Освіта в цифровому віці: як готувати фахівців до використання нових технологій та інструментів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Обласний коледж «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А.С. Макаренка» Полтавської обласної ради

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

LIRALAND Group

Освіта в цифровому віці: як готувати фахівців до використання нових технологій та інструментів

Тройніна Світлана Олександрівна асистент, відділення І (бакалаврського) рівня вищої освіти, кафедра початкової освіти, гуманітарних дисциплін та інформатики,

Паланичко Ольга Вікторівна кандидат географічних наук, доцент, кафедра географії України та регіоналістики, географічний факультет,

Київська Катерина Іванівна кандидат технічних наук, доцент, інженер-дослідник з комп'ютеризованих систем та автоматики

м. Кременчук, м. Чернівці, м. Київ

Анотація

Одним із основних викликів, які супроводжують цифрову епоху, є потреба адаптації системи освіти до швидкозмінних технологічних зрушень. Статтю присвячено дослідженню освіти в цифровому віці й методів підготовки фахівців до використання нових технологій та інструментів. Автори розглядають головні підходи, які сприяють успішній підготовці фахівців до використання нових цифрових технологій та інструментів.

У статті обговорено внесення цифрових компетенцій у програми навчання. Зазначено, що вивчення програмування, аналізу даних, штучного інтелекту (ШІ), кібербезпеки та інших суттєвих аспектів цифрових технологій має стати важливою частиною навчання.

Також наголошується на важливості практичного навчання з використанням сучасних інструментів. Автори статті вказують на важливість використання віртуальної реальності, машинного навчання, блокчейну та інших технологій у практичних завданнях і проектах. Це допомагає з добувачам освіти набути реального досвіду роботи із цифровими інструментами, розвиває їхню творчість і проблемно- орієнтоване мислення.

Розвиток навичок співпраці й комунікації є ще одним важливим аспектом успішної освіти в цифрову епоху. Зазначається, що здобувані освіти повинні бути здатними працювати в команді, спілкуватися ефективно в онлайн-середовищі й використовувати інструменти спільної роботи.

Додатковим основним складником успішної освіти в цифровому віці є неперервне навчання і самоосвіта, оскільки неперервне навчання і самоосвіта дають фахівцям змогу підтримувати свою конкурентоспроможність у швидкозмінному цифровому світі. Це допомагає їм адаптуватися до нових вимог і викликів, розвиватися професійно й посідати лідерські позиції у своїй галузі. Автори статті вказують на потребу стимулювання фахівців до постійного оновлення своїх знань завдяки участі в навчальних курсах, вебінарах, конференціях і самостійному вивченню нових технологій.

У висновку статті зазначено, що поєднання цих підходів допомагає підготувати фахівців до використання нових технологій та інструментів у цифровому віці.

Ключові слова: освіта, цифрова освіта, цифровий вік, дистанційна освіта, інструменти та технології цифрової освіти.

Abstract

Troinina Svitlana Oleksandrivna Assistant, Department of the I (bachelor's) level of higher education, Department of primary education, humanitarian disciplines and informatics, Regional College "Kremenchuk Humanitarian and Technological Academy named after A. S. Makarenko” of the Poltava Regional Council, Kremencliuk

Palanychko Olha Viktorivna PhD in Geografy, Associate Professor of the Department of Geography of Ukraine and Regional Studies, Faculty of Geography, Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Chernivtsi,

Kyivska Kateryna Ivanivna PhD in Engineering, Associate Professor, Research engineer in computerized systems and automation, LIRALAND Group, Kyiv

EDUCATION IN THE DIGITAL AGE: HOW TO TRAIN SPECIALISTS TO USE NEW TECHNOLOGIES AND TOOLS

One of the main challenges accompanying the digital age is the need to adapt the education system to rapidly changing technological changes. This article is devoted to the study of education in the digital age and methods of training specialists to use new technologies and tools. The authors consider the key approaches that contribute to the successful training of specialists in the use of new digital technologies and tools.

The article discusses the inclusion of digital competencies in training programs. It is noted that the study of programming, data analysis, artificial intelligence, cyber security and other essential aspects of digital technologies should become a necessary part of education.

The importance of practical training using modern tools is also emphasized. The authors of the article indicate the importance of using virtual reality, machine learning, blockchain and other technologies in practical tasks and projects. This allows students to gain real experience of working with digital tools, develops their creativity and problem-oriented thinking.

Developing collaboration and communication skills is another important aspect of successful education in the digital age. It is noted that learners must be able to work in a team, communicate effectively in an online environment and use collaboration tools.

An additional key component of successful education in the digital age is continuous learning and self-education, as continuous learning and self-education enable professionals to maintain their competitiveness in a rapidly changing digital world. This helps them adapt to new requirements and challenges, develop professionally and take leadership positions in their field. The authors of the article indicate the need to stimulate specialists to constantly update their knowledge by participating in training courses, webinars, conferences and independent study of new technologies.

The conclusion of the article notes that the combination of these approaches helps to prepare professionals to use new technologies and tools in the digital age.

Keywords: education, digital education, digital age, distance education, digital education tools and technologies.

Постановка проблеми

У світі, де цифрові технології проникають у всі сфери життя, освіта не може залишатися осторонь. Цифровий вік уносить значні зміни й виклики у сферу навчання, перетворюючи традиційні підходи й відкриваючи безмежні можливості для освітнього процесу. Університетські аудиторії та класні кімнати перетворюються на віртуальні простори, де здобувані освіти впроваджують інноваційні методи навчання і розвиваються відповідно до сучасних вимог. У такому контексті зростає потреба в готуванні фахівців до використання нових технологій та інструментів, які стають не тільки додатковими знаннями, але й важливою умовою для професійного успіху. Володіння цифровими компетенціями та вмінням працювати з новими інструментами стає невіддільною частиною сучасної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Серед вітчизняних дослідників особливості підготовки фахівців до використання нових технологій та інструментів вивчали: Ю. Богачков [1], А. Бойко [10], П. Іванчів [2], К.Краус [3], О. Кривонос [4], О. Криворучко [5], О. Мельникова [7], В. Худавердієва [8], О. Шпарик [9].

Мета статті -- проаналізувати виклики, які постають перед сучасною освітою у цифрову епоху, і запропонувати стратегії та підходи до підготовки фахівців до використання нових технологій та інструментів.

Виклад основного матеріалу

Глобальні проблеми, спричинені зміною соціально-політичної ситуації та введенням медичних обмежень, суттєво вплинули на ситуацію в освіті у всьому світі. Потреба використання цифрових освітніх середовищ особливо актуалізувалася під час всесвітньої пандемії, яка змусила освітні заклади перейти на дистанційне навчання.

Постійна реформа освітньої системи, пов'язана з оновленням національних освітніх стандартів, циклічною зміною навчальних програм вищих навчальних закладів, збільшенням навантаження на науково-педагогічний персонал, упровадженням оцінювання роботи викладачів і зміною критеріїв оцінювання здобувачів освіти, раптово ускладнилися через потрібний перехід усіх рівнів освіти на дистанційний режим із використанням різних платформ. Головною тенденцією електронної (дистанційної) освіти стала цифровізація -- перехід до електронного формату [7]. Термін «цифровізація» використовують у сучасних умовах для опису процесу заміни аналогових або фізичних ресурсів цифровими.

Цифровізація освіти вже починає змінювати традиційну освітню систему, сприяючи формуванню нових якісних аспектів. Це проявляється у таких аспектах:

зростає кількість віртуальних освітніх платформ, що дають доступ до навчального матеріалу й інтерактивних занять через інтернет;

один електронний ресурс можна використати для надання різних освітніх послуг, що дає змогу зберігати й використовувати цифрові ресурси ефективно та багаторазово;

відбувається впровадження нових технологій в освіті й використання цифрових освітніх платформ, які надають різноманітні освітні послуги із застосуванням сучасних інструментів і можливостей [3,с. 49].

Для забезпечення якісного розвитку цифрової освіти визначено такі чинники:

налагодження горизонтальних і вертикальних зв'язків між факультетами, вишами, підприємствами, інвесторами, що сприяє обміну знаннями, дослідницькій співпраці й розвитку інноваційних проектів;

створення національної освітньої платформи, яка забезпечує доступ до цифрових ресурсів та інструментів для освіти, сприяє спільним проектам та обміну навчальними матеріалами;

внутрішньо-університетська мобілізація кадрів, тобто залучення викладачів і з добувачів освіти до інноваційно-цифрової діяльності, розвитку компетенцій і використання новітніх технологій;

застосування нових технологій для мотивації до участі в інноваційній і цифровій діяльності, формування важливих навичок і компетенцій;

оновлення освітніх програм у напрямі цифровізації, забезпечення актуальності й використання цифрових ресурсів та інструментів у навчальному процесі; адаптація освіта цифровий

розвиток інноваційної культури університету, сприяння проектам і діяльності, спрямованій на інновації та цифрові технології;

поширення цифрової культури та інноваційної діяльності, що передбачає розвиток навичок цифрової грамотності й використання новітніх технологій у всіх сферах освіти;

взаємозбагачувальний обмін досвідом і знаннями між університетами й факультетами зі сприянням співпраці та впровадженню інновацій у різних освітніх установах;

молодий кадровий склад сфери освіти, який готовий до змін та адаптації до вимог цифрової економіки країни [5].

У сучасній українській освіті спостерігають такі головні зміни:

Перехід закладів вищої освіти від ролі простого провайдера навчального процесу до створення інноваційного середовища, що потребує тісного поєднання з науковою та практичною діяльністю.

Об'єднання ресурсів для спільних проектів і створення науково-освітніх онлайн-платформ, що дає змогу ефективно використовувати доступні ресурси та сприяти співпраці між учасниками освітнього процесу.

З'явилася можливість вибудовувати персоналізовані освітні траєкторії, що дає здобувачам освіти змогу індивідуалізувати своє навчання з урахуванням особистих потреб, інтересів і здібностей.

Розвиток рівневої системи тематичних модулів, що дає змогу здобувачам освіти гнучко вибирати навчальні курси й складати свою освітню програму залежно від їхніх інтересів і кар5єрних цілей.

Зростання використання нетрадиційних форм освіти поряд із традиційними, що можна пояснити зростанням компетенцій у сфері інновацій і розширенням сприйняття суспільством нетрадиційних підходів до навчання.

Загалом, ці зміни спрямовані на створення більш гнучкої, інноваційної та персоналізованої освітньої системи, що відповідає сучасним вимогам і розвитку суспільства.

Особливості цифрової освіти наведено в табл. 1.

Таблиця 1 Особливості цифрової освіти

Джерело: [6, с. 18-19]

Зауважимо, що нині дедалі більшого поширення набуває дистанційна форма навчання.

Дистанційне навчання -- це процес, у якому учасники навчального процесу набувають знань, умінь, навичок і розвивають свої пізнавальні здібності за допомогою індивідуалізованого підходу. Вони взаємодіють між собою віддалено, використовуючи спеціальне середовище, що базується на сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологіях [8, с. 22]. Дистанційне навчання використовує різні технології для забезпечення успішної комунікації та взаємодії між з добувачами освіти й викладачами. Цифрові технології передбачають широкий спектр інструментів і ресурсів, які містять інформацію у різних форматах і працюють на основі електронних пристроїв і гаджетів. Вони об'єднують електронні, комп'ютерні, інформаційно-комунікаційні та інформаційно- телекомунікаційні технології, які є сучасними й доступними для нового покоління [4, с. 161]. Ці технології передбачають комп'ютерні програми, мобільні додатки, веб-ресурси, електронні підручники, відео- уроки, вебінари, електронні тести, онлайн-платформи для навчання, співпраці та взаємодії, електронні портфоліо та інші засоби, які можуть поліпшити процес навчання і сприяти набуттю знань і навичок здобувачами освіти. Основні цифрові технології згруповано на рис. 1. Використання цих цифрових інструментів дає змогу більш ефективно залучати здобувачів освіти до навчального процесу, розширювати доступ до освіти та створювати нові можливості для інтерактивного й індивідуалізованого навчання. Окрім технологій, у дистанційному навчанні використовують також і низку інструментів для поліпшення освіти в цифрову епоху. Серед них зазначимо:

Learning Management Systems (LMS). Системи управління навчанням є основою цифрової освіти. Вони надають платформу для управління курсами, завданнями, спілкуванням та оцінюванням здобувачів освіти. Найпопулярнішими LMS в України сьогодні є Google Classroom і Moodle.

Зауважимо, що нині цифрові інструменти Google, як-от Google Drive, Google Docs, Google Sheets, Google Slides та інші, допомагають ефективно організувати роботу в освітньому процесі в дистанційному режимі. Завдяки обліковому запису Google користувачі можуть створювати, редагувати та зберігати файли у хмарному сховищі, що дає змогу отримувати до них доступ із будь-якого пристрою з під5єднанням до інтернету. Ці інструменти надають можливість співпрацювати в режимі реального часу, ділитися файлами з іншими користувачами та спільно працювати над проектами. Вони також сприяють використанню коментарів і рецензуванню для зворотного зв'язку. Окрім того, вони мають широкі можливості для форматування, редагування і створення презентацій, документів, таблиць, анкет, опитувань та багато іншого [1].

Відеоконференції та вебінари. Інструменти для відеоконференцій, як-от Zoom, Google Meet і Microsoft Teams, дають змогу викладачам і здобувачам освіти зв'язуватися у реальному часі незалежно від їхнього місцеперебування. Це допомагає проводити віртуальні уроки, конференції та тренінги.

Цифрові платформи для навчання. Є багато цифрових платформ для навчання, які надають доступ до онлайн-курсів, відеолекцій, інтерактивних матеріалів і завдань. Серед найпопулярніших сьогодні -- Google Classroom, Prometheus і EdEra.

Інтерактивні застосунки й ігри для навчання. Цифрові додатки й ігри можна використати для забезпечення інтерактивного й веселого навчання. Наприклад, Scratch дає змогу здобувачам освіти вивчати програмування за допомогою створення власних інтерактивних ігор та анімацій.

Віртуальна реальність. VR- та AR-технології відкривають нові можливості для навчання за допомогою імерсивного дослідження віртуальних світів або доповнення дійсності інформацією. їх можна використати для створення віртуальних екскурсій, лабораторій, тренувань та інших навчальних сценаріїв.

Рис. 1. Технології, які можна використати під час дистанційного навчання Джерело: [2]

Фахівці, які володіють навичками використання нових технологій та інструментів, стають дедалі важливітими для суспільства. А. Бойко зазначає, що «ті студенти, які найкраще підготовлені до майбутнього, стануть агентами змін» [10, с. 58].

Однак є певні виклики, з якими стикається освіта в цифрову епоху:

- це швидка зміна технологій. Технологічний прогрес відбувається настільки швидко, що іноді освітні програми не встигають оновлюватися, щоб внести нові інструменти та технології. Тому важливо створювати гнучкі освітні програми, які можуть швидко реагувати на зміни, й упроваджувати нові технології у навчальний процес;

-недостатня підготовка викладачів. Часто викладачі не мають достатніх навичок використання нових технологій, що ускладнює їх упровадження у навчальний процес. Тому важливо забезпечити належну підготовку викладачів, організовуючи для них навчальні курси, семінари та тренінги з використання цифрових технологій;

-розрив між шкільною і ринковою освітою. Часто освітні програми не відповідають потребам ринку праці й не надають здобувачам освіти потрібних навичок для використання новітніх технологій. Для подолання цього виклику треба залучати до процесу розроблення освітніх програм представників промисловості й роботодавців, щоб визначити потреби ринку праці й ураховувати їх під час розроблення навчальних планів.

Для ефективного використання нових технологій та інструментів у цифровій освіті потрібна відповідна підготовка фахівців. Серед основних підходів до підготовки фахівців у цифровій освіті, на нашу думку, найбільш значимими є такі:

Унесення у програми навчання цифрових компетенцій. Навчальні заклади повинні внести в програми навчання предмети, що розвивають цифрові навички. Це може бути вивчення програмування, аналізу даних, штучного інтелекту, кібербезпеки та інших суттєвих аспектів цифрових технологій.

Практичне навчання з використанням сучасних інструментів: фахівці повинні мати змогу набути практичного досвіду роботи із сучасними цифровими інструментами та технологіями. Це може передбачати використання блокчейну, штучного інтелекту тощо. Практичні завдання і проекти допоможуть здобувачам освіти засвоїти практичні навички й розв'язувати реальні проблеми.

Блокчейн -- це технологія, яка дає змогу безпечно обмінюватися даними між учасниками без потреби посередницьких структур. В освітній сфері вона може мати декілька переваг. По-перше, вона гарантує безпеку інфраструктури, що сприяє захисту даних від несанкціонованого доступу або змін. По-друге, вона гарантує конфіденційність шкільних даних, забезпечуючи захист приватності здобувачів освіти. Окрім того, використання блокчейну може сприяти безпечному спілкуванню між батьками та школою, а також безпечному зберіганню даних у хмарному сховищі [9, с. 36].

Щодо штучного інтелекту, то ця технологія може автоматизувати когнітивні завдання і надати більш комплексні аналітичні рішення. Вона може підкреслити закономірності, які не помітні людському оку, і забезпечити швидше ухвалення точних рішень. ШІ також може допомагати персоналізувати навчання завдяки автоматичному коригуванню послідовності, темпу й підказок на основі навчального досвіду. У майбутньому вона може виконувати роль автоматизованого помічника для здобувачів освіти, сприяючи їм у виконанні завдань або допомагаючи викладачам рекомендаціями планів уроків і зменшенням їхнього навантаження.

Загалом, використання технологій блокчейну та штучного інтелекту в освітній сфері може покращити безпеку, ефективність і персоналізацію навчання. Вони є інструментами, які сприяють упровадженню сучасних інновацій в освітній процес [9, с. 36].

Навчання співпраці й комунікації. У цифровій епосі співпраця й комунікація є головними навичками. Фахівці повинні вміти працювати в команді, спілкуватися ефективно в онлайн-середовищі й використовувати інструменти спільної роботи. Участь у групових проектах та інтерактивні методи навчання можуть допомогти розвивати ці навички.

Неперервне навчання і самоосвіта. Швидкий темп змін у цифровій сфері потребує від фахівців постійного оновлення знань. Організації повинні стимулювати неперервне навчання і самоосвіту серед своїх співробітників. Це може бути здійснено через навчальні курси, вебінари, конференції та самостійне вивчення нових технологій.

Розвиток критичного мислення і проблемного мислення. Фахівці повинні бути здатними критично мислити й аналізувати інформацію, що є важливими навичками в цифровому віці. Навчання критичного мислення і проблемного мислення допоможе здобувачам освіти розвивати ці навички.

Ці підходи допоможуть підготувати фахівців до використання нових технологій та інструментів у цифровій епосі. Для успішної освіти в цифровому віці важливо поєднувати теоретичні знання із практичним досвідомтаактивнимзастосуваннямнабутихнавичок.

Висновки

Отже, нині у вік цифрових технологій освіта потребує нових підходів до підготовки фахівців. Підготовка фахівців до використання нових технологій та інструментів передбачає вивчення цифрових компетенцій, практичне навчання із застосуванням сучасних інструментів, розвиток навичок співпраці й комунікації, а також постійне навчання і самоосвіту. Поєднання цих підходів є важливим для успішної підготовки фахівців до використання нових технологій у цифровій освіті. Розуміння і використання нових технологій в освіті має значний вплив на забезпечення ефективного й сучасного навчання, яке відповідатиме потребам сучасного світу.

Перспективи дослідження передбачають подальший розвиток цифрової освіти й вивчення ефективних методів підготовки фахівців до використання нових технологій.

Література

1. Богачков Ю.М., Букач А.В., Ухань П.С. Комплексне застосування Google Classroom для створення варіативних дистанційних курсів. отехнологЛ' / засоби навчання. 2020. Вип. 76 (2). С. 290-303.

2. Іванчов П.В., Козлов С.М., Ліссов О.І., Переш Є.Є. Впровадження цифрових технологій в освітній процес медичних закладів вищої освіти. Академічні візії. 2023. № 18.

3. Краус К.М. Імперативи формування цифрової освіти в Україні. Управління соціально-економічними трансформаціями у сучасному місті : мат-ли Всеукр. наук.-практ. конф., 27 лют. 2018 р. Київ : КУБГ, 2018. С. 49-51.

4. Кривонос О.М., Котенко О.Д. Використання цифрових технологій в освітньому процесі. Наука і техніка сьогодні. 2023. № 1 (15). С. 161-176.

5. Криворучко О.С., Краус Н.М. Імперативи формування та домінанти розвитку цифрової економіки у сучасному парадигмальному контексті. Парадигмальні зрушення в економічній теоріїXIXcm. : зб. наук. пр. за матеріалами III Міжнар. наук.-практ. конф., 2-3 лист. 2017 р. Київ : КНУ ім. Т. Шевченка, 2017. С. 681-685.

6. Мельникова О.В., Олійник Ю.О. Особливості функціонування ринку онлайн-освіти у світі та в Україні. Економічний дискурс. 2020. Вип. 3. С. 16-27.

7. Худавердієва В.А. Тенденції цифрової трансформації освіти в сучасних умовах. Педагогічні науки та освіта. 2022. XL-XLI. С. 102-109.

8. Цифрові технології в освіті: сучасний досвід, проблеми та перспективи: монографія / Т. А. Васильєва та ін. ; за заг. ред. д-рки екон. наук, проф. Т А. Васильєвої, д-ра екон. наук, проф. Ю.М. Петрушенка. Суми : Сумський державний університет, 2022. 150 с.

9. Шпарик О.М. Цифрова трансформація середньої освіти: спільні стратегічні вектори США та країн ЄС. Український педагогічний журнал. 2022. № 3. С. 33-43.

10. Boiko А.Е. Developing students' soft skills: Integrating Ukraine's non-formal education into the European educational space. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук, праць. Київ : Інститут проблем виховання НАПН України. Вип. 26. Кн. 1. 2022. С. 55-64.

References

1. Bohachkov, Yu.M., Bukach, A.V. & Ukhan P.S. (2020). Kompleksne zastosuvannia Google Classroom dlia stvorennia variatyvnykh dystantsiinykh kursiv [Comprehensive use of Google Classroom for creating variational distance courses]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia €к Information Technologies and Learning Tools, 76 (2), 290-303 [in Ukrainian].

2. Ivanchov, P.V., Kozlov, S.M., Lissov O.I. & Peresh Ye.Ie. (2023). Vprovadzhennia tsyfrovykh tekhnolohii v osvitnii protses medychnykh zakladiv vyshchoi osvity [Implementation of digital technologies in the educational process of higher education medical institution]. Akademichni vizii -- Academic Visions, 18 [in Ukrainian].

3. Kraus, K.M. (2018). Imperatyvy formuvannia tsyfrovoi osvity v Ukraini [Imperatives of forming digital education in Ukraine]. Upravlinnia sotsialno- ekonomichnymy transformatsiiamy u suchasnomu misti : materialy Vseukr. nauk.-prakt. konf. €к Management of socio-economic transformations in the modern city : materials of the All-Ukrainian scientific-practical conference. Kyiv : KUBH, 2018, 49-51 [in Ukrainian].

4. Kryvonos, O.M. & Kotenko, O.D. (2023). Vykorystannia tsyfrovykh tekhnolohii v osvitnomu protsesi [Use of digital technologies in the educational process]. Nauka i tekhnika sohodni -- Science and Technology Today. 1 (15), 161-176 [in Ukrainian].

5. Kryvoruchko, O.S. & Kraus, N.M. (2017). Imperatyvy formuvannia ta dominanty rozvytku tsyfrovoi ekonomiky u suchasnomu paradyhmalnomu konteksti [Imperatives of formation and dominants of development of the digital economy in the modern paradigmatic context]. Paradyhmalni zrushennia v ekonomichnii teorii KhIKh st.: zb. nauk. pr. za materialamy III Mizhnar. nauk.-prakt. konf -- Paradigmatic shifts in economic theory of the 19th century: collection of scientific works based on the materials of the III International scientific-practical co^fe^e^ce. Kyiv : KNU im. T. Shevchenka, 681-685 [in Ukrainian].

6. Melnykova O.V., Oliinyk Yu.O. (2020). Osoblyvosti funktsionuvannia rynku onlain- osvity u sviti ta v Ukraini [Features of the functioning of the online education market in the world and in Ukraine.y. Ekonomichnyi dyskurs -- Economic Discourse, 3, 16-27 [in Ukrainian].

7. Khudaverdiieva, V.A. (2022) Tendentsii tsyfrovoi transformatsii osvity v suchasnykh umovakh [Trends in the digital transformation of education in modern conditions]. Pedahohichni nauky ta osvita -- Pedagogical Sciences and Education, XL-XLI, 102-109 [in Ukrainian].

8. Tsyfrovi tekhnolohii v osviti: suchasnyi dosvid, problemy ta perspektyvy: monohrafiia [Digital technologies in education: modern experience, problems and prospects: monograph] / T.A. Vasylieva ta in.; za zah. red. d-rky ekon. nauk, prof. T.A. Vasylievoi, d-ra ekon. nauk, prof. Yu.M. Petrushenka. Sumy: Sumskyi derzhavnyi universytet, 2022. 150 s. [in Ukrainian]

9. Shparyk, O.M. (2022). Tsyfrova transformatsiia serednoi osvity: spilni stratehichni vektory SShA ta krain YeS [Digital transformation of secondary education: shared strategic vectors of the USA and EU countries]. Ukrainskyi pedahohichny^ zhurnal -- Ukrainian Pedagogical Journal, 3, 33-43 [in Ukrainian].

10. Boiko, A.E. (2022). Developing students' soft skills: Integrating Ukraine's non-formal education into the European educational space. Teoretyko-metodychni problemy vykhovannia ditei ta uchnivskoi molodi: zb. nauk. prats -- Theoretical and Methodological Problems of Child Education and Education of Students: collection of scientific works. Kyiv: Instytut problem vykhovannia NAPN Ukraine, 26, 1, 55-64.

Размещено на Allbest.ru