Педагогічний проєкт "вдосконалення методів стимулювання та мотивації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів вищої освіти"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту

НТУ «Дніпровська політехніка

Педагогічний проєкт «вдосконалення методів стимулювання та мотивації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів вищої освіти»

Приходько Володимир Васильович доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та методики спортивної підготовки

Трофимова Олена Павлівна старший викладач кафедри транспортних систем та енергомеханічних комплексів

м. Дніпро

Анотація

Спрямування здобувачів вищої освіти на навчальну діяльність це складна задача, яка не вирішується викладачем через його припущення, що здобувач прагне до оволодіння обраною спеціальністю і докладатиме необхідні зусилля. Розв'язання проблеми розгортання навчальної діяльності при опануванні студентами навчальними дисциплінами, як видно, потребує проектування також дієвих засобів педагогічного впливу. В закладах вищої освіти це не забезпечується, наприклад, монологічним викладанням структурованого навчального матеріалу у різних формах занять.

Мета дослідження: розробити проект стимулювання та мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів як умови їхньої успішності у освітньому процесі, а також здатності розв'язувати інженерні задачі з перетворення енергії на основі чіткого розуміння термодинамічних явищ.

Проектування - це здатність викладача намічати, окреслювати план дій, конструювати, планувати та здійснювати якійсь задум, намір. Це створення прототипу, прообразу передбачуваного бажаного об'єкта. Узагальнено, логіку проектування можна представити таким чином: змістовий простір - вибір теми - задум - ідея - ціль - план (програма) організаційних дій - окремі завдання - під них вибір методів і форм - результат (від наявного до бажаного). Проектування це підхід, за допомогою якого стає можливим усвідомлене визначення основних орієнтирів діяльності суб'єктів навчально-виховного процесу за певних умов і на деякий період; дає змогу покращити введення інновацій у навчально-виховний процес. Уведені до змісту проєкту педагогічні засоби і прийоми, після їх попередньої рефлексивної оцінки, дозволяють розраховувати на важливі освітні результати.

Підготовлений проєкт планується реалізувати, починаючи з осіннього семестру 2023-2024 навчального року під час викладання практичних занять з вибіркової дисципліни «Термодинаміка» навчального плану підготовки бакалаврів спеціальності 184 Гірництво НТУ «Дніпровська політехніка».

Ключові слова: проєкт, педагогічне проектування, активізація навчальної діяльності, дисципліна «Термодинаміка», викладачі, студенти.

Abstract

Prykhodko Volodymyr Vasyliovych Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department of the Theories and methods of sports training, Dnipro State Academy of Physical Culture and Sports, Dnipro

Trofymova Olena Pavlivna Senior lecturer of the Department of the Transport Systems and Energy-Mechanical Complexes, University of Technology, Dnipro,

PEDAGOGICAL PROJECT "IMPROVEMENT OF METHODS OF STIMULATION AND MOTIVATION OF EDUCATIONAL AND COGNITIVE ACTIVITIES OF HIGHER EDUCATION ACQUISITIONS"

Directing students of higher education to educational activities is a difficult task, which is not solved by the teacher because of his assumption that the student strives to master the chosen specialty and will make the necessary efforts. As you can see, solving the problem of deployment of educational activities during students' mastery of educational disciplines also requires the design of effective means of pedagogical influence. In institutions of higher education, this is not ensured, for example, by monologue teaching of structured educational material in various forms of classes.

The purpose of the research: to develop a project of stimulating and motivating the educational and cognitive activities of students as a condition for their success in the educational process, as well as the ability to solve engineering problems on energy conversion based on a clear understanding of thermodynamic phenomena.

Projecting is the teacher's ability to plan, outline a plan of action, construct, plan and implement some idea, intention. This is the creation of a prototype, a prototype of the intended desired object. In general, the logic of design can be presented as follows: content space - choice of topic - idea - idea - goal - plan (program) of organizational actions - individual tasks - selection of methods and forms for them - result (from existing to desired). Projecting is an approach that makes it possible to consciously determine the main guidelines for the activities of the subjects of the educational process under certain conditions and for a certain period; makes it possible to improve the introduction of innovations into the educational process. Pedagogical tools and techniques introduced into the content of the project, after their preliminary reflective evaluation, allow to count on important educational results.

The prepared project is planned to be implemented, starting from the fall semester of the 2023-2024 academic year, during practical classes in the elective discipline "Thermodynamics" of the curriculum for the preparation of bachelors in the specialty 184 Mining of University of Technology.

Keywords: project, pedagogical design, intensification of educational activities, discipline "Thermodynamics", teachers, students.

Постановка проблеми

У процесі активізації навчання здобувачів вищої освіти (студентів) існує проблема уникнути припущення про їх зацікавленість у оволодінні обраною професією. Натомість створювати педагогічні засоби дієвого заохочення як до відвідування занять, так і до опанування змістом матеріалу, визначеного освітньою програмою щодо всіх навчальних дисциплін. Таке їх стимулювання виступає важливим аспектом у створенні сприятливого освітнього середовища. Одночасно потрібно ще й враховувати особливості кожної з навчальних дисциплін (технічних, гуманітарних, економічних тощо). освіта навчальний заняття

Відтак, спрямування студентів до навчальної діяльності це складна задача і вона не вирішується викладачем «автоматично», через припущення, що здобувач прагне до оволодіння обраною спеціальністю. Розв'язання проблеми розгортання навчальної діяльності студентів при опануванні ними навчальними дисциплінами потребує проєктування дієвих засобів педагогічного впливу. В закладах вищої освіти це не забезпечується, наприклад, одним монологічним викладанням структурованого навчального матеріалу у різних формах занять. Адже за наявності Інтернету переважно інформативна функція вже втрачає свій сенс. Тож, як видно, треба вдосконалювати організацію викладання навчальних дисциплін. Це ми покажемо на прикладі дисципліни "Термодинаміка", а саме такої її важливої складової, якою є організація і проведення практичних занять.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В.О. Киричук слушно зауважує, що реалізація гуманістичної педагогіки співробітництва, партнерства і співтворчості передбачає перехід від навчально-дисциплінарної організації педагогічного процесу до моделі особистісно-розвивальної, за якої кожна обдарована особистість розглядається, як неповторна індивідуальність. Але складність в тому, що особистісно-розвивальний підхід потребує проєктування і створення таких інноваційних психолого-педагогічних систем, що забезпечать повноцінний розвиток кожної особистості шляхом освіти і виховання [1].

Аналіз педагогічної літератури в історичному контексті дозволяє виділити дві парадигми виховання: 1) виховання на основі авторитаризму; 2) виховання на ґрунті активізації власного потенціалу особи [1] (табл. 1).

Надаючи перевагу вихованню на основі власного потенціалу особистості, коли здобувач докладає власні зусилля у навчанні, в проєкті, що розробляється, треба було уникнути вказаних недоліків виховання на основі авторитаризму.

Проектування - це здатність викладача намічати, окреслювати план дій, конструювати, планувати та здійснювати якійсь задум, намір. Це створення прототипу, прообразу передбачуваного бажаного об'єкта. Узагальнено, логіку проєктування можна представити таким чином: змістовий простір - вибір теми - задум - ідея - ціль - план (програма) організаційних дій - окремі завдання - під них вибір методів і форм - результат (від наявного до бажаного) [2].

Л. Ващенко уточнює, що управління педагогічним проектом є процесом цілеспрямованих змін, які мають відбуватись за якимись наперед визначеними параметрами (цілі, завдання, ресурси, необхідна послідовність змін) [3].

Л. Ващенко вважає, що управління проектом передбачає наступі етапи: -передпроєктний, передбачає вивчення і аналіз існуючого стану об'єкту; -власне проєкт, що визначає основні ідеї, мету, низку заходів, терміни реалізації, критерії змін, механізми вивчення ефективності, фазове, а також можливо матеріально-технічне та фінансове забезпечення;

-планування, (у сенсі сітьового планування) передбачає розробку поетапного плану роботи: місячний, семестровий, річний план;

-моніторинг якості проєкту, ставить за мету розробку та організацію системи вивчення його поточних результатів, математично-графічного оформлення, а також аналізу динаміки змін;

-постпроєктний, націлений на поширення отриманого досвіду [3].

Таблиця 1 Загальна характеристика парадигм виховання (за В.О. Киричуком)

Н.І. Лукашова та І.М. Білодід зосередили увагу на проектуванні як інноваційній технології з підготовки майбутніх учителів [4]. Важливі аспекти створення та реалізації педагогічних проєктів розглядали М.О. Топузов [5], А. Цимбалару [6], О. Козійчук [7]. У т. ч. у природничих дисциплінах Г. Лашевська [8], Н. Лукашова [9], а також Ю.В. Момот і Н.В. Гнітій [10].

Мета статті - розробити проєкт стимулювання та мотивації навчально- пізнавальної діяльності студентів як умови їхньої успішності у освітньому процесі, а також здатності розв'язувати інженерні задачі з перетворення енергії на основі чіткого розуміння термодинамічних явищ.

Виклад основного матеріалу

У ході створення проєкту враховувалась потреба формування у студентів стимулів відвідувати усі заняття, виконувати поставлені задачі, а також готовності рекомендувати дану дисципліну, яка є вибірковою, наступним потокам студентів. Для підвищення позитивної мотивації навчальної діяльності, по-перше, було важливо передбачити систему накопичення балів (рис. 1-3) і бонусів (рис. 4) для здачі іспиту: за відвідування занять, за належну теоретичну підготовку (як ретельне повторення лекційного матеріалу до практичного заняття), за уважність до перебігу змісту на протязі занять, активність в навчальній роботі, креативність та самостійність тощо.

Рис. 1. Розподіл накопичення балів за видами активності на практичних заняттях

Рис. 2. Система накопичення балів студентами за активність під час аудиторних занять та аудиторну самостійну роботу

Рис. 3. Система накопичення балів студентами за виконання індивідуальних домашніх завдань

Рис. 4. Система бонусів для студентів під час складання іспиту

Під час заняття (табл. 2) студент має навчитися структурувати інженерні задачі з перетворення енергії на основі розуміння термодинамічних законів. А також процесів та вміння застосовувати їх для визначення ефективності термодинамічних циклів теплових двигунів та теплоенергетичних установок. Навчитися наочно відображати і чітко розуміти взаємозв'язки між новими поняттями, які опановуються, та раніше засвоєними. Представляти схематично математичні залежності, виділяти головне, розуміти важливість методичного оформлення задачі. Графічне відображення понять теж допомагає студентові створити комплекс знань щодо використання того чи іншого параметра.

Можливість студента обрати самостійну роботу (до того ж він ще може обрати вид роботи і можливість заробити додаткові бали) чи колективну, додає студенту відчуття участі як можливості діяти відповідно до власного бажання. А саме спрямованістю підготовки до заняття у зоні його найближчого розвитку. Оскільки підрахування балів відбувається наприкінці заняття, студентів цей факт заохочує намагатися відповідати на запитання викладача і проявляти активність під час вирішення практичних завдань. Особливо, якщо хтось біля тебе отримує бали, це навіть більше спонукає студентів проявляти активність, спробувати відповідати, а отже долати сором'язливість, намагатися читати конспекти лекцій, готуватися до занять. А знаючи тему майбутнього заняття, наперед робити «задумки» потрібної візуалізації понять, рівнянь та законів.

Таблиця 2 Хід практичного заняття

Прогнозовані очікувані результати реалізації проєкту. Це підвищення відвідуваності занять, підвищення активності студентів в ході навчально- пізнавальної діяльності, поява у студентів бажання виконувати більше завдань, щоб отримати високу оцінку за кількістю набраних балів. Очікується отримання від студентів варіантів візуалізації основних понять, законів термодинаміки. І загалом, підвищення навчальної активності, адже візуалізація матеріалу, а також розкодування його доповідачем породжує ситуацію, вирішення якої пов'язане з аналізом, синтезом, узагальненням, розгортанням і згортанням інформації, тобто з операціями розумової діяльності. Відтак, покращуючи якість своєї підготовки до практичних занять за допомогою опрацювання лекційного матеріалу, студент не забуде взяти із собою конспект лекцій та інший необхідний матеріал.

Підготовлений проєкт планується реалізувати, починаючи з осіннього семестру 2023-2024 навчального року під час проведення практичних занять з вибіркової дисципліни "Термодинаміка" навчального плану підготовки бакалаврів спеціальності 184 Гірництво НТУ" Дніпровська політехніка".

Висновки

Проектувати означає творити, формувати нове. Відтак, проєктування наука і мистецтво наближення кращого у освітньому процесі. Проектування є етапом, що передує організації освітнього процесу, спрямовує на реалізацію педагогічних цілей та завдань кожної із підсистем (виховання/самовиховання, навчання/учіння, розвитку/саморозвитку). Проєктування виступає засобом, за допомогою якого стає можливим усвідомлене визначення основних орієнтирів діяльності суб'єктів навчально- виховного процесу за певних умов і на деякий період; дає змогу покращити введення інновацій у навчально-виховний процес. Метою даного педагогічного проєкту було вдосконалення методів стимулювання та мотивації навчально-пізнавальної діяльності, за яких зростала б пізнавальна активність студентів як умова їхньої успішності, а також здатності розв'язувати інженерні задачі з перетворення енергії на основі чіткого розуміння термодинамічних понять. Уведені до змісту проєкту педагогічні засоби і прийоми, після їх попередньої рефлексивної оцінки, дозволяють розраховувати на важливі освітні результати.

Перспектива подальших досліджень пов'язана з переносом отриманого, після апробації поданого проєкту, досвіду як для вдосконалення нормативних дисциплін так і інших дисциплін за вибором студентів.

Література

1. Киричук В.О. Педагогічне проектування як основа управління розвитком особистості учня. Освіта та розвиток обдарованої особ^ис^ос^і. 2013. № 8-9 (16-16). С. 90-95.

2. Романова Г.М. Дидактичне проектування як напрям психолого-педагогічної підготовки викладачів. ВісникНТТУКПІ. 2010. 1 (28). С. 219-223.

3. Ващенко Л.М. Система управління інноваційними процесами в загальній середній освіті: дис. ...д-ра пед. наук : 13.00.01. Київ, 2006. 455 с.

4. Лукашова Н.І., Білодід І.М. Педагогічне проектування як інноваційна технологія експериментально-методичної підготовки учителів хімії у закладі вищої освіти. Наукові запискиНДУіменіМ. Гоголя. 2020. № 3. С. 119-126.

5. Топузов М.О. Проектування інформаційно-освітнього середовища навчальних закладів у сучасному суспільстві. Український педагогі^н^^^ ж;урнал. 2017. № 1. С. 26-36.

6. Цимбалару А. Педагогічне проєктування. Київ: Шкільний світ, 2009. 128 с.

7. Козійчук О. Організаційно-педагогічне проєктування профільного навчання як профорієнтації. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перс^ектив-и. 2017. № 2 (19). С. 64-70.

8. Лашевська Г. Медіаосвітній потенціал навчального експерименту з елементами ужиткової хімії. Біологія і хімія вр^дн^^ школі. 2018. № 4 (127). С. 21-22.

9. Лукашова Н. Педагогічне проєктування у підготовці майбутніх учителів. Гідроліз солей. Біологія і хімія в рідній школі. 2016. № 1 (113). С. 34-39.

10. Момот Ю.В., Гнітій Н.В. Організація проєктно-дослідницької діяльності з хімічних дисциплін у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах: монографія. Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. 163 с.

References

1. Kyrychuk, V.O. (2013). Pedahohichne proektuvannia yak osnova upravlinnia rozvytkom osobystosti uchnia [Pedagogical design as a basis for managing student personality deve\opment\ Osvita ta rozvytok obdarovanoi osobystosti -- Education and development of a gifted personality, 8-9 (15-16), 90-95 [in Ukrainian].

2. Romanova, G.M. (2010). Dydaktychne proektuvannia yak napriam psykholoho- pedahohichnoi pidhotovky vykladachiv [Didactic design as a direction of psychological and pedagogical training of teachers]. VisnykNTTUKPI--B^lle^^ of NTTUKPI, 1 (28), 219-223 [in Ukrainian].

3. Vashchenko, L.M. (2006). Systema upravlinnia innovatsiinymy protsesamy v zahalnii serednii osviti [The system of management of innovative processes in general secondary education]. Doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

4. Lukashova, N.I., & Bilodid, I.M. (2020). Pedahohichne proiektuvannia yak innovatsiina tekhnolohiia eksperymentalno-metodychnoi pidhotovky uchyteliv khimii u zakladi vyshchoi osvity [Pedagogical design as an innovative technology of experimental-methodical training of chemistry teachers in a higher education institution]. Naukovi zapysky NDU imeni M Hoholia -- Scientific notes of M. GogolNSU, 3, 119-126 [in Ukrainian].

5. Topuzov, M.O. (2017). Proiektuvannia informatsiino-osvitnoho seredovyshcha navchalnykh zakladiv u suchasnomu suspilstvi [Designing the information and educational environment of educational institutions in modern society]. Ukrainskyipedahohichny^ zhu^^al - Ukrainian Pedagogical Journal, 1, 26-36 [in Ukrainian].

6. Tsimbalaru, A. (2009). Pedahohichne proiektuvannia [Pedagogical design]. Kyiv School World [in Ukrainian].

7. Koziychuk, O. Orhanizatsiino-pedahohichne proiektuvannia profilnoho navchannia yak proforiientatsii [Organizational and pedagogical design of specialized training as career guidance]. Pedahohichni innovatsii: idei, realii, perspektyvy - Pedagogical innovations: ideas, realities, perspectives, 2(19), 64-70 [in Ukrainian].

8. Lashevska, G. (2018). Mediaosvitnii potentsial navchalnoho eksperymentu z elementamy uzhytkovoi khimii [Media-educational potential of an educational experiment with elements of applied chemistry]. Biology and chemistry in nat^^e school, 4 (127), 21-22 [in Ukrainian].

9. Lukashova, N. (2016). Pedahohichne proiektuvannia u pidhotovtsi maibutnikh uchyteliv. Hidroliz solei [Pedagogical design in the training of future teachers. Hydrolysis of salts]. Biolohiia i khimiia v ridnii shkoli - Biology andche^^s^^y i~n native school, 1 (113), 34-39 [in Ukrainian].

10. Momot, Yu.V., & Hnitii, N.V. (2008). Orhanizatsiiaproiektno-doslidnytskoi diialnosti z khimichnykh dystsyplin u zahalnoosvitnikh ta vyshchykh navchalnykh zakladakh [Organization of project-research activity in chemical disciplines in general and higher educational institutions]. Poltava: RVV PUSKU [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru