Оцінювання результатів навчання як компонент забезпечення якості вищої освіти та академічної доброчесності: практика національного університету "Львівська політехніка"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінювання результатів навчання як компонент забезпечення якості вищої освіти та академічної доброчесності: практика національного університету "Львівська політехніка"

Мукан Наталія Василівна доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки та інноваційної освіти, Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів

Гелеш Анна Валентинівна кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та інноваційної освіти, Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів

Мукан Олена Василівна кандидат економічних наук, доцент, завідувач відділу докторантури та аспірантури, Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів

Анотація

Стаття присвячена висвітленню проблеми забезпечення ефективності та прозорості оцінювання результатів навчання здобувачів освіти як елементу забезпечення якості вищої освіти та академічної доброчесності. Виконано аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми дослідження, що висвітлює різноманітні аспекти системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти; академічної доброчесності як компоненту корпоративної культури сучасного університету; оцінювання як важливого інструменту забезпечення якості вищої освіти та академічної доброчесності. Метою статті є висвітлення результатів дослідження практики оцінювання результатів навчання здобувачів освіти як елементу системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти та освітньої діяльності, а також системотвірного компоненту академічної доброчесності сучасного університету. Представлено результати аналізу нормативних документів, що регулюють розвиток і функціонування системи вищої освіти національного та міжнародного рівнів.

Відображено особливості реалізації проекту Academic IQ «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти» у Національному університеті «Львівська політехніка», а також організації опитування здобувачів освіти денної форми навчання за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти та викладачів університету щодо специфіки оцінювання результатів навчання. Представлено результати опитування. Визначено сильні та слабкі сторони. Зроблено висновок щодо можливостей удосконалення оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, на основі врахування результатів опитування, а також створення на семінарі або практичному занятті проблемної ситуації, що унеможливить недоброчесні прояви і стимулюватиме здобувачів освіти до креативних рішень; пропагування високої культури спілкування між викладачами та студентами, що формує позитивний мікроклімат у групі; викладання матеріалу з живим обговоренням, яке сприяє ефективному засвоєнню знань; застосування інноваційних методів навчання, що сприяють формуванню інтересу до пізнання нового; залучення студентів до взаємного оцінювання, що допомагає виховувати почуття відповідальності у колективі.

Ключові слова: академічна доброчесність, забезпечення якості вищої освіти, заклад вищої освіти, науково-педагогічний працівник, опитування, оцінювання, результати навчання.

Mukan Nataliya Vasylivna Doctor of Pedagogical, Professor, Professor of the Department of Pedagogy and Innovative Education, Lviv Polytechnic National University, Lviv академічна доброчесність вища освіта

Helesh Anna Valentynivna Candidate of Historical Sciences, Associate Professor, Assistant Professor of the Department of Pedagogy and Innovative Education, Lviv Polytechnic National University, Lviv,

Mukan Olena Vasylivna Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, the Chair of the Department of Doctoral and Post-graduate Studies, Lviv Polytechnic National University, Lviv

ASSESSMENT OF LEARNING RESULTS AS A COMPONENT OF QUALITY ASSURANCE OF HIGHER EDUCATION AND ACADEMIC INTEGRITY: THE PRACTICE OF LVIV POLYTECHNIC NATIONAL UNIVERSITY

Abstract. The article is devoted to highlighting the problem of ensuring the effectiveness and transparency of students' learning outcomes assessment as an element of ensuring the quality of higher education and academic integrity. The analysis of scientific and pedagogical literature on the research problem, which highlights various aspects of the system of internal quality assurance of higher education, academic integrity as a component of the corporate culture of a modern university, assessment as an important tool for ensuring the quality of higher education and academic integrity was performed. The purpose of the article is to highlight the results of research into the practice of students' learning outcomes assessment as an element of the system of internal quality assurance of higher education and educational activity, as well as a systemic component of academic integrity of a modern university. The results of the analysis of normative documents regulating the development and functioning of the system of higher education at the national and international levels are presented.

Features of the implementation of the Academic IQ project “Academic Integrity and Quality Initiative” at Lviv Polytechnic National University, as well as the organization of a survey of full-time students at the first (bachelor's) level of higher education and university teachers regarding the specifics of learning outcomes assessment are reflected. The survey results are presented. Strengths and weaknesses are identified. A conclusion was made regarding the possibilities of improving students' learning outcomes assessment, based on taking into account the results of the survey, as well as creating a problem situation at a seminar or practical session, which will make unscrupulous manifestations impossible and stimulate students to creative solutions; promotion of a high culture of communication between teachers and students, which forms a positive microclimate in the group; teaching material with live discussion, which promotes effective knowledge acquisition; application of innovative teaching methods that contribute to the formation of interest in learning new things; involving students in mutual assessment, which helps to foster a sense of responsibility in the team.

Keywords: academic integrity, quality assurance of higher education, institution of higher education, research and teaching staff, survey, evaluation, study results.

Постановка проблеми

Забезпечення якості вищої освіти та дотримання принципів академічної доброчесності учасниками освітнього процесу є ключовими вимогами та умовами функціонування та розвитку закладів вищої освіти (ЗВО). На сьогодні Україна володіє певним досвідом у цій сфері. Так, наприклад, окремі напрями діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (Національного агентства) спрямовані на розвиток культури академічної доброчесності в українській вищій освіті. Зокрема, як прописано у Стратегії Національного агентства до 2022 р., Національне агентство зорієнтоване на профілактику, попередження та покарання випадків порушення наукової етики в здійсненні національної програми стосовно підвищення рівня якості освіти шляхом освітньої діяльності, консультативної підтримки, організації позитивного освітнього середовища [9].

У 2019 р. представниками Національного агентства представлено рекомендації щодо розроблення та впровадження університетської системи забезпечення академічної доброчесності для ЗВО, в яких зазначено, що «усі зусилля університетської спільноти повинні бути спрямовані на запобігання, перешкоджання та зупинення проявів академічної недоброчесності шляхом навчання, керівництва і наставництва, а також завдяки створенню позитивного, сприятливого и доброчесного освітнього і наукового середовища» [5, C. 2].

Упродовж 2020 р. Національним агентством здійснено комплекс заходів, серед яких: удосконалення нової системи акредитації з елементами експертизи університетських систем забезпечення академічної доброчесності; активізовано роботу Комітету з етики щодо розгляду скарг про можливі порушення академічної доброчесності; представлено напрацювання щодо вдосконалення нормативної бази з питань академічної доброчесності; проведено цикл семінарів «Оцінювання успішних практик дотримання академічної доброчесності в акредитаційних процедурах», «Університетська система забезпечення академічної доброчесності:погляд ЗВО та

Національного агентства», «Дослідницька доброчесність: нормативна база or/and/versus дієві механізми» тощо [6, C. 89].

Зазначимо, що до найбільш чисельних випадків порушення принципів академічної доброчесності в освітній діяльності української академічної спільноти необхідно віднести необ'єктивне оцінювання результатів навчання. Так, необ'єктивне оцінювання - це свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти [4, стаття 42]. До необ'єктивного, упередженого оцінювання з боку викладача дослідники відносять: неякісно складені завдання; неефективність обраних методів оцінювання (низька валідність, низька надійність) для оцінювання певних результатів навчання; примушування викладача до використання певного типу завдань; лотерейний принцип вибору екзаменаційних білетів; свідоме завищення результатів оцінювання на прохання колег, керівництва, родичів, унаслідок неправомірної винагороди; свідоме заниження результатів оцінювання з метою примусу до додаткових платних занять; добровільно-примусова купівля навчальних чи інших видань, як умова успішного проходження оцінювання; відсутність адаптації завдань до особливих освітніх потреб тощо [10].

Також, упередженість оцінювання формується унаслідок таких дій студентів, як списування, завчасна підготовка повної відповіді на екзаменаційний білет, недозволена допомога викладача, продаж чи викрадення завдань до іспиту, неможливість належного контролю дій студентів під час проведення оцінювання в дистанційній формі, відсутність або неефективність процедури оскарження результатів оцінювання, відсутність змін до завдань з року в рік тощо.

Отож, можемо стверджувати, що процес об'єктивного оцінювання як невід'ємна складова освітнього процесу у ЗВО, є одним із визначальних чинників системи забезпечення якості вищої освіти та академічної доброчесності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Варто зауважити, що питання забезпечення якості вищої освіти, корпоративної культури сучасних університетів, культури академічної доброчесності, а також об'єктивності оцінювання результатів навчання здобувачів освіти становлять предмет наукових розвідок дослідників з різних країн світу, зокрема й України. Зокрема, різноманітні аспекти системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти студіюють О. Кошлань, О. Колдов, Л. Олійник, С. Калашнікова, Ю. Скиба, С. Мороз, І. Бука, М. Братко тощо. Проблема академічної доброчесності як компоненту корпоративної культури сучасного університету відображена у наукових дослідженнях С. Паламар, М. Науменко, І. Риженко, Т. Конівіцька, М. Кусій, Н. Романюк. Окрема увага приділяється оцінюванню як важливому інструменту забезпечення якості вищої освіти та академічної доброчесності (К. Яндола, А. Батрак, О. Горошко, Н. Гузик, Х. Ліщинська, О. Бродяк).

Мета статті - висвітлити результати дослідження практики оцінювання результатів навчання здобувачів освіти як елементу системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти та освітньої діяльності, а також системотвірного компоненту академічної доброчесності сучасного університету.

Виклад основного матеріалу

Досягнення якісного забезпечення функціонування системи академічної доброчесності ЗВО неможливе без ефективного застосування інструментарію оцінювання результатів навчання здобувачів освіти та забезпечення його об'єктивності викладачами. Ми суголосні з В. Лозовою і Г. Троцко, що успішність кожного здобувача освіти «повинна бути оцінена з максимальною точністю й об'єктивністю, що означає: оцінка, з точки зору студента, є справедливою та переконливою. Водночас, діяльність викладача полягає у науково-обґрунтованому змісті питань, завдань, вимог, неупередженому ставленні до студента, додержанні критеріїв оцінювання навчальних досягнень з конкретної навчальної дисципліни» [1, с. 365].

Відповідно до рекомендацій стандарту 1.3. «Студентоцентроване навчання, викладання та оцінювання» частини 1. «Стандарти і рекомендації щодо внутрішнього забезпечення якості», Європейських стандартів і рекомендацій для забезпечення якості (ESG-2015) процедури забезпечення якості оцінювання мають спиратися на такі орієнтири:

- «викладачі обізнані з наявними методами екзаменування та контролю знань і одержують підтримку в розвитку своїх навичок у цій сфері;

- критерії та методи оцінювання, а також критерії виставлення оцінок оприлюднюються заздалегідь;

- оцінювання дозволяє студентам продемонструвати, наскільки вони досягли запланованих навчальних результатів. Студенти одержують зворотний зв'язок, який за потреби супроводжується порадами щодо навчального процесу;

- де можливо, оцінювання здійснюється більш ніж одним екзаменатором;

- правила оцінювання передбачають можливість врахування пом⁵якшуючих обставин;

- оцінювання послідовно і справедливо застосовується до всіх студентів та проводиться відповідно до встановлених процедур;

- існує формальна процедура подання апеляцій із боку студентів» [8].

Необхідно, також, врахувати, що підкритерій 5.1. «Контрольні заходи, оцінювання здобувачів вищої освіти та академічна доброчесність» Критеріїв оцінювання якості освітніх програм [3] містить набір загальних вимог щодо контрольних заходів. Він стосується як поточного, так і підсумкового контролю (атестації). Згідно з «Методичними рекомендаціями для експертів Національного агентства щодо застосування Критеріїв оцінювання якості освітньої програми», контрольні заходи та критерії їх оцінювання мають бути чіткими і зрозумілими, валідними, тобто здатними перевірити те, що заплановано для перевірки, та заздалегідь оприлюдненими [2].

На основі вищевикладеного, розуміємо, що одним із важливих індикаторів щодо ефективності та об'єктивності оцінювання робіт здобувачів вищої освіти як обов язкової складової системи забезпечення якості вищої освіти та академічної доброчесності є зрозумілість критеріїв оцінювання та своєчасне ознайомлення здобувачів освіти із критеріями оцінювання та їх пояснення з боку викладачів. У контексті реалізації міжнародного освітнього проєкту Academic IQ «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти», який започаткований Американськими Радами з міжнародної освіти у співпраці із Міністерством освіти і науки України, Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти та за підтримки Посольства США в Україні, проведено дослідження щодо ефективності та об'єктивності оцінювання робіт здобувачів вищої освіти як обов'язкової складової системи забезпечення якості вищої освіти та освітньої діяльності й академічної доброчесності у Національному університеті «Львівська політехніка».

Під час реалізації проекту проведено опитування здобувачів освіти денної форми навчання за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти та викладачів університету. Опитування проводилось у грудні 2020 р. - січні 2021 р. Результати дослідження можна вважати репрезентативними, оскільки в опитуванні брали участь 2342 здобувачі освіти, що складає 14 % від загальної кількості 16590 здобувачів бакалаврату денної форми навчання та 590 викладачів, що складає 25 % від загальної кількості 2300 науково- педагогічних працівників Національного університету «Львівська політехніка». Опитування проводилось в онлайн-форматі. У ході дослідження здобувачам освіти та викладачам запропоновано низку запитань, що дозволяють визначити наскільки зрозумілими є критерії оцінювання письмових робіт у процесі освоєння освітніх компонент.

Так, з отриманих відповідей студентів на запитання «Чи доводилося Вам звертатися до викладачів з проханням про надання критеріїв оцінювання або більш вичерпне їх пояснення?» маємо такі результати: 60,16% студентів мали можливість звернутися до викладачів з проханням про надання критеріїв оцінювання або більш вичерпного їх пояснення та отримали вичерпну відповідь, 25,25% зовсім не мали необхідності звертатися за додатковими роз'ясненнями і тільки 14,59% зверталися до викладача, але пояснення критеріїв не отримали.

Такі результати дають підстави вважати, що політика Національного університету «Львівська політехніка» щодо поширення критеріїв оцінювання результатів навчання здобувачів освіти є достатньо ефективною. Викладачі чітко, в зрозумілій формі та своєчасно доводять до відома студентів критерії оцінювання письмових робіт під час освоєння навчальних дисциплін.

Ще одним підтвердженням ефективності поширення та налагодження комунікації між викладачами та студентами університету щодо критеріїв оцінювання є результати опитування студентів щодо наступного запитання: «Чому не доводилося звертатися до викладачів з проханням про надання критеріїв оцінювання або більш вичерпне їх пояснення?».

Так, 76,85% опитаних зазначили, що такої потреби не виникало, все було зрозуміло, що можна вважати позивним фактом. Поряд з цим, незначна частка опитаних таки вказала на деякі причини, що слугували перешкодами у налагодженні тісної комунікації між здобувачами освіти та викладачами щодо критеріїв оцінювання, зокрема: 11,68% вказали, що було складно зв'язатися з викладачем; 15,74% - викладач неохоче йшов на комунікацію; 10,55% - недовіра до об'єктивності викладача; 9,09% - сумніви у компетентності викладача.

Таким чином, можемо вважати, що частка опитаних, які вказали на причини, за яких їм не доводилось звертатися до викладачів з проханням про надання критеріїв оцінювання або більш вичерпним їх пояснення є незначною. Проте такі відповіді розцінюємо як сигнал про те, що наявна практика потребує удосконалення як з боку викладачів, так і з боку здобувачів освіти.

За результатами опитування викладачів, можна стверджувати, що вони чітко дотримуються політики університету щодо ознайомлення студентів із загальними критеріями оцінювання навчальної дисципліни:усне ознайомлення студентів на початку курсу із загальними критеріями оцінювання навчальної дисципліни відзначило 90,31% опитаних; викладення загальних критеріїв оцінювання навчальної дисципліни в силабусі - 60,03% респондентів; дотримання обов'язку викладача надавати інформацію на прохання студентів - 25,09%.

Підтвердження такої практики знаходимо під час аналізу відповідей на наступне запитання для викладачів: «Чи пояснюєте Ви студентам критерії оцінювання?». Так, 91,08% викладачів стверджують, що проговорюють зі студентами критерії оцінювання навчальної дисципліни не початку курсу. Також, зазначимо, що попри те, що критерії оцінювання прописані в силабусі та обговорюються на початку курсу, викладачі не відмовляються пояснити їх додатково на вимогу студентів, на це вказало 18,18% опитаних.

Незрозумілість критеріїв оцінювання призводить до невірного оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, що, своєю чергою, знижує бажання студентів навчатися і наштовхує їх до списування, фальсифікації, фабрикації та використання інших прийомів академічної недоброчесності в освітньому процесі. Отож, нами здійснено спробу з'ясувати, які прийоми щодо зрозумілості критеріїв оцінювання викладачі застосовують під час доведення їх до студентів. Задля цього, викладачам запропоновано відзначити наскільки, представлені в запитанні тези відповідають їхньому підходу до викладання.

Отримані результати щодо цього запитання умовно можна розділити на дві групи: перша група складається з тверджень, що абсолютно або скоріше відповідають, друга група - абсолютно або скоріше не відповідають.

До першої групи відносимо:

-на початку дисципліни я пояснюю студентам мету цього курсу, та чому він включений до освітньої програми: абсолютно відповідає - 73,76%; скоріше відповідає - 21,61%;

- я використовую той самий набір завдань та екзаменаційних питань, що був минулого року на цьому ж курсі: скоріше відповідає - 44,77%;

- я коригую програму курсу та підходи до викладання в залежності від студентських відгуків на курс: абсолютно відповідає - 35,75%; скоріше відповідає - 52,68%;

- я пояснюю студентам, чому письмові роботи є важливими, та як саме знання, які вони отримують під час написання, будуть для них корисні: абсолютно відповідає - 45,60%; скоріше відповідає - 35,58%;

- для мене важливіше, що студенти досягнули потрібних результатів, ніж форма виконання та обсяг роботи: абсолютно відповідає - 52,15%; скоріше відповідає - 41,48%;

- я заохочую студентів самостійно пропонувати теми для письмових робіт/проєктів: абсолютно відповідає - 41,70%; скоріше відповідає - 36,33%;

-я прошу студентів презентувати їхні письмові роботи/проєкти: абсолютно відповідає - 53,11%; скоріше відповідає - 33,22%;

- я вказую, скільки часу займе виконання завдання: абсолютно відповідає - 38,17%; скоріше відповідає - 36,10%;

- я завжди пояснюю, щоб студенти мали чіткі і зрозумілі критерії оцінювання робіт: абсолютно відповідає - 75,38%; скоріше відповідає - 21,03%.

До другої групи відносимо:

- я використовую той самий набір завдань та екзаменаційних питань, що був минулого року на цьому ж курсі: скоріше не відповідає - 39,20%; абсолютно не відповідає - 10,80%;

-я коригую програму курсу та підходи до викладання в залежності від студентських відгуків на курс: скоріше не відповідає - 8,12%;

-я пояснюю студентам, чому письмові роботи є важливими, та як саме знання, які вони отримують під час написання, будуть для них корисні: скоріше не відповідає - 12,78%;

-я заохочую студентів самостійно пропонувати теми для письмових робіт/проєктів: скоріше не відповідає - 14,53%;

-я прошу студентів презентувати їхні письмові роботи/проєкти: скоріше не відповідає - 7,96%;

- я вказую, скільки часу займе виконання завдання: скоріше не відповідає - 17,10%.

Таким чином, опрацювавши отримані результати на основі аналізу відповідей двох груп респондентів, можемо виокремити слабкі сторони у практиці Львівської політехніки, які потребують додаткової уваги та удосконалення. Зокрема частка викладачів університету:

- використовують той самий набір завдань та екзаменаційних питань, що був минулого року на цьому ж курсі;

- не коригують програму курсу та підходи до викладання в залежності від студентських відгуків на курс;

-не пояснюють студентам, чому письмові роботи є важливими, та як саме знання, які вони отримують під час написання, будуть для них корисні;

-не заохочують студентів самостійно пропонувати теми для письмових робіт/проєктів;

-не просять студентів презентувати їхні письмові роботи/проєкти;

-не вказують, скільки часу займе виконання завдання.

Вважаємо, що виокремлені нами слабкі сторони є незначними і можуть бути своєчасно усунені.

Наступним елементом забезпечення якісного і належного оцінювання результатів навчання здобувачів вищої освіти є надання відгуків про студентські роботи. Тож, для здобувачів освіти та викладачів сформовано запитання, які дозволяють з'ясувати чи доводилося студентам звертатися до викладачів з проханням надати відгук про їхню роботу, якщо ні, то чому, та чи надають викладачі відгуки про роботи студентів, якщо ні, то в чому причина.

Так, із результатів опитування студентів та викладачів бачимо, що 29,32% опитаних надають відгук про кожну роботу студента, 44,75% респондентів - на більшість і тільки 13,90% - надали відповідь «рідко, але все таки надають». 7,46% опитаних відзначили, що не надають відгуки про студентські роботи, тільки на прохання самих здобувачів освіти. Серед причин, що зумовлюють відсутність відгуку, переважають такі: бракує часу (25,58%); вважаю недоцільним (6,98%); не спадало на думку це робити (9,30%); важко відповісти (6,98%). До основної причини необхідно віднести саме потребу з боку студентів, адже 44,19% опитаних вказала на те, що студенти не зверталися.

Висновки

Підсумовуючи результати опитування, можемо стверджувати, що в цілому політика Національного університету «Львівська політехніка» спрямована на розвиток та удосконалення системи забезпечення якості вищої освіти та освітньої діяльності, дотримання принципів академічної доброчесності, зокрема щодо забезпечення ефективності та об'єктивності оцінювання результатів навчання здобувачів вищої освіти. Здебільшого викладачі університету дотримуються правил щодо розроблення чітких критеріїв оцінювання результатів навчання, висвітлюючи їх у силабусах та робочих програмах навчальних дисциплін, та своєчасно ознайомлюють студентів з вимогами та критеріями оцінювання. Позитивним вважаємо те, що викладачі проговорюють зі студентами критерії оцінювання навчальної дисципліни не початку курсу, надають відгуки про студентські роботи, що, своєю чергою, сприяє покращенню комунікації між здобувачами освіти та викладачами щодо критеріїв оцінювання, формуванню конструктивного освітнього середовища.

До слабких сторін з боку викладачів можемо віднести незрозумілість критеріїв оцінювання, а з боку студентів - низьку мотивацію до навчання. Вважаємо, що серед дієвих способів мотивації студентів до доброчесного навчання є створення на семінарі або практичному занятті проблемної ситуації, що унеможливить недоброчесні прояви і стимулюватиме здобувачів освіти до креативних рішень; пропагування високої культури спілкування між викладачами та студентами, що формує позитивний мікроклімат у групі; викладання матеріалу з живим обговоренням, яке сприяє ефективному засвоєнню знань; застосування інноваційних методів навчання, що сприяють формуванню інтересу до пізнання нового; залучення студентів до взаємного оцінювання, що допомагає виховувати почуття відповідальності у колективі.

Для удосконалення системи забезпечення якості вищої освіти та освітньої діяльності, розвитку культури академічної доброчесності на інституцшному рівні, забезпечення ефективності та об єктивності оцінювання пропонуємо застосовувати окремі освітні заходи, спрямовані на переосмислення системи оцінювання. Як зазначає Д. Сопова, «поточна система оцінювання орієнтована на результати, а не на сам акт навчання. Ця рекомендація розглядається як засіб досягнення мети і може виступати як база для корекції поведінки. Оновлена система попереджатиме прояви академічної нечесності, студенти вважатимуть, що працювати чесно є єдиним правильним шляхом. Працюючи за старою системою, студенти не здатні побачити цінності своєї освіти, бо вважають, що їх зусилля полягають лише у тому, щоб отримати диплом. Культурний зсув відбудеться тільки тоді, коли студенти, викладачі та адміністрація почнуть сприймати академічну нечесність як негатив, завдяки обговоренню особливостей та мінусів нашої системи оцінювання, планів побудови позитивних змін» [7, C. 168].

Література:

1. Лозова В. І., Троцко Г. В. (2002). Теоретичні основи виховання і навчання: навч. посібник. Харків: «ОВС». 400 с.

2. Методичні рекомендації для експертів Національного агентства щодо застосування Критеріїв оцінювання якості освітньої програми: затв. ріш. НАЗЯВО від 29.08.2019 р. URL: Ьйрз://пада.§©–у.иа/шр-соп1:еп1/ир1оааз/2019/09/Методичні-рекомендації--для-експертів.рЗГ

3. Про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти: Положення НАЗЯВО від 11.07.2019 р. № 977. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ 1aws/show/z0880-19#Text

4. Про освіту: Закон України від 25.09.2017 № 2145-VIII. Дата оновлення: 18.12.2019 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19

5. Рекомендації для закладів вищої освіти щодо розробки та впровадження університетської системи забезпечення академічної доброчесності: завт. НАЗЯВО 29.10.2019. URL: https://naqa.gov.ua/wp-content/up1oads/2019/10/Рекомендації-ЗВО-система- pабезпечення-академічної-доброчесності.pdf

6. Річний звіт Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за 2020 рік. / За заг. ред. С. Квіта та О. Єременко. Київ: Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. 2021. 364 с.

7. Сопова Д. О. Академічна чесність як складова професійної підготовки майбутніх фахівців в університетах європейського союзу: дис. доктора філософії: 011. Київ, 2020. 228 с.

8. Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти: затв. Міністерською конференцією 15.05.2015. URL: https://bit.ly/348BYe3

9. Стратегія національного агентства із забезпечення якості вищої освіти до 2022 р.: затв. НАЗЯВО від 16.04.2019 р. URL: https://naqa.gov.ua/

10. Федорченко Ю. Академічна недоброчесність у вищій школі як системна проблема. 2017. URL: http://education-ua.org/ua/articles/1105-akademichna-nedobrochesnist- uvishchij-shkoli-yak-sistemna-problema

References:

2. Metodychni rekomendatsii dlia ekspertiv Natsionalnoho ahentstva shchodo zastosuvannia Kryteriiv otsiniuvannia yakosti osvitnoi prohramy: zatv. rish. NAZIaVO vid 29.08.2019 r. [Methodological recommendations for experts of the National Agency regarding the application of the Criteria for evaluating the quality of the educational program]. URL: https://naqa.gov.ua/ wp-content/uploads/2019/09/Metodychni-rekomendatsn--dlia-ekspertiv.pdf [in Ukrainian].

3. Pro akredytatsiiu osvitnikh prohram, za yakymy zdiisniuietsia pidhotovka zdobuvachiv vyshchoi osvity: Polozhennia NAZIaVO vid 11.07.2019 r. № 977. [About the accreditation of educational programs that train students of higher education]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/z0880-19#Text [in Ukrainian].

4. Pro osvitu: Zakon Ukrainy vid 25.09.2017 № 2145-УШ. Data onovlennia: 18.12.2019 r. [Law of Ukraine “On education”:]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 [in Ukrainian].

5. Rekomendatsii dlia zakladiv vyshchoi osvity shchodo rozrobky ta vprovadzhennia universytetskoi systemy zabezpechennia akademichnoi dobrochesnosti: zavt. NAZIaVO 29.10.2019. [Recommendations for institutions of higher education regarding the development and implementation of a university system for ensuring academic integrity]. URL: https://naqa.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Rekomendatsii*-ZVO-systema-pabezpechennia- akademichnoi'-dobrochesnosti.pdf [in Ukrainian].

6. Richnyi zvit Natsionalnoho ahentstva iz zabezpechennia yakosti vyshchoi osvity za 2020 rik. / Za zah. red. S. Kvita ta O. Yeremenko. [The annual report of the National Agency for Quality Assurance of Higher Education for 2020]. Kyiv: Natsionalne ahentstvo iz zabezpechennia yakosti vyshchoi osvity. 2021. 364 s. [in Ukrainian].

7. Sopova D. O. Akademichna chesnist yak skladova profesiinoi pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv v universytetakh yevropeiskoho soiuzu: dys. doktora filosofii: 011. [Academic honesty as a component of professional training of future specialists in universities of the European Union]. Kyiv, 2020. 228 s. [in Ukrainian].

8. Standarty i rekomendatsii shchodo zabezpechennia yakosti v Yevropeiskomu prostori vyshchoi osvity: zatv. Ministerskoiu konferentsiieiu 15.05.2015. [Standards and recommendations for quality assurance in the European area of higher education]. URL: https://bit.ly/348BYe3 [in Ukrainian].

9. Stratehiia natsionalnoho ahentstva iz zabezpechennia yakosti vyshchoi osvity do 2022 r.: zatv. NAZIaVO vid 16.04.2019 r. [Strategy of the National Agency for Ensuring the Quality of Higher eEducation until 2022]. URL: https://naqa.gov.ua/ [in Ukrainian].

10. Fedorchenko Yu. Akademichna nedobrochesnist u vyshchii shkoli yak systemna problema. 2017. [Academic dishonesty in higher education as a systemic problem]. URL: http://education-ua.org/ua/articles/1105-akademichna-nedobrochesnist-uvishchij-shkoli-yak- sistemna-problema [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru