Викладання іноземних мов в країнах Євросоюзу дистанційною технологією навчання як органічною частиною сучасного світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Викладання іноземних мов в країнах Євросоюзу дистанційною технологією навчання як органічною частиною сучасного світу

Борзенко Олександра Павлівна

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, м. Харків

Анотація

Проаналізовано особливості викладання іноземних мов в країнах Євросоюзу дистанційною технологією. Доведено, що процес переходу від індустріального до інформаційного суспільства передбачає запровадження в процес викладання новітніх педагогічних технологій, забезпечує можливості для оновлення змісту й методів викладання. Встановлено, що впровадження нових технологій в дистанційний навчальний процес є однією з головних складових, які змінюють стиль викладання: способи подання навчальної інформації, рівень освоєння, контроль та оцінювання знань. Простежено вплив цих технологій на підвищення якості викладання іноземних мов. Проаналізовані методологічні аспекти впровадження нових технічних засобів. Зазначено, що комп ютерні технології та мережа Інтернет - це великий світ, який дозволяє отримати доступ до необмежених масивів інформації, до використання автентичних матеріалів, що передбачає одночасне вивчення мови й культури. Звернуто увагу на дистанційні курси, які розробляються на платформах дистанційного навчання, мають уніфіковані структурні елементи, які відповідають певним критеріям, що потребують від викладача та студентів володіння мультимедійними й інформаційними засобами. Проаналізовані погляди вчених та з'ясовано, що більшість дослідників розглядає дистанційне навчання, як інноваційний освітній продукт, зміст якого залежить від подій, що відбуваються у суспільстві. Наголошується, що міжнародне співробітництво потребує формування міждержавних об'єднань й асоціацій: одна з них є Європейська асоціація університетів дистанційного навчання, яка створена з метою розвитку Європейської мережі дистанційної освіти. Встановлено, що з формуванням соціально- економічних, наукових и особистісних передумов, дистанційна освіта набула свого історичного значення для людини й суспільств, знайшла відповідне втілення в реальній дійсності та є органічною частиною сучасного світу.

Ключові слова: дистанційна технологія навчання, викладачі, викладання іноземних мов, студенти, самостійне навчання, країни Євросоюзу.

Abstract

Borzenko Oleksandra Pavlivna Candidate of Pedagogical Sciences, Docent, Associate Professor, the Department of Foreign Languages, Kharkiv National Automobile and Highway University, Kharkiv

TEACHING FOREIGN LANGUAGES IN THE EUROPEAN UNION COUNTRIES BY DISTANCE LEARNING TECHNOLOGY AS AN ORGANIC PART OF THE MODERN WORLD

The features of teaching foreign languages in the European Union countries by distance technology are analyzed. It is proven that the process of transition from an industrial to an information society involves the introduction of the latest pedagogical technologies into the teaching process, provides opportunities for updating the content and methods of teaching. It has been established that the introduction of new technologies into the distance learning process is one of the main components that change the teaching style: methods of presenting educational information, the level of mastery, control and assessment of knowledge. The impact of these technologies on improving the quality of foreign language teaching is traced. The methodological aspects of the implementation of new technical means are analyzed. It is noted that computer technologies and the Internet are a big world that allows access to unlimited arrays of information, to the use of authentic materials, which involves the simultaneous study of language and culture. Attention is drawn to distance courses developed on distance learning platforms, which have unified structural elements that meet certain criteria that require the teacher and students to master multimedia and informational tools. The views of scientists were analyzed and it was found that the majority of researchers consider distance learning as an innovative educational product, the content of which depends on the events taking place in society. It is emphasized that international cooperation requires the formation of interstate unions and associations: one of them is the European Association of Distance Teaching Universities, created to develop the European Distance Education Network. It has been established that with the formation of socio-economic, scientific and personal prerequisites, distance education acquired its historical significance for people and societies, found a suitable embodiment in reality and is an organic part of the modern world.

Keywords: distance learning technology, teachers, foreign language teaching, students, self-education, European Union countries.

Постановка проблеми

євросоюз дистанційне навчання

Формування людини як особистості потребує постійної модернізації и оптимізації змісту освіти, подолання застарілих, неефективних форм, методів, прийомів та засобів навчання. Сьогодні успішність освітнього процесу значною мірою залежить від вибору педагогічних технологій та засобів навчання, що є однієї із актуальних проблем розвитку сучасної європейської вищої освіти. Важливим стратегічним об'єктом реформ вищої освіти в Європейському Союзі є формування навичок, шляхом застосування інноваційних педагогічних технологій та відкритих організаційних навчальних ресурсів. До проблем, що поставлені перед європейськими країнами в напрямку реалізації навчальних стратегій є використання потенціалу інформаційно-комунікативних технологій дистанційного навчання та збільшення доступу до освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В процесі викладання іноземних мов технологіями дистанційного навчання є багато проблем, які вирішуються в науковому плані. У зв'язку з цим активізується пошук продуктивних та перспективних форм, методів та засобів викладання, як вітчизняних так і зарубіжних фахівців (Т. Андерсон, В. Андрющенко, Р. Вітсалакі, К. Вудлі, Р. Гаррісон, Дж. Гримм, Р. Гуревич, Т. Десятов, К. Доббін, О. Довгялло, М. Жалдак, В. Жулкевська, І. Зязюн, М. Кастельс, П. Кліффорд, С. Козей, Г. Козлакова, В. Кремень, В. Кухаренко, Дж. Маккуейд, К. Мередіт, О. Муковіз, М. Мур, В. Олійник, Г. Онкович, І. Секрет, С. Сисоєва, Н. Тапсіс, Д. Тейлор, Ж. Хесс, Ф. Четвінд, Б. Шуневич, М. Якобсен, та ін.), які вивчали та вивчають різні аспекти дистанційного навчання: сутність та дидактичні особливості; складові характеристики; переваги дистанційної освіти над традиційною формою навчання; поняттєво-термінологічний апарат; специфіка особливості організації дистанційної освіти в різних країнах світу тощо. Дослідження вітчизняних та зарубіжних науковців носять різноплановий характер, а саме: вивчення загальних тенденцій та перспектив розвитку дистанційного навчання; використання медіа, інформаційно-комунікаційних технологій у дистанційному навчанні; визначення впливу комп'ютеризації на психолого-педагогічні аспекти дистанційних технологій навчання; організація самостійної роботи студентів, визначення шляхів підвищення ефективності зворотного зв'язку викладачів зі студентами; вивчення наслідків використання віртуальних світів.

Як зазначає С. Сисоєва при аналізі всіх специфічних особливостях дистанційної форми навчання, які наводять у своїх працях дослідники цієї проблеми (гнучкість, модульність, паралельність у розумінні навчання без відриву від основної професійної діяльності, далекодія, асинхронність, можливість навчання одночасно великої кількості студентів, рентабельність, зміна функцій викладача, зміна статусу того, хто навчається, використання нових інформаційних технологій), то, по суті, новими специфічними саме для дистанційної форми навчання є: зміна функцій викладача, зміна статусу того, хто навчається, використання нових інформаційних технологій. Тому, з огляду на закономірності еволюційних змін в освіті, які відображають реалії інформаційного суспільства, дистанційну форму навчання можна розглядати як вищий (на сьогоднішній день) технологічний рівень в інформаційному суспільстві, що є втіленням нової філософії освіти, відображенням реалії постіндустріальної культури в умовах інформатизації суспільства й глобалізації освітніх процесів [1, с. 227-233].

Мета статті здійснити аналіз сучасного європейського досвіду викладання іноземних мов дистанційною технологією навчання як органічною частиною сучасного світу та надати пропозиції з подальшого вдосконалення інноваційної педагогічної діяльності.

Виклад основного матеріалу

Розвиток нових інноваційних технологій, глобалізація та інформатизація, формування соціально значущих якостей особистості, сучасні зміни в світі та суспільствах ставлять нові завдання перед одним з найважливіших соціальних інститутів - системи освіти. Знання визначаються головною цінністю як людини, так і суспільства. Змінюється парадигма освіти, де технологія та педагогіка розглядаються як одне ціле. Провідне місце знань у європейських суспільствах означає виникнення інформаційного суспільства, заснованого на знаннях.

Дистанційне навчання у тому вигляді в якому воно розуміється сьогодні, є органічною частиною сучасного світу. «По мірі розвитку нових сучасних технологій, здійснювалась можливість для забезпечення зв'язку у національних та міжнародних масштабах. У цьому смислі дистанційне навчання знаходиться на передньому краю глобалізаціиних процесів, тому, що цей спосіб та засіб отримання освіти в тому місці і в той час, які визначаються не тільки навчальним закладом, але й самим навчаючим [2, с. 4, 5].

З впровадженням інноваційних методів викладання іноземних мов на основі підвищення самостійної та індивідуальної роботи студентів все більшого поширення в європейських країнах набуває дистанційна освіта.

Дистанційна освіта - це форма навчання, рівноцінна з очною, вечірньою, заочною та екстернатом, що реалізується, в основному, за технологіями дистанційного навчання. Технології дистанційного навчання складаються з педагогічних та інформаційних технологій дистанційного навчання. педагогічні технологи дистанційного навчання - це технології опосередкованого активного спілкування викладачів зі студентами з використанням телекомунікаційного зв'язку та методології індивідуальної роботи студентів із структурованим навчальним матеріалом, представленим в електронному вигляді. Інформаційні технології дистанційного навчання - це технології створення, передачі і збереження навчальних матеріалів, організацій і супроводу навчального процесу дистанційного навчання за допомогою телекомунікаційного зв'язку [3, с. 79].

У дистанційному навчанні можна виділити три основні технології: кейс-техн ологія, за якої навчально-методичні матеріали чітко структуровані і відповідно комплектуються у спеціальний набір (кейс), а потім вони пересилаються студентові для самостійного навчання з періодичними консультаціями у викладачів (тьюторів); TV-технологія, що ґрунтується на використанні телевізійних лекцій з консультаціями викладачів; мережна технологія, яка базується на використанні мережі «Інтернет» для забезпечення студентів навчально-методичним матеріалом, і інтерактивної взаємодії між викладачем і студентом [3, с. 80].

Найбільш сучасною і одночасно перспективною технологією дистанційного навчання є Інтернет - технологія. Це комплекс освітніх послуг, які надаються студентам за допомогою спеціалізованого інформаційно-навчального середовища. В основі цієї технології лежить методологія, яка спрямована на індивідуальну (що не залежить від часу та місця) роботу студентів, із спеціально структурованим навчальним матеріалом за різноманітними формами спілкування із віддаленими експертами, викладачами чи студентами [3, с. 80].

Основною складовою організації дистанційного навчання є телекомунікаційне та інформаційно-навчальне середовище, яке містить: засоби навігації в рамках даного середовища; інформаціино-навчальнии матеріал (лекції, словники, посилення на літературні джерела і віддалені мережні ресурси); засоби контролю знань (відкриті питання, тестування в режимі on-line, тестування в асинхронному режимі); засоби спілкування (електронна пошта, чат, аудіо, відео конференції) [3, с. 81].

Нові технології, їх розвиток, використання всесвітніх інформаціиних ресурсів та мережевої технології ставлять нові вимоги перед викладачами до принципово нової організації здіиснення викладання іноземних мов дистанційно. Ефективність та підвищення якості викладання іноземних мов на сучасному етапі залежить від багатьох факторів, які слід враховувати. Упровадження в навчальний процес цих технологій створює соціально-педагогічні умови для підвищення ефективності подальшого формування особливостей професійної компетентності викладачів, сприяння впровадження інновацій, виникнення нових підходів до формування у студентів навчальних навичок та їх взаємодію з викладачами [4, с. 24].

Взаємодія це не єдина функція викладача, який у дистанційному навчанні називається тьютором. Фізична відсутність викладача при дистанційному навчанні дає більшу автономію та самостійність тому хто навчається, ніж тому, хто навчається в традиційному навчанні. Викладач, на погляд Дж. Брумера, дає студенту можливість пізнавати нове та конструювати свій власний світ, що повністю реалізується в умовах дистанційного навчання. Саме викладач розробляє навчальне середовище, планує найбільш оптимальні види учбової діяльності, пропонує завдання, направляє свої педагогічні зусилля на створення діалогу та мотивації до навчання, організує дискусії, пропанує актуальні питання для обговорення, перевіряє та контролює працю студентів, оцінює їх успіхи, вказує на недоліки.

Одним із основних компонентів навчального процесу при викладанні іноземних мов є засоби навчання, які суттєво впливають на якість знань, формують пізнавальні інтереси, розвивають творчі здібності, уміння, навички, покращують засвоєння навчального матеріалу та розв язання практичних завдань, інтенсифікують самостійну роботу студентів та контроль знань, а також відіграють важливу роль у реалізації функції викладача. Засоби викладання повинні реалізовувати методи та прийоми, які застосовуються у процесі навчання; відповідати сучасним методикам викладання іноземної мови; забезпечувати впровадження новітніх технологій навчання іноземної мови.

Успішність освітнього процесу значною мірою залежить від вибору засобів навчання. При викладанні іноземних мов важливим є необхідність якісного дидактичного забезпечення. Під дидактичним забезпеченням, розуміється система взаємопов'язаних за дидактичними завданнями освіти та виховання різних видів змістової навчальної інформації на різних носіях, розроблених з урахуванням вимог педагогіки, психології, соціології, культурології та інших наук.

У навчальному закладі для організації викладання навчальних дисциплін дистанційно повинна бути створена сучасна комп'ютерна мережа з локальним сервером, яка має можливість створювати мультимедійні фрагменти дистанційних курсів та організовувати інтерактивне спілкування викладачів і студентів (відео конференції). Навчальному закладу необхідно обладнати спеціальну аудиторію в якій буде знаходитися мультимедійний комп'ютер з'єднаний з мережею Інтернет.

При викладанні іноземних мов за допомогою комп'ютера засвоюється набагато більша кількість матеріалу, ніж це відбувається за той самий час у традиційних умовах. Вчені у своїх працях привертають увагу і до переваг комп ютерного навчання, і до його недоліків. Так, перевагами найчастіше називають: високий рівень мотивації навчального процесу; здатність миттєво реагувати на введену інформацію; комп'ютер найкраще відповідає принципам індивідуального навчання, оскільки студенти можуть самі визначити напрям навчально-пошукової діяльності; можливість оброблення, застосування і зберігання великого обсягу інформації; наочність подання навчального матеріалу, так як для оволодіння іноземною мовою велике значення має розмовна практика, тому комп'ютер допоможе правильно повторити кількість разів будь-яку фразу; графічні можливості комп'ютера створюють різні методичні посібники, підручники, словники; можливість інтерактивного спілкування між різними мовними групами, що реалізується через локальні, комп'ютерні мережі, глобальну мережу Інтернет, яка підтримує зв'язок з абонентами в усьому світі і дає доступ до віддалених джерел інформації та міжнародних бібліотек; стимулювання вивчення англійської мови, тому що більшість інформації з інших частин світу в мережі Інтернет подається англійською мовою [5, с. 97].

Треба зазначити, що комп'ютер дає можливість спілкуватися віртуально. Віртуальна реальність формує нові потреби, бажання, можливості. Тому особистість у віртуальній реальності має справу з ілюзією. Людина, перебуваючи у такій реальності, знаходить новий образ, у неї складається враження, що вона бере участь безпосередньо у

певних подіях. Використання комп'ютера має також і свої недоліки: програми позбавлені емоційності та не можуть врахувати особливостей тих, хто навчається; недостатньо усвідомлюється вплив комп'ютера на духовний, психічний, фізичний аспекти здоров я; проводиться велика кількість часу за монітором; нехтуються правила безпеки роботи з комп'ютером; захоплюються віртуальною реальністю від якої виникає залежність. Вчені вважають, що віртуальна комунікація породжує ряд етичних проблем.

Якщо розглядати дистанційне навчання, як нову форму навчання, то треба зазначити, що в цій системі крім викладача й студентів повинен бути підручник, навчальні посібники, тобто засоби навчання як компоненти даної системи. Звідси випливає необхідність серйозного наукового підходу до розробки спеціальних дистанційних курсів (підручників) для системи дистанційного навчання. Зрозуміло, у даному випадку мова йде в основному про електронні засоби навчання, у першу чергу мережні [6, с. 72].

Мережеві дистанційні курси створюються та реалізуються на платформах, які представляють собою модульне об'єктне - орієнтоване динамічне навчальне середовище, яке називається системою управління навчанням та є віртуальним навчальним середовищем. Створення дистанційних курсів для вивчення іноземної мови дистанційно потребує від викладача не тільки вільного володіння іноземною мовою, яку він викладає, а й наявності спеціальних знань у галузі сучасних інформаційних технологій. У розробці такого курсу беруть активну участь різні фахівці: викладач, програміст, фахівці із сучасних освітніх технологій та комп'ютерної графіки, відео зйомки та ін.

Так, наприклад, дистанційний курс іноземної мови для студентів передбачає оволодіння мовою згідно з програмою. Задачею дистанційного курсу є розвиток у студентів навичок спілкування в рамках повсякденної тематики, підготовка до роботи з науковою літературою іноземної мови (переклад, різні види читання, професійне спілкування), а також знайомство з лінгвокраїнознавчою інформацією мови яка вивчається, відповідно до програми викладання іноземних мов. Метою викладання є навчання практичному володінню іноземною мовою, тобто уміння спілкуватися іноземною мовою на побутовому та професійному рівнях, а також оволодіння навичками й уміннями, що дозволяють використовувати текст як джерело інформації, і різними видами читання, як засобами добування інформації, що міститься в тексті.

Курс складається з декількох розділів. Ці розділи базуються тільки на автентичному матеріалі та являють собою курс іноземної мови для розвитку навичок читання, перекладу, реферування, анотування, професійного спілкування передбаченого програмою. Курс має лексичний та граматичний матеріал. Кожен вид діяльності підкріплено лексичними, граматичними та практичними вправами. Тому дистанційний курс передбачає повторення граматичного матеріалу курсу іноземної мови на рівні узагальнення та його подальшого вивчення, системного повторення часів у зіставленні і практику їхнього вживання, комунікативну спрямованість вправ, вживання в мові розмовних формул, орієнтацію на професійне спілкування, навички до одержання, переробки, передачі науково-технічної інформації. До курсу входить матеріал повсякденного спілкування, який містить інтенсивний курс іноземної мови за темами професійного та побутового спілкування.

Для розвитку навичок аудіювання є у курсі аудіо файли. Кожний аудіо файл містить у собі вправи для перевірки розуміння прослуханого монологу або діалогу. Також до складу курсу входять чат та форум, участь в яких можуть взяти студенти для обговорення різних питань за темами курсу. Курс передбачає модульні тести, які містять лексичний, граматичний матеріали вивченої теми, а також відповідний матеріал професійного та побутового спілкування. Таким чином, дидактична концепція курсу та його практичне утілення служать реалізації компетентністного підходу при вивченні іноземної мови. Курс виконує ряд освітніх функцій: когнитівну, розвивальну, виховальну та демонструє одну з можливостей успішної реалізації дидактичного потенціалу інформаційно-комунікаційних технологій у вивченні іноземної мови дистанційно.

Треба зазначити, що дистанційні курси є власністю університетів, в яких ці курси укладені, доступ до них захищений та відкритий лише для студентів і викладачів, які працюють з цими курсами.

Потреби сучасного інформаційного суспільства вимагають від освіти постійного розвитку. Суспільству необхідна освіта, що постійно оновлюється новими педагогічними технологіями та засобами навчання. Тому розробка та реалізація нових сучасних освітніх технологій потребує постійного звернення до здобутків технологічного прогресу нового інформаційного суспільства. Нові технологи створили умови для корінних змін у методиках викладання іноземних мов, в стосунках між викладачами та студентами.

Існує погляд [7, с. 12] згідно якому нові технології не тільки служать новому напрямку в навчанні, але і допомагають формувати нову парадигму навчання. Само існування нових мереж здійснює можливості для нового виду не тільки викладання іноземних мов, а й іншомовної комунікації.

Поява відкритої і дистанційної освіти була позитивно сприйнята провідними європейськими педагогами. Перша європейська зустріч педагогів з питань дистанційної освіти, яка відбулася в Будапешті, привела до заснування Європейської мережі дистанційної освіти. Це зумовило необхідність реформи в галузі освітньої політики багатьох європейських країн [8, с. 180].

В Європейських країнах у сфері дистанційного навчання домінують відкриті університети. Відкритий університет Геленік у Греції вибрав для укладення курсів модель Відкритого університету Великобританії і переробив її відповідно до своїх вимог та використовує програми і модулі інших університетів. Відкритий університет Каталонії в Іспанії має одинадцять акредитованих спеціальностей: бізнес і економіка, комп ютерні науки, право, гуманітарні науки, інформаційні науки, філологія і мультимедійні науки. Відкритий університет Нідерландів приймає студентів лише на курси магістерського рівня з семи різних академічних дисциплін, а саме: права, психології, бізнесу і державного адміністрування, економіки, культури, інформатики і екології. У закладах вищої освіти Латвії (мультимедійний центр Даугавпільського педагогічного університету, Ризький політехнічний університет на базі якого розташований центр Відкритого університету м. Хаген, Німеччина) підготовлено курси з психології навчання і права, англійської мови, ділового планування, маркетингу і менеджменту агробізнесу, екології сільського господарства, європейського законодавства та підготовки майбутніх керівників середньої школи. Університет Любляни у Словенії пропонує дистанційне вивчення програм з менеджменту, туризму, підприємства та міжнародного бізнесу.

Центр дистанційного навчання при Університеті Бейбес-Боліяй в Румунії пропонує бакалаврські програми з таких дисциплін: політичні науки, історія, психологія, соціологія, фізична культура і спорт, філософія, соціальна робота, європейські студії і менеджмент європейських установ, державне адміністрування, економічні науки, хімія, менеджмент готельного бізнесу тощо [9, с. 26].

Група викладачів з відділу інформатики Бухарестського політехнічного університету під керівництвом професора Адіни Магди Флорі працювала над створенням інтелектуальних мультиагентних систем [10]. Відділ інформатики Бухарестського політехнічного університету підготував Об'єднаний європейський проект ТЕМПUS/PHARE для підготовки аспірантів в галузі проектування і використання віртуальних організацій. Одна з його цілей - розвиток орієнтованого на користувача віртуального навчального середовища.

Реалізація проекту стала вагомим внеском у підготовку професійних комп ютерників і користувачів для майбутнього інформаційного суспільства Румунії [11, с. 35]

Створення Центру дистанційної освіти в технічному університеті у Будапешті передувало розробку концепції впровадження відкритої і дистанційної освіти, яка тісно пов'язувалася з розвитком освіти впродовж життя [12, с. 130]. У більшості закладів вищої освіти Угорщини наявна дистанційна форма навчання. Наприклад у Дебреценському реформатському теологічному університеті дистанційне навчання функціонує на платформі Moodle. За допомогою цієї системи дистанційно організується і контролюється весь курс навчання та вивчення окремих дисциплін [13, с. 191].

Балтійський університет у Швеції об'єднає в межах дистанційного навчання понад п'ятдесят університетів балтійського регіону. При цьому в одному із найстаріших університетів Швеції, університеті м. Уписала (колишня столиця Швеції) підготовлено для дистанційного навчання студентів закладів вищої освіти і підвищення кваліфікації багато дистанційних курсів. Використовуючи системи супутников ого телебачення, студенти Балтійського університету з 10 країн балтійського регіону мають можливість здійснювати навчальні контакти з тематики що їх зацікавлює [14, с. 72].

Прикладом успішного розвитку спеціалізованих університетів, у яких використовується дистанційна технологія навчання, може бути Іспанський національний університет дистанційної освіти (UNED). Він був оснований для надання рівних можливостей доступу до вищої освіти тому, хто з певних причин (місце проживання, робота тощо) не може відвідувати заняття в традиційних університетах. UNED має 58 навчальних центрів по всій Іспанії і 9 за її межами (Бонн, Брюссель, Женева, Лондон, Париж, Рим та ін.) [14, с. 72].

У контексті розширення міжнародного співробітництва виникла необхідність формування міждержавних об'єднань й асоціацій. Однією з них є Європейська асоціація університетів дистанційного навчання (Europen Association of Distance Teaching Universities, EADTU) створена в січні 1987 р. з метою розвитку Європейської мережі вищої дистанційної освіти, а також організації Європейського відкритого університету. Існують й інші цілі створення EADTU: підтримка двосторонніх і багатосторонніх контактів між викладачами, які викладають дистанційно; співробітництво у галузі наукових досліджень, у розробці лекційних курсів і в обміні цими курсами; розробка і розвиток нових методів і прийомів вищої дистанційної освіти, включаючи нові технічні засоби, прикладні науки і засоби інформації; складання планів з урядами європейських країн і промисловістю; забезпечення відкритого доступу до вищої освіти в Європі. Мережа Європейського відкритого університету дає студентам можливість здавати заліки та іспити в будь-якому з університетів, що входять до EADTU. Угода про взаємне визнання екзаменаційних і атестаційних оцінок забезпечує базис для європейської співпраці й зміцнення мережі Європейського відкритого університету; крім того, угода підсилює двосторонні та багатосторонні контакти, дає можливість студентам з однієї країни слухати лекційні курси у дистанційному освітньому закладі в іншій європейській країні. Все це гарантує якість освіти у всіх країнах Європи [15, с. 278, 279].

Формування людини як особистості потребує постійної модернізації й оптимізації освіти, подолання застарілих, неефективних форм, методів, прийомів та засобів навчання. Використання технологій повинно бути дидактично виправдано, методично доцільно, а також погоджено з цілями навчання і служити максимально їх досягненню. Результативність навчального процесу забезпечується навчальними засобами й матеріалами, що відповідають конкретній методичній цілі. Ефект від використання інноваційних педагогічних технологій та їх технічних засобів для оптимізації навчання необхідно уважно вивчати, оцінювати та осмислювати.

Висновки

Отже, особливостями організації дистанційного навчального процесу при викладанні іноземних мов є використовування й поєднання традиційних та нових методів й сучасних технічних засобів навчання, які дають можливість зростанню інтенсивності навчання, а також користуватися необмеженими інформаційними ресурсами. Важливу роль при цьому відіграє інформаційно-предметне забезпечення. Особливість успіху дистанційного навчального процесу іноземної мови є: в виборі засобів комунікації, які повинні визначаться змістом навчання; здатності програми викладання іноземної мови; запропонованих дистанційних курсів з іноземної мови, їх теоретичного рівня та ступеня розкриття суті мовних явищ; забезпечення вивчення іноземної мови на рівні очного навчання. Аналіз наукових праць доводить, що використання технологій дистанційного навчання при викладанні іноземних мов вдосконалює та оновлює організацію процесу навчання та є органічною частиною сучасного світу. Вчені установили, що розвиток дистанційного навчання поділяється на періоди, які співпадають із початком індустріалізації, інформатизації, глобалізації, суспільства, а також складається з різних поколінь засобів інформації.

Напрями подальших досліджень потребують такі аспекти, як: перспективи розвитку дистанційного навчального процесу викладання іноземних мов; розробка нових дистанційних курсів; визначення сутності та можливостей використання комп'ютерних, медіа технологій у дистанційних програмах; підготовка викладачів іноземних мов в системі дистанційного навчання; аналіз поглядів вчених, викладачів.

Наголошується на важливості й необхідності цілеспрямованого здійснення наукового, порівняльно-педагогічного аналізу європейського досвіду щодо організації викладання іноземних мов дистанційною технологією навчання, який стимулюватиме запровадження європейських інновацій у вітчизняну систему педагогічної освіти та збільшуватиме можливості її інтеграції у педагогічний простір Європи.

На основі здійсненого дослідження визначено, що змінюється парадигма європейської освіти, де технологія й педагогіка розглядаються як одне ціле, що дистанційна технологія навчання та її розвиток тісно переплітається з розвитком суспільних та економічних відносин в європейських країнах.

Література:

1. Сисоєва С. Проблеми дистанційного навчання: педагогічний аспект. Неперервна професійна освіта : тео^^я і практика. 2003. Вип. 3-4. С. 227-233.

2. Evans T., Nation D. Opening Education : Global Lines, Local Connections. 1996. P. 4-55.

3. Казак І. О. Теорія і методика викладання в вищій школі : навч. посіб. Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018. 116 с.

4. Borzenko O. P. Features of professional development of foreign language teacher in the system of higher pedagogical education. Mode^^-n Te~nde~ncies the Pedagogical Science of Ukraine and Israel: the way to integration. Israel : Ariel, 2018. Issue № 9. Р. 23-29.

5. Ткачук В. Інформаційні технології педагогіки співпраці. Вища освіта України. 2003. № 1. С. 96-100.

6. Стрельніков В. Ю., Брітченко І. Г. Сучасні технології навчання у вищій школі: модульний посібник. Полтава : ПУЕТ, 2013. 309 с.

7. Kern R., Warschauer M. Theory and Practice of Network-Based Language Teaching. Op. cit. P. 12.

8. Lajos T., Szucs A. Universities, the Information Technology Challenge and Open and Distance Learning in Central and Eastern Europe. Higher Education in Europe. 1998. Vol. XXIII, No 2. Р.177-185.

9. Гагарін М. І. Зарубіжна система вищої освіти : навч. посібн. Умань: ВПЦ «Візаві», 2017. 102 с.

10. Florea A. Computer-supported Co-operative Learning. Higher Education in Europe. 1998. Vol. ХХІІІ. No 2. Р. 204-218.

11. Козлакова Г. Інформаційне програмне забезпечення дистанційної освіти: зарубіжний і вітчизняний досвід: монографія. Київ : Просвіта. 2002. 231 с.

12. Skulteti E. Three years of computer technology instruction in engineering education in Europell. H-igher Education Europe. 1996. Vol. XXI, No 1. Р. 130-142.

13. Годлевська К. В. Професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів у коледжах та університетах Угорщини: дис.…канд. пед. наук: 13.00.04. Київ, 2017. 322 с.

14. Жулкевська В. Досвід організації дистанційного навчання за кордоном. Рідна школа. 2002. № 2 (865). С. 71-72.

15. Дебич М. А. Теоретичні засади інтернаціоналізації вищої освіти: міжнародний досвід : монографія. Ніжин : ПП Лисенко, 2019. 408 с.

References:

1. Sysoieva, S. (2003). Problemy dystantsiinoho navchannia: pedahohichnyi aspekt [Problems of distance learning: pedagogical aspect]. NeperervnaprЃZ/esiina osvita : teoriia i praktyka -Continuous professional education : theory and practice, 3, 4 [in Ukrainian]

2. Evans, T., & Nation, D. (1996) Opening Education : Global Lines, Local Connections [in English].

3. Kazak, LO. (2018ЃA. Teoriia i metodyka vykladannia v vyshchii shkoli [Theory and teaching methodology in higher education]. Kyiv: KPI named after Igor Sikorsky [in Ukrainian].

4. Borzenko, O.P. (2018). Features of professional development of foreign language teacher in the system of higher pedagogical education. Modern Tendencies in the Pedagogical Science of Ukraine and Israel: the way to integration, 9. Israel: Ariel [in English].

5. Tkachuk, V. (2023). Informatsiini tekhnolohii pedahohiky spivpratsi [Information Technology Education cooperation]. Vyshcha osvita Ukrainy - Higher education Ukraine, 1, 96-100 [in Ukrainian].

6. Strelnikov, V.Yu., & Britchenko, I.G. (2013). Suchasni tekhnolohii navchannia u vyshchii shkoli [Modern learning technologies in higher education]. Vo\tava: VUET [in Ukrainian].

7. Kern, R., & Warschauer, M. Theory and Practice of Network-Based Language. Op. cit. [in English].

8. Lajos, T., Szucs, A. (1998). Universities, the Information Technology Challenge, and Open and Distance Learning in Central and Eastern Europe. Higher Education in Europe, 2, fVol. XXII) [in English].

9. Haharin, Ml. (2017). Zarubizhna systema vyshchoi osvity [Foreign system of higher education]. Uman: VPC "Vizavi" [in Ukrainian].

10. Florea, A. (1998). Computer-supported Co-operative Learning. Higher Education in Europe. 2, fVol. ХХІІІ) [in English].

11. Kozlakova, G. (2002). Informatsiine prohramne zabezpechennia dystantsiinoi osvity: zarubizhnyi i vitchyznianyi dosvid [Information software for distance education: foreign and domestic experience]. Kyiv: Prosvita [in Ukrainian].

12. Skulteti, E. (1996). Three years of computer technology instruction in engineering education in Europell. Higher Education i^ Europe, 1, (Vol. XXI) [in English].

13. Hodlevska, K.V. (2017). Profesiina pidhotovka maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv u koledzhakh ta universytetakh Uhorshchyny [Professional training of future primary school teachers in Hungarian colleges and universities]. Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

14. Zhulkevska, V. (2002). Dosvid orhanizatsii dystantsiinoho navchannia za kordonom [Experience of organizing distance learning abroad]. Ridna shkola - Nati^ve school, 2 (865), 71-72 [in Ukrainian].

15. DebychЃCM.A. (2019). Teoretychni zasady internatsionalizatsii vyshchoi osvity: mizhnarodnyi dosvid [Theoretical foundations of internationalization of higher education: international experience]. Nizhyn: PP Lysenko [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru