Психолого-педагогічні засади патріотизму як чинника формування громадянсько-патріотичної позиції майбутніх офіцерів у військових закладах вищої освіти

Размещено на http://allbest.ru

Психолого-педагогічні засади патріотизму як чинника формування громадянсько-патріотичної позиції майбутніх офіцерів у військових закладах вищої освіти

Синишина Вікторія Михайлівна

доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри психології, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет»

Анотація. У статті досліджено сучасний стан проблеми патріотизму як чинника формування громадянсько-патріотичної позиції майбутніх офіцерів у військових закладах вищої освіти, аналізуються практичні аспекти її розв'язання.

Розкрито взаємозв'язок патріотизму з формуванням громадянсько-патріотичної позиції майбутніх офіцерів.

Вказано, що формування почуття патріотизму є місією військових закладів вищої освіти. Освіта повинна сприяти розумінню майбутніми офіцерами національної історії, усвідомленню свого національного коріння та поваги до інших культур.

Проаналізовано суть поняття “громадянскості”, як ціннісного ставлення до батьківщини та почуття патріотизму; поняття “громадянської позиції” як відповідальності за прийняття рішень, соціальної активності, любові до батьківщини, безкорисливу відданість і служіння їй, нерозривну єдність із нею, ідентифікацію своїх інтересів з інтересами Вітчизни; поняття “патріотизму” як стійкої характеристики людини, яка проявляється в її свідомості, моральних ідеалах та цінностях, у реальній поведінці та вчинках.

Вказано, що громадянська позиція формується через громадянське виховання, мета громадянського виховання реалізується через формування національної свідомості, належності до рідної землі, народу, утвердження гуманістичної моралі.

Визначено, що на особистісному рівні патріотизм виступає як важлива стійка характеристика людини, відображається у її світогляді, духовно- моральних ідеалах, нормах поведінки.

Особлива увага приділяється пошуку та розробці оптимального комплексу методів виховання в курсантів військових закладів вищої освіти патріотизму. Вказано на доцільність використання ефективних методів й методичних прийомів.

Вказано на важливість розвитку когнітивної складової формування громадянсько-патріотичної позиції, відтак не тільки знання можуть формувати громадянськість, сприяє цьому й психологічний аспект, а саме емоційний компонент.

В якості засобів розвитку патріотизму запропоновано тематичний відео лекторій, волонтерство, тематичні есе тощо.

Ключові слова: громадянськість, патріотизм, ціннісні орієнтації, громадянсько-патріотична позиція, громадянсько-патріотичне виховання, методи виховання, майбутні офіцери, військові заклади вищої освіти, формування.

Synyshyna Viktoriia Mykhaylivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Psychology, State institution of higher education «Uzhhorod National University», Uzhhorod

PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL PRINCIPLES OF PATRIOTISM AS A FACTOR OF THE FORMATION OF THE CIVIC AND PATRIOTIC POSITION OF FUTURE OFFICERS IN MILITARY INSTITUTIONS OF HIGH ER EDUCATION

Abstract. The article examines the current state of the problem of patriotism as a factor in the formation of the civic-patriotic position of future officers in military institutions of higher education, and analyzes the practical aspects of its solution.

The relationship between patriotism and the formation of the civic-patriotic position of future officers is revealed.

It is indicated that the formation of a sense of patriotism is the mission of military institutions of higher education. Education should contribute to future officers' understanding of national history, awareness of their national roots and respect for other cultures.

The essence of the concept of "citizenship" is analyzed as a valuable attitude to the homeland and a sense of patriotism; the concept of "civic position" as love for the motherland, selfless devotion and service to it, inseparable unity with it, identification of one's interests with the interests of the Motherland; the concept of "patriotism" as a stable characteristic of a person, which is manifested in his consciousness, moral ideals and values, in real behavior and actions.

It is indicated that the civic position is formed through civic education, the goal of civic education is realized through the formation of national consciousness, belonging to the native land, the people, and the affirmation of humanistic morality.

It was determined that at the personal level, patriotism acts as an important stable characteristic of a person, reflected in his worldview, spiritual and moral ideals, norms of behavior.

Special attention is paid to the search and development of an optimal set of methods for educating cadets of military institutions of higher education in patriotism. The expediency of using effective methods and methodological techniques is indicated.

The importance of the development of the cognitive component of the formation of a civic-patriotic position is indicated, therefore not only knowledge can form citizenship, but also the emotional component contributes to this.

Thematic video lectures, volunteering, thematic essays, etc. are proposed as means of developing patriotism.

Keywords: citizenship, patriotism, values, civic-patriotic position, civic-patriotic education, methods of education, future officers, military institutions of higher education, formation.

майбутній офіцер патріотизм громадянська культура

Постановка проблеми. З урахуванням суспільно-політичних подій останніх років та повномасштабної війни України з Росією відбулося згуртування українців як нації, процес формування національної ідентичності відбувається наразі дуже інтенсивно. Слід зазначити, що патріотизм є одним із основних факторів формування національної ідентичності.

Тому проблема патріотизму як основи для актуалізації процесів націотворення набуває особливої гостроти. У науковому дискурсі виникають різні підходи до цінностей, які утворюють підґрунтя патріотизму. Важливо, що відповідно постає проблема оновлення засад громадянсько-патріотичного виховання, позаяк сучасна педагогічна практика зазнає значних реформацій щодо його змісту та організації, оскільки покликана допомагти сформувати основи національної самосвідомості в нових сучасних умовах.

В останні роки в Україні на державному рівні було прийнято ряд важливих законодавчих та нормативних документів, які розкривають засади громадянсько-патріотичного та національно-патріотичного виховання молоді. Так, у Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді зазначено: «В Україні національно-патріотичне виховання дітей та молоді має стати одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку громадянина як високоморальної особистості, яка плекає українські традиції, духовні цінності, володіє відповідними знаннями, вміннями та навичками, здатна реалізувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства, сповідує європейські цінності, готова до виконання обов`язку із захистом Батьківщини, незалежності та територіальної цінності України» [1].

Військові події в Україні, пов'язані із агресією сусідньої країни, зазіханнями на її територіальну цілісність, незалежність актуалізують питання захисту нашої країни, надійного забезпечення обороноздатності держави. У зв'язку з цим, все більш актуальною стає потреба підвищення ролі патріотизму, громадянської позиції, відтак морального фактору функціонування Збройних Сил України, активізації громадянсько-патріотичного виховання не тільки особового складу Збройних Сил України, а й майбутніх офіцерів, що навчаються у військових закладах вищої освіти.

Сьогодні в надскладних умовах військової агресії нагальною є проблема виховання у майбутніх офіцерів через патріотичні почуття активної громадянської позиції, що передбачає формування традиційних та ідеологічних цінностей, політичних принципів, які є стрижневими у формуванні свідомої особистості офіцера. Першочергова роль та відповідальність за захист кордонів Украйни, її незалежності лягає на плечі майбутніх офіцерів, які покликані професійно обороняти нашу вітчизну. Тільки такий офіцер, який має розвинене почуття патріотизму, здатен виконати свій обов'язок перед народом України, сумлінно виконуючи свої посадові обов'язки як військового, так і громадянина своєї країни.

Формування почуття патріотизму є місією військових закладів вищої освіти. Освіта повинна сприяти розумінню майбутніми офіцерами національної історії, усвідомленню свого національного коріння та поваги до інших культур.

У Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016/2020 рр. вказано, що серед виховних напрямів сьогодні одним з найбільш актуальних виступає патріотичне, громадянське виховання як стрижневе, основоположне, що відповідає як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладає підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу як запоруку власного особистісного розвитку, спиратимуться на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін [2].

Саме через це існує об'єктивна потреба щодо активізації досліджень у сфері проблематики патріотизму та громадянсько-патріотичного виховання, зокрема з'ясування теоретичних положень та методологічних підстав стосовно даних феноменів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Щодо формування гармонійної особистості майбутнього офіцера в закладах вищої освіти проводили дослідження С. Камеш, Б. Олексієнко, В. Осьодло. Про патріотизм як чинник формування соціальності писав у своїх наукових працях Л. Кримець, який зазначає, що патріотизм є стрижнем націотворення. Про національно-патріотичне виховання як складову становлення громадянина, військовослужбовця-патріота писали у дослідженнях О.Голубєва, О.Мітягін, В. Коваленко. Відзначили, що основними складовими національно-патріотичного виховання мають стати громадянсько-патріотичне; військово-патріотичне; духовно-моральне виховання.

Питання патріотичного виховання в умовах вищого військового навчального закладу вивчали В. Артемов, В. Баранівський, Б. Пантюхов, О. Покотило, О. Салата, О. Тарасенко.

Вчена К. Трибулькевич розмежувала у своїх дослідженнях громадянське та патріотичне виховання.

Особливий науковий інтерес викликає дисертаційне дослідження О. Пашкової «Військово-патріотичне виховання курсантів вищих військових навчальних закладів України (1991-2019)», в якому авторка провела ретроспективний аналіз військово-патріотичного виховання курсантів вищих військових навчальних закладів всього періоду незалежності України; визначила періодизацію процесу військово-патріотичного виховання в Україні, особливості діяльності вищих військових навчальних закладів у справі військово-патріотичного виховання в умовах російської збройної агресії.

Дослідження про формування та розвиток громадянської позиції можна віднайти у працях Н. Нікітіна, О. Кофарської, Н. Корпач.

Проте більшість наукових досліджень присвячено вихованню патріотизму та формуванню громадянської позиції в загальноосвітніх школах, закладах вищої освіти, щодо праць про виховання патріотизму у майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах - вони практично відсутні. Більше того, проблема патріотизму як чинника формування громадянсько-патріотичної позиції майбутніх офіцерів у військових закладах вищої освіти не знайшла широкого відображення у публікаціях, що і визначило мету нашої статті.

Мета статті - метою оглядової статті є розкриття основних теоретичних положень та методологічних підстав проблеми патріотизму як чинника формування громадянсько-патріотичної позиції майбутніх офіцерів у військових закладах вищої освіти.

Виклад основного матеріалу. В умовах військової агресії перед нашою державою гостро постала проблема підвищення рівня громадянської культури українців.

Зокрема, сучасна освіта також ставить перед собою завдання актуалізації та оновлення громадянсько-патріотичного виховання, наповнення його новими сенсами, в процесі чого світоглядні орієнтири курсантів військових закладів вищої освіти повинні наповнитися новими цінностями, що складають підґрунтя для громадянських орієнтацій. При цьому сформованість тих чи інших громадянських якостей, громадянських позицій свідчить про результативність та рівень організаційно - виховної роботи в конкретному військовому закладі вищої освіти.

Варто наголосити, що сучасна освітня практика в організації патріотичного виховання дітей і молоді визначає низку протиріч, зокрема, таких, як: нинішнє молоде покоління українців входить у життя нового, проте ціннісно невизначеного суспільства. Руйнація старої суспільної системи не поставили натомість нову, лише задекларовану Конституцією України. Відсутність етнонаціональної ідеологічної єдності, на нашу думку, теж не сприяють розвитку патріотизму у молоді. Молоде покоління українців вже не сприймає устоїв минулого та цінностей попереднього суспільства, все більш реалістично окреслюється новий соціальний тип особистості - людини відповідальної за долю своєї країни, людини-патріота, й це не завжди співпадає з засадами організації виховної роботи з молоддю в закладах освіти. Швидке оновлення суспільно-економічних та інформаційних реалій в країні в цілому, та регіонах, зокрема, «віддаляє» молоде покоління в часі від тих традиційних засад життя українців, які лежать в основі народознавчої роботи в закладах освіти [3].

Суперечливі процеси, які відбуваються у всіх сферах суспільного життя України, значною мірою впливають на стан становлення молоді, на її ціннісні орієнтації. Наразі у молоді спостерігається переоцінка цінностей, а подекуди й ціннісна криза, спостерігаються суперечливі процеси, що свідчать також і про переоцінку деяких цінностей попередніх поколінь.

Тим не менш в Законі України «Про вищу освіту» основним завданням закладу вищої освіти визначено «формування особистості шляхом патріотичного, правового, екологічного виховання, утвердження в учасників освітнього процесу моральних цінностей, соціальної активності, громадянської позиції та відповідальності, здорового способу життя, вміння вільно мислити та самоорганізовуватися в сучасних умовах.

Виходячи з вищевказаного, військові заклади вищої освіти посеред освітніх закладів можемо розглядати як інституції громадянської освіти та суб'єкти громадянського виховання молоді, де формується власне громадянська позиція та відбувається політична соціалізація майбутніх офіцерів.

Сьогодні сучасна наука називає поняттям «громадянськість» або «громадянська позиція» отримання знань і формування умінь активних суспільних дій, певний моральний стан людей, відчуття власної свободи і водночас власної відповідальності за прийняття рішень, віру у власні ресурси та сили, певну автономію та кооперацію. Формування таких суспільних цінностей в процесі соціалізації покладено перш за все на громадянську освіту.

Адже юнацький вік визначається сенситивним періодом для формування та розвитку громадянської позиції.

М. Савчин презентує громадянську позицію та відповідальність як якості особистості, що характеризується прагненням і вмінням оцінювати свою поведінку з точки зору користі чи шкоди для суспільства, узгоджувати свої вчинки з вимогами суспільства, нормами, законами та співвідносити свої потреби з реальними можливостями. Розглядаючи складові громадянськості як комплексної якості людини, М. Савчин обґрунтовує такі її показники: 1) базові життєві цінності: істина, користь і доцільність, любов, добро, творчість; 2) типи самовизначення особистості: прагматичне, моральне, самоактуалізація; 3) характер смислоутворювальних мотивів: саморегуляція, моральна саморегуляція, гармонізація свого життя; 4) духовні інтенції та життєві настанови людини: віра, надія, любов. За дослідженями М. Савчина, в усякій дії потрібно бачити результат, у громадянському вихованні таким результатом є «активна громадянська позиція особистості, що виявляється в соціально-комунікативній, громадсько-корисній та суспільно-політичній активності, а також в активності, спрямованій на самопізнання та самовдосконалення[4].

Громадянська позиція формується через громадянське виховання.

Мета громадянського виховання реалізується через визнання й забезпечення в реальному житті прав людини як гуманістичної цінності та єдиної норми всіх людей без будь-яких дискримінацій, на чому будується відкрите, демократичне, громадянське суспільство; зв'язок прав людини із її громадянською відповідальністю; формування національної свідомості, належності до рідної землі, народу; утвердження гуманістичної моралі та формування поваги до таких цінностей як свобода, рівність, справедливість; формування соціальної активності особистості; формування працелюбності особистості, відповідальності за свої дії; формування політичної та правової культури; виховання поваги до Конституції України, законодавства, державної мови; розвиток критичного мислення; формування інтеркультурного менталітету; вироблення негативного ставлення до будь-яких форм насильства; активне попередження тенденцій до виявлення деструктивного націоналізму, проявів шовінізму, фашизму, месіанських налаштованостей. Поняття громадянського виховання ми розуміємо у зв'язку понять ціннісне ставлення до себе - до інших - до Батьківщини [5].

Громадянське виховання покликано формувати громадянські якості. Відповідно вчені вказують на системний характер громадянських якостей. Л. Виготський, Д. Узнадзе, О. Леонтьєв, Л. Рубінштейн у своїх дослідження розробили засади розуміння природи патріотично спрямованої активності особистості як громадянської якості особистості. Патріотизм, на їх думку, зумовлює здатність особистості в критичних ситуаціях ставити суспільні інтереси вище за власні блага.

На думку І. Беха патріотичні цінності - це явища, які заслуговують бути гідними, важливими, знаменними, які заслуговують на те, щоб їх сприймали як безперечно значущі, це все, що може цінувати особистість, що є для неї значущим і важливим [6].

Щодо цього автор виділяє такі базові складові почуття патріотизму: любов до народу, Батьківщини, держави; діяльнісна відданість Батьківщині; суспільно значуща цілеспрямованість; моральна стійкість; готовність до самопожертви: наявність почуття власної гідності.

На думку К. Чорної, патріотизм - це стійка характеристика людини, яка проявляється в її свідомості, моральних ідеалах та цінностях, у реальній поведінці та вчинках. Отже, основою громадянсько-патріотичного виховання є ціннісні орієнтації, які з дорослішанням змінюються, стають більш стійкими, умотивованими[6].

На особистісному рівні патріотизм виступає як важлива стійка характеристика людини, відображається у її світогляді; духовно-моральних ідеалах; нормах поведінки. Героїчні вчинки військовослужбовців; бійців добровольчих батальйонів; волонтерський рух у ході російсько-українського протистояння став ознакою становлення національних лідерів держави. Волонтерство; скаутський рух активно протидіють формуванню надмірного індивідуалізму. Наші пращури знали істину: суверенною; впевненою в своєму майбутньому може бути та країна; яка має; вільних громадян з почуттям гідності й відчуттям захищеності саме у своїй країні. Українське суспільство є багатонаціональним; поліетничним [7].

Важливо підкреслити, що громадянська позиція не є вродженою якістю особистості, а являє собою активний процес діяльнісного відбиття особистістю відповідальності та обов'язків, що детерміновані інтересами суспільства.

Тому можемо прийти до висновку, що період навчання у військових вищих навчальних закладах є особливо сенситивним для формування громадянської позиції. Специфіка цього періоду в навчально-професійній діяльності майбутніх офіцерів зумовлюється реалізацією вибору і активізацією громадянської відповідальності у власному життєвому просторі.

Вчені й дослідники вказують, що на формування громадянської позиції впливає ряд соціальних та психологічних аспектів.

М. Боришевський виділяє наступні детермінанти громадянської позиції студентської молоді:

* інформація, що виробляється суб'єктами державного управління, політичними партіями, суспільством;

• ЗМІ як інституція або організаційні структури різних форм власності, їх діяльність як ретрансляційний вплив;

• інформаційні та комунікативні впливові проекти; діяльність громадських організацій; нормативне правове та організаційне забезпечення функціонування суспільства тощо [8].

Зрозуміло, що важливе значення у формуванні громадянської позиції посідають й процеси патріотично зорієнтованого навчання та виховання. Адже без спрямованої роботи у вищих військових закладах вищої освіти з розвитку й становлення патріотичної особистості не можливо сформувати громадянськість.

Досягти зрілості як громадянськості курсант здатен лише внаслідок громадянського бачення світу, через ціннісне ставлення до батьківщини та почуття патріотизму. Патріотично зорієнтоване навчання формує такі якості як любов до батьківщини; безкорисливе служіння їй; нерозривну єдність з Вітчизною, ідентифікацію своїх інтересів з ії інтересами; готовність пожертвувати заради країни та народу особистими інтересами, життям; визнання Батьківщини в якості вищої цінності в ієрархії системи цінностей особистості; гордість за історичне минуле та традиції народу.

Для майбутніх офіцерів важливо розвивати когнітивну складову формування громадянсько-патріотичної позиції. Серед показників можемо розглядати приналежність до Вітчизни, усвідомлення громадянських цінностей, обов'язку, знання традицій та історії України.

Когнітивна складова відображає засвоєння найважливіших знань, їх глибини, прагнення узагальнювати й аналізувати матеріал, давати оцінку фактам і явищам в житті суспільства.

Як зазначає О. Пашкова в умовах збройної агресії рівень засвоєння знань з історії України та її війська на різних етапах історичного розвитку виступає одним із критеріїв військово-патріотичного виховання майбутніх офіцерів Збройних Сил України та основа їх національно-патріотичної свідомості. Так, більше половини курсантів НУОУ (56% курсантів 1 курсу, 58% - 2 курсу) вважали, що знання з воєнної історії сприяють формуванню патріотизму військових фахівців. Посилення патріотизму майбутніх військових фахівців через засвоєння воєнно-історичних знань стало актуальним завданням вітчизняної військової освіти, адже доведення до курсантів ВВНЗ основ утвердження української державності, пропагування та популяризація традицій самобутності українського народу, героїки боротьби за незалежність здійснюється через інтерпретацію історичних знань. Розуміння курсантами закономірностей суспільного розвитку, необхідності виконання патріотичного обов'язку перед українським народом здійснювалося саме у ході вивчення історичних дисциплін. Системні воєнно-історичні знання майбутні офіцери Збройних Сил України мали змогу отримувати під час вивчення дисциплін “Історія України та української культури”, “Історія України та українського війська”, “Історія війн та воєнного мистецтва (у тому числі історія українського війська)” у вищих військових навчальних закладах України [9].

З іншого боку, не тільки знання з історії можуть формувати громадянськість, сприяє цьому й емоційний компонент, вироблення відношення до подій, переживання біографічних історій героїчних вчинків нашого народу тощо формує почуття патріотизму, відтак і впливає на рівень громадянськості.

В якості волонтерського заходу курсантами - майбутніми офіцерами за власної ініціативи можуть бути організовані відвідування закладів медико- соціальної реабілітації для військових та госпіталей. Курсанти можуть підготувати необхідні матеріали, розробити сценарій зустрічі та проведення майстер-класу з розвитку психологічної, моральної стійкості поранених бійців. Вищесказане прямим чином відображає можливість прояву громадянської позиції курсантів на основі принципів особистісно- орієнтованого підходу.

Ефективним засобом формування патріотичних почуттів може бути програма тематичного відеолекторію, яка включає документальні, телевізійні та художні фільми. При відборі відеоматеріалів варто взяти до уваги те, які відеофільми несуть мотиваційний та патріотичний заряд, формують позитивне ставлення до визначених нами напрямів формування громадянської позиції курсантів, мають позитивний вплив на свідомість курсантів, а також мотивують до вчинків, допомагають переосмислити власні світоглядні позиції. Основними критеріями, за якими можуть відбиратися відеофільми:

1. Глибокий психологічний зміст, що сприяє усвідомленню курсантами відповідальності за власні дії та вчинки. 2. Наявність позитивних, мотивуючих героїв. 3. Сюжет, що розкриває історію взяття героєм на себе громадянської відповідальності. 4. Емоційність. Після перегляду кожного відеофільму з курсантами можна провести рефлексивний аналіз. Здійснити обговорення можна за таким алгоритмом: 1. Чи змогли б Ви вчинити як герої кінофільму?

2. Які висновки Ви знайшли для себе в сюжеті фільму? 2. У чому полягала громадянська позиція героя? 3. Як би ви вчинили на місці головних героїв? 4. Чи може подібна ситуація прояву громадянської позиції статися Вашому житті? 5. Які основні громадянські якості є найважливішими у даних героїв? 6. Як Ви можете їх розвинути в себе? 7. Що б Ви порадили друзям у ситуаціях прийняття рішень? 8. Що впливає на ваш вибір?

Надзвичайно ефективним засобом формування патріотичних почуттів у курсантів може бути й написання есе:

«Чи вважаєте Ви себе патріотом України»

«Як Ви ставитеся до національного свята - Дня незалежності України» «Ровесники незалежної України: думки, інтереси, громадянські позиції» «Чому ми хочемо самостійної України»

«Чи можу я назвати себе патріотом України?»

В подальшому на заняттях з патріотичного виховання можна застосувати метод обговорення есе. Загалом групове обговорення допомагає майбутнім офіцерам сформувати критичні спостереження щодо власних усвідомлень своїх громадянських позицій, а також збагатити світогляд додатковим досвідом колег. Це додатковий інструмент для формування власного ставлення до професійної діяльності щодо захисту Батьківщини, що також сприяє розвитку навичок спостереження, рефлексії, емпатії.

Посилення почуття патріотизму майбутніх офіцерів через використання прикладів дій військовослужбовців у ході антитерористичної операції та повномасштабного вторгнення вже стало одним із пріоритетних завдань патріотичного виховання.

Так, для виховання в курсантів військових закладів вищої освіти патріотизму доцільно використовувати ефективні методи й методичні прийоми: розповіді, бесіди про героїчне минуле нашого народу, відвідування виставок, музеїв, демонстрація образотворчого народного мистецтва, перегляд кінофільмів; читання літератури на історичну, біографічну тематику. Героїчне протистояння нашого народу російським окупантам дає широке підґрунтя для проведення бесід щодо конкретних прикладів героїчного поступу наших військовослужбовців.

Таким чином, на нашу думку, формуванню психологічної емоційної складової у курсантів, виробленню оцінки тих чи інших подій має приділятися більше уваги, оскільки це позитивно впливає на рівень сформованості патріотизму, відтак сприяє підвищенню рівня громадянсько-патріотичної позиції.

Висновки. Узагальнюючи вищевикладене, можемо стверджувати, що громадянсько-патріотична позиція у майбутніх офіцерів детермінується сформованістю цінностей, зокрема патріотичних поглядів, суджень, обґрунтованістю відповідальних дій та вчинків, шляхів та методів досягнення власних цілей.

Громадянска позиція залежить від сформованості патріотичних почуттів, любові до Батьківщини, знання рідної історії, історії війська своєї землі, мови, культури, в процесі чого майбутній офіцер усвідомлює себе активним захисником власної держави. На рівень сформованості громадянсько-патріотичної позиції впливає проникнення в морально- духовний світогляд курсанта ідеї ідентифікації з Батьківщининою. Через це важливо сформувати у курсантів бачення себе як патріота. Цей процес уможливлюється через знання, емоції та почуття. Відтак у подальшій діяльності тільки вчинки можуть стати індикатором громадянської позиції.

Формування громадянсько-патріотичної позиції майбутніх офіцерів в умовах військових закладів вищої освіти відбувається за допомоги виховних орієнтирів навчальних предметів та під час позааудиторної роботи, що ефективно впливає на почуття, емоції, поведінку та свідомість курсантів.

Література:

1. Стратегія національно-патріотичного виховання: затв. указом Президента України від 18 трав. 2019 р. № 286/2019// Законодавство України / Верхов. Рада України. Київ, 2019.URL:: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/286/2019 (дата звернення 20.07.2023)

2. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді / Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Концепції національно- патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно- патріотичного виховання дітей і молоді і методичних рекомендацій щодо національно- патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 16.06. 2015 №641. URL: https://ips.ligazakon.net/document/MUS24863 (дата звернення 20.07.2023)

3. Кононко О.Л., Пихтіна Н.П., Матвієнко С.І., Аніщук А.М., Бобро Л.В., Лісовець О.В. Соціально-моральний розвиток і виховання дітей дошкільного віку: колективна монографія. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2020. С. 169-197.

4. Савчин М. В. Духовний потенціал людини. Івано-Франківськ: Місток НВ, 2010. 508 с.

5. Трибулькевич К. До питання співвідношення громадянського і патріотичного виховання. Військова освіта. 2021. 2 (44), С.348-354.

6. Бех І.Д., Чорна К.І. Програма українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. Київ, 2014. 29 с.

7. О.М. Голубєва О.О. Мітягін; В.А. Коваленко. Національно-патріотичне виховання - складова становлення громадянина; військовослужбовця патріота. Військова освіта. 2016. № 1 (33). С. 65-71.

8. Рудич Ф. М., Балабан Р. В., Ганжуров Ю. С. та ін. Політична система та інститути громадянського суспільства в сучасній Україні. К. : Либідь, 2008. С. 15-16.

9. Пашкова О.О. Військово-патріотичне виховання курсантів вищих військових навчальних закладів України (1991-2019) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : 20.02.22 «Військова історія». Київ, 2021.

Размещено на Allbest.ru