Психологічні особливості структури професійної свідомості викладачів вищої школи

Размещено на http://allbest.ru

ДВНЗ «Уманський державний педагогічний університет

імені Павла Тичини»

Психологічні особливості структури професійної свідомості викладачів вищої школи

Гульбс Ольга Анатоліївна докторка психологічних наук,

професорка кафедри психології,

Кобець Олександр Володимирович доктор психологічних наук,

професор кафедри психології,

Тишакова Людмила Тимофіївна кандидатка педагогічних наук,

доцентка кафедри іноземних мов,

Дяхтяренко Світлана Юріївна кандидатка психологічних наук,

доцентка кафедри психології

м. Умань

Анотація

Стаття присвячена обґрунтуванню нових підходів для пояснення процесів, закономірностей розвитку та особливостей структури професійної свідомості викладачів вищої школи. Дана характеристика наукових підходів, які присвячені проблемі підготовки майбутніх психологів у системі вищої освіти. Розкриті особливості професійної свідомості викладачів вищої школи. Наділено увагу тому, що останнім часом спостерігається зміщення дослідницького інтересу від розробки та опису нормативних моделей особистості та діяльності фахівця до дослідження структури професійної свідомості та самосвідомості викладачів закладів вищої освіти. Було узагальнено та визнано особливості професійної свідомості як найважливішої детермінанти ефективності професійної діяльності викладачів вищої школи.

Розкриті особливості формування професійної свідомості викладачів, які визначаються типологією і специфікою професійно-обумовлених завдань. Наділена увага загальному рівню розвитку професійної свідомості викладачів, який значно впливає на ефективність його діяльності й розрізняється у викладачів залежно від досвіду їхньої діяльності й особистісних характеристик, а саме: активність, емоційно-вольова сфера, мотивація досягнення успіху, рефлективність, інтелект.

Доведено, що на розвиток професійної свідомості викладачів впливає його професійно особистісний потенціал, який характеризується тенденціями відтворення соціально схвалюваних типових зразків вирішення професійних завдань їх творчим осмисленням, індивідуальним підходом щодо їхнього вирішення, усвідомленням умов професійної діяльності й оптимальної інтеграції внутрішніх і зовнішніх психічних ресурсів в обраних засобах професійних дій. Розкрито, що професійна свідомість викладачів виступає динамічною системою, яка впливає на розвиток особистісних якостей в педагогічному середовищі і змінює уявлення викладачів згідно з досвідом їх педагогічної діяльності. Встановлено, що найважливішими суб'єктивно-психологічними чинниками розвитку професійної свідомості викладачів є система засвоєних ними понять-категорій і принципів, на яких заснована психологічна структура його професійної діяльності.

Ключові слова: свідомість, самосвідомість професійна свідомість, структура професійної свідомості, компоненти професійної свідомості, професійна діяльність.

Abstract

Hulbs Olga Anatolyivna Doctor of Psychological Sciences, Professor of the department of psychology, Uman State Pedagogical University named after Pavlo Tychyna, Uman,

Kobets Oleksandr Volodymyrovych Doctor of Psychological Sciences, Professor of the department of psychology, Uman State Pedagogical University named after Pavlo Tychyna, Uman,

Tyshakova Ludmila Timofiivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate professor of foreign languages department, Luhansk State University of Internal Affairs named after E. O. Didorenko, Ivano- Frankivsk,

Dikhtayrenko Svitlana Yuriivna Candidate of Psychological Sciences, Professor of the department of psychology, Uman State Pedagogical University named after Pavlo Tychyna, Uman

The article is devoted to grounding of new approaches for explanation of processes, regularities of the development and peculiarities of the structure of professional consciousness of higher school teachers. The characteristics of scientific approaches which are devoted to the problem of training of future psychologists in the system of higher education is given. Peculiarities of professional consciousness of teachers of higher school have been revealed.

Special attention is paid to the fact that lately there is a displacement of research interests from the development and description of normative models of a personality and the activity of a specialist to the research of the structure of professional consciousness and selfconsciousness of teachers of higher educational institutions. Peculiarities of professional consciousness as major determinant of the efficiency of professional activity of teachers of higher school were generalized and acknowledged. Peculiarities of forming teachers' professional consciousness, which are determined by typology and specificity of professionally conditioned tasks, have been revealed. Attention is paid to the general level of the development of teachers' professional consciousness which considerably influences the efficiency of their activity and is different depending on the experience of their activity and personal characteristics, namely: activity, emotionally-volitional sphere, motivation for the achievement of success, reflection, intellect. It is proved that teachers' professionally personal potential influences their development which is characterized by the tendencies of rendering socially approved typical standards of solving professional tasks by their creative comprehension, by individual approach of their solving, by the awareness of conditions of professional activity and optimal integration of internal and external psychical resources in selected means of professional actions. It is revealed that teachers' professional consciousness comes forward as a dynamic system which influences the development of personal qualities in the pedagogical environment and changes teachers' ideas according to the experience of their pedagogical activity. It is identified that major subjectively psychological factors of the development of teachers' professional consciousness is a system of mastered concepts-categories and principles on which psychological structure of their professional activity is based.

Keywords: consciousness, professional consciousness, structure of professional consciousness, components of professional consciousness, professional activity.

Вступ

Постановка проблеми. Підготовка сучасних практичних психологів не може будуватися за класичною схемою, як це відбувалося впродовж останніх десятиліть. Сьогодні, коли у вітчизняній психології формуються два відносно самостійні напрями - академічна психологія та практична психологія, важливо на базі сучасних технологій гармонійно поєднувати соціально-дослідницький та практичний аспект професійної підготовки. Саме такі технології є системо-утворювальним фактором професійної підготовки сучасних практичних психологів (О. Ф. Бондаренко [1], С. Д. Максименко [2], Т. С. Яценко [3]). Рівень професіоналізму сучасного фахівця вищої школи визначається не лише отриманням теоретичних знань, а и ступенем особистісного професійного становлення. З огляду на це, дуже важливим є здійснення глибинно-психологічної корекції майбутнього практичного психолога, яка дає змогу нівелювати особистісну проблематику в процесі оволодіння професією [3; 4].

Викладач професіонал вищої школи розглядається як цілісний суб'єкт, активний, вільний і відповідальний у здійсненні і творчому перетворенні власної діяльності та розумінні творчих педагогічних задач. У системі сучасної освіти і у психологічній науці проявляється все більший інтерес не до описових моделей діяльності фахівця, а до дослідження його професійної свідомості: професійних смислових утворень та рефлексії. Професійна свідомість є тим психологічним утворенням, в якому інтегруються професійні цінності, науково-теоретичні знання, програми професійних дій, а також знання людини про себе як про представника певної професії.

Саме професійна свідомість виступає репрезентантом всіх цих аспектів, рівнів, функцій в практичній та теоретичній професійній діяльності. Формування професійної свідомості практичного психолога пов'язане із специфікою організації освітнього процесу у закладах вищої освіти, адже саме тут студенти засвоюють необхідні теоретичні знання про предмет, методи та особливості майбутньої професійної діяльності. Саме тут вони вперше роблять спробу діяти з позицій професіонала, реалізовувати зміст професійної свідомості у конкретній діяльності. Суб'єктивні особистісні смисли трансформуються, утворюються нові, відбувається становлення психологічної структури професійної свідомості [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти формування професійної свідомості висвітлюються такими українськими ученими як Л. Бучек, М. Головань, О. Дробот, Ю. Швалб, Н. Шевченко, Т. Яценко та інші. Система професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах своєчасно і ефективно реагує на актуальні запити соціальної практики. Проте завдання полягає не тільки в тому, щоб студенти оволоділи певною сумою знань, що необхідні для роботи за вибраним фахом, але й усвідомили шляхи подальшого розвитку своєї професійної діяльності і вміли згодом активно і ефективно впливати на цей процес [4].

Як стверджує Т. С. Яценко, практична психологія має власний предмет дослідження і тому може бути виокремлена з-поміж інших наук як самостійна галузь, що інтегрує в собі світові надбання глибинної психології. Більше того, наші дослідження доводять, що без урахування глибинних аспектів психіки, тобто цілісної психіки в її свідомих та несвідомих виявах, говорити про професійну практичну психологію неможливо. Здобутки академічної психології дають змогу зрозуміти загальні закономірності психіки й створити термінологічну базу кваліфікації психологічних явищ, тоді як практична психологія, що ґрунтується на психодинамічній теорії та методах психокорекції, має за мету забезпечити індивідуальну неповторність пізнання психіки конкретної людини, її особистісних проблем і надати допомогу в їх розв'язанні [3]. Професійна свідомість є найважливішою категорією, яка реально відображає суть процесу професійного становлення і розвитку фахівця. Професійна свідомість -це психологічне утворення, у якому інтегруються професійні цінності, науково-теоретичні знання, програми певних дій, а також знання людини про себе як про представника певної професії. Як стверджують дослідники, сформована професійна свідомість вчителя є основною умовою якісної трудової діяльності в закладах вищої освіті [5, с. 167]. Якщо виходити з того, що професійна свідомість є формою свідомості, то її структурна організація має певним чином відтворювати структурні компоненти останньої, що визначені в якійсь конкретній теорії. Аналіз різних точок зору з проблеми професійної свідомості викладача показав, що цей феномен має складну структуру. Узагальнюючи різні теоретичні підходи до структури професійної свідомості, нами аналізується зміст складових професійної свідомості викладача: когнітивний, емоційно-вольовий і мотиваційно-ціннісний. Структура професійної свідомості викладача включає ядерну частину Т» Я-концепція і дві підструктури: підструктуру характеристик і властивостей професійної свідомості, створюючи її зміст, і підструктуру функцій, в яких виявляються її властивості [4; 6; 7].

Мета статті Т» дослідження психологічної структури професійної свідомості викладачів закладів вищої освіти та специфіки її функціонування.

Виклад основного матеріалу

Не можна не погодитись з вченими, що сформована професійна свідомість є умовою успішної професійної діяльності вчителя вищої школи. Методологічну основу нашого дослідження складає суб'єктно-діяльнісний підхід, з позиції якого суб'єкт розуміється як такий, що безперервно розвивається, регулює свою діяльність, реалізується в пізнавальному та етичному ставленні до світу, що дозволяє суб'єкту актуалізувати потенціал творчої діяльності й саморозвитку, й усвідомлено ставиться до професійної діяльності. Людина протягом свого життя входить не в одну відносно стабільну і референтну для неї спільність. Ситуації успішної або неуспішної адаптації, індивідуалізації та інтеграції в соціальному середовищі багаторазово відтворюються, при цьому відповідні новоутворення можуть закріплюватися. Складається досить стійка структура особистості, в якій інтеріндивідні характеристики як результат внутрішньо групової взаємодії обумовлюють її метаіндівідні й інтраіндівідні прояви. Індивідуально-типове існує в особистості як соціально-психологічне [8, с. 26].

На дослідження психологічної структури професійної свідомості викладачів вищої школи найбільший вплив мають методологічні принципи: системності; детермінізму; розвитку; єдності свідомості і діяльності, а також вікового, індивідуального і особистісного підходу. У загальному психологічному розумінні структура свідомості особистості викладача може розглядатись як системне психологічне утворення, підпорядковуючись принципу системного детермінізму, що обумовлюють розвиток свідомості викладача в діяльності з урахуванням індивідуальності та вікової фази. Проблема дослідження свідомості є однією з найбільш складних і дискусійних, вона не тільки зберігає упродовж тривалого часу свою актуальність і значущість у вирішенні філософських, психологічних, фізіологічних, соціологічних проблем осмислення особливостей, умов функціонування й можливостей розвитку, але й набуває нового сенсу з огляду на сучасні знання. Вивчення проблеми свідомості наразі входить до числа найважливіших наукових проблем, тому що свідомість є не тільки фундаментальним, але і граничним поняттям у системі психологічних понять. Філософами, психологами, фізіологами були представлені різні концепції свідомості, проте упродовж тривалого часу поняття свідомості не мало чіткого визначення й механізму розуміння. Як реальне явище вона важко піддається теоретизації та об'єктивізації, що знову і знову породжує сумніви в можливості її наукового пізнання, зокрема засобами психології.

Свідомість є вищим етапом розвитку психіки, їй властиві якості, що характерні для психічного відображення: активність, динамічність, сукупність чуттєвих та розумових образів, які безпосередньо виникають у суб'єкта в його “внутрішньому досвіді” та передбачають його практичну діяльність. Виділення у свідомості відтвореної функції, внутрішніх переживань та можливостей розвитку самоспостереження дає особистості можливість пізнання інших психічних явищ, їх рефлексії та самого себе.

Важливими функціями свідомості вважаються інформаційна та орієнтувальне оцінювання явищ дійсності. Оцінювання означає підхід до дійсності з точки зору того, що потрібно людині. Ці якості свідомості сприяють формуванню регулятивної й управлінської функції свідомості, що дозволяє регулювати та управляти поведінкою людини, її діяльністю. Розглядаючи характер системної організації наукового та буденного знань, необхідно вказати, що однією з найбільш важливих особливостей наукового знання є його теоретичний характер. Специфіка сучасного наукового знання нерозривно пов'язана з практикою та особливо з професійною діяльністю людини, які не виключають випадковості, і часто буденну та наукову свідомість розділяють за цими ознаками. У буденній свідомості відбувається в основному лише констатація явищ, предметів діяльності людини, а наукове знання досліджує закономірності, відрізняючись високою пояснювальною здібністю. Зв'язок наукової та буденної свідомості виявляється, у першу чергу, в історичному розвиткові наукової свідомості. Наукове знання включається в буденну свідомість як готовий елемент для засвоєння. Взаємозв'язок повсякденно-практичного та емпіричного наукового знання - найбільш очевидний, наочний зріз взаємин буденної та наукової свідомості у зв'язку з тим, що теоретичність наукового емпіричного знання в будь-якому випадку зближує його зі знанням буденним [9, с. 72]. Розрізнення буденної та наукової свідомості в контексті нашої роботи означає, що одна й та сама предметна сфера може утворювати достатньо значущі і стійкі конструкти як у буденній, так і в науковій свідомості.

Ю.М. Швалб вважає свідомість такою цілісністю, яка є внутрішньо диференційованою, структурно та композиційно оформленою і може змінюватися, відображаючи світ і одночасно породжуючи його. Науковець розвиває ідею цілепокладаючої свідомості; на його думку, через цілепокладаючу свідомість особистість одержує можливість діяльнісної організації своїх взаємин зі світом; свідомість існує як протікання трьох взаємопов'язаних процесів: споглядання, мислення та відображення [9].

Для структурного аналізу свідомості необхідно виявити всі її елементи, їхню взаємозумовленість між собою і зв'язок з цілим. Аналізуючи підходи до визначення свідомості та її психологічної структури в нашому дослідженні, ми дотримувалися поглядів О. Ф. Бондаренка щодо структури свідомості як вищої форми психічного відображення.

По-перше, це сукупність знань про навколишній світ, отже, у структуру свідомості входять пізнавальні психічні процеси, за допомогою яких відбувається пізнання світу.

По-друге, свідомість включає самопізнання, самооцінку, само-відношення, тобто ієрархію оцінних ставлень до себе й інших.

По-третє, свідомість включає ціле-утворення й ціннісний компонент життєдіяльності, тобто цілі, мотиви й сенс здійснення діяльності.

По-четверте, свідомість включає базисне орієнтування в місці і часі. Усі ці чотири компоненти свідомості формують її цілісну структуру: пізнавальну, рефлексію, ціннісно-смислову й орієнтування [1].

У структурі свідомості О. Ф. Бондаренко виділяє наступні компоненти: пізнавальний, що характеризує знання, поняття, принципи, ідеї, які виражають вимоги суспільства до поведінки людей і які стали надбанням особистості; оцінний, до якого належать оцінка й самооцінка, ідейно-усвідомлені оцінні критерії, на які орієнтується особистість у практичній діяльності; регулятивний, до якого належать почуття, ставлення, переконання та інші компоненти свідомості, що впливають на поведінку особистості [1].

Рис. 1. Теоретична структура свідомості

Розподіл за групами структурних компонентів умовний, тому що в реальних умовах ставлення особистості до оточуючих її людей виявляється у взаємодії всіх компонентів комплексно. Фактично ці компоненти функціонують у свідомості як єдине ціле.

Когнітивний компонент свідомості становить фундамент, базу, на якій ґрунтується світоглядний компонент, тобто переконання, ціннісні орієнтації, інтереси. Моральні переконання - це тверді погляди, в яких виявляється упевненість в істинності моральних ідей і які особистість готова дотримувати. Важливим структурним компонентом свідомості є інтереси. Вони активізують професійну діяльність, відіграють важливу роль у спрямованості особистості. Інтерес як вибіркова спрямованість особистості на ті чи інші об'єкти виявляється у прагненні пізнавати їх і виступає важливим мотивом діяльності людини. Розглядаючи людину як небайдужу до оточуючих, ми виділяєм моральні цінності, які дають людині установку реалізації духовної культури. Поєднання цінностей і ідеалів є основою та фундаментом для формування особистості у суспільстві. Емоційний компонент свідомості є своєрідною внутрішньою мірою сприйнятливості особистості, виявлення її здатності переживати глибоке задоволення у зв'язку з поведінкою (інших людей і своєю власною), в якій реалізуються норма або переживання незадоволення, обурення, коли ці норми порушуються. У структурі свідомості “емоційний компонент несе на собі основне психологічне навантаження тому, що в ньому виявлена сутність суб'єктивного ставлення особистості до норм та вимог, емоційно-чуттєве відображення еволюційно передує когнітивно-абстрактному” [1].

Усі структурні компоненти свідомості функціонують як єдине ціле: когнітивний компонент органічно пов'язаний з мотиваційним, поведінковим та емоційним компонентами. Вищим вираженням свідомості у людини як члена суспільства, спрямоване на саму себе, є самосвідомість. Самосвідомість є особливою формою свідомості, яка відображає рівень розвитку свідомості та її спрямованість. Якщо свідомість орієнтована на весь об'єктивний світ, то самосвідомість на внутрішній світ людини. За допомогою самосвідомості особистість пізнає свою сутність, а саме властивості свого характеру, пізнавальну, емоційно-вольову сферу, потреби, ціннісні орієнтації тощо. психолог компетенція студент освіта

У процесі самосвідомості людина виступає одночасно суб'єктом і об'єктом пізнання. Дослідник стверджує, що генетично самосвідомість виникає пізніше свідомості, вона з'являється на нових етапах розвитку індивіда як специфічний вияв спрямованості свідомості. Пізнання своїх особливостей допомагає людині змінювати себе, корегувати свої дії, долати негативне, а також само вдосконалюватися, що формує самосвідомість та свідому поведінку людини, регулює цей процес і поєднує пізнання та переживання. Психологічне значення самосвідомості полягає в тому, що кожна людина не лише пізнає, але і творить сама себе, утверджує свою самоцінність. Через самопізнання відбувається самовдосконалення особистості [1]. Дослідження свідчить про те, що професійна свідомість викладача як особлива форма його свідомості утворює не тільки загальні значення особистості, а й понятійно-категоріальний апарат тієї сфери особистості викладача, що характеризує його професійну діяльність, професійні смисли, які знаходять своє втілення у професійних мотивах, інтересах і виявляються у постановці та реалізації професійних цілей.

На підставі аналізу проведених нами досліджень встановлено, що підвищення інформованості викладачів про професію стає чинником формування позитивного або негативного ставлення до неї. Ставлення викладачів до професії залежить не лише від міри адекватності уявлень про неї, але й від оцінки її соціального престижу. Побудова особистісної моделі (еталону) викладача професіонала пов'язана з вибором основних професійно важливих властивостей і якостей його особистості, враховуючи її багатофакторну структуру. Міра відповідності цієї системи еталонних уявлень реальним і оцінним характеристикам викладачів зможе визначити міру їх психологічної та особистісної готовності до успішної професійної діяльності.

У процедурі опитування випробовувані повинні вказувати, кому з осіб, обраних ними на різні рольові позиції, у першу чергу, властиві наступні критерії: спрямованість на професійну діяльність, сформованість мотиваційно-ціннісного ставлення до професії, задоволеність обраною професією, альтруїстичний тип міжособистісних стосунків, гнучкість поведінки, урівноваженість, загальна інтернальність, особливості пізнавальних процесів та інтелектуальних якостей, семантичні особливості особистісних конструктів, комунікативні й організаторські якості, комунікативна толерантність, самоуправління у спілкування, психологічна культура, позитивне само-відношення: само-керівництво, самоцінність, само- прийняття, соціальна бажаність «Я», індивідуальний ступінь вираження рефлексії. Аналіз досліджень дозволяє стверджувати, що значення та сенс у психології не можуть бути протиставлені у вигляді бінарної опозиції. Разом із тим значення виступає інструментом діалогу свідомості [10]. У дослідженні свідомість у діяльності викладачів вищої школи розглядається як найважливіша категорія, що реально відображає суть процесу професійного розвитку фахівця і є психологічним утворенням, у якому інтегруються професійні цінності, науково-теоретичні знання, програми професійних дій, а також знання людини про себе як про представника певної професії. Узагальнюючи різні теоретичні підходи до аналізу змісту та сутності професійної свідомості, ми розробили структуру свідомості викладачів вищої школи, яка містить такі компоненти як: мотиваційно-ціннісний, емоційно-вольовий, когнітивний, психологічна та комунікативна культури, самовідношення, рефлексія, інноваційна рефлексія.

Більшість дослідників розглядають свідомість як вищу функцію мозку, що полягає в узагальненому, оцінному й цілеспрямованому відображені й конструктивно-творчому перетворенні дійсності, передбаченні результатів, розумовому регулюванні й самоконтролі поведінки особистості. Свідомість характеризується активністю, спрямованістю на предмет (свідомість - це завжди усвідомлення чого-небудь); здатністю до рефлексії і самоспостереження (усвідомлення самої свідомості); мотиваційно-ціннісним характером і різним ступенем (рівнями) зрозумілості.

Дослідження самосвідомості довело, що це особлива форма свідомості, яка відображає рівень розвитку свідомості та її спрямованість. Якщо свідомість орієнтована на весь об'єктивний світ, то самосвідомість на частину, найважливішу для людини, - внутрішній світ. За допомогою самосвідомості особистість пізнає свою сутність, а саме властивості свого характеру, пізнавальну, емоційно-вольову сферу, потреби, ціннісні орієнтації тощо. У процесі самосвідомості людина виступає одночасно суб'єктом і об'єктом пізнання. Складність вивчення професійної свідомості обумовлена, на нашу думку, недостатністю робіт, у яких була б представлена її структура. У структурній організації професійна свідомість особистості складається з двох взаємопов'язаних структур: перша - внутрішньої, яка включає компоненти професійної раціональності, чутливості й волі; друга - зовнішньої, в якій свідомість розглядається як: а) знання про професію, вимоги до особистості, що працює за обраним фахом; б) оцінювання свого місця й ролі в системі виробничих відносин, оцінювання значущості професії, процесу й результату своєї роботи; в) як результат перетворення самої професійної діяльності в ідеальне явище. Найважливішими суб'єктивно-психологічними чинниками розвитку професійної свідомості викладача є система засвоєних ним понять- категорій і принципів, на яких заснована психологічна структура його професійної діяльності.

Відзначаючи плідність досліджень, слід наголосити, що проблема становлення професійної свідомості викладача як соціального феномена далека від остаточного вирішення. Викладачі вищої школи виступають однією з основних професійних груп на яку суспільство покладає надзвичайно важливі і взаємопов'язані завдання: збереження, примноження й трансляція культурного і науково-технічного здобутку суспільства та цивілізації в цілому; соціалізація особистості на відповідальному етапі її формування, пов'язаного з отриманням професійної підготовки, яка вимагає вищого професійного рівня. У процесі професійної діяльності у фахівців різних рівнів професіоналізму вибудовуються різні моделі професійної свідомості. Так, на початковій стадії професіогенезу односпрямованість векторів зумовлює своєрідну сумацію буденного й наукового рівнів свідомості, що є негативним ефектом інтерференції. Професійна свідомість навантажена професійною відповідальністю, і це є принциповим моментом у функціональній структурі професійної свідомості викладачів.

Таким чином, незважаючи на значну кількість наукових праць і досліджень, проблема формування структури професійної свідомості у викладачів вищих шкіл і досі залишається відкритою. Найважливішими суб'єктивно-психологічними чинниками розвитку професійної свідомості викладача є система засвоєних ним понять-категорій і принципів, на яких заснована психологічна структура його професійної діяльності. У зв'язку з цим виникає необхідність глибше досліджувати закономірності його професійного розвитку. Ці проблеми вимагають пошуку нового змісту теорії й практики професійної свідомості, структури професійної свідомості викладачів вищої школи.

Висновки

1. Дослідження показало, що проблема формування професійної свідомості викладачів закладів вищої освіти на сучасному етапі є однією з найактуальніших проблем. Формування, становлення та розвиток професійної свідомості викладачів неодмінно відбувається у їх професійній діяльності.

2. Професійна діяльність викладачів представлена як система дій- носіїв значень, що є змістом професійної свідомості.

3. . На практиці професійна свідомість реалізується через професійну діяльність.

4. 4. Перспективами подальшого дослідження є розробка програми розвитку професійної свідомості викладачів в їх професійній діяльності.

Література

1. Бондаренко А.Ф., Кучеровская Н.А. Задачи исследования проф.. сознания психолога-практика. Псих.-педагогічні засади проф. ставлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи: матер. всеук. наук-практ. конф., 27-28 лют., 2003 р. Тернопіль, 2003, С. 9-21.

2. Максименко С. Д. Наукова психологія і психологічна практика. Пробл. загальної та пед. психології: зб. наук. праць Інст. психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д./ К.: 2002, т. III, ч. 9, С. 3-12.

3. Концептуальні засади і методика глибинної психокорекції: Підготовка психолога-практика: навч. посіб. / Т. С. Яценко, Б. Б. Іваненко, С. М. Аврамченко та ін.; За ред. Т. С. Яценко. К.: Вища шк., 2008. 342 с.

4. Шевченко Н. Ф. Становлення і розвиток професійної свідомості психологів на етапі вузівської підготовки. Наука і освіта. 2001. № 1. С. 85-88.

5. Шевченко Н. Ф. Професійна свідомість практичного психолога: структура та специфіка функціонування. Психологія. 2009. №4. С. 167-180

6. Бучек Л.І. Аналіз емоційної стійкості як прояву особливостей саморегуляції особистості: автореф. дис…канд. психол. наук: 19.00.01 / К. ун-т. К., 1994. 18 с.

7. Сідаш Н. Формування педагогічної свідомості у майбутніх викладачів вищіх шкіл. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2015. № 12. С. 191-197.

8. Дробот О. В. Професійна свідомість керівника: навчальний посібник. К.: Талком, 2016. C. 29.

9. Швалб Ю. М. Целеполагающее сознание (психологические модели и исследования). К.: Милленниум, 2003. 152 с.

10. Головань М.С. Проф. компетентність викладача вищого навчального закладу. Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія: Педагогіка і психологія. Збірник статей. Ялта: РВВ КГУ, 2014. Вип. 44. Ч. 3. С. 79-88.

References

1. Bondarenko, A. F., Kucherovskaja, N. A. (2003). Zadachy yssledovanyja professyonaijnogho soznanyja psykhologha-praktyka [Tasks of research on professional consciousness of a practicing psychologist]. Psykhologho-pedaghoghichni zasady profesijnogho stavlennja osobystosti praktychnogho psykhologha i socialjnogho pedaghogha v umovakh vyshhoji shkoly: materialy vseuk. nauk-prakt. konf. - Psychological and pedagogical principles of the professional attitude of the personality of a practical psychologist and a social pedagogue in the conditions of a higher school: materials of the university. science and practice conference, 27-28 ljutogho, 2003 r. Ternopilj, 9-21 [in Ukrainian].

2. Maksymenko, S. D. (2002). Naukova psykhologhija i psykhologhichna praktyka [Scientific psychology and psychological practice]. Problemy zaghaljnoji ta pedaghoghichnoji psykhologhiji: zbirnyk naukovykh pracj Instytutu psykhologhiji im. Gh.S. Kostjuka APN Ukrajiny - Problems of general and pedagogical psychology: a collection of scientific works of the Institute of Psychology named after H.S. Kostyuk of the APN of Ukraine / Za red. Maksymenka S. D./ K.: 2002, t. III, ch. 9, 3-12 [in Ukrainian].

3. Konceptualjni zasady i metodyka ghlybynnoji psykhokorekciji: Pidghotovka psykhologha- praktyka: navch. posib. [Conceptual principles and methods of in-depth psychocorrection: Training of a practicing psychologist: training. manual] / T. S. Jacenko, B. B. Ivanenko, S. M. Avramchenko ta in.; Za red. T. S. Jacenko. K.: Vyshha shk., 2008. 342 p. [in Ukrainian].

4. Shevchenko, N. F. (2001). Stanovlennja i rozvytok profesijnoji svidomosti psykhologhiv na etapi vuzivsjkoji pidghotovky [Formation and development of professional consciousness of psychologists at the stage of university training]. Nauka i osvita - Science and education, 1, 85-88 [in Ukrainian].

5. Shevchenko, N. F. (2009). Profesijna svidomistj praktychnogho psykhologha: struktura ta specyfika funkcionuvannja [Professional consciousness of a practical psychologist: structure and specifics of functioning]. Psykhologhija - Psychology, 4, 167-180 [in Ukrainian].

6. Buchek, L. I. (1994). Analiz emocijnoji stijkosti jak projavu osoblyvostej samoreghuljaciji osobystosti: avtoref. dys…kand. psykhol. nauk: 19.00.01 [Analysis of emotional stability as a manifestation of personality self-regulation features: autoref. thesis... candidate psychol. sciences: 19.00.01] / K. un-t. K., 1994. 18 p. [in Ukrainian].

7. Sidash, N. (2015). Formuvannja pedaghoghichnoji svidomosti u majbutnikh vykladachiv vyshhikh shkil [Formation of pedagogical consciousness in future teachers of higher schools]. Problemy pidghotovky suchasnogho vchytelja - Problems of modern teacher training, 12, 191-197 [in Ukrainian].

8. Drobot, O. V. (2016). Profesijna svidomistj kerivnyka: navchaljnyj posibnyk [Professional consciousness of the manager: training manual]. K.: Talkom, P. 29.

9. Shvalb, Ju. M. (2003). Celepolaghajushhee soznanye (psykhologhycheskye modely y yssledovanyja) [Purposeful consciousness (psychological models and research)]. K.: Myllennyum, 152 p. [in Ukrainian].

10. Gholovanj, M. S. (2014). Profesijna kompetentnistj vykladacha vyshhogho navchaljnogho zakladu [Professional competence of a teacher of a higher educational institution]. Problemy suchasnoji pedaghoghichnoji osvity. Serija: Pedaghoghika i psykhologhija. Zbirnyk statej - Problems of modern pedagogical education. Series: Pedagogy and psychology. Jalta: RVV KGhU, 44 (3), 79-88 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru