Використання музейних експонатів природничих музеїв в закладах загальної середньої та вищої освіти: ретроспективний аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

ВИКОРИСТАННЯ МУЗЕЙНИХ ЕКСПОНАТІВ ПРИРОДНИЧИХ МУЗЕЇВ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ТА ВИЩОЇ ОСВІТИ: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ

Стахів Лілія Григорівна кандидат

педагогічних наук, доцент, кафедри

педагогіки та методики початкової освіти

м Дрогобич

Анотація

музейний педагогіка технологія експонат

У статті висвітлено проблему використання музейних експонатів природничих музеїв в закладах загальної середньої та вищої освіти. Крізь призму ретроспективного аналізу розкрито поняттєво-категоріальний тезаурус, пов'язаний з музейною педагогікою як науковою дисципліною на стику музеєзнавства, педагогіки та психології, що розглядає музей як освітню систему.

Також розкрито зміст поняття «технологія музейної педагогіки» як науку про мистецтво та майстерність використовувати музейні експонати в освітньому процесі початкової, середньої, професійної, фахової передвищої та вищої освіти. Розкрито елементи музейної педагогіки, які мають місце в освітньому процесі початкової, середньої та вищої освіти. Акцентовано на компетентностях, які необхідно формувати в учнів початкової та середньої школи, а також студентів закладів вищої освіти відповідно до Державного стандарту початкової освіти та Держстандарту базової середньої освіти в умовах Концепції Нової української школи.

Опираючись на останні дослідження сучасних науковців з окресленої проблеми виокремлено важливі періоди музейної педагогіки - протомузейний, ранньомузейний, класичний та сучасний, а також простудійовано періоди функціонування природничих музеїв та описано чотири епохи їх становлення.

У статті акцентовано на експонатах Львівського природничого музею та Зоологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка, запропоновано використовувати їх в освітньому процесі початкової, середньої, фахової передвищої та вищої освіти, що відповідно зробить процес здобуття знань та отримання відповідних належних компетенностеи більш цікавішим, нестандартним, модернізованішим.

Ключові слова: музейна педагогіка, музейні експонати, заклади загальної середньої освіти, заклади вищої освіти.

Annotation

Stakhiv Liliya Gryhorivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Pedagogy and Methods of Primary Education Department, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, Drohobych

VIKORISTANNAYA OF MUSEUM EXHIBITS OF NATURAL MUSEUMS IN THE HOUSEHOLDS OF THE ZAGALNOYA MIDDLE AND VISCHOY INVESTIGATION: RETROSPECTIVE ANALYSIS

The article highlights the problem of the corruption of museum exhibits of natural history museums in the deposits of the middle and high world. Through the prism of retrospective analysis, a conceptual-categorical thesaurus is revealed, relating museum pedagogy as a scientific discipline to the science of museology, pedagogy and psychology, which views the museum as an illuminating system.

The concept of “technology of museum pedagogy” is also revealed as a science about the mysticism and craftsmanship of using museum exhibits in the world process of primary, secondary, professional, favovoy and material development. iti. The elements of museum pedagogy that have a place in the illumination process of early, middle and high illumination are revealed. Emphasis is placed on the competencies that need to be developed in primary and secondary schools, as well as in general education students up to the National Standard for Primary Education and the State Standard for Basic Secondary Education. You are in the minds of the Concept of the New Ukrainian School. Relying on the remaining research of current scientists on the raised problem, the important periods of museum pedagogy are reinforced - proto-museum, early museum, classical and contemporary, as well as the cold period of the functioning of natural museums It describes several eras of their formation. The article focuses on the exhibits of the Lviv Natural Museum and the Zoological Museum of the Lviv National University named after Ivan Franko, and proposes to highlight them in the illumination process of cob, middle, favo It is important to understand that it is necessary to develop the process of gaining knowledge and separating relevant relevant competencies from more relevant, non-standard ones, modernized.

Keywords: museum pedagogy, museum exhibits, foundations of secondary lighting, foundations of high lighting.

Постановка проблеми

Сьогодні з метою підвищення якості початкової, середньої, професійної, фахової передвищої та вищої освіти завдання вчителя закладу загальної середньої освіти (ЗЗСО) та викладача закладів вищої освіти (ЗВО) полягає у пошуку ефективних шляхів впровадження різноманітних педагогічних технологій, важливе місце серед яких займає технологія використання елементів музейної педагогіки. На це націлюють сучасні освітні документи, які уряд прийняв впродовж останніх років, а саме: Закон України «Про освіту» [7], Закон України «Про музеї та музейну справу» [6], Концепція «Нова українська школа» [8], Державний стандарт початкової освіти [4], Державний стандарт базової середньої освіти [5] та ін.

Детальний аналіз вище перелічених нормативних документів засвідчує їх спрямування на компетентнісно-орієнтований підхід з використанням музейної педагогіки, яка на сьогодні створює інноваційну систему навчання і набула особливої актуальності та популярності. У цій системі важливе місце посідає проведення музейних уроків/занять, відповідно до яких модернізується освітнє середовище як в класі, так і поза його межами, створюється доброзичлива атмосфера серед здобувачів освіти, учителями та викладачами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Цю проблему розглядає низка сучасних науковців. Зокрема, загальні підходи до використання елементів музейної педагогіки окреслено Ф. Вайдахером [1], питання музейної педагогіки як перспективного напряму в сучасній системі національної освіти висвітлено Т. Вайнгбергом та С. Хавіною [2]; методичні рекомендації до проведення спецкурсу «Музейна педагогіка у початковій школі» простудійовано С.Волошин [3].

Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні сутності використання музейних експонатів природничих музеїв в освітньому процесі закладів загальної середньої (ЗЗСО) та вищої освіти (ЗВО) крізь призму ретроспективного аналізу.

Виклад основного матеріалу

Детальний аналіз науково-педагогічної, психолого-методичної та філософського-історичної літератури засвідчує, що поняття «музейна педагогіка» виникло на поч. ХХ ст. в Німеччині й тісно пов'язане з такими музейними постатями, як А.Лихтварком, Г.Кершенштейнером, А.Рейхвеном, Г.Фройденталем та ін. [1]. В Україні музейна педагогіка почала набирати популярності на початку ХХІ століття. Низка сучасних науковців, зокрема Ф.Вайдахер (Вайдахер, 2005: 628), Т.Вайнгберг та С.Хавіна [2], С.Волошин [3]та ін., у своїх наукових доробках чітко окреслюють роль і місце музейної педагогіки в освітньому процесі ЗЗСО та ЗВО, студіюють впровадження її різноманітних засобів, серед яких важливе місце займають музейні експонати громадських та шкільних музеїв, в тому числі й природничих.

За визначенням сучасних науковців, музейна педагогіка виступає як «наукова дисципліна на стику музеєзнавства, педагогіки та психології, що розглядає музей як освітню систему» [3. C.16], а технологія музейної педагогіки студіюється як наука про мистецтво та майстерність використовувати музейні експонати в освітньому процесі початкової, середньої, професійної, фахової передвищої та вищої освіти. Тому глибоке вивчення змісту, мети, завдань, форм та методів цієї технології, а також ефективне впровадження її елементів займає важливе місце у здійсненні фахової підготовки майбутніх вчителів початкових класів, вчителів біології та вчителів природничих наук.

На сьогодні важливі аспекти впровадження засобів музейної педагогіки, зокрема цілої низки музейних експонатів, допомагають підвищувати загальний інтерес до вивчення природничих дисциплін, значно полегшують процес сприймання здобувачами освіти відповідної наукової інформації, пов'язаної з музейною педагогікою, отриманням належних компетентностей та результатів навчання відповідно до навчальних програм. Тому у здійсненні фахової підготовки майбутніх вчителів Нової української школи, які будуть викладати природничу освітню галузь, потрібно націлювати на здобутті спеціальних компетентностей, в тому числі й тих, які знадобляться учням чи студентам у майбутньому.

У науково-педагогічній літературі сучасними науковцями виокремлено предметно-наочні, аудіовізуальні та джерелознавчі види засобів музейної педагогіки, які доцільно використовувати в практичній діяльності ЗЗСО та ЗВО.

Для успішного застосування таких засобів музейної педагогіки відповідно до Концепції НУШ має бути створена в освітньому середовищі низка педагогічних умов. Ми повністю погоджуємося із сучасними науковцями в тому, що однією із таких умов має бути відповідне музейно-освітнє середовище, в якому учням та студентам комфортно ознайомлюватися з музейними експонатами як засобами навчання, та працювати з ними, розкриваючи ціннісні аспекти як музейної, так і природничої освіти.

Тому, враховуючи вище вказаний факт, що з метою здійснення модернізації природничої освіти необхідно учителеві чи викладачеві скористатися готовими доробками сучасних вчених з окресленої проблеми, вміти самостійно розробляти низку завдань та ефективно впроваджувати різноманітні методики, пов'язані з елементами музейної педагогіки, уміло дотримуючись таких принципів навчання, як загальнодидактичних, філософських та специфічних принципів музейно-педагогічної креативності [1; 2].

Отже, сучасний вчитель ЗЗСО та викладач ЗВО мають володіти сучасними формами та методами організації освітнього процесу, глибоко усвідомлювати важливість засобів музейної підготовки задля професійного розвитку, щоб у ході проведення уроків/занять чи позакласних заходів із використанням засобів музейної педагогіки допомагати учням та студентам мислити творчо, критично та креативно, стимулювати їх до створення різноманітних проектів.

У зв'язку з цим у сучасних освітніх закладах вводиться навчальний предмет «Музейна педагогіка», а студенти закладів фахової передвищої та вищої освіти вивчають, наприклад, дисципліну «Використання елементів музейної педагогіки в освітньому процесі початкової школи», «Музейна педагогіка у закладах загальної середньої освіти» тощо.

Зауважуємо, що формування професійних компетенностей у контексті реалізації завдань музейної педагогіки лежать в основі побудови лекційних, семінарських та практичних занять з фахових методик - «Методики навчання природничої освітньої галузі», «Методики навчання соціальної та здоров'язбережувальної освітньої галузі», «Методики навчання технологічної освітньої галузі», «Методики навчання історичної та громадянської освітньої галузі», «Методики навчання мистецької освітньої галузі» та ін. відповідно до Державного стандарту початкової освіти та «Методики навчання біології» й «Методики навчання природничих наук» згідно з Державним стандартом базової середньої освіти, а також Професійним стандартом вчителя, затвердженим Міністерством економіки, торгівлі та сільського господарства 23 грудня 2020 р.

Зауважуємо, що описана нами проблема допомогла здійснити ретроспективний аналіз використання музейних експонатів природничих музеїв в освітньому процесі різноманітних освітніх закладів з метою умілого використання педагогічного досвіду минулого та сьогодення, зокрема важливих надбань українських та зарубіжних вчених, науковців, учителів-практиків тощо.

Так, в «Законі про Освіту» зазначається, що одним із основних принципів освіти в Україні є «органічний зв язок зі світовою та національною історією, культурою, традиціями» [7], зокрема й громадськими чи шкільними музеями як культурною спадщиною українського народу, що вимагає від сучасного вчителя ґрунтовно володіти методикою проведення уроків/занять, в тому числі й занять з використанням елементів музейної педагогіки. Підготовка такого фахівця, який володіє низкою загальних та професійних компетентностей, представлених у Професійному стандарті учителя, сприяє в актуалізації потреби до вивчення та популяризації педагогічних здобутків установ минулого та сьогодення.

Акцентуємо, що зроблений нами ретроспективний аналіз як «аналіз в минуле» допоможе учителям використати цінну інформацію у ході проведення музейних уроків/занять. З цією метою ми акцентуємо на показовій діяльності низки природничих музеїв, частина музейних експонатів як важливих засобів допоможе сформувати у майбутнього викладача природничих дисциплін відповідну галузеву компетентність. Зауважуємо, що оскільки у підготовці сучасних вчителів важливу роль відведено природничим музеям, особливостям використання різноманітних музейних експонатів в освітніх цілях, ми акцентуємо на громадських музеях світу, які функціонували у різні епохи, починаючи від часів Античності до сьогодення.

Почнемо з аналізу тих фактів, що в історії сучасного музеєзнавства сучасними вченими виокремлено такі періоди: протомузейний (V тис. до н.е.XVI ст. н. е.), ранньомузейний (XVII - перша пол. XIX ст.), класичний (друга пол. XIX ст. до 70-х років ХХ ст.) та сучасний, представлений у науковій літературі кінцем ХХ ст. і до сьогоднішніх днів.

Скориставшись науковими розвідками сучасних науковців, які досліджують проблему використання музейної педагогіки у закладах освіти - початкової, середньої, фахової передвищої та вищої - ми виокремили періоди функціонування природничих музеїв.

Так, перший період - доісторичий (період від появи на Землі людини - до ІІІ тис. до н.е.) представляє використання та демонстрацію різноманітних природних об'єктів, зокрема кісток, черепів чи рогів тварин.

Другий період пов'язаний з епохою Античності (від кінця доісторичного періоду до половини І тис. н.е.) у науковій літературі розглядається вченими як період виникнення перших природничих колекцій і пов'язаний, наприклад, з функціонуванням музонів, які в цей час особливе місце займали у Давній Греції [1].

Третя епоха була епохою Середньовіччя, яка тривала до XV ст. і характеризувалася як період часткового занепаду функціонування природничих музеїв. Однак, варто зауважити, у період Відродження відновилися культурно-освітні традиції Античних часів (Х\/ ст. - Х\/ІІ ст.), а вже в епоху Просвітництва (кінець XVH ст. - XVIII ст.) почали широко використовувати різноманітні скарби музейної педагогіки [3].

Детальний аналіз наукових джерел дозволяє стверджувати, що особливо в цей період широкого застосування набули засоби природничих музеїв, що сприяло виникненню перших музеїв, які мали місце при вищих закладах освіти, зокрема університетах. Також, варто зауважити, особливої популярності почали набувати різноманітні природничі колекції, які носили приватний характер, та заклади під назвою «анатомічні театри» [2].

Детальний аналіз науково-історичної літератури також засвідчує той факт, що епосі, яка прийшла на зміну епохи Просвітництва, стала епоха Нового часу (XIX - поч. XX ст.) і широкого розмаху набував процес створення природничих музеїв при навчальних закладах. Особливою популярністю в цей час також мали й так звані пересувні музейні виставки. Тому саме в такий спосіб формувалися основи музейної педагогіки як науки, представлені важливими науковими доробками, в яких широко висвітлювалося питання використання елементів музейної педагогіки та їх місце в освітньому процесі не лише шкіл, закладів вищої освіти, а й громадських осередків та різноманітних духовно-просвітницьких установ [2].

Зазначаємо, що епоха Новітнього часу (а це майже ціле ХХ ст.) презентувала музейну педагогіку як науку, в якій засоби природничих музеїв студіювалися задля формування в здобувачів освіти наукового світогляду та ціннісних орієнтацій. Ця епоха в науковій літературі часто уособлювалася з епохою модернізації освітньої галузі й тісно пов язана з новими ІК-технологіями. Тому, можна стверджувати, що епоха Новітнього часу й стала вагомим поштовхом до появи нових методик з метою формування фахової підготовки майбутніх вчителів в галузі природознавства засобами музейної педагогіки [1].

Відповідно до вище представлених періодів учений Ф.Вайдахер виокремив чотири епохи становлення природничих музеїв, починаючи від закінчення Другої світової війни і до сьогодні, а саме: домузейна, протомузейна, мезомузейна, малеомузейна та неомузейна [1].

Варто зауважити, що така періодизація дозволила акцентувати на низці цікавих фактів, про які доцільно розповідати здобувачам освіти задля формування в них допитливості, пізнавального інтересу та умінні перенести ці відомості з окресленої проблеми на ґрунт сучасної освіти -початкової, середньої, фахової передвищої та вищої.

Так, наприклад, у ХУГ ст. в Європі стала модою часу низка приватних колекцій, представлених різноманітними експонатами, привезеними з інших країн, що породжувало створення «студіолів», «антикваріїв», «кунсткамер», «натуралій» тощо. Це переважно були колекції скульптур та картин, різноманітної кераміки, представників рослинного світу, а також різні опудала екзотичних тварин, мінерали тощо. Їх можна було побачити у дворах вельмож, зокрема й королівських.

Також, наприклад, є цікавий факт про те, як це засвідчує наукова філософсько-історична та педагогічна література, музейництво Нового періоду формувалося під впливом уявлень про колекціонування й освіту. Наприкінці XVII ст. на території північної Америки з'явились Перші музеї у вигляді кунсткамер з рідкісними, а навіть - аномальними тваринами, завдяки чому формувалися компетентності не лише у вчителів того часу, а й лікарів.

Ми також акцентуємо увагу на музеях природничого профілю, які знаходяться, наприклад у місті Львові, до яких відноситься один із найдавніших музеїв (ХІХ ст.) й найбагатших за науково-історичними фондами (500 тис. музейних предметів) Львівський державний природознавчий музей НАН України та один із десяти кращих музеїв Європи - Зоологічний музей, який входить в структуру Львівського Національного університету імені Івана Франка.

Щодо заснування першого у Львові природничого музею НАН України, то воно пов'язане з Володимиром Дідушицьким, який намагався засобами музейних експонатів продемонструвати широке різноманіття світу природи своїм учням, показати тісний взаємозв'язок, який наочно можна побачити завдяки різним екологічним групам організмів.

Акцентуємо й на Зоологічному музеї Львівського національного університету імені Івана Франка, який належить до числа найстаріших університетських музеїв Європи,фонд якого представляє тваринний світ з усіх континентів земної кулі. На сьогодні цей музей володіє чотирма залами, коридором-галереєю, фондосховищем і робочим приміщенням загальною площею 469,4 м2.

Зауважуємо, що музейні колекції, які зберігаються у музеї, мають виняткове значення для науки і не підлягають відтворенню у разі їх втрати чи руйнування. Вони є важливими джерелами дослідження з проблем змін навколишнього природного середовища та особливо цінними - з погляду збереження і відновлення біорізноманіття як основи функціонування біосфери.

Зазначаємо, що на початку ХХІ ст. довідкова інформація про Зоологічний музей була включена до дев'ятого видання Каталогу музеїв світу, а на початку 20-х років опис орнітологічної колекції музею ввійшов до огляду основних Європейських колекцій птахів. Також варто зауважити, відповідно до прийнятого розпорядження Кабінету Міністрів України *№ 73-Р цей музей внесений до реєстру об'єктів, що становлять національне надбання (11.02.2004 р.). - «Наукові фонди та музейна експозиція Зоологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка». Наголошуємо, що експозиція Музею має циклічну форму та сформована за систематичним принципом.

Також наголошуємо, як засвідчують наявні Інтернет-ресурси, зоологічний музей як громадський музей є зареєстрований у Львівському обласному управлінні культури 7 вересня 2007 року, а 27 грудня 2012 р. Управлінням культури Львівської облдержадміністрації Зоологічному музею Львівського національного університету імені Івана Франка присвоєно почесне звання «Народний музей». Також підкреслюємо, що у березні 2013 р. цей музей внесений до Глобального Реєстру Біологічних Репозитаріїв (Сховищ), а сьогодні - до Глобального Реєстру Наукових Колекцій (http://grscicoll.org/institution/benedict-dybowskizoological-museum).

Також зазначаємо, що Зоологічний музей працює за внутрішнім розпорядком Львівського Університету, в музеї постійно проводяться екскурсії для учнів та студентів, а також частих відвідувачів міста. При цьому експозиція та окремі експонати Музею використовуються у проведенні малих практикумів із зоології безхребетних та хребетних тварин, великого практикуму із зоології, спецпрактикуму та спецкурсів з орнітології, теріології, етології, зоогеографії, екології, а також всю музейну експозицію використовують для проведення занять і тематичних екскурсій школярів ЗЗСО, та, навіть демонструють дітям дошкільного віку й їхнім вихователям ЗДО.

Також зауважуємо, що на основі музейних колекцій учні Львова та Львівської ОТГ часто готуються до олімпіад з біології та екології, а також цікавим є момент, пов'язаний з тим, що в залах Музею щорічно проводиться навчальна практика Львівського коледжу декоративного та прикладного мистецтва імені Івана Труша. Для зручності у використанні музейних експонатів в освітньому процесі закладів освіти, зокрема й під час дистанційного навчання з учнями чи студентами, створено й постійно підтримується й оновлюється web-сторінка Музею, а також має місце англійська версії.

Також наголошуємо, що з метою зручності й збереження надто старих і рідкісних зразків колекції Е.-Ф. Ґермара на web-сторінці музею розміщено їх фотографії. Тому, щоб їх розгледіти, можна скористатися розробленою програмою ZOOMIFY, що дає змогу розглянути об'єкти у збільшеному вигляді. Варто зауважити, що у Зоологічному музеї створено відповідні комп'ютерні бази даних колекцій земноводних, ссавців, також є представлена величезна кількість колекцій голкошкірих та плазунів.

Акцентуємо й на такому факті, що співробітники музею взяли участь у складанні міжнародного анотованого списку решток морської корови як зниклого виду ссавців. Зауважуємо, що у світі налічується 27 повних скелетів цієї тварини та понад 550 кісток, які зберігаються у 51 музеї в 42 містах, з яких скелет і понад 100 кісток знаходяться в Зоологічному музеї ЛНУ імені Івана Франка.

Висновки

Отже, відповідно до нормативно-правової бази у сучасних ЗЗСО та ЗВО мають місце музейні уроки/заняття, які проводяться з метою формування в здобувачів освіти здатності до глибокого сприйняття та засвоєння навчального матеріалу, так як надають неординарні можливості з метою реалізації інтегрованих підходів для вивчення певних тем, збагачують знання школярів та формують в них культуру поведінки в громадських місцях, зокрема й музеях природничого циклу. Вважаємо, що відповідна фахова підготовка майбутніх вчителів у галузі природознавства, створення музейно-освітнього середовища, у якому прерогативою виступає педагогіка партнерства як механізм співробітництва вчителів та учнів, викладачів та студентів, на нашу думку, зробить процес здобуття знань та отримання відповідних належних компетенностей більш цікавішим, нестандартним, модернізованішим, а головне - набагато доступнішим для тих, хто здобуває початкову, середню, фахову передвищу чи вищу освіту.

Література

1. Вайдахер Ф. Загальна музеологія: посібник. Львів: Літопис. 2005. 628 с.

2. Вайнгберг Т. Б., Хавіна С. Я. Музейна педагогіка - перспективний напрям у сучасній системі національної освіти // Вивчаємо українську мов^ та л-^~те^рат^^^. Позакласнаробота. 2014. № 2 (02). С. 2-7.

3. Волошин С. Музейна педагогіка у початковій школі: методичні рекомендації до проведення спецкурсу. Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2018. 68 с.

4. Державний стандарт початкової освіти / [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://nus.org.ua/articles/uryad-zatverdyv-novyj-standart-pochatkovoyi-osvity-shho-tse-oznachaye/.

5. Державний стандарт базової середньої освіти / [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/76886/

6. Закон України «Про музеї та музейну справу» / [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua.

7. Закон України «Про освіту» / [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.

8. Концепція Нова українська школа: Режим доступу / [Електронний ресурс]. https://mon.gov.ua/ua/tag/nova-ukrainska-shkol.

9. Программа для закладів загальної середньої освіти / Режим доступу: [https://vseosvita.ua/library/zmist-osvitnoi-galuzi-prirodoznavstvo-u-strukturiderzavnogo-standartu-pocatkovoi-zagalnoi-osviti-35548.html].

References

1. Vaidakher F. (2005). Zahalna muzeolohiia: posibnyk [General museology: a guide]. Lviv: Litopys. 628 s. [in Ukrainian].

2. Vainhberh T. B., Khavina S. Ya. (2014). Muzeina pedahohika - perspektyvnyi napriam u suchasnii systemi natsionalnoi osvity [Museum pedagogy is a promising direction in the modern system of national education] // Vyvchaiemo ukrainsku movu ta literaturu. Pozaklasna robota. № 2 (02). pp. 2-7. [in Ukrainian].

3. Voloshyn S. (2018). Muzeina pedahohika u pochatkovii shkoli: metodychni rekomendatsii do provedennia spetskursu [Museum pedagogy in elementary school: methodical recommendations for conducting a special course]. Drohobych: Redaktsiinovydavnychyi viddil Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. 68 s. [in Ukrainian].

4. Derzhavnyi standart pochatkovoi osvity [State standard of primary education] / [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http://nus.org.ua/articles/uryad-zatverdyv-novyjstandart-pochatkovoyi-osvity-shho-tse-oznachaye/. [in Ukrainian].

5. Derzhavnyi standart zahalnoi serednoi osvity [State standard of general secondary education] / [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: https://osvita.ua/legislation/ Ser_osv/76886/ [in Ukrainian].

6. Zakon Ukrainy «Pro muzei ta muzeinu spravu» [Law of Ukraine "On Museums and Museum Affairs"] / [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http://zakon4.rada.gov.ua. [in Ukrainian].

7. Zakon Ukrainy «Pro osvitu» [Law of Ukraine "On Education"] / [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19. [in Ukrainian].

8. Kontseptsiia Nova ukrainska shkola [The concept of the New Ukrainian School]: Rezhym dostupu / [Elektronnyi resurs]. https://mon.gov.ua/ua/tag/nova-ukrainska-shkol. [in Ukrainian].

9. Prohramma dlia zakladiv zahalnoi serednoi osvity [Program for institutions of general secondary education] / Rezhym dostupu: [https://vseosvita.ua/library/zmistosvitnoi-galuzi-prirodoznavstvo-u-strukturi-derzavnogo-standartu-pocatkovoi-zagalnoiosviti-35548.html]. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru