Характеристики психолого-педагогічних умов формування готовності до особистісного і професійного саморозвитку студентів медичних коледжів

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Комунальний заклад вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради

Фаховий медичний коледж

Циклова комісії математики та фізики

Діда Г.А., аспірант викладач

м. Рівне

Анотація

Сучасний етап реформування освіти в Україні, інтегрування європейських стандартів актуалізує проблему вдосконалення змісту підготовки фахівців медичної галузі. Медична освіта за своїм призначенням покликана здійснювати підготовку компетентного фахівця, спроможного як забезпечувати надання належних медичних послуг, так і підвищувати якість охорони здоров'я загалом. Основною причиною, що зумовлює необхідність перетворень у медичних коледжах, є реформа всієї системи охорони здоров'я, яка вимагає відповідної переорієнтації в системі підготовки фахівців. В професійному становленні майбутнього медичного працівника як суб'єкта саморозвитку існує суперечність між потребою в саморозвитку та несформованою здатністю до здійснення цього процесу. При вираженому інтересі до власної особистості і питань саморозвитку у студентів коледжу немає відповідних знань, практичного досвіду, навичок саморозвитку.

Причинами цього вважаємо наявність труднощів і бар'єрів, що перешкоджають саморозвитку особистості, зокрема: нездатність мобілізуватися, лінощі; незнання прийомів, методів, засобів саморозвитку; відсутність здібностей доводити почату справу до кінця; відсутність реальних умов для саморозвитку (занять за інтересами, секцій, студій); відсутність ідеалу; вчителі не стимулюють творчий саморозвиток учнів; відсутність підтримки з боку однолітків; відсутність віри в себе, у власні сили; погане знання себе, своїх сильних і слабких якостей; відсутність необхідної літератури щодо саморозвитку; відсутність друга (подруги), з ким можна було б порадитися. Тому формування готовності студентів медичних коледжів до неперервного професійного саморозвитку є актуальною проблемою професійної медичної освіти. Отже, у медичних коледжах необхідно створювати педагогічні умови, котрі забезпечували б формування готовності студентів до професійного саморозвитку. Для їх визначення потрібно з'ясувати психолого-педагогічні характеристики умов професійного саморозвитку фахівця медичної галузі.

Ключові слова: самоосвіта, готовність до саморозвитку, компоненти готовності до саморозвитку, психолого-педагогічні умови формування готовність до саморозвитку.

Annotation

Characteristics of psychological and pedagogical conditions for the formation of readiness for personal and professional self-development of students of medical colleges

Dida H.A., Graduate student of Ternopil National Pedagogical Volodymyr Hnatyuk University, teacher of the cycle committee of mathematics and physics of the Specialized Medical College, Communal Institution of Higher Education «Rivnе Medical Academy» ot the Rivne Regional Council, Rivne

The modern stage of education reform in Ukraine, the integration of European standards, actualizes the problem of improving the content of the training of specialists in the medical field. Medical education, according to its purpose, is designed to train a competent specialist who is able to both ensure the provision of appropriate medical services and improve the quality of health care in general. The main reason for the need for transformations in medical colleges is the reform of the entire health care system, which requires a corresponding reorientation in the system of training specialists. In the professional formation of the future medical worker as a subject of self-development, there is a contradiction between the need for self-development and the unformed ability to carry out this process. With a pronounced interest in their own personality and issues of self-development, college students do not have the appropriate knowledge, practical experience, and self-development skills.

We consider the reasons for this to be the presence of difficulties and barriers that prevent the self-development of the individual, in particular: inability to mobilize, laziness; lack of knowledge of techniques, methods, means of self-development; lack of ability to complete the work started; lack of real conditions for self-development (interested classes, sections, studios); lack of an ideal; teachers do not stimulate students' creative self-development; lack of peer support; lack of faith in oneself, in one's own strength; poor knowledge of oneself, one's strengths and weaknesses; lack of necessary literature on self-development; lack of a friend to consult with.

Therefore, the formation of the readiness of medical college students for continuous professional self-development is an urgent problem of professional medical education. Therefore, it is necessary to create pedagogical conditions in medical colleges that would ensure the formation of students' readiness for professional self-development. To determine them, it is necessary to find out the psychological and pedagogical characteristics of the professional self-development of a specialist in the medical field.

Keywords: self-education, readiness for self-development, components of readiness for self-development, psychological and pedagogical conditions for the formation of readiness for self-development.

Постановка проблеми

Освіта ХХІ століття пов'язана з глобалізацією, цифровізацією, динамічним економічним розвитком та потребує нових висококваліфікованих професійних кадрів.

Концептуально медична освіта орієнтована на формування не лише фахівця зі спеціальними медичними знаннями, а й професіонала, який має володіти психолого-педагогічними знаннями і навичками, що необхідні для виконання професійних обов'язків. У зв'язку зі стрімким оновленням знань у медицині потрібне постійне вдосконалення компетенцій у різних видах діяльності: підвищення якості медичної допомоги населенню; передача медичних знань та досвіду для популяризації здорового способу життя; виявлення ефективних моделей взаємодії із пацієнтами; професійне самовдосконалення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У педагогіці та психології різними авторами (І. Бех, М. Дем'янчук, В. Ільчук, М. Князян, З. Курлянд, П. Олійник, О. Пєхота, Н. Тимощук, Н. Чорна, Т. Шестакова тощо) [1-10] накопичено досить багато ідей і положень, які лежать в основі проблеми саморозвитку особистості. Андрагогічною домінантою сучасної медичної освіти виступає практика особистісної самореалізації людини протягом усього її життя. Нині студенту як сформованій особистості належить провідна роль у процесі освіти у медичному коледжі; він прагне самостійності, самоврядування і самоосвіти. Під час навчання в медичному коледжі, студент шукає якнайшвидшого застосування на практиці отриманих при здобуванні освіти знань та вмінь.

Значним є вплив особистості майбутнього медичного працівника на взаємодію з пацієнтами з питань збереження та зміцнення здоров'я. Студенту медичного коледжу потрібно опанувати знання про закономірності процесу міжособистісного сприйняття та спілкування, стратегії вирішення конфліктних ситуацій; враховувати особливості соціального, етнічного та культурного різноманіття у освітньо-професійній діяльності. Так, майбутнім медичним працівникам необхідно набути фундаментальних психолого-педагогічних знань, освоїти прийоми та технології, орієнтовані на підвищення ефективності процесу комунікації; формування деонтологічних навичок. Сучасна парадигма медицини «4Р» (персоналізація, предикція, превентивність та партисипативність) заснована на біопсихосоціальній концепції патології людини і приділяє велику увагу психології та поведінці суб'єктів цього процесу. До сучасних психолого-педагогічних концепцій відносяться: концепція безперервної освіти, концепція інтеграції знань, концепція гуманізації тощо.

Виклад основного матеріалу

психологічний педагогічний професійний медичний саморозвиток

Особистісний потенціал студента є інтегральним показником рівня особистісної зрілості, він розгортається за допомогою вибору суб'єктом того чи іншого шляху і заснований на розумінні необхідності роботи над собою та подолання життєвих обставин. Особистісний потенціал може бути актуалізований за певних умов. Наявність мотивації до діяльності є чинником такої активізації. Уточнимо, що потенціал як неактивізований резерв індивіда складається з різниці між задіяними та незадіяними особистістю потенціалами. Ідея структурування особистісного потенціалу студента заломлюється при виділенні таких структурних компонентів: потенціалу здоров'язбереження, сензитивності, мотиваційно-ціннісного, технологічного, соціально-статусного, освітнього, інформаційно- мережевого потенціалів та потенціалу взаємодії в середовищі розвитку. Використовуючи цю ідею, можна структурувати напрями психолого-педагогічних умов формування готовності до особистісного і професійного саморозвитку студентів медичних коледжів. Вони мають:

- відображати провідну роль взаємодії педагога та студента у досягненні вершин професіоналізму останнього та формування його прагнення постійно підвищувати кваліфікацію;

- характеризувати результативність інтеграції викладачів та студентів в освітньому процесі закладу освіти;

- визначати інтегративний взаємозв'язок процесів мотивації до особистісного і професійного саморозвитку та професійно-морального інформування студента, проектування, вибору та реалізації стратегій студента, оцінку та самооцінку перспектив професійного зростання здобувачів освіти;

- визначати фактори активізації формування готовності до особистісного і професійного саморозвитку студента (студентоцентрований характер взаємодії «студент - викладач - група студентів», його контекстний професійно-орієнтований зміст та прогностичні орієнтири; проектування стратегій студента; розробка варіативного забезпечення досліджуваного процесу);

- виділяти властивості психолого-педагогічних умов формування готовності до особистісного і професійного саморозвитку як спільної освітньо-професійної діяльності студентів та викладачів (інтерактивність, актуальність і поповнюваність технологій формування становлення професійної позиції; реалізованість, варіативність і конкретизація професійно-моральних домінант стратегій студентів, результативність апробації стратегій у соціальних оцінках професійно-особистісних досягнень студента);

- виявляти функції психолого-педагогічних умов (забезпечення цілеспрямованості, безперервності, перспективної соціальної необхідності, моральних домінант процесу формування професійної позиції здобувачів).

Перелічені напрями, за допомогою інтеграції та якісного перетворення потенціалів освітнього середовища медичного коледжу та особистості студента у взаємодії, забезпечують психолого-педагогічні умови для формування готовності до особистісного і професійного саморозвитку та професійної позиції студентів.

Закономірності та принципи психолого-педагогічних умов формування готовності до особистісного і професійного саморозвитку студентів медичних коледжів створюють основу концептуальних підходів дослідження. Зміст закономірностей відображає об'єктивно існуючі, стійкі взаємозв'язки явищ або етапів педагогічного процесу, що реалізуються в конкретних умовах освіти.

Виявлено закономірності, згідно з діалектичними законами, які є універсальними:

- переходу кількісних змін у якісні (динаміка характеризується якісними переходами на нові рівні умінь і здібностей особистості, що саморозвивається, отже, збільшення педагогічних впливів призводить до поліпшення їх якості);

- заперечення «заперечення» (дозволяє осмислити динаміку формування професійної позиції студента, тенденції розвитку якостей особистості, динаміку процесу на вищому рівні; при цьому потенціал попередніх досягнень є стартом для здійснення нових перспектив подальшого зростання);

- єдності та боротьби протилежностей (формування професійної - позиції є складним і суперечливим процесом; при цьому єдність і боротьба протилежностей проявляються в подоланні протиріч у процесах самопізнання, самоорганізації).

Зміст закономірностей відображає існуючі взаємозв'язки між процесом студентоцентрованої взаємодії та інтеграцією особистісного потенціалу студента та педагогічного потенціалу медичного коледжу. Закономірності виявляються у різноманітних освітніх середовищах та ситуаціях. У кожному з цих варіантів прояв закономірності характеризує принципи, що визначають межі супроводу закономірності, учасників реалізації та умови її здійснення.

Аналіз досвіду дозволив виділити такі закономірності психолого- педагогічних умов формування готовності до особистісного і професійного саморозвитку студентів медичних коледжів: обумовленості, актуалізації, безперервності, перетворення та результативності.

Закономірність обумовленості розкриває зростаючу затребуваність психолого-педагогічного формування готовності до особистісного і професійного саморозвитку студентів медичних коледжів в сучасному суспільстві, збагачення його змісту перспективами практики та значущість мотивації студента до освоєння компетенцій професійної діяльності. Професійна, соціальна та особистісна затребуваність змісту, засобів та технологій педагогічного супроводу обумовлена викликами соціуму, майбутньої професійної діяльності та значущими цінностями та смислами, моральними та деонтологічними позиціями майбутнього фахівця.

Для формування професійної позиції студента важливо якісне розмаїття використовуваних ресурсів, їх функціонування, узгодженість та інтеграція і, як наслідок, результат-ефекти. Збагачення ресурсів сприяє розширенню меж досвіду студента, актуалізації потенційних можливостей, що розширює можливості становлення його професійної позиції. У процесі психолого-педагогічного формування готовності до особистісного і професійного саморозвитку студентів відбувається актуалізація потенціалів у ресурси. Одним із значних універсальних ресурсів формування професійної позиції є грамотність як уміння безпомилкового виконання дій. Питання грамотності сучасного фахівця взаємопов'язані з професійним саморозвитком особистості і мають перспективний характер. У зв'язку з ускладненням форм і каналів комунікації, інформаційними, технологічними інноваціями, грамотність сучасного фахівця наповнюється новими значеннями. психологічний педагогічний професійний медичний саморозвиток

Розглянемо види грамотності майбутнього фахівця:

- комунікативна (уміння та навички усної та письмової комунікації, адекватна комунікативна поведінка в рамах освітньо- професійної діяльності);

- культурна (інтеграція інтелектуальної, практичної та духовної складових);

- психологічна (здатність до ефективної взаємодії, використання психологічних знань та моделей професійної поведінки);

- інформаційна (стрімке оновлення сучасних наукових знань);

- термінологічна (освоєння професійної термінології);

- комп'ютерна (поява сучасних інформаційних технологій пред'являє до сучасного фахівця вимогу володіння комп'ютерними технологіями для успішного здійснення професійної діяльності);

- візуальна (для візуалізації великих обсягів наукових даних здатність до сприйняття тривимірних зображень (SD-зображень) дозволяє глибше зрозуміти досліджувані явища);

- наукова (обумовлена сучасними науковими ресурсами, використанням сучасних досягнень науки);

- технологічна (сучасний рівень розвитку техніки та апаратури);

- медіаграмотність (здатність використовувати медіатексти, сучасні мультимедіа-засоби);

- мережева (впровадження мережевої інфраструктури забезпечує співробітництво фахівців, доступ до дослідницьких баз даних);

- правова (пов'язана з підвищенням правової поінформованості населення).

Психолого-педагогічні умови формування готовності до особистісного і професійного саморозвитку студентів медичних коледжів засновані на взаємодії в ході освітніх, освітньо-професійних, соціально-моральних практиках і сприяють оптимальному витрачанню потенціалу студента в освітньому процесі, враховують індивідуальні можливості самоорганізації в процесі освітньої, наукової діяльності.

Становлення професійної позиції студента медичного коледжу здійснюється на основі конструювання, самопроектування та структурної самоорганізації професійного майбутнього. Конструювання полягає у передбаченні плану, виборі стратегії, плануванні шляху. Самопроектування здійснюється у напрямку руху від постановки задачі до конкретної мети, програми вирішення цього завдання. Структурна самоорганізація як упорядкована свідома діяльність спрямована на самоврядування для досягнення поставленої мети. Результатом самоорганізації виступає здатність студента мобілізувати себе, використовувати свої можливості для формування професійної позиції.

На формування професійної позиції студента впливають такі види діяльності: освітня, науково-дослідна, волонтерська. Розглянемо вищевикладені площини, які є основою психолого-педагогічних умов формування готовності до особистісного і професійного саморозвитку студентів медичних коледжів у різних видах діяльності. Відповідно, зміна характеру даних видів діяльності, набуття все більшої самостійності сприяють розвитку таких професійно важливих якостей, як активність, відповідальність, ініціативність, становлення суб'єктної позиції.

Закономірність результативності розкриває взаємозв'язок цілей та його результатів: забезпечує досягнення індикаторів формування готовності до особистісного і професійного саморозвитку відповідно до освітніх та професійних стандартів. Закономірність результативності встановлює результат-ефекти психолого-педагогічних умов формування готовності до особистісного і професійного саморозвитку студентів медичних коледжів за такими індикаторами, як вибір у стратегії саморозвитку моральних домінант здоров'я, стабільної освітньої успішності, активності в соціально-моральних практиках, з самостійністю в освітньо-професійній діяльності.

Професійно-особистісна успішність визначається за допомогою індикаторів за компонентами професійної позиції - мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного, емоційного. Виявляється у прагненні до самовдосконалення та високих професійних досягнень. Психолого-педагогічні умови формування готовності до особистісного і професійного саморозвитку забезпечують розробку студентами медичних коледжів позитивних стратегій з використанням потенціалів особистості здобувача та закладу освіти в ході взаємодії.

Принцип як важлива форма наукового знання, що узагальнює та поширює певне положення на всі явища, процеси конкретної галузі, виступає як норматив, керівна ідея, яка дозволяє найкращим чином досягти поставленої мети, основної вимоги, яка визначає загальний напрямок освітнього процесу, його цілі, зміст та організацію, тобто проявляється у всіх його ланках.

Принцип професійної, соціальної та особистої затребуваності визначає затребуваність готовності до особистісного і професійного саморозвитку студентів медичних коледжів потребам суспільства, освітньої практики закладу освіти та значущими ціннісно-смисловими, моральними та деонтологічними позиціями майбутнього фахівця.

Принцип інтеракції. У нашому дослідженні психолого-педагогічні умови формування готовності до особистісного і професійного саморозвитку студентів медичних коледжів засновані на конструюванні ефективної взаємодії, ініціюванні продуктивної комунікації в міжособистісній та груповій освітньо-професійній взаємодії. Принцип інтеракції визначає студентоцентровану взаємодію в ході освітніх, соціально-моральних практик.

Принцип здоров'язбереження як пріоритетних цілей, цінностей і смислів освітньої діяльності розглядає виховання, навчання та розвиток здорової особистості (здорової психічно, соціально і фізично), орієнтованої на здоровий спосіб життя та цінності здоров'я, розвиток фізичної та екологічної культури. Принцип здоров'язбереження забезпечує готовність до усвідомлення пріоритетів і цінності життя і здоров'я людини в світі, що змінюється. Психолого-педагогічні умови сприяють оптимальному використанню потенціалу особистості студента в освітньому процесі, обліку індивідуальних можливостей у самоорганізації освітньої, наукової діяльності, практиці при збереженні власного здоров'я та здоров'я оточуючих.

Принцип технологічності. Безперервність психолого-педагогічних умов формування готовності до особистісного і професійного саморозвитку студентів медичних коледжів забезпечується наскрізними технологіями (такі технології саморозвитку та самоорганізації як «Тайм-менеджмент», «Колесо життєвого балансу» тощо), засобами (презентаційний комплекс) та середовищем (освітнє середовище медичного коледжу).

Принцип варіативності передбачає наявність безлічі напрямів формування готовності до особистісного і професійного саморозвитку студентів медичних коледжів, спектрів можливостей для вибору стратегій, у тому числі і альтернативних шляхів розвитку та способів реакцій у відповідь на впливи ззовні. Варіативність забезпечується різноманіттям шляхів та способів щодо будови професійних стратегій, особливостями освітнього середовища закладу освіти, ресурсами, умовами, індивідуалізацією професійної позиції, доступністю професійно-розвивальних ресурсів, відповідальність у їх виборі.

Принцип студентоцентрованості орієнтований на актуалізацію внутрішніх ресурсів студента, його індивідуальної сутності в умовах безперервної освіти. Цей принцип спрямований на формування суб'єктної позиції студента, як унікального «носія» активності, що свідомо здійснює самозміни, здатного до рефлексії цих змін. Принцип спрямований на формування у студента активності, самостійності, відповідальності за прийняті рішення в галузі професійної діяльності та саморозвитку, рефлексивної саморегуляції.

Принцип професійної спрямованості проявляється в орієнтирах майбутньої спеціальності. Професійна спрямованість змісту, форм, методів та засобів освіти орієнтована на формування професійних знань, умінь та якостей студента в галузі сучасної медицини. До структури професійної спрямованості як інтегративного, динамічного принципу входять інтереси, переконання, мотиви, якості студента щодо майбутньої професійної діяльності. Реалізація принципу професійної спрямованості забезпечує логічну та змістовну інтеграцію дисциплін, засвоєння в процесі навчання термінології, розвиток професійних умінь та компетенцій, профілізацію та взаємозв'язок наукових та професійних знань. Принцип професійного спрямування визначає контексти освітньо-професійної діяльності, що інтегрують традиції та інновації. В основі принципу професійно-особистісної успішності покладено ідею про розвиток самості - самопізнання, самовизначення, самоаналізу, самопроектування, самовиховання. Формування прагнення до самовдосконалення та саморозвитку є основою готовності до особистісного і професійного саморозвитку, виводить студента на рівень високих досягнень у освітньо-професійній діяльності. Становленню професійної позиції студента сприяють збагачення творчого потенціалу, цілісний розвиток студента як суб'єкта життєдіяльності, розвиток мотивації досягнень, прагнення до успіху, високої якості результатів освітньо-професійної діяльності.

Висновки

Таким чином, психолого-педагогічні умови формування готовності до особистісного і професійного саморозвитку забезпечується в процесі здобуття освіти та створюють переваги в інтенсивності професійного зростання, збагачення стилю життєдіяльності, що стимулює розширення кола компетенцій студентів медичних коледжів.

Література

1. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 2: Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади. Київ: Либідь, 2003. 344 с.

2. Дем'янчук М.Р. Система професійної підготовки майбутніх спеціалістів сестринської справи у коледжах. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 5 Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2019. №71. С. 92-96.

3. Ільчук В.В. Педагогічні умови професійного саморозвитку викладачів фахових дисциплін у вищих навчальних аграрних закладах: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Вінниця: Вінницький держ. пед. ун-т імені М. Коцюбинського, 2016. 254 с.

4. Князян М.А. Проблема формування самостійності молодшого медичного персоналу в процесі професійної підготовки. Науковий вісник Південно-українського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. Одеса: ПНПУ, 2014. С.115-119.

5. Курлянд З.Н. Психолого-педагогічні умови формування професійно-педагогічної компетентності майбутніх учителів. Наука і освіта: наук.-практ. журнал. 2008. №8-9. С.171-176.

6. Олійник П.М. Форми та методи активного навчання при підготовці фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів і критерії їх вибору. Науковий вісник Національного аграрного університету. 2000. Вип. 30. С.61-71.

7. Пєхота О.М. Особистісно орієнтована освіта і технології. Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія /За ред. І.А. Зязюна. Київ: Видавництво Віпол, 2000. С.274-297.

8. Тимощук Н.С. Особистісно орієнтоване виховання старшокласників у процесі позакласної роботи. Рівне: Волинські обереги, 2004. 281 с.

9. Чорна Н.Б. Сутність та структура готовності до професійного саморозвитку майбутніх учителів мистецьких спеціальностей. Вісник Запорізького національного університету. Серія: «Педагогічні науки». 2012. №1 (17). С. 192-196.

10. Шестакова Т.В. Формування готовності майбутніх педагогів до професійного самовдосконалення: автореф. дис. ... докт. пед. наук: 13.00.04. Київ: Національний педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова, 2006. 22 с.

References

1. Beh, І. D. (2003). Vihovannja osobistosti: Osobistisno orientovanij: zasadi [Personality education: Personally oriented approach: scientfic and practіca princіpіes]. (vol. 1-2). Kиїv: [in Ukrainian].

2. Dem'janchuk, M.R. (2019). Sistema profesiinoiЈ» pіdgotovki majbutnіh spedaUstiv sestrins'ko.i. spravi u koledzhah [System of professional training of future nursing specialists in colleges]. Naukovij chasopis Nadonalnogo pedаgogіchnogo unіversitet uіmenі M.P. Dраgomanova. Serіja5 Pedagogіchnі nauki: reaлії ta perspektivi - Scientific journal of the National Pedagogical University named after M.P. Drahomanov. Series 5 Pedagogical sciences: realities and prospects, 11, 92-96 [in Ukrainian].

3. D'chuk, V.V. (2016). Pedagogіchnі umovi profesljnogo samorozvitku vikladachіv fahovih discipUn u vishhih navchal'nih agrarnih zakladah [Pedagogical conditions of professional self-development of teachers of specialized disciplines in higher educational agrarian institutions]. Candidate's thesis M. Kocjubins'kogo [in Ukrainian].

4. Knjazjan, M.A. (2014). Problema formuvannja samostijnosti molodshogo medichnogo personalu v procesl profesinoi pіdgotovki [The problem of forming the independence of junior medical personnel in the process of professional training]. Naukovij vLmik Pіvdennoukraїnskogo nadonalnogo pedagogtchnogo іш. K.D. Ushins'kogo - Scientific Bulletin of the South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushiнskyi, 115-119 [in Ukrainian].

5. Kurljand, Z.N. (2008). Psihologo-pedagogіchnі umovi formuvannja profesijno-pedagogіchnoї kompetentnosti majbutnlh uchiteUv [sychological and pedagogical conditions of formation of professional and pedagogical competence of future teachers]. Nauka і osvіta - Science and education, 8-9, 171-176 [in Ukrainian].

6. Olijnik, P.M. (2000). Formi ta metodi aktivnogo navchannja pri pidgotovci fahivciv riznih osvitn'o-kvalifikacijnih rivniv і kriterii. i.h viboru [Forms and methods of active learning in training specialists of various educational and qualification levels and criteria for their selection]. Naukovij visnik Nacional^rnogo agrarnogo universitetu - Scientific Bulletin of the National Agrarian University, 30, 61-11 [in Ukrainian].

7. Pehota, O.M. (2000). Osobistisno orientovana osvita і tehnologii [Personally oriented education and technologies]. Neperervna prофesjna osvita: problewiЈ¬poshuki, perspektivi - Continuing professional education: problems, searches, prospects, [in Ukrainian].

8. Timoshhuk, N.S. (2004). Osobishsno or^ntovane vihovannja starshoklasnikіv u procesl pozaklasnoi roboti [Personal oriented education of high school students in the process of extracurricular work]. Rivne: Volins'ki oberegi [in Ukrainian].

9. Chorna, N.B. (2012). Sutnist' ta struktura gotovnosti do profesijnogo samorozvitku majbutnih uchiteliv mistec'kih special'nostej [The essence and structure of readiness for professional self-development of future teachers of art specialties]. Visnik Zaporizkogo nacional^fnogo universitetu. Serija: «Pedagogichni nauki» - Bulletin of Zaporizhzhya National University. Series: "Pedagogical Sciences", 1 (17), 192-196 [in Ukrainian].

10. Shestakova, T.V. (2006). Formuvannja gotovnosti majbutnih pedagogiv do profesijnogo samovdoskonalennja [Formation of readiness of future teachers for professional self-improvement:]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kiiv: Nacional'nij pedagogichnij un-t im. M. P. Dragomanova [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru