Лінгвістичні передумови формування англомовної фонетичної компетентності у майбутніх учителів початкової школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лінгвістичні передумови формування англомовної фонетичної компетентності у майбутніх учителів початкової школи

Моляка Інна Володимирівна аспірантка кафедри педагогіки і психології початкової освіти, Глухівськии національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

Анотація

Фонетична компетентність, яка в англомовній літературі зазвичай визначається як фонологічна, безпосередньо стосується вимови, способів відтворення звуків і звукосполучень іноземної мови у зв'язку з ритмом, інтонацією, що притаманні цільовій мові. Фонетична компетентність має наскрізне значення для вміння спілкуватись іноземною мовою в будь-якій формі, але принципово важлива для формування навичок слухання й говоріння. Належно сформована фонетична компетентність майбутніх учителів початкової школи є запорукою відповідно успішного формування фонетичної компетентності учнів початкової школи. Лінгвістична основа фонетичної компетентності є тим мовознавчим підґрунтям, котре дає теоретичні знання, на основі яких формуються практичні навички їх застосування в режимі реальної комунікації та для функції навчання іноземної мови інших осіб.

Мета статті - визначити та проаналізувати лінгвістичні передумови формування англомовної фонетичної компетентності у майбутніх учителів початкової школи. З'ясовано, що лінгвістичні передумови формування англомовної фонетичної компетентності охоплюють знання, розуміння та вміння, пов'язані з фонетикою і фонологією мови. Зокрема, це знання звукової системи мови (звуки англійської мови та способи їх утворення, транскрипція), фонології (система фонем, фонологічні правила), уміння відтворювати та розпізнавати звуки (артикуляційна вправність), знання орфоепічних правил (також інтонація, логічні наголоси в реченнях) і варіантності, фонетичних процесів (асиміляція, дисиміляція, редукція тощо).

Лінгвістична основа фонетичної компетентності є важливою для розуміння чужого мовлення та використання мови правильно, а також для вироблення належного акценту. На основі цього можливе формування фонетичної компетентності, орфоепічної грамотності учнів початкової школи. Для цього пізнання лінгвістичного боку фонетичної компетентності студентів педагогічних ЗВО має супроводжуватись паралельним опрацюванням методичного боку питання з урахуванням вікових особливостей учнів.

Ключові слова: фонетична (фонологічна) компетентність, фонетика, орфоепія, артикуляція, звук, фонема, початкова школа, учні молодшого шкільного віку, лінгвістика.

Abstract

Linguistic prerequisites for the formation of English phonetic competence in future primary school teachers

Moliaka Inna Volodymyrivna Post-Graduate Student of the Department of Pedagogical and Psychological Sciences, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University

Phonetic competence, which in the English-language literature is usually defined as phonological, directly concerns pronunciation, ways of reproducing sounds and sound combinations of a foreign language in connection with the rhythm, intonation inherent in the target language. Phonetic competence is of fundamental importance for the ability to communicate in a foreign language in any form, but it is fundamentally important for the formation of listening and speaking skills. Properly formed phonetic competence of future primary school teachers is the key to the successful formation of phonetic competence of primary school students. The linguistic basis of phonetic competence is the linguistic basis that provides theoretical knowledge, on the basis of which practical skills of their application in the mode of real communication and for the function of teaching other people's foreign language are formed.

The purpose of the article is to determine and analyze the linguistic prerequisites for the formation of English phonetic competence in future primary school teachers. It was found that the linguistic prerequisites for the formation of English phonetic competence include knowledge, understanding and skills related to the phonetics and phonology of the language. In particular, this is knowledge of the sound system of the language (sounds of the English language and methods of their formation, transcription), phonology (phoneme system, phonological rules), the ability to reproduce and recognize sounds (articulation skills), knowledge of orthographic rules (also intonation, logical accents in sentences) and variants, phonetic processes (assimilation, dissimilation, reduction, etc.).

The linguistic basis of phonetic competence is essential for understanding oral speech and using the language correctly, as well as for developing an appropriate accent. On the basis of this, the formation of phonetic competence and orthographic literacy of primary school students is possible. For this, knowledge of the linguistic side of the phonetic competence of students of pedagogical higher education institutions should be accompanied by a parallel study of the methodological side of the issue, taking into account the age characteristics of the students.

Keywords: phonetic (phonological) competence, phonetics, spelling, articulation, sound, phoneme, elementary school, elementary school students, linguistics.

англомовний фонетичний компетентність лінгвістичний

Постановка проблеми

Фахова підготовка майбутніх учителів початкової школи є складним процесом набуття потрібних компетентностей на перетині предметної та педагогічної площин. Мається на увазі потреба не тільки досконало знати свій предмет, але й володіти потрібним педагогічним інструментарієм для того, що навчати цього інших. Особливої майстерності вимагає парадигма навчання вчителів початкової школи, оскільки для більшості школярів це перший досвід опанування іноземної мови. Передусім умовою успішності є сформованість іншомовної компетентності в самих учителів. Структура іншомовної комунікативної компетентності студентів є комплексною й складається щонайменше з таких елементів (підструктур): лінгвістичної, дискурсивної, розмовної, прагматичної, інформаційно-технологічної, стратегічної, соціокультурної, особистісно-креативної [1, с. 113-119]. До того ж кожна з цих підструктур ще розгалужується на дрібніші компоненти. Так, скажімо, лінгвістична компетентність охоплює лексичну, граматичну і, звісно, фонетичну складові.

Роль фонетичних понять у систематичному вивченні мови здобувачами ЗВО та подальшому навчанні англійської мови молодших школярів відіграє фундаментальну роль. На основі фонетичних знань учні 1 класу: 1) вчитимуться читати й писати в період навчання грамоти; 2) фонетичні знання є основою правильної вимови слів (правильна вимова звуків, розрізнення наголошених складів, дотримання орфографічних норм); 3) фонетичні знання, поряд із морфологічними та словотворчими знаннями, є основою для формування в учнів низки орфографічних навичок (написання глухих і дзвінких приголосних); 4) фонетичні знання необхідні, щоб правильно вимовляти речення за їхньою тональністю, дотримуватись логічного наголосу и потрібних пауз при членуванні речення на синтагми. Знання звукової оболонки слова важливе для розуміння його значення та свідомого використання в усному мовленні. Проте мовлення дітей молодшого шкільного віку з різних причин нечітке і неоднозначне. За статистикою у 15-25% дітей у віці 6-8 років є помірна відсталість у розвитку мовлення (порушена звуковимова (дислалія), загальний недорозвиток мови з позитивним прогнозом) [2]. Однією з таких причин є погано сформована фонетична компетентність дитини навіть на рівні рідної мови. Це створює проблеми для опанування іноземної мови й потребує значних зусиль учителя, аби їх подолати. Поверхові фонетичні знання учня призводять до неправильної вимови слів, зміни будови та змісту речень, порушення орфоепічних норм, труднощів під час спілкування та сприйняття тексту іноземною мовою на слух. Ґрунтовне знання фонетики є важливим для формування ще однієї іношомовної компетентності - прагматичної [3, с. 1541]. Власне іншомовну фонетичну компетентність у сучасній науково-педагогічній літературі визначають як здатність людини спілкуватися відповідно до орфоепічних норм мови, що вивчається, на основі знань, умінь і ставлень.

Фонетична компетентність є візитівкою мовця, оскільки передусім свідчить про рівень досконалості у володінні іноземною мовою. У час нечуваного поширення англійської фонетична англомовна компетентність є актуальною й важливою в сучасному світі. Під впливом популярності аудіо- та відеоконтенту англійською мовою легко відрізнити того, хто має на високому рівні сформовану фонетичну компетентність, від профанного рівня, що воднораз є сигналом низькокомпетентного знання іноземної мови загалом. Фонетична компетентність - воднораз і основа основ, і вершина у володінні англійською. Вивчення будь-якої мови починається з осягнення її буквено-звукового складу, тоді як артикуляція усного мовлення іноземною мовою без помітного акценту - одне з вершинних досягнень під час набуття іншомовної компетентності.

Фонетична компетентність є важливим чинником міжкультурної комунікації, оскільки глобалізація призводить до розширення контактів між людьми з різних країн та культур. Фонетична компетентність дає змогу ефективно спілкуватися з носіями мови та тими, хто так само вивчає англійську як іноземну, та досягати поставлених прагматичних цілей. Проте для майбутніх учителів початкової школи фонетична компетентність це ще й умова професійного розвитку, побудови кар'єри та загалом виконання професійних обов'язків. Вивчення звуків та інтонаційних особливостей англійської мови допомагає розрізнити почуті й правильно вимовляти власні слова та фрази. Без фонетичної компетентності неможливо досягти розуміння усного мовлення. Спеціальні фонетичні вправи сприяють правильному наголосу та ритму мовлення, а також дають змогу мінімізувати акцент. На вищому рівні сформованості фонетична компетентність передбачає розуміння та оцінку вимови інших, розрізнення акцентів та вокаліки різних мов і культур. Це додає пластичності, адаптивності в сприйнятті та аналізі мовних варіантів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Оскільки вивчення змісту та розроблення ефективних прийомів формування фонетичної компетентності є важливою науково-педагогічною проблемою, цій проблемі присвячена низка праць вітчизняних та іноземних авторів. Зокрема, Н. Юхно [1], Т. Гурова, Т. Рябуха, Н. Зіненко, Н. Гостіщева [4; 5], Н. Бориско [6], З. Баданбеккизи та А. Абу [7], М. Оллокова Оґілджон [3; 8], У. Домаш, Х. Тракенбродт, Р. Візе [9] та ін.

Вивчення будь-якої мови починається з найдрібніших одиниць - звуків і букв. Мовлення дитини також формується на основі вимови звуків. Фонетичні поняття складають основу формування мовлення людини [3, с. 1541-1545], що стосується не тільки опанування рідної мови, але й іноземної. Компонентами фонетичної компетентності є когнітивна, прагматична, соціокультурна та рефлексивна складові [7, с. 81-88]. Н. Бориско звертає увагу на потребу узгодження фонетичної компетенції в площині загального компетентнісного підходу до вивчення іноземної мови: формування фонетичної компетенції повинне гармоніювати з іншими мовними компетенціями-складниками. Увагу звернено також на те, що в Загальноєвропейських Рекомендаціях (ЗЄР) фонетична компетентність має назву фонологічної, і до неї долучаються також орфографічна та орфоепічна компетентності [7, с. 3-14].

Фонетична компетентність є здатністю особистості, яка опановує іноземну мову, до правильного, нормативного, відповідного артикуляційно-інтонаційного супроводу власного мовлення, а також до перцепції чужого мовлення. Основою фонетичної компетентності є складна й динамічна взаємодія релевантних навичок, знань і фонетичної усвідомленості [6, с. 3; 9, с. 97-100]. Великою мірою формування фонетичної компетентності під час вивчення англійської мови залежить від обсягу отриманих і засвоєних знань про звукову систему англійської мови, а також про фонетичний бік мовлення. Фонетичні знання відіграють при цьому чільну функцію.

Зокрема, знання, що стосуються фонетичної сторони мовлення (фонем та їх артикуляційно-акустичних характеристик; переважних звукових модифікацій у потоці мовлення; фонетичної організації слів (склад, словесний наголос); інтонації та її основних компонентів (мелодики, ритму, паузації, наголосу, темпу, гучності й тембру); транскрипції та графічних можливостей відображення інтонації [6, с. 3-14]. Наголошено на принципових відмінностях між педагогічною фонетикою та лінгвістичною фонетикою. Зокрема, якщо в останній переважає системно-лінійний спосіб опрацювання потрібного навчального матеріалу, то для педагогічної фонетики домінує контрастивний підхід (розрізнення фонетичних систем рідної та цільової іноземної мови), а також методична детермінанта добору матеріалів та циклічно-концентрична організація роботи [6, с. 4; 10, с. 329-348; 12, с. 219-238]. Важливе місце для формування фонетичної компетентності здобувачів ЗВО відводиться фонетичній усвідомленості та відповідному апелюванні до неї під час наступного виконання уже майбутніми учителями початкової школи своїх професійних обов'язків [6, с. 3-14].

У працях розглядається місце та роль фонології в ширшому діапазоні суміжних областей. Загалом можна стверджувати, що релевантність фонологічної структури в мові випливає з того факту, що фонологія становить власну область у мові (разом із синтаксисом, семантикою, морфологією), але також тісно взаємодіє з іншими сферами, такими як пізнання, артикуляція і сприйняття загалом. Звертається увага на подвійну природу фонології: як об'єкт лінгвістики, а також як об'єкт когнітивних і поведінкових досліджень [9, с. 1899-1912]. Почасти це визначає комплексність формування фонетичної компетентності.

Основні теми сучасних лінгвістичних досліджень щодо фонології, які також складають основу лінгвістичних передумов набуття фонетичної компетентності, охоплюють: 1) звуки та процеси зміни звуків - системні та функціональні аспекти; 2) просодичні одиниці, такі як склади та метричні стопи - системні властивості, оброблення та фонетичні наслідки; 3) тони як будівельні блоки мелодії речення - їх співвідношення з рівнем мовних виражень, з одного боку, їхня фонетична реалізація (наприклад, тональна висота) і сприйняття, з іншого боку. Актуальним є вивчення проблем того, як фонологічні репрезентації зберігаються в ментальному лексиконі: визначені мінімально в термінах категоріальної фонологічної інформації або як змінний фонетичний відбиток екземплярів у вхідних даних [9, с. 1899; 13, с. 65-78]. Дослідження виокремлених аспектів фонетики дає змогу робити також продуктивні проєкції на організацію процесу навчання фонетики, яке передусім передбачає сформованість на високому рівні фонетичної компетентності в того, хто навчає (викладач ЗВО ^ здобувач ЗВО / майбутній учитель початкової школи ^ учень НУШ 1-4 класів).

На часі питання оптимізації процесу формування фонетичної компетентності через використання новітніх інформаційно-комп'ютерних технологій. Зокрема, за допомогою використання мобільних технологій [5, с. 66-74]. Виокремлено різновиди діяльності, які в умовах мобільного навчання сприяють формуванню фонетичної компетентності здобувачів ЗВО, а саме: «Групова ментальна карта ключових фонетичних проблем», «Електронні презентації з викладання та вивчення фонетики», «Тестування в реальному часі», «Публічна оцінка вимови», «Інше сприйняття» [5, с. 66]. Утім, треба зауважити переваги мобільних технологій для формування фонетичних компетентностей здобувачів ЗВО й відзначити недолік цього інструменту навчання через його відносну невідповідність для того, аби в свою чергу надалі формувати фонетичну компетентність в учнів.

Хоча тема опанування фонетики під час вивчення іноземної мови і не є новою, усе ж виявлено брак праць, у яких увагу зосереджено специфічно на тому, як впливають знання з фонетики як розділу мовознавства на процес вивчення іноземної мови, зокрема студентами ЗВО педагогічних спеціальностей.

Мета статті полягає у визначенні та аналізі лінгвістичних передумов формування англомовної фонетичної компетентності у майбутніх учителів початкової школи.

Виклад основного матеріалу

Згідно з Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти головні завдання іншомовної освіти в початковій школі визначені як закладання психолінгвістичних основ іншомовної комунікативної компетентності, що є необхідними та достатніми задля подальшого її розвитку та вдосконалення. Більш предметно це визначається, зокрема, як комунікація в межах сфер, тем і ситуацій, що зафіксовані в програмі, а також розуміння змісту автентичних текстів на слух [14]. Оскільки, відповідно до програми, в іншомовній освіті посеред інших виокремлено змістові лінії «Сприймання на слух», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання» та «Онлайн взаємодія», фонетична компетентність має бути зорієнтована як на спілкування очне, так і офлайн, опосередковане спеціальними технічними установками для його здійснення. Так, змістовою лінією «Сприймання на слух» визначено потребу залучати учнів до сприйняття коротких простих запитань (питальні речення), тверджень (розповідні речення), вказівок та інструкцій (дієслова в наказовому способі).

Усе це вимагає відповідного інтонування, логічних акцентів (розпізнаних у мовленні, що сприймається на слух, та продуковані у власному мовленні), невербального супроводу. Фонетична компетентність за змістовою лінією «Усна взаємодія» націлена передусім на вміння розрізнювати знайомі слова щоденного використання у відомому ситуативному контексті, уміння запитувати та відповідати стосовно себе та щоденних справ. За змістовою лінією «Усне висловлювання» це надання елементарної інформації про себе, на кшталт імені, адреси, розповіді про родину, національність [14]. Визначені тут вектори є обов'язковими орієнтирами щодо фонетичної компетентності майбутніх учителів. Однак для того, щоб навчати учнів фонетичної грамотності, сам учитель початкової школи повинен мати в рази краще сформовану фонетичну компетентність, зокрема й на основі лінгвістичних знань як її важливої передумови.

Ідеальними методами формування фонетичної компетентності в майбутніх учителів початкової школи є ті, які в проєкції та в адаптованому вигляді сучасні студенти, а завтрашні вчителі НУШ зможуть використовувати для навчання своїх учнів. Лінгвістичні передумови формування фонетичної компетентності апелюють до вивчення таких розділів мовознавства, як власне фонетика (звукового складу мови), фонології (структури звукового складу мови: мовленнєвих одиниць та засобів, функціонування їх у системі мови), акцентології (наголосу, інтонації та тривалості голосних звуків (часокількості), системи словесних наголосів), орфоепії (правил літературної вимови, орфоепічної норми), графіки (співвідношення між звуками і буквами), деяких питань лексики (зокрема, щодо специфіки розрізнення омофонів, паронімів), орфографії (написання слів за різними принципами правопису, зокрема за фонетичним) тощо.

Лінгвістична компетентність, частиною якої є фонетичні знання, потрібна для розвитку мовлення, оскільки розвиває лінгвістичні навички, що дають змогу уникнути інтерференції рідної (вихідної) мови під час спілкування англійською [15, с. 489]. Усвідомлення процесів у зв'язному мовленні допомагає покращити здатність активно слухати та виробити точне й правильне мовлення, тобто покращує розбірливість мови, яка вивчається. У European Reference Framework (2011) можна знайти поняття фонетичної (фонологічної) компетентності, яка окреслюється як знання та навички сприйняття й продукування звуків. Проте це визначення не враховує здатність особистості здійснювати мовленнєву діяльність на основі наявних у неї знань, умінь і навичок, які є основними ознаками будь-якої компетентності. В оновленому документі Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment значно більше уваги приділено питанням фонологічної компоненти у складі лінгвістичної компетентності [16]. Сказано, що шкалу для фонологічного контролю було перероблено - з акцентом на артикуляцію звуків та просодичні особливості. Під час навчання мови фонологічний контроль зразкового носія мови традиційно розглядається як ціль, тоді як акцент розглядається як маркер несформованості фонологічної компетентності. У попередніх Framework зосереджувалась увага на відсутності акценту та точності замість акценту на зрозумілості мовлення, що було згубним для удосконалення процесів викладання іноземної мови, зокрема, для формування навичок вимови. Основна увага зосереджена на знайомстві та впевненості у звуках цільової мови (діапазон звуків, який мовець може артикулювати та з яким ступенем точності). Ключове поняття, операціоналізоване в шкалі, - це ступінь ясності та точності артикуляції звуків.

Фонетична компетентність має охоплювати лінгвістичні знання про артикуляцію, включно з вимовою звуків/фонем; просодію, включно з інтонацію, ритмом і наголосом (як наголосом слова, так і наголосом у реченнях), про швидкість / фрагментацію; акцентологію і відхилення від «норми»; поняття зрозумілості (англ. comprehensibility) як доступності сенсу для співрозмовників, охоплюючи також потенційні труднощі розуміння співрозмовниками. Отже, фонетична компетентність - фонетична організація мовлення, котра переважно є визначальною щодо успіху або невдачі вербальної взаємодії у межах міжкультурної комунікації [5, с. 22]. Основна увага зосереджена на здатності ефективно використовувати фонетичні знання, щоб передавати значення в найбільш точний спосіб.

Часто фонетична компетентність недооцінюється в процесі вивчення іноземних мов. Насамперед це стається через фокус на граматиці та словниковому запасі: у багатьох мовних програмах та курсах основна увага приділяється граматиці та вивченню нових слів. Фонетична компетентність, включно з вимовою та інтонацією, часто залишається на другому плані. Це може призводити до формування неправильних звичок у вимові та низької комунікативної здатності. Якщо ігнорувати фонетику на етапі навчання майбутніх учителів початкової школи, тоді з великою вірогідністю фонетично некваліфікований вчитель формуватиме неправильну вимову у своїх учнів або ж толеруватиме байдуже ставлення до вимови, що на початковому етапі вивчення мови є цілковитим порушенням мовної гігієни.

Передумовою формування належної фонетичної компетентності є достатня практика слухання и говоріння, якої часто бракує під час аудиторних занять студентів або самостійного навчання. Важливо на етапі підготовки учителів початкової школи подолати негативний стереотип щодо акценту як негативного чинника. Інакше негативними наслідками цього може стати страх перед вимовою, що є перехідним мовним і психолого-педагогічним явище, що потребує спеціальної роботи як для підготовки майбутніх учителів, так і з необхідними алгоритмами того, як уже самому майбутньому педагогу працювати над усуненням цього деструктивного для навчання явища в учнів молодшої школи.

Важливою лінгвістичною передумовою формування вимови та вміння розрізняти чуже мовлення англійською є достатня увага до звуків. На початковому етапі вивчення англійської мови вчитель повинен навчати не тільки букв, але й допомогти розібратись зі звуками, співвідношенням букв і звуків, а також на особливостях вимови буквосполучень.

Для формування англомовної фонетичної компетентності майбутнього вчителя початкової школи вагоме значення має фонетична свідомість (англ. phonemic awareness). Це означає розуміння звуків, їхньої артикуляції, інтонації та ритму. Студенти на етапі навчання повинні вміти розрізняти та вимовляти звуки англійської мови правильно й навчати цього ж своїх майбутніх учнів. Наступним лінгвістичним аспектом є вміння здійснювати фонетичний аналіз, тобто здатність аналізувати фонетичні особливості мовлення, виявляти помилки у вимові. Основою є фонетична транскрипція, яку не можна ігнорувати на жодному етапі вивчення й навчання мови. У власних словникових записах учні за інструкціями вчителя повинен робити записи в три колонки (англійське слово - транскрипція - переклад українською). Фонетичний аналіз вимагає розвиненої здатності розпізнавати та коригувати неправильно артикульовані звуки та інші фонетичні помилки.

Тому вчитель спершу сам повинен вміти передавати всі відтінки артикуляції (наприклад, [ж], [л], [а:]). Процес набуття цих знань і вмінь спрощується, якщо здобувач отримує достатню практику спілкування - вимови англійських звуків та передання потрібної інтонації. Це може містити тренування вимови окремих звуків, слів, фраз, а також використання аудіо- та відеоматеріалів для практики розуміння та вимови. Фонетична практика є передумовою формування феноменів мовного слуху та мовної здогадки. Мовний слух дає змогу чути та розрізняти різні звуки англійської мови, розуміти їхню інтонацію та ритм, а також відтворювати їх належно. Тоді як мовна здогадка означає вміння передбачати правильну вимову слів англійської мови, навіть якщо ті чи ті слова не є попередньо знайомими (вимова за фонетичними правилами, на основі фонетичних аналогій).

Ці лінгвістичні передумови сприяють формуванню англомовної фонетичної компетентності у майбутніх учителів початкової школи. Вони допомагають здобувачам освіти покращити їхні навички розпізнавання, вимови та корекції фонетичних особливостей англійської мови, що сприяє більш ефективному викладанню та засвоєнню англійської мови в початковій школі.

Дотичною до фонетичної є також прагматична компетентність, формування якої здійснюється через такі фонетичні знання, як зв'язок фонетичного складу слова з його значенням, розрізнення слів та словосполучень, схожих за звучанням, визначення кількості наголошених складів у реченні та основне смислове навантаження в простому реченні з опорою на логічний наголос, розрізнення прямого й переносного значення висловів, тривалості пауз, що вказують на наявність у мовленні одного-двох речень, а також визначення за інтонацією емоційного стану мовця.

Під час опанування здобувачами ЗВО освітньо-професійних програм, відповідних виконанню обов'язків учителя початкової школи, треба брати до уваги, що в початкових класах фонетичні поняття не вивчаються відокремлено, а засвоюються орфоепічними й орфографічними правилами й лексичними знаннями (тоді як студенти під час фахової підготовки повинні, окрім того, вивчати курс фонетики як окремий розділ мовознавства, тобто глибше, концентрованіше). Учні початкових класів комплексно вивчають взаємопов'язані фонетичні поняття і явища. Наприклад, під час опанування теми правопису великої літери учні вчаться писати прописні та малі літери, вивчають орфографічні правила. Паралельно проводиться робота, пов'язана з правильною й точною вимовою звуків. Такі вправи важливі для формування в учнів орфоепічних навичок, зіставлення орфографії та орфоепії. Правильні навички письма формують орфоепічні навички, а вони нерозривно пов'язані з фонетикою.

Висновки

Отже, фонетична англомовна компетентність є важливим елементом загальної іншомовної компетентності. Її основою є лінгвістичні знання про звуки англійської мови, їхні властивості, функціональність, закономірності сполучуваності, продуктивності в мові, знання й усвідомлення фонетичних процесів, одиниць і понять фонетики й фонології, інтонації. Теоретичне вивчення фонетики як окремого розділу мовознавства, але в контексті інших мовознавчих розділів, вимагає постійної фонетичної практики. Цілісно це є підґрунтям процесів слухання, говоріння, письма та читання як чотирьох базових різновидів іншомовної діяльності. Важливо, що всі лінгвістичні складові фонетичної компетентності не є автономними, а під час фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи повинні супроводжуватись потрібними, відповідними віку школярів педагогіко-методичними компетентностями, інструктивними лайфхаками, тобто вмінням донести ці знання до учнів, сформувавши в них потрібну фонетичну компетентність вже на перших етапах вивчення іноземної мови.

Література

1. Юхно Н. Суть та структура іншомовної комунікативної компетентності фахівців. Наукові записки кафедри педагогіки. 2022. Вип. 51. С. 113-119.

2. Горб А. Порушення мовленнєвого розвитку дітей. Neon. 18/08/2019.

3. Olloqova O`g`iljon M. Development of Students' Pragmatic Competence through Phonetic Knowledge. International Journal of Trend in Scientific Research and Development. 2022. Vol. 6(6). P. 1541-1545.

4. Gurova T., Riabukha T., Zinenko N., Gostishcheva N. Mobile Learning in Developing Phonetic Competence of Future Interpreters. Advanced Education. 2020. Vol. 14. P. 66-74.

5. Рябуха Т.В. Формування фонетичної компетентності майбутніх перекладачів. Heraldpedagogiki. Nauka ipraktyka. 2020. Вип. 60. С. 22-25.

6. Бориско Н.Ф. Методика формування іншомовної фонетичної компетенції. Іноземні мови. 2011. №3 (67). C. 3-14.

7. Badanbekkyzy Z., Abu A. Structure and content of students' phonetic competence in English. InterConA 2021. Vol. 55. P. 81-88.

8. Olloqova M. O. Intensive education and linguistic competence in mother tongue. Academicia: an international multidisciplinary research journal. 2021. T. 11. №. 1. P. 580-587.

9. Domahs U., Truckenbrodt H., Wiese R. Phonological and phonetic competence: between grammar, signal processing, and neural activity. Frontiers i^ Psychology. 2015. Vol. 6. P. 1899-1912.

10. Renaldi A., Stefani R.P., Gulo I. Phonological Difficulties Faced by Students in Learning English. Proceedings of ISELT FBS Universitas Negeri Padang. 2016. Vol. 4(1). P. 97-100.

11. Dufva M., Voeten M.J. Native language literacy and phonological memory as prerequisites for learning English as a foreign language. Applied psycholinguistics. 1999. Vol. 20(3). P. 329-348.

12. Santa Ana O., Bayley R. Chicano English: Phonology. In E.W. Schneider. The Americas and the Caribbean. Berlin: Walter de Gruyter, 2008. P. 219-238.

13. Meluzzi C., Cenceschi S., Trivilini A. Data in Forensic Phonetics: from theory to practice. TEANGA. 2020. Vol. 27. P. 65-78.

14. Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти / Рекомендовано МОН України для використання в початкових класах закладів загальної середньої освіти від 20.08.2018 р. № 1/9.

15. Чередніченко В. А., Чередніченко Г. А. Сутність і структура іншомовної професійно-комунікативної компетентності майбутніх інженерів-технологів харчової промисловості. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2018. Вип. 58/59. C. 489-495.

16. Council of Europe. Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment: Companion Volume. Strasbourg: Council of Europe Publishing, 2020.

References

1. Iukhno N. (2022). Sut ta struktura inshomovnoi komunikatyvnoi kompetentnosti fakhivtsiv [The essence and structure of foreign language communicative competence of speciavists'. Naukovi zapysky kafedry pedahohiky - Scientific notes of the Department of Pedagogy, 51, 113-119 [in Ukrainian].

2. Horb A. (2019). Porushennia movlennievoho rozvytku ditei. Neuron. 18/08/2019. in Ukrainian]

3. Olloqova Otgtiljon M. (2022). Development of Students' Pragmatic Competence through Phonetic Knowledge. International Journal of Trend in Scientific Research and Development, 6(6), 1541-1545.

4. Gurova T., Riabukha T., Zinenko N., Gostishcheva N. (2020). Mobile Learning in Developing Phonetic Competence of Future Interpreters. Advanced Education, 14, 66-74.

5. Riabukha T.V. (2020). Formuvannia fonetychnoi kompetentnosti maibutnikh perekladachiv [Ryabukha T.V. (2020). Formation of phonetic competence of future translators]. Heraldpedagogiki. Nauka ipraktyka, 60, 22-25 [in Ukrainian].

6. Borysko N.F. (2011). Metodyka formuvannia inshomovnoi fonetychnoi kompetentsii [Methodology of formation of foreign language phonetic competence]. Inozemni movy - Foreign languages, 3(67), 3-14 [in Ukrainian].

7. Badanbekkyzy Z., Abu A. (2021). Structure and content of students⁵ phonetic competence in English. Itecof, 55, 81-88.

8. Olloqova M.O. (2021). Intensive education and linguistic competence in mother tongue. Academicia: an international multidisciplinary research journal, 11(1), 580--581.

9. Domahs U., Truckenbrodt H., Wiese R. (2015). Phonological and phonetic competence: between grammar, signal processing, and neural activity. Frontiers in Psychology, 6, 1899-1912.

10. Renaldi A., Stefani R.P., Gulo I. (2016). Phonological Difficulties Faced by Students in Learning English. Proceedings of ISELT FBS Universitas Negeri Pahang, 4(1), 97-100.

11. Dufva M., Voeten M.J. (1999). Native language literacy and phonological memory as prerequisites for learning English as a foreign language. Applied psycholinguistics, 20(3), 329-348.

12. Santa Ana O., Bayley R. (2008). Chicano English: Phonology. In E.W. Schneider (ed.). The Americas and the Cabbean (p. 219-238). Berlin: Walter de Gruyter.

13. Meluzzi C., Cenceschi S., Trivilini A. (2020). Data in Forensic Phonetics: from theory to practice. TEANG^A, 27, 65-78.

14. Typova osvitnia prohrama dlia zakladiv zahalnoi serednoi osvity / Rekomendovano MON Ukrainy dlia vykorystannia v pochatkovykh klasakh zakladiv zahalnoi serednoi osvity vid 20.08.2018 r. № 1/9 [Model educational program for institutions of general secondary education / Recommended by the Ministry of Education and Culture of Ukraine for use in primary classes of institutions of general secondary education from August 20, 2018 № 1/9]. [in Ukrainian].

15. Cherednichenko V.A., Cherednichenko H.A. (2018). Sutnist i struktura inshomovnoi profesiino-komunikatyvnoi kompetent-nosti maibutnikh inzheneriv-tekhnolohiv kharchovoi promyslovosti [Structure of Foreign Language Professional Commu-nicative Competence of Future Food Industry Engineers]. Pedahohikaformuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh - Pedagogy of Creating a Creative Personality in Higher and General Education Schools, 58/59, 489 95 [in Ukrainian].

16. Council of Europe. (2020). Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment: Companion Volume. Council of Europe Publishing.

Размещено на Allbest.ru