Позаурочна діяльність з цивільного захисту в школі: історія та сьогодення

Размещено на http://allbest.ru

ПОЗАУРОЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ З ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ В ШКОЛІ: ІСТОРІЯ ТА СЬОГОДЕННЯ

Кузьменко Василь Васильович

доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки й менеджменту освіти, КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», м. Херсон

Анотація. Враховуючи реалії сьогодення, введення в Україні 24 лютого 2022 року воєнного стану, виникає необхідність переглянути організацію процесу позаурочної діяльності в закладах середньої освіти. Але для того, щоб зміцнити моральні цінності школярів необхідно кардинально переосмислити орієнтири позаурочної діяльності, особливо якщо це стосується питання безпеки життєдіяльності дітей та молоді. Щоб уникнути помилок, а у сфері цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, їх наявність може призвести до негативних, особливо тяжких наслідків, при формуванні заходів позаурочної діяльності у сучасній школі потрібно вивчити досвід попередніх років та проаналізувати нормативні документи у сфері цивільного захисту.

Kuzmenko Vasyl Vasyliovych

Doctor of Pedagogic Sciences, Professor, Head of the Department of Pedagogics and Psychology, Communal Higher State Educational Institution “Kherson Academy of Continuing Education”Ј¬ Kherson

EXTRACURRICULAR ACTIVITIES ON CIVIL PROTECTION AT SCHOOL: HISTORY AND THE PRESENT

позаурочна робота цивільний захист історичний досвід

Постановка проблеми. Позаурочна робота з цивільного захисту закладу освіти дозволяє розвивати у дітей та молоді культуру безпеки життєдіяльності, фізичну витривалість, технічну та іншу творчість, передувати здобуттю ними первинних професійних знань, вмінь і навичок, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації. Позаурочна робота дає широкі можливості для розвитку творчої активності учнів, їхніх нахилів, здібностей та інтересів. Вивчення історії проведення позаурочної роботи з цивільного захисту (цивільної оборони) зі школярами дозволить усвідомити позитивні та негативні напрямки цієї діяльності в закладах освіти в певні історичні періоди та які саме заходи в подальшому при практичному застосуванні дітьми показали результати щодо збереження життя та здоров'я.

Знання первинних джерел і аспектів історичного формування позаурочної роботи з цивільної оборони дозволить визначити підґрунтя, стратегічну мету позаурочної роботи з цивільного захисту України сьогодення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основу організації позакласної роботи досліджували багато відомих педагогів минулого й сучасності, а саме: Я. Коменський, А. Макаренко, В. Сухомлинський, К. Ушинський, М. Стельмахович, Ю. Колягін, З. Слєпкань, М. Фіцула, С. Русова, С. Шацький та інші.

Проблемою організації позакласної та позаурочної діяльності молодших школярів зверталися у своїх працях Ю. Бабанський, О. Голік, Н. Кудикіна, Г. Майборода, К. Слесик, Т. Сущенко, Т. Чубенко та інші.

Організації позаурочної роботи є предметом наукових розвідок українських дослідників Н. Бондаря, М. Боришевського, В.Демиденко, Л.Канішевської, С.Карпенчук, О.Киричук, Б.Кобзара, С.Коваленко, М.Красовицького, В.Лозової, Г. Пустовіта, І. Соколової, М. Стельмаховича, В. Струманського, Т.Сущенко, М.Трофанової, Я.Чепіги, та ін.

Роль і місце позаурочної діяльності учнів у навчально-виховному процесі розглядали зарубіжні дослідники Д. Брубекер, Ф. Бьюїссон, А.Валлон, О. Вільман, А.Дистервег, Дж. Дьюї, Р. Еджвардт, Я. Корчак, А. Маслоу, Ж.-Ж. Руссо, Й. Песталоцці, М. Хайдегер, З. Хемус, С. Шуман та ін.

Навчання та виховання фахівців служби цивільного захисту, організація підготовки учнів присвячені наукові дослідження таких авторів, як О. Бикова, Н. Вовчаста, А. Дячук, О. Євсюков, О. Зачко, І. Іванов, О. Іващенко, М. Козяр, І. Коваль, В. Король, А. Кузик, М. Кусій, В. Лефтеров, Г. Лещенко, А. Литвин, І.Овчарук, І. Осипенко, Л. Перелигіна, В. Пліско, Р. Ратушний, Л. Руденко, В. Садковий, Р. Сірко, О. Тімченко, Т. Ткаченко, Б. Шуневич та ін.

Мета статті дослідити історичне переформатуванням позаурочної роботи від цивільної оборони до цивільного захисту з учнями шкіл, враховуючи зміни у сфері цивільного захисту в різні історичні періоди. Дослідження проведено на підставі архівних документів, навчально- методичної літератури та нормативно-правових актів.

Виклад основного матеріалу. Робота щодо популяризації культури безпеки життєдіяльності серед дітей та молоді, формування здорового та безпечного способу життя, оволодіння навичками самозахисту та рятування відбувається в закладах позашкільної освіти та під час проведення змагань всіх рівнів за тематикою безпеки життєдіяльності. Навчання у гуртках, участь у змаганнях дозволяє їх учасникам поглибити теоретичні знання з питань безпеки життєдіяльності, відпрацювати навички з проведення простіших рятувальних заходів, передбачати розвиток екстремальних ситуацій, уникати можливих небезпек [2].

Канішевська Л.В. дає визначення позаурочної діяльності, як організованих і цілеспрямованих занять, які проводяться в позаурочний час для розширення і поглиблення знань, умінь і навичок, розвитку самостійності, індивідуальних здібностей і нахилів учнів, а також задоволення їхніх інтересів і забезпечення корисного відпочинку [3. с.122].

Розуміння сучасної організації позаурочної роботи з цивільного захисту є визначення історичної послідовності формування навчання дітей безпеки життєдіяльності в певні історичні періоди.

Аналізуючи архівні матеріали щодо проведення позаурочної роботи в сфері цивільного захисту (цивільної оборони), встановлено, що у 1967 році спільним наказом Міністерства освіти УРСР та Штабом Цивільної оборони УРСР розглядалось питання усунення недоліків та підвищення якості освіти учнів з предмету «Цивільна оборона». Так, зазначеним наказом з метою усунення недоліків центральні органи виконавчої влади зобов'язували обласні Київський та Севастопольський міські відділи народної освіти та штаби цивільної оборони областей та м. Севастополь:

- прийняти заходи до підвищення теоретичного, методичного і організаційного рівня навчальні заняття та позаурочну роботу з цивільної оборони в середній школі.

Основною задачею підготовки учнів вважали вивчення способів захисту від зброї масового ураження, формування практичних навичок дій за сигналом ЦО та проведення рятувальних робіт;

- покращити підбір викладацького складу з предмету ЦО в школах. До викладання даного предмета залучали вчителів, які мали військову освіти, знання та навички предмету цивільна оборона, а також досвід роботи в школі;

- розробити конкретні плани підготовки та перепідготовки викладачів ЦО на курсах цивільної оборони [4].

Історію формування позаурочного навчання у сфері цивільного захисту можна розглянути на прикладі проведення військово-спортивних ігор, які під впливом військово-політичної ситуації в державі змінювали напрямок підготовки, тренувань та виконання нормативів.

Так, у 1967 році відбувся перший Всесоюзний фінал гри «Зарниця», який проводився в м. Севастополь і прийняли участь 33 загону юнаків. У тому ж році, було затверджено нове Положення про військово-спортивну гру «Зарниця», відповідно до вимог якого учасники поділялися на 3 вікові груп: учні 3-4 класів, 5-6 класів та старші 7-8 класи, для кожної вікової групи затверджувалася програма навчання [5].

У 80-х роках за наказами Штабу цивільної оборони проводились змагання по цивільній обороні, так у 1981 році Центральним комітетом ЛКСМ України (Ленінська Комуністична Спілка Молоді), спільно зі Штабом Цивільної оборони УРСР проведений в м. Яворів Львівської області республіканський фінал «Зарниця - 81». У змаганнях прийняли участь юнармійські загони загальноосвітніх шкіл областей республіки та міст Київ та Севастополь із загальною кількістю учасників 540 осіб. Учасники змагань продемонстрували підготовку з цивільної оборони, практичні навички та виконання нормативів ЦО (цивільної оборони). Кращу підготовку до змагань по цивільній обороні показали загони Львівської, Миколаївської, Житомирської, Хмельницької, Ворошиловградської (Луганська), Сумської області та міста Севастополя. Але під час змагань було виявлено і ряд недоліків у підготовці, а саме:

- слабке натренованість в одяганні протигазів на «ураження», в наданні первинної медичної допомоги;

- нечіткі дії учасників змагань при спалаху ядерного вибуху;

- неякісне виготовлення ватна-марлевих пов⁵язок та не правильне проведення часткової санітарної обробки [6].

За результатами змагань штабами Цивільної оборони областей робились висновки, враховувались вказані недоліки та продовжувалась робота щодо підготовки учнів до наступних змагань. Крім того, для навчання, тренування учнів та підготовки до змагань з цивільної оборони залучали курси цивільної оборони областей, які фактично здійснювали навчання населення та просвітницьку роботу в сфері цивільної оборони, а в подальшому цивільного захисту України.

У 1987 році Центральним комітетом ЛКСМ України (Ленінська Комуністична Спілка Молоді), спільно зі Штабом Цивільної оборони УРСР та громадськими організаціями проведена в м. Рівне змагання з цивільної обороні «Орленок». В наказі Штабу Цивільної оборони УРСР чітко зазначалося, що підготовку юнармійських загонів до змагань з цивільної оборони здійснюють штаби та курси Цивільної оборони областей та м. Київ. В цих змаганнях прийняли участь 506 учасників, які демонстрували підготовку з цивільної оборони, практичні навички та виконання нормативів ЦО. Під час проведення змагань, крім позитивних показників, виявлялися і недоліки, які вносились до наказів штабів Цивільної оборони УРСР з метою подальшого контролю за підвищення рівня підготовки по сказаним напрямків. Так, наприклад, на змаганнях «Орленок» 1987 року встановлені такі недоліки:

- недостатні практичні навички при виконанні нормативів ЦО, особливо одягання та зняття захисних костюмів Л-1;

- використання несправних протигазів в зоні ураження;

- слабка підготовка в проведенні часткової санітарної обробки, частина загонів не укладалась в нормативний час [7].

В 1993 році Верховна рада України прийняла Закон України «Про Цивільну оборону України», одним із завдань Цивільної оборони України, як державної системи органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від надзвичайних ситуацій, є навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту та діяти в надзвичайних ситуаціях [8].

Нормативні документи 90-х років чітко визначили заходи щодо реалізації завдань Цивільної оборони, не виключенням стало і навчання населення, так підготовка вчителів початкової та основної школи з питань цивільної оборони здійснюється щорічно протягом одного дня під час зимових канікул. Викладачі предмета "Цивільна оборона" вищих навчальних закладів проходили підготовку під час методичних конференцій (зборів) один раз на три роки.

Населення проходило підготовку по групах:

- учні початкової та основної школи - за спеціальними програмами під керівництвом учителів;

- учні старшої школи та навчально-виховних закладів - за програмою допризовної підготовки;

- студенти вищих навчальних закладів - за спеціальними програмами [9].

Обізнаність вчителя та бажання передати знання учням є запорукою активності підростаючого покоління, готовність до освітніх експериментів, пробувати себе в різних видах діяльності.

До кола завдань утвореного Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (Міністерство), увійшло й сприяння формуванню культури безпеки життєдіяльності у дітей та молоді. За підтримки Міністерства спільно з зацікавленими організаціями у різні роки започатковано: у 1998 році Всеукраїнську гру-випробування «Котигорошко» у 1999 році створено Всеукраїнській громадський дитячий рух «Школа безпеки», підсумковим заходом якого є Всеукраїнський збір-змагання «Школа безпеки», з 2015 року проводиться Всеукраїнська дитячо-юнацька військово- патріотична гра "Сокіл" ("Джура"). Реалізовуючи різни напрямки позашкільної роботи (туристсько-краєзнавчий, фізкультурно-спортивний, військово-патріотичний), ці заходи ставлять собі за мету підготовку учнівської молоді до дій у надзвичайних ситуаціях [10].

Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура»), що є системною формою позакласної роботи з військово- патріотичного та морально-етичного виховання учнівської молоді поєднує змагання з фізкультурно-спортивного, туристсько-спортивного та краєзнавчого комплексу, військово-прикладного та суспільно-державницького комплексу. Учасниками гри є діти віком від 6 до 17 років. У програму гри, крім змагань з фізичної підготовки, подолання смуги перешкод на військовому полігоні, метання гранати, орієнтування і ціле вказання (виявлення ворожих об'єктів, визначення азимуту їх стояння і дистанції до них), радіо дисципліни (порядок передачі команд і постановки завдань по радіо), саперної підготовки, стрільби з АК-74 (або іншої гвинтівки), включені змагання Рятівник. Вони складаються з етапів надання домедичної допомоги пораненому та елементів рятувальних робіт. На етапах учасники на час виконують нормативи з одягання бойового одягу пожежного, здійснюють умовний порятунок потопаючого за допомогою кінця Олександрова, збивають навчальну ціль за допомогою пожежного обладнання, надають домедичну допомогу постраждалому, надають відповіді на тестові завдання щодо дій у надзвичайних ситуаціях та порядку укриття в захисних спорудах.

У 2020 році стало зрозуміло, що карантин у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), триватиме довше звичайних кількох тижнів, заклади освіти повинні були швидко переорієнтуватися на продовження навчання школярів на дистанційній формі навчання, включаючи і позаурочну діяльність.

Враховуючи введення дистанційного навчання Український державний центр національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді розмістив на своєму сайті теоретичні теми для вивчення в дистанційному режимі та окремі практичні теми, які не вимагають доступу до спеціального обладнання та/або спорядження (наприклад: «В'язання вузлів», «Вимірювання відстані на карті» тощо) [11].

Розроблення плану позаурочної роботи покладається на керівництво закладу, враховуючи матеріальні, технічні, кадрові можливості, пропозиції батьків та реальні бажання учнів. Позаурочна активність учнів, реалізація планів щодо отримання та удосконалення навичок та вмінь є одним з напрямків перспективного розвитку школи.

Висновки. Навчання населення дій у надзвичайних ситуацій і сьогодні є важливим напрямком системи цивільного захисту, а навчання дітей діям при виникненні аварій, катастроф у мирний і воєнний час є пріоритетним на даний час. Тому навчання школярів навичкам безпечного перебування в навколишньому середовищі, елементарним правилам поведінки в надзвичайних ситуаціях різними видами позашкільної активності спрятиме досягненню завдань навчально-виховного процесу щодо безпеки життєдіяльності учнів.

Література:

1. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві / В.О. Сухомлинський. - К.: Радянська школа, 1988. - 310 с.

2. Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 р. № 444. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/444-2013-%D0%BF#Text (дата звернення: 03.08.2023).

3. Канішевська Л. В. Теоретико-методологічні засади виховання соціальної зрілості старшокласників шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, у позаурочній діяльності / Любов Вікторівна Канішевська. - Київ: Стилос, 2001. - 342 с.

4. Приказ Министра просвещения Украинской ССР и начальника штаба гражданской оборони Украинской ССР от 11.01.1967 № 10/3 «О мерах улучшения обучения учащихся средних образовательньїх школ по предмету «Гражданская оборона». Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України). Ф.5356. Оп. 3.спр 9.

5. Зарниця // Піонерська правда: газета. -- 1967. -- 26 вересня (№ 77). -- С. 1.

6. Приказ начальника штаба гражданской оборони Украинской ССР от 20 июля 1981 года № 170 «О результатах соревнования по гражданской обороне на VI-м Республиканском финале «Зарница-81», посвященная XXVI сьезду КПСС». Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України). Ф.5356. Оп. 3.спр 25.

7. Приказ начальника штаба Гражданской оборони Украинской ССР от 30 июля 1987 року «О результатах соревнований по гражданской обороне на 5 Республиканском финале комсомольской военно-спортивной игрьі «Орленок», посвященной 70-летию Великого Октября». Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України). Ф.5356. Оп. З.спр 111.

8. Про Цивільну оборону України: Закон України від 3 лютого 1993 року № 2974-XII.

URL https://zakononline.com.ua/documents/show/150003 527297 (дата звернення: 03.08.2023).

9. Про затвердження Положення про Цивільну оборону України: постанова Кабінету Міністрів України від 10 травня 1994 р. № 299. URL https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/299-94-%D0%BF# (дата звернення: 03.08.2023).

10. Богданов Є.П. Підготовка учнівської молоді з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності в системі позашкільної освіти у 1970-2020 роках / Євген Богданов // Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка». 2021. Вип. 12 (44). С. 23-29.

11. Дистанційне навчання. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita (дата звернення: 03.08.2023).

Размещено на Allbest.ru