Робота з багатомовними текстами у викладанні іноземної мови

Тексти багатомовних видань як матеріал для читання при викладанні іноземної мови. Впровадження концепцій багатомовного навчання на практиці. Аналіз тенденцій іншомовної освіти європейських країн, що спрямовані на формування багатомовної особистості.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 26.11.2023
Размер файла 25,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Робота з багатомовними текстами у викладанні іноземної мови

Самаріна Вікторія Вікторівна кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри романо-германської філології, Харківський Національний університет імені В.Н. Каразіна м. Харків

Анотація

Сучасні суспільства дедалі більше характеризуються багатомовністю, що є відправною точкою для зусиль у мовній політиці та мовній дидактиці, метою яких є впровадження концепцій багатомовного навчання на практиці. Значна увага приділяється аналізу тенденцій іншомовної освіти європейських країн, що спрямовані на формування багатомовної особистості. У цій статті розглядаються тексти багатомовних видань як матеріал для читання при викладанні іноземної мови. Основна увага приділяється текстам, у яких зміна мови відповідає соціолінгвістичним структурним принципам. Потенціал таких текстів виходить за рамки чистого скаффолдінгу, оскільки багатомовні тексти можуть моделювати різні багатомовні компетенції. Паралельні тексти уможливлюють цілеспрямований вибір вхідної мови, зазвичай на основі багатомовних медіа. У такий спосіб можна заповнити прогалини в розумінні і відкрити окремі слова або форми, порівнюючи їх з іншою мовою. Додаткові мови можуть за умови відповідного стратегічного використання студентами слугувати підмостками, завдяки яким текст іноземною мовою стає зрозумілим. За Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти, активне, стратегічне використання багатомовних текстів є не просто формою читання з підказками, а вимагає особливої компетенції у сфері багатомовного розуміння. Багатомовні тексти не вимагають активного (в сенсі продуктивного) використання багатомовних компетенцій при читанні, але можуть моделювати використання цих компетенцій. Художня література, зокрема, має можливість моделювати вибір мови, узгодження смислу з використанням усіх поширених мов або посередництва.

Ключові слова. багатомовні тексти; плюрилінгвістичні компетенції; скаффолдінг; двомовна книга

Samarina Viktoriia Viktorivna Candidate of Philology Science, Associate Professor, Associate Prof, of the Department of Roman-Germanic Philology, V.N. Karazin Kharkiv National University Kharkiv

MULTILINGUAL TEXTS IN FOREIGN LANGUAGE TEACHING

Abstract. Today's societies are increasingly shaped by multilingualism that forms the starting point for language policy and language didactic efforts aimed at putting multilingual-oriented teaching concepts into practice. Special emphasis is placed on the analysis of trends in foreign language teaching in European countries directed towards the formation of a multilingual identity. This article considers the texts of multilingual publications as reading material for teaching a foreign language. The main focus is on texts in which language change is in accordance with sociolinguistic structural principles. The potential of such texts extends beyond pure scaffolding, as multilingual texts have the potential to model various multilingual competences. Parallel texts allow for a targeted choice of input language, usually based on multilingual media. In this way, gaps in understanding can be filled and particular words or forms can be discovered by comparing them to another language. If used strategically, additional languages can provide a scaffolding for students to make the foreign language text comprehensible. According to the Common European Framework of Reference for Languages, active, strategic use of multilingual texts is not just a form of reading with prompts, but requires a special competence in multilingual comprehension. Multilingual texts do not require the active (in the sense of productive) use of multilingual competences in reading, but they can model the use of these competences. In particular, fiction has the ability to simulate a language choice, meaning negotiation using all common languages or mediation.

Keywords. multilingual texts; plurilingual competences; scaffolding; dual book багатомовне видання навчання іноземний

Постановка проблеми

Читання відіграє важливу роль на уроках іноземної мови, принаймні з того моменту, коли студенти мають певний словниковий запас та можуть висловлюватись за прочитаним. З одного боку, читання, або, відповідно, розвиток навичок читання іноземною мовою, є метою само по собі. З іншого боку, читання є засобом досягнення мети, оскільки здобуття знань і навичок (словниковий запас, граматичні форми, знання жанрів, країнознавчі та міжкультурні компетенції і т.д.), що виходять за рамки власне читання, сподіваються отримати завдяки екстенсивному, але також і інтенсивному читанню. Як правило, підручники для читання, що використовуються, є одномовними, можливо, з двомовним словником- довідником. При цьому на ринку представлений широкий спектр багатомовних текстів в цифровому і друкованому форматах. Деякі з цих багатомовних текстів безпосередньо орієнтовані на тих, хто вивчає іноземні мови, інші мають на меті підтримати вивчення другої мови, популяризувати рідну мову учнів або допомогти їм розвинути навички читання рідною мовою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Ці багатомовні - здебільшого двомовні - тексти не є сучасним винаходом, а спираються на багатовікові дидактичні традиції. Перші підручники з англійської мови як іноземної з'явилися у 1580-х роках, а перший підручник з англійської мови, який широко використовував паралельні тексти, з'явився у 1586 році: “Familiar Dialogues” Жака Белло [8:19-21]. Сьогодні багатомовні практики, безумовно, перебувають у фокусі дидактичних досліджень, навіть якщо вони здебільшого зосереджені на мовленні викладача та багатомовних практиках студентів [7; 9].

Робота з багатомовними текстами - незалежно від того, хто їх читає: вчитель чи учні, вголос чи мовчки - заслуговує на більшу увагу. Першим кроком до цього може стати краще розуміння того, які типи багатомовних текстів існують для тих, хто вивчає іноземні мови, і який потенціал вони несуть у вивченні іноземної мови. Це і є основною метою цієї статті, з особливим акцентом на останні розробки на ринку багатомовних текстів, а саме тих текстів, які в першу чергу не дотримуються принципів просторово- часової структури, а відображають соціолінгвістичні міркування.

Виклад основного матеріалу

Найвідомішою формою багатомовного читання, безумовно, є паралельний текст, як, наприклад, у типовому буклеті “ReclamHeft”Ј¬з текстом цільовою мовою на одній стороні та його перекладом на іншій. Таке читання також відоме як “двомовні книги”. У двомовних книжках розподіл мов відбувається за часово-просторовим структурним принципом: логіка мов у творі така: ліве проти правого, верхнє проти нижнього, перше проти останнього (див., наприклад, “Englisch Lemen Paralleltext - Bilingual Einfache, unterhaltsame Geschichten (Deutsch - Englisch) (Englisch Lernen mit Paralleltext, Band 1) Taschenbuch - 9. Mai 2015 ”, „13 Einfache A1 englische Kurzgeschichten mit Vokabellisten fur Anfanger. Zweisprachiges englisch-deutsches Buch - Paralleler Text - Englisch lernen erwachsene Taschenbuch - 26. September 2022“Ј¬див. також “ Englisch lernen fur Anfanger mit dem Gespenst von Canterville: Zweisprachiges Buch in Englisch und Deutsch. A1, A2 Geschichte fur Jugendliche und Erwachsene nacherzahlt zum leichten, einfachen Lesen Taschenbuch - 30. Juli 2020 ”). Дейлі [4] також зараховує паралельні версії книг (тобто, наприклад, німецьке та англійське видання однієї і тієї ж книги) до прикладів двомовних книг, точніше, до “послідовних двомовних книг”. Тут, звичайно, в основі також лежить просторово-часовий структурний принцип (кожну мову в одній книзі або книгах можна читати послідовно або одночасно, паралельно).

Проте часово-просторовий структурний принцип не означає, натомість, що це подвійна книга! Іншим прикладом просторово-часового розподілу мов можуть бути підрядкові тексти, які можна знайти в таких журналах, як “Hiragana Times” (текст мови оригіналу знаходиться під текстом мови перекладу, але не блоками, а як глосарій під відповідним рядком). Третім, більш незвичним, прикладом може бути книга “Decouvrez...Who Stole Granny?''Ј¬яка побудована за принципом “Знайди свою власну пригоду”Ј¬і в якій мова (у цьому прикладі: англійська та французька) змінюється після кожного вузла прийняття рішення. На відміну від наведених вище прикладів, ця книга може бути використана з користю лише за умови розуміння обох мов, оскільки після вступного розділу йдуть уривки тексту англійською або французькою, але не обома мовами. Оскільки це книга типу “Знайди свою власну пригоду”Ј¬тобто книга, яка не читається лінійно від початку до кінця, її структуру, швидше за все, слід розуміти як часову (спочатку англійська, потім французька, потім англійська і т.д.), а не як просторову.

Часово-просторовийпринцип також використовується в мультимодальних та мультимедійних багатомовних продуктах, наприклад, для позначення найпопулярнішого продукту, відео, цільовою мовою з субтитрами (у Німеччині, наприклад, зазвичай німецькою). А також цифрові багатомовні історії (наприклад, MuViT, http://interlinearbooks.com/, Lingogo App тощо) або медіа-комплекти.

Простір і час є основними категоріями людського життя і забезпечують потужні структурні метафори. Але водночас ці суто просторово чи часово структуровані тексти далекі від мовної, а також викладацької, реальності. Тому зосередимося на інших структурних принципах, які також представлені в продуктах на ринку, але які були мало відображені в професійній педагогіці або дослідженнях з оволодіння двома мовами: соціолінгвістичний та дидактичний структурні принципи.

Під “соціолінгвістичним структурним принципом” розуміємо в цьому контексті принципи розподілу мови, які базуються на використанні природної мови. Це, наприклад, тексти, в яких мова, що використовується в діалозі, залежить від того, хто з ким і де розмовляє, на яку тему. Прикладом цього може бути багатомовна гра для вивчення мов “MElang-E”Ј¬в якій гравець бере на себе роль молодого британця з пакистанським корінням і в цій ролі подорожує Європою. Які мови підходять для спілкування, залежить від мовного профілю персонажів, що беруть участь у розмові [1].

Під “дидактичним структурним принципом” маємо на увазі принципи розподілу мовних одиниць, які в першу чергу зображують лінгвістичну або комунікативну прогресію. Тобто рішення щодо того, коли і яка мова використовується в тексті, є перш за все рішенням, умотивованим предметною дидактикою або теорією оволодіння іноземною мовою.

Прикладом цього можуть бути книжки-картинки серії “One third stories”Ј¬ які здебільшого написані мовою оригіналу (у даному випадку - англійською), але в які вставляється тематична лексика мовою перекладу (у даному випадку - французькою). Наприклад, у історії “The Prince,s Underpants”Ј¬заснованій на сказці “Des Kaisers neue Kleider”Ј¬з'являються дні тижня, предмети одягу та частини тіла, а також ключові терміни, характерні для історії, такі як “le prince” (укр. принц). Здебільшого це окремі слова в реченні мовою оригіналу, іноді - кілька пов'язаних між собою слів, рідше - повні речення. Таким чином, Текст виглядає штучно і не нагадує поведінку багатомовних людей при перемиканні мовних кодів, як показує цей приклад:

“Le prince opened his yeux and looked in the miroir. He stared and stared, but the only item of clothing he could see was his purple underpants. If he couldn't see any vetements, did it mean he wasn't a good prince?”ЈЁв оригіналі всі французькі слова підкреслені).

Для кращого розуміння аудиторією зроблено адаптивний переклад за українсько-німецькою аналогією: «Дер Принц відкрив свої Ауге і подивився в Шпігель. Він дивився й дивився, але єдиним предметом одягу, який він бачив, була його фіолетова нижня білизна. Якщо він не бачив жодного Кляйдунг, чи означало це, що він був поганим принцом?»

Натомість вибір мови виглядає насамперед дидактично мотивованим. Нові слова цільової мови використовуються лише ізольовано, у контексті, у якому їх значення можна вивести із супровідного оточення або попереднього речення. Пізніше слова вживаються - все ще ізольовано - уже без чіткого, пояснювального контексту.

Більш традиційним прикладом, мабуть, є кулінарна книга “So delicious! Backen auf Englisch”. У цій кулінарній книзі рецепти подаються англійською мовою, а вступ до рецепту, в якому, наприклад, йдеться про історію відповідної випічки, - німецькою.ЃAобто поділ, звісно, є і часово-просторовим (вступ завжди знаходиться вгорі сторінки, одразу після назви рецепту), але така структура є наслідком ототожнення текстових структур/функцій тексту з конкретними мовами. Вступ, який має на меті розпалити апетит читача до наступного рецепту, написаний німецькою мовою, є зручним.

Багато творів, побудованих за соціолінгвістичним принципом, також відображають дидактичні принципи. Можна створювати умови для скаффолдінгу через вибір персонажів та їхні відповідні мовні компетенції, а також через базову структуру розповіді [6]. Соціолінгвістичні структурні особливості відкривають дидактичні можливості, які на відміну від літературних текстів, не орієнтованих на тих, хто вивчає мову (наприклад, розділ “Walpurgisnacht” у романі “Zauberberg”) Т» також використовується для підтримки у навчанні.

Паралельні тексти уможливлюють “рецептивну зміну мови”, тобто цілеспрямований вибір вхідної мови, зазвичай на основі багатомовних медіа [2: 62-63]. У такий спосіб можна заповнити прогалини в розумінні і - за умови відповідної мовної обізнаності - відкрити окремі слова або форми, порівнюючи їх з іншою мовою. Таким чином, додаткові мови можуть - за умови відповідного стратегічного використання студентами - слугувати підмостками, завдяки яким англійський текст стає зрозумілим. Спостереження може бути ініційоване за допомогою явного або неявного мовного порівняння. Обидва способи можуть - у довгостроковій перспективі - підвищити лінгвістичну компетентність у цільовій мові. Тут можна сприяти мовній обізнаності - але водночас відносно високий рівень мовної обізнаності вже необхідний для ефективної роботи з паралельними текстами [3: 236-237].

Якщо уривок тексту, як у “Who stole granny”Ј¬присутній лише в одній з двох мов, рецептивна зміна мов де-факто неможлива. Мови змінюються, але учень не може активно впливати на ці зміни. Перевага таких книжок полягає в тому, що дві мови можна використовувати на рівних, а читачів, для яких одна мова легша за іншу, можна мотивувати читати далі [7].

Дотепер ми наводили аргументи на користь багатомовних (мультилінгвальних) текстів, посилаючись на переваги, які цей тип текстів має для розвитку компетенцій, у тому числі писемного мовлення, відповідною цільовою мовою (можливо, також мовою меншини або мовою походження) . Це може легко створити враження, що метою є мультилінгвізм, тобто, що переклад сам по собі є засобом для досягнення мети.

Цьому хибному уявленню можна добре протиставити розуміння мови, яке лежить в основі Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти розглядають багатомовну компетенцію як мету навчання іноземних мов: багатомовність, однак, підкреслює той факт, що мовний досвід людини розширюється в її культурному контексті. Однак ці мови і культури не зберігаються в строго окремих ментальних сферах, а скоріше разом формують комунікативну компетенцію, в яку вносять свій внесок всі мовні навички і мовний досвід, і в якій мови співвідносяться і взаємодіють одна з одною. У різних ситуаціях люди можуть гнучко використовувати різні частини цієї компетенції для досягнення ефективної комунікації з конкретним співрозмовником. Тож метою є розвиток мовного репертуару, в якому всі мовні здібності мають своє місце [5: 17].

Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти тлумачать “багатомовне розуміння” як використання всіх мовних компетенцій (включно з менш важливими) для підходу до текстів і досягнення комунікативних цілей. Це включає “відкритість і гнучкість для роботи з різними елементами з різних мов”Ј¬ “використання підказок”Ј¬ “використання подібностей”Ј¬ “розпізнавання хибних друзів перекладача”Ј¬ “використання паралельних джерел різними мовами” і “зіставлення інформації з усіх доступних джерел (різними мовами)”.

За логікою Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, активне, стратегічне використання багатомовних текстів є не просто формою читання з підказками, а вимагає особливої компетенції у сфері “багатомовного розуміння” [5].

Під “опорою на багатомовний репертуар” у Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти розуміють використання всіх мовних ресурсів для ефективної комунікації як у багатомовному контексті, так і в контексті посередництва. Як основні елементи вони виділяють “гнучке пристосування до ситуації”, “передбачення того, коли і в якій мірі використання декількох мов є корисним і доречним”, “коригування мови відповідно до мовних навичок співрозмовників”, “змішування і чергування мов, де це необхідно”, “пояснення і уточнення різними мовами” і “заохочення людей до використання різних мов шляхом наведення прикладу”. Охоплюється діапазон від змін мови для компенсації мовного розриву (A1) до мовної гри з творчим, риторичним наміром (C2) [5].

Хоча актуальність “багатомовного розуміння” для багатомовних текстів очевидна, необхідно чітко пояснити, чому “опора на багатомовний репертуар” є актуальною для рецепції текстів. Тут слід зазначити, що багатомовні тексти не вимагають активного (в сенсі продуктивного) використання багатомовних компетенцій при читанні, але можуть моделювати використання цих компетенцій. Художня література, зокрема, має можливість моделювати вибір мови, узгодження смислу з використанням усіх поширених мов або посередництва. Процеси сприйняття зі сфери “багатомовного розуміння” також можуть бути змодельовані - наприклад, у внутрішніх монологах. Це елементи, яких бракує класичним двомовним книгам - вони надають можливість для багатомовних практик, але не моделюють їх. З цієї причини варто звернути увагу на багатомовні тексти.

Висновки

Наразі існуючі продукти на німецькому ринку все ще зосереджені на скаффолдінгах; на українському ринку взагалі замало книг за рівнями А1 та А2. Навіть якщо потреба в скаффолдінгах може зменшитися зі зростанням мовної компетенції, багатомовні стратегії також є дуже цінними для більш просунутих учнів і можуть бути добре змодельовані в багатомовних читаннях. Складніші багатомовні практики - такі як риторичні прийоми за допомогою вмілої зміни мов - також можуть бути використані в цьому випадку. Тільки тоді, коли таке читання буде доступним, можна буде повністю розкрити потенціал багатомовних текстів для формування плюрилінгвістичних компетентностей, а за потреби й емпірично перевірені.

Література:

1. Buendgens-Kosten, Judith, & Eisner, Daniela (2008), Playful plurilingualism? Exploring language(s) with the multilingual serious game MElang-E. In: Buendgens-Kosten, Judith & Elsner, Daniela (Hrsg.), CALL in Mu/ti/ingua/ ConјНxts. Multilingual Matters.

2. Bundgens-Kosten, Judith & Eisner, Daniela (2014), Rezeptives Code-Switching ein- und mehrsprachiger Lerner/innen in multilingualen Settings. Fre~mds^rache~n Lehre~n u~nd Lernen 42: 2, 56-73.

3. Bundgens-Kosten, Judith; Elsner, Daniela, & Hardy, Ilonca (2015), Videoanalyse ein- und mehrsprachiger Lerner/innen bei der computerbasierten Textarbeit: die Rolle von CodeSwitching und Negotiation im fruhen Englischunterricht. In: Rauin, Udo, Herrle, Matthias & Engartner, Tim (Hrsg.'), Videoanafysen in der Unterrichtsforschung: Methodische Vorgehensweisen und Anwendungsbeispiele. Weinheim: Beltz Juventa, 225-241.

4. Daly, Nicola (2016), Dual Language Picturebooks in English and Maori. Bookbird: A Journal of International Children's Literature 54: 3, 10-17. doi:10.1353/bkb.2016.0092.

5. Europarat (2001), Gemeinsamer europdischer Referenzrahmen f^r Sprachen: Lernen, lehren, beurteilen. Berlin: Langenscheidt.

6. Gobel, Kerstin; Vieluf, Svenja & Hesse, Hermann-Gunter (2010), Die Sprachentransferunterstutzung im Deutsch- und Englischunterricht bei Schulerinnen und Schulern unterschiedlicher Sprachenlernerfahrung. Zeitschr/ftf%r Pddagogik: Beiheft 55, 101-122.

7. Hilbe, Robert; Kutzelmann, Sabine; Massler, Ute & Peter, Klaus (Hrsg.) (2017), Mehrsprachiges Vorlesen durch die Lehrperson: Handbuch zu Theorie und Praxis. Opladen.^Buddch.

8. Howatt, Anthony P. R., & Widdowson, Henry G. (2011), A History ofEnglish Language Teaching (2. Aufl.). Oxford: Oxford Univ. Press.

9. Kutzelmann, Sabine; Massler, Ute; Peter, Klaus; Gotz, Kristina, & Ilg, Angelika (Hrsg.) (2017), Mehrsprachiges Lesetheater: Handbuch z^u Theo^^e u~ndPraxis. Leverkusen: Budrich.

References:

1. Buendgens-Kosten, Judith, & Elsner, Daniela (2008), Playful plurilingualism? Exploring language(s) with the multilingual serious game MElang-E. In: Buendgens-Kosten, Judith & Elsner, Daniela (Hrsg.), CALL in Multilingual Contexts. Multilingual Matters.

2. Bundgens-Kosten, Judith & Elsner, Daniela (2014), Rezeptives Code-Switching ein- und mehrsprachiger Lerner/innen in multilingualen Settings. Fremdsprachen Lehren und Lernen 42: 2, 56-73.

3. Bundgens-Kosten, Judith; Elsner, Daniela, & Hardy, Ilonca (2015), Videoanalyse ein- und mehrsprachiger Lerner/innen bei der computerbasierten Textarbeit: die Rolle von Code-Switching und Negotiation im fruhen Englischunterricht. In: Rauin, Udo, Herrle, Matthias & Engartner, Tim (Hrsg.), Videoanalysen in der Unterrichtsforschung: Methodische Vorgehensweisen und Anwendungsbeispiele. Weinheim: Beltz Juventa, 225-241.

4. Daly, Nicola (2016), Dual Language Picturebooks in English and Maori. Bookbird: A Journal of International Children's Literature 54: 3, 10-17. doi:10.1353/bkb.2016.0092.

5. Europarat (2001), Gemeinsamer europaischer Referenzrahmen fur Sprachen: Lernen, lehren, beurteilen. Berlin: Langenscheidt.

6. Gobel, Kerstin; Vieluf, Svenja & Hesse, Hermann-Gunter (2010), Die Sprachentransferunterstutzung im Deutsch- und Englischunterricht bei Schulerinnen und Schulern unterschiedlicher Sprachenlernerfahrung. Zeitschrift fur Padagogik: Beiheft 55, 101-122.

7. Hilbe, Robert; Kutzelmann, Sabine; Massler, Ute & Peter, Klaus (Hrsg.) (2017), Mehrsprachiges Vorlesen durch die Lehrperson: Handbuch zu Theorie und Praxis. Opladen: Budrich.

8. Howatt, Anthony P. R., & Widdowson, Henry G. (2011), A History of English Language Teaching (2. Aufl.). Oxford: Oxford Univ. Press.

9. Kutzelmann, Sabine; Massler, Ute; Peter, Klaus; Gotz, Kristina, & Ilg, Angelika (Hrsg.) (2017), Mehrsprachiges Lesetheater: Handbuch zu Theorie und Praxis. Leverkusen: Budrich.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.