Стратегія формування професійної компетентності фахівців публічного управління та методичні умови її реалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Луганський національний університет імені Т. Шевченко

Академія праці, соціальних відносин і туризму

Навчально-наукового інституту неперервної освіти, Національний авіаційноий університет

Стратегія формування професійної компетентності фахівців публічного управління та методичні умови її реалізації

Громоздова Лариса Василівна кандидат економічних наук, професор

Махортов Юрій Олексійович доктор економічних наук, професор кафедри туризму, готельної справи

Кашина Ганна Сергіївна доктор педагогічних наук, завідувач кафедри спеціальних туристичних дисциплін

Черіпко Ірина Вікторівна провідна фахівчиня відділу з організації навчального процесу

Артеменко Антоніна Іванівна старший викладач кафедри іноземних мов факультету маркетингу

Рвач Андрій Миколайович аспірант

Київ

Анотація

У статті розглянуто компетенцію майбутніх фахівців публічного управління як комплекс особистісних і професійних ресурсів, що забезпечує в майбутньому можливість ефективного вирішення фахівцем професійних завдань. З'ясовано, що формування публічної компетенції майбутніх фахівців публічного управління вимагає розробки моделі, впровадження якої дасть змогу зробити процес професійної підготовки більш цілеспрямованим, ефективним, адекватним вимогам, що пред'являють до рівня кваліфікаційної підготовки сучасного фахівця цієї галузі. Розроблено теоретичну модель формування компетенції майбутнього фахівця публічного управління, що має структурно-логічний характер, тому що діяльність із формування компетенції, що моделюється, здійснюється відповідно до цілей, завдань, підходів, компонентів і змісту професійної діяльності фахівця.

Визначено, що професіоналізація здійснюється як цілісний, безперервний процес, в основі якого лежить комплекс механізмів, які розвиваються, взаємодіють між собою і послідовно змінюють один одного. Запропоновано видову характеристику компетентностей фахівців публічного управління базуючись на дослідженні питань компетентності та професіоналізму кадрів управління. На основі комплексного теоретико- методологічного та науково-практичного аналізу визначено пріоритетні напрями формування професійної компетенції фахівців сфери публічного управління, зокрема визначено сутнісні ознаки та складові професійної компетентності; окреслено компетентнісні ознаки фахівця зі стратегічного публічного управління. Крім того, авторами сформульовано сутнісні ознаки професійної компетентності фахівця сфери публічного управління та доведено, що основними дієвими напрямами формування та підвищення рівня професійної компетентності фахівців публічного управління варто вважати розроблення й обґрунтування нових критеріїв оцінювання якостей, результативності в сфері публічної управління, стимулювання професійного зростання в процесі щорічного оцінювання, участі у відкритих конкурсах. Ухвалення системи підбору кадрів в органах публічної влади, головними пріоритетами якої має стати професійна компетентність персоналу в цій сфері.

Ключові слова: публічне управління, професійна компетентність, професіоналізація, фахівці публічного управління, рівень професійної компетентності.

Abstract

Hromozdova Larysa Vasylivna PhD. (Economics), professor, Kyiv National Economic University named after Vadim Hetman, Kyiv

Makhortov Yuriy Oleksiyovych Doctor of Economics, Lugansk National University named after Taras Shevchenko, Starobelsk

Kashyna Ganna Serhiyivna Ph.D. (Рedagogical), Head of the Department of Special Tourism Disciplines, Academy of Labor, Social Relations and Tourism, Kyiv

Cheripko Iryna Viktorivna Leading specialist of the department for the organization of the educational process of the Educational and Scientific Institute of Continuing Education, National Aviation University, Kyiv

Artemenko Antonina Ivanivna Senior lecturer of Foreign Department of Marketing Faculty, Kyiv National economical University named after Vadim Hetman, Kyiv

Rvach Andrii Mykolayovych Graduate student, Kyiv National Economic University named after Vadim Hetman, Kyiv

PROFESSIONAL COMPETENCE FORMATION STRATEGY SPECIALISTS OF PUBLIC ADMINISTRATION AND METHODOLOGICAL CONDITIONS FOR ITS IMPLEMENTATION

The article examines the competence of future specialists in public administration as a complex of personal and professional resources, which provides the possibility of an effective solution of professional tasks by a specialist in the future. It was found that the formation of public competence of future public administration specialists requires the development of a model, the implementation of which will make it possible to make the process of professional training more targeted, effective, adequate to the requirements for the level of qualification of a modern specialist in this field. It was determined that professionalization is carried out as a complete, continuous process, which is based on a complex of mechanisms that develop, interact with each other and successively change each other. A specific characteristic of the competencies of public administration specialists is proposed, based on the study of issues of competence and professionalism of management personnel. On the basis of a complex theoretical-methodological and scientific- practical analysis, the priority directions of the formation of professional competence of specialists in the field of public administration have been determined, in particular, the essential features and components of professional competence have been determined; the competence characteristics of a specialist in strategic public management are outlined. In addition, the authors formulated the essential signs of the professional competence of a specialist in the field of public administration and proved that the main effective directions of formation and improvement of the professional competence of public administration specialists should be considered the development and justification of new criteria for evaluating qualities, effectiveness in the field of public administration, stimulating professional growth in the process annual assessment, participation in open competitions. Adoption of the recruitment system in public authorities, the main priorities of which should be the professional competence of personnel in this area.

Keywords: public administration, professional competence, professionalization, public administration specialists, level of professional competence.

Вступ

Постановка проблеми. У сучасних умовах розвитку освіти в Україні формування професійної компетентності майбутнього фахівця відбувається в освітньому просторі ВНЗ, при цьому зміст освітнього процесу, організація й структура навчальної, виховної та науково-дослідницької діяльності повинні будуватися з урахуванням вимог суспільства й ринку праці, специфіки професії, соціальних, економічних, політичних, інформаційних, комунікативних, культурних особливостей сучасного світу.

Професійна компетентність є багатоаспектним феноменом, має складну структуру, що включає багато різнопланових складових. З погляду підвищення ефективності професійної діяльності фахівців публічного управління одним із найважливіших аспектів професійної компетентності фахівців публічного управління а є публічна компетенція. Публічна діяльність здійснюється за декількома напрямами, що орієнтовані на різні суспільні групи (громадськість) чи на досягнення конкретної мети (формування іміджу організації, подолання кризи, збільшення товарообігу).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню феномена професійної компетентності фахівців присвячено праці В. Адольф, Н. Бордовської, Р. Бояциса, Д. МакКлеланда, А. Реана, А. Маркової, С. і Л. Спенсерів, С. Уиддет, О. Шіян та ін. Низка вчених визначає професійну компетентність лише через систему знань, умінь і навичок без урахування мотиваційно-потребової сфери особистості (О. Арцишевська, А. Вербіцький, Е. Зеєр, М. Кабардов, Н. Кузьміна та ін.) і вважає, що глибокі знання, вміння й навички за обраним фахом є необхідним і головним компонентом професійної підготовки фахівця. На думку Е. Зеєра, професійна компетентність є сукупністю професійних знань і вмінь, а також способів виконання професійної діяльності [1, 32].

Інший погляд на цю проблему представлено у працях вчених, які аналізують поняття професійної компетентності крізь призму особистісних характеристик фахівця, хоча по-різному описують цю особистісну складову (В. Адольф, Т. Браже, Г. Курдюмов, Н. Тализіна, В. Ядов та ін.). Більшість із них розглядають професійну компетентність як багатофакторне й інтегративне особистісне утворення, що забезпечує успішне здійснення професійної діяльності та включає ціннісні орієнтації фахівця, мотиви його діяльності, загальну культуру, стиль взаємодії з оточуючими, усвідомлення світу навколо себе та себе у світі, здатність до самовдосконалення й саморозвитку [4]. Водночас професійна компетентність не лише відображає наявний потенціал і здібності особистості, а й формує нові якості, що дають змогу людині бути успішною в професійній діяльності.

Окремі аспекти проблеми формування професійної компетентності майбутніх фахівців публічного управління перебували в центрі уваги таких дослідників, як Л. Гітельман, А. Деркач, О. Шуткова (професійний розвиток), М. Богатирьова, В. Сафонова, В. Топалова (соціокультурна компетенція), О. Вишневська (ділова культура), В. Лівенцова (культура професійного спілкування), Л. Савенкова, В. Черевко (комунікативна компетентність), Л. Волкова, Н. Замкова (формування професійних якостей) та ін.

Але, незважаючи на велику кількість публікацій та досліджень із проблеми формування професійної компетентності фахівців публічного управління, систему формування міцних теоретичних знань і практичних умінь з питання компетенції як складової професійної компетентності майбутнього фахівця публічного управління досі не створено.

Постановка завдання. Мета статті полягає у обґрунтуванні теоретичних та методичних підходів до формування стратегії формування професійної компетентності фахівців публічного управління та методичних умов її реалізації.

Виклад основного матеріалу

Сучасні довідкові джерела, зокрема “Енциклопедія освіти”, розглядають професійну компетентність як “інтегративну характеристику ділових і особистісних якостей фахівця, що відображає рівень знань, умінь, досвіду, достатніх для досягнення мети з певного виду професійної діяльності” [7].

На думку І. Зимньої, професійні компетентності формуються в освітньому процесі відповідно до специфіки й завдань професії, яку здобуває студент, і характеризуються п'яти-компонентною структурою, що містить знання, досвід застосування, ціннісні ставлення, регуляцію, готовність [4].

Складовими професійної компетентності є компетенції, що дають можливість реалізувати її на практиці, в процесі професійної діяльності. [1,]. У листі МОНУ “Комплекс нормативних документів для розроблення складових системи галузевих стандартів вищої освіти” від 31.07.2008 р. № 1/9-484 наведено перелік компетенцій, якими повинен володіти випускник: це соціально-особистісні, загально-наукові, інструментальні та професійні компетенції, що, в свою чергу, поділяються на дві групи: загально-професійні та спеціалізовано-професійні. публічний управління фахівець

К. Вініас-Трофименко та Г. Лісовенко визначають три напрями формування професійної компетентності:

- формування особистісного стилю діяльності в результаті зміни системи виконання діяльності, її функції та ієрархічної побудови;

- становлення професійного світогляду на основі зміни особистості суб'єкта;

- становлення професійної культури внаслідок зміни когнітивних, емоційних і практичних компонентів установки суб'єкта стосовно об'єкта діяльності, перетворення впливу на об'єкт у процесі взаємодії [2].

На сучасному етапі світового соціально-економічного розвитку публічна діяльність є одним із основних компонентів ефективного публічного управління та здійснюється сьогодні в усіх сферах суспільного життя. Основною метою публічної діяльності є створення зовнішнього й внутрішнього соціально-психологічного середовища, що сприяє успіху установи, забезпечує необхідну поведінку цього середовища відносно установи. Саме тому публічна компетенція повинна стати невід'ємною складовою професійної компетентності майбутнього фахівців публічного управління. Із цього погляду публічну компетенцію майбутніх фахівців публічного управління можна розглядати як комплекс особистісних і професійних ресурсів, що забезпечує в майбутньому можливість ефективного вирішення фахівцем професійних завдань.

Формування публічної компетенції майбутніх фахівців публічного управління вимагає розробки моделі, впровадження якої дасть змогу зробити процес професійної підготовки більш цілеспрямованим, ефективним, адекватним вимогам, що пред'являють до рівня кваліфікаційної підготовки сучасного фахівця цієї галузі.

Розроблена нами теоретична модель формування компетенції майбутнього фахівця публічного управління має структурно-логічний характер, тому що діяльність із формування компетенції, що моделюється, здійснюється відповідно до цілей, завдань, підходів, компонентів і змісту професійної діяльності фахівця.

Зміст моделі зумовлено теоретико-методологічними підходами до процесу формування майбутнього фахівця публічного управління:

- компетентнісним, із позицій якого рівень освіченості визначено здатністю вирішувати проблеми різної складності на основі наявних у людини знань, і який передбачає не засвоєння студентами окремих знань і вмінь, а оволодіння ними в комплексі;

- особистісним, що передбачає активність студента, вибір ним навчальної траєкторії, готовність до вирішення навчальних завдань на основі суб'єкт-суб'єктних відношень з викладачем, єдності внутрішніх і зовнішніх мотивів, розвитку його самоактуалізації, самооцінювання й саморегуляції;

- системним, що диктує необхідність розгляду процесу формування основ PR-компетенції майбутнього менеджера в системі становлення та розвитку загальної професійної компетентності, що дає змогу, з одного боку, говорити про цілісність об'єкта, що досліджують, а з іншої - про взаємодію й динаміку змін його складових;

- діяльнісним, що передбачає досягнення запрограмованого результату через дії студентів і здійснюється на основі використання типових проблемних професійних завдань, що виникають у суспільстві, за допомогою включення студентів у адекватні види діяльності;

- ситуативним, що полягає в зумовленості вибору управлінського рішення ситуацією, і що озброює майбутнього фахівця публічного управління засобами професійного управління та організації, знаннями принципів групової та індивідуальної поведінки, системного аналізу, методів планування, контролю, оцінки, стимулювання, можливістю вибору прийомів і типів поведінки, оптимальних для певної ситуації;

- інтегративний підхід, що передбачає змістовно-інформаційну взаємодію програмного матеріалу декількох навчальних дисциплін, орієнтований на формування активної особистості, яка готова до співробітництва в процесі соціальної взаємодії та здатна здійснювати професійну комунікацію.

Крім розглянутих підходів, під час проектування моделі процесу формування компетенції майбутнього фахівця публічного управління було використано такі загально-педагогічні та специфічні принципи: принцип інтегративності професійної діяльності, що моделюється, у практику діяльності фахівця публічного управління; принцип активізації процесів самопізнання, самооцінки й самоуправління; принцип доцільності; принцип співтворчості викладача й студента; принцип поєднання індивідуальної та колективної діяльності студента; акмеологічний принцип; принцип інновативності й інформатизації навчання.

Мету розробленої нами моделі формування компетенції у майбутнього фахівця публічного управління конкретизовано в таких завданнях:

1) формування теоретичної та практичної готовності майбутнього фахівця до вирішення професійних завдань із застосуванням PR-технологій;

2) формування позитивного емоційно-ціннісного ставлення до комунікативної діяльності, що є основою публічної діяльності;

3) розвиток спеціальних умінь і навичок, необхідних для досягнення якісних результатів професійної діяльності;

4) формування рефлексивних і оціночних умінь осмислення власного рівня компетенції.

Ми розглядаємо процес формування компетенції майбутнього фахівця публічного управління як цілісну систему, що містить взаємопов'язані компоненти (мотиваційно-цільовий, змістовно-діяльнісний, оціночно- результативний). Зауважимо, що внутрішні зв'язки між елементами системи й зовнішні зв'язки цієї системи з іншими системами є різноманітними та мають взаємний характер.

Відомо, що професіоналізм представляється нам у якості інтегральної характеристики людини, що проявляється у професійній діяльності, а також у поведінці та спілкуванні. У понятті "професіоналізм" відображається такий ступінь оволодіння людиною психологічною структурою професійної діяльності, яка відповідає існуючим у суспільстві стандартам і вимогам. Під професійною, розуміємо будь-яку складну діяльність, яка постає як конституйований спосіб виконання будь-чого, який має нормативно встановлений характер. Професійна діяльність є об'єктивно складною, тому вона тяжка для освоєння, потребує тривалого періоду теоретичного та практичного навчання.

Але, професіоналізм -- це не тільки досягнення людиною високих показників праці (якості, надійності, ефективності тощо), але й особливості її професійної мотивації, професійного мислення, система її устремлінь, ціннісних орієнтацій, сенсу праці -- того, що скла дає професійна самосвідомість [7]. Поняття професійної компетентності в теорії педагогічної освіти трактується паралельно з поняттям професіоналізм. Щодо компетентності, то вона є характеристикою конкретної людини (або її дій), а саме -- індивідуальна характеристика ступеню відповідності вимогам професії.

Передбачається, що компетентна особистість володіє не лише знаннями, високими моральними якостями і є професіоналом, а й вміє діяти адекватно у відповідних ситуаціях, застосовуючи знання й беручи на себе відповідальність за свою діяльність [3, 68].

Як зазначає у своїх дослідженнях Т. Морозова, компетентність - це індивідуальна характеристика людини, яка визначається поєднанням психічних якостей, психічного стану, що дозволяє діяти самостійно й відповідально, як володіння людиною здатністю та вмінням виконувати певні трудові функції. Оцінювання чи вимірювання кінцевого результату праці - єдиний науковий спосіб судити про компетентність [7, с. 5].

Професіоналізація здійснюється як цілісний, безперервний процес, в основі якого лежить комплекс механізмів, які розвиваються, взаємодіють між собою і послідовно змінюють один одного. Виявити і розкрити ці механізми можна тільки на основі цілісної концепції професіоналізації, яка має в своєму розпорядженні єдиний концептуальний апарат, що описує професійний розвиток людини від початку до кінця, від моменту прийняття професії до моменту завершення активної професійної діяльності. Зміст професійного розвитку тісно пов'язаний зі соціально-економічною ситуацією, яка складається в суспільстві.

Видова характеристика компетентностей пропонується у табл.1, базуючись на дослідженні питань компетентності та професіоналізму кадрів управління, пропонуємо.

Таблиця 1. Характеристика компетентностей фахівців публічного управління

Досліджуючи питання професійної компетентності, А. Маркова виокремлює: спеціальну компетентність - володіння безпосередньо професійною діяльністю на досить високому рівні, здатність проектувати свій по дальший професійний розвиток; соціальну компетентність - володіння спільною (груповою, кооперативною) професійною діяльністю, співробітництвом, а також уживаними у цій професії прийомами професійного спілкування; соціальна відповідальність за результати своєї професійної праці; особистісну компетентність - володіння прийомами особистісного самовиявлення, засобами протистояння професійним деформаціям особистості; індивідуальну компетентність - володіння прийомами самореалізації та розвитку індивідуальності у межах професії, готовність до професійного росту, уміння організувати раціонально свою працю без перевантажень часу та сил [6].

Крім того, професійну компетентність можна тлумачити і як сукупність умінь та навичок спеціаліста вирішувати певний клас професійних задач при наявності знань та досвіду, необхідних для ефективної професійної діяльності у заданій предметній галузі. При цьому професійна компетенція розуміється як здатність вирішувати конкретний вузькоспеціалізований спектр підзадач, на які декомпозується професійна задача. За такого підходу професійна компетентність може розглядатися як сукупність професійних компетенцій [1].

Ми погоджуємося з науковцями, які зазначають, що єдиного підходу до визначення компетентності кадрів управління публічної сфери немає, оскільки існують різні тлумачення поняття "професійна компетентність". Так, Н. Ромейко представляє екологічну компетентність (фахівця) як складний системний об'єкт, побудований на інтеграції теоретичних знань, практичних умінь у сфері екології і певного набору особистих якостей, що виконує специфічну функцію в системі професійної діяльності, обумовлюючу готовність до екологічно адекватної поведінки в ситуаціях морального вибору [4].

На сьогодні система підготовки компетентних публічних службовців має забезпечувати потреби органів публічної влади у працівниках з високим рівнем професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати управлінські функції, упроваджувати новітні соціальні технології, сприяти інноваційним процесам. Це дозволяє визначити шляхи створення нової системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів публічної сфери. Вони зумовлені насамперед стратегією та змістом реформ і перетворень, спрямованих на підвищення ролі наукових знань, професіоналізму та компетентності фахівців. Зміст і рівень їх спеціального, фахового, професійного навчання мають відповідати стратегічним напрямкам розбудови державності, мати випереджальний характер, ураховувати високий динамізм соціальних і економічних процесів, ключові завдання формування публічного управління. Зокрема це стосується формування кадрового складу сфери публічного управління, на яких покладатиметься відповідальність за проведення стратегічної економічної оцінки планів і програм та формування їх професійної компетентності.

Враховуючи, що об'єктом нашого дослідження є формування стратегії професійної компетентності фахівців публічного управління та методичні умови її реалізації, вважаємо за потрібне зазначити, що стратегія професійної компетентності фахівців публічного управління отримала міжнародне визнання як основний інструмент інтеграції економічних пріоритетів у процеси стратегічного планування та прийняття стратегічних рішень. Сприяючи застосуванню принципів сталого розвитку, вона підтримує зусилля щодо переходу до "публічної" економіки. Стратегію формування професійної компетентності фахівців публічного управління слід впроваджувати в процесі підготовки державних стратегічних документів з метою аналізу та обліку наслідків планованої діяльності на ранніх етапах процесу прийняття рішень, коли ще можливий вибір різних варіантів, а також забезпечення адекватних консультацій із зацікавленими органами та громадськістю. Як наслідок, стратегія формування професійної компетентності фахівців публічного управління сприяє підвищенню легітимності процесів планування і прийняття рішень, а також результатів цих процесів у публічному управлінні.

Враховуючи, що за основу формування професійної компетентності фахівця сфери публічного управління є наявність безпосереднього досвіду, для подальшої трансформації досвіду та отримання нових спеціальних знань потрібно визначити найкращі навчальні методи, за яких наданий матеріал буде засвоєно найкраще, а необхідні знання -- найкоротшій термін.

У [2] представлені основні характеристики, позитивні якості й обмеження різних навчальних методів, серед яких виокремлюються: лекції, роботи в малих групах, дискусії, аналіз ситуативних моделей, рольові ігри, робота з текстом, робочими листами та анкетами, мозковий штурм тощо. Дослідження та врахування їх сильних сторін і обмежень допоможе у виборі відповідної стратегії навчання кадрового персоналу органів публічної влади щодо питань стратегії формування професійної компетентності фахівців публічного управління.

Крім того, важливо зазначити, що добре розроблена навчальна програма має бути заснована на ретельному плануванні двох основних компонентів -- змісту (що викладати?) і процесу (як викладати?). Програма, заснована на принципах теорії навчання, дозволить не тільки ефективно комбінувати різні методи і стилі навчання, використовувати досвід учасників, а й налагодити багатосторонню комунікацію, створити атмосферу, в якій відповідальність за результат навчання несуть як викладач, так і учасники навчання.

Звичайно, що структура професійної компетентності кадрів в публічній сфері в основному має базуватися на загальної характеристиці структури публічної компетентності.

Відтак, рівень публічної компетентності визначається за трьома критеріями: когнітивним, ціннісним та діяльнісно-практичним.

Крім основних критеріїв визначення публічної компетенції, важливим є окреслення компетентнісних ознак фахівця публічного управління. Враховуючи зарубіжну практику і принципи та методичні умови стратегії формування професійної компетентності, вважаємо, що компетентнісні ознаки фахівця із публічного управління (крім основних, загально прийнятих) мають складатися з окремого переліку знань і умінь. Тобто посадова особа публічного управління -- фахівець повинен бути обізнаним та володіти спеціальними знаннями та практичними навичками.

Для формування професійної компетентності фахівців публічного управління мають бути розроблені спеціальні навчальні програми в рамках курсів підвищення кваліфікації, проведення спеціальних тренінгів тощо.

Сьогодні досить активно впроваджують мережеве дистанційне навчання, яке перевершує традиційні форми, а їх поєднання надає значні потенційні можливості для формування професійної компетентності майбутніх фахівців, завдяки наявності розвинених засобів для позитивного впливу на мотиваційно ціннісну, операційно-когнітивну та емоційно-вольову сфери особистості [3]. Мережеві технології у підготовку кадрів управління дозволяють використовувати можливості Інтернету для мультимодального представлення навчальної інформації, автоматизації контролю, моніторингу, професійного спрямування змісту. Це супроводжується активізацією пізнавальної діяльності, появою позитивної мотивації до здобуття знань, розвитком вольових якостей майбутніх фахівців, їхньої здатності до саморозвитку та сприяє формуванню професійної компетентності кадрів [3].

Основні етапи підготовки фахівців у сфері використання інформаційно- комунікаційні технології (далі - ІКТ) [4] можуть бути використані у публічній сфері й при підготовці фахівців публічного управління:

- впровадження уніфікованих процедур оцінки кваліфікаційних навичок співробітників у сфері застосування сучасних інформаційних технологій;

- створення і розвиток інфраструктури регіональних центрів по підготовці і підвищенню кваліфікації кадрів у сфері ІКТ;

- розробка і фінансування програм навчання для різних категорій фахівців, а також необхідних методичних матеріалів;

- інформування кадрів про передовий досвід і інновації у сфері інформаційних технологій; створення системи мотивації, заохочення і регламентації процесів використання державними службовцями інформаційних технологій;

- упровадження заходів, направлених на просування і популяризацію технологій електронного урядування, підвищення кваліфікації громадян і організацій, що використовують інформаційні технології для взаємодії з органами державної влади.

Висновки

Отже, підсумовуючи результати дослідження можемо констатувати, що професійна компетентність кадрів у публічній сфері може мати наступі сутнісні ознаки:

- поглиблене знання предмета;

- сукупність професійних знань, умінь, навичок, особистісних якостей та професійної культури особи, яка працює в органі публічного управління, що відповідає завданням і функціям управлінського характеру та є достатньою для успішного здійснення професійної діяльності щодо прийняття стратегічних значущих управлінських рішень; є важливим компонентом підсистеми професіоналізму діяльності.

Основними дієвими напрямами формування та підвищення рівня професійної компетентності публічних фахівців можна вважати розроблення й обґрунтування нових критеріїв оцінювання якостей, результативності в сфері публічної служби, стимулювання професійного зростання в процесі щорічного оцінювання, участі у відкритих конкурсах. Ухвалення системи підбору кадрів в органах публічної влади, головними пріоритетами якої має стати професійна компетентність персоналу в цій сфері.

Саме за допомогою обов'язкової професійної підготовки, надбання нових знань та вмінь, удосконалення вже набутих навичок, фахівець публічного управління буде в змозі обґрунтовано передбачати і прогнозувати свою діяльність, пов'язану з процесами формування професійної компетентності фахівців публічного управління, приймати зважені стратегічні управлінські рішення, які сприятимуть подальшому розвитку публічних процесів у суспільстві та запобігатимуть політико-економічній кризі у країні.

Література

1. Болюбаш Н.М. Формування професійної компетентності державних службовців у вищих навчальних закладах / Н.М. Болюбаш // Наукові праці. Державне управління. - Вип. 182. - Т. 194. - С. 31-35.

2. Бондар С. Компетентність особистості - інтегрований компонент навчальних досягнень учнів / С. Бондар // Біологія і хімія в школі. - 2003. - № 2. - С. 8-9.

3. Велігош О. Виконання положень Орхуськой конвенції: Розробка та проведення навчання державних службовців: посібник для тренера / О. Велігош, О. Пометун // Екологічна інформація, освіта та інформо ваність громадськості EuropeAid 020114. - К., 2004. - 205 с.

4. Волик В. Компетентності державних службовців України: наукові підходи до класифікації / В. Волик / / Державне управління та місцеве самоврядування. - 2012. - № 3 (14). - С. 205-214.

5. Дернова М. Моделі емпіричного навчання дорослих: зарубіжний досвід / М. Дернова // Порівняльно педагогічні студії. - № 2 (24). - 2015. - С. 40-45.

6. Моделі компетенцій державних службовців: наук. розробка / Авт. кол.: І.В. Клименко, Е.А. Афонін, А.В. Журавльов та ін. - К.: НАДУ, 2012. - 72 с.

7. Морозова Т.Ю. Аналіз дефініцій компетентнісного підходу щодо освіти / Т.Ю.Морозова // Освіта Донбасу. - 2005. - № 3. - С. 5-11.

References

1. Boliubash, N. M. (2012), Formation of professionalcompetence of civil servants in higher educational establishments [Formation of professional competence of civil servants in higher educational institutions], Naukovi pratsi. Derzhavne upravlinnia - [Scientific works. Governance], vol. 194, no. 182, pp. 31-35.

2. Bondar, S. (2003), Personality competence is anintegrated component of students' learning achievements [Personal competence is an integrated component of students' educational achievements], Biolohiia i khimiia v shkoli - [Biology and chemistry at school], vol. 2, pp. 8-9.

3. Velihosh, O. and Pometun, O. (2004), Vykonanniapolozhen' Orkhus'koj konventsii: Rozrobka ta provedennia navchannia derzhavnykh sluzhbovtsiv: posibnyk dlia trenera [Implementation of the provisions of the Aarhus Convention: Developing and conducting training for civil servants: a manual for a trainer], Ekolohichna informatsiia, osvita ta informovanist' hromads'kosti EuropeAid 02 0114[Environmental information, education and public awareness Europe], Kyiv, Ukraine.

4. Volyk, V. (2012), Competence of civil servants ofUkraine: scientific approaches to classification [Competencies of civil servants of Ukraine: scientific approaches to classification], Derzhavne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia - [Competencies of civil servants of Ukraine: scientific approaches to classification], vol. 3, no. 14, pp. 205-214.

5. Dernova, M. (2015), Models of empirical adulteducation: foreign experience [Models of experiential learning of adults: foreign experience], Porivnial'nopedahohichni studii [Comparatively, pedagogical studies], vol. 2, no. 24, pp.40-45.

6. Klymenko, I. V. Afonin, E. A. Zhuravliov, A. V. andother (2012), Modeli kompetentsij derzhavnykh sluzhbovtsiv [Models of competencies of civil servants], NADU, Kyiv, Ukraine.

7. Morozova, T.Yu. (2005), An analysis of thedefinitions of a competent approach to education [Analysis of the definitions of the competence approach to education], Osvita Donbasu - [Education of Donbass], vol. 3, pp. 5-11.

Размещено на Allbest.ru