Використання проектних технологій навчання з евристичною складовою в сучасній педагогіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний морський університет

Використання проектних технологій навчання з евристичною складовою в сучасній педагогіці

Соловйова Ірина Іванівна кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії

Анотація

У сучасних кризових умовах, стає нагальна потреба розвитку нових технологій у педагогіці, що дозволили б, в будь-яких умовах, створювати якісне освітнє середовище. Узгодження якості освіти з сучасними вимогами суспільства є впровадження у освітній процес інноваційних технологій навчання, спрямованих індивідуалізації стратегії розвитку здобувачів освіти. Однією з таких технологій, на думку автора, є проектна діяльність з евристичною складовою. Автором здійснено теоретичний аналіз основних стратегій евристичного навчання та зазначено, що евристична технологія в педагогіці включає різні види когнітивної та творчої діяльності: дослідницьку, інтерактивну, проектну.

Розкрито сутність класифікацій проектної діяльності, яка має за основу моделювання освітніх задач, включаючи в цей процес форми евристичного навчання. Підкреслено, що здобувач освіти, створюючи освітній продукт, отримує особистий досвід, який стає компонентом його освіти. Результатом евристичної освітньої діяльності є: вміння бачити та сприймати проблему, пропонувати нестандартні способи її вирішення, вміти розкривати невідоме з різних точок зору, уміння працювати в команді, командна взаємодія. Евристична освітня діяльність впливає не тільки на структурні зміни, вона стимулює дивергентне мислення, формує дослідницький тип мислення, творчий підхід до будь-якого рішення, активізацію когнітивних процесів та рефлексії. Сформоване мислення системно-комбінаторного типу дозволить знаходити рішення в нових, незнайомих обставинах в умовах дуже високої невизначеності сучасного суспільства.

Евристичні технології дозволяють отримати позитивний результат у вирішенні завдань будь-якої складності, але лише творчі мотивовані педагоги можуть досягти такого результату. Проектна діяльність потребує створення евристичних, психолого-педагогічних технологій, що забезпечать всебічний соціокультурний розвиток особистості. Педагоги, які навчають та створюють освітнє середовище мають вирішальну роль у досягненні головної мети освіти- розкрити потенціал свого учня, сформувати його soft skills. Тож вони повинні мати розвинуте критичне, евристичне, дослідницьке мислення.

Ключеві слова: проектна діяльність, технології, евристичне навчання, творча самореалізація, soft skills. проектний навчання евристичний

Soloviova Iryna Ivanivna Candidate of Philosophical Sciences, Associate Professor at the Department of Philosophy, philosophy of ONMU, Odessa National Maritime University, Odessa

THE USE OF PROJECT-BASED LEARNING TECHNOLOGIES WITH A HEURISTIC COMPONENT IN MODERNPEDAGOGY

Abstract

In modern crisis conditions, there is an urgent need to develop new technologies in pedagogy that would allow, in any conditions, to create a quality educational environment. Alignment of the quality of education with the modern requirements of society is the introduction of innovative learning technologies into the educational process, aimed at individualized strategies for the development of education seekers. One of such technologies, according to the author, is project activity with a heuristic component. The author carried out a theoretical analysis of the main strategies of heuristic teaching and stated that heuristic technology in pedagogy includes various types of cognitive and creative activities: research, interactive, project.

The essence of the classifications of project activity, which is based on the modeling of educational tasks, is revealed, including in this process forms of heuristic learning, the student of education, creating an educational product, receives personal experience that becomes a component of his education. The result of heuristic educational activity is: the ability to see and perceive a problem, to propose non-standard ways of solving it, to be able to reveal the unknown from different points of view, the ability to work in a team, team interaction. It affects not only structural changes, it stimulates divergent thinking, forms a research type of thinking, a creative approach to any decision, activation of cognitive processes and reflection. The formed thinking of the system-combinatorial type will allow finding solutions in new, unfamiliar circumstances in conditions of very high uncertainty of modern society.

Heuristic technologies make it possible to obtain a positive result in solving tasks of any complexity, but only creative and motivated teachers can achieve such a result. The project activity requires the creation of heuristic, psychological and pedagogical technologies that will ensure comprehensive socio-cultural development of the individual. Teachers who teach and create an educational environment have a decisive role in achieving the main goal of education - to reveal the potential of their student, to form his soft skills. Therefore, they should have developed critical, heuristic, research thinking.

Keywords: project activity, technologies, heuristic learning, creative self-realization, soft skills.

Постановка проблеми. Сучасне суспільство розвивається в умовах дуже високої невизначеності щодо майбутнього. Виклики глобального світу призводять до трансформації освітньої культури. Проблема сьогодення - це тривале навчання онлайн, в наслідок кризових станів останніх років, що позбавляє живого спілкування і може негативно вплинути на формування особистісних якостей молоді, таких як навичок комунікації, соціалізації. У сучасних кризових умовах, стає нагальна потреба розвитку нових технологій у педагогіці, що дозволили б, в будь-яких умовах, створювати якісне освітнє середовище. Узгодження якості освіти з сучасними вимогами суспільства є впровадження у освітній процес інноваційних технологій навчання, спрямованих на індивідуалізовані стратегії розвитку здобувачів освіти. Сучасні технології потребують сучасних навичок роботи з інформацією, розвинутих здібностей швидко й продуктивно вирішувати проблеми, сформованих soft skills. Серед інноваційних освітніх технологій - різні варіанти евристичного навчання та їхнє використання у проектній діяльності. Відзначаючи істотний прогрес в розробках теорії і практики евристичної освіти, не можна не звернути увагу на недостатньо досліджені особливості й можливості евристичних технологій у професійній підготовці сучасного педагога, на недостатню модернізацію вищої педагогічної освіти, тому перспективними видаються такі напрями наукових розвідок, як знаходження способів суттєвої модернізації існуючих технологій лекційних, семінарських, практичних занять, самостійної роботи студентів, педагогічної практики майбутніх викладачів, конструктивного співробітництва досвідчених майстрів і майбутньої генерації творчих педагогів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасній науці існує багато досліджень вчених, які приділили увагу інтерактивним технологіям розвитку особистості. Такими можна вважати і евристичне навчання, й проектну діяльність. Комбінація цих питань приваблює і філософів, і педагогів, і психологів. Проектну діяльність як вдосконалення якості отриманої освіти, розглядали такі сучасні зарубіжні вчені, як Hermaliza, Jon Efendi&Nurhizrah Gistituati. Саме проектна діяльність, пишуть вони у своєму дослідженні, створює покоління людей, які мислять логічно, творчо та критично. Тобто, завдяки методу проектів, формується наукове ставлення учнів щодо вміння формулювати проблему, планувати, передбачувати результат та робити висновки[2].

Так, за словами турецьких вчених Ahmet. Koc & Mert Bastas, освіта є доволі дорогою інвестицією з високими альтернативними витратами. Зусилля для досягнення школи з передбачуваною якістю займають перше місце в освітніх планах і програмах світових держав. Тому їхній науковий інтерес зосередився на проектних школах. За даними дослідження, ефективність роботи викладачів проектних шкіл значно підвищилася, і нова модель освіти виявилася прийнятною та продуктивною [3].

Дослідники Ukah, Y., Ayewu, C., & Oworu, P. дійшли висновку, що вивчення англійської учнями може бути поліпшено з допомогою проектної навчальної діяльності [10].

Розробником концепції евристичного навчання у педагогіці є А. Хуторський, який створив евристичну технологію навчання, що поєднує в собі індивідуальну творчу самореалізацію слухачів з колективним вивченням навчальних предметів [8].

Можливості технологій евристичної освіти, які ефективно сприяють досягненню мети професійної підготовки сучасного педагога розглядали сучасні українські вчені Лазарєв М. О. та Нефедченко О. І. На їхню думку евристичні технології формують базову тріаду: теоретичні знання,

вдосконалення самостійної роботи і педагогічну практику. Це поєднання, створене майбутніми педагогами і є освітнім продуктом їхньої творчою реалізації під час конструктивної та креативної діяльності [5]. Науковці підкреслюють, що розробка і трансфер моделей і технологій евристичної освіти, розв'язання складних проблем їх життєвості у навчальному процесі і соціальному житті вищої школі не стали першочерговими стратегічними завданнями університетів. Тому й виникає невідкладна необхідність активної, системної і, головне, конкретної роботи для розробки і запуску на повну потужність існуючих і нових технологій евристичної освіти для ефективної підготовки фахівців.

Аналіз сутності евристичного навчання у педагогіці зробила Крівшенко Л. М. Вона вважає, що евристичне навчання це специфічна форма проведення заняття у вигляді евристичної бесіди, або такий метод навчання, як мозковий штурм, що дозволяє розкрити творчу особливість індивіда. За її словами, евристика, це процес формування нових дій у непередбачуваній ситуації, чи система навідних запитань, що спрямовує людину до вирішення проблеми [4]. На основі останніх напрацювань вчених у цьому напрямку, можна зробити висновок, що використання методу евристичного навчання під час проектної діяльності досі залишається актуальним.

Мета статті - розкриття ефективності впровадження евристичного навчання, як фактору розвитку й творчої самореалізації особистості під час проектної діяльності.

Виклад основного матеріалу. Перехід ЗВО України в режим інноваційного розвитку як стратегічної мети передбачає реалізацію певних проміжних цілей: інформування єдиного культурно-освітнього й наукового простору ВНЗ; 2)створення ефективної компетентнісно-контекстної

педагогічної моделі підготовки бакалавра і магістра; 3) залучення всього колективу ВНЗ до інноваційного процесу; 4)системної модернізації освітньої діяльності; 5)установлення ділових зв'язків з органами державної влади, установами освіти і науки, працедавцями, суспільними організаціями; 6)здійснення програм координації з українськими ВНЗ - партнерами з інноваційного розвитку; 7) розширення програм міжнародної співпраці, тощо. Вищезазначене охоплю безпосередньо, евристичне, креативне мислення сучасної особистості, саме тому евристичному навчанні людини сучасності приділяється велика увага.

Евристичне навчання (від грец. heureka - я знайшов) є отримання знань шляхом «відкриттів», що своїми істоками входить в евристичні бесіди Сократа, головним меседжем котрих було - «знання про незнання». Пізніше евристичне навчання практикував у своїх педагогічних трудах Ж.-Ж. Руссо. У XX столітті головним автором і розповсюдником евристичної технології навчання став Дж. Дьюи, який поєднав евристичні технології навчання з методом проектів. Адже, у соціальній педагогіці, ідеї Дж. Дьюї вважаються фундаментом методу проектів. За його теорією, формування мислення людини має базуватися на особистому досвіді, який дозволяє їй бути пристосованою до практичної діяльності та життя. Його ідея роботи над проблемою самостійно, дозволяє особистості сформувати власний досвід та отримати реальний результат.

Українські вчені, в наш час, багато уваги приділяють досліджуванню деяких питань розвитку проектних технологій з евристичною складовою, зокрема, підготовка педагогів до застосування проектних технологій (Г. Романова), проектні технології як аспект інноваційного навчання (М. Артюшина), метод проектів як технологія розвитку інформаційно- аналітичної компетентності керівників професійно-технічних навчальних закладів (Л. Петренко), методичні аспекти контролю та оцінювання навчального проектування (Л. Романов)[7].

За думкою вченого І. Ліпського, проектування являє собою процес створення прообразу передбачуваного чи можливого об'єкта. Він вважав, що проектування це цілий комплекс зважених та обґрунтованих дій, спрямованих на створення об'єктів, спрямованих на досягнення запланованого результату. Тобто проект це результат когнитивно-трансформаційної діяльності [8], що включає і навички педагога у веденні проектної діяльності, і можливості, внутрішні резерви слухачів в опануванні методів евристичного навчання.

Вивчаючи роботи вчених щодо виділення основної стратегії технологій евристичного навчання, ми бачимо, що пріоритетна роль належить у цьому питанні американським дослідникам. Можна виділити такі три основні етапи становлення концептуальних теорій та технологій евристичного навчання у наукових школах педагогіки ХХ століття, як:

І.етап зародження основних ідей та технологій евристичного навчання (60-70 рр.), основою якого стало активне освоєння сократівського

діалогічного методу навчання;

етап впровадження в евристичну діяльність концепції творчої самореалізації особистості (А. Маслоу, К. Роджерс, 70-80 рр..), що стало значущою методологічною основою евристичного навчання;

етап реновації евристичної освітньої діяльності із використанням новітніх інформаційних технологій.

Сутністю евристичної освітньої діяльності полягає у створенні особистісного досвіду здобувачів освіти. Навчання є добутком знань, що виявляються як слідство подолання труднощів та вирішення життєвих проблем. Результатом евристичної освітньої діяльності є: вміння бачити та сприймати проблему, пропонувати нестандартні способи її вирішення, уміти розкривати невідоме з різних точок зору, уміння працювати в команді, командна взаємодія. Дуже важливою особливістю евристичного навчання є «відкрите знання», тобто багатоваріантне, коли пізнавальна задача не має однозначного рішення, або має декілька. У центрі уваги не конкретні знання, вміння та навички, а особистий досвід вражень і переживань практичної діяльності, взаємодії та спілкування здобувачів освіти.

Якщо розглядати евристичне навчання з позицій методології, ми бачимо собі цілісну систему, спрямовану творчу самореалізацію когнітивного ресурсу особистості, результатом якої буде особистісно значимий результат.

З позицій історії педагогіки евристичне навчання є інноваційним дидактичним феноменом науки педагогіки, який не тільки зберіг сократівсько- діалогічний, проблемний, проектний, інтерактивний методи навчання, а й удосконалив їх.

Розглядаючи евристичне навчання із позицій технологій, ми бачимо динамічну єдність мотиваційного, проектного, корекційного компонентів когнітивної та творчої діяльності всіх учасників освітнього процесу. При цьому педагог надає свободу вибору (змісту, темпу), виключає прямий контроль і оцінювання в балах; особливу увагу приділяє рефлексії в навчальній діяльності.

Засвоєння змісту навчання відбувається в спільній діяльності педагога і здобувачів освіти і має певну архітектоніку:

-створення проблемної ситуації;

-чітке визначення проблеми;

-гіпотези щодо вирішення проблеми;

- логічна перевірка гіпотез, деякі гіпотетичні висновки;

-спостереження та експеримент, що дозволяють відвернути гіпотезу або прийняти логічні висновки.

Основною технологічною одиницею евристичного навчання, своєрідною альтернативою, виступає евристична освітня ситуація-освітня напруженість, організована викладачем або виникає спонтанно, що вимагає свого вирішення через евристичну діяльність усіх її учасників. Одержуваний слухачами освітній продукт (ідея, проблема, гіпотеза, схема, досвід, текст) непередбачувании, педагог задає технологію діяльності, вносить культурно- історичні зразки, аналогічні супроводжує освітній рух, але не визначає наперед відомі освітні результати. Форми і методи евристичного навчання являють собою широку групу дидактичних засобів, спрямовану не лише на створення аудиторією освітньої продукції з навчальних предметів, але і на підготовчу і супроводжуючу творчість роботу: його планування, оцінку, контроль, рефлексію, засвоєння базового змісту освіти. Відомі різноманітні модифіковані організаційні форми навчання, наприклад, евристичні лекції, семінари, а також розроблені нові - евристичне занурення, творчий тиждень, тощо. Евристичне занурення - форма навчання, при якій протягом декількох днів зберігається освітня домінанта, що забезпечує особистісне пізнання природного, культурного чи іншого освітнього об'єкта за допомогою метапредметного змісту і методів евристичного навчання. Система індивідуальних творчих робіт забезпечує комплексну самореалізацію слухачів, оскільки орієнтує викладача на творче осмислення свого предмета, розробку особистісно і евристично-орієнтованих програм, що враховують індивідуальні особливості студентів.

Таким чином, евристична технологія в педагогіці включає різні види когнітивної та творчої діяльності: дослідницьку, інтерактивну, проектну.

Проектна діяльність має за основу моделювання освітніх задач, включаючи в цей процес форми евристичного навчання, дитина, учень, студент, створюючи освітній продукт, отримує особистий досвід, який стає компонентом його освіти.

Цікавою є класифікація проектів, Т. Резніка, Н. Сергеєва. На їхню думку, проекти можна розділити на чотири види: проект-продукт, проект-

презентація, проект-співпраця, проект самореалізації [8]. Для нас очевидним є існування ще одного типу проектів - соціальний проект, який набув широкого поширення в Україні та світі.

Проект-продукт, за словами вчених, спрямовує здобувачів освіти на отримання матеріального продукту як результату творчої діяльності. В цьому типі проектів визначальна роль належить педагогу.

Проект-презентація передбачає подання ідеї, розробки на

внутрішньогруповому рівні. Тобто, величина самостійності здобувачів освіти зростає, допомога педагога мінімізується. Зміст, засоби, розробка форми продукту проекту та презентації вирішуються та виконуються слухачами самостійно.

Проект-співдіяльність змінює концепцію взаємодії педагога і студентів. Вони є рівноправними учасниками проекту, і під час проектної діяльності педагог разом зі студентами обробляє їхні креативні та творчі ідеї.

Проект-самореалізація сприяє реалізації особистісних якостей.

Запускаються механізми самоактуалізаци, саморозвитку, самореалізації.

І, нарешті, соціальний проект. Він сприяє не лише адаптації людини до швидкоплинних умов навколишнього середовища, але і її трансформаційної діяльності в соціумі, пов язаної з реалізацією особистісного та соціального досвіду. «Соціальний проект сприяє формуванню ціннісно-смислової сфери, так як тут не моделюються соціальні умови, а реально існують, і проектна діяльність має соціальну, а отже, й особистісну значимість»[8].

З огляду на об'єктивні умови, в яких відбувається проектна діяльність, проекти можна класифікувати на предметні, міжпредметні, метапредметні та соціальні.

Предметні проекти актуалізують проблематику окремого навчального предмета, в той же час міжпредметні зосереджені на результат та потребують змістовний потенціал різних навчальних предметів. Метапредметні проекти пов'язані з проблемами реального життя, особистісного досвіду, асоціюється з проектом-співдіяльністю. Проектна діяльність потребує створення евристичних, психолого-педагогічних технологій, що забезпечать всебічний соціокультурний розвиток особистості.

Таким чином, основою подальшого розвитку та вдосконалення результатів проектної діяльності є логіко-евристичні технології: поєднання формалізованих та пошукових процедур, необхідних для вирішення задач проектування, що характеризуються початковою невизначеністю, тобто розвинуте критичне мислення.

Технологія проекту на початку XX ст. блискуче проявила себе в експериментальних школах С. Т. Шацького, К. Н. Вентцель, А. У. Зеленко, М. М. Пістрак, але припинила своє існування в 1930-і рр. Одна з головних причин - у зміщенні акценту в проектом навчанні в утилітарно-практичну діяльність і в різкому ослабленні інтеллектуальнотеоретічної складової навчального процесу. Інформаційний ресурс проектного навчання передбачав використання матеріалів бібліотек, музеїв, архівів, наукових лабораторій і був дуже обмежено доступний для учнів. Крім того, зміцнення тоталітарних почав в освітній політиці держави не залишало місця для вільного пошуку в області технології навчання. «Ренесанс» проектної технології в нашому вітчизняній освіті в даний час, як вважають багато фахівців, пов язаний, в першу чергу, з потужним розвитком інформаційних і комунікативних технологій, з розширенням їх доступності в умовах навчального процесу. В основі технології проекту лежить моделювання і організація освітніх ситуацій, в яких учні ставлять і вирішують значущі проблеми. Основою проекту виступає проблема (соціальна, пізнавальна, моральна, практична), яка вимагає інтегрованого знання і дослідження способу розв'язання. Проект завершується створенням певного продукту.

Слід звернути увагу на те, що в закладах вищої освіти проектна діяльність тісно пов'язана з компетентнісним підходом, котрий часто протиставляється традиційній, застарілій системі освіти, де в основі лежить тріада понять «знання - уміння - навички». В протилежність такому підходу компетентісний підхід заснований на єдності знань, умінь та навичок, доповнених додатковими, зокрема діяльнісними та емоційно-ціннісними складовими. Він спирається на попередній досвід та дозволяє людині бути самостійною, мобільною, своєчасно підлаштовуватися до змін, вибирати власні шляхи вирішення поставлених завдань, нести за них відповідальність, проявляти креативне мислення. Зарубіжними і вітчизняними науковцями виявлено, що евристичний діалог як провідна складова евристичної освіти відрізняється від діалогу традиційного типу, в якому зазвичай стверджується авторитарна

норма панування запитань і директив будь-якого наставника (вчителя, викладача, керівника тощо). Дослідження науковців і практика учителів безперечно доводять необхідність суттєво вдосконалювати діалог з учнями і студентами, насамперед за рахунок освоєння останніми непростих основ запитальної діяльності, тобто бажань і сформованих умінь ставити собі й іншим серію значимих пізнавальних запитань у більшості навчальних і професійних ситуацій. Освіта стає справді евристичною, гуманістичною, результативною за головної умови - досягнення пізнавально-творчої, доброзичливої, майстерної взаємодії наставника й учнів, викладача і студентів. А це реально, якщо сам педагог оволодіє культурою сучасного цивілізованого, гуманістичного і конструктивного діалогу, подолає основну біду діалогу традиційного, коли запитує педагог, а учні чи студенти приречені тільки відповідати, не маючи ні прав, ні умінь самим ставити власні важливі для них запитання.

В основі компетентнісного підходу лежить використання двох базових понять: компетенція і компетентність, які логічно та змістовно пов'язані між собою. Визначаються п'ять типів компетенцій, як базових якостей особистості, а саме: мотиви, які направляють особистість на певні дії та поведінку; психофізіологічні особливості, які визначають відповідні реакції на певну ситуацію, інформацію тощо; Я-концепція, яка передбачає наявність ціннісних орієнтації на виконання певної діяльності або поведінки; знання, тобто інформація, якою володіє особистість у певній галузі діяльності;

навички як здатність особистості виконувати певні розумові або фізичні дії.

Наслідком професійного зростання особистості майбутнього фахівця та розвитку його професійних здібностей є фахова компетентність, яку набуває студент. Фахова компетентність - це здатність успішно виконувати професійні завдання і обов'язки тієї посади, на яку людина претендує. Це кваліфікаційна характеристика фахівця, зокрема:

ґрунтовні знання із загальноосвітніх і фахових дисциплін (загальна ерудиція);

володіння професійною технологією - здатність мобілізувати знання та вміння для вирішення конкретних професійних проблем;

висока кваліфікація, яка характеризується поліфункціональністю - уміння переносити набуту здатність виконувати виробничі завдання на різні ланки професійної діяльності;

уміння аргументувати, критичність мислення, способи вирішення проблеми на різних рівнях активності;

уміння співпрацювати з колегами (співдружність, взаємодопомога тощо);

професійна компетентність асоціюється з успішною поведінкою фахівця в нестандартних ситуаціях, із неформалізованою взаємодією з партнерами, умінням оперувати суперечливою інформацією або з динамічними системами.

Але не тільки студент повинен мати розвинуте критичне мислення, на розвиток якого і впливає евристичне навчання. Педагоги, які навчають та створюють освітнє середовище мають вирішальну роль у досягненні головної мети освіти - розкрити потенціал свого учня, сформувати його soft skills. Тож вони повинні мати розвинуте критичне, евристичне, дослідницьке мислення.

Інноваційний потенціал педагога - сукупність соціокультурних і творчих характеристик особистості педагога, яка виявляє готовність удосконалювати педагогічну діяльність, наявність внутрішніх засобів та методів, здатних забезпечити цю готовність. Удосконалення педагогічної майстерності викладача вищої школи викликана необхідністю врахування нових вимог до вищої освіти в умовах трансформації суспільства, критичним аналізом якості роботи викладачів вищих навчальних закладів на сучасному етапі, що обумовлює потребу у новому підході до організації, структури, змісту, форм і методів педагогічної майстерності викладачів. Педагогічна майстерність - це вияв високого рівня педагогічної діяльності, синтез наукових знань, умінь і навичок методичного мистецтва і особистих якостей педагога, що забезпечує високий рівень самоорганізації професійної роботи. На удосконалення педагогічної майстерності сучасного викладача вищої школи значно впливає загальний розвиток особистості викладача, його вміння пов'язувати матеріал із сьогоденням, із власним досвідом, незалежність поглядів, розуміння інтересів молоді, культура мовлення, використання інноваційних методів у організації навчального процесу тощо. Сучасний викладач має бути спроможним до саморозвитку та самовдосконалення.

Основними структурними компонентами формування та вдосконалення педагогічної майстерності являються: гностичний; конструктивно-проективний; організаційний; комунікативний; перцептивно-рефлексивний.

Гностичний компонент пов'язаний із сферою знань викладача. Мова йде не тільки про глибоке і свідоме знання дисципліни, яка викладається, але й про вміння працювати із змістом навчального матеріалу: зробити його доступним для розуміння студента, поєднувати отримані знання із змістом інших предметів з метою формування системних знань, вивчення реальних можливостей студента для формування у нього самоконтролю й саморегуляції, вивчення кожного студента і колективу загалом.

Конструктивно-проективний компонент відображає особливості

планування педагогом власної діяльності та роботи студентів у відповідності до поставлених цілей. В основі проективної і конструктивної діяльності лежать здібності до інтелектуальної праці: відкинути звичайні методи і стандартні рішення, шукати нові, оригінальні; бачити далі безпосередньо даного і очевидного; охоплювати суть основних взаємозв5язків, властивих проблемі; ясно бачити кілька різних шляхів рішення і подумки вибрати найбільш оптимальний і ефективний; чуття до наявності проблеми там, де здається все вже вирішено; ідейно-креативна результативність мислення, розвиток дивергентного мислення та ін.

Дивергентне мислення - це творче мислення. Термін походить від латинського слова «divergere», що означає «розходитися». Цей метод рішення проблем можна назвати «віялоподібним». При аналізі причин і наслідків відсутній зв'язок. Це призводить до появи нових комбінацій, нових зв'язків між елементами. Отже, з'являється більше шляхів вирішення проблеми. Е. Торранс, К. Тейлор, Р. Грубберу змогли дати найбільш точну відповідь на питання, що таке дивергентне мислення. Вони встановили, що цей тип мислення працює на пошук неординарних ідей, на використання нестандартних форм діяльності, на формування дослідницького інтересу. Дивергентность дозволяє людині краще аналізувати і зіставляти факти, будувати гіпотези і висувати припущення, складати класифікацію отриманої інформації. Існує ряд критеріїв, які дозволяють визначити здібності до дивергентному мисленню. Швидкість - означає кількість ідей, що виникають за одиницю часу. Оригінальність - вміння мислити нестандартно, відходити від заданих рамок, встановлених правил, виключення шаблонних або стереотипних рішень. Чутливість - здатність швидко переключатися з однієї ідеї на іншу, вміння бачити незвичайне в незначних деталях, знаходити протиріччя. Образність - використання асоціацій для висловлення власних ідей, робота з символами та образами, пошук складнощі у простих речах і простоти у складних поняттях.

Дивергентне мислення у сучасних закладах освіти протиставляється традиційному навчанню з конвергентним мисленням, яке ґрунтується на поетапному виконанні завдання, дотримання алгоритмів. Сам термін походить від латинського слова «сопуеі^еге», що означає «сходитися». Конвергентне мислення базується на стратегії використання інструкцій з виконання завдань на застосування елементарних операцій. Найчастіше саме ця стратегія є основною в тестах на IQ. Також вона використовується в класичних педагогічних методиках. Щоб краще зрозуміти, що таке конвергентне мислення, потрібно згадати шкільну систему освіти, завдання, які даються учням, спочатку припускають наявність правильної відповіді. Оцінка ставиться, виходячи з швидкості, подробиці і точності, які демонструє учень при пошуку рішення. Якщо мова йде про письмові завдання, то також оцінюється акуратність і дотримання форми відповіді. Слід підкреслити, що необхідність мислити за алгоритмом порушує виникнення творчості, креативності, що призводить до внутрішнього конфлікту особистості.

Організаційний компонент включає: структурування інформації в процесі повідомлення її студентам; організацію різних видів діяльності студентів для досягнення поставлених цілей; пропонуються інтерактивні технології навчання, особливо на практичних заняттях. Ці технології дають змогу студентам: виробляти стратегію і тактику досягнення цілей; самостійно знаходити можливі ресурси для вирішення проблеми; вчитися формулювати, висловлювати та відстоювати власну думку, слухати іншу людину, поважати її погляди; моделювати різні соціальні ситуації та збагачувати власний досвід через їх «програвання»; знаходити спільне розв'язання проблем, вчитися будувати стосунки та діяльність у групі; здійснювати проектну діяльність, реалізувати задуми, розвивати навички самостійної роботи.

Комунікативний компонент передбачає налагодження педагогічно доцільних стосунків як зі студентами для досягнення дидактичної мети («взаємини по горизонталі»), так і тими, хто виступає в ролі керівників даної системи («взаємини по вертикалі»). Комунікативна культура викладача містить у собі поряд із рядом психічних властивостей визначені особливості мислення: відкритість, гнучкість, нестандартність асоціативного ряду,

розвиненість внутрішнього плану дій. Як показують останні дослідження, ці властивості мислення визначають уміння бачити і ставити проблеми, що, край важливо для розвитку творчого підходу педагога до комунікативних процесів і до своєї фахової діяльності в цілому. Найважливішим компонентом комунікативної культури викладача є вільне володіння рідною мовою. Особливо зараз, викладачам ЗВО України необхідно удосконалити володінням українською мовою. Воно припускає: наявність великого запасу слів, образність, точне сприйняття усного слова і точну передачу ідей співрозмовника своїми словами. Комунікативна культура припускає сформованість у педагога визначених соціальних установок. Необхідно, щоб викладач ставився до колег, до співрозмовників, не тільки як до засобу рішення професійних завдань або досягнення власного добробуту, але і бачив в інших партнерах по взаємодії, співбесідника і поважав його гідність.

Перцептивно-рефлексивний компонент тісно пов'язаний з комунікативним, спрямований до суб'єкта педагогічного впливу. Усвідомлення діючим індивідом того, як він сприймається партнером зі спілкування, припускає знання того, як інший розуміє того, хто рефлексує. Перцептивно-рефлексивні здібності включають три види чутливості. 1.Почуття об'єкта, воно являє собою особливу чутливість педагога до того, який відгук об єкти реальної дійсності знаходять в учнів, якою мірою інтереси й потреби слухачів виявляються при цьому, "збігаються" з вимогами педагогічної системи з одного боку, з тем, що їм пред'являє в навчально- виховному процесі сам педагог. Ця чутливість подібна з емпатією і проявляється у швидкому, легкому й глибокому проникненні в психологію студента, в емоційної ідендифікацієї педагога із слухачем і їх активної цілеспрямованої спільної діяльності. 2.Почуття міри й такту, проявляється в особливій чутливості до міри змін, що відбуваються в особистості й діяльності учня під впливом різних засобів педагогічного впливу, які зміни відбуваються, чи є позитивними або негативними, за яких ознаках можна про їх судити. 3.Почуття причетності, воно характеризується чутливістю педагога до недоліків власної діяльності, критичністю й відповідальністю за педагогічний і науковий процес.

Вчені Eva M. Janssena, Tim Mainharda, Renate S.M. Buismanb, Peter PJL Verkoeijencd, Anita EG Heijltjesd, Lara M. van Peppenc, Tamara van Gogh (2019) вивчали питання впливу навчання критичного мислення щодо викладачів вищих навчальних закладів. За результатами їхнього квазіекспериментального дослідження, навчання покращило роботу вчителів із вже засвоєними завданнями. Було розроблено трисеансний тренінг, який дав позитивні результати в експериментальній групі щодо навичок критичного мислення викладачів. Навчання складалося з чітких інструкцій із загальних упереджень у міркуваннях у поєднанні із завданнями, орієнтованими на практику викладання. Отже, здатність викладачів виявляти та пояснювати упередженість у студентських продуктах покращилася [9]. Тобто, у процесі отримання знань на основі логічного оброблення та перетворення інформації за допомогою евристичних прийомів критичного мислення реалізуються евристичні вміння. До евристичних можна віднести такі вміння, як уміння проводити аналогію, формулювати проблему, аналогічну даній, модифікувати, перетворювати тощо. Таким чином, евристичне навчання є важливою складовою освіти не тільки для студентів, а й для педагогів. А критичне мислення впливає на процес проектування.

Отже, евристичне навчання є основною складовою когнітивних стратегій, що застосовуються в процесі проектування. Евристика - це процес міркування, який призводить до потенційних рішень, надаючи простий когнітивний шаблон. Евристика - це комплекс методів дослідження, що полегшують пошук рішення задачі або проблеми. Евристичні принципи, звичайно, не гарантують знаходження рішення в будь-якому випадку, але підвищують ймовірність того, що шлях до вирішення буде більш ефективним. Часто вони пропонують певні стратегії загального когнітивного просування. Їх логічної базою виступають різні недедуктивних, правдоподібні міркування. Евристичні прийоми моделюють те, що дійсно (хоча часто і неявно) використовують дослідники в науковій практиці: знаходження аналогій, зміна ракурсу розгляду і т.п. Взагалі евристика є різнорідна сукупність рад, ідей, неформальних прийомів, що відносяться до прикладної психологи, педагогіки, логіки та ін. Вони допомагають активізувати творчий потенціал, «розкувати» мислення, стимулювати нестандартні концептуальні ходи.

Пропонуємо нашим здобувачам освіти використовувати певні евристичні технології проектування щодо вивчення проблемного простору потенційних проектів, і це в подальшому призводить до створення творчих рішень. У нашому емпіричному дослідженні ми оцінювали набір із шести навчальних евристик та підтвердили їхню ефективність за допомогою концепцій продукту (буклету щодо психолого-педагогічних питань навчання та виховання у сучасному кризовому стані нашої держави), створених майбутніми педагогами. Тобто, ми надали певні пропозиції щодо вирішення евристичних задач, які в подальшому сприятимуть появі нових творчих ідей. Такі пропозиції називають евристиками. Емпіричне дослідження проводилось на базі міжвузівської взаємодії (Одеський національний морський університет, кафедра філософії та кафедра філософії, соціології та менеджменту соціокультурної діяльності Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського). Двісті двадцять чотири тематичні буклети було створено 68 першокурсниками університету у чотирьох навчальних умовах. Тематичні буклеті були закодовані відповідно до їх змісту, використання евристики, творчості та практичності. Найбільш творчі концепції виникли в експериментальних умовах, де було введено евристику. Евристика допомогла учасникам перестрибнути у новий проблемний простір, що призвело до більш різноманітних проектів та більшість з яких було визнано більш творчими. Наші результати показують, що демонстрації евристики з міркуваннями іноді може бути достатньо, щоб стимулювати дивергентне мислення, можливо тому, що ці евристики легко засвоюються і контекстуальне застосування не потрібно. Тож ми бачимо, що така модель проектної діяльності передбачає той факт, що навчання може бути покращено за рахунок впливу різних евристик.

Однак, не слід забувати про потужний важіль мотивації здобувачів освіти - це оцінювання. Оцінювання проектної діяльності має свої особливості, відрізняється від звичного та має велике значення. Воно вміщую в себе осмислення проблеми проекту, формулювання його мети, самостійність на різних етапах роботи, оригінальність ідеї та способів вирішення проблеми, практичне використання предметних знань, умінь та навичок, якість нової інформації та її осмислене використання, чіткість виконання певної ролі, командні навички роботи, креативність і творчість у презентації результатів проекту, соціальне та прикладне значення результатів проектної діяльності. Дидактична мета проектної діяльності формулюється в чотирьох аспектах: освітньому, розвивальному, виховному та соціалізуючому. Також слід удосконалювати принципи створення мотивації проектної діяльності слухачів. А саме, це розвиток навчальної співпраці, цілеспрямованість процесу дослідження, особиста практична значущість, успішність і ефективність пізнавальної діяльності, позитивна співпраця з консультантом, тощо.

Сучасне інформаційне суспільство розвивається в умовах постійного та стрімкого збільшення обсягів інформації, мінливого економічного, соціального, політичного стану, постійних кризових ситуацій. З урахуванням цього, для комфортного саморозвитку та життєдіяльності людині вже замало отриманих у навчальних закладах знань, сучасній особистості потрібні розвинуті здібності та знання, котрі вона зможе використовувати та трансформувати у конкретній ситуації.

Основним напрямком розвитку системи освіти в Україні є впровадження європейських технологій, стандартів та нормативів для забезпечення конкурентоспроможності освітніх послуг на європейському ринку. Саме тому, в закладах вищої освіти України активно розвиваються евристичні технології навчання.

Евристичні технології дозволяють отримати позитивний результат у вирішенні завдань будь-якої складності, але лише творчі мотивовані педагоги можуть досягти такого результату. Основною стратегією евристичного навчання є створення здобувачами освіти значущого освітнього продукту, на основі роботи з технологічною карткою, створення і виконання різних видів проектів.

Висновки

Важливо зрозуміти, що евристичне навчання під час проектної діяльності, не доповнює систему викладання, змінюючи лише її формат, а навпаки - принципово змінює методи навчання, викладання, зміст, мотивацію та взагалі організацію педагогічної взаємодії. Воно впливає не тільки на структурні зміни, воно стимулює дивергентне мислення, формує дослідницький тип мислення,творчий підхід до будь-якого рішення, активізацію когнітивних процесів та рефлексії.

Таким чином, ми бачимо, що евристичне навчання, яке застосовується в процесі проектної діяльності, впливає на розвиток системно-комбінаторного типу мислення. Цей тип мислення здобувачів освіти надає їм можливість швидко виділити з комплексу умов раніше знайомі і знайти оптимальне рішення в конкретній навчальній ситуації. Сформоване мислення системно- комбінаторного типу дозволить знаходити рішення в нових, незнайомих обставинах в умовах дуже високої невизначеності сучасного суспільства. Проектні технології з евристичною складовою надають можливість не тільки реально діяти, самостійно створювати, проявляти свою індивідуальність, а й збагачувати її.

Література

БондаренкоЗ. В., Кирилащук С. А. і Кирилащук Т. Г. Методичні аспекти навчання дискретної математики майбутніх фахівців з інформаційних технологій. ПедБез,2018. вип. 3, с. 145-152.

Hermaliza, Jon Efendi& Nurhizrah Gistituati (2019). The Effect of Learning Model Project Based Learning on The Activities and Study Results of IPA Graders VI. Advances in Social Science, Education and Humanities Research, volume 178. file:///C:/Users/%D0%98% D1%80%D0%B0/Desktop/55912882.pdf

Koc, A. & Bastas, M. (2019). Project schools as a schoolbased management model. International Online Journal of Education and Teaching (IOJET), 6(4). 923 - 942. http://iojet.org/index.php/IOJET/article/view/679

Крівшенко Л. М. Евристичне навчання: сутність і змістові характеристики. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2018. Випуск 159. С 219-225

Лазарєв, М. О., Нефедченко, О. І. Професійна підготовка майбутнього педагога із застосуванням технологій евристичної освіти. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики. Випуск 31 (41). 2018. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/25366

Lin,Z. Ding,Y. and Shu,S. Experimental research on teachingreform of computer graphic course based on project learning, Journal of Chemical and Pharmaceutical Research.7 (3), 2015, pp. 1031-1034

Романова Г.Застосування проектних технологій у формуванні особистісно- розвивального середовища ПТНЗ. URL: https://lib.iitta.gov.ua/704764/2/%D0%A0%D0% BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%2010.04.16.pdf

Технології проектування в практиці роботи загальноосвітнього навчального закладу: теоретико-практичний аспект: Посібник. К.: Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2014. 336 с.

Training higher education teachers5 critical thinking and attitudes towards teaching it. Eva M. Janssen a,Tim Mainhard a,Renate S.M. Buisman b,Peter PJL Verkoeijen c d,Anita EG Heijltjes d, Lara M. van Peppen c,Tamara van Gogh. Contemporary Educational Psychology. Volume 58, July 2019, Pages 310-322

Ukah, Y., Ayewu, C., & Oworu, P. (2023). Improving Students5 Language Learning through Project-Based Learning Activities. JELITA, 4(1), 9-23. https://doi.org/10.56185/jelita.v4i1.142

References

Bondarenko Z. V., Kyrylashchuk S. A. i Kyrylashchuk T. H. (2018) Metodychni aspekty navchannia dyskretnoi matematyky maibutnikh fakhivtsiv z informatsiinykh tekhnolohii [Methodical aspects of teaching discrete mathematics to future information technology specialists]. PedBez. Vypusk 3, PedBez, issue 3,145-152. [in Ukrainian].

Hermaliza, Jon Efendi& Nurhizrah Gistituati (2019). The Effect of Learning Model Project Based Learning on The Activities and Study Results of IPA Graders VI. Advances in Social Science, Education and Humanities Research, volume 178. file:///C:/Users/%D0%98% D1%80%D0%B0/Desktop/55912882.pdf

Koc, A. & Bastas, M. (2019). Project schools as a schoolbased management model. International Online Journal of Education and Teaching (IOJET), 6(4). 923 - 942. http://iojet.org/ index.php/IOJET/article/view/679

Krivshenko L. M. (2018) Evrystychne navchannia: sutnist i zmistovi kharakterystyky [Heuristic learning: essence and content characteristics]. Nauko^vi zap;ysky. Se^iia: Pedahohichni nauky. Proceedings. Series: Pedagogical sciences. Issue159, 219-225. [in Ukrainian].

Lazariev, M. O., Nefedchenko, O. I. (2018) Profesiina pidhotovka maibutnoho pedahoha iz zastosuvanniam tekhnolohii evrystychnoi osvity [Professional training of the future teacher using heuristic education technologies]. Nauko^^^yi chasop^ys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova. Tvorcha osobystist uchytelia: problemy teorii i praktyky.- Scientific journal of the National Pedagogical University named after M.P. Drahomanova. Series 16. Creative personality of the teacher: problems of theory and practice. Issue 31(41). URI: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/25366 [in Ukrainian].

Lin, Z. Ding, Y. and Shu, S. (2015). Experimental research on teaching reform of computer graphic course based on project learning, Journal of Chemical and Pharmaceutical Research.7 (3), 2015, pp. 1031-1034

Romanova H. Zastosuvannia proektnykh tekhnolohii u formuvanni osobystisno- rozvyvalnoho seredovyshcha PTNZ [ The application of design technologies in the formation of a personal and developmental environment of vocational training] URL:https://lib.iitta.gov.ua/ 704764/2/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0% 2010.04.16.pdf [in Ukrainian].

Tekhnolohii proektuvannia v praktytsi roboty zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu: teoretyko-praktychnyi aspekt (2014) [ Design technologies in the practice of work of a general educational institution: theoretical and practical aspect] Posib~nyk. K.: Instytut obdaro^vanoi dytyny NAPN ^Ukxainy, Manual. K.: Institute of the Gifted Child of the National Academy of Sciences of Ukraine. 336 p.[in Ukrainian].

Training higher education teachers' critical thinking and attitudes towards teaching it. Eva M. Janssen a,Tim Mainhard a,Renate S.M. Buisman b,Peter PJL Verkoeijen c d,Anita EG Heijltjes d,Lara M. van Peppen c,Tamara van Gogh. Contemporary Educational Psychology. Volume 58, July 2019, Pages 310-322

Ukah, Y., Ayewu, C., & Oworu, P. (2023). Improving Students' Language Learning through Project-Based Learning Activities. JELITA, 4(1), 9-23. https://doi.org/10.56185/jelita.v4i1.142

Размещено на Allbest.Ru/