Особливості творчо-виконавської підготовки майбутнього викладача музичного мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості творчо-виконавської підготовки майбутнього викладача музичного мистецтва

Стратан-Артишкова Тетяна Борисівна, професор, доктор педагогічних наук, професор кафедри мистецької освіти, Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Внниченка

Анотація

Сучасне суспільство потребує компетентних, інтелектуально-креативних фахівців, здатних спрямувати свій творчий потенціал на розвиток духовної особистості, її мислення, культуру художнього сприйняття, авторську спроможність. У зв'язку з цим, проблема творчої особистості і творчої діяльності набуває особливого значення у процесі професійної підготовки майбутнього викладача музичного мистецтва.

Розкриття суті поняття «творчість», що містить у собі всю ємність і багатовекторність конкретно-специфічних виявів творчості у різних галузях, видах і формах соціальної діяльності людини, його зв'язку із поняттями «креативність» і «виконавство», дало змогу констатувати, що творчо-виконавська діяльність майбутнього викладача музичного мистецтва є основою реалізації творчого потенціалу, самовираження, самоактуалізації і самореалізації особистості майбутнього фахівця у різних її видах.

Теоретичний аналіз особливостей творчо-виконавської підготовки майбутнього викладача музичного мистецтва дав змогу виокремити композиторсько-виконавську діяльність як важливий компонент творчо-виконавської підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва. Саме композиторсько-виконавська діяльність, що спрямовується на розвиток особистості, здатної реалізувати набутий художньо-інтерпретаційний досвід у власній творчості, є результатом і вершиною творчо-виконавської підготовки майбутнього викладача музичного мистецтва.

Композиторсько-виконавська творчість є самостійною, однак тісно зв'язана з фаховими дисциплінами (музично-виконавськими, вокально-хоровими, практично-методичними, науково-дослідними) при збереженні їх автономності, класичності й традиційності й водночас передбачає реконструкцію й оновлення змісту професійної підготовки фахівців, котрі здатні виховати людину культури і є носіями національного мистецтва і культури.

У процесі композиторсько-виконавської творчості розкривається особистісний потенціал майбутнього фахівця, його універсальні метакультурні якості, що уможливлює забезпечення успішності, продуктивності, результативності, актуальності, адаптативності фахівця у різних сферах життєтворчості і майбутній професійній діяльності.

Ключові слова: творчість, креативність, виконавство, композиторсько-виконавська діяльність, майбутній викладач музичного мистецтва.

Abstract

Features of the creative and performance training of the future music teacher

Stratan-Artyshkova Tetyana Borysivna Professor, Doctor of Pedagogical Sciences, professor of the Department of Art Education, Volodymyr Vnnichenko Central Ukrainian State University

Modern society needs competent, intellectually creative specialists who are able to direct their creative potential to the development of the spiritual personality, its thinking, the culture of artistic perception, and the author's ability. In this regard, the problem of creative personality and creative activity acquires special importance in the process of professional training of the future music teacher.

Revealing the essence of the concept of "creativity", which contains all the capacity and multi-vector nature of specific and specific manifestations of creativity in various fields, types and forms of human social activity, its connection with the concepts of «creativity» and «performance», made it possible to state that the creative and performing activity of the future teacher of musical art is the basis for the realization of creative potential, self-expression, self-actualization and self-realization of the personality of the future specialist in various forms

The theoretical analysis of the peculiarities of the creative and performing training of the future teacher of musical art made it possible to single out compositional and performing activity as an important component of the creative and performing training of the future teacher of musical art. It is compositional and performing activity aimed at the development of a personality capable of realizing the acquired artistic and interpretative experience in one's own work, which is the result and the pinnacle of the creative and performing training of a future music teacher.

Composer-performer creativity is independent, but closely related to professional disciplines (musical-performing, vocal-choral, practical-methodical, scientific-research) while preserving their autonomy, classicism and traditionality, and at the same time involves the reconstruction and updating of the content of professional training of specialists , who are able to educate a person of culture and are carriers of national art and culture.

It is revealed in the process of compositional and performing creativity the personal potential of the future specialist, his universal metacultural qualities, which make it possible to ensure success, productivity, effectiveness, relevance, adaptability of the specialist in various spheres of life creation and future professional activity.

Keywords: creativity, performance, compositional and performing activity, future teacher of musical art.

Постановка проблеми

Творчість є духовною вершиною, життєвою цінністю, найвищим суспільним виявом людини, спрямовується на перетворення навколишнього світу й власного «Я», передбачає привласнення соціального досвіду, прилучення до життя суспільства, поглиблення змісту оригінально-індивідуального ціннісного внеску, що збагачує це життя.

Творчість все більше стає характерною рисою фахівців різних напрямів професійної підготовки і спеціальностей, особливо фахівців музичного мистецтва. Професія викладача музичного мистецтва за своєю сутністю є творчою і ґрунтується на діалектичній взаємодії творчості, художнього пізнання та мислення. Настанова на творчість у мистецькій педагогіці є основним гаслом, оскільки творчий розвиток молоді є найважливішою проблемою закладів освіти.

Багатогранна діяльність викладача музичного мистецтва вимагає освіченості, ерудованості, інтелектуальності, здатності бути особистістю у високому розумінні цього слова, зі сформованим художнім світоглядом, поглядами, переконаннями, уявою, бути справжнім творцем, здатним опановувати цінності культури, розкривати й реалізовувати свій духовний потенціал у різних видах мистецької творчості.

Аналіз останніх публікацій і досліджень

Сучасними вітчизняними науковцями, педагогами-практиками зроблено значний внесок у теорію та практику професійної освіти. Наукові засади формування творчої особистості майбутнього вчителя музичного мистецтва обґрунтовуються в наукових працях О. Єременко, Н. Гуральник, К. Завалко, А. Козир, Г. Ніколаї, О. Олексюк, В. Орлова, Г. Падалки, Л. Паньків, А. Растригіної, О. Ростовського, О. Рудницької, О. Шевцової, О. Щолокової та ін.

Аналіз науково-педагогічних джерел засвідчує відсутність фундаментальних досліджень, у яких було би обґрунтовано теоретичні і методичні основи творчо-виконавської підготовки майбутнього викладача музичного мистецтва в системі вищої педагогічної освіти, спрямування змістово-процесуальних характеристик та перенесення акцентів вивчення фахових предметів з традиційно-предметної спрямованості на творчий розвиток і саморозвиток майбутніх викладачів музичного мистецтва.

Мета статті - розкрити сутність та особливості творчо-виконавської підготовки майбутнього викладача музичного мистецтва

Виклад основного матеріалу

Психологія творчості, досліджуючи процес, психологічний «механізм» здійснення акту творчості, визначає творчість як діяльність, кінцевим результатом якої є створення нових матеріальних і духовних цінностей.

Творчість - це показник цивілізованості, гуманності, активності й прогресу, родова й атрибутивна сутність особистості, особистісні внески, що втілюються у соціальне середовище, знаходження «простору» для творчого самовираження і самореалізації, самопроєктування в минуле і майбутнє.

Творчість невіддільна від свободи. Це цілком стосується й діяльності майбутнього викладача музичного мистецтва, адже справжня свобода вчителя можлива лише за умови осягнення ним авторського задуму свідомо обраної програми чи методичної концепції, розуміння їх сутності й змістовної логіки [1, С. 185].

У творчій діяльності виявляється власне, практичне ставлення до світу, втілення власної філософії, накладання на об'єкт діяльності відбитка своєї неповторності. Отже, набуло поширення трактування творчості як оригінального, нестандартного розв'язання проблеми, під час якого активізуються всі психічні пізнавальні процеси, в яких приховані величезні потенційні можливості особистості.

Не викликає сумніву, що ці характеристики виявляються й у творчо-виконавській діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Про це йдеться у працях І. Кевішаса, В. Орлова, М. Ржецького, О. Ростовського, О. Рудницької та ін. Самовираження у творчості автори визначають, як один з найбільш дієвих засобів розширення можливостей для становлення й розвитку свободи особистості [2, С. 146]; прямий шлях до суб'єктності [3, С. 28].

Творчість тісно пов'язана із креативністю. Визначаючи креативність як особистісну категорію, що ґрунтується на виявленні взаємозв'язків психічних явищ, які найбільш суттєво відображають творчі риси особистості, як комплексно-інтеграційну особистісну категорію, психологи характеризують її такими ознаками: творчість та творча індивідуальність як загальне і особливе; широта категоризації, асоціативного ряду; швидкість, гнучкість і оригінальність мислення (Дж. Гілфорд); вивільнення творчих здібностей, емоційне здоров'я як продукт творчого самовираження, тотожність понять «самоактуалізація» та «креативність» стосовно особистості (А. Маслоу).

Важливими є висновки О. Комаровської про те, що «креативність як стан постійної готовності діяти, реалізуючи задум і залучаючи органічні для митця засоби вираження, є детермінантою творчого процесу, в якому духовна сфера наче виходить назовні, слугуючи поштовхом для прояву внутрішнього ресурсу (здібностей) і наче посилаючи імпульси тим, хто сприймає та інтерпретує створений митцем твір» [4, С. 7].

Акцентуючи увагу на розвитку творчої особистості в процесі активного оволодіння нею різноманітними видами творчої діяльності, педагоги-музиканти вказують на значущість її зворотного зв'язку й впливу на особистісний розвиток, зокрема, на розвиток творчо-індивідуальної неповторності, самобутністі, здатності до художньо-комунікативного діалогу [5].

У сфері музичного мистецтва творчість - це органічне начало, основа всіх інтонаційних практик, які охоплює система художньої діяльності. Основою цієї системи є тріада - композитор-виконавець-слухач, музична діяльність яких розрізняється за змістом, матеріалом і формою творчості, є конкретним способом вираження творчої дії, спрямованої на створення музичного твору, його виконання і сприйняття.

Музичний твір, який можна порівняти із живим організмом, - від його народження (задум та художня ідея композитора) до самостійного об'єктивного існування (інтерпретація, осмислення, критичне судження, оцінка), є цілісною інформаційною системою. Основне завдання автора - залучити суб'єкта сприйняття у процес співтворчості. Через співтворчість як певний спосіб діалогового спілкування здійснюється діалогічність свідомостей, розуміння іншого як самого себе, переживання «духу» музичного твору.

У такій творчій діяльності яскраво виявляється креативна активність людини, що має культурогенний характер. Так, у просторі художньої культури функціонують смисли, ейдоси, які вступають у глибинний зв'язок із внутрішнім світом людини, актуалізуючи й стимулюючи її духовно-творчий потенціал. Така принципова незавершеність художнього твору, його семантична відкритість передбачає співтворчість з автором, характеризується граничною відкритістю до індивідуальних інтерпретацій. Поліваріантність творчих тлумачень та індивідуальних реакцій в процесі сприйняття-пізнання художнього образу уможливлюють визначення смислової конкретизації твору суб'єктом сприйняття як співтворчість. Суб'єкт художньо-діалогової взаємодії, використовуючи власний індивідуально-інтелектуальний, індивідуально-емоційний досвід художнього сприйняття, проникає в образний світ твору, осягає його світоглядний контекст, створюючи власну версію розуміння текстуального значення.

У процесі творчо-виконавської діяльності реалізується особистісна креативність студента, яка, з одного боку, як суб'єктивна детермінанта творчості є її мотиваційною основою, а з іншого, як об'єктивна детермінанта творчості, розвивається й формується відповідно до особливостей та умов здійснення цієї діяльності, поступово досягаючи власної духовної вершини майбутнім учителем музичного мистецтва. Тому важливо знайти способи розкриття творчого потенціалу майбутнього фахівця, «розбудити» потребу і знайти способи реалізації цієї потреби у самовираженні. Здійснити це цілком можливо на основі пошуку музично-творчих рішень і їх матеріалізації у «композиторстві» як ключовому виді діяльності у творчій самореалізації і самовираженні.

Така спрямованість на композиторсько-виконавську діяльність змінює позицію майбутнього вчителя не тільки як виконавця (інструменталіста, вокаліста, диригента), а й посилює його роль як учителя-композитора, вчителя-творця, розвиває потенційно-творче мислення, сприяє його прагненню до самовдосконалення, розвитку професійних якостей, бажанню виконати й оприлюднити власні твори.

Розкриваючи художній образ, виконавець привносить у художній образ свої переживання і співпереживання, видозмінюючи тим самим авторську інформацію, намагається її переосмислити, трансформує, бере участь у художній творчості, конкретизує, доповнює створені та втілені автором образи музичного твору, тобто є співтворцем.

Музичний талант композитора містить і виконавську обдарованість, тоді як композиторські здібності виявляються у створенні музики (композиції, імпровізації). Отже, цілісна природа музичного таланту, невід'ємними компонентами якої є композиторська і виконавська обдарованість, найбільш повно розкривається у поєднанні в одній особі композитора і виконавця.

І незалежно від того, розкриються майбутні фахівці музичного мистецтва у майбутній діяльності як композитори, чи виконавці, чи досягнуть високого рівня концертно-виконавської зрілості, реалізація можливостей у композиторсько-виконавській діяльності допоможе їм еволюціонувати й інтенсивно творчо виявитись у їхній професійній діяльності.

Отже, музичне виконавство є, безперечно, творчим процесом, а «творчість» передбачає створення нової продукції і не існує без виконавства. Але в контексті нашого дослідження поняття «творчо-виконавська підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва» набуває значущості та інноваційності, оскільки ґрунтується не тільки на здатності творчо сприймати, виконувати та інтерпретувати музичні твори (інструментальні, вокальні, хорові), самовиражатися у виконавській діяльності, а й передбачає здатність майбутніх учителів до самотворчості, бути водночас автором і виконавцем власного твору. Тому у творчо-виконавській діяльності особливого значення набувають такі види творчості, як композиція та імпровізація, що плідно впливають на розвиток всього комплексу музичних здібностей, музично-образного мислення, сприяють ефективності процесу засвоєнню знань, формуванню вмінь і навичок, необхідних і музиканту-фахівцю, і вчителю музичного мистецтва у їх професійній діяльності. Отже, у структурі творчо-виконавської діяльності виокремлюємо композиторсько-виконавську діяльність. Оптимальна цінність цієї діяльності досягається у тому разі, коли композитор і виконавець «зливаються» воєдино, тобто композитор є водночас інтерпретатором своєї музики.

Він (інтерпретатор) виконує дуже відповідальну роль в комунікативному процесі композитор - виконавець - слухач (аудиторія). Зазначимо, що ця схема-тріада фіксує остаточний результат диференціації видів музичної творчості, що склався у європейській культурі Нового часу й свідчить про структуру художньо-творчого спілкування.

Тісний зв'язок між творенням і виконанням музики, композитором і виконавцем, функції яких часто поєднувались (композиторська діяльність виконавця і виконавська діяльність композитора) зумовлюються самою художньою практикою, системою виховання і навчання музиканта, нерозривним зв⁵язком композиторського і виконавського таланту.

Шлях до «композиторства» пролягає у тріаді взаємодіючих і взаємозумовлених понять «сприйняття-виконання-творення» у їх логічній послідовності, що передбачає наявність складних взаємозв'язків, які ґрунтуються на художній інтерпретації, здатності творчо осмислювати зміст художніх творів, під впливом яких «безпосередні почуття переходять в естетичні, духовні, етичні уявлення суб'єкта як ціннісний акт осягнення світу та самопізнання власної індивідуальної сутності» [6, С. 98].

Слушними є твердження Г. Падалки про те, що пізнання мистецьких явищ, їх інтерпретація і творення - основні проблеми розвитку мистецької освіти, підкреслює Г. Падалка, «оскільки зміст освіти реалізується не стільки у знаннєвій, скільки в діяльнісній формі» [7, С. 72].

Варіантом «композиторства» є мистецтво імпровізації, яка в епоху бароко і класицизму, спираючись на традиції ренесансного мистецтва, була хранителем пам'яті про одвічну цілісність творчості як феномена, про первісний синкретичний характер творчого процесу, в якому імпровізатор - це творець музики і виконавець в одній особі, а створення музики та її звукова реалізація становлять нероздільну єдність. Імпровізація, як «мистецтво мислити і виконувати музику одночасно», є процесом, що передбачає здатність до композиторського творення й інтерпретації, творчого мислення, уваги, самостійності, спонтанний вияв своїх почуттів, несподіваність, непередбачуваність, а отже, і її непідготовленість. Саме ці характеристики споріднюють імпровізацію із самоактуалізацією і, у такий спосіб, спонукають до творчої самоактуалізації і самовдосконалення автора-виконавця.

Основи композиторської техніки закладаються у всіх фахових дисциплінах, розвиваються і формуються у процесі цілеспрямованої навчально-творчої діяльності у її специфічних формах (композиція, імпровізація, творче музикування). Особливістю цих креативних якостей є те, що вони є точкою перетину різних видів художнього мислення, зокрема, історико-стильового, інтонаційного, інтерпретаціиного, наближають навчання до художньої практики. Широкі можливості у цьому плані надають музично-теоретичні дисципліни, зокрема «Історія музичного мистецтва», «Теорія музики та сольфеджіо», «Гармонія», «Аналіз музичних творів», «Поліфонія», «Акомпанемент та імпровізація», «Основи музичної композиції», «Основи композиторської майстерності» за умов тісного зв⁵язку з предметами музично-виконавського і практично-методичного циклів.

творчість креативність композиторсько-виконавський

Висновки

Теоретичний аналіз особливостей творчо-виконавської діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва, розкриття суті понять «творчість», «креативність», «виконавство» уможливило виокремити композиторсько-виконавську діяльність як важливий компонент творчо-виконавської підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва. Композиторсько-виконавська діяльність спрямовується на розвиток особистості, здатної реалізувати набутий художньо-інтерпретаційний досвід у власній діяльності, є результатом і вершиною творчо-виконавської підготовки майбутнього викладача музичного мистецтва.

Література

1. Ростовський О.Я. Теорія і методика музичної освіти: Навч.-метод. посібник. Тернопіль: Навчальна книга. Богдан, 2011. 640 с.

2. Кевішас І. Становлення музичної культури школяра. Кіровоград, 2008. 287 с.

3. Орлов В.Ф. Педагогічна майстерність викладача мистецьких дисциплін: навч.- метод. посіб. / В.Ф. Орлов, О.О. Фурса, О.В. Баніт. К.: Едельвейс, 2012. 272 с.

4. Комаровська О. Духовна сфера особистості в контексті художньої обдарованості/ Теорія і методика мистецької освіти. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 14. //Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції «Гуманістичні орієнтири мистецької освіти» 25-27 квітня 2013 року. Київ, 2013. Вип. 14 (19), Ч. 1. С. 6-10.

5. Шевцова О.Б. Художньо-діалогова взаємодія у формуванні музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Theoretical and practical aspects of modern scientific research: збірник наукових праць «Л'ОГОХ» з матеріалами І Міжнародної науково-практичної конференції (Т.2), м. Сеул, 30 квітня 2021 р. Вінниця-Сеул: Європейська наукова платформа, Case Co., Ltd., 2021. 230c. C.107-109.

6. Рудницька О.П. Педагогіка загальна та мистецька: навч. посіб. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2005. 360 с.

7. Падалка Г.М. Педагогіка мистецтва: теорія і методика мистецьких дисциплін: [навч. посіб.]. К.: Освіта України, 2008. 274 с.

References

1. Rostovs'kyy O.Ya. (2011). Teoriya i metodyka muzychnoyi osvity: Navch.-metod. posibnyk. Temopil': Navchal'na knyha. Bohdan, 640 [in Ukrainian].

2. Kevishas I. (2008). Stanovlennya muzychnoyi kul'tury shkolyara. Kirovohrad, 287 [in Ukrainian].

3. Orlov V.F. (2012). Pedahohichna maysternist' vykladacha mystets'kykh dystsyplin: navch.-metod. posib. / V.F. Orlov, O.O. Fursa, O.V. Banit. K.: Edel'veys, 272 [in Ukrainian].

4. Komarovs'ka O. (2013). Dukhovna sfera osobystosti v konteksti khudozhn'oyi obdarovanosti / Teoriya i metodyka mystets'koyi osvity. Naukovyy chasopys Natsional'noho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriya 14. //Materialy V Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi «Humanistychni oriyentyry mystets'koyi osvity» 25-27 kvitnya 2013 roku. Kyyiv, Vyp. 14 (19), CH. 1. S. 6-10 [in Ukrainian].

5. Shevtsova O.B. (2021). Khudozhn^fo-dialohova vzayemodiya u formuvanni muzychno-vykonavs'koyi kompetentnosti maybutn'oho vchytelya muzychnoho mystetstva. /Theoretical and practical aspects of modern scientific research: collection of scientific works "Л'ОГОХ" with materials of the 1st International Scientific and Practical Conference (Vol. 2), Seoul, April 30, 2021. Vinnytsia-Seoul: European Scientific Platform, Case Co., Ltd., 230 S. 107-109 [in Ukrainian].

6. Rudnyts'ka O.P. (2005). Pedahohika zahal'na ta mystets'ka: navch. posib. Ternopil': Navchal'na knyha - Bohdan, 360 [in Ukrainian].

7. Padalka H.M. (2008). Pedahohika mystetstva: teoriya i metodyka mystets'kykh dystsyplin: [navch. posib.]. K.: Osvita Ukrayiny, 274 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru