підходу. Освітня система має на меті підготувати, в першу чергу, майбутніх фахівців [7]. Тому обрана особою спеціальність вимагає врахування відповідних дидактичних принципів. Отже, виділено та обґрунтовано зміст тих дидактичних принципів, що враховують специфіку їх освітньої діяльності та сприяють формуванню науково-дослідницької компетентності. Такими дидактичними особливостями є наступні:

- оволодіння актуальною науковою інформацією;

- формування в ад'юнктів пізнавальної системи цінностей;

- формування творчості наукового пошуку;

- сприяння саморозвитку та самовдосконаленню;

- сприяння підвищенню ефективності науково-дослідницької діяльності;

- формування інтелектуальних та пізнавальних мотивів;

- формування вмінь розв'язувати наукові суперечності в дослідженнях;

- сприяння формуванню високого рівня активності;

- формування вмінь використовувати інноваційні технології професійної діяльності;

- формування дослідницьких вмінь та навичок тощо.

Подані вище дидактичні особливості формування науково- дослідницької компетентності здобувачів освіти в Україні виокремлені на основі врахування змісту їх підготовки на рівні загальноосвітнього навчального закладу, а також специфіки ринку праці в Україні. Саме в наукових дослідженнях сучасних науковців відображено особливості діяльності обраного соціального інституту, аналіз зарубіжного досвіду з такої діяльності, удосконалення підготовки майбутніх фахівців тощо.

Отже, у науково-дослідницькій компетентності здобувачів освіти передбачено сформованість уявлень щодо актуальності сучасних теоретичних та прикладних досліджень; високого рівня володіння іноземною мовою у професійній діяльності и професійній комунікації; усвідомлення сутності теоретико-методологічних підходів в існуючих наукових галузях;

усвідомлення методології наукової галузі, знань щодо закономірностей її розвитку; сформованість готовності застосовувати отримані у професійній діяльності; уміння розробляти науковий апарат дослідження та планувати експеримент; розуміння методології наукового дослідження; використання методів наукового дослідження (прямої реєстрації подій, письмового та усного опитування); вміння формулювати наукову ідею та виправдовувати або спростовувати її в контексті обраної проблеми; аналітичні вміння наукових результати здійсненої пошукової діяльність, формулювати конкретні відповідні висновки (здатність до рефлексії); пізнавальну активність; здатність нести відповідальність за реалізовану науково-дослідницьку діяльність; вміння провадити полеміку та дискусію, вміння добирати відповідні аргументи у цивілізованій суперечці з метою відстоювання своєї точки зору; оволодіння методами математичної статистики та інформаційно-комп'ютерними технологіями; вміння створювати публікації з презентацією результатів науково-дослідницької діяльності тощо.

Висновки

У представленому матеріалі статті розкрито проблему формування науково-дослідницької компетентності здобувачів освіти. Автори подали визначення дефініції "науково-дослідницька компетентність" з метою виділення низки відповідних педагогічних особливостей її формування.

Можна констатувати, що підготовка здобувачів за освітніми рівнями в Україні має на меті формування нового покоління з адекватним широким науковим світоглядом, ціннісними переконаннями, рівнем загальнолюдської та наукової культури, рівнем зрілості щодо забезпечення реформістських змін у суспільстві.

Результати дослідження, відображеного у запропонованій науковій статті, не вичерпують усіх проблемних аспектів, що існують у цій проблематиці. Перспективними напрямами подальших наукових пошуків є розробка методичних рекомендацій та виявлення педагогічних резервів щодо формування науково-дослідницької компетентності здобувачів освіти, сутності методики, аналізу нормативно-правового фундаменту щодо процедури захисту наукових робіт, що є недоступними для суспільства тощо.

Література

1. Бец І. О. Теоретичні основи формування науково-дослідницької компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників. Збірник наукових праць Хмельницького інстит^ут^у соціальних технологій Університету "Україна". 2011. № 4. С. 11-15. - URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpkhist_2011_4_4.

2. Вища освіта в Україні і Болонський процес: навч. посіб. / за ред. В. Кременя [авт. кол.: М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук та ін.] Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2004, 384 с.

3. Жабенко О.В., Лисенко Л. І. Становлення та розвиток системи підготовки й атестації науково-педагогічних і наукових кадрів з державного управління [Електронний ресурс]. Економіката держава. 2008. № 5. С. 70-74. - URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecde_2008_5_23

4. Лобанова Л.С. Системи подготовки научнмх кадров в европейских странах и Украине: *сравнительньій анализ в контексте формирования Единого европейского образовательного и научного пространства: монография. Киев: Информ.-аналитич. агентство, 2010, 100 с.

5. Мацько Д.С. Методика аналізу сформованості гуманістичних цінностей майбутніх учителів англійської мови та літератури. Освіта на Луганщині. 2011. № 1, С. 85-90.

6. Поживілова О.В. Розвиток систем підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації в європейському регіоні та Україні (1990-2005 рр.) : автореф. дис. …канд. пед. наук. Київ, 2006, 20 с.

7. Порядок підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах) : Постанова Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 р. № 261 [Електронний ресурс]. - URL: http://zakon.lbc.com.ua/.

8. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 № 1556-VII (із змінами, у редакції від 20.06.2016, підстава № 114-19) [Електронний ресурс]. - URL: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/1556-18.

9. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 26.11.2015 р. № 848-УШ (із змінами, у редакції від 01.01.2016, підстава № 928-19) [Електронний ресурс].- URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-19.

10. Таланова Ж. Докторська підготовка у світі та Україні : монографія. Київ: Міленіум, 2010, 476 с.

11. References:

12. Betz I. O. (2011). Theoretical bases of formation of scientific competence of future border guards. [Teoretychni osnovy formuvannya naukovo-doslidnyts'koyi kompetentnosti maybutnikh ofitseriv-prykordonnykiv]. Collection o;f works o;f Khmel~ni^sk^ o;f Social Technologies, University of Ukraine. 2011. № 4. P. 11-15. - URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpkhist_2011_4_4 .

13. Higher education in Ukraine and the Bologna process: study. tool. [Vyshcha osvita v Ukrayini i Bolons'kyy protses : navch. Posib]. / per row V. Kremin [ed. col .: M. F. Stepko, Ya. Ya. Bolyubash, V. D. Shinkaruk, etc.] Ternopil: Bogdan Educational Book, 2004, 384 p.

14. Zhabenko O. V., Lysenko L. I. (2008). Formation and development of the system of training and certification of scientific-pedagogical and scientific personnel in public administration. [Stanovlennya ta rozvytok systemy pidhotovky y atestatsiyi naukovo- pedahohichnykh i naukovykh kadriv z derzhavnoho upravlinnya] [Electronic resource]. Economy andthe state. 2008. № 5. P. 70-74. - URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecde_2008_5_23.

15. Lobanova L. S. (2010). Systems of training of scientific personnel in the European countries and Ukraine: * comparative analysis in the context of formation of the Single European educational and scientific space: monograph. [Systemy podhotovky nauchnykh kadrov v evropeyskykh stranakh y Ukrayne: *sravnytel'nyy analyz v kontekste formyrovanyya Edynoho evropeyskoho obrazovatel'noho y nauchnoho prostranstva : monohrafyya]. Kiev: Informational analyst. Agency, 100 p.

16. Matsko D. S. (2011). Methods of analysis of the formation of humanistic values of future teachers of English and literature. [Metodyka analizu sformovanosti humanistychnykh tsinnostey maybutnikh uchyteliv anhliys'koyi movy ta literatury]. Education i~n Luhansk region. No. 1, pp. 85-90.

17. Pozhivilova O. V. (2006). Development of systems of training of scientific and scientific-pedagogical staff of higher qualification in the European region and Ukraine (19902005). [ Rozvytok system pidhotovky naukovykh i naukovo-pedahohichnykh kadriv vyshchoyi kvalifikatsiyi v yevropeys'komu rehioni ta Ukrayini (1990-2005 rr.)]: author. diss.…cand. ped. sciences. Kyiv, 20 p. (ukr).

18. Procedure for preparation of higher education candidates for the degree of Doctor of Philosophy and Doctor of Science in higher education institutions (scientific institutions). [Poryadok pidhotovky zdobuvachiv vyshchoyi osvity stupenya doktora filosofiyi ta doktora nauk u vyshchykh navchal'nykh zakladakh (naukovykh ustanovakh)]: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 261 of 23.03.2016 [Electronic resource]. - URL: http://zakon.lbc.com.ua/.

19. On Higher Education. [Pro vyshchu osvitu:]. Law of Ukraine of 01.07.2014 No. 1556 - VII (as amended, as of June 20, 2016, ground No. 114-19) [Electronic resource]. - URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.

20. About scientific and scientific-technical activity. [Pro naukovu i naukovo-tekhnichnu diyal'nist']: Law of Ukraine of 26.11.2015, No. 848-VIII (as amended, as of 01.01.2016, ground No. 928-19) [Electronic resource]. - URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-19.

21. Talanova J. (2010). Doctoral training in the world and Ukraine. [Doktors'ka pidhotovka u sviti ta Ukrayini]: a monograph. Kyiv: Millennium, 476 p.

Размещено на Allbest.ru