Англомовна крос-культурна комунікація здобувачів вищої філологічної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут міжнародних відносин ім. Б. Д. Гаврилишина

Західноукраїнський національний університет

Військова академія

Інститут гуманітарної підготовки та державного управління

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

АНГЛОМОВНА КРОС-КУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ФІЛОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Морозовська Людмила Франківна кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов та інформаційно-комунікаційних технологій

Стрелок Надія Володимирівна старший викладач, загальноакадемічна кафедра іноземних мов Стахмич Юлія Станіславівна кандидат філологічних наук, доцент кафедри філології та перекладу

м. Тернопіль, м. Одеса, м. Івано-Франківськ

Анотація

Виклики XXI століття, глобалізація з акцентом на полі етнічний, багатомовний і полікультурний компоненти, ставлять перед філологічною наукою низку теоретичних і практичних проблем, зорієнтованих на реалізацію проблем мирного співіснування, спілкування, поваги та пізнання різних культур. Міжкультурний діалог у сфері освіти відбувається в рамках різних дисциплін. У вивченні крос-культурної комунікації та формуванні крос-культурної компетентності традиційно присутній принцип «культура через мову». У філології утвердилася думка, що крос-культурна компетентність досягається, перш за все, через вивчення мови. Однак зараз очевидно знати, що говорить людина, і розуміти її - це різні речі. Відсутність мовного бар'єру є недостатньою передумовою для подолання культурного бар'єру. Більшість науковців вважають, що успішне навчання крос-культурної комунікативної компетентності можливе в процесі викладання і навчання грамотності через художній текст. Саме у вивченні літератури як самоцілі, а не як засобу вивчення мови, об⁵єкт (суб'єкт) навчання має можливість розширити свій соціокультурний простір і культурно самовизначитися - сприйняти себе як культурно-історичного суб⁵єкта в спектрі різних культур.

Роль художнього тексту є особливою, адже національно-культурні константи та домінанти актуалізуються в національному художньому тексті. Художній текст є засобом передачі і збереження художньої інформації, пізнання дійсності, але водночас і засобом національного універсуму та духовного образу представників іншої культури. Автор художнього тексту як носій національної ідентичності не лише свідомо чи несвідомо відображає національний універсум, але водночас відкриває і творить його. В рамках даної роботи, це свідчить про те, що формування англомовної крос-культурної компетентності для з добувачів вищої філологічної освіти можливе в процесі вивчення англійської мови на основі художніх текстів англійської літератури.

Ключові слова: крос-культурна компетентність, культурний код, художній текст, англійська мова, англійська література.

Annotation

Morozovska Liudmyla Frankivna PhD in Philology, Associate Professor, the Department of Foreign Languages, Information and Communication Technologies, B. Havrylyshyn Education and Research Institute of International Relation, West Ukrainian National University, Temopil

Strelok Nadiia Volodymyrivna Senior teacher, General Academic Department of Foreign Languages, Military Academy, Odesa,

Stakhmych Yuliia Stanislavivna PhD in Philology, Associate Professor, Department of Philology, Interpreting and Translation Studies, Institute of Humanities and Public Administration, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas

ENGLISH-LANGUAGE CROSS-CULTURAL COMMUNICATION OF STUDENTS OF HIGHER PHILOLOGICAL EDUCATION

The challenges of the twenty-first century, globalisation with its emphasis on multiethnic, multilingual and multicultural components, pose a number of theoretical and practical problems for philological science, focused on the implementation of the problems of peaceful coexistence, communication, respect and knowledge of different cultures. Intercultural dialogue in education takes place within different disciplines. In the study of cross-cultural communication and the development of cross-cultural competence, the principle of "culture through language" is traditionally present. In philology, the idea that cross-cultural competence is achieved primarily through language learning has been established. However, it is now clear that knowing what a person is saying and understanding them are different things. The absence of a language barrier is not enough to overcome the cultural barrier. Most scholars believe that successful teaching of crosscultural communicative competence is possible in the process of teaching and learning literacy through a literary text. It is in the study of literature as an end in itself, rather than as a means of learning a language, that the object (subject) of learning has the opportunity to expand his or her socio-cultural space and culturally self-determine -- to perceive oneself as a cultural and historical subject in the spectrum of different cultures.

The role of the literary text is special, because national cultural constants and dominants are actualised in the national literary text. The literary text is a means of transmitting and preserving artistic information, cognition of reality, but at the same time it is a means of the national universe and the spiritual image of representatives of another culture. The author of a literary text, as a bearer of national identity, not only consciously or unconsciously reflects the national universe, but also discovers and creates it. In the context of this study, this suggests that the formation of English cross-cultural competence for students of higher philology education is possible in the process of learning English on the basis of fiction texts of English literature.

Keywords: cross-cultural competence, cultural code, literary text, English language, English literature.

Постановка проблеми

В аспекті формування англомовної крос-культурної компетентності серед з добувачів вищої філологічної освіти ефективним є введення компоненту англійської літератури. Це є ефективним засобом занурення здобувачів в англомовну культуру, засвоєння цінностей, розуміння їхнього типу культури і світогляду.

Проте, у цьому контексті необхідно подолати ставлення до тексту як до об'єкта аналізу та сформувати цілісну картину світобудови іншої культури через аналіз та переклад художнього тексту.

Для здійснення крос-культурного дослідження в рамках вивчення англійської мови було проаналізовано фундаментальні праці в галузі теорії літератури, культурології, педагогіки, крос-культурної освіти, теорії перекладу, теорія культури і взаємодії культур.

Аналіз останніх досліджені» і публікацій

Донедавна формування крос-культурної компетентності здійснювалося в межах виключно мовних практик (граматика, лексика, говоріння, аудіювання), а художньому тексту відводилася другорядна роль. Водночас літературний твір є сприятливим матеріалом для формування кроскультурної компетенції, оскільки художній текст національного літературного твору є осередком культурної пам'яті. На сьогодні актуальним рішенням є введення різних підходів до розкриття національної культури в контексті мови, що вивчається. Серед них: культурологічний, етнофілологічний та ін. Водночас у сучасних дослідженнях відсутня диференціація методичних систем викладання/вивчення англійської мови, у процесі вивчення художнього тексту. І в цьому контексті слід зазначити, що без занурення у літературу мови, що вивчається не актуалізується національний компонент крос-культурного діалогу, не визначається специфіка формування крос-культурної компетентності [12].

Таким чином, аналіз процесу формування англомовної кроскультурної компетентності дозволив сформулювати проблему дослідження, яка аргументується необхідністю введення практики аналізу та перекладу англомовної літератури для з добувачів вищої філологічної освіти.

Теоретичні засади формування англомовної крос-культурної компетентності рясніють полемікою. Дотична література зазвичай стосується основних культурологічних концепцій в системі вітчизняної культурології [6, с. 310]. Науковці визначають наукове поняття діалогу культур та особливості крос-культурного діалогу в контексті вивчення іноземної мови з опертям на художні тексти мови, що вивчається [4, с. 176]. Багато праць присвячено еволюції термінів «міжкультурний діалог» та «крос-культурна компетентність» у діахронічному та синхронічному аспектах [2, с. 23].

У роботі, термін «культура» постулюємо як багатоаспектний. Культура безпосередньо пов'язана з такими поняттями, як нація, національний характер і менталітет. Існують різні визначення сутності цих термінів, їх природи та сприйняття [1]. На нашу думку, національна культура - це комплексне явище, яке включає в себе як матеріальні та соціальні явища, так і індивідуальні форми етнічної поведінки та діяльності.

Мета статті - дослідження змісту англомовної крос-культурної компетентності, орієнтованої на філологічну освіту засобами англійської літератури. Метою дослідження також є теоретичне обґрунтування та розробка методики формування англомовної крос-культурної компетентності здобувачів вищої філологічної освіти у процесі вивчення англійської мови та аналіз теоретичних засад формування англомовної крос-культурної компетентності у контексті вивчення англійської мови. Таким чином, завданням дослідження є:

1) описати методичне забезпечення та організаційно-дидактичні засоби для формування англомовної крос-культурної компетентності у процесі вивчення англійської мови шляхом включення художніх текстів англійської літератури;

2) виявити особливості рецепції тексту у контексті англомовного крос-культурного діалогу;

3) встановити змістові компоненти англомовної крос-культурної компетентності.

крос культурний англомовний компетентність

Виклад основного матеріалу

Культура постає як багатофункціональна система. Предметом дослідження є комунікативний аспект англійської культури, безпосередньо пов'язаний з проблемою крос-культурного діалогу. Аналіз літератури дозволив зробити висновок, що всі дослідники одностайні в думці про діалогічну сутність художнього твору, адже кожен витвір мистецтва (художній твір) - це діалог з кожним слухачем, кожним читачем, кожним споглядачем [3, с. 35].

Концепція діалогу між культурами знаходить своє відображення і в освітньому контексті. Мовиться про освіту з опертям на мультикультурний, полікультурний, плюрикультурний, етнокультурний та крос-культурний компоненти, частиною якої є філологічна освіта. Науково-мистецька концепція крос-культурного діалогу представлена у комплексному підході до вивчення англійської мови базуючись на аналізі і перекладі художніх текстів англійської літератури з позицій: кроскультурного, прагматичного, аксіологічного, когнітивного, естетичного.

В аспекті крос-культурної філологічної освіти особлива роль відводиться термінам комунікація, міжкультурне спілкування, мовна компетенція, крос-культурна компетенція [10].

В основі англомовної крос-культурної комунікації лежить ідея взаємодії основних елементів англійської культури: цінностей, норм, принципів, мовних кодів, концептів. Видається, англомовна крос-культурна комунікація - це вміння взаємодіяти з носіями англійської культури у світлі цінностей, норм, образів, уміння обирати засоби комунікації, здатність доречно використовувати засоби вербальної та невербальної комунікації на мікрота макрорівні та взаєморозуміння учасників комунікативного акту, осіб, що належать до культури мови, що вивчається.

В ідеалі, англомовна крос-культурна комунікація для здобувачів вищої філологічної освіти повинна реалізуватися у крос-культурних комунікативних ситуаціях [8, с. 95]. Суб'єктами цих актів є комунікатори - представники англійської національно-культурної традиції і цінностей і, звичайно, носії культури А і культури Б, які обмінюються інформацією. Інформація, що лежить в основі комунікації існує не ізольовано, а в макрота мікроконтекстах. Для часткового або повного розуміння повідомлення, обидва носії повинні знати мовний код. Водночас, культурний код - розуміння/сприйняття національно-культурних цінностей і норм, їх прояву в особливостях та специфіці культурної поведінки людей з іншою національною ідентичністю. Не менш важливим є контакт -- фізичний канал і психологічний зв'язок між комунікантами, який визначає можливість встановлення та підтримання комунікації.

Ефективна комунікація/ефективний діалог можливий литтте тоді, коли співрозмовники володіють такими якостями, як крос-культурна компетентність.

У дослідженні представлено відомі на сьогоднішній день моделі крос-культурної компетентності: структурна/композиційна, модель розвитку, адаптивна модель. Усі вони розкривають причинно-наслідкові зв'язки мова-культура. Результатом процесу формування крос-культурної компетентності є особистість, яка володіє певними якостями. Якості крос-культурної компетентної особистості: критичне та аналітичне розуміння власної і чужої культури, сприйняття особистої картини світу, здатність розрізняти взаємозв'язки між різними культурами, здатність до медіації, інтерпретації однієї культури через призму іншої.

Ключову роль у формуванні англомовної крос-культурної комунікативної компетентності для з добувачів вищої філологічної освіти має відігравати англійська література, яка вивчає факти, явища національно-культурного життя, сприяє соціально-естетичному ставленню до них на основі національних і загальнолюдських цінностей [5, с. 79]. Поєднання мовних практик із зануренням у літературу мови, що вивчається, дасть змогу визначити міжкультурну компетентність наступним чином:

- знання і розуміння національно-культурних відмінностей, традицій, домінуючої системи цінностей, менталітету, характеру, національно-специфічного образу та етнокультурної картини світу, що виявляється у різних поглядах і оцінках;

- уміння диференціювати окремі мотиви, моделі поведінки, вербальні та невербальні компоненти;

- відкритість до пізнання чужої культури та сприйняття психологічних, соціальних та крос-культурних відмінностей;

- позитивне ставлення до існування різних етнокультурних відмінностей, здатність розуміти, поважати та продуктивно використовувати культурні умови та фактори, які впливають на сприйняття, оцінку почуттів і фактів суб'єктів крос-культурної взаємодії, що дозволяє їм бути толерантними та виробляти ефективні методи співпраці;

- емоційний тренінг до подолання соціальних, етнічних і культурних стереотипів, дотримання етичних норм у процесі здатність і відкритість до успішної взаємодії та співпраці в полікультурному середовищі крос-культурне (іноземне) середовище.

Запропоновані заходи спрямовані на комплексний розвиток крос-культурних комунікативних навичок англійською мовою^ (табл.1).

Таблиця 1

Приклади заходів для розвитку крос-культурної комунікації на занятті з англійської мови Захід

Формування англомовної крос-культурної компетентності студентів-філологів тісно пов'язане з аналізом літературного тексту. Поняття «літературний текст» розглядається з різних точок зору в естетиці, теорії літератури стилістиці, лінгвістиці, лінгводидактиці, культурології, лінгвокультурології, семіотиці та ін. [11, с. 155]. Текст художньої літератури акумулює і каналізує усі національно-культурні домінанти, відображає свідомість народу, його ментальність, національний характер, спосіб життя, традиції, звичаї моральні норми, систему цінностей, інтерпретацію світу, сприйняття світобудови. Діалогічна природа тексту виявляється в тому, що кожен текст є відповіддю на інші тексти, створені авторами, які мають особистий погляд на світ і включають у текст досвід попередніх і наступних культур [8]. У дослідженні художнього тексту у контексті англомовної крос-культурної комунікації особлива роль відводиться перекладу і аналізу тексту. Переклад та аналіз тексту - це робота будь-яким з текстом англомовного походження, який репрезентує факт національно-культурного життя. У таких текстах закладені національні концепти. Концепт репрезентує об'єкт крос-культурної комунікації та сферу концепт - сукупність концептів нації, що складається з усіх концептів потенційних концептів носіїв мови.

Англомовна крос-культурна комунікація через художній твір - це діалог між автором і читачем як носіями різних національних свідомостей і різного культурного досвіду з метою розуміння, аналізу особливостей іншої культури для досягнення прагматичних цілей вивчення мови.

Для організації справжнього діалогу та ефективної крос-культурної комунікації є потреба у культурному посереднику, який би дозволив ізолювати міжкультурну напругу [9]. Традиційно таким посередником, культурним медіатором, вважається людина, яка може ідентифікувати себе як таку, що знайома з чужою культурою, володіє емпатійними здібностями і відкрита до комунікації. Однак, у ролі такого посередника може виступати не тільки студент/викладач, але й сам текст художньої літератури, який виражає культуру автора [7].

Спираючись на дотичні дослідження, а також виходячи із завдань представленої роботи, у статті запропоновано наступну формулу для розвитку англомовної крос-культурної комунікації з добувачів вищої філологічної світи: «художній текст (література) - культура - комунікація». Запропонована концепція національно-культурного аналізу художніх творів у вивченні англійської мови ґрунтується на переконанні, що викладання/вивчення філологічних дисциплін має бути осмисленим і зумовленим з національно-культурної точки зору.

Викладання філологічних дисциплін має бути задумане і зумовлене з національно-культурної точки зору. Національно-культурний аналіз враховує такі принципи:

- літературний текст розглядається як національно-культурний феномен, як медіатор та культурний агент;

- вивчення тексту передбачає визначення національних і загальнолюдських елементів;

- літературний текст розглядається як засіб пізнання «іншого»;

- художній текст досліджується як носій системи цінностей досліджуваної культури;

- вивчення художнього тексту іншої культури здійснюється у тісному зв⁵язку з вивченням мови [6].

Національно-культурний аналіз ґрунтується на етнолінгвістичному, етнокультурологічному, емотивно-концептуальному, аксіологічному та міжкультурному підходах.

Національно-культурний аналіз художнього тексту у вивченні англійської мови - це:

а) розуміння того, що соціальні та етнічні чинники впливають на формування сприйняття національних літератур;

б) привернення уваги до національної концептосфери та архетипів народу та мови, що вивчається;

в) зіставлення з українською літературою для встановлення спорідненості та відмінностей.

Таким чином, під національно-культурним аналізом та перекладом художнього тексту розуміємо аналіз, спрямований на засвоєння/розуміння мови, висловлювання, що належить свідомості індивідуально-художній національно-культурній свідомості.

Отже, складовими аналізу та перекладу літературного твору у процесі вивчення англійської мови є: 1) претекст, який включає в себе дослідження комплексу специфічних особливостей; 2) контекст, який включає в себе дослідження ментальності досліджуваної національної літератури; 3) загальнокультурна ментальність, яка відображається в «картині світу»; 4) текст, що полягає в дослідженні художнього твору як культурного медіатора; 5) підтекст, що включає дослідження літературного твору як засобу сприйняття національно зумовленої, але зазвичай прихованої інформації; 6) інтертекст, який передбачає визначення зв'язків досліджуваного тексту з іншими творами англійської літератури.

Англомовна крос-культурна компетенція, орієнтована на вивчення текстів англійської літератури, включає в себе когнітивну компетентність, культурологічну компетентність, етнофілологічну компетентність, аксіологічну компетентність, емоційну компетентність, соціальну компетентність. Через міжкультурну компетентність, яка формується у процесі вивчення англійської мови за допомогою художніх творів англійської літератури, здобувані здатні до сприйняття «іншого» через текст, тобто розуміння системи ціннісних орієнтирів та основних національно-культурних концептів англійської літератури, англійської мови, розвивають уміння відбирати та інтерпретувати національно-культурну інформацію в художньому тексті для подальшої ефективної комунікації з представниками англомовної культури.

Зміст англомовної крос-культурної компетенції включає:

- знання структури рідної та англійської культури;

- розуміння менталітету, особливостей національного характеру представників різних національних систем, причин їхніх моделей поведінки, відображених у тексті;

- знання і розуміння попередніх явищ (текстів), які зберігають інформацію про світ, відображають духовне життя народу, його культуру;

- здатність будувати міжкультурний діалог з представниками англійської національно-культурної системи;

- уміння встановлювати всі елементи та рішення, що виражають підкреслену автором національну ідентичність, на якій наголошує автор, та визначати домінантні цінності культури в англомовному літературно-художньому тексті;

- уміння розрізняти (та ідентифікувати) закономірності організації реального національного універсуму народу (мови, що вивчається), вираженого в художньому тексті;

- розуміти смисли і цінності національної ідентифікації письменника та героїв його творів;

- інтерпретувати культурні коди;

- мати позитивну емоційну спрямованість, емоційно-позитивне сприйняття іншомовного національного універсуму.

Розвиток англомовної крос-культурної компетентності веде до формування в з добувачів вищої філологічної освіти крос-культурної свідомості особистості. Під міжкультурною обізнаністю особистості ми розуміємо людину, яка підготовлена не тільки до життя і спілкування в іншомовному середовищі, але й готова сприймати іншу культуру як рівноцінну та рівноправну з власною, здатна мислити в парадигмі іншої національної культури, вміє будувати міжкультурний діалог з позиції залучення до емоційної структури та підвалин іншої національно-культурної спільноти, коректно інтерпретуючи іншу ціннісну позицію.

У представленій статті теоретично обґрунтовано та представлено структуру і методику моделі формування англомовної крос-культурної компетентності серед здобувачів вищої філологічної освіти. В основу моделі покладено специфічні принципи інтерпретації художніх текстів англійської літератури з перспективи аналізу і перекладу тексту під час вивчання англійської мови, як крос-культурного посередника: культурологічний принцип, принцип культурної відповідності, принцип емпатії, принцип конфліктуючих контрастивних моделей, етнологічний принцип, принцип доказовості етноетичних стратегій.

Пріоритетними у цьому плані є такі завдання: навчити здобувачів бачити у тексті культурного посередника - медіатора культур, сприймати текст як джерело національно-культурної інформації, здійснювати національно-культурний аналіз художнього тексту, спілкуватися з представниками англомовної культури.

Розроблена модель враховує усі структурні компоненти кроскультурної компетентності та ґрунтується на етнофілологічному, етнокультурологічному, емотивно-концептуальному, аксі о логічному та міжкультурному підходах. Система роботи у цій моделі ґрунтується на розробленому національно-культурному аналізі і перекладу художнього тексту і зорієнтована насамперед на визначення інформації когнітивного, гносеологічного, комунікативно-прагматичного та поведінкового змісту. Розроблена методика базується на технології критичного мислення, основними етапами якого є виклик, інтерпретація та рефлексія.

Результат процесу навчання ґрунтується на взаємозв⁵язку між теоретичним змістом і системою методів як визначальних педагогічних чинників: загально дидактичних методів, специфічних методів навчання з етнокультурним змістом (крос-культурних, етнокультурних, емпатії та рефлексії).

Запропонована модель характеризується своїм педагогічним ефектом: вона формує і розвиває у здобувачів знання, вміння, навички та цінності, необхідні для вивчення англійської мови, знання/розуміння художнього тексту під кутом зору національно-культурних компонентів змісту, уміння здійснювати національно-культурний аналіз художнього тексту, здатність до комунікації в англомовному середовищі, ціннісні орієнтації - адекватне оцінювання культурної традиції та «іншого».

Висновки

Вивчення іноземної мови - це не тільки механічне запам'ятовування слів і виразів, здатність вільно спілкуватися, це спосіб вивчення національної культури, розуміння моделей сприйняття, національних концептів і кодів з метою налагодження діалогових взаємовідносин у полікультурному просторі.

Представлений принцип «культура через англійську літературу» є основою англомовного діалогу, оскільки він можливий тоді, коли здобувач зустріч з культурою мови, що вивчається, як СВІТОГЛЯДОМ.

Викладання англійської мови шляхом аналізу та перекладу текстів англійської літератури є специфічним процесом крос-культурної комунікації. Термін «текст», відповідно розширюємо до межі культури, іншими словами, текст - це культурний феномен, культурний універсум, що відображає свідомість народу, його менталітет, національний характер, спосіб життя, систему цінностей, картину світу.

Англомовна крос-культурна компетенція, що формується під час вивчення мови із залученням художніх текстів з англійської літератури, -це здатність до пізнання носія англомовної культури через текст, а саме сприйняття системи цінностей і фундаментальних національно-культурних понять, уміння виокремлювати та інтерпретувати національно-культурний зміст тексту з метою ефективної комунікації з представниками англійської культури.

Англомовне формування крос-культурної компетенції зумовлене національно-культурним аналізом тексту, який ґрунтується на етнофілологічному, етнокультурному, емоційно-концептуальному, аксіологічному та міжкультурному підходах. Компонентами аналізу та перекладу художнього твору є: претекст, контекст, текст, підтекст та інтертекст.

Педагогічна модель формування англомовної крос-культурної компетентності у з добувачів вищої філологічної освіти на основі художніх текстів із англійської літератури актуалізує комунікативнопрагматичний аспект співвіднесення з текстом, сприяє формуванню крос-культурної компетенції, а відтак крос-культурної обізнаності.

Розроблена методика може бути застосована на різних рівнях: на рівні тексту, теми, заняття.

Запропонована модель ефективно сприяє формуванню англомовної крос-культурної компетентності у здобувачів вищої філологічної освіти.

Література

1. Арістова Н. О. Аналітико узагальнювальне представлення досвіду професійної підготовки майбутніх філологів у Польщі та Латвії. Молодь і ринок. 2018. №8 (163). С. 12-16.

2. Боса В. П. Авторська технологія формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов у процесі вивчення фахових дисциплін. Вісник Київського наг/іонального лінгвістичного університету. Серія: Педагогіка та психологія. 2017. Вип. 27. С. 124-132.

3. Василишина H. М., Голоднюк А. А. Іншомовна підготовка майбутніх фахівців в університетах як необхідна психолого-педагогічна умова досконалої професійної готовності в умовах інтеграційних процесів. Проектний підхід та інновації в освіті у контексті інтеграції до європейського освітнього простору: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (21 березня 2018 року, м. Лодзь, Польща). Лодзь, 2018. С. 35 - 40.

4. Бор дюк Л. В. Переклад як міжкультурна комунікація: англійська ? українська мови / Translation as Intercultural Communication: English ? Ukrainian: навчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей. 2-е видання, зі змінами та доповненнями. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2019. 136 с.

5. Новіков В. М., Карягін Ю. О., Черніченко В. В. Дуальна освіта: інституціональні особливості реалізації в Україні: монографія; за наук. ред. В. Новікова, 3. Сіройча, Г. Собчука. Київ; Варшава, 2020. 79 с.

6. Огіренко Л. П. Формування крос-культурної комунікації в іноземних студентів медичних факультетів у процесі вивчення української мови. Актуальні питання лінгвістики, професійної лінгводидактикиЃCпсихології і педагогіки вищої школи: зб. статей V Міжнар. наук.-практ. конф., (19-20 листопада, 2020 р., м. Полтава). Полтава, 2020. С. 309-314.

7. Савельєв Є. Неформальна освіта як інструмент розвитку додаткових можливостей молоді. Вчені записки Університету «КРОК». 2021. № 1(61). С. 228-232.

8. Сіленко А. О., Крук Н. В. Дистанційна освіта: альтернатива чи додаткові можливості для традиційної освіти? Актуальні проблеми політики: зб. наук. пр. / редкол.: С. В. Ківалов (голова ред. ради), Л. І. Кормич (голов. ред.), І. М. Милосердна (виконавч. ред.), Т. М. Краснопольська (виконавч. ред.) [та ін.]; НУ ЃsОкЗАЃtЃC Південноукр. центр тендер, проблем. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2022. Вип. 69. С. 94-100.

9. Штихно Л. В. Дистанційне навчання як перспективний напрямок розвитку сучасної освіти. Молодий вчений. 2018. № 6 (33). С.489-495.

10. Юник І. Д. Формальна, неформальна та інформальна освіта брендингу викладача вишу. Академічні студії. Серія «Педагогіка». 2022. №1. С. 221--228. 10.52726/as.pedagogy/2022.1.31

11. Бублик Т. Є. Парадокс як ключовий компонент ідіостилю автора (на матеріалах тво-рів Ошо). Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: серія «Філологія». Острог: Вид-во НаУОА, 2022. Вип. 13(81). С. 154-157.

12. Kulichenko A., Polyezhayev Yu. Innovative information and communication technologies for ergotherapists applied during english learning in Ukraine. Ad Alta: Journal of Interdisciplinary Research. 2020. Vol. 10, Iss. 2. P. 228-233.

References

1. AristovaЃCN. O. (2018). Analityko uzahalniuvalne predstavlennia dosvidu profesiinoi pidhotovky maibutnikh filolohiv u Polshchi ta Latvii [Analytical and generalised presentation of the experience of professional training of future philologists in Poland and Latvia]. Molod i rynok - Youth and the markedЃC5(163)ЃC12-16. [In Ukrainian].

2. BosaЃC V. P. (2017). Avtorska tekhnolohiia formuvannia movlennievoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv inozemnykh mov u protsesi vyvchennia fakhovykh dystsyplin [Author's technology of forming the speech competence of future foreign language teachers in the process of studying professional disciplines]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho linhvistychnoho universytetu. Seriia: Pedahohika ta psykholohiiaBulletin of Kyiv National Linguistic University. Series: Pedagogy and PsychologyЃC27, 124-132. [In Ukrainian].

3. Vasylyshyna, N. М., Holodniuk, А. А. (2018). Inshomovna pidhotovka maibutnikh fakhivtsiv v universytetakh yak neobkhidna psykholoho-pedahohichna umova doskonaloi profesiinoi hotovnosti v umovakh intehratsiinykh protsesiv [Foreign language training of future specialists at universities as a necessary psychological and pedagogical condition for perfect professional readiness in the context of integration processes]. Proektnyi pidkhid ta innovatsii v osviti n konteksti intehratsii do yevropeiskoho osvitnoho prostoru - Project-based approach and innovations in education in the context of integration into the European educational space: materials of the international scientific and practical conference (March 21, 2018, Lodz, Poland). Lodz, 35 - 40. [In Ukrainian].

4. Bordiuk, L. V. (2019). Perekladyak mizhkulturna komunikatsiia: anhliiska ukrainska movy [Translation as Intercultural Communication: English Ukrainian]: a textbook for students of philological specialties. 2nd edition, with changes and additions. Lviv: Lviv Polytechnic Publishing House, 2019 [In Ukrainian].

5. Novikov, V. M., Kariahin, Yu. 0., Chernichenko, V. V. (2020). Dualna osvita: instytutsionalni osoblyvosti realizatsii v Ukraini [Dual education: institutional features of implementation in Ukraine]: monograph; under the scientific editorship of V. Novikov, 3. Siroich, G. Sobchuk. Kyiv; Warsaw. [In Ukrainian]

6. Ohirenko, L. P. (2020). Formuvannia mizhkulturnoi komunikatsii v inozemnykh studentiv medychnykh fakultetiv u protsesi vyvchennia ukrainskoi movy [Formation of intercultural communication in foreign students of medical faculties in the process of learning Ukrainian]. psykholohii і pedahohiky vyshchoi shkolyTopical issues of linguistics, professional linguodidactics, psychology and pedagogy of higher education: collection of articles of the V International scientific and practical conference, (November 19-20, 2020, Poltava). Poltava, 309-314 [In Ukraininan].

7. Saveliev, Ye. (2021). Neformalna osvita yak instrument rozvytku dodatkovykh mozhlyvostei molodi [Non-formal education as a tool for developing additional opportunities for young people]. Vcheni zapysky Universytetu «KROK»Scientific notes of the University "KROK", (7(61)), 228-232. [In Ukrainian].

8. Silenko, A. 0., Kruk, N. V. (2022). Dystantsiina osvita: alternatyva chy dodatkovi mozhlyvosti dlia tradytsiinoi osvity? [Distance education: an alternative or additional opportunities for traditional education?]. Aktualni problemy polityky: Actual Problems of Politics: a collection of scientific papers / edited by S. Kivalov (Chairman of the Editorial Board), L. Kormych (Chief Editor), I. Miloserdna (Executive Editor), T. Krasnopolska (Executive Editor) [and others]; OUA, South Ukrainian Center for Gender Issues. Odesa: Helvetica Publishing House, 69, 94-100. [In Ukrainian].

9. Shtykhno, L. V. (2018). Dystantsiine navchannia yak perspektyvnyi napriamok rozvytku suchasnoi osvity [Distance learning as a promising area for the development of modern education]. Molodyi vchenyiA young scientist, 6(33), 489-495 [In Ukrainian].

10. Yunyk, I.D. (2022). Formalna, neformalna ta informalna osvita brendynhu vykladacha vyshu [Formal, non-formal and informal branding education for university teachers]. Akademichni studii. Seriia «Pedahohika»Academic studies. Series,^,Pedagogy^r,, 1,221-228. [In Ukrainian].

11. Bublyk T. Ye. Paradoks yak kliuchovyi komponent idiostyliu avtora (na materialakh tvo-riv Osho) [Paradox as a key component of the author's idiom (based on the works of Osho)]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia»: seriia «Filolohiia»Scientific Notes of the National University of Ostroh Academy: Philology Series. Ostroh: NaUoA Publishing House. Ostroh: Vyd-vo NaUOA, /3(81), 154-157 [In Ukrainian].

12. Kulichenko, A. L. L. A., & Polyezhayev, Y. (2020). Innovative information and communication technologies for ergotherapists applied during English learning in Ukraine. Ad Alta: Journal of Interdisciplinary Research, 10(2), 228-233.

Размещено на Allbest.ru