Технологія кейс-стаді в освітньому процесі НУШ як засіб розвитку критичного мислення молодших школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Технологія кейс-стаді в освітньому процесі НУШ як засіб розвитку критичного мислення молодших школярів

Жаркова Ірина Іванівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент; Янкович Олександра Іванівна доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки і методики початкової та дошкільної освіти, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Анотація

Сучасне інформаційне суспільство висуває великі вимоги до розвитку критичного мислення та аналітичних навичок молодших школярів. У цьому контексті технологія кейс-стаді (casestudy) є важливим інструментом для формування цих навичок в освітньому процесі. У статті розглядається актуальність використання технології кейс-стаді, подаються приклади конкретних методів та прийомів для її впровадження, обговорюються перспективи подальших досліджень у цій галузі.

Технологія кейс-стаді володіє потенціалом щодо розвитку в учнів критичного мислення та навичок аналізу. Вона сприяє активному інтелектуальному розвитку, допомагаючи молодшим школярам розуміти складні проблеми та приймати обґрунтовані рішення. Крім того, технологія кейс-стаді інтегрується з іншими технологіями і методами навчання, що робить освітній процес більш комплексним та ефективним.

Автори статті спонукають до подальших досліджень у цій галузі, зокрема, до вивчення методики впровадження технології кейс-стаді в освітній процес початкової школи та її впливу на розвиток критичного мислення учнів. Також досліджується можливість адаптації цієї технології для різних навчальних предметів та вікових груп.

Унікальність технології кейс-стаді полягає в її спроможності стимулювати аналітичне мислення та інтегрувати різноманітні методи навчання. Ця технологія відкриває нові можливості для навчання та розвитку учнів, водночас є предметом для подальших досліджень щодо впровадження в освітній процес.

У часи, коли інформаційна насиченість та прийняття критичних рішень мають важливе значення, технологія кейс-стаді є містком між теоретичними знаннями та практичним застосуванням, забезпечуючи молодших учнів необхідними навичками для успішної адаптації в умовах стрімкого розвитку нашого світу. У статті розкрито трансформаційний потенціал технології кейс-стаді та акцентовано на її значущості у сучасній освіті.

Ключові слова: технологія case-study, критичне мислення, розвиток критичного мислення, молодші школярі, Нова українська школа, освітні технології.

Abstract

Case-study technology in the new ukrainian school educational process as a means of developing critical thinking in younger students

Zharkova Iryna Ivanivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department; Yanko vy ch Oleksandra Ivanivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Pedagogy and Methods of Primary and Preschool Education Department, Ternopil Volodymyr Hnatyuk National Pedagogical University

Modern information society places high demands on the development of critical thinking and analytical skills in younger students. In this context, the case-study technology emerges as a crucial tool for cultivating these skills in the educational process. This article explores the relevance of utilizing case-study technology, provides examples of specific methods and techniques for its implementation, and discusses the prospects for further research in this field.

Case-study technology is distinguished by its ability to foster critical thinking and analytical skills in students. It promotes active intellectual development, helping younger students comprehend complex issues and make informed decisions. Furthermore, case-study technology can be integrated with other teaching methods, enhancing the complexity and effectiveness of the learning process.

The authors of this article call for further research in this area, including the investigation of methods for integrating case-study technology into the educational process and its impact on the development of students' critical thinking. It is also essential to explore the adaptability of this technology to various subjects and age groups.

The uniqueness of case-study technology lies in its capacity to stimulate analytical thinking and integrate diverse teaching methods. This technology opens up new possibilities for teaching and student development and holds significant potential for further research and implementation in the educational process.

In an era where information abundance and critical decision-making are paramount, case-study technology stands as a bridge between theoretical knowledge and practical application, equipping younger students with the essential skills to thrive in our rapidly evolving world. This article sheds light on the transformative potential of case-study technology and underscores its significance in contemporary education.

Keywords: case-study technology, critical thinking, development of critical thinking, younger students, New Ukrainian School, educational technologies.

критичне мислення кейс-стаді школяр

Постановка проблеми

Протягом останніх двох десятирічь інформаційно-комунікаційні технології стрімко розвивалися, перетворюючи сучасне освітнє середовище та процес навчання у щось дуже динамічне та доступне. Молодші школярі, які ще зовсім нещодавно заходили у світ знань, вже в початковій школі здатні користуватися Інтернетом, світом, де закладені унікальні можливості для доступу до безлічі інформації та контактів із представниками інших культур. У цій доступності інформації, легкості та швидкості її знайти зникає потреба думати, напружуватися та розвивати власне критичне мислення.

Разом з тим, необхідно розуміти, що інформаційне середовище, хоч і є джерелом безмежних можливостей, також створює сприятливі умови для маніпуляції свідомістю користувачів. Більше того, інформація, доступна в мережі, не завжди є достовірною та науково обґрунтованою, і це може завдати непоправної шкоди інтелектуальному розвитку людини.

Щоб запобігти цим негативним процесам, необхідно активно розвивати самостійне критичне мислення, зокрема і в учнів молодшого шкільного віку. Це особливо актуально, оскільки учні цього віку мають недостатньо життєвого досвіду, тож легко можуть піддаватися впливу. Не завжди цей вплив є позитивним, і дитина може приймати хибні рішення або набувати негативних реакцій, сприймаючи оцінки та думки навколишніх.

На сьогодні існує ряд сучасних освітніх технологій, які піддаються науковому та практичному аналізу щодо їхньої ефективності та доцільності використання для розвитку критичного мислення. У процесі проведення такого аналізу, з фокусом на розвиток критичного мислення, ми звернули увагу на технологію кейс-стаді (сазе-study). Вибір її зумовлений перевагами та можливістю досягнення високих результатів, які вбудовані у сутність та зміст технології. Важливим аргументом є прикладний характер кейс-стаді, що дуже важливо для реалізації компетентнісного та діяльнісного підходів у НУШ.

Отже, актуальність обраної теми та технології зумовлена наступними факторами:

• впровадження концепції «Нова українська школа». НУШ передбачає новий підхід до навчання та розвитку дитини, в якому акцент робиться на формування особистості, її компетентностей, включаючи критичне мислення;

• інформаційний світ та виклики. У сучасному світі, де доступ до інформації легкий, школярі повинні вміти аналізувати, відсіювати та оцінювати інформацію, що надходить до них. Критичне мислення стає необхідною навичкою для успішного орієнтування в інформаційному просторі;

• необхідність упровадження інтерактивних методів навчання. Кейс-стаді, як інтерактивний метод навчання, може сприяти активному залученню молодших школярів до освітнього процесу та стимулювати у них розвиток критичного мислення.

Тому формування критичного мислення має бути важливим аспектом навчання, не лише як захист від недостовірної інформації та маніпуляцій, але й як ключова навичка для розвитку особистості. Воно допомагає здобувачеві освіти краще розуміти світ та приймати обґрунтовані рішення. Дуже важливо правильно обирати методи та засоби розвитку критичного мислення саме для молодших школярів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У галузі розвитку критичного мислення активно працювали й здійснили вагомий внесок видатні науковці та педагоги. Серед них можна виокремити такі постаті: Б. Блум, Дж. Дьюї, А. Кроуфорд, М. Ліпман, Р. Пол, Л. Елдер, Д. Халперн та інші. Серед українських дослідників, які займалися питаннями розвитку критичного мислення, звертаємо увагу на праці О. Пометун, Л. Терлецької, С. Терна, О. Тягла.

Щодо технології кейс-стаді, то її вперше було реалізовано в школі права Гарвардського університету в 1870 році. Згодом метод конкретних ситуацій використовували також викладачі Гарвардської бізнес-школи (1924 р.). Відсутність необхідних підручників зумовила впровадження інновації: було запропоновано спільно аналізувати ситуації, що виникали у конкретних організаціях, та розглядати шляхи ефективного вирішення проблем. Метод кейсів швидко здобув популярність і розповсюдився в інших навчальних закладах у багатьох країнах світу, залучаючи нових прихильників. Сьогодні технологія активно використовується в процесі вивчення різних предметів, зокрема й у початковій школі.

Серед українських дослідників цим питанням цікавилися Т. Алєксєєнко, А. Каленський, В. Бобрицька, С. Ковальова, В. Нечерда та інші. Загалом у вітчизняній педагогіці кейс-стаді розглядається як педагогічна інноваційна технологія, яка використовується як метод навчання та виховання [1, с. 227].

Узагальнений аналіз досягнень зарубіжних та українських учених вказує на те, що кейс-технологія є інтерактивним методом, спрямованим на наближення освітнього процесу до реальної діяльності. У контексті розвитку критичного мислення така характеристика технології є важливою і такою, що зможе забезпечити прикладний аспект освітньої діяльності.

Варто зазначити, що в науково-педагогічній літературі здебільшого увага приділяється сутності технології кейс-стаді, алгоритму проведення занять із застосуванням кейсу, але майже зовсім не розкриваються переваги застосування цієї технології з метою розвитку критичного мислення молодших школярів.

Метою цієї статті є дослідження ролі та потенціалу використання технології кейс-стаді в освітньому процесі Нової української школи (НУШ) з метою активного розвитку критичного мислення у молодших школярів.

Для досягнення мети статті визначаємо такі завдання:

* дослідити сутність технології кейс-стаді в освітньому процесі Нової української школи. Розглянути, що таке кейс-стаді та як впроваджується в контексті НУШ;

• проаналізувати досвід використання кейс-стаді як практичного інструменту розвитку критичного мислення молодших школярів;

• сформулювати практичні рекомендації для вчителів щодо впровадження технології кейс-стаді в освітній процес початкової школи для розвитку критичного мислення молодших школярів;

• визначити перспективи подальших досліджень, можливі напрями досліджень у цій галузі та важливість подальшого вивчення ролі кейс-стаді в освітньому процесі НУШ.

Ця стаття спрямована на вивчення та популяризацію ефективних педагогічних технологій розвитку критичного мислення у молодших школярів у рамках сучасної освітньої парадигми.

Виклад основного матеріалу

Із започаткуванням в Україні ідеї реформування школи різко зросла увага вітчизняних педагогів та психологів до проблеми розвитку критичного мислення. Це стало поштовхом до переосмислення ними сутності критичного мислення та формулювання визначень.

У педагогічній літературі критичне мислення розглядається як вищий рівень мислення, що базується на обробці інформації та включає в себе оцінку різних думок, гіпотез і можливих шляхів їх підтвердження. Д. Халперн і Х. Батлер вважають, що критичне мислення полягає в «застосуванні різних когнітивних методів і прийомів з метою підвищення шансів досягнення бажаного результату» [2, с. 184].

Як правильне й ефективне мислення, тісно пов'язане з логікою, визначає критичне мислення український дослідник О. Тягло [3].

С. Терно характеризує критичне мислення як здатність використовувати певні прийоми обробки інформації, що дозволяють отримати бажаний результат; вміння робити логічні умовиводи, приймати обґрунтовані рішення, оцінювати позитивні й негативні риси як отриманої інформації, так і самого розумового процесу [4].

Для нашого дослідження особливо важливою є концепція М. Ліпмана, який розглядає критичне мислення як «необхідну навичку для життя в сучасному світі, оскільки вона дозволяє ефективно розв'язувати широкий спектр практичних завдань у будь-якій професійній сфері, а також в міжособистісниих відносинах, науковій роботі та повсякденному житті» [5, с. 17-23].

Не меншої ваги має дидактичне визначення критичного мислення, яке запропонувала українська дослідниця О. Пометун, сформулювавши його наступним чином: «критичне мислення -- це окремий тип мислення, який характеризується активністю, цілеспрямованістю, самостійністю, дисциплінованістю та рефлективністю та передбачає розвиток у процесі навчання здатності людини: визначати проблеми, аналізувати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел, висувати альтернативи й оцінювати їх, обирати спосіб розв'язання проблеми чи власну позицію щодо неї й обґрунтовувати свої погляди, робити свідомий вибір і діяти» [6, с. 94].

Розвиток критичного мислення -- це важливий аспект не лише у навчанні, а й у повсякденному житті. Навички критичного мислення дають змогу не потонути в інформаційній лавині, не піддатися маніпуляціям, допомагають приймати зважені рішення та відстоювати їх. Критичне мислення допомагає в пошуку нових шляхів вирішення проблем. Навчити дітей критично мислити -- означає правильно поставити запитання, спрямувати увагу в потрібне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення.

Але критичне мислення не формується саме по собі. Для його розвитку потрібне керівництво з боку вчителя. Він має створити спеціальне середовище, а саме:

• визначити час і забезпечити умови для застосування критичного мислення;

• дати змогу учням вільно розмірковувати, висувати різні ідеї та думки;

• сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

• створити для учнів безризикове середовище, вільне від негативної оцінки;

• підтримати кожного учня у процесі формування критичних суджень;

• виявити уважність до критичних суджень учнів.

Таке середовище можливо створити на уроці, використовуючи спеціально розроблені освітні технології, які сприяють розвитку критичного мислення. Їх сутність полягає у тому, що освітній процес організовується на основі взаємодії, діалогу, в ході якого молодші школярі навчаються критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, враховувати альтернативні думки, приймати осмислені рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми. Однією із сучасних технологій розвитку критичного мислення є технологія кейс-стаді (слзє-study), яка передбачає пильну, поглиблену та детальну експертизу конкретної справи чи справ у контексті реального світу.

На початку варто зазначити, що кейс-стаді і метод кейсів, хоча й схожі за назвою, проте мають відмінності у своїй сутності. Метод кейсів -- це лише проблемний метод навчання, а кейс-стаді є технологією, яка містить різні рівні роботи з визначеними особливостями, що робить її більш багатогранною.

Дослідниця Т. Алєєксєєнко визначає «кейс-стаді ємкою аналітичною технологією, якій властиві синергія, моделювання, розвивальний контент, активізація мисленнєвої діяльності, орієнтованої на успіх та формування компетенцій щодо оптимального поводження в різних ситуаціях» [7, с. 8].

Також Т. Алєксєєнко звертає увагу на те, що кейс-стаді має структурні компоненти, які визначають її як технологію. Зокрема, це:

1) актуальність, яка вказує на те, наскільки ситуація або завдання є актуальними та значущими для вивчення;

2) цільова група, адже кейс-стаді спрямована на конкретну групу, наприклад, на учнів певного віку або учнів певного класу;

3) мета, а саме визначення того, чого саме має бути досягнуто через використання кейс-стаді;

4) основний зміст, що включає в себе проблемну ситуацію та додаткову інформацію, яка допомагає вирішити цю ситуацію;

5) завдання, що містять проблемні питання або конкретні завдання, які учасники повинні вирішити;

6) процесуальний компонент, що окреслює сукупність інтерактивних методів роботи над проблемною ситуацією;

7) етапи та алгоритм упровадження -- кроки, які слід виконати для успішного впровадження кейс-стаді, від підготовки до презентації результатів [7, с. 9].

Ці особливості роблять кейс-стаді потужним інструментом для аналізу та розв'язання проблемних ситуацій. Технологія сприяє розвитку аналітичного мислення, формуванню компетенцій для оптимальних дій у різних ситуаціях та активізації мисленнєвої діяльності.

Загальна структура кейсу складається з кількох основних компонентів:

• проблемна ситуація (випадок), що надає учням контекст для подальшої роботи;

• питання для обговорення або завдання, які стосуються проблемної ситуації і вимагають від учнів докладного розгляду, аналізу та обговорення;

• додаткова інформація, яка може бути корисною для учнів у розв'язанні проблеми (може включати документи, дані, графіки або будь-яку іншу інформацію, яка розширює розуміння ситуації).

Кейси надають учням можливість застосувати свої знання та навички до реальних ситуацій і розвивати аналітичні та проблемно-розв'язувальні вміння. Такий підхід сприяє глибокому засвоєнню матеріалу та підвищенню мотивації до навчання.

Реалізовуючи технологію кейс-стаді, важливо дотримуватися певних етапів реалізації (див. табл. 1) [8, с. 92-93].

Таблиця 1. Етапи реалізації технології кейс-стаді під час заняття