Дидактична ситуація як засіб формування інтелектуально-оцінювальних умінь здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти в інформаційно-комунікаційному середовищі

Размещено на http://allbest.ru

Харківський національний педагогічний університет

імені Г. С. Сковороди

Дидактична ситуація як засіб формування інтелектуально-оцінювальних умінь здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти в інформаційно-комунікаційному середовищі

Усиченко Олена Вікторівна здобувачка

третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти,

кафедра освітології та інноваційної педагогіки,

м. Харків

Анотація

У статті проаналізовано й узагальнено різні наукові погляди щодо визначення суті поняття «дидактична ситуація». З'ясовано, що в сучасній педагогіці дидактична ситуація розглядається як запланована та спеціально організована ситуація, в рамках якої здійснюється навчання, формування знань, умінь та навичок здобувачів освіти.

Визначено структуру дидактичної ситуації, яка включає мету, предмет вивчення, засоби навчання, суб'єктів освітнього процесу, навчальну діяльність, освітнє середовище. Серед характерних рис дидактичної ситуації виділено інтерактивність, динамічність і адаптивність, яка виявляється в можливості коригування та пристосування до потреб, інтересів, можливостей здобувачів освіти.

Розкрито роль інформаційно-комунікаційного середовища у формуванні інтелектуально-оцінювальних умінь здобувачів закладів професійної (професійно-технічної) освіти, що полягає в покращенні доступу до інформації, сприянні активному й інтерактивному навчанню, розвитку цифрових навичок.

Установлено, що за характером навчально-пізнавальної діяльності розрізняють репродуктивні, продуктивні й творчі дидактичні ситуації. Репродуктивна дидактична ситуація передбачає вирішення здобувачами освіти стандартних завдань і відтворення визначених способів дій. Продуктивна дидактична ситуація орієнтована на самостійний вибір оптимальних методів для досягнення навчальної мети. Творча дидактична ситуація спрямована на пошук власних, оригінальних способів вирішення навчального завдання.

Доведено доцільність використання дидактичних ситуацій у формуванні інтелектуально-оцінювальних умінь здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти, яка вбачається в можливостях стимулювання їхньої активної мисленнєвої діяльності під час вирішення таких ситуацій: критично аналізувати, класифікувати факти і події, структурувати інформацію, порівнювати об'єкти, виділяти суттєве і концентруватися на ньому, узагальнювати отримані дані та результати, співвідносити отримані результати з поставленою метою, здійснювати самоконтроль і самооцінку.

Визначено низку факторів, які обґрунтовують доцільність використання у професійній освіті дидактичних ситуацій із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій для формування інтелектуально-оцінювальних умінь здобувачів: інформатизація освітнього процесу, підвищення мотивації та ефективності навчання, розвиток критичного мислення, індивідуалізація навчання, стимулювання співробітництва та комунікації, підготовка до роботи в умовах сучасного ринку праці.

Ключові слова: дидактична ситуація, інтелектуально-оцінювальні вміння, здобувач освіти, професійно-технічна освіта, інформаційно-комунікаційне середовище.

Abstract

Didactic situation as a means of forming intellectual and evaluative skills of students of professional (professional-technical) education in the information and communication environment

Usychenko Olena Viktorivna Postgraduate student of the Department of Education and Innovative Pedagogy, H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv

The article analyzes and summarizes different scientific views on the essence of the concept "didactic situation". It has been established that modern pedagogy considers didactic situation as a planned and specially organized situation, within which learning, formation of knowledge, skills and abilities of students are carried out.

The structure of didactic situation is defined, which includes the purpose, subject of study, teaching tools, subjects of the educational process, learning activities, educational environment. Interactivity, dynamism and adaptability, which manifests itself in the possibility of adjustment and adaptation to the needs, interests and capabilities of students, are identified among the characteristic features of a didactic situation.

The role of information and communication environment in forming intellectual and evaluative skills of students of professional ( professional-technical) education is revealed, which consists of better access to information, promotion of active and interactive learning, development of digital skills.

It has been established that according to the nature of learning and cognitive activity a distinction is made between reproductive, productive and creative didactic situations. Reproductive didactic situation involves students solving standard tasks and reproducing certain ways of action. A productive didactic situation focuses on the independent choice of optimal methods to achieve the learning objectives. A creative didactic situation is aimed at finding their own, original ways of solving the learning task.

The appropriateness of didactic situations in forming intellectual and evaluative skills of students of professional ( professional-technical ) education is proved, which is seen in the ability to stimulate their active thought activity when solving such situations: critically analyze, classify facts and events, structure information, identify and focus on the essential, generalize obtained data and results, correlate the results with the goal, to carry out self-control and self-assessment.

A number of factors have been identified that justify the expediency of using didactic situations with the use of information and communication technologies in professional education to form intellectual and evaluative skills of students: informatization of the educational process, increasing motivation and learning efficiency, development of critical thinking, individualization of learning, stimulating cooperation and communication in the modern labour market.

Keywords: didactic situation, intellectual and evaluative skills, students, professional-technical education, information and communication environment.

Вступ

Постановка проблеми. В умовах глобальної цифровізації різних сфер життєдіяльності українського суспільства й інтеграції у світовий інформаційний простір відбувається трансформація сучасної освітньої парадигми в напрямі підвищення значущості інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у забезпеченні ефективності й результативності навчання.

Активне впровадження ІКТ у сучасну освітню практику супроводжується зростанням потоку інформації, що вимагає вміння працювати з нею та уникати можливих негативних наслідків її впливу. Останнім часом серед різних ризиків, пов'язаних з отриманням інформації, поширився негативний вплив пропаганди й дезінформації, тому вміння обробляти, критично аналізувати й оцінювати інформацію дає здобувачам освіти можливість приймати усвідомлені рішення, не підкоряючись і не стаючи жертвою інформаційного перевантаження.

Зазначені вміння ми визначаємо як інтелектуально-оцінювальні вміння, оскільки їхні складові є компонентами культури мислення й належать до сфери інтелектуально-оцінювальної діяльності особистості. Значущість і необхідність таких умінь в умовах інформатизації освіти актуалізують проблему пошуку ефективних шляхів їх формування у здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти в інформаційно-комунікаційному середовищі (ІКС).

Одним із дієвих способів формування вмінь, у тому числі й інтелектуально-оцінювальних, є створення дидактичних ситуацій, оскільки вони дають можливість стимулювати здобувачів до активного та результативного навчання, сприяють розвитку вільної творчої атмосфери, ефективному засвоєнню знань, умінь та навичок.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У розв'язанні досліджуваної проблеми ми спираємось на праці, в яких висвітлюються різні її аспекти: теоретичні й методичні засади використання дидактичних ситуацій в освітньому процесі (В. Андрієвська, К. Копаниця, Н. Оліференко, Л. Ричкова, Л. Сивенко та інші); створення інформаційно-комунікаційного середовища (ІКС) й формування критичного мислення здобувачів освіти (О. Гриценчук, П. Жежнич, Є. Заяць, В. Конаржевська, О. Потапчук, О. Соколюк, І. Ставицька, І. Таможська, Т. Хачумян та інші).

Аналіз наукової літератури дав можливість з'ясувати, що вітчизняними вченими досягнуто значних результатів щодо обґрунтування та розробки ефективних способів формування знань, умінь і навичок здобувачів освіти засобами ІКТ, зокрема: висвітлено суть технологічного підходу до моделювання дидактичних ситуацій; визначено особливості використання комп'ютера в межах дидактичних ситуацій у навчанні; розроблено технологію проектування дидактичних ситуацій в ІКС закладів освіти тощо. Проте проблема створення дидактичних ситуацій, спрямованих на виявлення здобувачами освіти інтелектуально-оцінювальних умінь потребує наукового розв'язання.

Мета статті - розкрити суть та обґрунтувати доцільність використання дидактичної ситуації як засобу формування інтелектуально-оцінювальних умінь здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти в ІКС.

Виклад основного матеріалу

Для досягнення мети нашого дослідження, насамперед, необхідно проаналізувати й узагальнити різні наукові підходи щодо визначення ключового поняття «дидактична ситуація», оскільки в його тлумаченні різними вченими можуть існувати певні розбіжності.

Поняття «ситуація» має широкий спектр значень та відіграє важливу роль у багатьох галузях психологічної і педагогічної науки. У ході педагогічної діяльності, під час взаємодії між суб'єктами освітнього процесу виникають різні ситуації.

Провідні психолого-педагогічні дослідження, присвячені створенню та ефективній реалізації ситуацій в освітньому процесі, містять різні визначення поняття «ситуація».

У словниковій літературі «ситуація» (від франц. situation - положення, обстановка) визначається як система зовнішніх умов, факторів, що впливають на суб'єкта і детермінують його діяльність поряд з суб'єктивними внутрішніми умовами й факторами [1, с. 171]

В. Андрієвська визначає дидактичну ситуацію як сукупність дидактичних умов, створених учителем і реалізованих в освітньому процесі для забезпечення діяльнісного ставлення школярів до опанування знань, умінь і навичок [2, с. 6].

За визначенням К. Копаниці, дидактична ситуація являє собою визначену, цілеспрямовано створену систему дидактичних умов, які зумовлюють діяльність суб'єктів освітнього процесу в певному проміжку часу з метою розвитку особистості суб'єктів навчально-пізнавальної діяльності [3, с. 173].

З погляду Л. Сивенко, дидактична ситуація являє собою динамічну систему взаємодій суб'єктів навчання з об'єктом пізнання, складовими якої виступають пізнавальні труднощі, що випливають із необхідності врахування наявних умов у навчальній групі та в системі взаємовідносин суб'єктів навчання, а також шляхи подолання цих труднощів. Мета введення дидактичних ситуацій в освітній процес полягає у створенні сприятливих умов для виявлення розумових, емоційних і творчих потенційних можливостей здобувача під час організації пізнавальної і практичної діяльності [4].

Щодо цільового призначення дидактичних ситуацій, Л. Ричкова і Т. Набока зазначають, що будь-яка дидактична ситуація має відповідати конкретним навчальним завданням, а самі дидактичні ситуації мають виконувати визначені педагогічні функції.

Обґрунтовуючи значення дидактичних ситуацій, вчені наголошують на тому, що в освітньому процесі має бути перенесений акцент з маніпулювання діями учнів на створення дидактичних ситуацій, які відображають суб'єкт-об'єктну взаємодію вчителя й учнів з об'єктом пізнання [5].

Учені зазначають, що дидактична ситуація має динамічний та інтерактивний характер, і наголошують на важливості цілепокладання [3; 6; 7]. Існує думка, що всі ситуації, як невід'ємна складова освітнього процесу, характеризуються певним рівнем невизначеності дій учасників. Цю проблему можна вирішити шляхом введення в ситуації освітнього процесу дидактичної мети.

Для викладача мета, яка конкретизується в кожній дидактичній ситуації, представляє певне професійне, дидактичне завдання, що поєднує змістову, мотиваційну й операційну складові, і постає як синтез цих аспектів діяльності викладача в межах певної дидактичної ситуації. Дидактичні ситуації є результатом цілеспрямованої науково обґрунтованої роботи учасників освітнього процесу [3].

Компоненти, що складають структуру дидактичної ситуації, включають предмет, який має бути освоєний, засоби навчання, суб'єктів освітнього процесу (студент, викладач), і навчальну діяльність. Під час проектування дидактичної ситуації необхідно враховувати її комплексний та динамічний характер у контексті змісту, дій, організації та управління.

Ми погоджуємося з ученими [3; 8], які до структури дидактичної ситуації включають також середовище, оскільки воно є важливою основою для педагогічного впливу.

У науковій літературі освітнє середовище визначається як «сукупність умов і впливів, які створюють основу для навчання, виховання, розвитку учнів» [8, с. 493]. Згідно визначеної І. Ахновською структури освітнього середовища, одним з важливих його компонентів є інформаційно-комунікаційний [9].

У науковій літературі інформаційно-комунікаційне середовище розглядається як сукупність умов, що забезпечують навчальну роботу здобувача з інформаційними ресурсами за допомогою ІКТ.

До головних аспектів значущості створення ІКС з метою формування інтелектуально-оцінювальних умінь здобувачів закладів професійної (професійно-технічної) освіти можна віднести такі:

- покращення доступу до інформації, що дає можливість розширити зміст навчального матеріалу, надати більш широкі можливості для досліджень;

- сприяння активному й інтерактивному навчанню в наслідок розширення можливостей для викладачів створювати дидактичні матеріали, що включають мультимедійні елементи, симуляції, візуалізації та інтерактивні завдання;

- можливість автоматизувати адміністративні завдання, спростити процес створення та розповсюдження матеріалів, забезпечити онлайн-контроль, оцінки, самооцінки;

- сприяння розвитку цифрових навичок студентів, навчанню ефективно та безпечно працювати з комп'ютерами, програмним забезпеченням, що є важливим аспектом у сучасному інформаційному суспільстві.

Зазначені переваги ІКС створюють значні можливості для застосування засобів ІКТ у різних видах дидактичних ситуацій.

У дослідженні В. Андрієвської [2] проаналізовано та систематизовано різні наукові погляди щодо класифікації дидактичних ситуацій. У залежності від характеру навчально-пізнавальної діяльності розрізняють репродуктивні, продуктивні й творчі дидактичні ситуації. У репродуктивній дидактичній ситуації здобувачі вирішують типові, стандартні завдання, відтворюючи визначені способи виконання дій у сприятливих дидактичних умовах. Продуктивна дидактична ситуація орієнтована на самостійність вибору здобувачами відомих методів і способів виконання дій для вирішення навчального завдання. У цьому випадку вони мають проявляти активність та ініціативу в процесі пошуку та вибору потрібних інструментів для вирішення поставлених завдань.

Творча дидактична ситуація означає, що здобувачі мають провести навчальний експеримент з метою досягнення нового й оригінального результату. У межах цієї ситуації розробляються власні способи вирішення завдань, генеруються нові ідеї, розкривається творчий потенціал здобувачів.

М. Гадецький і Т. Хлєбнікова [10] виокремлюють такі етапи реалізації творчої дидактичної ситуації: усвідомлення, постановка вчителем проблеми, її формулювання; пошук принципу вирішення проблеми; обґрунтування знайденого принципу, його теоретична, конструкторська і технологічні розробки; конкретизація і доведення гіпотези; конструкторська розробка ідеї винаходу; розвиток і розробка задуму; розробка плану експериментальної перевірки гіпотези, плану практичного здійснення винаходу, розробка плану реалізації задуму, ідеї і проблеми; практична перевірка гіпотези, практична реалізація задуму, винаходу.

Створення дидактичної ситуації розпочинається з розробки її проєкту, який включає опис можливих варіантів діяльності здобувачів і викладача, передбачення підсумкового результату, набір критеріїв і обмежень, що допоможуть прийняти оптимальні рішення.

Л. Ричкова і Т. Набока в педагогічному проектуванні ситуацій виокремлюють чотири етапи: моделювання, розробка проєкту, прийняття рішення та конструювання [5, с. 81].

Під час розробки проєкту дидактичної ситуації потрібно визначити набір ключових навичок, умінь і компетенцій, які здобувач має засвоїти в процесі вирішення ситуації, розробити пакет завдань, спрямованих на оволодіння цими уміннями й компетенціями, а також вибрати можливі варіанти об'єкту вивчення.

Моделювання дидактичної ситуації полягає в доборі навчального матеріалу і побудові логічної схеми його викладу, адаптацію змісту до рівня знань і життєвого досвіду здобувачів освіти, аналіз матеріалу з їхньої точки зору, а також розробку методичних прийомів і засобів навчання для ефективного подання інформації.

Моделювання дидактичної ситуації на засадах технологічного підходу являє собою побудову упорядкованої системи педагогічних категорій, як-от цілі, зміст, методи, засоби і форми організації навчання, характер діяльності тощо.

Ці категорії мають технологічні характеристики (ознаки, риси, властивості), що дозволяють їх класифікувати, групувати та ділити. При побудові моделі дидактичної ситуації важливим є єдність змістового та операційного компонентів [3].

Під час конструювання змісту ключовим аспектом є оптимальне поєднання методів та їх добір відповідно до дидактичної ситуації, цілей навчання та рівня знань здобувачів освіти.

Ми згодні з думкою Н. Понамарьової [11], що дидактичні ситуації стимулюють активну мисленнєву діяльність суб'єкту навчання, в умовах якої він має критично проаналізувати ситуацію, виявити всі її компоненти, співвідношення і взаємозв'язки між ними, характер та особливості перешкод на шляху до вирішення начального завдання тощо.

З огляду на цей аспект, вважаємо, що створення в ІКС освітнього закладу науково розроблених дидактичних ситуацій позитивно вплине на формування інтелектуально-оцінювальних умінь здобувачів освіти.

У нашому досліджені, на підставі аналізу різнопланових процесів інтелектуально-оцінювальної діяльності, ми виокремили такі групи інтелектуально-оцінювальних умінь [12]:

- пізнавально-логічні (інтелектуально-мисленнєві операції, логічне осмислення матеріалу, раціональне запам'ятовування, аналіз навчальної ситуації тощо);

- інтелектуально-інформаційні (пошук інформації та її обробка, застосування інформації у професійній діяльності);

- перетворювально-творчі (перенесення дій у нову ситуацію, формулювання проблем, припущень, спростовування хибного, знаходження варіантів розв'язання проблеми, формулювання пізнавальних запитань тощо);

- рефлексивно-самооцінювальні (критичне оцінювання результатів власної діяльності на основі аналізу інформації, прийняття рішень на основі аналізу й оцінки наукових фактів, а також інформації, що отримується в процесі самоосвітньої діяльності).

Доцільність використання у професійній освіті дидактичних ситуацій із застосуванням ІКТ для формування інтелектуально-оцінювальних умінь здобувачів обґрунтована низкою факторів:

1. Інформатизація освітнього процесу. Упровадження ІКТ в професійну освіту дозволяє використовувати різні програми, застосунки й онлайн-ресурси, що надає широкі можливості у створенні дидактичних ситуацій.

Використання у дидактичних ситуаціях інтерактивних підручників, веб-конференцій, віртуальних лабораторії та інших інструментів значно збагатить процес оволодіння знаннями й уміннями, зробить його більш доступним для здобувачів.

2. Підвищення мотивації. Використання інтерактивних програм та мультимедійних ресурсів у дидактичних ситуаціях дає можливість здобувачам краще взаємодіяти з навчальним матеріалом, робить навчання більш цікавим та захоплюючим, що сприятиме підвищенню їхньої мотивації та більш глибокому засвоєнню знань, умінь та навичок.

3. Підвищення ефективності навчання. За допомогою ІКТ можливо забезпечити інтерактивне та індивідуалізоване навчання, що сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу. Дидактичні ситуації, створені з використанням інтерактивних програм, надають здобувачам можливість активної участі в процесі навчання, вирішення завдань, отримання зворотного зв'язку та самоперевірки.

4. Розвиток критичного мислення. Доступ до інформаційних ресурсів через мережу Інтернет (віртуальні бібліотеки, музеї, репозиторії, банки даних тощо) дає здобувачам освіти можливість розвивати навички роботи з інформацією: активно досліджувати, аналізувати і систематизувати дані, порівнювати і зіставляти факти, узагальнювати, і на цій основі робити обґрунтовані висновки. Студенти зможуть навчитися шукати, оцінювати та використовувати інформацію з різних джерел. Це сприятиме розвитку навичок критичного мислення, як-от аналіз, синтез, оцінка та прийняття обґрунтованих рішень тощо.

.Індивідуалізація навчання. Інформаційні технології дають можливість створювати дидактичні ситуації, які враховують індивідуальні потреби студентів.

За допомогою різних онлайн-інструментів і програм можна адаптувати навчальний матеріал під різний рівень складності, надавати додаткові матеріали для більш глибокого вивчення, а також здійснювати зворотний зв'язок та підтримку в режимі реального часу.

6. Стимулювання співробітництва та комунікації. ІКТ надають різні інструменти та платформи для співпраці та комунікації між студентами та викладачами. Дидактичні ситуації, що ґрунтуються на таких технологіях, можуть сприяти взаємодії та обміну знаннями між здобувачами, співпраці в рамках групових проєктів, а також розвитку навичок комунікації в онлайн-середовищі.

7. Підготовка до роботи в умовах сучасного ринку праці. У сучасному інформаційному суспільстві володіння інформаційними технологіями підвищує конкурентоздатність фахівця, оскільки робить його роботу більш ефективною, продуктивною, підвищує якість результатів праці. Використання ІКТ в освітньому процесі дозволяє створювати дидактичні ситуації, які краще відповідають сучасним реаліям та вимогам ринку праці. Зазначені технології можуть бути використані для створення симуляцій, віртуальних лабораторій, онлайн-курсів та інших інтерактивних заходів, які допоможуть здобувачам краще зрозуміти та застосувати навчальний матеріал на практиці.

Висновки

Отже, поняття «дидактична ситуація» розуміємо як сукупність обставин, умов, створених викладачем з метою забезпечення ефективного навчального впливу. У сучасній педагогіці дидактична ситуація розглядається як запланована та спеціально організована ситуація, в рамках якої здійснюється навчання, формування знань, умінь та навичок здобувачів освіти.

Дидактична ситуація передбачає наявність освітньої мети, яка визначає зміст та методи навчання. Цілі дидактичних ситуацій можуть бути різноманітними і залежати від вікових та індивідуальних особливостей здобувачів, а також від теми та мети певного заняття. У дидактичній ситуації здобувач бере активну участь у здобутті знань, здійснює пошук інформації, вирішує завдання, аналізує та оцінює отримані знання та досвід. Слід зазначити, що дидактична ситуація може бути спрямована не тільки на засвоєння знань, але й формування вмінь та навичок, особистісних якостей, таких як самостійність, відповідальність, креативність тощо.

Важливими рисами дидактичної ситуації виступають інтерактивність, динамічність і адаптивність, тобто здатність бути зміненою та пристосованою до потреб та можливостей здобувачів освіти, вона може бути коригована залежно від їхньої успішності, інтересів і мотивації, що сприяє більшій ефективності освітнього процесу.

Література

1. Словник-довідник з професійної педагогіки / За ред. А. В. Семенової. Одеса: Пальміра, 2006. С. 171.

2. Андрієвська В. М. Проектування дидактичних ситуацій у навчанні молодших школярів з використанням комп'ютера : автореф. дис... канд. пед. наук : 13.00.09. Харків, 2009. 20 с.

3. Копаниця К. Технологічний підхід до моделювання дидактичних ситуацій. Вісник Львівського Університету. Серія педаг. 2009. Вип. 25. Ч. 2. С. 170-177.

4. Сивенко Л. М. Дидактичні ситуації та їх роль в розвитку розумових здібностей школярів. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Харкв, 2001. № 22. С. 21-28.

5. Ричкова Л. В., Набока Т. І. Ситуаційна технологія як засіб удосконалення управління взаємодією викладача і студентів. Розвиток інтелектуальних умінь і творчих здібностей учнів та студентів у процесі навчання дисциплін природничо-математичного циклу: матеріали ІІ Міжнародної дистанційної науково-методичної конференції, березень 2017. Суми : ФОП Цьома С. П., 2017. Ч. 2. С. 81-82.

6. Сивенко Л. М. Дидактичні ситуації як компонент педагогічного процесу. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Харків, 2001. № 24. С. 44-51.

7. Андрієвська В. М., Олефіренко Н. В. Дидактичні ситуації з використанням комп'ютера у навчанні молодших школярів. Електронне наукове фахове видання «Інфо^мац^^н^ технології і засоби навчання». Вип. 4(8). Київ. 2008. URL: https://journal.iitta.gov.ua/ index.php/itlt/article/view/98/84

8. Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти : підруч. Київ: Грамота, 2012. 504 с.

9. Ахновська І. О. Теоретичні засади формування освітнього середовища в контексті економіки знань. Економіка і організаціяу^равл^ння. 2018. Вип. 4. С. 26-34.

10. Гадецький М. В., Хлєбнікова Т. Н. Організація навчального процесу в сучасній школі. Харків : Веста : Ранок, 2004. 136 с.

11. Пономарьова Н. О. Педагогічні умови використання навчальних задач у навчанні інформатиці : автореф. дис.…канд. пед. наук : 13.00.01. Харків, 1998. 17 с.

12. Усиченко О. В. Формування інтелектуально-оцінювальних умінь здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти у процесі навчання. Теорія та методика навчання та виховання. № 50. 2021. С. 165-173.

References

1. Slovnyk-dovidnyk z profesiinoi pedahohiky [Handbook Dictionary of Professional Pedagogy] / Za red. A.V. Semenovoi. Odesa : Palmira, 2006. S. 171.

2. Andriievska V. M. Proektuvannia dydaktychnykh sytuatsii u navchanni molodshykh shkoliariv z vykorystanniam kompiutera [Designing of didactic situation in teaching primary school pupils with the use of computer]: avtoref. dys... kand. ped. nauk : 13.00.09. Kharkiv, 2009. 20 s.

3. Kopanytsia K. Tekhnolohichnyi pidkhid do modeliuvannia dydaktychnykh sytuatsii [Technological approach to modelling didactic situations]. Visnyk Lvivskoho Universytetu - Bulletin of the Lviv University. Seriia pedah. 2009. Vyp. 25. Ch. 2. S. 170-177.

4. Syvenko L. M. Dydaktychni sytuatsii ta yikh rol v rozvytku rozumovykh zdibnostei shkoliariv [Didactic situations and their role in the development of pupils' mental abilities]. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu - Pedagogy, psychology and biomedical problems of physical education and sport. Kharkv, 2001. № 22. S. 21-28.

5. Rychkova L. V., Naboka T. I. Sytuatsiina tekhnolohiia yak zasib udoskonalennia upravlinnia vzaiemodiieiu vykladacha i studentiv [Situational technology as a means of improving teacher-student interaction management]. Rozvytok intelektualnykh umin i tvorchykh zdibnostei uchniv ta studentiv u protsesi navchannia dystsyplin pryrodnycho-matematychnoho tsyklu - Developing the intellectual skills and creativity of pupils and students in natural-mathematical disciplines: materialy II Mizhnarodnoi dystantsiinoi naukovo-metodychnoi konferentsii, berezen 2017. Sumy : FOP Tsoma S. P., 2017. Ch. 2. S. 81-82.

6. Syvenko L. M. Dydaktychni sytuatsii yak komponent pedahohichnoho protsesu [Didactic situations and their role in the development of pupils' mental abilities]. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu. - Pedagogy, psychology and biomedical problems of physical education and sport. Kharkiv, 2001. № 24. S. 44-51.

7. Andriievska V. M., Olefirenko N. V. Dydaktychni sytuatsii z vykorystanniam kompiutera u navchanni molodshykh shkoliariv [Didactic situations with the use of the computer in the education of primary school pupils]. Elektronne naukove fakhove vydannia «Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia» - Electronic scientific professional publication «Information Technologies and Teaching Tools» . Vyp. 4(8). Kyiv. 2008. URL: https://journal.iitta.gov.ua/ index.php/itlt/article/view/98/84

8. Savchenko O. Ya. Dydaktyka pochatkovoi osvity - Didactics of primary education: pidruch. Kyiv: Hramota, 2012. 504 s.

9. Akhnovska I. O.Teoretychni zasady formuvannia osvitnoho seredovyshcha v konteksti ekonomiky znan [Theoretical foundations for the formation of an educational environment in the context of the knowledge economy]. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia - Economics and organisation of management 2018. Vyp. 4. S. 26-34.

10. Hadetskyi M. V., Khliebnikova T. N. Orhanizatsiia navchalnoho protsesu v suchasnii shkoli [Organisation of educational processes in the modern school]. Kharkiv : Vesta : Ranok, 2004. 136 s.

11. Ponomarova N. O. Pedahohichni umovy vykorystannia navchalnykh zadach u navchanni informatytsi [Pedagogical conditions of using cognitive tasks in learning informatics]: avtoref. dys.…kand. ped. nauk : 13.00.01. Kharkiv, 1998. 17 s.

12. Usychenko O. V. Formuvannia intelektualno-otsiniuvalnykh umin zdobuvachiv profesiinoi (profesiino-tekhnichnoi) osvity u protsesi navchannia. [Formation of intellectual and evaluative skills of students of professional (professional-technical) education in the learning process]. Teoriia ta metodyka navchannia ta vykhovannia - Theory and methodology of learning and education. №50. 2021. S. 165-173.

Размещено на Allbest.ru