Способи забезпечення якості вищої медичної освіти в Україні в умовах глобальних викликів сьогодення
Дослідження процесу використання дистанційних технологій в освітньому процесі дає можливість здобувачам освіти обирати зручний час для навчання та засвоєння навчальних дисциплін. Визначення способів покращення якості підготовки майбутніх лікарів.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.11.2023 |
| Размер файла | 291,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» (ДВНЗ «УжНУ»)
Способи забезпечення якості вищої медичної освіти в Україні в умовах глобальних викликів сьогодення
Коваль Галина Миколаївна доктор медичних наук, професор, зав. кафедри мікробіологи, вірусологи, епідеміологи з курсом інфекційних хвороб, медичного факультету
Голомб Людмила Антонівна асистент кафедри мікробіології, вірусології, епідеміології з курсом інфекційних хвороб медичного факультету
Вакерич Михайло Михайлович кандидат біологічних наук, доцент, завідувач кафедри генетики, фізіології рослин і мікробіології, біологічного факультету
Ужгород
Анотація
Обмежений доступ здобувачів освіти до університетів через воєнний стан в Україні спричинив невизначеність і нерозуміння подальшої організації освітнього процесу. Використання дистанційних технологій в освітньому процесі дає можливість здобувачам освіти обирати зручний час для навчання та засвоєння навчальних дисциплін, що дуже важливо в умовах воєнного стану в Україні. Це також дає змогу здобувачам освіти самостійно контролювати та аналізувати своє навчання, а викладачам - систематично керувати навчальною діяльністю студентів, контролювати та аналізувати її в кожному модулі навчальної дисципліни, що створює для здобувачів освіти додаткові стимули в навчанні.
Нині викладачі вітчизняних медичних ЗВО активно використовують на практиці досвід українських та зарубіжних колег щодо впровадження технологій дистанційного та змішаного навчання майбутніх медиків, використовуючи можливості різноманітних дистанційних платформ.
Дистанційне навчання через відсутність живого контакту викладача зі здобувачами освіти потребує активізації пізнавальної діяльності студентів. З цією метою викладачі використовують різноманітні інтерактивні методи та методики активного навчання.
Важливим способом покращення якості підготовки майбутніх лікарів є використання симуляційного навчання, що дає змогу студентам вищих медичних закладів отримати практичні навички, необхідні для роботи з пацієнтами, в контрольованому імітованому середовищі, що усуває ризик помилок та погіршення стану хворих.
Неможливість повноцінного відпрацювання зі здобувачами освіти практичних навичок, які є невід'ємною складовою якісної підготовки лікаря, частково компенсує й онлайн-консультування хворих.
Зазначено, що використання вищенаведених методів у процесі дистанційного навчання сприяє забезпеченню високої якості медичної освіти в Україні в умовах глобальних викликів сьогодення.
Ключові слова: освітній процес, вища медична освіта, якість вищої медичної освіти, дистанційне навчання.
Abstract
Koval Galina Mykolaivna Doctor of Medical Sciences, Professor, Head of the Department of microbiology, virology, epidemiology with courses of infectious diseases, Medical Faculty, Uzhhorod National University, Uzhhorod,
Holomb Lyudmyla Antonivna Assistant Head of the department of microbiology, virology and epidemiology with the course Infectious Diseases Medical Faculty, Uzhhorod National University, Uzhhorod,
Vakerych Mykhailo Mykhailovych PhD in Biology, Docent, Head of department of genetics, physiology of plants and microbiology, Faculty of Biology, Uzhgorod National University, Uzhhorod
MECHANISMS FOR ENSURING THE QUALITY OF HIGHER MEDICAL EDUCATION IN UKRAINE UNDER THE CONDITIONS OF TODAY'S GLOBAL CHALLENGES
The limited access of education seekers to universities due to the state of war in Ukraine caused uncertainty and misunderstanding of the further organization of the educational process. The use of remote technologies in the educational process enables students to choose a convenient time for studying and mastering academic disciplines, which is very important in the modern conditions of martial law in Ukraine. It also enables students to independently and remotely monitor and analyze their educational activities, and teachers to systematically manage the didactic work of students, monitor and analyze their activities in each module of the educational discipline, which stimulates the student to master the content of higher education.
Currently, teachers of domestic medical higher education institutions actively use in practice the experience of Ukrainian and foreign colleagues regarding the implementation of technologies of distance and mixed education of future doctors, using the possibilities of various distance platforms.
Distance learning, provided there is no live contact between the teacher and the students, requires the activation of the latter's cognitive activity. To this end, teachers use a variety of interactive methods and methods of active learning.
An important step in improving the quality of training of future doctors is the use of incentive learning, which enables students of higher medical institutions to acquire the practical skills necessary to work with patients in a controlled environment that reduces the risk of errors and deterioration of the patient's condition.
Partly compensates for the impossibility of full-time training with students of education and practical skills, which are an integral part of high-quality training of a doctor, and online consultation of patients.
It is noted that the use of the above mechanisms in the process of distance learning allows to ensure the high quality of the medical council in Ukraine in the conditions of today's global challenges.
Keywords: educational process, higher medical education, quality of higher medical education, distance learning
Вступ
Постановка проблеми. Повномасштабна війна в Україні та пов'язане з нею запровадження воєнного стану вкрай негативно вплинуло не тільки на інфраструктуру, а й на економіку країни. Освітня галузь є однією з найбільш постраждалих від війни в Україні, що поставило її перед новими викликами.
Разом із тим саме вища медична освіта в сучасних умовах є тією зброєю, що допоможе в сучасних реаліях та на етапі післявоєнного відновлення країни. В цьому контексті важливим завданням вітчизняних медичних ЗВО є не допустити зниження якості вищої медичної освіти та забезпечити максимально сприятливі умов навчання майбутніх медиків.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти забезпечення якості вищої медичної освіти в Україні в умовах дистанційного навчання висвітлюються такими українськими вченими, як: М. Жукова [1], Г. Коваль [2], І. Кудря [3], Ю. Кучин [4], О. Кущ [5], В. Маврутенков [6], Л. Ткаченко [7], І. Топол [8] та інші. Однак сучасні технології дистанційного навчання постійно розвиваються, а тому дослідження їх впливу на якість медичної освіти поки що не систематизовані і розроблені не в повному обсязі.
Мета статті - дослідження механізмів забезпечення якості вищої медичної освіти в Україні в умовах глобальних викликів сьогодення.
Виклад основного матеріалу
Обмежений доступ здобувачів освіти до університетів через воєнний стан в Україні спричинив невизначеність і нерозуміння подальшої організації освітнього процесу. Адже існують відмінності в очікуваннях щодо якості такого навчання через різні аспекти. Викладачі змушені були активно працювати над адаптацією запланованих навчальних заходів до умов дистанційного навчання.
Нині викладачі вітчизняних медичних ЗВО активно застосовують на практиці досвід українських та зарубіжних колег щодо впровадження технологій дистанційної та змішаної освіти, використовуючи можливості різноманітних дистанційних платформ.
Технології дистанційного навчання в системі вищої медичної освіти сприяють створенню сучасного контенту, який використовуватиметься в процесі навчання майбутніх медиків [1, с. 98].
Дистанційна освіта - це спеціальний цілеспрямований інтерактивний процес взаємодії між здобувачам освіти та викладачами, що базується на використанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Вона надає можливість здобувати освіту віддалено, у будь-який час та з будь-якого місця, навчатися, не відмовляючись від виробничої діяльності та заощаджуючи час і кошти на дорогу. Також вона дає змогу здобувачам освіти організувати процес самоосвіти, планувати та реалізовувати свою індивідуальну освітню траєкторію відповідно до власних можливостей та потреб. Дистанційна освіта розширює коло осіб, які мають доступ до всіх видів освітніх ресурсів, незалежно від віку, соціальних обмежень та стану здоров'я [7, с. 92].
Однією з основних переваг дистанційного навчання є можливість залучення здобувачів освіти до активної пізнавальної діяльності, яка є важливим складником їхньої професійної підготовки. Студенти можуть оволодіти навичками роботи з інформацією, використовуючи різні джерела, такі як веб-ресурси, бази даних, електронні бібліотеки тощо. Крім того, вони можуть розвивати навички самоорганізації та самостійності, що є важливими вміннями в сучасному світі.
Використання дистанційних технологій в освітньому процесі дає змогу здобувачам освіти обирати зручний час для навчання та засвоєння навчальних дисциплін, що дуже важливо в умовах воєнного стану в Україні. Це також розвиває в них здатність самостійно контролювати та аналізувати хід свого навчання, а викладачам дає змогу систематично керувати навчальною діяльністю студентів, контролювати та аналізувати її в кожному модулі навчальної дисципліни, що створює для здобувачів освіти додаткові стимули в навчанні.
Загалом процес навчання майбутніх медиків охоплює багато елементів: лекції, семінарські та практичні заняття, консультації, колоквіуми та іспити. Незаперечною є висока відповідальність професії лікаря, що зумовлює необхідність досконалого володіння теоретичними і практичними
професійними знаннями та високого рівня розвитку фахових умінь і навичок. Це можливо тільки за умови безпосередньої взаємодії здобувачів освіти з викладачами, а також обов'язкового проведення практичних занять (в аудиторіях під час експериментів, у клінічних умовах з пацієнтами тощо).
Практичні заняття досить складно реалізувати в умовах дистанційного навчання через відсутність технологічно розвинутих програм для наслідування моделей пацієнтів, що є причиною досить поширеного в суспільстві негативного ставлення до дистанційної освіти медиків [4, с.32].
Електронним освітнім середовищем для здобувачів медичних ЗВО може бути будь-який ресурс, на якому є матеріали для навчання (табл.1).
Варто зазначити, що найпопулярнішими дистанційними платформами нині в Україні є Zoom, Google Meet, Microsoft Teams, Skype, Classtime, Cisco Webex Meetings. Окрім того, кожен медичний ЗВО може мати своє власну платформу, як, наприклад, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. Під час дистанційного навчання університет використовує платформу LIKAR.NMU, що дає змогу викладачам презентувати власні лекції (у формі презентацій або текстових матеріалів), додаткові аудіо- та відеоматеріали, проводити тестування, опитування тощо.
Таблиця 1 Основні онлайн-ресурси для дистанційного навчання в медичних ЗВО
|
№ з/п |
Онлайн-ресурс |
Характеристика |
|
|
1 |
Електронні платформи для навчання |
Це програмні засоби, які дають змогу здобувачам освіти та викладачам здійснювати навчання та комунікацію в онлайн-режимі. На таких платформах можуть бути розміщені навчальні матеріали, завдання, тести та інші засоби для навчання та оцінювання |
|
|
2 |
Електронні бібліотеки |
Дають змогу здобувачам освіти та викладачам отримувати доступ до електронних книг, наукових статей та інших матеріалів, необхідних для навчання та досліджень |
|
|
3 |
Відеоконференції |
Забезпечують можливість взаємодії здобувачів освіти та викладачів у реальному часі, що є важливим для проведення онлайн-лекцій, дискусій та консультацій |
|
|
4 |
Відеоуроки |
Відеоматеріали, що пропонуються викладачами та містять демонстрації процедур. Можуть бути корисними під час засвоєння здобувачами освіти практичних навичок |
|
|
5 |
Інтерактивні додатки та програми |
Імітаційні навчальні програми, наприклад для вивчення анатомії та фізіології. Можуть бути корисними для здобуття практичних навичок |
|
|
6 |
Медичні бази даних |
Надають доступ до наукових статей та досліджень у медичній галузі, що є важливим для здобувачів освіти та викладачів медичних спеціальностей. Прикладами таких баз даних є: PubMed, Medline, Cochrane Library тощо |
|
|
7 |
Соціальні мережі |
Можуть бути використані для спілкування здобувачів освіти з викладачами, обміну досвідом та знаннями, а також створення груп для спільного навчання та підтримки |
|
|
8 |
Медичні форуми та веб-сайти |
Можуть бути використані для отримання останніх новин та рекомендацій у медичній галузі, а також для дискусій та обговорення медичних питань. Серед них: Medscape, WebMD та UpToDate |
|
|
9 |
Мобільні додатки |
Надають доступ до медичних інформаційних ресурсів на мобільних пристроях, що дає змогу здобувачам освіти та викладачам отримувати доступ до потрібної інформації в будь-який час та в будь- якому місці. Приклади: Medscape, Epocrates, DynaMed Plus |
|
|
10 |
Віртуальні лабораторії |
Дають змогу здобувачам освіти вивчати наукові концепції та проводити досліди в онлайн-режимі, що може бути корисним для вивчення навчальних дисциплін та підготовки до практичних занять. Прикладами таких лабораторій є Labster та BioDigital |
Джерело: складено автором самостійно
Важливою для здобувачів освіти є також можливість цілодобового доступу до матеріалів платформи. Для контролю навчальної діяльності студентів корисною є система моніторингу, яка фіксує час, витрачений кожним студентом на вивчення теми, і прогрес у засвоєнні тем, а також система автоматичної перевірки письмових тестів тощо [4, с. 32].
Технології дистанційного навчання в медичних ЗВО включають також роботу з онлайн-підручниками, онлайн-посібниками, онлайн-курсами, електронною поштою, тематичними форумами [5, с. 88]. Наприклад, з метою впровадження елементів дистанційного освіти в навчання дисципліни «Мікробіологія, вірусологія, імунологія» викладачі Запорізького державного медичного університету створили онлайн-курс «Основи імунології», під час розроблення якого основна увага була приділена питанню організації та забезпечення здобувачів освіти навчально-методичними матеріалами, оскільки виділена кількість навчальних годин не давала змоги рівною мірою охопити всі розділи програми та провести достатню кількість контрольних тестів.
Тобто здобувачам освіти пропонується поєднувати традиційні аудиторні заняття з самостійною роботою в дистанційному курсі. Такий підхід дає змогу забезпечити доступність до навчальних та навчально-методичних матеріалів, зменшити кількість пропущених занять і реалізувати принцип випереджаючого навчання. Крім того, навчальні платформи сприяють створенню гнучкої системи поточного та підсумкового тестування, контролю й самоконтролю знань здобувачів освіти, активізації їх пізнавальної діяльності та організації онлайн-консультацій. Студенти мають можливість повторити матеріал до або після занять, а також розвинути практичні навички через виконання складніших завдань за їхнім професійним напрямом [8, с. 60].
Окремим питанням є моніторинг знань, умінь і навичок здобувачів освіти в дистанційному навчанні, основними проблемами якого є оцінювання розвитку практичних навичок майбутніх медиків та дотримання академічної доброчесності студентів.
Усний контроль на онлайн-заняттях вимагає від викладача гнучкості, нестандартного формулювання запитань, уміння ставити нетривіальні запитання та завдання, щоби вчасно виявити прогалини в знаннях здобувачів освіти та уникнути їхньої нечесності.
Метод письмового контролю при дистанційному навчанні може застосовуватися в декількох варіантах. Один із них - написання роботи онлайн з увімкненою камерою, що допомагає викладачеві контролювати академічну доброчесність здобувачів освіти, а також використання множинних завдань. Інший варіант - написання письмової роботи з менш суворими вимогами, з подальшим захистом її в усній бесіді. Обидва варіанти дають змогу викладачам перевіряти знання та навички здобувачів освіти, отримані в процесі дистанційного навчання.
В умовах відсутності живого контакту викладача зі здобувачами освіти дистанційне навчання потребує активізації пізнавальної діяльності студентів. З цією метою викладачі застосовують інтерактивні методи та методики активного навчання, які можуть бути ефективними інструментами для забезпечення активної участі студентів у навчальному процесі. Найбільш популярні та дієві з них такі:
• ділова гра - імітаційна гра, яка дає змогу здобувачам освіти зануритися в реальну ситуацію і ухвалювати рішення, враховуючи різні чинники та обставини;
• метод кейсів полягає в аналізі реальних або уявних ситуацій, що мають прикладне значення. Здобувачі освіти мають працювати в малих групах, щоб розв'язувати завдання, які виникають у процесі аналізу;
• метод роботи в малих групах передбачає діалог між учасниками навчального процесу з метою розв'язання завдань або обговорення конкретної проблеми. Учасники розподіляють ролі та взаємодіють між собою для досягнення спільного рішення. Як свідчить досвід дистанційних занять, студентів-медиків рекомендується ділити на малі групи всередині кожної навчальної групи для розв'язання конкретних завдань. У цьому разі робота може проходити в межах двох платформ, на одній із яких здобувачі освіти працюють у малій групі, а на іншій - в основній студентській групі та презентують результати власної роботи [4, с. 35].
• аналіз ситуацій - метод навчання, який передбачає дослідження реальних або уявних ситуацій з метою виявлення проблем та їх розв'язання;
• проблемні лекції - метод активного навчання, який передбачає активну участь здобувачів освіти в процесі лекцій. У рамках проблемних лекцій викладач ставить перед здобувачами освіти питання або проблеми, які потребують розгляду та розв'язання. Студенти долучаються до обговорення, пропонують свої погляди та висловлюють думки щодо способів розв'язання проблеми;
• вебквест - сайт в інтернеті, з яким працюють здобувачі освіти та викладачі, виконуючи те чи інше навчальне завдання. Однією з особливостей вебквестів є те, що вони надають можливість здобувачам освіти самостійно знаходити та використовувати інформацію з різних джерел, що сприяє
розвитку навичок пошуку та аналізу інформації. Результатом роботи з вебквестом може бути створення вебсторінок або вебсайтів, які містять відповіді на поставлені запитання й завдання, а також дослідження, рефлексії тощо. Це дає змогу здобувачам освіти продемонструвати свої знання та навички на практиці, підвищує їхню мотивацію до вивчення нового матеріалу [2, с. 326-327].
Технологія вебквесту сприяє формуванню певних компетенцій (рис. 1).
Рис.1. Основні компетенції, що формуються під час використання технології вебквесту
Джерело: [2, с. 327]
Особливість вебквесту як засобу навчання полягає в тому, що він дає змогу реалізовувати освітні завдання через ігрову діяльність, використовуючи сучасні технічні засоби навчання, які сприяють самовираженню здобувачів освіти. Вебквести підвищують емоційну та інтелектуальну активність здобувачів освіти, стимулюючи їхній інтерес до навчання. Пошуковий характер навчальної діяльності в ході вебквестів дає змогу здобувачам освіти розвивати інформаційну та медіаграмотність, навички використання інформаційного простору мережі для розширення поля своєї професійної діяльності в майбутньому [2, с. 336].
Важливим способом покращення якості підготовки майбутніх лікарів є використання симуляційного навчання, що дає змогу студентам вищих медичних закладів отримати практичні навички, необхідні для роботи з пацієнтами, в контрольованому імітованому середовищі, що усуває ризик помилок та погіршення стану хворих.
Симуляціині технології дають змогу здобувачам освіти відпрацьовувати навички проведення різних медичних процедур, як-от ін'єкції, введення катетерів, підключення до апаратів штучної вентиляції легень, зняття швів тощо, і навіть навички ведення пацієнтів у різних критичних ситуаціях, які можуть виникнути в реальних умовах [3, с. 198]. Все це можна робити без ризику зашкодити пацієнту, що є надзвичаИно важливим у медичній практиці. дистанційний освіта лікар
Симуляційне навчання має низку переваг, серед яких:
1. Безпечність. Здобувачі освіти набувають практичних навичок та клінічного досвіду в віртуальному середовищі без ризику для пацієнта. Це особливо важливо для маніпуляцій, які можуть бути небезпечними для пацієнта.
2. Гнучкість. Тренінги можуть бути проведені у зручний для здобувача час, незалежно від роботи клініки та присутності пацієнта. Це дає можливість здобувачам освіти навчатися та вдосконалюватися у своїй професійній діяльності без необхідності відвідувати спеціалізовані тренінгові центри або клініки.
3. Повторення. Студенти мають змогу без обмежень повторювати вправи та сценарії, щоб відпрацювати навички до автоматизму. Це підвищує ефективність навчання.
4. Зниження стресу. Відсутність реальних пацієнтів усуває напруженість і стрес під час навчання. Здобувачі освіти можуть відпрацьовувати свої навички та здобувати знання в безпечному та контрольованому імітованому середовищі.
5. Об'єктивність. Симуляційне навчання дає змогу проводити детальну педагогічну атестацію та об єктивно оцінювати досягнутий рівень майстерності. Здобувачі освіти можуть отримувати конструктивний відгук щодо своєї майстерності та виявляти свої слабкі місця, щоб покращити їх у майбутньому [3, с. 199-200].
Неможливість повноцінного відпрацювання зі здобувачам освіти практичних навичок, які є невід'ємною складовою якісної підготовки лікаря, частково компенсує й онлайн-консультування хворих [6, с. 39].
Таку педагогічну інновацію можна вважати альтернативою відвідуванням лікаря та «очному огляду» пацієнтів, хоча вона має суттєвий недолік - неможливість дистанційно провести медичний огляд у повному обсязі. Надзвичайно важливим аспектом у відпрацюванні практичних навичок під час дистанційної освіти є використання інтерактивних онлайн- відеоконференцій, які дають змогу спілкуватися з пацієнтами, родичами хворого та колегами, підвищують репутацію викладача в очах здобувачів освіти, формують професіональні комунікативні навички студентів та демонструють пацієнтам навчальний процес у медичних закладах вищої освіти.
Усе це надзвичайно важливо зараз, коли в суспільстві точиться жвава дискусія щодо зниження якості знань, умінь і навичок майбутніх лікарів, які навчалися дистанційно через пандемію COVID-19 та воєнні дії в Україні. Тож використання вищенаведених інструментів у процесі дистанційного навчання дає змогу не лише не знизити якість навчання майбутніх медиків, а й суттєво її підвищити.
Висновки
Забезпечення якості вищої медичної освіти в Україні в умовах глобальних викликів сьогодення є надзвичайно важливим завданням, особливо з урахуванням того, що медична освіта висуває високі вимоги до якості та професійної компетентності здобувачів освіти.
Одним із ключових елементів забезпечення якості вищої медичної освіти в сучасних реаліях є розробка та застосування ефективних методів та інструментів навчання та оцінювання. Наприклад, використання відео- та аудіолекцій, інтерактивних онлайн-курсів, віртуальних лабораторій, відеоконференцій, електронних підручників та тестів може допомогти здобувачам освіти легко засвоювати матеріал та отримувати повноцінну медичну освіту віддалено.
Також важливо забезпечувати студентів доступом до сучасних інформаційних технологій. Наприклад, можливість взаємодії з викладачами через спеціальні онлайн-платформи, доступ до зручних та надійних програм для відеозв язку та співпраці у спільних проєктах можуть зробити дистанційне навчання більш ефективним та привабливим для здобувачів освіти.
Окрім того, важливо забезпечувати високу якість контролю та оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти. Для цього можуть використовуватись онлайн-тести, контрольні роботи, практичні завдання та інші методи оцінювання, які дають змогу об'єктивно вимірювати рівень знань та навичок студентів.
Для досягнення високої якості вищої медичної освіти в умовах дистанційної освіти необхідно також залучати висококваліфікованих викладачів та фахівців, які добре знають професійні стандартів та вимоги.
Дуже важливо забезпечувати відповідну організацію та координацію навчального процесу, а також достатній рівень інформаційної підтримки для здобувачів освіти, які навчаються дистанційно.
Отже, забезпечення якості вищої медичної освіти в умовах глобальних викликів є складним завданням, але використання сучасних технологій та методів навчання допоможе успішно впоратися з його виконанням.
Література
1. Жукова М., Міщенко І., Коковська О., Ткаченко О. Пошук можливих шляхів вирішення проблем освітнього процесу у медичних ВНЗ у реаліях воєнного часу в Україні. Витоки педагогічної майстерності. 2022. Вип. 30. С. 97-104. URL: https://doi.org/10.33989/ 2075-146x.2022.30.270654 (дата звернення: 12.05.2023).
2. Веб-квести як основа творчої самостійної роботи здобувачів освіти медичних і біологічних спеціальностей з мікробіології, вірусології, імунології /Г.М. Коваль та ін. Theore-^-ical foundations of the _ functioning of Education. Ways to impro^ve the effecti^veness of educational activities. 2021. P. 326-336. URL: https://doi.org/10.46299/isg.2021.mono.ped.ii-326-336 (дата звернення: 12.05.2023).
3. Кудря І. П., Кулішов С. К., Третяк Н. Г. Симуляційні технології в сучасному освітньому процесі підготовки майбутніх лікарів. Вісник проблем біології і мед^-^^н^. 2020. Вип. 2 (156). С. 198-201. URL: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/12866. (дата звернення: 12.05.2023).
4. Кучин Ю. Л., Лимар Л. В. Основні принципи організації дистанційного навчання медиків. Медична освіта. 2022. № 1. С. 30-37. URL: https://doi.org/10.11603/m.2414- 5998.2022.1.12652 (дата звернення: 12.05.2023).
5. Кущ О. Г., Омельянчик В. М., Бессараб Г. І., Жернова Н. П., Степанова Н. В., Тихоновська М. А., Морозова О. В., Сухомлінова І. Є. Дистанційне навчання в системі медичної освіти. Медична освіта. 2017. № 4. C. 85-89. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Mosv_2017_4_21 (дата звернення: 12.05.2023).
6. Маврутенков В. В., Литвин К. Ю., Ревенко Г. О. Онлайн-консультація пацієнтів як інструмент відпрацювання практичних навичок зі студентами на кафедрі інфекційних хвороб під час дистанційного навчання. Медична освіта. 2022. № 1. С. 38-42. URL: https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2022.1.12939 (дата звернення: 12.05.2023).
7. Ткаченко Л. В., Хмельницька О. С. Особливості впровадження дистанційного навчання в освітній процес закладу вищої освіти. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2021. Т. 3, № 75. С. 91-96. URL: https://doi.org/10.32840/1992-5786.2021.75-3.18 (дата звернення: 12.05.2023).
8. Топол I. О. Впровадження онлайн-курсу як елементу дистанційної форми навчання у навчальний процесс кафедри мікробіології, вірусології та імунології. Медична освіта. 2018. № 1. С. 58-61. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2018_1_17 (дата звернення: 12.05.2023).
References
1. Zhukova, M., Mishenko, I., Kokovska, O., Tkachenko, O. (2022). Poshuk mozhlivih shlyahiv virishennya problem osvitnogo procesu u medichnih VNZ u realiyah voyennogo chasu v Ukrayini [The search for possible ways to solve the problems of the educational process at medical universities in the realities of wartime in Ukraine]. Vitoki pedagogichnoyi majste^~nosti - Т^є sources of pedagogical skills, 30, 97-104. https://doi.org/10.33989/2075-146x.2022.30.270654 [in Ukrainian]'
2. Koval, G^.M., Gasinec Ya.S., Kuruc N.V., Karbovanec O.I. (2021) Veb-kvesti yak osnova tvorchoyi samostijnoyi roboti studentiv medichnih i biologichnih specialnostej z mikrobiologiyi, virusologiyi, imunologiyi [Web quests as a basis for creative independent work of students of medical and biological specialties in microbiology, virology, immunology]. Monograph. Theoretical foundations of the functioning of Education. Ways to improve the effectiveness of educational activities. (Collective monograph) DOI 10.46299/isg.2021.mono.ped.II. Boston (USA)-2021 ISG-KONF.COM.ISBN 978-163848-668-8 S.326-336 [in Ukrainian].
3. Kudrya, I. P., Kulishov, S. K., Tretyak, N. G. (2020). Simulyacijni tehnologiyi v suchasnomu osvitnomu procesi pidgotovki majbutnih likariv [Simulation technologies in the modern educational process of training future doctors.]. Visnik problem biologiyi i medicine - Herald of problems of biology and medicine, 2(156), 198-201. URL: http://reposito^.pdmu.edu.ua/ handle/123456789/12866 [in Ukrainian].
4. Kuchin, Yu. L., Limar L. V. (2022). Osnovni principi organizaciyi distancijnogo navchannya medikiv [The main principles of the organization of distance learning of doctors]. Medichna osvita - Medical education. 1. 30-37. URL: https://doi.org/10.11603/m.2414- 5998.2022.1.12652 [in Ukrainian].
5. Kush, O. G., Omelyanchik, V. M., Bessarab, G. I., Zhernova, N. P., Stepanova, N. V., Tihonovska, M. A., Morozova, O. V., Suhomlinova, I. Ye. (2017). Distancijne navchannya v sistemi medichnoyi osviti [Remote training in the medical education]. Medichna osvita - Medical education, 4, 85-89. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2017_4_21(date of access: 12.05.2023). [in Ukrainian].
6. Mavrutenkov, V. V., Litvin K. Yu., Revenko G. O. (2022). Onlajn-konsultaciya paciyentiv yak instrument vidpracyuvannya praktichnih navichok zi studentami na kafedri infekcijnih hvorob pid chas distancijnogo navchannya [Online consultation of patients as a tool for practicing practical skills with students at the Department of Infectious Diseases during distance learning Medichna osvita - Medical educat^o^, 1, 38-42. DOI: 10.11603/m.2414- 5998.2022.1.12939 [in Ukrainian].
7. Tkachenko, L. V., Khmelnytska, O. S. (2021). Osoblivosti vprovadzhennya distancijnogo navchannya v osvitnij proces zakladu vishoyi osviti [Peculiarities of implementing distance learning in the educational process of a higher education institution]. Pedagogika formuvannya tvorchoyi osobistosti u vishij i zagalnoosvitnij shkolah - Pedagogy of the formation of a creative person in higher and secondary schools, 3(75), 91-96. URL: https://doi.org/ 10.32840/1992-5786.2021.75-3.18 (date of access: 12.05.2023). [in Ukrainian].
8. Topol, I. O. (2018) Vprovadzhennya onlajn-kursu yak elementu distancijnoyi formi navchannya u navchalnij process kafedri mikrobiologiyi, virusologiyi ta imunologiyi [Implementation of an online course as an element of distance learning in the educational process of the Department of Microbiology, Virology and Immunology]. Medichna osvita - Medical educ^tio~n, 1, 58-61 URL: http://nbuv.gov.ua^JRN/Mosv_2018_1_17 (date of access: 12.05.2023). [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Підвищення якості навчання інформатичних дисциплін іноземних студентів. Використання дистанційних технологій освіти. Процес підготовки іноземних студентів та вчителів інформатики. Місце та роль дистанційних технологій навчання у системі вищої освіти.
статья [335,2 K], добавлен 21.09.2017Дослідження потреб здобувачів вищої освіти інженерних спеціальностей при вивченні фахових дисциплін. Характеристика необхідності використання навчальних тренажерів в освітньому процесі з метою розвитку різнопланових знань та вмінь майбутніх інженерів.
статья [134,6 K], добавлен 24.04.2018Дослідження стану системи фінансування сфери вищої освіти, а також системи кредитування навчання. Оцінка проблеми відсутності комплексної системи забезпечення якості освіти в Україні. Шляхи досягнення ефективної міжнародної академічної мобільності.
статья [24,3 K], добавлен 22.02.2018Аналіз процесу впровадження олімпійської освіти у підготовки фахівців сфери "Фізичне виховання і спорт" в Україні. Визначення проблем, що заважають впровадженню олімпійської освіти в спеціалізованих навчальних закладах та рекомендацій для їх рішення.
статья [21,2 K], добавлен 15.01.2018Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.
реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011Шлях України до інтеграції вищої освіти в загальноєвропейський простір. Пошук нових шляхів удосконалення фундаментальної підготовки майбутніх вчителів математики. Категорії навчальних цілей в когнітивній області. Технологія курсу "Проективна геометрія".
реферат [718,7 K], добавлен 27.11.2010Розвиток вищої освіти в Європейському регіоні. Університет як інтелектуальний осередок. Започаткування Болонського процесу – інтеграційної реформи вищої освіти на Європейському просторі. Забезпечення якості освіти. Вступ України до Болонського процесу.
дипломная работа [208,9 K], добавлен 13.12.2010Розвиток біотехнологічної освіти та її актуальність для підготовки майбутніх фахівців. Організація професійної підготовки майбутніх біотехнологів. Особливості вищої біотехнологічної освіти. Опис навчальних закладів України, що готують біотехнологів.
курсовая работа [36,3 K], добавлен 26.08.2013Гуманизація педагогічного процесу. Тенденції розвитку вищої освіти на Європейському просторі. Концепція інклюзивної освіти та її ключові принципи. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі соціалізації та реабілітації інвалідів.
реферат [252,8 K], добавлен 20.02.2015Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.
статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017Розбудова національної системи освіти. Форми освітньо-виховного процесу на різних ступенях його запровадження. Застосування індивідуалізації інтеграційного навчання філологічних дисциплін. Міждисциплінарна інтеграція в межах блоку навчальних дисциплін.
реферат [29,6 K], добавлен 05.09.2011Аналіз суперечностей в освітньому процесі вищого військового навчального закладу. Розробка методичної системи формування професійної компетентності офіцерів-прикордонників, яка сприяє покращенню якості підготовки курсантів до майбутньої діяльності.
статья [20,9 K], добавлен 24.04.2018Аналіз необхідності використання інтерактивного навчання у шкільних умовах. Розгляд можливостей інтерактивних технологій у реалізації завдань графічної підготовки у навчальному процесі. Огляд інтерактивної моделі забезпечення графічної освіти школярів.
статья [21,2 K], добавлен 13.11.2017Специфіка освіти як соціального інституту. Болонський процес та реформування вищої освіти в Україні: ризики та перспективи. Якість освіти як мета реформування в контексті демократизації освітнього простору. Розширення масштабів підготовки спеціалістів.
дипломная работа [814,9 K], добавлен 23.10.2011Історія формування системи вищої освіти в Німеччині. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів, участь у болонському процесі. Проблеми та перспективи розвитку вищої освіти сьогодні. Доступ громадян до вищої освіти, характеристика кваліфікацій.
реферат [64,3 K], добавлен 16.11.2014Аналіз принципів, вимог та рівнів підготовки нових фахівців. Оцінка ролі ВУЗів у науково-освітньому і соціокультурному середовищі. Загальна характеристика сучасних концепцій професійно-орієнтованої освіти. Поняття, сутність та основні форми вищої освіти.
реферат [19,9 K], добавлен 13.11.2010Використання технології BSC вітчизняними організаціями і у сфері вищої освіти. Економізація впровадження систем якості і проходження процедур оцінювання відповідності. Нормативне забезпечення ВНЗ має бути адаптованим до потреб швидко змінювати ситуацію.
реферат [62,0 K], добавлен 06.03.2009Головні особливості Болонського процесу. Структурне реформування вищої освіти України. Нові інформаційні технології у навчанні. Кредитно-модульна система організації навчання у вищих навчальних закладах. Особливості організації навчального процесу у ВУЗі.
реферат [21,0 K], добавлен 04.01.2011Визначено проблеми, що заважають впровадженню олімпійської освіти в спеціалізованих навчальних закладах. Аналіз реалізації системи олімпійської освіти в процесі підготовки фахівців сфери фізичного виховання. Опис процесу фізичного виховання студентів ВНЗ.
статья [20,0 K], добавлен 18.12.2017Перелік матеріалів і документів, які стосуються розвитку вищої освіти в України в контексті Болонського процесу. Особливості впровадження та обґрунтування кредитно-модульної системи навчання. Інтеграція педагогічної освіти в європейський освітній простір.
методичка [3,3 M], добавлен 27.03.2010
