Розвиток дослідницької компетентності магістрантів як наукова категорія

Размещено на http://allbest.ru

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Розвиток дослідницької компетентності магістрантів як наукова категорія

Мельник Алла Борисівна аспірантка

м. Вінниця

Анотація

У статті на основі аналізу наукової літератури зроблено висновок щодо трактування поняття дослідницької компетентності, а саме такі: дослідницька компетентність як система якостей особистості; як володіння знаннями та вміннями з проведення дослідження; як готовність до виконання дослідницької роботи, її апробації та впровадження в освітню практику.

Зазначається, що більшість авторів відносять дослідницьку компетентність до ключових і пов'язують її із вродженими якостями особистості, або розглядають її як інтегральну якість особистості, що виявляється в готовності самостійно оволодівати знаннями та здатності до самостійної пізнавальної та творчої перетворювальної діяльності.

Розглянуто особливості дослідницької компетентності, до яких віднесено інваріантність до професійно-педагогічної діяльності; відповідність напряму підготовки та підготовка до визначеної професійної з урахуванням науково-дослідною складової. Визначено шляхи формування дослідницької компетентності, серед яких: формування спеціальних компетенцій магістрантів здійснюється у процесі написання кваліфікаціийної роботи, їх специфіка визначається галуззю дослідження та освітньо-науковим напрямом.

Визначено основні парадигмальні підходи в організації дослідницької компетентності магістрів: компетентнісний підхід, що визначає вплив на розвиток ключових компетентностей особистості через проблемно-діяльнісне та компетентнісне навчання; адаптаційний підхід, що передбачає активну адаптацію до нових типів навчання через творче використання дистанційного середовища; критично-креативний підхід, що визначає освітнє середовище закладу освіти як освітній контент; середовищний підхід розглядається як стратегія розвитку вищої освіти. До форм наукової студентської роботи, що впливає на формування дослідницької компетентності у статті віднесено такі: написання рефератів; підготовка курсових робіт; виступи на семінарських заняттях; виконання індивідуальних проблемних завдань; виступи на студентських наукових та звітних конференціях; робота у наукових студентських гуртках.

Ключові слова: дослідницька компетентність; компетентніснии підхід в освіті; наукові категорії; професійний розвиток магістрів; шляхи формування дослідницької компетентності.

Abstract

Development of research competence of master's students as a scientific category

Melnyk Alla Borysivna Postgraduate, Vinnytsia Mykhailo КоІБіиЬупвкуі State Pedagogical University, Vinnytsia

In the article, based on the analysis of scientific literature, a conclusion is drawn regarding the interpretation of the concept of research competences, namely: research competence as a system of personality qualities; as possessing knowledge and skills in conducting research; as readiness to carry out research work, its approbation and implementation in educational practice.

It is noted that most authors consider research competence to be the key and associate it with innate personality qualities, or consider it as an integral personality quality, which is manifested in the readiness to independently acquire knowledge and the ability to independently engage in cognitive and creative transformation activities. Peculiarities of research competence are considered, which include invariance to professional and pedagogical activity; correspondence of the direction of training and preparation for the defined professional, taking into account the scientific and research components. The ways of formation of research competence are defined, among which: the formation of special competences of master's students is carried out in the process of writing a qualification paper, the specificity of which is determined by the field of research and educational and scientific direction. The ways of formation of research competence are defined, among which: the formation of special competences of master's students is carried out in the process of writing a qualification paper, the specificity of which is determined by the field of research and educational and scientific direction.

The main paradigmatic approaches in the organization of the master's research competence have been determined: the competence approach, which determines the impact on the development of the key competences of the individual through problem-based and competence-based training; adaptive approach, which involves active adaptation to new types of learning through creative use of the remote environment; a critical-creative approach, which defines the educational environment of an educational institution as educational content; the environmental approach, which is considered as a strategy for the development of higher education. The following forms of scientific student work affecting the formation of research competence are included in the article: writing essays; preparation of term papers; speeches at seminar classes; performance of individual problem tasks; speeches at student scientific and reporting conferences; work in scientific student circles.

Keywords: research competence; competence approach in education; scientific categories; professional development of masters; ways of forming research competence

Вступ

Постановка проблеми. Спрямованість України на світовий та європейський освітній простір, соціальні та культурні зміни, що відбуваються на цій основі, орієнтація вищої освіти на кращі світові стандарти - все це передбачає певні зміни у системі підготовки фахівців, що можуть бути кoнкурентoспрoмoжними на світовому ринку праці, особливо це стосується майбутніх магістрів.

Нині перед вищою професійною освітою стоїть завдання формування особистості магістра - освіченого, інформованого, мотивованого до постійного набуття знань, готового до професійного зростання.

Вирішення цієї задачі певною мірою пов'язано із формуванням дослідницької компетентності, котра відображає основні вимоги компетентнісного підходу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему розвитку дослідницької компетентності магістрантів досліджували вітчизняні науковці: О. Біда; О. Штонда, С. Білецька, О. Проскурня; О. Лучанінова; О. Штонда, С. Білецька, О. Проскурня; В. Барабаш (науково-дослідницька діяльність у процесі формування професійної компетентності студентів-інформаційників); В. Онопа (модель формування науково-дослідницької компетентності магістра технічного напряму); С. Архипова (формування дослідницької компетентності майбутніх магістрів соціальної роботи у процесі професійної підготовки); М. Головань (сутність та зміст поняття “дослідницька компетентність ”).

Мета статті полягає у теоретичному аналізі категорії розвитку дослідницької компетентності магістрантів.

Виклад основного матеріалу

Науковці (О. Лучанінова, С. Білецька, О. Проскурня, О. Штонда) на основі аналізу наукової літератури зробили висновок щодо трактування поняття дослідницької компетентності, а саме це: система якостей особистості; володіння знаннями та вміннями з проведення дослідження; готовність до виконання дослідницької роботи, її апробації та впровадження в освітню практику. Оптимальним визначенням, на думку авторів, можна вважати таке: дослідницька компетентність - це інтегративна особистісна характеристика, що передбачає методологічну грамотність особистості, володіння технологіями дослідницької роботи, усвідомлення цінності науково-дослідної роботи та здатність використовувати дослідницькі навички у професійній діяльності. До складових дослідницької компетентності, що формуються саме у процесі магістерської підготовки, автори відносять такі як: готовність до самостійного здійснення наукового дослідження, здатність до аналізу отриманих наукових результатів; готовність застосовувати їх в освітній практиці [1].

О. Біда на основі аналізу наукової літературу, визначила різну акцентуацію у визначеннях поняття компетентності, так наприклад: у публікаціях ЮНЕСКО категорія компетентності потрактовується як синтез знань, умінь, ставлень і цінностей, що мають безмовно практичне значення; у Галузевих стандартах вищої освіти компетентнісний підхід передбачає єдність знань й розуміння, знань як діяльності, знань як буття, а також включає предметну галузь, де особистість обізнана та здатна виявити готовність до певної діяльності. Одночасно автор зазначає, що І. Бех не схильний ототожнювати пізнавальні здібності, а також знання й уміння з компетентностями; сутність категорії компетентності він розуміє як досвідченість суб'єкта та наголошує саме на досвідченості, а не поінформованості особистості у різних галузях життєдіяльності. Залежно від розуміння сутності поняття компетентності О.Біда потрактовує сутність дослідницької компетентності. Так, більшість авторів відносять дослідницьку компетентність до ключових і пов'язують її із вродженими якостями особистості, або розглядають її як інтегральну якість особистості, що виявляється в готовності самостійно оволодівати знаннями та здатності до самостійної пізнавальної та творчої перетворювальної діяльності [2].

Проблему формування дослідницької компетентності магістрів педагогічних університетів у процесі науково-дослідної практики досліджували О. Штонда, С. Білецька, О. Проскурня. Науковці розуміють дослідницьку компетентність магістрантів з освітніх наук як взаємозв'язок компетенцій різного змістовного рівня, а саме: ключових, базових й спеціальних. До особливостей ключових компетенцій авторами віднесено інваріантність до професійно-педагогічної діяльності; характеристикою базових компетенцій є відповідність напряму підготовки та підготовка до визначеної професійної з урахуванням науково-дослідною складової. Формування спеціальних компетенцій магістрантів з освітніх наук здійснюється у процесі написання кваліфікаціийної роботи, їх специфіка визначається галуззю дослідження та освітньо-науковим напрямом. Аналіз наукової літератури дозволив науковцям зробити висновок про статус дослідницької компетентності у загальній системі компетентностей, а саме: більшість авторів визначає дослідницьку компетентність як ключову; деякі автори ототожнюють цю компетентність із методологічною; значна кількість науковців відносить дослідницьку компетентність до базових разом із методичною [3]. компетентнісний науковий дослідницький магістрант

Сучасні підходи до розвитку дослідницької компетентності магістрів з професшиної освіти у процесі підготовки кваліфікаційної роботи досліджувала О. Лучанінова. На думку автора, вища освіта розвивається у межах певних освітніх парадигм: когнітивної, що визначає основою пізнавального процесу мислення; розвивальної, що характеризує активну самостійну діяльність особистості; функціоналістської як визначення соціального замовлення у галузі освіти та функцій особистості у суспільстві й підготовки до професійної діяльності; культурологічної, що виділяє освіченість людини як цінність, а саму людину як суб'єкт культури. Визначальними для організації дослідницької компетентності магістрів автор вважає парадигмальні підходи, до яких віднесено такі: компетентнісний підхід, що визначає вплив на розвиток ключових, фахових і загальних компетентностеи особистості через проблемно-діяльнісне та компетентнісне навчання; адаптаційний підхід, що передбачає активну адаптацію до нових типів навчання через творче використання дистанційного середовища; критично-креативний підхід, що визначає освітнє середовище закладу освіти як освітній контент; середовищний підхід розглядається як стратегія розвитку вищої освіти; андрагогічний підхід розглядає розвиток професійного мислення та реінтеграцію когнітивної сфери; особистісний підхід передбачає вплив на особистість майбутнього магістра через проблемні ситуації, світоглядні парадокси, кейси кризових ситуацій, авторські дидактичні задачі, пізнавальні ігри, висунення гіпотез, рефлексії логіки викладу тощо [4].

В. Барабаш, Л. Глєбова, А. Мехеда, досліджуючи проблему науково-дослідницької діяльності студентів під час формування їхньої професійної компетентності, наголошують на важливості володіння студентами оптимальною кількістю знань необхідних для формування дослідницької компетентності. Не менш важливого значення надається здатності раціонально оперувати наявною інформацією на основі набутання певних умінь, таких як: пошук інформації, її перетворення та зберігання, уміння використовувати необхідну інформацію, уміння створювати інформацію тощо. Головним шляхом формування дослідницької компетеності є наукова студентська робота, котра формує специфічні уміння, розвиває особливий тип мислення. До форм наукової студентської роботи, що впливає на формування дослідницької компетентності автори відносять такі: написання рефератів; підготовка курсових робіт; виступи на семінарських заняттях; виконання індивідуальних проблемних завдань; виступи на студентських наукових та звітних конференціях; робота у наукових студентських гуртках тощо [5]. У науковій літературі представлена авторська модель (В. Онопа) формування дослідницької компетентності магістра, котра побудована на основі системи методологічних підходів: компетентнісного, системного, міждисциплінарного та особистісно орієнтованого. Формування дослідницької компетентності магістрантів представлено у моделі як цілеспрямований та керований процес, ефективність якого залежить від спільної діяльності викладача та студентів. До зовнішніх чинників впливу на мету авторами віднесено: об'єктивну потребу у підготовці конкурентоздатних фахівців зі сформованою дослідницькою компетентністю; професійні стандарти, що відображають вимоги роботодавців [6].

Формування дослідницької компетентності магістрів досліджувала С. Архипова. Автором з'ясовано, що формування дослідницької компетентності має домінуюче значення в системі професійної підготовки магістрів; вона виявляється у ціннісному ставленні до професійної діяльності. Важливого значення у формуванні дослідницької компетентності мають особистісні якості магістрів, такі як: здатність до пошукової діяльності, до планування стратегій у професії, до аналізу перспектив тощо. Аналіз літератури дозволив автору дійти висновку про неоднозначність формулювання поняття дослідницької компетентності, а саме наведено такі: це знання як пізнавальний результат навчання, плюс володіння методами дослідження та наявність відповідної мотивації; це інтегральна якість особистості, що включає готовність самостійно здобувати професійні знання; це цілісна інтегративна якість особистості, що передбачає ціннісне ставленні до професійної підготовки та відповідні особистісні якості, а також здатність вирішувати проблемні ситуації на практиці.

Авторське визначення поняття дослідницької компетентності магістрів соціальної роботи включає такі основні моменти, як визнання цієї компетентності важливою інтегративною особистісною якістю, що визначає здатність проведення наукового дослідження, використання методологічних знань і принципів дослідницької роботи у соціальній сфері [7]. Сутність та зміст категорії дослідницької компетентності вивчали М.Головань, В. Яценко, які визначили її складові, до котрих віднесено такі: система уявлень щодо актуальних напрямів наукових досліджень в сучасній науці; володіння іноземною мовою в професійній галузі й галузі особистісного спілкування; обізнаність у філософських течіях й концепціях в певній галузі науки; володіння методологією науки, знаннями про закономірності, готовність використовувати базові фахові знання у практичній діяльності; уміння визначати сутність проблеми дослідження, його мету й завдання, гіпотезу, розробляти програму експерименту; володіння науковими методами дослідження; уміння аналізувати та презентувати отримані результати наукової діяльність, робити висновки.

Дослідницька компетентність, на думку авторів - «це цілісна, інтегративна якість особистості, що поєднує в собі знання, уміння, навички, досвід діяльності дослідника, ціннісні ставлення та особистісні якості і виявляється в готовності і здатності здійснювати дослідницьку діяльність з метою отримання нових знань шляхом застосування методів наукового пізнання, застосування творчого підходу в цілепокладанні, плануванні, прийнятті рішень, аналізі та оцінці результатів дослідницької діяльності» [8].

Висновки

Таким чином, розвиток дослідницької компетентності магістрів нині вважається важливою педагогічною проблемою у системі професійної підготовки майбутніх фахівців. Розвиток дослідницької компетентності магістрів ґрунтується на інтегрованому підході до формування змісту професійної підготовки. Подальші дослідження можуть бути присвячені таким питанням, як: організація проєктно-дослідницької діяльність майбутніх магістрів; включення у зміст навчальних програм дисциплін дослідницького компонента тощо.

Література

1. Штонда, О., Білецька, С., Проскурня, О. Формування дослідницької компетентності магістрів педагогічних університетів у процесі науково-дослідної практики [Електронний ресурс] /О. Штонда, С. Білецька, О. Проскурня // Наукові записки кафедри педагогіки.- 2017 №51, С. 105-112. - Режим дос^пу: https://doi.org/10.26565/2074-8167-2022-51-12

2. Біда, О. А. Зміст поняття «дослідницька компетентність» у вітчизняній та зарубіжній літературі [Електронний ресурс] /О. Біда // Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія: «Педагогічні науки». - 2018 № 15, С. 3-6. - Режим доступу: https://ped-ejournal.cdu.edu.ua/artide/view/1915

3. Штонда, О., Білецька, С., Проскурня, О. Формування дослідницької компетентності магістрів педагогічних університетів у процесі науково-дослідної практики [Електронний ресурс] /О. Штонда, С. Білецька, О. Проскурня // Наукові записки кафедри педагогіки.- 2017 №51, С. 105-112. - Режим доступу: https://doi.org/10.26565/2074-8167-2022-51-12

4. Лучанінова О. П. Сучасні підходи до розвитку дослідницької компетентності магістрів з професійної освіти у процесі підготовки кваліфікаційної роботи. [Електронний ресурс] / О.П. Лучанінова// Імідж сучасного педагога.- 2022. № 5 (206). С. 10-15. - Режим доступу: https://doi.org/10.33272/2522-9729-2022-5(206)-10-15/

5. Барабаш, В. А. Науково-дослідницька діяльність у процесі формування професійної компетентності студентів-інформаційників. / В.А. Барабаш// Соціум. Документ. Комунікація. Серія: Історичні науки. Переяслав-Хмельницький, 2020. - Вип. 10. С. 216-239.

6. Онопа В. А. Модель формування науково-дослідницької компетентності магістра технічного напряму. [Електронний ресурс] / В.А. Онопа//Збірник тез доповідей науково- педагогічного стажування «Традиційна освіта та технологічні виклики сучасності у процесі викладання педагогічних і психологічних дисциплін у країнах ЄС» (16 травня - 26 червня 2022 р).- м. Влоцлавек, Республіка Польща. - 2012 - С. 56-61 . - Режим доступу: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-273-9-11

7. Архипова С. П. Формування дослідницької компетентності майбутніх магістрів соціальної роботи у процесі професійної підготовки. [Електронний ресурс] / С.П. Архипова// Вісник Черкаського університету. Серія«Педагогічнінауки».Випуск№15.-2018.- С. 3- 12. - Режим доступу: https://ped-ejoumal.cdu.edu.ua/article/view/3043

8. Головань М. С. Сутність та зміст поняття «дослідницька компетентність» [Електронний ресурс] / М.С. Головань // Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі: збірник наукових праць. Випуск VII. Кривий Ріг: Видавничий відділ НМетАУ. - 2012. - С. 55-62. - Режим доступу: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/ 123456789/57953/13/Holovan_Sutnis_zmist_poniattia.pdf

References

1.Shtonda O. H.& Biletska S.A. & ,Proskurnia O. I. (2017) Formuvannia doslidnitskoi kompetentnosti magistriv pedagogichnyh universyteyiv u protsesi naukovo-doslidnoi praktyky [Formation of research competence of masters of pedagogical universities in the process of research practice]. Naukovi zapysky kafedry pedagogiky - Scientific notes of the department of pedagogy (51), 105-112. Retrived from: https://doi.org/10.26565/2074-8167-2022-51-12 [in Ukrainian]

2. Bida O.A. (2018) Zmist poniattia doslidnytska kompetentnist u vitchyznianiy ta zarubizniy literaturi [The content of the concept of "research competence" in domestic and foreign literature]. Visnyk Cherkaskogo natsionalnogo universytetu imeni Bogdana Chmelnytskogo. s. Pedagogichni nauky - Bulletin of the Cherkasy National University named after Bohdan Khmelnytskyi. Series: "Pedagogical Sciences",15,3-6. Retrived from: https://ped-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/1915 [in Ukrainian]

3.Shtonda O. H.& Biletska S.A. & ,Proskurnia O. I. (2017) Formuvannia doslidnitskoi kompetentnosti magistriv pedagogichnyh universyteyiv u protsesi naukovo-doslidnoi praktyky [Formation of research competence of masters of pedagogical universities in the process of research practice]. Naukovi zapysky kafedry pedagogiky - Scientific notes of the department of pedagogy (51), 105-112. Retrived from: https://doi.org/10.26565/2074-8167-2022-51-12 [in Ukrainian]

4. Luchaninova O.P. (2022). Suchasni pidhody do rozvytku doslidnitskoi kompetentnosti magistriv pedagogichnyh universyteyiv u protsesi pidgotovky kvalifikatsiinoi roboty [Modern approaches to the development of research competence of masters in professional education in the process of preparing a qualification paper]. Imidz suchasnogo pedagoga - The image of a modern teacher (5), 10-15. Retrived from: https://doi.org/10.33272/2522-9729-2022-5(206)-10-15/[in Ukrainian]

5. Barabash V.A. (2020). Naukovo-doslidnytska dijalnist u protsesi formuvannia profesijnoi kompetentnosti studentiv-informatsijnykiv [Scientific and research activities in the process of formation of professional competence of informatics students]. Sotsium. Dokument. Komunicatsija - Society. Document. Communication, (10), 216-239 [in Ukrainian]

6. Onopa V.A. (2022). Model formuvannija naukovo-doslidnitskoi kompetentnosti magistra technichnogo napriamu [The model of formation of scientific and research competence of the master of technical direction]. Proceedings From MIIM 22:Naukovo-pedagogichne stazuvannia «Tradytsiina osvitata technologichni vyclyky suchasnosti u protsesi vykladannia pedagogichnyh i psichologichnych dysziplin u krainach ES» - Scientific and pedagogical internship "Traditional education and technological challenges of modern times in the process of teaching pedagogical and psychological disciplines in EU countries, 109-111 Retrived from: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-273-9-11[in Poland]

7. Archypova S.P. (2018)/ Formuvannia doslidnitskoi kompetentnosti maibunnich magistriv sotsialnoi roboty u protsesi profesijnoi pidgotovky [Formation of research competence of future masters of social work in the process of professional training]. Visnyk Cherkasskogo universitetu, s. «Pedagogichni nauky» - Herald of Cherkasy University. Series «Pedagogical Sciences» (15), 3-12. Retrived from: https://ped-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/3043 [in Ukrainian]

8. Golovan M.S. (2012). Sutnist i zmist ponniattia «doslidnitska kompetentnist» [The essence and content of the concept of «research competence». Teorija i metodyka navchannia fundamentalnych dystsiplin u vychij shcoli- Theory and teaching methods of fundamental disciplines in higher education (7), 55-62. Retrived from: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/ 123456789/57953/13/Holovan_Sutnis_zmist_poniattia.pdf [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru