Методи розвитку мотивації молодшого персоналу Державної прикордонної служби України до дистанційного навчання

Размещено на http://allbest.ru

Методи розвитку мотивації молодшого персоналу Державної прикордонної служби України до дистанційного навчання

Торічний Олександр Володимирович

доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри психології, педагогіки та соціально економічних дисциплін факультету забезпечення оперативно-службової діяльності, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький,

Резнік Олег Григорович

кандидат психологічних наук, доцент кафедри вогневої та тактико-спеціальної підготовки, факультету безпеки державного кордону, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький

Анотація. У статті подано результати аналізу світового та вітчизняного досвіду використання підходів щодо мотивації під час традиційного та дистанційного навчання. Розглянуто можливі шляхи їх трансформації з метою використання для мотивації до дистанційного навчання молодших інспекторів Державної прикордонної служби України. Мотивацію до дистанційного навчання, авторами протрактовано, як безперервний процес впливу з боку викладача на тих, хто навчається з метою спонукання їх до якісного засвоєння, передбачених навчальними програмами матеріалів, відповідно до наданих для цього покрокових інструкцій, що забезпечить досягнення кінцевого результату навчання. Проаналізовано загально дидактичні теорії, а саме мотиваційну модель Д. Келера - ARCS, соціально-когнітивну теорію А. Бандури, а також навчання на основі внутрішньої мотивації - теорії Е. Десі та Р. Райана. Розглянуто підходи вітчизняних науковців до мотивації під час начання за дистанційної формою, запропоновано можливі шляхи їх оптимізації та трансформації для мотивації під час дистанційного навчання молодшого персоналу прикордонного відомстіва. Авторський підхід передбачає поєднання традиційних загально прийнятих мотиваційних теорій закордонних науковців з більш новими підходами вітчизняних дослідників, що зкореговані відповідно до особливостей дистанцйного навчання у сучасних умовах. Серед інших -авторами виділено такі методи внутрішньої мотивації молодших інспекторів прикордонної служби як: конкретизація навчальних цілей; сприяння метакогнітивніи обізнаності інспекторів (допомога у розумінні власних навчальних цілей); сприяння у самоорганізації і планування власної діяльності. До основних методів зовнішньої мотивації авторами віднесено: мотивацію через компетентність, що відображає сприйняття інспекторами своїх здібностей та ефективності своїх навчальних зусиль методом зовнішніх нагород.

Ключові слова: мотивація до навчання, дистанційне навчання, молодші інспектори прикордонної служби, професійна компетентність, професійна підготовка, підвищення кваліфікації.

Torichnyi Oleksandr Volodymyrovych Doctor of pedagogical sciences, professor, professor of department of psychology, pedagogics, social and economic disciplines, National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi, Khmelnytskyi

Reznik Oleg Hryhorovych Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor of the Department of Fire and Tactical Special Training, Faculty of State Border Security, National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi, Khmelnytskyi

METHODS OF DEVELOPING MOTIVATION OF JUNIOR STAFF OF THE STATE BORDER GUARD SERVICE OF UKRAINE FOR DISTANCE LEARNING

мотивація дистанційне навчання інспектор прикордонна служба

Постановка проблеми. Застосування дистанційного навчання для підвищення кваліфікації молодших інспекторів прикордонної служби є надзвичайно актуальним з точки зору економії головного навчального ресурсу - часу на підготовку. Актуальність, зокрема, посилюється в контексті необхідності охоплення більшої кількості молодшого персоналу Державної прикордонної служби України з метою підвищення ефективної охорони та оборони державного кордону в умовах відсічі збройної агресії з боку російської федерації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням мотивації до навчально - пізнавальної діяльності було присвячено роботи таких світових науковців як А. Бандури [4], Д. Келера [3], Р. Райана та М. Десі [5], та ін. У вітчизняному освітньому просторі загальну концепцію мотивації до навчання розглянуто такими науковцями як Ю. Колос і Ю. Федоренко [1] та ін., загальні аспекти мотивації до діяльності розглядав В. Співак [2]. Мотивацію у контексті дистанційного навчання вивчали: О. Дробот [6], І. Ляшенко [8], О. Макаревич [8] та ін. Питання впровадження дистанційного навчання у систему підготовки персоналу державної прикордонної служби України у своїх роботах досліджували: І. Блощинський [10] та А. Машталер [11]. Загалом дослідниками відзначена позитивна роль мотивації під час дистанційного навчання, як майбутніх офіцерів так і молодшого персоналу. Однак незважаючи на їх увагу до цього питання, дослідження щодо формування методів мотивації до дистанційного навчання молодшого персоналу прикордонного відомства не проводилось.

Мета статті - аналіз світового та вітчизняного досвіду використання підходів щодо мотивації у традиційному і дистанційному навчанні, а також визначення можливих шляхів їх оптимізації та трансформації для мотивації молодших інспекторів Державної прикордонної служби України під час дистанційного навчання.

Виклад основного матеріалу. Дистанційне навчання за останнє десятеліття вийшло на принципово новий рівень. У сучасних умовах ця форма навчання стоїть на ряду із її традиційним (очним) варіантом. Як відомо, дистанційне навчання принципово відрізняється від традиційного у контексті роботи передусім тих, хто навчається, у центрі навчального процесу за дистанційною формою стоїть здобувач освіти. Однією із найнагальніших проблем у сучасній педагогічній науці постає досягнення ефективності навчального процесу за дистанційною формою через призму мотивації тих, хто навчається. Дистанційне навчання, у роботах науковців, здебільшого постає як навчання, що не передбачає присутнісь здобувача освіти у аудиторії, а здійснюється через Internet та інші мережі, при цьому викладач розробляє програму, дидактичний матеріал та інструкції для самостійної роботи студента [1]. За таких умов мінімізується час безпосереднього впливу на здобувача освіти з боку викладача, що в свою чергу знівельовує більшість традиційних методів мотивації. У своїх роботах науковці переважно трактують мотивацію ,як сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають людину до діяльності, визначають поведінку, форми діяльності, надають цій діяльності спрямованості, орієнтованої на досягнення особистих цілей і цілей організації [2]. У частині вивчення закордонного досвіду мотивації до навчання зазначимо, що одним з перших, хто дослідив цей феномен, був Джон Келлер. Науковець запропонував наступну модель - ARCS (Attention, Relevance, Confidence, Satisfaction). У моделі виокремлено чотири основні компоненти мотивації в процесі навчання: це- увага, актуальність, впевненість, задоволення. Модель припускає, що при розробці навчальних матеріалів слід зосередитися на тому, щоб привернути увагу учнів, зробити зміст релевантним їхнім потребам та інтересам, зміцнити впевненість учнів у своїх здібностях, а також забезпечити почуття задоволеності від досягнень [3].

Особливої уваги заслуговють роботи А. Бандури, а саме, його соціально- когнітивна теорія. Науковець наголошував на важливості ролі навчання на основі спостереження, самоефективності та мотивації. Теорія припускає, що під час навчання, студентам потрібно надати можливість спостерігати і моделювати поведінку експертів, зміцнення віри в самоефективність і заохочення до активної участі, може підвищити мотивацію і покращити результати навчання[4]. Водночас, теорія самодетермінації Е. Десі та Р. Райана - підкреслює важливість внутрішньої мотивації та задоволення основних психологічних потреб (автономії, компетентності, спорідненості) для оптимального навчання та успішності. Теорія припускає, що програми навчання повинні створювати можливості для автономії, підтримувати почуття компетентності учнів і сприяти соціальній взаємодії для посилення мотивації та залучення [5].

Серед вітчизняних науковців, що досліджували методи розвитку мотивації до дистанційного навчання, науковий інтерес представляють роботи О.Дробот, яка до основних мотиваційних важелів у дистанційному навчанні, відносить доступність навчальних матеріалів, зменшення інтенсивності навчального навантаження, можливість дистанційно отримувати індивідуальні консультації [6]. У свою чергу О. Маркевич вказує на використання для мотивації засобів гейміфікації, що робить навчальний процес значно цікавішим для здобувачів освіти і створюють спиятливе навчальне середовище [7]. Науковий інтерес також представляють роботи І.Ляшенко які присвячені розвитку мотивації студентів до дистанційного навчання в умовах вищої школи, у яких дослідниця вказує на необхідності чіткого роз'яснення цілей навчання, а також чіткій організації навчальних матеріалів під час навчання [8]. Виходячи з вище викладеного, у загальному вигляді, мотивацію до дистанційного навчання - доцільно протрактувати, як безперервний процес впливу з боку викладача на тих, хто навчається з метою спонукання їх до якісного засвоєння, передбачених навчальними програмами, матеріалів, відповідно до наданих для цього покрокових інструкцій, що забезпечить досягнення кінцевого результату навчання.

У контексті дистанційного навчання молодших інспекторів Державної прикордонної служби принагідно зазначимо, що основними його організаторами є науково-педагогічний склад, а також, головний центр дистанційного навчання на базі Національної академії державної прикордонної служби України. Разом з тим, аналіз вимог керівних документів, щодо організації професійної підготовки та підвищення кваліфікації молодшого складу прикордонного відомства України [9], приводить до висновку, що використання засобів дистанційного навчання у підготовці молодшого персоналу є обов'язковим. Водночас, аналіз основних наукових праць, щодо використання дистанційної форми навчання персоналу прикордонного відомства України [10-11] вказує на те, що методи розвитку мотивації прикордонників-інспекторів не визначені. Сутність вибраного підходу до оптимізації формування методів мотивації молодшого персоналу прикордонного відомства полягає у трансформації ретроспективних підходів, під сучасну динамічність дистанційного навчання.

Передусім, виокремлено такий метод мотивації молодшого персоналу до дистанційного навчання, як конкретизація навчальних цілей. Заохочувати молодших інспекторів ставити перед собою конкретні, вимірювані, досяжні, актуальні та обмежені в часі навчальні цілі. Ці цілі можуть бути пов'язані з набуттям конкретних знань або навичок, що мають відношення до їхньої службової ролі та місця, як інспекторів прикордонної служби. Встановлюючи чіткі цілі, інспектори формують відчуття напрямку та мети, що підвищує їхню мотивацію і зосередженість на дистанційному навчанні. Наступним серед методів, виділено мотивацію через сприяння метакогнітивній обізнаності інспекторів, допомагаючи їм зрозуміти власні навчальні цілі. Це включає в себе розвиток розуміння своїх сильних і слабких сторін, навчальних уподобань і стратегій ефективного навчання. Ставши більш обізнаними, інспектори можуть приймати обґрунтовані рішення щодо вибору відповідних навчальних ресурсів, управління своїм часом і відповідної адаптації своїх навчальних стратегій.

Дієвими методом мотивації для молодшого персоналу буде самоорганізація і планування власної діяльності. Для цього необхідно надавати інспекторам-прикордонникам рекомендації щодо ефективних методів планування та організації дистанційного навчання. Це передбачає навчання їх тому, як розбивати великі навчальні цілі на менші, керовані завдання, створювати навчальні графіки та визначати пріоритети своєї навчальної діяльності. Ці навички допомагають інспекторам залишатися організованими, ефективно використовувати свій час і зберігати відчуття контролю над процесом навчання.

Серед методів мотивації, ефективним може бути самомоніторинг прогресу у результаті навчання. У ролі мотиватора виступає уміння інспекторів відстежувати власний навчальний прогрес та стимулює на досягнення кращих результатів. Це можна зробити за допомогою самооцінки, рефлексивних практик або використання інструментів відстеження прогресу. Регулярно оцінюючи власне розуміння та визначаючи сфери, які потребують подальшої уваги, молодший персонал зможе коригувати свої навчальні стратегії та шукати додаткову підтримку чи ресурси за потреби. Надати інспекторам можливість регулювати та адаптувати свої навчальні стратегії на основі їхнього прогресу та мінливих потреб. Це включає самостійне коригування методів навчання, пошук додаткових навчальних ресурсів чи рекомендацій, а також отримання зворотного зв'язку від колег чи викладачів. Беручи на себе активну роль у регулюванні свого навчання, інспектори розвивають почуття відповідальності та самостійності, що підвищує їхню мотивацію та залученість.

Як мотиватор, можуть бути дієвими рефлексія та самооцінка, заохочення інспекторів до рефлексивних практик, таких як ведення щоденників або самооцінка, щоб оцінити свій навчальний досвід. Така рефлексія допомагає їм визначити успішні стратегії, сфери, що потребують вдосконалення, та засвоєні уроки. Аналізуючи процес навчання, інспектори можуть приймати обґрунтовані рішення про те, як оптимізувати своє навчання і постійно вдосконалювати свої навички, зворотний зв'язок. Сприяння самооцінці шляхом надання інспекторам критеріїв або рубрик для оцінки власних результатів навчання. Також одним із дієвих шляхів до мотивації інспекторів-прикордонників, а саме впровадження підходу саморегульованого навчання. Цей підхід може дати персоналу цінні навички, які виходять за рамки їхнього досвіду дистанційного навчання і дає їм можливість продовжувати свій професійний розвиток протягом усієї кар єри.

У якості дієвого мотиватора, може виступати просування на основі їх компетентностей. У моделях навчання на основі майстерності інспектори переходять на наступний рівень навчання лише тоді, коли вони продемонстрували майстерність на поточному рівні. Таке просування на основі компетентності гарантує, що інспектори мають міцний фундамент перед тим, як перейти на наступний рівень, що посилює їхнє почуття досягнення і майстерності. Це також гарантує, що інспектори добре підготовлені до викликів наступних рівнів навчання. Окремо зазначимо про потенційну дієвість у мотивації до дистанційного навчання молодшого інспекторського складу прикордонного відомства соціальної когнітивної теорії. Припускаємо, що буде ефективним застосовування принципів соціальної когнітивної теорії, створюючи можливості для інспекторів спостерігати, моделювати та взаємодіяти з експертами-практиками та колегами, по службі підвищуючи свою мотивацію та самоефективність.

Соціальна когнітивна теорія стверджує, що люди навчаються, спостерігаючи та наслідуючи інших, для розвитку мотивації молодшого персоналу під час дистанційного навчання дієвим буде навчання через спостереження. У контексті дистанційного навчання інспекторів пропонується створити можливості для тих, хто навчається спостерігати за експертами-практиками та колегами, які здійснюють свою діяльність щодо прикордонної служби, прикордонного контролю, процесах прийняття рішень та виконанні інших важливих завдань. Спостерігаючи за компетентними особами, інспектори можуть отримати нові знання, навички та стратегії шляхом вікарного навчання. Моделювання, як засіб мотивації до дистанційного навчання прикордонників-інспекторів, може стати ефективним за умови, коли інспектори імітують поведінку і дії, які вони спостерігають. У контексті дистанційного навчання інструктори можуть надавати навчальні відео, симуляції або віртуальні сценарії, які демонструють ефективні практики і стратегії. Інспектори можуть потім моделювати цю поведінку, закріплюючи отримані знання та вдосконалюючи свої навички.

Цінним мотиватором може виступати систематична взаємодія під час навчання з експертами-практиками. Викладачі можуть мотивувати до навчання проводячи віртуальні сесії або вебінари, де інспектори можуть брати участь у дискусіях і звертатися за порадами до досвідчених фахівців за різними напрямками службової діяльності. Така взаємодія дасть інспекторам можливість ставити запитання, отримувати інформацію та зворотній зв'язок, тим самим підвищуючи їхню мотивацію та самооцінку. У ролі мотиватора, дієвим також буде взаємодія з колегами під час навчання. Соціально- когнітивна теорія також підкреслює важливість взаємодії та співпраці з колегами. В умовах дистанційного навчання, сприяння створенню онлайн- спільнот або дискусійних форумів, дає можливість інспекторам спілкуватися та взаємодіяти зі своїми колегами. Спільні заходи, такі як групові проекти або завдання з вирішення проблем, дозволяють інспекторам вчитися один в одного, обмінюватися думками та колективно створювати знання. Взаємодія з колегами посилює мотивацію, створює мережі соціальної підтримки та сприяє розвитку переконань у власній ефективності. Соціально-когнітивна теорія робить сильний акцент на самоефективності, яка відноситься до віри людини у власну здатність успішно виконати конкретне завдання або досягти бажаних результатів. У контексті дистанційного навчання інспекторів, створення досвіду, який дозволяє їм досягти успіху, надання конструктивного зворотного зв'язку та визнання їхніх досягнень, може підвищити їхню самоефективність. Коли інспектори спостерігають і взаємодіють з експертами та колегами, їхня впевненість у власній здатності ефективно виконувати завдання прикордонного контролю зростає.

Серед мотиваторів внутрішнього рівня можуть бути ефективними надання автономії здобувачам освіти під час навчання. У дистанційному навчанні молодших інспекторів прикордонної служби важливо розробляти навчальні програми, які пропонують інспекторам вибір і можливості для самоспрямування. Цього можна досягти, надаючи інспекторам різні варіанти навчальної діяльності, дозволяючи їм встановлювати навчальні цілі та пропонуючи гнучкість у виборі темпу і ресурсів. Надання інспекторам автономії сприяє формуванню у них почуття відповідальності та мотивації до активної участі в навчанні.

До внутрішніх мотиваторів доцільно також виділити мотивацію через компетентність, що відображає сприйняття інспекторами своїх здібностей та ефективності своїх навчальних зусиль. Мотивації матиме позитивну динаміку за умови коли навчальні програми будуть розроблені таким чином, щоб поступово нарощувати і розвивати знання, навички та впевненість інспекторів у своїх силах. Ставлячи складні, але досяжні навчальні завдання, надаючи чіткі інструкції та підтримку, пропонуючи можливості для практики та зворотного зв'язку, інспектори можуть відчути почуття майстерності та завершеності. Це сприяє внутрішній мотивації, оскільки вони визнають свою компетентність і прагнуть до постійного вдосконалення. Внутрішня мотивація підживлюється почуттям задоволення та самореалізації, які виникають у процесі навчання. Навчальні програми повинні включати цікавий і змістовний навчальний досвід, який відповідає інтересам, цінностям і професійним цілям інспекторів. Цього можна досягти за допомогою вирішення реальних проблем, аналізу конкретних ситуацій, інтерактивних симуляцій або автентичних сценаріїв. Пов'язуючи зміст навчання з практичним досвідом інспекторів і підкреслюючи його актуальність, вони з більшою ймовірністю отримають внутрішнє задоволення і мотивацію.

Орієнтація на майстерність підкреслює фокус на навчанні та особистісному зростанні, а не на зовнішніх винагородах чи порівняннях. Навчальні програми повинні заохочувати інспекторів до прийняття мислення, орієнтованого на майстерність, де акцент робиться на процесі навчання і прагненні до досконалості. Цьому можна сприяти, підкреслюючи цінність зусиль, наполегливості та стійкості перед викликами. Виховуючи орієнтацію на майстерність, інспектори з більшою ймовірністю будуть зацікавлені та наполегливі у навчанні, керуючись внутрішньою мотивацією до вдосконалення та досягнення особистої майстерності. Інтегруючи метод внутрішньої мотивації в дистанційне навчання молодших інспекторів прикордонної служби, ми можемо створювати навчальні програми, які використовують їхню природну допитливість, автономію і прагнення до компетентності та зав'язків. Такий підхід сприяє внутрішній мотивації інспекторів, що призводить до постійного залучення, задоволення та глибшого відчуття задоволення і реалізації їхнього навчального шляху.

З метою розвитку мотивації, ефективним буде налагодження персоналізованого зворотного зв'язку, як зовнішнього мотиватора, зосереджуючи при цьому увагу на визнанні сильних сторін прикордонників- інспекторів та їхніх досягнень. Зворотній зв'язок підкреслює конкретні сфери, в яких інспектори досягли успіху, посилюючи їхню мотивацію та підвищуючи їхню впевненість у собі. Крім того, він визначає сфери, які потребують вдосконалення, надаючи вказівки та пропозиції щодо підвищення ефективності їхньої роботи. Звертаючись як до сильних сторін, так і до сфер, що потребують вдосконалення, персоналізований зворотний зв'язок підтримує збалансований підхід до зростання та розвитку.

У ролі сильних зовнішніх мотиваторів можуть виступати методи зовнішніх винагород. Пропонувати зовнішні винагороди, такі як сертифікати або значки визнання, щоб відзначити досягнення інспекторів і посилити їхню мотивацію до досягнення успіху в дистанційному навчанні. Дієвими можуть бути запровадження таблиці лідерів або рейтингової системи, які відображатимуть прогрес та результати діяльності інспекторів в електронному навчанні. Це створює відчуття здорової конкуренції та заохочує інспекторів прагнути до вищих військових звань або посад. Публічна демонстрація їхніх досягнень може сприяти створенню дружнього, мотивуючого середовища, в якому інспектори надихаються перевершити своїх колег і досягти нових рівнів успіху.

Висновки. Отже, проведене дослідження вказує на необхідність зосередження основних зусиль під час мотивації молодшого персоналу прикордонного відомства саме на внутрішній мотивації. Серед методів внутрішньої мотивації молодшого персоналу прикордонного відомства до дистанційного навчання виділено такі: конкретизація навчальних цілей; сприяння метакогнітивній обізнаності інспекторів (допомога у розумінні власних навчальних цілей); сприяння у самоорганізації і планування власної діяльності; самомоніторинг прогресу у результаті навчання; рефлексія та самооцінка, заохочення інспекторів до рефлексивних практик; просування на основі їх компетентностей; просування на основі компетентності (перехід на вищий рівень навчання тільки після засвоєння попереднього); застосовування принципів соціальної когнітивної теорії (створюючи можливості для інспекторів спостерігати, моделювати та взаємодіяти з експертами- практиками та колегами, по службі). До потенційно найдієвіших методів зовнішньої мотивації віднесено мотивацію через компетентність, що відображає сприйняття інспекторами своїх здібностей та ефективності своїх навчальних зусиль, фокусування на навчанні та особистісному зростанні. На завершення нами виділено метод зовнішніх нагород, як потенційно найменш дієвий.

Перспективними, серед наукових розвідок у даному напрямку, стануть пошуки шляхів та способів проведення експериментальних перевірок ефективності зазначених методів, а також формування мотиваційних стратегій для дистанційного навчання молодших інспекторів прикордонної служби.

Література:

1. Колос Ю.З., Федоренко Ю.П. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності студентів під час дистанційного навчання іноземних мов. Гуманітарний вісник Національного університету імені Юрія Кондратюка: зб. наук. праць. Полтава: 2020. Вип. №1-2 (7), с. 21-28.

2. Співак В.В. Мотивація як засіб ефективного менеджменту персоналу підприємств. Вісник Хмельницького національного університету, 2010, № 6.T. 2, с.178-181.

3. Keller, J. M. An integrative theory of motivation, volition, and erformance. Technology, Instruction, Cognition, and Learning: №6(2).2008, р.79-104.

4. Bandura, A. Self-efficacy: The exercise of control. W. H. Freeman/Times Books/ Henry Holt & Co, 1997, р. 122-147.

5. Ryan R. M., Deci E. L. Self-determination theory: Basic psychological needs in motivation, development, and wellness. Guilford Press, 2017, р.109-134.

6. Дробот О. В. Мотивація студентів до дистанційного навчання в умовах пандемії. Психологія та соціальна робота, 2020, №1 (51), с.69-85.

7. Макаревич О. О. Гейміфікація як невід'ємний чинник підвищення ефективності елементів дистанційного навчання. Молодий вчений, 2015. №. 2 (6), с. 279-282.

8. Ляшенко І.В. Розвиток мотивації студентів до дистанційного навчання у вищій школі. Освітологічний дискурс, 2015, №1 (9), с 150-157.

9. Про підготовку особового складу Державної прикордонної служби України у 2022 році. Наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22 грудня 2021 року № 694.

10. Блощинський І. Г. Теоретичні та методичні основи професійної підготовки фахівців Державної прикордонної служби України з використанням технологій дистанційного навчання : дис.…д-ра пед. наук : 13.00.04. Хмельницький, 2016. 552 с.

11. Машталер А. М. Розвиток професійної компетентності офіцерів-прикордонників у системі підвищення кваліфікації засобами дистанційного навчання : дис..…канд. пед. наук : 13.00.04. Хмельницький, 2015. 224 с.

Размещено на Allbest.ru