Теоретичні засади та інструментарій організації самостійної роботи з навчальної дисципліни "Academic English" для майбутніх магістрів міжнародних відносин

Размещено на http://allbest.ru

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

Теоретичні засади та інструментарій організації самостійної роботи з навчальної дисципліни «Academic English» для майбутніх магістрів міжнародних відносин

Набока Олена Миколаївна кандидат філологічних наук, доцент,

завідувачка кафедри іноземних мов гуманітарних факультетів

м. Одеса

Анотація

У статті висвітлюється проблема організації самостійної роботи з навчальної дисципліни «Academic English» для магістрів міжнародних відносин. Самостійна робота є діяльністю пізнавального характеру, яка має на меті оволодіння професіоналізмом у процесі автономного навчання без прямої участі викладача, але під його загальним управлінням. Ця робота майбутніх магістрів міжнародних відносин на заняттях з «Academic English» спрямована на розширення знань та вмінь в англомовній комунікативній діяльності, оволодіння методами наукового пошуку, розвиток дослідницької компетентності особистості, її пізнавальної мотивації, аналітичного мислення, рефлексії.

Пріоритетними теоретичними підходами організації самостійної роботи у процесі викладання зазначеної навчальної дисципліни є компетентнісний та діяльнісний. Теоретичними засадами у контексті цих підходів є такі, як-от: застосування самостійних завдань, що мають на меті поетапний розвиток здатності до наукової усної та письмової комунікації; формування готовності до застосування цифрових технологій; підготовка до співпраці в колективній діяльності; забезпечення постійного розвитку наукового тезаурусу; орієнтація студентів на рефлексію результатів самонавчання як професіоналів.

До того ж є доцільним сприяти особистісній автономії студента, що дозволяє реалізувати його власний потенціал, а також забезпечувати оволодіння сенсами та процедурами діяльності, паралельно впливаючи власною майстерністю на її результативність. У якості інструментарію організації самостійної роботи були сформовані самостійні завдання таких видів:аналітично-підготовчі (аналіз наукової інформації з основних аспектів курсу «Academic English», вибір наукових праць, цитат, термінів, академічних кліше, підготовка до доповідей, дискусій); дослідницькі (вивчення особливостей вживання лексичних одиниць, граматичних структур в текстах, утворення словників, конспектування, реферування повідомлень); продуктивно-творчі (написання анотацій до статей, резюме, розробка критеріїв оцінювання відповідей).

Ключові слова: самостійна робота, магістр, міжнародні відносини, завдання, академічна англійська мова.

Abstract

Theoretical principles and toolkit for the Organization of independent work on «Academic English» for future masters of international relations

Naboka Olena Mykolaivna Doctor of Philosophy in Linguistics, Associate Professor, Head of Department of Foreign Languages for Humanities, Odessa I. I. Mechnikov National University, Odesa

The article highlights the problem of organizing independent work in the academic discipline «Academic English» for masters of international relations. Independent work is an activity of a cognitive nature, which aims to master professionalism in the process of autonomous learning without the direct participation of a teacher, but under his general management.

This work of the future masters of international relations is aimed at expanding knowledge and skills in communicative activity, mastering the methods of scientific research, developing the research competence of an individual, his cognitive motivation, analytical thinking, and reflection.

The priority theoretical approaches to the organization of independent work in the process of teaching «Academic English» are competency-based and activity-based. The theoretical principles in the context of these approaches are as follows: the use of independent tasks aimed at the gradual development of the ability to scientific oral and written communication; formation of readiness for the use of digital technologies; preparation for cooperation in collective activities; constant development of the scientific thesaurus; orienting students to reflect on the results of selfstudy.

In addition, it is advisable to promote the personal autonomy of the student, which allows him to realize his own potential, as well as to ensure the mastery of the meanings and procedures of the activity, while simultaneously influencing its effectiveness with his own skill. Independent tasks of the following types were formed as a toolkit for organizing independent work: analytical and preparative (analysis of scientific information on the main aspects of the «Academic English», selection of scientific works, terms, academic cliches, preparation for reports, discussions); research (studying the peculiarities of the use of lexical units, grammatical structures in texts, formation of dictionaries, note-taking, abstracting of messages); productive and creative (writing annotations to articles, summaries, developing criteria for evaluating answers).

Keywords: independent work, master's degree, international relations, task, Academic English.

Вступ

Постановка проблеми. Одним з найважливіших питань професійної підготовки майбутніх магістрів міжнародних відносин є забезпечення високого рівня володіння ними іноземними мовами, насамперед англійською. Саме тому набуває пріоритетним є впровадження форм та методів навчання, які б активізували когнітивні здібності, особистісні якості, іншомовну комунікативну діяльність здобувачів вищої освіти. Серед таких методів самостійна робота є дидактично потужною у аспекті формування та актуалізації мовних знань та мовленнєвих умінь майбутніх професіоналів.

Окреслена проблема пов⁵язана з такими важливими науково-практичними завданнями, як-от формування професійної компетентності майбутніх магістрів міжнародних відносин, їхньої загальної культури, гуманістичних цінностей, аналітичного мислення, самостійності, організованості, дисциплінованості тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Деякі питання зазначеної проблеми є дотичними до найостанніших досліджень у ракурсі формування іншомовної комунікативної компетентності у майбутніх фахівців технічного профілю, впровадження самостійної роботи на заняттях з іноземних мов тощо [1], [2]. Поряд з цим, проблема організації самостійної роботи на заняттях саме з навчальної дисципліни «Academic English» для магістрів міжнародних відносин потребує більш глибокого дослідження.

Мета статті - розкрити теоретичні засади та завдання самостійної роботи як основний інструментарій її організації для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня на заняттях з освітньої компоненти «Academic English» у процесі професійної підготовки майбутніх дипломатів.

Виклад основного матеріалу

Важливими теоретичними підходами до організації самостійної роботи на заняттях з «Academic English» є компетентнісний та діяльнісний. Наголосимо, що самостійна робота суттєво впливає на оволодіння магістрами міжнародних відносин такими важливими компетентностями, як-от комунікативна, соціальна, міжкультурна, науково-пізнавальна,прогностична, рефлексивна тощо. Слід підкреслити, що поняття «компетентність» згідно з лінгвістичними довідковими джерелами є властивістю тієї особистості, яка має сформовані знання в певній галузі, добре обізнана з предметом трудової діяльності; компетентність ґрунтується на знанні та свідчить про кваліфікованість [3, c. 445].

Натомість у спеціалізованих джерелах акцентується на тому, що компетентність відображає ступінь відповідності знань, умінь, досвіду особистості рівню складності тих професійних завдань, які вона здатна виконати. До того ж компетентність віддзеркалює набір якостей майбутнього професіонала, наприклад, комунікабельність, ініціативність, організованість, а також різноманітні здатності: до співробітництва, командної діяльності, логічного мислення, вибору та доцільного використання інформації, самооцінки тощо [4]. самостійний міжнародний магістр english

До того ж М. Князян правомірно підкреслює, що поняття «компетентність» відображає певні аспекти професійної діяльності особистості, наприклад, «оптимально використовувати набуті знання у професійній діяльності (когнітивно-гносеологічний аспект); фахово орієнтовані вміння (праксеологічний аспект); спілкування, взаємодія (комунікативний аспект); самооцінка ефективності власної діяльності (рефлексивний аспект)» [4, с. 69-70].

Окрім цього, важливими засадами організації самостійної роботи здобувачів вищої освіти є положення експертів Ради Європи щодо ключових компетентностей, котрі слід формувати у майбутніх професіоналів. Наголосимо на тому, що в ракурсі професійної підготовки фахівців у галузі міжнародних відносин пріоритетними є такі компетентності, як соціально-політична, полікультурна, комунікативна, інформаційна, компетентність професійного саморозвитку [5].

Згідно рекомендацій Ради Європи провідними серед ключових компетентностей особистості є автономна дія, вміння функціонувати в соціально гетерогенних групах, інтерактивне застосування засобів [5], отож неабиякого значення набувають вимоги до формування в процесі самостійної роботи науково-пізнавальних умінь здобувача вищої освіти, котрі формуються саме в ході самостійної роботи: структурувати, систематизувати, узагальнювати ту інформацію, яку отримує студент на заняттях, поглиблювати свої знання, включати їх у більш широкий контекст використання, пов⁵язувати кожний елемент нової наукової інформації з тим чи іншим сегментом професійної діяльності.

Не менш важливим у смисловому полі компетентнісного підходу є забезпечення формування

- здатності програмувати свою діяльність;

- готовності аналізувати, оцінювати, коригувати власні дії та вчинки на кожному з її етапів;

- вмінь використовувати цифрові технології задля підвищення результативності своєї праці;

- ефективної соціальної взаємодії з іншими;

- здатності до комунікації у науковому середовищі.

Проєкція окреслених вище положень, запропонованих у контексті компетентнісного підходу, на площину професійної підготовки майбутніх магістрів міжнародних відносин, дозволяє сформувати такі теоретичні засади організації самостійної роботи студентів на заняттях з «Academic English»:

- упровадження самостійних завдань, спрямованих на системний, поетапний розвиток здатності до наукової усної та письмової комунікації англійською мовою;

-формування готовності до ефективного використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, своєрідної цифровізації власної інтелектуально-пізнавальної діяльності задля досягнення її максимальної результативності;

- підготовка здобувачів вищої освіти до командної діяльності, співпраці в ході виконання колективних самостійних завдань дослідницького характеру;

- орієнтація студентів на збагачення свого науково-професійного тезаурусу;

- формування здатності до самоорганізації у розробці та втіленні власного пізнавального маршруту, систематичній рефлексії його результатів.

Переходячи до аналізу діяльнісного підходу як важливого методологічного орієнтира для ефективної організації самостійної роботи студентів за освітнім компонентом «Academic English», є доречним схарактеризувати його основний категоріальний апарат. Отож зазначимо, що поняття «діяльність» відображає таку форму активного ставлення людини до світу, зміст котрої віддзеркалює його усвідомлене цілеспрямоване перетворення. Будь-яка діяльність містить такі обов⁵язкові складові, як-от потребу, мету, засоби, процес і результат; її характеристиками є суб'єктивність та предметність.

Діяльнісний підхід дозволяє сформувати важливі теоретичні засади організації самостійної роботи, а саме: діяльність, яка виконується в режимі особистісної автономії дозволяє кожному студенту розкрити себе й реалізувати власний потенціал; діяльність та особистість, яка її виконує, знаходяться у стані постійного взаємовпливу: з одного боку, особистість оволодіває ціннісними сенсами, процедурами діяльності, що формує її як професіонала; з іншого боку, вона впливає на характер цієї діяльності, та власною вправністю, майстерністю визначаючи ступінь її ефективності. Розкриваючи сутність самостійної роботи здобувачів вищої освіти, акцентуємо, що це є діяльність пізнавального характеру, яка має на меті оволодіння професіоналізмом у процесі автономного навчання без прямої участі викладача, але під його загальним управлінням. Самостійна робота майбутніх магістрів міжнародних відносин на заняттях з «Academic English» спрямована на розширення знань та вмінь в англомовній комунікативній діяльності, оволодіння методами наукового пошуку, розвиток дослідницької компетентності особистості, її пізнавальної мотивації, аналітичного мислення, рефлекси.

Наголосимо, що можливість вияву самостійності, дослідницької позиції, інтелектуальної ініціативи дозволяє актуалізувати не лише вміння у всіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, говорінні, письмі, читанні), але й здатність аналізувати, порівнювати, синтезувати, узагальнювати властивості, характеристики тих мовних явищ, котрі вивчаються на заняттях з «Academic English». Отож відбувається розвиток здатності до комунікації у академічному середовищі, пізнавальних здібностей, системи професійно спрямованих теоретичних знань.

Для того, щоб ефективно організувати самостійну роботу на зазначених заняттях, всі самостійні завдання були класифіковані нами відповідно до ступеня реалізації самостійності, актуалізації дослідницьких дій, втілення творчості.

Отже у якості інструментарію організації самостійної роботи нами були сформовані самостійні завдання таких видів:

- аналітично-підготовчі (передбачали аналіз наукової інформації з основних аспектів курсу «Academic English», підбір наукових праць за певною темою, вибір цитат з них, термінів, академічних кліше тощо, підготовку доповідей, матеріалу для дискусій та обговорень);

- дослідницькі (мали на меті аналіз особливостей вживання лексичних одиниць, граматичних структур в текстах професійної спрямованості, утворення словників, конспектування, реферування актуальних інформаційних повідомлень);

- продуктивно-творчі (орієнтували здобувачів вищої освіти на написання анотацій до статей, резюме, розробку критеріїв оцінювання усних або письмових робіт, наприклад, доповідей, презентацій, аргументів у дискусіях тощо).

Так, за темою «Академічний дискурс» студентам було запропоноване аналітично-підготовче завдання на підбір інформації до дискусії «English as the Academic Lingua Franca»; до того ж вони наприкінці практичного заняття мали виконати продуктивно-творче завдання з оцінки повноти та переконливості тих аргументів, котрі були наведені здобувачами освіти протягом дискутування.

Натомість протягом самостійної роботи за темою «Англомовний науковий текст» аналітично-підготовчі завдання мали на меті оволодіння студентами вимогами щодо цитування, аналіз ідей та їх порівняння, чіткий переклад наукових заголовків.

Дослідницькі завдання орієнтували на укомплектування бібліографії за певною темою, конспектування наукових джерел відповідно до обраної проблеми, аналіз ключових позицій науковців, визначення структури статей. Специфіка теми «Сучасні лексико-граматичні тенденції в англомовному науковому тексті» визначила впровадження дослідницьких завдань, метою яких було вибрати із статей терміни та проаналізувати вживання цих лексичних одиниць відповідно до міжнародних правил політичної коректності.

До того ж здобувачі вищої освіти мали у форматі зазначених завдань вибрати з певного тексту професійно спрямовану лексику й схарактеризувати специфіку її функціонування (а саме іменників, прикметників, дієслів, прислівників). Неабиякий інтерес у магістрантів викликало дослідницьке завдання на вибір та аргументацію вживання фразеологізмів у наукових текстах, дотичних до сфери міжнародних відносин. Окрім цього важливим було й дослідницьке завдання з характеристики сутності та контексту вживання у таких текстах академічних кліше, скорочень, символів, умовних позначень. Після цього здобувачі вищої освіти мали розробити власний словник академічних кліше, що сприяло значному розширенню індивідуального фонду професійно спрямованої лексики кожного студента, вмінь її використовувати у тому чи іншому контексті, мотивування до постійного саморозвитку майбутніх магістрів міжнародних відносин.

Наголосимо, що з метою узагальнення й систематизації отриманих студентами знань у процесі наукового пошуку нами були організовані доповіді за темами «Academic vocabulary: rules and trends», «Academic grammar: peculiarities and trends», що дозволило не лише систематизувати отриману інформацію, але и сформувати аналітичне мислення майбутніх професіоналів, їхню культуру викладу наукового матеріалу, здатність використовувати цифрові технології.

Варто акцентувати в цьому контексті й на тому, що актуальним є питання формування академічної доброчесності, що спонукало у форматі відповідної теми запропонувати аналітично-підготовчі завдання з формулювання вимог до оформлення посилань, цитат, перифраз як засобів репрезентації виконаного аналізу наукових думок. Студенти мали схарактеризувати та виконати пряме та вторинне цитування й підготувати матеріал до дискусії «Plagiarism and Academic Dishonesty».

За темою «Анотування, резюмування, реферування англомовних текстів за фаховим спрямуванням» самостійну роботу було організовано з використанням переважно продуктивно-творчих завдань. Утім до початку їх упровадження магістранти мали виконати аналітично-підготовчі завдання з аналізу видів анотацій, особливостей написання резюме наукових статей з питань міжнародних відносин, зовнішньої політики, суспільних комунікацій та регіональних студій.

До того ж здобувачі вищої освіти аналізували реферування як процес згортання первинної інформації. Мотивувало до пізнавальної діяльності й аналітично-підготовче завдання із систематизації правил оформлення анотації (підбору лексичних одиниць, граматичних структур, визначення ключових слів). Поряд з цим продуктивно-творчі завдання передбачали самостійне написання анотації та резюме наукової статті за темою, запропонованою викладачем. Специфіка теми заняття «Міжнародні зустрічі та переговори» визначила необхідність упровадження аналітично-підготовчих завдань з характеристики типів зустрічей, ролі головуючого, технік ведення дискусії.

Дослідницькі завдання орієнтували здобувачів вищої освіти на аналіз та репрезентацію в усній й письмовій формах власного життєвого досвіду (навчання, професійної діяльності, наукової роботи, функціонування в соціумі). Продуктивно-творчі завдання націлювали на організацію дискусій за круглим столом. Для цього студентам магістратури необхідно було підготувати найбільш вагомі аргументи за темою, котра була запропонована, систематизувати їх, зробити прогноз можливої реакції на аргументацію співрозмовників, підібрати ту термінологію, яка використовується в ході дискусії за певною проблемою. Наступним етапом було безпосереднє проведення такого круглого столу, наприклад, за темою «The Art of Negotiating».

Не менш важливою для формування глибоких знань студентів за темою «Аналіз і оцінювання дипломатичних та міжнародних документів» була самостійна робота, організована у форматі її аналітично-підготовчих завдань, наприклад, вивчити особливості аналітичних довідок та звітів, схарактеризувати специфіку контент-аналізу та івент-аналізу. Натомість дослідницьке завдання мало на меті репрезентацію інформаційно-аналітичних структур.

За темою «Конференції, наукові диспути. Публічні виступи» здобувачі у процесі виконання аналітично-підготовчих завдань вивчали правила написання тез, подання заявки на участь у науково-практичних конференціях. У контексті цієї теми дослідницьке завдання передбачало підготовку презентації отриманих результатів наукового пошуку, а продуктивно-творче завдання орієнтувало на розробку здобувачами вищої освіти критеріїв оцінювання цієї презентації. Наголосимо, що саме в процесі усних відповідей, перевірки виконаних самостійних завдань (організованих дискусій, бесід, подання результатів досліджень у вигляді презентацій та їх оцінювання) відбувався поточний контроль знань здобувачів вищої освіти.

Висновки

Важливими теоретичними підходами організації самостійної роботи у процесі викладання навчальної дисципліни «Academic English» для магістрів міжнародних відносин є компетентнісний та діяльнісний. У контексті зазначених підходів є доцільним сформулювати такі теоретичні засади організації окресленої роботи: утворення та застосування самостійних завдань, що мають на меті поетапний розвиток здатності до наукової англомовної усної та письмової комунікації; формування готовності здобувачів вищої освіти до застосування цифрових технологій; підготовка студентів до співпраці в колективній діяльності; забезпечення постійного розвитку науково-професійного тезаурусу майбутніх магістрів міжнародних відносин; орієнтація студентів на рефлексію результатів самонавчання як професіоналів. Окрім цього має сенс сприяти особистісній автономії студента, що дозволяє реалізувати його власний потенціал, а також забезпечувати оволодіння особистістю сенсами та процедурами діяльності, паралельно впливаючи власною майстерністю на її результативність.

Інструментарієм організації самостійної роботи були такі самостійні завдання, як-от: аналітично-підготовчі (що спрямовували студентів на аналіз наукової інформації, підбір наукових праць, вибір цитат з них, академічних кліше тощо, підготовку доповідей); дослідницькі (котрі були націлені на вивчення особливостей вживання лексики, граматичних структур в текстах, утворення словників, конспектування, реферування); продуктивно-творчі (що орієнтували здобувачів вищої освіти на написання анотацій, резюме, розробку критеріїв оцінювання доповідей, презентацій, аргументів у дискусіях). Перспективним дослідженням цієї проблеми може бути розробка педагогічної моделі та технології формування професіоналізму майбутніх магістрів міжнародних відносин.

Література

1. Прошкін, В.В., Романюк, Д.Х. Комунікативна компетентність студентів-іноземців - майбутніх бакалаврів архітектури та містобудування: вимоги та методичні прийоми формування на початковому етапі. Перспективи та інновації

Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина». Ки+їв: Видавнича група «Наукові перспективи», 2023. №210(28). С. 371-379. https://doi.org/10.52058/ 2786-4952-2023-10(28)-371-379

2. Князян, М.О., Панченко, І.В., Весна, Т.В. Самостійна робота з використання франкомовного пісенного матеріалу в процесі підготовки майбутніх бакалаврів філології. Перспективи та інновації. Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина». Київ : Видавнича група «Наукові перспективи», 2022. №2 10(15). С. 164-175. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-10(15)-164-175

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / УкладЛ голов. ред. В.Т. Бусел. Ки+їв ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. 1440 c.

4. Князян, М.О. Система формування самостійно-дослідницької діяльності майбутніх учителів іноземних мов у процесі ступеневої підготовки: Дис..…д-ра пед. наук: 13.00.04 / Князян Маріанна Олексіївна. Ізмаїл, 2007. 445 с.

5. Definition and Selection of Competencies. Theoretical and Conceptual Foundations (DESECO). Strategy Paper on Key Competencies. An Overarching Frame of Reference for an Assessment and Research Program - OECD (Draft), www.kaapeli.fi/~vsy/eaea/ policy/b/DeSeCo.doc.

References

1. Proshkin, V.V., Romaniuk, D.Kh. (2023). Komunikatyvna kompetentnist stud.-inozemtsiv - maibut. bakalavriv arkhitektury ta mistobuduvannia: vymohy ta metod. pryiomy formuv. na pochatk. etapi [Communicative competence of foreign students - future bachelors of architecture and urban planning: requirements and methods of training at the initial stage]. Perspekt. ta innovatsii nauky. Ser. «Ped.», Ser. «Psykh.», Ser. «Med.». Kyiv: Vyd. hrupa «Nauk. perspektyvy». №10 (28). S. 371-379. https://doi.org/ 10.52058/2786 -4952-2023-10(28)-371-379

2. Kniazian, M.O., Panchenko, I.V., Vesna, T.V. (2022). Samostiina robota z vykoryst. frankomov. pisennoho mater. v protsesi pidhotovky maibut. bakalavriv filolohii [Independent work on the use of French lang. song material in the process of training future bachelors of philology]. Perspekt. ta innovatsii nauky. Ser. «Ped-ka», Ser. «Psykh-», Ser. «Medyts.». Kyiv : Vyd. hrupa «Nauk. perspekt.». №2 10(15). S. 164-175. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022- 10(15) -164-175

3. Velykyi tlumachnyi slo^vnyk suchasnoi ukrainskoi movy [The large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language] / Uklad. i holov. red. V.T. Busel. Kyiv; Irpin: VTF «Perun»ЃC2004. 1440 c.

4. Kn[az\an,M.O. (2007). Systema formuvannia samostiino-doslidnytskoi diialnosti maibutnikh uchyteliv inozemnykh mov u protsesi stupene^voi pidhoto^vky [The system of formation of independent research activities of future teachers of foreign languages in the process of graduate training]: Dys. ... d-ra ped. nauk: 13.00.04 / Kniazian Marianna Oleksiivna. Izmail. 445 s.

5. Definition and Selection of Copeeces. Theoretical and Conceptual Foundations (DESECO). Strategy Paper on Key Competencies. An Overarching Frame of Reference for an Assessment and Research Program - OECD (Draft), www.kaapeli.fi/~vsy/eaea/policy/ b/DeSeCo.doc.

Размещено на Allbest.ru