Використання цифрових інструментів Google Workspace for Education у дистанційному навчанні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання цифрових інструментів Google Workspace for Education у дистанційному навчанні

Колмакова Віра Олексіївна старший викладач кафедри інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, м. Умань,

Терещук Сергій Іванович доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри фізики та інтегративних технологій навчання природничих наук, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, м. Умань,

Шаров Сергій Володимирович кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри компютерних наук, Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного, м. ЗапоріжжяАнотація

У статті представлено результати дослідження проблем використання вчителями України цифрових інструментів, зокрема тих, які надаються Google Workspace for Education, та відповідних методів навчання в умовах дистанційної освіти. Показано, що вказаний інструментарій досить широко використовується у закладах загальної середньої освіти. Переважна більшість українських вчителів, які працюють в гімназіях та ліцеях, в умовах дистанційної освіти, спричинених карантинним режимом та воєнним станом, віддають перевагу цифровим інструментам Google Classroom та Google Meet (понад 96%). В ході дослідження було з'ясовано, що застосування Google Classroom дозволяє використовувати словесні (98.4%), наочні (93.3%) та практичні (89.5%) методи навчання. Методичні труднощі, які виникали при застосуванні словесних методів навчання, не перевищили 27.5%, але їх вдалося вирішити під час освітнього процесу. Значно більше перешкод виникало в учителів при використанні практичних методів навчання. Загалом 50% опитаних відзначили, що зіткнулись з проблемами, які не вдалося подолати. Для словесних методів нерозв'язані проблеми загалом відсутні. Проведене дослідження дозволяє оптимістично оцінити досвід українських вчителів у застосуванні цифрових інструментів Google. Проте, необхідно звернути увагу на розв ⁵язання методичних проблем, які виникають під час використання практичних методів навчання в умовах дистанційної освіти. Аналіз наукових публікацій, присвячених дистанційній освіті, показав, що українські дослідники недостатньо уваги приділяють методичним розробкам та впровадженню технологій навчання, що орієнтовані на інтенсифікацію дистанційного навчання, підвищення ефективності онлайн-уроків через впровадження нових методик навчання. Таким чином, екстенсивне збільшення цифрових та хмарних технологій слід замінити на оптимальний добір методів та технологій навчання для їх ефективного використання при організації та проведенні онлайн-уроків.

Ключові слова: дистанційна освіта, змішане навчання, діджиталізація освіти, Google Workspace for Education, Google Classroom.

Kolmakova Vira Oleksiivna Senior Lecturer of the Department of Computer Science, Information and Communication Technologies, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman

Tereshchuk Serhii Ivanovich Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Professor of the Department of Physics and Integrative Technologies of Teaching Natural Sciences, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman, освіта цифровий дистанційний

Sharov Sergii Volodymyrovych PhD of Pedagogical Sciences, Associate professor, Associate professor of the Department of Computer Science, Dmytro Motornyi Tavria State Agrotechnological University, Zaporizhzhia,

USING DIGITAL TOOLS GOOGLE WORKSPACE FOR EDUCATION IN DISTANCE EDUCATION

The article presents the results of a study of problems that arose during usage of digital tools, particularly those provided by Google Workspace for Education, by Ukrainian teachers, and the corresponding teaching methods in the conditions of distance education. It is shown that the specified toolkit is quite widely used in general secondary education institutions. The vast majority of Ukrainian teachers who work in gymnasiums and lyceums, in the conditions of distance education caused by the quarantine regime and martial law, prefer digital tools Google Classroom and Google Meet (more than 96%). In the course of the study, it was found that the use of Google Classroom allows usage of verbal (98.4%), visual (93.3%) and practical (89.5%) learning methods. Methodological difficulties that arose when using verbal teaching methods did not exceed 27.5%, but all of them were solved during the educational process. There were significantly more obstacles for teachers when using practical teaching methods. In general, 50% of respondents noted that they encountered problems that could not be overcome. For verbal methods there are generally no unresolved problems. The conducted research makes it possible to optimistically evaluate the experience of Google digital tools usage by Ukrainian teachers. However, it is necessary to pay attention to the solution of methodological problems that arise during the use of practical teaching methods in the conditions of distance education. Analysis of scientific publications devoted to distance education showed that Ukrainian researchers do not pay enough attention to methodical development and implementation of learning technologies aimed at intensification of distance learning and increasing the online lessons effectiveness through the introduction of new teaching methods. Thus, the extensive increase in digital and cloud technologies should be replaced by an optimal selection of learning methods and technologies for their effective use in organizing and conducting online lessons.

Keywords: distance education, blended learning, digitization of education, Google Workspace for Education, Google Classroom.

Постановка проблеми. Дистанційна освіта набула неабиякої затребуваності у всьому світі через пандемію COVID-19. Водночас, з 2022 року вітчизняна освітянська спільнота опинилась у значно суворіших умовах роботи, пов'язаних з воєнним станом в Україні. Заклади загальної середньої освіти виявились неготовими до повноцінної віддаленої роботи. Уся система освіти - від дошкільної та загальної середньої до вищої освіти - опинились перед викликами, які вимагали кардинально нових підходів до навчання з використанням цифрових інструментів. Зазначені тенденції актуалізують потребу у дослідженні технологічних та методичних шляхів поліпшення дистанційного навчання, а дана наукова проблема та її розв'язання є на часі для української системи освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливості організації дистанційного навчання представлено у значній кількості праць вітчизняних та зарубіжних науковців. Вагомий внесок у розвиток теоретичних та практичних питань використання цифрових інструментів в дистанційній освіті здійснено у працях В.Ю. Бикова, Н.В. Морзе, О.М. Спіріна, С.О. Сисоєвої, О.Ю. Бурова, М.П. Шишкіної, Т.А. Вакалюк та інших вчених. Науковцями визначено загальні підходи до сучасного етапу модернізації освіти через впровадження технологій дистанційної освіти, таких як змішане навчання, мобільного навчання, використання концепції "гнучкої освіти" тощо. Також у більшості праць звертається увага на розвиток інтерактивних технологій, таких як віртуальна реальність, Internet речей, хмаро-орієнтовані технології навчання та ін.

Якщо аналізувати дослідження зарубіжних науковців, то A. Nuryatin, A. Rokhmansyah, A. Hawa та ін. вивчали різні аспекти використання Google Classroom в онлайн-навчанні учнів в школах Індонезії під час пандемії COVID-19. Дослідники N.M. Husain, N.F.H. Musa, M.H.M. Adnan досліджували рівень прийняття та сприймання вчителями впровадження Classroom у школах Малайзії. M. Shak, N.A. Hasni, N. Abdul Malik та ін. рекомендують вчителям оптимізувати асинхронне та синхронне навчання за допомогою Google Classroom. M. Alotumi досліджував використання Google Classroom під час змішаного навчання. C.A. Dewi, M. Muhali, Y. Kurniasih та інші вчені використовували Google Classroom для розвитку інформаційної грамотності учнів. K. Haryono та A. Hamzah досліджували використання Google Clasroom під час створення завдань та підготовці тестів.

Заслуговує на увагу ґрунтовне дослідження стану використання цифрових засобів в умовах дистанційного навчання в закладах загальної середньої освіти, проведене відділом компаративістики інформаційно- освітніх інновацій Інституту цифровізації освіти шляхом онлайн-анкетування. Результати цих опитувань показали, що для проведення дистанційного та змішаного навчання у січні-лютому 2022 року вчителі найбільше використовували Viber та Zoom при одночасному зменшенні використання цифрових інструментів Google Workspace for Education [1]. Водночас, за даними МОН України станом на лютий 2023 року до програми "Цифрові інструменти Google для освіти" доєдналися 130 тис. педагогів [2]. Гіпотетично можемо стверджувати, що такий стан справ може бути пов'язаний, по-перше, з недостатньою методичною підтримкою вчителів, що використовують інструменти Workspace for Education; по-друге, з низькою популярністю цих інструментів серед українських вчителів, попри успішну роботу програми "Цифрові інструменти Google для освіти". Для перевірки цих припущень ми вирішили провести додаткове дослідження щодо використання вчителями цифрових інструментів Google Workspace for Education та відповідних методів навчання в умовах дистанційної освіти.

Мета статті полягає в аналізі використання вчителями цифрових інструментів, зокрема тих, які надаються Google Workspace for Education та формуванні на цій основі рекомендацій щодо подальших наукових розвідок.

Виклад основного матеріалу. Термін "дистанційне навчання" був введений в науковий обіг в кінці 60-х років минулого століття. Головними ознаками дистанційного навчання вважалися здійснення освітнього процесу за допомогою інформаційних технологій та віддаленість учасників освітнього процесу одне від одного [3]. Перші згадки даного терміну у статтях, індексованих в Scopus, зустрічаються з 1962 року. Загальна кількість документів, знайдених за ключовим словом "Distance Learning" за період 1962-2022 рр., станом на 15.02.23 р. склала 32150 праць (рис. 1).

Рис. 1. Результати пошуку в базі Scopus за ключовими словами "Distance Learning" за період 1962-2022 рр.

З рис. 1 видно, що кількість досліджень, присвячених питанням дистанційної освіти, почали зростати ще з кінця 90-х (сплески 2004, 2010 рр.) і не зупинялись до початку пандемії. Водночас, з 2022 року кількість документів з ключем пошуку в Scopus "Distance Learning" повертається до рівня 90-х років, що свідчить про тимчасове завершення даної теми у закордонних дослідженнях.

З розвитком освітніх технологій уявлення про дистанційне навчання трансформувалося у бік застосовування різноманітних засобів навчання. У зв'язку з цим, дистанційне навчання почали розглядати як спрямовану систему і процес, що охоплює велику кількість учасників з використанням сучасних для кожного історичного періоду технічних засобів - радіо, телебачення, комп'ютери, а згодом Internet, хмарні технології, мобільні пристрої та ін.

Дистанційне навчання забезпечує широкий доступ до освіти для людей з різним місцем проживання, а також надає можливість здобути неформальну освіту у вільний для себе час. У дослідженні С.О. Сисоєвої та К.П. Осадчої детально розкрито стан дистанційної освіти у закладах вищої освіти та окреслено перспективи його поліпшення: оновлення матеріально- технічної бази закладів вищої освіти; забезпечення доступу до мережі Internet; розробка програмного забезпечення для підтримки дистанційної освіти; створення платформ та інформаційних технологій дистанційного навчання [4]. Перспективними напрямами розвитку дистанційної освіти в Україні дослідниці вважають технології адаптивного навчання, мобільне навчання, Інтернет речей, системи управління навчанням наступного покоління, штучний інтелект та природні користувацькі інтерфейси [4], віртуальна, доповнена та гібридна реальності [5].

Поряд з дистанційним навчанням, в закладах освіти активно використовується змішане навчання за умови дотримання безпекової ситуації. Дана технологія навчання має достатньо високі можливості для оптимізації дистанційної освіти. Так, змішане навчання поєднує в собі позитивні властивості традиційного навчання, e-leammg, m-learnmg, уникає недоліків цих технологій і водночас є досить ефективним з точки організації освітнього процесу. Умовами ефективної реалізації змішаного та дистанційного навчання є технологічна готовність закладу освіти, цифрова компетентність усіх учасників освітнього процесу, відповідне організаційно-методичне [6] та програмне забезпечення [7].

Водночас, до проблемних питань, що потребують вирішення, дослідники відносять наступні: цифровий розрив між потребами учнів та вчителів; слабка цифрова компетентність вчителів; соціально-економічна нерівність учнів у доступі до цифрової освіти; протилежне сприйняття дистанційного навчання вчителями та учнями; відсутність у вчителів досвіду дистанційного викладання [8]; неможливість забезпечення належної підготовки майбутніх фахівців [9]. Крім того, дослідження щодо ефективності дистанційної освіти підтвердили вищі результати навчання у старших класах і значно нижчий рівень навчальних досягнень у молодших класах [10].

Для успішної організації навчальної діяльності та спілкування між студентами та викладачем в умовах дистанційного та змішаного навчання використовуються віртуальні соціальні мережі, Google Classroom, Internet- блоги, вебінари тощо. Успішність цих інструментів пов'язана з тим, що сучасна молодь проводить багато часу у віртуальному просторі соціальних мереж, спілкується, виконує навчальні завдання тощо [11]. Для більш грунтовного аналізу означених тенденцій під час пошуку статей, індексованих в Scopus, ми використали додаткові ключові слова, зокрема "Distance Learning", "Digital tools", "Google Classroom" і "Digital tools Classroom". Результати представлені на рис 2.

Рис 2. Результати пошуку в базі даних Scopus за період 2019-2023 рр.

Як видно з рис. 2., кількість документів за ключовими словами "Distance Learning" швидко зростала за період 2019-2021 рр., а з 2022 року зростання зупинилось. Натомість кількість публікацій за ключовими словами "Digital tools" демонструє відносну незмінність упродовж 2019-2022 рр. Ключові слова "Google Classroom" та "Digital tools Classroom" демонструють сплеск на період пандемії та спад у 2022 році, проте кількісні показники значно нижчі. Показовим є 2021 рік, коли для усіх чотирьох груп ключових слів результати пошуку були максимальними за розглядуваний період. Якщо для "Distance Learning" та "Digital tools" це відповідно 4247 та 1603 документів, то для ключових слів "Google Classroom" та "Digital tools Classroom" відповідно 55 і 17. Такі дані свідчать про актуальність дистанційного навчання як об'єкту педагогічних досліджень та зростання уваги до цифрових інструментів Google Classroom.

Google Classroom являє собою безкоштовну LMS, яка дозволяє вчителям зосередитися на організації навчальної діяльності учнів шляхом представлення детальних інструкцій та необхідних електронних ресурсів [12]. Серед найбільш вагомих переваг цієї платформи можна назвати стабільність, зручність, простоту та швидкість [13]. Педагогічні працівники всього світу демонструють високий рівень схвалення та готовності використовувати Google Classroom у своїй педагогічній діяльності [14]. Зокрема, онлайн платформа Classroom використовується як навчальний засіб під час вивчення індонезійської мови. Дослідники зазначають, що його впровадження ефективно покращує розуміння учнями навчального матеріалу та підвищує їх навчальну активність [15]. Використання Google Clasroom дозволяє учням

отримати нові знання та мовні навички завдяки простоті у використанні, гнучкості та доступності [16], розвинути інформаційну грамотність учнів. Згідно дослідженням C.A. Dewi, учні більш охоче навчаються за допомогою Google Classroom, ніж за допомогою офлайнових чи звичайних навчальних платформ [17].

Дослідники Ю. Богачков, А. Букач та П. Ухань звертають увагу на потенційну можливість удосконалення Google Classroom для організації варіативного дистанційного навчання. Для реалізації цієї ідеї було розроблено додаток Classroom X у системі G Suite for Education (тепер Workspace for Education) з метою розширення функціональності Google Classroom. Потреба у такому додатку виникла через успішну реалізацію авторського (А. Букач) дистанційного курсу "Додатки Google в освітній діяльності". Загалом, досвід впровадження цього курсу свідчить про зростання популярності Google Workspace for Education серед педагогічної громадськості України [18].

Для визначення стану використання вчителями цифрових інструментів, які надаються Google Workspace for Education, нами було проведено серію опитувань серед вчителів Київської, Черкаської, Житомирської, Хмельницької, Волинської та Миколаївської областей протягом 2022 року. Вибірка склала 429 респондентів, які викладають близько 18 навчальних предметів (рис. 3).

Рис 3. Розподіл навчальних предметів, які викладалися респондентами

Анкета містила запитання щодо використовуваних учителями цифрових інструментів та методів навчання в умовах дистанційної освіти. Представлення та поширення анкети здійснювалося за допомогою Google Forms. Результати анкетування наведені на рис. 4 та рис. 5.

Рис. 4. Які додатки або сервіси ви використовуєте для дистанційного навчання?

Понад 96% опитаних вчителів використовують під час онлайн-уроків цифрові інструменти Workspace for Education: Classroom, Meet, Drive, Docs, Gmail, Forms та інші. Серед месенджерів респонденти найчастіше згадали Viber та Telegram (83% та 24.5% відповідно). Досить активно використовується Zoom (41.3%) для відеозв'язку. Половина опитаних педагогів використовують для зв'язку з учнями електронну пошту (50.3%). Менш вживаними виявились наступні цифрові інструменти: Google Chat (5.6%), Microsoft 365 (4%), Microsoft Teams (0.7%), WhatsApp (4%), Moodle (1.9%).

Як свідчить шкільна практика, важливим чинником успішного використання цифрових інструментів на онлайн-уроках є поєднання різних технологій та цифрових додатків. З точки зору методики навчання, важливо не лише використовувати певний додаток (хмарну технологію, ресурс тощо), а вміло поєднувати його з іншими технологіями навчання й застосунками та комбінувати таким чином, щоб методично урізноманітнити заняття і отримати максимально високий ефект від застосування цифрових технологій. Виявилося, що вчителі найчастіше комбінують лише два додатки з іншими: Google Meet (52.4%) та Google Classroom (42.3%). З одного боку, це свідчить про ефективність цих додатків, а з іншого - недостатню дослідженість цього питання. Отже, у методиці навчання шкільних предметів існує резерв щодо підвищення ефективності онлайн-занять шляхом методично грамотного залучення різних цифрових інструментів для успішного досягнення дидактичних цілей уроків.

Аналіз наукових досліджень, присвячених проблемам дистанційної освіти, виявив недостатню увагу науковців до методики використання цифрових інструментів. Відтак складається загальна картина екстенсивної модернізації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання. Це дещо погіршує результати навчання, особливо в умовах воєнного стану, коли українські школи не мають перспектив швидкого насичення інформаційними засобами навчання (ноутбуками, планшетними комп'ютерами, графічними планшетами тощо). Особливо це актуально у школах сільської місцевості, де діджиталізація освіти відбувається ще вкрай повільно, а з початком повномасштабних воєнних дій ще більше уповільнилась. Так, серед опитаних вчителів сільської місцевості, 75% респондентів відзначають проблеми з якістю та наявністю мережі Інтернет, відповідаючи на запитання "Які перешкоди або труднощі, на Вашу думку, погіршують якість дистанційної освіти?". Майже 39% опитаних вказують на "проблеми з технічним забезпеченням", а 45% опитаних визнають власну низьку методичну підготовку та "неналежну медіаграмотність". Отже, дослідження методичних аспектів використання цифрових застосунків та ресурсів важливі у зв'язку з необхідністю заміни екстенсивної модернізації на інтенсивний розвиток дистанційної освіти. Для того, аби з'ясувати, які саме методи навчання застосовують вчителя під час дистанційної освіти, та на які труднощі при цьому вони натрапляли, до опитування був включений відповідний блок запитань. Результати цих опитувань представлені на діаграмах 5 - 7.

Рис. 5. Які методи навчання, з наведених нижче, Ви використовували під час проведення онлайн-занять?

Рис. 6. Які словесні методи навчання Ви використовували під час проведення онлайн-занять?

Рис 7. З якими методами навчання виникали труднощі?

Серед опитаних вчителів, які використовували Google Classroom, переважна більшість (98.4%) віддали перевагу словесним методам навчання, порівняно з наочними та практичними (рис. 5). Метод пояснення та розповіді завжди використовують 74.4% та 24.7% опитаних відповідно (рис. 6). Загалом, словесні методи навчання переважають над наочними та практичними, хоч останні теж використовуються досить активно. Такий результат корелює із відповідями про труднощі, які виникали під час реалізації методів навчання (рис. 7). Зі словесними методами практично не виникало нездоланних проблем. В середньому 23.6% респондентів відзначили, що проблеми із застосуванням словесних методів вдалося розв'язати під час підготовки до занять, а у 76.4% опитаних взагалі не виникало перешкод. Отже, словесні методи навчання досить успішно використовуються під час онлайн-занять за допомогою Google Classroom. Проте труднощі різного рівня складності виникали під час використання наочних та практичних методів навчання, зокрема при: реалізації демонстрацій схем, малюнків і дослідів (57.1%); проведенні фронтальних лабораторних робіт, практичних занять (70.1%); організації вправ та розв'язуванні задач (50.6%). Цікаво, що 42.6% вказали про самостійне усунення проблем, а 16.7% не змогли впоратись із застосуванням наочних та практичних методів навчання. У 40.7% опитаних не виникало проблем з використанням наочних та практичних методів навчання (рис. 7).

Такі результати свідчать про значний потенціал інструментів Google Workspace for Education і водночас про необхідність надання методичної підтримки вчителям, особливо тим, хто викладає предмети природничо- математичного циклу.

Висновки

Отже, технології дистанційної освіти широко впроваджуються у закладах загальної середньої освіти та у вищій школі.

Переважна більшість наукових розвідок стосовно дистанційної освіти стосуються використання нових цифрових інструментів, технологій дистанційної освіти, сучасного стану навчання в карантинних умовах тощо.

Проведене нами дослідження показало високий рівень впровадження Google Classroom у школах України. Інструменти, які надає Google Workspace for Education, дозволяють використовувати традиційні методи навчання, що зазвичай використовують під час очних занять. Опитування показали, що не усі методи можна успішно застосовувати. В окремих випадках виникають певні труднощі. Для їх подолання вчителі потребують методичної підтримки та ознайомлення з новими підходами, що враховують особливості дистанційної освіти.

Ми вважаємо, що модернізація дистанційної освіти має відбуватися як процес інтенсифікації, який мусить замінити екстенсивний розвиток дистанційної освіти. З цією метою видається перспективним удосконалення та розробка нових методик використання сучасних цифрових інструментів, врахування найкращих технологій навчання, що вже добре себе зарекомендували в умовах очного навчання.

Література

1. Биков В.Ю. та ін. Сучасний стан використання цифрових засобів для організації дистанційного навчання в закладах загальної середньої освіти: результати опитування 2022. Інформаційні технології і засобе навмання. 2022. № 4(90). С. 1-18.

2. 130 тисяч педагогів доєдналися до освітньої програми Google / Освіта.иа. URL: https://osvita.ua/school/88360/ (дата звернення: 23.04.23 р.)

3. Моклюк М.О. Методика використання елементів дистанційних технологій у процесі навчання фізики в загальноосвітніх навчальних закладах: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. Київ, 2009. 201 с.

4. Сисоєва С. О., Осадча К.П. Стан, технології та перспективи дистанційного навчання у вищій освіті України. Інформаційні те:хнологіїі засобе навмання. 2019. № 2(70). С.271-284.

5. Колмакова В.О. Імерсивні технології як сучасна освітня стратегія підготовки майбутніх фахівців. Українські студії в європейському контексті. 2022. № 5. С. 177-182.

6. Середа І. В. Реалізація змішаного навчання у підготовці педагогів спеціальної освіти в умовах карантину. Інформаційні технології і засоби навчання. 2022. № 2(88). С.239-254.

7. Sharov S., Gladkykh H., Sharova T. Blended learning: modern educational trend in Ukraine. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2021. № 1(105). С. 295-305.

8. Mospan N. V., Sysoieva S. O. Trends in digital adaptation of schools during the covid-19 pandemic. Information Technologies and Learning Tools. 2022. № 5(91). Pp. 21-35.

9. Гулай О., Кабак В. Цифрові інструменти Google як засіб удосконалення освітнього процесу в закладах вищої освіти. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. 2022. № 2(1). С. 14-23.

10. Polikhun N. I., Vilchynska O. M., Slipukhina І. A., Postova K. H. Effectiveness of distance learning during covid-19 pandemic from educational process participants⁵ viewpoint. Information Technologies and Learning Tools. 2021. № 6(86). Pp. 357-372.

11. Sharov S., Rassokha I. Specific features of using Web 2.0 technology in the educational process. Вісник Черкаського національного ун^ве^с^ите^у імені Богдана Хмельницького. Сері^: Педагогічні науки. 2022. № 3. С. 26-33

12. Alotumi M. Factors influencing graduate students⁵ behavioral intention to use Google Classroom: Case study-mixed methods research. Education andI~nfo^~mat^o^ Technologies. 2022. № 27(7). Pp. 10035-10063.

13. Haryono K., Hamzah A. Blended learning: Adoption pattern of online classrooms in higher education. International Journal of Evaluation and Research i^ Education. 2023. № 12(1). Pp. 302-310.

14. Husain N.M., Musa N.F.H., Adnan M.H.M. Teachers⁵ Acceptance and Readiness in Using Google Classroom in Secondary Schools in Malaysia. Lecture Notes i^ Networks and Systems. 2023. № 488. Pp. 967-978.

15. Nuryatin A. et al. Google Classroom as an Online Learning Media for Indonesian Language Learning During COVID-19 Pandemic. Journal of Language Teaching and Research. 2023. № 14(1). Pp. 255-262.

16. Shak M.S.Y., Hasni N.A., Abdul Malik N., Mohd Tahir M.H. The use of Google Classroom among Students during the COVID-19 Pandemic: A Review. International Journal of Emerging Technology and Advanced Engineering. 2022. № 12(8). Pp. 36-44.

17. Dewi C.A. et al. The impact of Google Classroom to increase students⁵ information literacy. International Journal of Evaluation and Research i^ Education. 2022. № 11(2). Pp. 1005-1014.

18. Богачков Ю.М., Букач А.В., Ухань П.С. Комплексне застосування Google Classroom для створення варіативних дистанційних курсів. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020. № 2(76). С. 290-303.

19. References:

20. Bykov V. Yu. et al. (2022). Suchasnyi stan vykorystannia tsyfrovykh zasobiv dlia orhanizatsii dystantsiinoho navchannia v zakladakh zahalnoi serednoi osvity: rezultaty opytuvannia 2022 [The current state of the use of digital tools for the organization of distance learning in institutions of general secondary education: survey results 2022]. In/ormatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information Technologies and Learning Tools, 4(90), 1-18 [in Ukrainian].

21. 130 tysiach pedahohiv doiednalysia do osvitnoi prohramy Google [130 thousand teachers have joined the educational program of Google]. Retrieved from https://osvita.ua/school/88360/ [in Ukrainian].

22. Mokliuk M. O. (2009). Metodyka vykorystannia elementiv dystantsiinykh tekhnolohii u protsesi navchannia fizyky v zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladakh [The method of using elements of remote technologies in the process of teaching physics in general educational institutions]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv: Nats. ped. un-t im. M.P. Drahomanova [in Ukrainian].

23. Sysoieva S. O., Osadcha K. P. (2019). Stan, tekhnolohii ta perspektyvy dystantsiinoho navchannia u vyshchii osviti Ukrainy [Status, technologies and prospects of distance learning in higher education of Ukraine], Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information Technologies and Learning Tools, 2(70), 271-284 [in Ukrainian].

24. Kolmakova V. O. (2022). Imersyvni tekhnolohii yak suchasna osvitnia stratehiia pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv [Immersive technologies as a modern educational strategy for training future specialists]. Ukrainski studii vyevropeiskomu konteksti - Ukrainian studies in the European context, 5, 177-182 [in Ukrainian].

25. Sereda I. V. (2022). Realizatsiia zmishanoho navchannia u pidhotovtsi pedahohiv spetsialnoi osvity v umovakh karantynu [Implementation of blended learning in the training of special education teachers in quarantine conditions]. In/ormatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information Technologies and Learning Tools, 2(88), 239-254 [in Ukrainian].

26. Sharov S., Gladkykh H., Sharova T. (2021). Blended learning: modern educational trend in Ukraine. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, inno^vatsiini tekhnolohi^ - Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, 1(105Ўў. 295-305.

27. Mospan N. V., Sysoieva S. O. (2022). Trends in digital adaptation of schools during the covid-19 pandemic. Information Technologies and Learning Tools, 5(91), 21-35.

28. O. Hulai O., Kabak V. (2022). Tsyfrovi instrumenty Google yak zasib udoskonalennia osvitnoho protsesu v zakladakh vyshchoi osvity [Google digital tools as a means of improving the educational process at higher education institutions]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka - Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University named afte^ Volodymyr H^at^k, 2(1), 14-23 [in Ukrainian].

29. Polikhun N. I., Vilchynska O. M., Slipukhina І. A., Postova K. H. (2021). Effectiveness of distance learning during covid-19 pandemic from educational process participants⁵ viewpoint. Information Technologies and Learning Tools, 6(86), 357-372.

30. Sharov S., Rassokha I. (2022). Specific features of using Web 2.0 technology in the educatonaX process. Visnyk Cherkaskoho natsionalnoho universytetu imeni Bohdana Khmelnytskoho. Seriia: Pedahohichni nauky - Bulletin of the Cherkasy National University named after Bohdan Khmelnytskyi. Series: Pedagogical sciences, 3, 26-33 [in Ukrainian].

31. Alotumi M. (2022). Factors influencing graduate students⁵ behavioral intention to use Google Classroom: Case study-mixed methods research. Education and Information Technologies, 27(7), 10035-10063.

32. Haryono K., Hamzah A. (2023). Blended learning: Adoption pattern of online classrooms in higher education. International Journal of Evaluation and Research in Education, 12(1), 302-310.

33. Husain N.M., Musa N.F.H., Adnan M.H.M. (2023). Teachers⁵ Acceptance and Readiness in Using Google Classroom in Secondary Schools in Malaysia. Lecture Notes in Networks and Systems, 488, 967-978.

34. Nuryatin A. et al. (2023). Google Classroom as an Online Learning Media for Indonesian Language Learning During COVID-19 Pandemic. Journal fLanguage Teaching and Research, 14(1), 255-262.

35. Shak M.S.Y., Hasni N.A., Abdul Malik N., Mohd Tahir M.H. (2022). The use of Google Classroom among Students during the COVID-19 Pandemic: A Review. International Journal of Emerging Technology and Advanced Engineering, 12(8), 36-44.

36. Dewi C.A. et al. (2022). The impact of Google Classroom to increase students' information literacy. International Journal of Evaluation an^ Research in Education, 11(2), 1005-1014.

37. Bohachkov Yu. M., Bukach A. V., Ukhan P. S. (2020). Kompleksne zastosuvannia Google Classroom dlia stvorennia variatyvnykh dystantsiinykh kursiv [Complex use of Google Classroom for creating variable distance courses]. In/ormatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information Technologies and Learning Tools, 2(76), 290-303 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru