Інформаційно-комунікативний компонент підготовки майбутніх фахівців технічних галузей в умовах інтерактивного дистанційного навчання: теоретичні аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут інформаційних технології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, м. Івано-Франківськ

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИЙ КОМПОНЕНТ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ТЕХНІЧНИХ ГАЛУЗЕЙ В УМОВАХ ІНТЕРАКТИВНОГО ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ

Михайлюк Ірина Романівна кандидат педагогічних наук,

доцент, доцент кафедри інженерії програмного забезпечення

Царева Олександра Степанівна асистент кафедри

прикладного програмування та обчислення

м. Івано-Франківськ

Анотація

Сьогодні однією з основних ознак сучасного суспільства та систем освіти є стрімкий розвиток комп'ютерних технологій і систем телекомунікацій. Незаперечним фактом є те, що Інтернет сьогодні перестав бути лише системою зберігання та передачі надвеликих обсягів інформації, а перетворився на сферу життєдіяльності та розвитку суспільства. Такі його можливості, як оперативність, швидкість і доступність зв'язку між користувачами на далеких і близьких відстанях, дозволяють використовувати Інтернет не лише у ролі інструмента для пізнання, але і як засіб спілкування. Цю властивість, на жаль, часто ігнорують в освітній сфері, використовуючи інформаційні технології виключно як засіб для передачі знань, у той час як при дистанційному навчанні важливо розвивати комунікаційні здібності студентів. Адже комунікативно-інформаційний компонент важлива складова не лише навчального процесу, але й роботи майбутнього фахівця технічних галузей, де використання цифрових та Інтернет-технологій набуває щораз більшого поширення.

При дистанційному навчанні до можливості взаємодії «людина - комп'ютер» додається можливість комунікації «людина - комп'ютер - людина». Наукові дослідження у цій сфері проводять порівняно недавно, оскільки освітні телекомунікації за допомогою комп'ютерних мереж - принципово новий пласт реальності. Багато можливостей при використанні інформаційно-комп'ютерного супроводу дистанційного навчального процесу містить у собі й інтерактивне навчання.

Для додаткового обґрунтування доцільності виокремлення педагогічної умови та визначення ролі технічних засобів навчання в розвитку комунікативно-інформаційного компоненту, було проведено анкетування 36 викладачів і 217 студентів -третьокурсників чотирьох інженерних спеціальностей.

Здійснено аналіз теоретичних передумов на основі проведеного анкетування, що засвідчив доцільність запровадження інтерактивного підходу у підготовці майбутніх фахівців технічного спрямування. Визначено, що такий підхід упродовж навчання виступає об'єктивною запорукою формування достатнього професійного рівня інформаційної культури у студентів вищих технічних закладів України.

Доведено, що інформаційна культура є показником не лише загальної, а, передусім, професійної культури особистостіЈ» виокремлено найбільш значущі характеристики для формування достатнього рівня інформаційної культури у майбутніх фахівців технічних галузей. Визначено напрямки подальших досліджень щодо готовності викладачів до педагогічної діяльності у нових освітніх умовах.

Ключові слова: інтерактивне навчання, інформаційно-комунікаційний компонент, інформаційна культура, дистанційне навчання, педагогічна діяльність, освітні умови

Annotation

інтерактивний педагогічний технічний комунікативний

Mykhailiuk Iryna Romanivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Software Engineering Department, Institute of Information Technologies of the Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas Ivano-Frankivsk,

Tsareva Oleksandra Stepanivna assistant professor of the applied programming and computing department, Institute of Information Technologies of the Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas,, Ivano-Frankivsk

INFORMATIONAL AND COMMUNICATIVE COMPONENT OF TRAINING OF FUTURE SPECIALISTS IN TECHNICAL FIELDS IN THE CONDITIONS OF INTERACTIVE DISTANCE EDUCATION: THEORETICAL ASPECTS.

Today, one of the main features of modern society and education systems is the rapid development of computer technologies and telecommunications systems. It is an indisputable fact that today the Internet has ceased to be only a system for storing and transmitting extremely large amounts of information, but has turned into a sphere of life and development of society. Its capabilities, such as efficiency, speed and availability of communication between users at long and close distances, allow using the Internet not only as a tool for learning, but also as a means of communication. This property, unfortunately, is often ignored in the educational field, using information technology exclusively as a means of imparting knowledge, while in distance learning it is important to develop students' communication skills. After all, the communicative and informational component is an important component not only of the educational process, but also of the work of a future specialist in technical fields, where the use of digital and Internet technologies is becoming more and more widespread.

In distance learning, the possibility of "human - computer - human" communication is added to the possibility of "human - computer" interaction. Scientific research in this area has been conducted relatively recently, since educational telecommunications using computer networks is a fundamentally new layer of reality. Many opportunities when using information and computer support of the distance learning process include interactive learning.

For additional substantiation of the expediency of singling out the pedagogical condition and determining the role of technical means of learning in the development of the communicative and informational component, a survey was conducted of 36 teachers and 217 third-year students of four engineering specialties.

An analysis of theoretical prerequisites was carried out on the basis of the conducted questionnaire, which proved the expediency of introducing an interactive approach in the training of future technical specialists. It was determined that such an approach in the course of education serves as an objective guarantee of the formation of a sufficient professional level of information culture among students of higher technical institutions of Ukraine.

It has been proven that information culture is an indicator not only of the general, but, above all, of the professional culture of an individual; the most significant characteristics for the formation of a sufficient level of information culture among future specialists in technical fields are singled out. The directions of further research on the readiness of teachers for pedagogical activities in new educational conditions have been determined.

Keywords: interactive learning, information and communication component, information culture, distance learning, pedagogical activity, educational conditions

Постановка проблеми

Наукова категорія «інтерактивне навчання» як окремий вид навчання, що має свої особливі способи та методи передачі и засвоєння інформації, у педагогічній літературі вже привернуло увагу педагогів і вчених, що працюють у сфері соціально-гуманітарних проблем та інформатики. Проте в нашій розвідці ми хочемо спрямувати увагу саме на сферу технічної освіти, оскільки досить часто саме в технічній сфері використання цифрових технологій є формалізованим, обмеженим виключно потребами передачі інформації. В той час як для майбутніх фахівців технічних галузей необхідним є певний професійний рівень інформаційної культури для вирішення основних робочих завдань. Саме застосування комунікативно-інформаційного компонента може, на нашу думку, покращити підготовку фахівців технічних галузей до майбутньої професійної діяльності в сучасних умовах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Про можливість ефективної організації дистанційного та змішаного навчального процесу в ВТНЗ на базі комп'ютерного тексту й Інтернету свідчать дослідження [1]. Автори [2,3] відзначають важливість використання у процесі інтерактивного навчання системи ігрових методів навчання. Ігровий метод використовується на різних ступенях освіти і може служити способом організації та здійснення, стимулювання та мотивації, контролю навчально-пізнавальної діяльності. На думку деяких дослідників [4,5], впровадження інтерактивного підходу у процес підготовки студентів у ВТНЗ виступає одним із основних засобів підвищення дидактичних можливостей сучасних технологій навчання, що забезпечить високий рівень інформаційної культури майбутнім фахівцям. Вчені [6-9] наголошують, що володіти інформаційною культурою слід, насамперед, для того, щоб вільно орієнтуватися в інформаційному просторі, а це вкрай необхідно для кожної людини. Формування інформаційної культури представлено як складний процес, що має включати освітні ресурси загальної культури суспільства, потенціал навчально-виховного і соціокультурного середовища закладу вищої освіти, духовний саморозвиток особистості студента[6] Узагальнення зазначених наукових досліджень дає нам [9] підстави визначити інформаційну культуру за показник не лише загальної, а, передусім, професійної культури особистості. Зауважимо, що науковці [7-8] одностайні у тому, що формування інформаційної культури є багаторівневим процесом, триває впродовж усього подальшого навчання та життя. Інформаційна культура особистості об'єктивно стає визначальним фактором у різних видах їхньої трудової діяльності.

Мета статті - дослідити перспективи введення педагогічної умови «застосування інтерактивного підходу до організації дистанційного навчального процесу для підготовки студентів ВТНЗ» відносно комунікативно-інформаційного компонента готовності фахівців технічних галузей до майбутньої професійної діяльності

Виклад основного матеріалу

Наукова категорія «інтерактивне навчання» як окремий вид навчання, що має свої особливі способи та методи передачі й засвоєння інформації, у педагогічній літературі вже привернуло увагу педагогів і вчених, що працюють у сфері соціально-гуманітарних проблем та інформатики. Проте в нашій розвідці ми хочемо спрямувати увагу саме на сферу технічної освіти, оскільки досить часто саме в технічній сфері використання цифрових технологій є формалізованим, обмеженим виключно потребами передачі інформації. З точки зору освітніх технологій, інтерактивне навчання не суттєво відрізняються від звичайних методів учіння [10,11]. Його особливістю є навчання у процесі спілкування, взаємодії студентів один із одним, із засобами учіння, із навчальним середовищем. Воно передбачає навчання під час спілкування, комунікації, коли сама навчально-комунікаційна діяльність перетворюється на засіб навчання. Усі ці аргументи послужили основою для виокремлення зазначеної педагогічної умови. Зауважимо, що її впровадження спрямовано на підвищення комунікативно-інформаційного компонента готовності студентів технічних спеціальностей до майбутньої діяльності в умовах тотальної цифровізації.

Якщо при традиційному навчанні його ініціатором виступає педагог (представлення інформації студентам і організація її засвоєння), то при інтерактивному навчанні провідна роль передається джерелу інформації, (інший студент, навчальна книга, комп'ютер, Інтернет). Причому дослідники можливостей мультимедійних засобів доводять, що саме комп`ютер виступає у ВТНЗ найбільш вагомим ініціатором навчального процесу навіть за умов традиційного навчання. При дистанційному навчанні роль комп'ютерно-цифрових засобів стає ключовою.

Застосування ігор дозволяє змоделювати різноманітні ситуації майбутньої професійної діяльності та зблизити умови навчання з реальною практичною роботою, сприяючи розвитку комунікаційних здібностей студентів. Ми [12] вважаємо, що у будь-якій грі закладено широкий спектр напрямів, ліній взаємодії (інтеракції) між її учасниками: викладач - студент, студент - студент, викладач - підгрупа студентів, підгрупа - підгрупа тощо.

Дослідження, проведені в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти та газу показали, що протягом навчального тижня студенти в середньому 29 годин часу витрачають на роботу під керівництвом викладача на лекції, 17 - на практичні заняття, решта часу витрачається на самостійну роботу з книгою, конспектом лекцій, із іншими студентами. При цьому 18% часу студент витрачає на роботу з комп'ютером, з яких 14% відводиться на користування Інтернет-мережею.

Аналіз попередніх років показав, що комп'ютер та Інтернет, зазвичай, використовувався як джерело інформації або як засіб для виконання друкованих і графічних робіт. Використання комп'ютера у ролі засобу навчання траплялося вкрай рідко. Дистанційне навчання суттєво змінило такий підхід, проте частота застосування комп'ютерних засобів не гарантує ефективність.

Основна причина недостатньо ефективного використання комп⁵ютерної техніки в навчальному процесі - відсутність методик. Ці аргументи стали підґрунтям для введення зазначеної педагогічної умови у навчальний процес підготовки майбутніх фахівців технічних галузей. Ми виходили з того, що інтерактивна комп'ютерна організація навчання студентів може значно активізувати як традиційні компоненти навчального процесу (лекції, практичні та лабораторні заняття, семінари), так і самостійну роботу. Це суттєво впливатиме на розвиток комунікативно-інформаційного компонента готовності студентів до майбутньої професійної діяльності.

Вважаємо, [12] що впровадження інтерактивно-комп'ютернго підходу в навчально-виховний процес ВТНЗ повинно забезпечувати високий рівень теоретичних знань на рівні сучасних досягнень науки; оволодіння уміннями використовувати набуті знання у професійній діяльності та повсякденному житті на необхідному для спеціальності рівні; конкурентноздатність набутих професійних знань, навиків і вмінь на ринку праціЈ» формування професійної компетентності фахівців у певній галузі діяльностіЈ» виховання творчої особистості зі сформованими особистісно-професійними якостями.

Для додаткового обґрунтування доцільності виокремлення педагогічної умови та визначення ролі технічних засобів навчання в розвитку комунікативно-інформаційного компоненту, було проведено анкетування 36 викладачів і 217 студентів-третьокурсників чотирьох інженерних спеціальностей.

Перед респондентами було поставлено, з-поміж інших, два запитання: «Ви вважаєте, що комп'ютерне забезпечення та Інтернет при традиційній лекційно-семінарській організації дистанційного навчального процесу сприяє підвищенню якості навчання?» та «Ви вважаєте, що при інтерактивному підході до дистанційного навчання комп'ютерне забезпечення та Інтернет сприяє підвищенню якості навчання?». Респондентам пропонувалося вибрати одну з відповідей: «істотно підвищує», «підвищує», «сприяє підвищенню», «не сприяє підвищенню». Результати проведеного анкетування наведені в табл. 1.

Таблиця 1