Українознавча тематика в шкільній географії: методологічні основи вивчення

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра географії України

Ліцей №21 Львівської міської ради

Українознавча тематика в шкільній географії: методологічні основи вивчення

Дністрянський М.С.,

д. геогр. н., професор

Байцар А.Л., к. геогр. н., доцент

Бродська Х.О. вчитель

м. Львів

Анотація

Щоб сформувати географічну культуру в учнів середньої школи, на сьогодні ще недостатньо використовується потенціал українознавчих понять географічного змісту та українознавчий підхід загалом. Водночас впровадження географічної інформації українознавчого характеру дасть змогу розкрити на конкретних прикладах, у тому числі і з досвіду учнів, взаємопов'язаність різних географічних явищ й тенденцій та більш ефективно розв'язувати проблеми диференційованого навчання та формування наукових понять через компетентнісний підхід. Однак при цьому треба взяти до уваги і те, що серед науковців є певні розбіжності щодо трактування терміну українознавство та окремих українознавчих понять, що потребує додаткових роз'яснень.

З огляду на такі передумови, українознавчий підхід мав би стати основою всіх ланок нової системи освіти. Насамперед це стосується географії, адже учень отримує окремі елементи знань про рідний край, починаючи з початкової школи (на уроках «Я досліджую світ» згідно НУШ).

Інтегруючим елементом, який творить цілісність всіх напрямів природничо-географічної парадигми українознавства, є тісна пов'язаність українського суспільства з природним довкіллям. Тому географічне українознавство разом з усіма його визначальними концептами (мовою, природою, ментальністю, соціумом та ін.) органічно вписується у загальну концепцію національної школи, яка покликана виховувати національно свідомих громадян держави Україна, які поціновують і бережуть рідну природу [1].

Зараз, коли в країні війна, школа, повинна посилено працювати над формуванням географічних основ національної свідомості в молоді, що стосується розширення знань про територію України, її кордони, особливостей розміщення населення та його економічної діяльності. Але тема українства повинна стосуватися не лише географії, але й різною мірою усіх предметів.

Українознавча тематика в шкільних предметах зазнавала з часом різних змін. Зараз вона має підстави для якнайкращого розвитку, що потребуватиме й відповідної роботи педагогів-науковців та вчителів. При цьому важливо, щоб організаційні нововведення, які здійснюються в системі української освіти, органічно вписувалися і в загальносвітовий, і в україноцентричний контексти, сприяючи підвищенню якості освіти і виховання учнів.

Ключові слова: українознавство, шкільна географія, українство, сучасна школа.

Abstract

Ukrainian studies topics in school geography: methodological foundations of study

Dnistrianskyi M.S., Dr Geogr. Sci., Professor; Baitsar A.L., C. Geogr. Sci., Ass. Professor of the Department of Geography of Ukraine, Ivan Franko Lviv National University. Brodska Kh.O., Teacher, Lyceum №21 LMR, Lviv

In order to form a geographical culture in school students, the invariant part of the curricula of general educational institutions is not sufficiently used, namely, the somewhat smoothed potential of Ukrainian studies concepts of geographical content. It is this that gives us grounds for the assertion that the introduction of geographical information of a Ukrainian-scientific nature will make it possible to solve the problems of differentiated learning and the formation of scientific concepts through a competency-based approach. It should be taken into account that among scientists there are disagreements regarding the interpretation of the term Ukrainian studies.

Taking into account the above, Ukrainian studies as a separate subject should become the basis of all links of the new education system. First of all, this is well observed in geography lessons, because the student receives certain elements of geographical knowledge starting from primary school (in the lessons "I explore the world" according to New Ukrainian School).

The integrating element that creates the integrity of all areas of the natural and geographical paradigm of Ukrainian studies is the national character. Ukrainian studies together with all its defining concepts (language, nature, mentality, society, etc.) organically fits into the general concept of the national school, which is designed to educate ethno-national, conscious citizens of the state of Ukraine, who value and protect their native environment [1].

Now, when there is a war in the country, the school must work hard on the formation of national consciousness in the youth. The topic of Ukrainianness should touch all subjects, including geography.

Ukrainian studies topics in school subjects changed over time. Now it opens as best as possible. And thanks to teachers and the right approach, it will continue to develop.

Innovations implemented in the Ukrainian education system contribute to the improvement of the quality of education and upbringing of students.

Keywords: Ukrainian studies, school geography, Ukrainian, modern school.

Постановка проблеми

Деякі шкільні предмети і досі націлені насамперед на вивчення недостатньо пов'язаних між собою фактів з історії та географії України, локальних місцевих особливостей культури, природи, що потребує впорядкування та систематизації цієї інформації. Цього можна досягти завдяки запровадженню добре продуманого цілісного україноцентричного методологічного підходу, починаючи з комплексного вивчення й висвітлення етногенезу українського народу, його розвитку у всіх просторово-часових вимірах, та особливості сучасного демографічного, політичного та соціально-економічного становища України загалом. Розв'язання усієї сукупності таких завдань потребує і зміцнення самого українознавства як наукової системи. А добре впорядковані географічні знання про Україну мають усі підстави відіграти одну з провідних ролей у формуванні наукового світогляду учнів загалом.

В процесі реалізації такого цілісного україноцентричного підходу навчання географії провідне значення має краєзнавчий принцип, який дає змогу синтезувати географічні знання про рідний край. Активне просування українознавчої інформації в шкільну навчальну програму з географії має забезпечити вищий рівень сформованості географічної культури загалом, ефективність вияву якої визначають:

* підвищення рівня географічних знань;

* підвищення рівня географічної свідомості;

* формування практичних навиків використання наукової літератури [2, С. 56].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми українознавчої тематики в змісті освіти були в центрі уваги багатьох науковців як минулого, так і сучасності. Зокрема, діяльності М. Драгоманова, М. Грушевського, П. Куліша, І. Огієнка, С. Русової та інших значна увага приділялася такій підготовці вчителя, яка спиралася б на залучення українозначної інформації, насамперед історичної та географічної. Видатні вітчизняні педагоги й громадсько-політичні діячі минулого обґрунтовували основні принципи побудови системи національної освіти на таких засадах, які зараз вписуються в поняття україноцентризму: навчання рідною мовою, врахування національних особливостей при розробці програм, підручників і посібників тощо[3]. Праці сучасних науковців (О. Єфименка, С. Єфремова, М. Стельмаховича, М. Ярмаченка, В. Майбороди, П. Кононенка, В. Крисаченка та ін.), які розкрили теоретико-методологічні основи українознавства як науки, заклали також педагогічні основи впровадження українознавчих принципів в сучасну національну систему освіти. Сучасні українські теоретики розглядають українознавство не як просту сукупність знань про Україну, а в широкому розумінні як шлях до самопізнання й самотворення українства, здійснення ним своєї історичної місії. Тобто українознавство має органічно поєднувати процеси пізнання, виховання й навчання. Разом з тим, ці важливі засадничі принципи в рамках кожної шкільної дисципліни, у тому числі й географії, важливо розгорнути в конкретні навчальні матеріали та розкрити на їхній основі вивчення окремих тем, засвоєння окремих понять, що і визначило мету і завдання цієї статті.

Мета статті - розкрити найбільш принципові питання вивчення українознавчої тематики у шкільній географії, які стосуються насамперед природничої та етнічної географії.

Виклад основного матеріалу дослідження

українознавчий свідомість шкільний географія кордон населення

Однією з найскладніших проблем в навчанні географії є пояснення взаємопов'язаності природних чинників. Йдеться про ґрунти, води, рослинність і тваринний світ, які утворюють природні комплекси, формують на конкретній географічній території унікальні краєвиди. І показати унікальність цих краєвидів, взаємозалежність природних складових важливо на прикладі знайомої кожному учневі рідної місцевості. А вже зрозумілі та усвідомлені механізми взаємодії чинників природи важливо показати і на рівні всієї країни та глобальному рівні.

На наступних етапах навчання важливо показати, що природні умови впливали і впливають певною мірою і на господарську діяльність, а також певною мірою і на культурні особливості суспільств. А тому люди, мігруючи в інші регіони, несуть з собою пам'ять і про свій національний ландшафт. Цей образ стає для людини взірцем, еталоном, з яким вона за всякої потреби осмислює середовище, в якому опиняється. Тобто природні краєвиди стають важливим чинником формування свідомості етносу. З цього приводу визначний український географ С. Рудницький зазначав: «Будова земної поверхні, вплив підсоння, рослинних чи тваринних продуктів тієї чи іншої країни будують тіло народу. Щоб зрозуміти «дух народу», його політичне й культурне обличчя, треба виходити з природи країни, яка має непереможний вплив на історію того чи іншого народу» [1].

Зміст нових шкільних програм та підручників з географії достатньо повно розкриває взаємопов'язаність природних передумов та формування природних комплексів, однак на сучасному рівневі знань важливо ще й наголошувати, що природничо-географічні чинники впливають на формування сутнісних ознак як окремого індивіда, так і ментальних рис цілої нації. Безперечно, при цьому треба уникати крайнощів географічного детермінізму, розуміючи, що розвиток суспільства залежить не лише від природних передумов, а визначається низкою інших соціально-економічних та політичних чинників. Але розуміння реальних механізмів ментальної взаємопов'язаності природи і суспільства сприятиме і формуванню екологічної самосвідомості учнів.

Не чітко, відірвано від конкретної місцевості, подається в більшості сучасних підручників і поняття просторовості. А це впливає і на розуміння учнями понять рідна територія, етнічна територія, тобто територія розселення певного народу, а згодом і державна територія [1]. Такий обмежений підхід не сприяє формуванню просторового мислення учнів, тобто розгляду різних проблемних ситуацій з урахуванням місця, віддаленості, розміщення, географічного положення.

Водночас сучасна змістова поліструктурність освітнього процесу дає змогу широко застосовувати українознавчий принцип навіть тоді, коли в шкільному підручнику з географії відповідної інформації недостатньо. Зокрема, під час екскурсій на місцевості та відвідування визначних історичних місць чи пам'яток культури. Так само важливо наголосити, що сучасна послідовність географічних дисциплін в школі також сприяє широкому використанню українознавчої географічної інформації, починаючи ще з початкової школи під час вивчення курсу «Я досліджую світ». Поглиблення засвоєних у початковій школі географічних знань про Україну можна продовжити і в 5-му класі під час вивчення курсу «Природознавство». В цьому курсі, доволі доступному для учнів, формують початкові уявлення про Землю та про країну, в якій ми мешкаємо, що сприяє зрівноваженому сприйняттю інформації і про Україну, і про світ.

Щодо географії 6-го класу, то вона залишається першим систематичним курсом нового шкільного предмета. Під час вивчення загальної географії в учнів формуються уявлення про Землю як природний комплекс (базові поняття учні отримали ще з 5 класу), про особливості земних оболонок та їх взаємозв'язки, про кількість і розміщення населення земної кулі, людські раси, положення України та окремих держав на політичній карті світу. Отже, у 6-му класі починає формуватися загальна географічна культура школяра та поступове навчання картографічній мові. Учні знайомляться з основними географічними поняттями, що розкриваються і на прикладі усього світу, і на прикладі України, що є цілком обґрунтованим підходом.

Вивчення географії у 8-му класі цілком відповідає україноцентричному принципу. У цьому класі учні вивчають «Географія України», включаючи природу, населення, господарство. Це все спрямоване на формування цілісної науково-географічної картини своєї держави на основі комплексного її вивчення. Цей курс допомагає учневі сформувати знання про Україну як цілісну державу, усвідомити себе її громадянином. Але українознавче навчання, зокрема під час вивчення географії України, полягає не лише в набутті географічних знань про Україну, а й у засвоєнні наукових географічних закономірностей [3].

В працях відомого українського географа С. Рудницького йде мова якраз про те, що до засадничих географічних понять, що несуть в собі українознавчу змістову складову слід віднести «простір», «територія», «регіон», «країна», «нація», «природа». Всі ці поняття присутні в понятійній базі природничої і суспільної галузях географії, а поняття «Україна» є системоутворюючим для курсу «Українознавство» [3].

Отже, українознавчий зміст в шкільних курсах географії має певну специфіку. Вона зумовлена метою навчання і змістом цієї дисципліни. Методичні шляхи формування українознавчих понять в курсах шкільної географії відбираються з врахуванням рівня розумового розвитку учнів і раніш отриманої ними підготовки з попередніх шкільних географічних курсів. Послідовність і наступність навчання поєднуються з краєзнавчим підходом.

Так, для учня молодших класів наука географія починається з того, що його оточує, з середовища, де він знаходиться. Ця різноманітність допомагає розвивати у школярів властивість до сприйняття оточуючого світу засобами «гри масштабів» в межах тієї території, яка є предметом вивчення на різних етапах шкільної географічної освіти.

Тому ще раз наголошуємо: україноцентричне навчання під час вивчення географії полягає не лише в поінформованості учнів щодо географічної ситуації в Україні, а й у засвоєнні наукових географічних знань про закономірності розвитку природи, взаємозв'язків природи і суспільства, що має бути основою наукового географічного світогляду.

Ще одним важливим завданням шкільних географічних курсів є формування в учнів основних наукових понять через розуміння механізмів взаємодії природних і соціальних складових країни. І основні ці поняття найкраще пояснювати на прикладі своєї держави чи місцевості. Формування системи країнознавчих географічних понять звільняє від запам'ятовування величезного фактологічного матеріалу і одночасно підвищує глибину знань, а в соціально-етичному аспекті - і почуття патріотизму.

В контексті формування географічної термінології учнів школи треба наголосити на важливості засвоєння такого засадничого поняття українознавчого підходу як світове українство. Це поняття охоплює українців в Україні і зарубіжних країнах; тобто групи української людності, що:

• проживають на українській етнічній території поза сучасними державними кордонами України з найдавнішого по теперішній часи;

• живуть у понад 70 країнах планети, творять там матеріальну й духовну культуру, але визнають свою українську етнонаціональну тотожність, зумовлену самосвідомістю, особливостями мови, ментальності, спільної історичної долі [4, С. 47].

Отже, географія є не лише джерелом нових відомостей про Землю, а й основою для формування світогляду, виховання патріотів, любові до рідного краю, набуття умінь і навичок адаптації до навколишнього середовища, адекватної поведінки в ньому.

Україноцентричний підхід в навчанні географії передбачає тісні міжпредметні зв'язки шкільної географії та інших дисциплін, насамперед історії. Їхня реалізація є особливо важливою при вивченні етногеографічних тем. Зокрема, етногенетичних та етнодержавотворчих процесів, які показують напрям розвитку суспільства від племені до нації і держави. Міждисциплінарні зв'язки є особливо актуальними при вивченні таких тем, як:

* особливості геополітичного розміщення України;

* процеси етнічного, демографічного й економічного розвитку;

* поширення корисних копалин,сільськогосподарського й промислового виробництва;

* поширення релігій та конфесій в світі

* політична карта світу;

* расовий склад населення країни й регіонів [5].

Отже, після вивчення всього курсу шкільної географії кожен випускник школи повинен мати сформоване цілісне уявлення про Україну в її історичному, політичному, соціально-економічному, культурно-мистецькому, національно-державному аспектах. І розуміти, що Україна - це унікальний феномен, суверенне політичне утворення, органічно пов'язане з загальнолюдською цивілізацією та культурою. На цій основі він має пройнятися патріотичним почуттям причетності до попередніх поколінь та відповідальності за долю інших громадян, народів і культур [5].

Висновки

Передумови успішної діяльності сучасної школи окреслилися після проголошення незалежності України в процесі демократизації, відродження традицій національної культури, оновлення змісту освіти й навчального матеріалу.

Розбудова держави та системи національної освіти потребували реалізації україноцентричного підходу і в освіті, і соціально-політичній діяльності. Але, на жаль, повною мірою цей підхід не було реалізовано. Лише в сучасних умовах, після того, як було усунуто російські впливи, з'явилися такі можливості.

Україноцентричний підхід в навчанні географії має ґрунтуватися на теоретико-методологічних засадах українознавства, яке розглядається як цілісна навчально-інтегративна й виховна система, спрямована на вироблення в учнів гуманістичних життєвих принципів, їх знання і розуміння початків та етапів, рушійних сил розвитку України, організацію, дослідження подальшого поступу українського суспільства й держави.

Україноцентричний підхід в шкільній освіті має потужний пізнавальний і виховний потенціал, забезпечуючи цілісне правове, гуманістичне, демократичне сприйняття, пізнання, творення людини і світу. Реалізація цього підходу шкільній географії має бути спрямована на відображення взаємовпливів природи і суспільства, формування просторового мислення та розвиток міждисциплінарних зв'язків.

Література

1. Кононенко П.П., Пономаренко А. Ю. Українознавство: Конспект лекцій. Київ: МАУП, 2005. -- 392 с.

2. Топузов О.М. Концепція навчання географії України в основній та старшій школі / за заг. ред. д-ра пед. наук О.М. Топузова та канд. пед. наук О.Ф. Надтоки. Київ: ТОВ «Конві Прінт», 2018. - 56 с.

3. Усатенко Т. Природничо-географічна парадигма українознавства. Освітні виміри. Київ, 2019. - 9 с.

4. Назаренко Т.Г. Методика навчання географії в сучасний період. Україна: географічні проблеми сталого розвитку, т. 1У. Київ: “Обрій”, 2004. - 3-5 с.

5. Назаренко Т.Г. Система диференційованих дидактичних матеріалів з географічного краєзнавства. Географія та основи економіки в школі: метод. журнал №7 (липень), 2007. - 25-31 с.

References

1. Kononenko, P.P., & Ponomarenko, A. Yu. (2005). Ukrainoznavstvo: [Ukrainian Studies: Lecture notes]. Kyiv: MAUP [in Ukrainian].

2. Topuzov, O.M. (2018). Kontseptsiia navchannia heohrafii Ukrainy v osnovnii ta starshii shkoli [The concept of teaching geography of Ukraine in primary and high school] / za zah. red. d-ra ped. nauk O.M. Topuzova ta kand. ped. nauk O.F. Nadtoky. Kyiv: TOV «Konvi Print» [in Ukrainian].

3. Usatenko, T. (2019). Pryrodnycho-heohrafichna paradyhma ukrainoznavstva. Osvimi vymiry [natural-geographical paradigm of Ukrainian studies. educational dimensions]. Kyiv [in Ukrainian].

4. Nazarenko, TH. (2004). Metodyka navchannia heohrafii v suchasnyi period. Ukraina: heohrafichni problemy staloho rozvytku, t. 1U [Methods of teaching geography in the modern period. Ukraine: geographical problems of sustainable dvelopment, v. 1U]. Kyiv: “Obrii” [in Ukrainian].

5. Nazarenko, T.H. (2007). Systema dyferentsiiovanykh dydaktychnykh materialiv z heohrafichnoho kraieznavstva [System of differentiated didactic materials on geographical local history]. Heohrafiia ta osnovy ekonomiky v shkoli: metod. Zhurnal-Geography and fundamentals of economics at school: method. journal, 7, 25-31 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru