Обґрунтування змісту і структури організаційно-педагогічних умов професійного зростання наукових працівників освітніх та наукових установ Міністерства оборони України в структурі наукового знання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Обґрунтування змісту і структури організаційно-педагогічних умов професійного зростання наукових працівників освітніх та наукових установ Міністерства оборони України в структурі наукового знання

Рижиков Вадим Степанович, доктор педагогічних наук, професор, Військовий інститут; Горячева Кіра Сергіївна кандидат економічних наук, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

Організаційно-педагогічні умови підвищення кваліфікації наукових працівників освітніх та наукових установ Міністерства оборони України - це заходи освітнього процесу в системі післядипломної освіти, які забезпечують суб'єктну поведінку наукових працівників, і які виступають у ролі слухачів, створюють сприятливі умови для них як повноцінного активного суб'єкта освітнього процесу.

Сучасна система підвищення кваліфікації наукових працівників наукових установ, наукових підрозділів вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України поступово переорієнтовується з виконання функції зовнішнього чинника професійного вдосконалення наукових працівників з урахуванням сучасної військово-політичної реалії направлених на реалізацію актуальних запитів модернізації системи військової науки.

До організаційно-педагогічних умов підвищення професійного кваліфікаційного рівня наукових працівників наукових установ, наукових підрозділів вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України відносяться:

- забезпечення професійної мотивації наукових працівників наукових установ, наукових підрозділів вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України;

- диверсифікація змісту підготовки наукових кадрів наукових установ, наукових підрозділів вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України;

- мобільність наукових працівників наукових установ, наукових підрозділів вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України як інструмент підвищення якості і продуктивності наукових досліджень.

Науковий працівник наукових установ, наукових підрозділів вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України у процесі підвищення кваліфікації повинен оволодіти загальнотеоретичними основами специфічної військової наукової діяльності, які необхідні для ефективної професійної діяльності науковця у військовій сфері, науково-методичними та організаційно-педагогічними вміннями. В науковій статті доведено, що процес підвищення кваліфікації та перепідготовки наукових працівників наукових установ, наукових підрозділів наукових підрозділів вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України залежить від організаційно-педагогічних умов.

Ключові слова: організаційно-педагогічні умови, наукові працівники, наукові установи та підрозділи Міністерства оборони України.

Abstract

Justification of the content and structure of organizational and pedagogical conditions for the professional growth of scientific workers of educational and scientific institutions of the ministry of defense of Ukraine in the structure of scientific knowledge

Ryzhykov Vadym Stepanovych Professor, Doctor of Education, Horiacheva Kira Serhiyivna Assoc. Prof., PhD in Economics, Taras Shevchenko National University of Kyiv

Organizational and pedagogical conditions for improving the qualifications of scientific workers of educational and scientific institutions of the Ministry of Defense of Ukraine are measures of the educational process in the system of postgraduate education, which ensure the subjective behavior of scientific workers, and who act as listeners, create favorable conditions for them as a full- fledged active sub object of the educational process.

The modern system of improving the qualifications of scientific workers of scientific institutions, scientific divisions of higher military educational institutions of the Ministry of Defense of Ukraine is gradually being reoriented from the function of an external factor of professional improvement of scientific workers, taking into account the modern military and political reality directed to the implementation of urgent requests for the modernization of the military science system.

The organizational and pedagogical conditions for increasing the professional qualification level of scientific workers of scientific institutions, scientific divisions of higher military educational institutions of the Ministry of Defense of Ukraine include:

-ensuring professional motivation of scientific workers of scientific institutions, scientific divisions of higher military educational institutions of the Ministry of Defense of Ukraine;

- diversification of the content of the training of scientific personnel of scientific institutions, scientific divisions of higher military educational institutions of the Ministry of Defense of Ukraine;

- the mobility of scientific workers of scientific institutions, scientific divisions of higher military educational institutions of the Ministry of Defense of Ukraine as a tool for improving the quality and productivity of scientific research.

A researcher of scientific institutions, scientific divisions of higher military educational institutions of the Ministry of Defense of Ukraine in the process of upgrading his qualifications must master the general theoretical foundations of specific military scientific activity, which are necessary for the effective professional activity of a scientist in the military sphere, scientific-methodical and organizational- pedagogical skills. The scientific article proves that the process of qualification improvement and retraining of scientific workers of scientific institutions, scientific divisions of scientific divisions of higher military educational institutions of the Ministry of Defense of Ukraine depends on organizational and pedagogical conditions.

Keywords: organizational and pedagogical conditions, scientific workers, scientific institutions and units of the Ministry of Defense of Ukraine.

Постановка проблеми

У зв'язку з повномасштабним вторгненням РФ для Збройних Сил України виникає потреба у розвитку приладної науки, підвищення спроможності науковців у військовій сфері, цей процес можна забезпечити як один із варіантів підвищення кваліфікації наукових працівників наукових установ, наукових підрозділів вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України.

Забезпечення потреб сил оборони та безпеки України у сучасному та якісно новітньому озброєнні, військовій і спеціальній техніці на базі власної оборонної промисловості України вимагає підготовки висококваліфікованого командного офіцерського та сержантського складу за стандартами країн НАТО. Тому для забезпечення цього процесу виникає гостра потреба в прискореному розвитку військової теоретичної та прикладної науки із врахуванням світового передового військового досвіду, для практичного застосування як в освітньому процесі підготовки військовослужбовців так і реконструкції високотехнологічного виробництва, залучення інвестицій в оборонно промисловий комплекс України та оснащення ЗСУ сучасними зразками озброєння та технологій у прискореному часовому терміні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз психолого-педагогічних та філософських наукових джерел свідчить, що проблема сутнісного та змістового аналізу поняття «педагогічні умови» розглядається вченими в різних аспектах. Теоретичними основами дослідження стали праці провідних представників різних наукових напрямів, які торкаються різних проблем: проблем підготовки фахівців у військовій педагогіці (О. Діденко, А. Кучерявий, В. Маслов, М. Нещадим, В. Рижиков та ін.); теоретичних засад педагогічного процесу та умов, у яких він протікає (С. Сисоєва, Е. Хриков); педагогічних умов та аспектів підготовки військовослужбовців (С. Бурий, О. Маслій, О. Прохоров, В. Рижиков, В. Телелим та ін.).

Окремі питання підготовки науково-педагогічних кадрів у післядипломній педагогічній освіті знайшли своє відображення у дослідженнях і публікаціях В. Андрущенка, В. Кременя, В. Лугового, В. Олійника, С. Сисоєвої, В. Семиченко, Ж. Таланової, Є. Чернишової, Г. Штомпеля. Однак, аналіз існуючих досліджень показав, що проблема визначення організаційно-педагогічних умов формування змісту підготовки наукових кадрів у системі післядипломної освіти та підвищення кваліфікації ще не знайшла належного розв'язання та потребує додаткового вивчення.

Мета статті - визначити основні організаційно-педагогічні умови професійного зростання наукових працівників освітніх та наукових установ Міністерства оборони України і науково-практично обґрунтувати зміст, розробити структурно-практичне їх наповнення.

Виклад основного матеріалу

Науково-практичні дослідження проводились на базі Науково-дослідного центру Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках науко-дослідної теми «Методика». Проведений аналіз наукових праць в цій галузі і власні спостереження наукового колективу дали підстави для визначення організаційно-педагогічних умов підвищення професійного кваліфікаційного рівня наукових працівників наукових установ (далі НУ), наукових підрозділів вищий військових навчальних закладів (далі ВВНЗ) та/або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (далі ВНП(ЗВО)) Міністерства оборони України:

- забезпечення професійної мотивації наукових працівників НУ, наукових підрозділів ВВНЗ та/або ВНП(ЗВО) Міністерства оборони України;

- диверсифікація змісту підготовки наукових кадрів НУ, наукових підрозділів ВВНЗ та/або ВНП(ЗВО) Міністерства оборони України;

- мобільність наукових працівників НУ, наукових підрозділів ВВНЗ та/або ВНП(ЗВО) Міністерства оборони України як інструмент підвищення якості і продуктивності наукових досліджень.

Для реалізації першої організаційно-педагогічної умови «Забезпечення професійної мотивації наукових працівників НУ, наукових підрозділів ВВНЗ та/або ВНП(ЗВО) Міністерства оборони України», ми виходимо зі значення мотивації в систем підвищення кваліфікації науковців.

Мотивація - це механізм співвідношення особистістю зовнішніх і внутрішніх чинників поведінки, який визначає конкретні форми діяльності. Більш широким є поняття мотиваційної сфери, оскільки вона містить ефективну і вольову сфери особистості, переживання, задоволення потреб [6; 10].

Основними завданнями мотивації та стимулювання наукових працівників НУ, наукових підрозділів ВВНЗ та/або ВНП(ЗВО) Міністерства оборони України є:

• спонукати наукових працівників до творчого підходу в роботі, розвитку професійних навичок;

• сформувати у всіх наукових працівників розуміння важливості мотивації і стимулювання трудової інтелектуальної діяльності;

• розвиток навичок і компетенцій для використання у практичній трудовій діяльності;

• інформування персоналу і керівників щодо особливостей комунікації всередині наукової установи (підрозділу), створення структури цільового задоволення потреб наукових працівників;

• формування у керівників структурних підрозділів системного підходу до результативного управління науковими працівниками з використанням сучасних мотиваційних методів;

• підвищення рівня ефективності діяльності НУ, наукових підрозділів ВВНЗ та/або ВНП(ЗВО) Міністерства оборони України.

Творчий характер трудової діяльності наукових працівників визначає різноманітність особистісно значимих потреб для них. Відсутність об'єктивних методів оцінки ефективності діяльності наукового працівника практично унеможливлює отримання еквівалентної винагороди за продуктивну діяльність.

У наукового працівника переважають потреби вищого рівня, наприклад, потреба у повазі та визнанні, досягненнях, залученні до групової діяльності, самовираженні через творчу діяльність, самореалізації. Для того, щоб задовольнити дані потреби, науковому працівнику слід ставити перед собою особистісні чи професійні цілі та наполегливо йти до них [2].

Варто звернути увагу на те, що досягнення цілей науковими працівниками може відбуватися і в неробочий час за межами закладу наукової установи (підрозділу). Матеріальна мотивація має важливе значення у всій системі наукової діяльності, але її не можна розглядати як єдину і головну [5].

Можна виділити основні мотиви праці наукових працівників НУ, наукових підрозділів ВВНЗ та/або ВНП(ЗВО) Міністерства оборони України:

• самореалізація;

• престижність професії, імідж закладу, можливість професійного розвитку;

• постійне пізнання чогось нового, пошук нових істин, зацікавленість у визначеній професії, потреба займатися науково-дослідною діяльністю, творча складова роботи;

• соціальні мотиви;

• прагнення до передачі досвіду молоді, бажання займатися науковою роботою, бути корисним для соціуму;

• самоактуалізація, саморозвиток і самоствердження, змога постійно підвищувати кваліфікаційний рівень, отримання вчених ступенів і наукових звань як форма визнання, розвиток задатків і здібностей, бажання належати до професійної родинної династії;

• різні мотиви - оптимальний графік роботи, робота в науковій установі, сформований колектив всебічно розвинених особистостей тощо [8].

Існує три основних види стимулювання наукових працівників вільним часом:

- загальне - для всіх працівників;

- еталонне - для працівників, які досягли певних результатів;

- змагальне - для кращих працівників.

Друга організаційно-педагогічна умова. Диверсифікація змісту підготовки наукових кадрів НУ, наукових підрозділів ВВНЗ та/або ВНП(ЗВО) Міністерства оборони України. Важливою умовою формування змісту підвищення кваліфікації наукових кадрів у системі МОУ є диференціація форм підготовки наукових кадрів. Диференціацію форм підвищення кваліфікації наукових працівників НУ, наукових підрозділів ВВНЗ та/або ВНП(ЗВО) Міністерства оборони України розглядатимемо як множинність і варіативність індивідуальних і колективних підходів до реалізації змісту післядипломної освіти. Тому розрізнятимемо форми підвищення кваліфікації наукових працівників НУ, наукових підрозділів ВВНЗ та/або ВНП(ЗВО) Міністерства оборони України за: терміном проведення: довготермінові і короткотермінові; формами організації: очна, заочна, очно-дистанційна.

Довготерміновими формами підготовки та підвищення кваліфікації наукових кадрів МОУ є ад'юнктура і докторантура. Підготовка наукових кадрів в ад'юнктурі і докторантурі спрямована на оволодіння, оновлення та поглиблення спеціальних фахових, науково-методичних, педагогічних, соціально-гуманітарних, психологічних, правових, економічних, управлінських і дослідницьких компетенцій і компетентностей, у тому числі і вивчення кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду, що сприяє якісному виконанню ад'юнктами дисертаційних досліджень.

До короткотермінових форм підготовки наукових кадрів МОУ можемо віднести: курси, семінари, тренінги, круглі столи, практичні заняття тощо. Вони спрямовані на формування і вдосконалення компетенцій з розвитку загальних професійних особистісних здібностей (організаторських, творчих, лідерських, комунікативних тощо), підвищення ефективності професійної діяльності в галузі освіти і науки, а особливо дослідницьких компетентностей. Короткотермінові форми підготовки наукових кадрів МОУ спрямовані на задоволення цільових індивідуальних потреб наукових працівників НУ, наукових підрозділів ВВНЗ та/або ВНП(ЗВО) Міністерства оборони України.

Підготовка молодих науковців в ад'юнктурі і докторантурі системи наукової діяльності Міністерства оборони України (далі МОУ) здійснюється за денною і заочною формами згідно чинного законодавства. Однак останнім часом все більша кількість вищих навчальних закладів використовує очно-дистанційну форму підготовки наукових кадрів (форма організації навчального процесу та педагогічна технологія). В її основу покладено керовану самостійну роботу ад'юнктів і здобувачів з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та мережі Інтернет [9; 10].

Очно-дистанційна підготовка наукових кадрів в системі наукової діяльності МОУ має суттєві переваги перед очною формою навчання і стажуванням: оптимальне поєднання очного і дистанційного навчання, традиційних і сучасних засобів навчання, інноваційних технологій; можливість диференційованого використання змісту навчальних програм; забезпечення розвитку інформаційної культури; керована самостійна науково-дослідна робота за темою. Очно-дистанційна форми підготовки наукових кадрів передбачає використання різних форм навчальних занять: аудиторні (лекції, практичні, семінарські, конференції з обміну досвідом, тренінги, ділові ігри, «круглі столи», «тематичні дискусії») і позааудиторні (відеоконференції, чати, форуми, індивідуальні заняття, консультації, самостійну роботу).

Керована самостійна робота на дистанційному етапі підготовки наукових кадрів вимагає чіткої організації та координації дій наукового керівника, самоорганізації науковця, якісного науково-методичного забезпечення.

Запорукою успішної підготовки креативних науково-педагогічних кадрів є розвиток наукових шкіл, творчих наукових колективів, наукових співтовариств тощо. Наукова школа. - це неформальна спільнота дослідників різних поколінь високої наукової кваліфікації на чолі з науковим лідером, об'єднаних спільними підходами до розв'язання проблем, стилем роботи і мислення, ідеями і методами, яка одержала значні наукові результати, здобула авторитет та громадське визнання у певній галузі знань. Головними ознаками наукової школи є: значущість одержаних результатів; високий авторитет у певній галузі науки; оригінальність методики досліджень; спільні наукові погляди; наявність наукових лідерів; висока кваліфікація дослідників, згуртованих навколо провідного вченого [7].

Третя організаційно-педагогічна умова мобільність наукових працівників НУ, наукових підрозділів ВВНЗ та/або ВНП(ЗВО) Міністерства оборони України як інструмент підвищення якості і продуктивності наукових досліджень. Розвиток мобільності наукових кадрів є важливою умовою для підвищення якості, привабливості і конкурентоспроможності української науки в глобальному науково-дослідницькому просторі. Мобільність наукових працівників ми розглядаємо, як навчання, викладання, проведення наукових досліджень як у межах нашої країни, так і за кордоном.

Мобільність (від лат. mobilis - рухливість; здатність до швидкого пересування або дії; зміни стану чи положення) - розглядається як утворення, тісно пов'язане з «професійною діяльністю», що орієнтоване на отримання нових навичок і знань в навчальному процесі з метою покращення освітнього рівня. Виокремлюють такі форми мобільності:

- внутрішня (дослідження в межах держави);

- міжнародна (дослідження в інших державах).

13 травня 2022 року під час засідання Уряду схвалено постанову про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо врегулювання питань академічної мобільності. Ці зміни, зокрема, визначають процедуру реалізації права на академічну мобільність, порядок проходження, визнання та зарахування результатів академічної мобільності для українських учасників в межах міжнародної співпраці в галузі освіти, науки, інновацій. Імплементація зазначеної процедури в умовах воєнного стану дасть змогу гарантувати реалізацію процедури право на безпечні умови праці наукових та науково-педагогічних працівників, що підтримає інтелектуальний потенціал України, оскільки забезпечить збереження посади за основним місцем роботи до двох років [4].

Формами академічної мобільності для осіб, що здобувають науковий ступень доктора наук, наукових працівників НУ, наукових підрозділів ВВНЗ та/або ВНП(ЗВО) Міністерства оборони України є:

- участь у спільних проектах;

- викладання;

- наукове стажування;

- наукове дослідження;

- підвищення кваліфікації.

Зростання мобільності наукових кадрів сприяє написанню статей у співавторстві із ученими інших країн, збільшенню кількості статей, опублікованих у зарубіжних журналах. Завдяки цьому зростає вітчизняний і міжнародний рейтинг наукової установи, вищого навчального закладу у якому працює чи навчається науковець [1].

Основними цілями академічної мобільності НУ, наукових підрозділів ВВНЗ та/або ВНП(ЗВО) Міністерства оборони України є:

- підвищення якості своєї освіти;

- підвищення ефективності наукових досліджень;

- підвищення конкурентоспроможності наукових працівників;

- забезпечення індивідуального підходу щодо створення моделей наукових досліджень;

- підвищення кваліфікації наукових працівників;

- залучення провідних іноземних вчених на основі двосторонніх та багатосторонніх між науковими закладами та установами партнерами;

- встановлення внутрішніх та зовнішніх інтеграційних зв'язків;

Як зазначено у 12 пункті розділу Загальному розділі Положення «Про порядок реалізації права на академічну мобільність» Київського національного університету імені Тараса Шевченка формами академічної мобільності для осіб, що здобувають наукову ступінь доктора наук, науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників та інших Учасників, є:

• участь у спільних проектах;

• викладання;

• наукове дослідження;

• наукове стажування;

• підвищення кваліфікації [3].

професійний педагогічний освіта науковий

Висновки

Для наукових працівників вагоме місце серед мотивів діяльності посідає потреба в самоактуалізації. Найвищим ступенем самореалізації для науковця є його праця, втілена в інтелектуальному продукті. Тобто, керівникам важливо мотивувати наукових працівників на позиціонування себе у науковому світі. Використання саме спеціального робочого часу, інформуванні про проведення спеціалізованих тренінгів, конференцій, семінарів, закріпленні наукового або освітнього закладу прав на інтелектуальну власність тощо стало підґрунтям для визначення наступних організаційно-педагогічних умов підвищення професійного кваліфікаційного рівня наукових працівників наукових установ, наукових підрозділів вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України, а саме:

- забезпечення професійної мотивації наукових працівників наукових установ, наукових підрозділів вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України;

- диверсифікація змісту підготовки наукових кадрів наукових установ, наукових підрозділів вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України;

- мобільність наукових працівників наукових установ, наукових підрозділів вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України як інструмент підвищення якості і продуктивності наукових досліджень.

Можна зробити висновок, що лише комплексний підхід до мотивації наукових працівників НУ, наукових підрозділів ВВНЗ та/або ВНП(ЗВО) Міністерства оборони України може бути результативним в поєднанні матеріальних і нематеріальних стимулів. Для того, щоб нематеріальна мотивація персоналу дослідницького університету була ефективною, вона має задовольняти потреби вищого рівня. Для наукових працівників саме нематеріальна мотивація є максимально дієвою, тому що це творчі особистості які займаються творчою діяльністю.

Також наукові школи є надзвичайно ефективними формами творчої колективної співпраці вчених, їх кооперації в процесі наукового пошуку. Їх унікальність зумовлена тим, що це колектив дослідників є самоорганізованим, а співучасники такого колективу об'єднані спільними науковими інтересами і, переважно, однодумці.

Література

1. Аніщенко В. . Професійна мобільність. Енциклопедія освіти / Академія педагогічних наук України; головний редактор академік НАН і АПН України, Президент АПН України В.Г. Кремень. Київ: Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.

2. Інноваційні педагогічні технології та методики в освітньому процесі військових навчальних закладів провідних країн-членів НАТО і України/ Колективна моногр./ за заг. ред. проф. В.С. Рижикова; Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка. -- К.: НДЦ ВІКНУ, 2018. -- 320 с.

3. Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність КНУ - ім. Тараса-Шевченка

4. Порядок реалізації права на академічну мобільність Постанова КМ від 12 серпня 2015 р. № 579 КМ № 599 від 13.05.2022}

5. Рудик М.Я., Харченко Я.М. Методи нематеріальної мотивації науково-педагогічних працівників у дослідницькому університет, 2018. - С.261-266.

6. Рижиков В. С. Теорія і практика конструювання цільових моделей (професіограм) та процесу професійної підготовки майбутніх юристів: монографія. Херсон: ТОВ «Айлант», 2010. 280 с.

7. Саюк В.І. Організаційно-педагогічні умови формування змісту підготовки науково-педагогічних кадрів у системі післядипломної педагогічної освіти / В.І. Саюк // Вісник післядипломної освіти: зб. наук. пр. / Ун-т менедж. освіти НАПН України - Вип. 10 (23). - К. : АТОПОЛ, 2014. - С. 146-155.

8. Яковенко О. Засоби нематеріальної мотивації як складова ефективного управління науково-педагогічним персоналом // Науковий вісник Одеського національного економічного університету. 2016. № 6. С. 187-203.

9. Bakhov I., Ryzhykov V., Kolisnyk O. Leadership Abilities of a Military Manager, Professionalism of a Commander as the Guarantee of the Practice of Effective Activity of a Military Organization. International Journal of Engineering & Technology; Vol. 7. № 4.38 (2018): Special Issue 38. С. 45-49.

10. Horiacheva K., Ryzhykov V. The oreticales sence and practice of implementation of the system approach in formation of professional reliability of future officersin the armed forces of Ukraine. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки. № 2 (42), Київ, 2019. С. 57-60.

References

1. Anishhenko V.M. (2008). Profesijna mobilnist. Enciklopedija osviti [Professional mobility. Encyclopedia Education]. Knv: Jurinkom Іnter [in Ukrainian].

2. Rizhikov V.S. (2018). Innovacijni pedagogichni tehnologit ta metodiki v osvitnomu procesi vijskovih navchalnih zakladiv providnih kraHn-chleniv NATO i Ukratni [Innovative pedagogical technologies and methods in the educational process of military educational institutions of the leading NATO member countries and Ukraine]. K.: NDC VJKNU [in Ukrainian].

3. Polozhennj a proporjadokrealizaciї prava-na-akademichnu-mobil'nist'-KNU-im.-Tarasa-Shevchenka.pdf [in Ukrainian].

4. Postanova KM “Porjadok realizaciї prava na akademichnu mobil'nist'” [Resolution of the Cabinet of Ministers “The procedure for exercising the right to academic mobility”]. (2015, August H). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine. Kyiv. Parlam. vyd-vo [in Ukrainian].

5. Rudik M.Ja., Harchenko Ja.M. (2018). Melodi nematerialnoi motivacii naukovo-pedagogichnih pracivnikiv u doslidnickomu universitet [Methods of non-material motivation of scientific and pedagogical workers at a research uni^versity]. [in Ukrainian].

6. Rizhikov V.S. (2010). Teorija i praktika konstrujuvannja cilovih modelej (profesiogram) ta procesu profesijnot pidgotovki majbutnih juristiv [Theory and practice of constructing target models (professionograms) and the process of professional training of future lawyers]. Herson: TOV«Ajlant» [in Ukrainian].

7. Sajuk V.І. (2014). Organizacijno-pedagogichni umovi formuvannja zmistu pidgotovki naukovo-pedagogichnih kadriv u sistemi pisljadiplomnoї pedagogichnoї [Organizational and pedagogical conditions for the formation of the content of the training of scientific and pedagogical personnel in the system of post-graduate pedagogical education]. Visnikpisjad/plomnoi+osviti - Bulletin of post-graduate education, 10 (23), 146-155 [in Ukrainian].

8. Jakovenko O. (2016). Zasobi nematerialWi. motivach. jak skladova efektivnogo upravUnnja naukovo-pedagog^hnim personalom [Means of non-material motivation as a component of effective management of research and teaching personnel]. Naukovij visnik Odes'kogo nacional'nogo ekonomichnogo universitetu - Scientific Bulletin of the Odesa National Economic University, 6, 187-203 [in Ukrainian].

9. Bakhov I., Ryzhykov V., Kolisnyk O. (2018). Leadership Abilities of a Military Manager, Professionalism of a Commander as the Guarantee of the Practice of Effective Activity of a Military Organization. International Journal of Engineering & Technology, 7, 4.38 (2018): Special Issue 38, 45-49 [in Ukrainian].

10. Horiacheva K., Ryzhykov V. (2019). The oreticales sence and practice of implementation of the system approach in formation of professional reliability of future officersin the armed forces of Ukraine. Visnik Kitvs'kogo nacionaFnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka. Vijs'kovo-specialni nauki - Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University. Military special sciences, 2 (42), 57-60 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru