Підготовка до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури в умовах змішаного навчання

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Кафедра загальної педагогіки і педагогіки вищої школи

Підготовка до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури в умовах змішаного навчання

Хмельницька О.С., к.п.н., доцент

Анотація

У статті проаналізовано та розкрито питання професійної підготовки учителя фізичної культури, як цілісного, змістовного, багатогранного процесу, що відображає науково й методично обґрунтовані заходи закладів вищої освіти, що спрямовані на формування у здобувачів освіти протягом терміну навчання рівня професійної компетентності особистості, достатнього для організації занять з фізичної культури й успішної праці в усіх ланках спортивного руху з урахуванням сучасних вимог ринку праці.

Виокремлено основні підходи, на яких будується підготовка учителів фізичної культури, зокрема системний підхід, цілісний підхід, компетентнісний підхід, студентоцентризм та особистісно-орієнтованість, інноваційність та гнучкість під час навчання.

Розкрито особливості фахової підготовки учителів фізичної культури, які полягають у застосуванні новітніх, інформаційних, комунікаційних технологій навчання; варіабельності методів навчання; застосування активних форм навчання, проблемно-пошукових, імітаційних методів тощо.

Охарактеризовано змістові складові теоретико-методичного та практичного блоків підготовки учителів фізичної культури; найбільш продуктивні форми та методи навчання, що сприяють підвищенню якості освітнього процесу в умовах змішаного навчання. Серед форм організації освітнього процесу виокремлено: лекції, практичні, оглядово-методичні заняття, самостійна та індивідуальна робота, виробнича та навчальна практики.

Основні методи, що сприяють набуттю знань, вмінь та компетентностей майбутніми учителями фізичної культури, традиційні (загальнодидактичні) і комп'ютерно-орієнтовані (програмно-комунікативні) методи. Серед них виокремлено та охарактеризовано такі як, словесні, наочні, практичні, проблемно-пошукові, імітаційні, контролю і самоконтролю та самонавчання. Уточнено, що традиційні та дистанційні (електронні) методи навчання в процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури можуть реалізовуватися через різні дидактичні прийоми, кожен з яких, своєю чергою, спрямований на досягнення конкретної чи часткової мети різними методичними засобами.

Ключові слова: змішане навчання, дистанційне навчання, традиційне навчання, учителі фізичної культури, форми організації освітнього процесу, методи навчання.

Abstract

Preparation for professional activity of future physical education teachers in mixed learning environment

Khmelnytska O.S., PhD in Pedagogy, Associate professor, Associate professor of the Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher School, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav

The article analyzes and reveals the issues of professional training of physical education teachers as a holistic, meaningful, multifaceted process that reflects the scientifically and methodologically sound activities of higher education institutions aimed at forming in students during the term of study a level of professional competence of the individual sufficient for organizing physical education classes and successful work in all parts of the sports movement, taking into account the modern requirements of the labor market.

The main approaches on which the training of physical education teachers is based are highlighted, in particular, a systematic approach, a holistic approach, a competence-based approach, student-centeredness and personality orientation, innovation and flexibility in training.

The features of professional training of physical education teachers are revealed, which consist in the use of the latest, information, communication technologies of teaching; variability of teaching methods; application of active forms of teaching, problem-search, imitation methods, etc.

The author characterizes the content components of the theoretical, methodological and practical blocks of physical education teacher training; the most productive forms and methods of teaching that contribute to improving the quality of the educational process in blended learning. The forms of organization of the educational process include lectures, practical, review and methodological classes, independent and individual work, industrial and educational practices.

The main methods that contribute to the acquisition of knowledge, skills and competencies by future physical education teachers are traditional (general didactic) and computer-oriented (software and communication) methods. Among them, the following are singled out and characterized: verbal, visual, practical, problemsearch, imitation, control and self-control, and self-study. It is specified that traditional and distance (electronic) teaching methods in the process of professional training of future physical education teachers can be implemented through various didactic methods, each of which, in turn, is aimed at achieving a specific or partial goal by various methodological means.

Keywords: blended learning, distance learning, traditional learning, physical education teachers, forms of organization of the educational process, teaching methods, teaching aids.

Постановка проблеми

Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну збереження фізичного та психічного здоров'я дітей, молоді та всього населення нашої держави стало ключовим завданням.

На сучасному етапі модернізації освіти проблема соціальної орієнтації молоді на здоровий спосіб життя, зміцнення та укріплення здоров'я є пріоритетними напрямами державної освітньої політики. Проте розв'язання в освітніх закладах таких проблем залежить від впровадження нових підходів до організації освітнього процесу, зокрема через застосування засобів дистанційного навчання, впровадження змішаної форми навчання тощо.

Сучасний розвиток суспільства та інтенсифікація розумової праці студентської молоді висуває високі вимоги до спеціальної професійної підготовки сучасного учителя закладу загальної середньої освіти та, зокрема, фізичної культури.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особистість учителя фізичної культури, структуру його професійних навичок і компетентностей, особливості провадження освітньої діяльності і шляхи її вдосконалення досліджуються вітчизняними науковцями. Зокрема, вивчення структури професійних якостей і здібностей учителя фізичної культури досліджено у публікаціях Н. Бурлакової, Л. Волкова, В. Яловика; формування професійних умінь майбутніх учителів фізичної культури у процесі навчання у закладах вищої освіти розкрито у працях Т. Ротерс, О. Отравенко, Л. Сущенко; формування готовності до роботи з фізичного виховання описано О. Богініч, О. Карповою, Н. Матвійчуком, Б. Шияном та ін.

Проблему професійно-педагогічної підготовки учителя фізичної культури досліджували низка вчених, серед них В. Афонін, Б. Вяткин, М. Віленський, М. Воробйов, Ю. Драгнєв, М. Карченкова, О. Кругляк, Л. Матвєєв, В. Наумчук, Л. Сущенко, О. Тимошенко, О. Федик, О. Шабалина, Б. Шиян та ін. Науковці підкреслюють високу ефективність сучасних методів навчання у професійній фізкультурній освіті.

Концептуальні положення щодо підготовки майбутніх учителів фізичної культури відображено у Законах України «Про фізичну культуру і спорт» (1993), «Про освіту» (2017), «Про вищу освіту» (2014), «Про повну загальну середню освіту» (2020) тощо.

Метою написання статті є цілісний аналіз процесу підготовки учителів фізичної культури у закладах вищої освіти; виокремлення найбільш продуктивних форм та методів організації навчання, що підвищують ефективність освітнього процесу в умовах змішаного навчання.

Виклад основного матеріалу

професійний учитель фізичний культура змішаний навчання

Сучасний учитель фізичної культури повинен поєднувати у собі низку ключових функцій, зокрема організаторську, конструктивну, творчу, діагностичну, навчально-методичну, виховну, комунікативну, здоров'язбережувальну, моніторингову тощо. Оскільки його освітня діяльність, окрім розумового виховання, передбачає здійснення фізичного, морального, трудового, естетичного розвитку учнів, то функція учителя фізичної культури у закладі загальної середньої освіти постійно оновлюється та ускладнюється.

Підготовка учителя фізичної культури у закладі вищої освіти багатоаспектне поняття, оскільки передбачає опанування знаннями психолого-педагогічного змісту, фізкультурно-оздоровчого, фізіологічного та наявністю типологічних рис нервової системи (сила, рухливість, врівноваженість основних психічних процесів), особистісних якостей (інтелектуальні і естетична культура, моральна свідомість) та фізичного стану організму. Зважаючи на вищесказане, професійно-педагогічна компетентність учителя фізичної культури є сукупністю елементів, що у системі взаємодіють та доповнюють один одного та формується у результаті професійної підготовки.

Досліджуючи поняття «професійна підготовка», варто зазначити, що у педагогічній енциклопедії «професійна підготовка» відображається як сукупність спеціальних знань, умінь та навичок, якостей особистості, трудового досвіду і норм поведінки, що забезпечують можливість успішної діяльності за обраною професією; процес повідомлення здобувачами освіти відповідних знань і вмінь. Проте, ряд науковців схиляються до думки, що такі характеристики недостатньо відображають специфіку професійну підготовку педагога, і вважають за доцільне розглядати її як систему організаційних і педагогічних заходів, які забезпечують у особистості формування знань, умінь і навичок професійної спрямованості (Танасійчук, 2017).

На думку Л. Сущенко, професійна підготовка майбутніх учителів фізичної культури - це цілісний, змістовний, багатогранний процес, який відображає науково й методично обґрунтовані заходи закладів вищої освіти, що спрямовані на формування у здобувачів освіти протягом терміну навчання рівня професійної компетентності особистості, достатнього для організації занять з фізичної культури різних верств населення й успішної праці в усіх ланках спортивного руху з урахуванням сучасних вимог ринку праці (Сліпецький, 2019).

У культурологічному просторі професійна підготовка представлена як освітній процес, у якому здобувач освіти і викладач реалізують себе як суб'єкти культури, а зміст освіти будується відповідно до змісту педагогічної культури, та із застосуванням особистісно орієнтованих технологій, культурних критеріїв і оцінок рівня готовності учителя до професійної педагогічної діяльності.

Науковці зазначають, що професійна підготовка повинна розглядатися через її результат або через процес його отримання як сукупність спеціальних знань, навичок і вмінь, компетентностей, якостей професійного досвіду та норм поведінки, які забезпечують можливість успішної діяльності за певною професією. Тому, з урахуванням змісту загального поняття «підготовка», зміст поняття «професійна підготовка майбутніх учителів фізичної культури» пропонують розглядати у таких аспектах:

- з точки зору її організаторів - це процес створення науково- педагогічними працівниками й керівниками умов для цілеспрямованого формування і розвитку у майбутніх педагогів компетентності та здатності до професійної діяльності;

- з точки зору здобувачів освіти - це процес досягнення ними необхідного рівня підготовленості, який би забезпечив готовність до виконання дій за призначенням;

- як результат професійної підготовки - це готовність її суб'єктів до професійної діяльності (Сліпецький, 2019).

Ключову роль у підготовці майбутніх учителів фізичної культури відіграє засвоєння системи фахових умінь та навичок, яка б дозволяла усвідомлювати на глибинному рівні завдання фізичного виховання, послідовно вирішувати складні освітні ситуації, що виникають на уроках фізичної культури, прогнозувати й моделювати фізкультурно-оздоровчу та спортивно-масову діяльність.

Зважаючи на особливості підготовки учителя у закладах вищої освіти, можна виокремити підходи на який будується підготовка учителя фізичної культури: системний підхід, цілісний підхід, компетентнісний підхід, студентоцентризм та особистісно-орієнтованість, інноваційність та гнучкість під час навчання тощо.

Враховуючи виклики сучасності, під час підготовки учителів фізичної культури, зокрема на спеціальності 014 Середня освіта (Фізична культура), необхідно знайти нові шляхи для побудови освітнього процесу та забезпечення його якісної складової. Вони, зазвичай, полягають у застосуванні новітніх технологій та варіабельності засобів та методів навчання. Оволодіння фаховими компетентностями можливе через застосування активних форм навчання, проблемно-пошукових, дослідницьких, імітаційних методів навчання, інформаційних і комунікаційних технологій (Котова, Сопотницька, 2020: 240).

Освітній процес у закладі вищої освіти включає у себе теоретико-методичний і практичний блоки. Теоретико-методичний блок передбачає вивчення спеціальних дисциплін (методика викладання гімнастики, методика викладання легкої атлетики, плавання та ін.), медико-біологічних (анатомія, фізіологія, фізична реабілітація та ін.), загально-гуманітарних (історія, філософія та ін.), психолого-педагогічних (педагогіка, психологія та ін.) тощо. У свою чергу, практичний блок сприяє оволодінню професійно важливими вміннями та компетентностями у науково-дослідній діяльності, організаційно- педагогічній, спортивній майстерності педагога тощо.

Підготовка до професійної діяльності учителів фізичної культури у закладі вищої освіти здійснюється шляхом застосування різноманітних форм роботи: лекції, практичні, оглядово-методичні заняття, самостійна та індивідуальна робота, виробнича та навчальна практики тощо. Проте, всі ці форми передбачають наявність індивідуального та системного підходів під час підготовки здобувачів освіти та побудову їх індивідуальної освітньої траєкторії (Ячнюк, 2017).

На лекціях майбутні вчителі фізичної культури знайомляться з основними поняттями, історією виникнення та розвитку різних видів спорту, основам техніки та методики навчання учнів на уроках та під час гурткової діяльності, передовим педагогічним досвідом і т.д. Під час практичних занять студенти здійснюють обговорення практичних педагогічних ситуацій, розробляють та проводять фрагменти уроків, розробляють проекти та презентують перед одногрупниками, дискутують на актуальні тематики тощо. Така форма проведення практичного заняття мотивує здобувачів освіти, сприяє розвитку у них навчально-пізнавального інтересу, розширює їх світогляд, збагачує словниковий запас необхідною термінологією та сприяє вдосконаленню педагогічної майстерності в цілому. Перевірка та контроль здобутих студентами знань здійснюється на практичних заняттях шляхом усного опитування, написання есе, творчих робіт, тестування чи захисту проектів.

Окремим етапом підготовки учителів фізичної культури є їх самостійна робота. Вона сприяє особистому розвитку студентів та поглибленню їх професійних знань та якостей. Самостійна робота здобувача освіти виконує ряд ключових функцій у підготовці майбутнього учителя фізичної культури: пізнавальну, виховну, прогностичну, коригуючу та ін.

Самостійна робота студента передбачає виконання завдань отриманих від викладача, використовуючи бібліотечні фонди, працюючи з додатковою літературою та передбачає навички науково-дослідної діяльності, вміння працювати з інформаційними джерелами в інтернеті, аналізувати та узагальнювати інформацію тощо. До самостійної роботи майбутніх фахівців відносяться творчі й індивідуальні завдання (підготовка реферативних матеріалів на актуальні теми та його презентація, виконання курсових проектів, написання статей на студентські конференції з елементами наукового дослідження). Рівень і складність завдань для самостійної роботи майбутніх учителів фізичної культури на різних етапах навчання різниться між собою за формою і змістом. Завдяки самостійній та індивідуальній діяльності здійснюється перехід навчання у новий рівень, що характеризується як самоосвіта студента (Ячнюк, 2017).

Метою самостійної роботи є формування у майбутніх учителів фізичної культури гнучких навичок (soft skills): креативного та критичного мислення, творчої діяльності, емоційного інтелекту, здатності до взаємодії та роботи у команді та т.ін.

Особливе значення під час підготовки учителів фізичної культури набуває педагогічна практика, на якій шляхом вправляння та моделювання здобувач освіти може відчути себе у ролі учителя та перевірити набуті знання, навички, компетентності у практичній діяльності з учнями (Ячнюк, 2017).

У сучасних умовах заклади вищої освіти зорієнтовані відійти від очного та дистанційного освітніх процесів та ключовою формою здобуття освіти вбачають «змішане навчання». У загальному розумінні «змішане навчання» передбачає поєднання пізнавальної діяльності здобувачів освіти у очному форматі на заняттях та дистанційної самостійної роботи студентів у зручний час з електронними ресурсами, інформаційно-комунікативними засобами навчання тощо.

В умовах змішаного навчання лекційні та практичні заняття можуть відбуватися як у аудиторії закладу вищої освіти, так і із застосуванням засобів дистанційного зв'язку. За таких умов актуальним є використання методів інтерактивного навчання, перевернутого навчання, дослідницького, яке дозволяє максимально активізувати здобувачів освіти, залучити до безпосередньої діяльності з колективом одногрупників, до побудови освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства.

Змішане навчання дозволяє продуктивно використовувати відеоматеріали, презентації та мультимедійні технології у освітньому процесі. Широке застосування мультимедійних технологій здатне підвищити ефективність активних методів навчання, сприяти мотивації здобувачів освіти до опанування необхідних знань та практичних навичок, зробити освітній процес змістовним, та цікавим.

Змішане навчання дозволяє комбінувати технології дистанційної освіти та очного навчання і забезпечує необхідну рухову активність здобувачів освіти на різних заняттях чи їх етапах за необхідності. Це дозволяє викладачу планувати різні види діяльності, зважаючи на мотивацію здобувачів освіти, важкість сприйняття нових тем, необхідність керівництва викладача під час виконання різнопланових завдань тощо.

Для прикладу, під час вивчення курсу у змішаному форматі навчання викладач може запланувати і провести ряд очних ознайомчих лекцій, практичних занять, що передбачають методичні вказівки і підтримку мотивації майбутніх учителів фізичної культури. Отримавши завдання, студенти мають можливість попрацювати дистанційно у синхронному чи асинхронному режимі і презентувати результати своєї діяльності у вигляді проекту, комплексу ранкової гімнастики, тренувальних занять і т.д. Для збагачення знань з фізичної культури студенти можуть писати реферати на актуальні навчальні теми, переглядати відео змагань з різних видів спорту, аналізувати їх, вивчати правила виконання технічних прийомів, біографії видатних спортсменів та писати творчі проекти і т.д. Ключовою проблемою під час організації змішаного навчання є самоконтроль з боку здобувачів освіти, який є важливим засобом розумового та морального самовдосконалення особистості студента (Борейко, Азаренкова, 2021).

Виходячи з цього, змішану форму навчання у закладі вищої освіти при підготовці майбутніх учителів фізичної культури можна охарактеризувати як інноваційну особистісно зорієнтовану модель організації освітнього процесу, що інтегрує кілька складових, зокрема традиційне навчання (коли здійснюється безпосередня взаємодія), дистанційне навчання (здійснюється на відстані, опосередковано) і електронне навчання (здійснюється шляхом програмно-комунікативної інтеракції). Застосовуючи формат змішаного навчання, заклад вищої освіти реалізує принципи безперервності у здобутті освіти та навчання впродовж життя.

Звертаючись до методів підготовки учителів фізичної культури у закладах вищої освіти, можна виокремити традиційні (загально-дидактичні) і компютерно-орієнтовані (програмно-комунікативні) методи.

Серед методів, що педагогічно доцільно інтегрують у собі елементи очного (традиційного), дистанційного та електронного навчання науковцями О. Даниско та Л. Семеновською виокремлено найбільш ефективні групи методів професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в умовах змішаного навчання:

1) словесні - передбачають використання як безпосереднього спілкування з викладачем під час занять в аудиторії (лекція, обговорення, розповідь, пояснення, інструктаж, вказівка, підказка, нагадування), так і опосередковане інформаційно-комунікативними засобами опрацювання дидактичних матеріалів (прослуховування аудіо-, робота з електронними підручниками та посібниками, відкритими ресурсами (сайт, блог), освітніми каталогами, опрацювання інструктивних матеріалів, обговорення в онлайн- чаті в режимі реального часу тощо);

2) наочні - базуються на візуалізації нової інформації безпосередньо викладачем (показ, ілюстрування статистичної наочності, демонстрація виконання техніки вправ) та використанні мультимедійних технологій (перегляд презентацій, кіно- та відеофільмів, онлайн-трансляцій (відеолекції, скрінкасти, спортивні змагання тощо), віртуальні екскурсії, аналіз та узагальнення навчальної інформації, представленої на малюнках, діаграмах, схемах, таблицях, умовних віртуальних моделях, муляжах;

3) практичні методи - передбачають набуття майбутніми учителями фізичного виховання теоретичних знань з основ наук відповідно спеціальності і спеціалізації, формування та вдосконалення практичних навичок подальшої професійної діяльності як під час очної взаємодії (метод вправ: практичні та лабораторні заняття, тренування; ігровий - рухливі і спортивні ігри, рольові гри; змагальний - участь у спортивних змаганнях різного рівня), так і у комп'ютерно орієнтованому середовищі (робота з програмами навчального призначення та комп'ютерними навчальними системи, використання тренажерів, онлайн-ігор - рольових, сюжетних, симуляційних тощо);

4) проблемно-пошукові методи сприяють більш осмисленому і самостійному оволодінню знаннями, відтак переважно застосовуються з метою розвитку навичок творчої навчально-пізнавальної діяльності студентів, професійної активності майбутніх учителів фізичної культури. В очній взаємодії до таких відносимо: безпосередній пошук інформації у каталогах, тематичних списках, довідниках тощо, аналіз освітніх ресурсів, вирішення проблемних ситуацій, евристична бесіда, мозковий штурм, дослідницькі лабораторні роботи; у комп'ютерно опосердкованій - пошук інформації із застосуванням спеціалізованих програм, розв'язання завдань веб-квестів, спільна робота над онлайн-проектом, кейс-метод, розв'язання і/ або створення віртуальних дидактичних завдань;

5) імітаційні методи (імітаційний тренінг, ділові та рольові ігри, моделювання та проектування) сприяють формуванню педагогічного досвіду студентів, що є ефективним засобом їх квазіпрофесійної підготовки, максимально наближеної до професійно-практичної діяльності та можливі у застосуванні на різних етапах заняття в умовах змішаного навчання. Завдяки імітаційним активним методам навчання професійна підготовка майбутнього учителя фізичної культури набуває ознак предметної реалізації принципів зв'язку теорії й практики, єдності навчання й виховання;

6) методи контролю і самоконтролю навчальних досягнень передбачають поточний, проміжний (рубіжний) і підсумковий моніторинг рівня сформованості знань, умінь та навичок студентів, досягнення ними визначених освітньо-професійною програмою результатів навчання та вміння прогнозувати результати і можливі наслідки своєї діяльності. Використання змішаного навчання дозволяє розширити цей арсенал: поряд із традиційними (опитування усне і письмове, тестування, контрольні роботи, спостереження за виконанням завдань на перевірку сформованості практичних навичок, заліки, екзамени) методами широко використовуються комп'ютерно орієнтовані методи програмно-комунікативного характеру (вебінари, інтерактивні навчальні лекції з елементами формувального оцінювання, онлайн опитування, анкетування, автоматизовані тестові програми);

7) методи самоосвіти припускають розвиток у студентів навичок самостійного пізнавального пошуку й використання різних джерел знань та їх інтеріоризацію, формування осмисленого і відповідального ставлення до процесу саморозвитку, самовиховання та самоорганізації, вдосконалення вмінь безперервно підвищувати свою кваліфікацію впродовж життя. У змішаному навчанні реалізація цієї групи методів ґрунтується на комплексному використанні традиційних (конспектування, створення опорних схем, читання додаткової літератури, виконання завдань самостійної роботи, самостійне заняття фізичними вправами, участь очних тренінгах, спортивних гуртках, секціях) та комп'ютерно орієнтованих методів (створення електронного портфоліо, створення ментальних карт, самостійний пошук та опрацювання інформації в мережі Інтернет з урахуванням особистих інтересів і професійних інтересів і потреб, участь та обмін досвідом в онлайн- професійних спільнотах, проходження онлайн-курсів та тренінгів).

Зауважимо, що на рівні навчальних дисциплін при вивченні певного матеріалу традиційні та дистанційні (електронні) методи навчання в процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури можуть реалізуватися через різні дидактичні прийоми, кожен з яких, своєю чергою, спрямований на досягнення конкретної, часткової мети різними методичними засобами. Утім, як засвідчує аналіз наукової літератури та результати дослідження, у процесі змішаного навчання будь-який прийом і засіб, незалежно від того, використовується він викладачем чи студентом, завжди виступатиме складником одного або кількох загальнодидактичних чи комп'ютерно орієнтованих методів навчання (Даниско, Семеновська, 2019: 46).

Висновки

Таким чином, змішане навчання слід розглядати як систему викладання, в основі якої лежить самонавчання студентів у процесі активної взаємодії з викладачем на засадах педагогіки партнерства, джерелами інформації та засобами інформаційно-комунікаційних технологій навчання.

Специфічність застосування при підготовці учителів фізичної культури в умовах змішаного навчання різноманітних форм організації навчання і методів обумовлена особливостями їх практичної реалізації в інформаційно-освітньому середовищі закладу вищої освіти та покликана формувати у здобувачів освіти загальні та фахові професійні навички та компетентності.

Література

1. Даниско О., Семеновська Л. Характеристика методів професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в умовах змішаного навчання. Педагогічні науки. №74. 2019. С.43-48.

2. Борейко Н.Ю., Азаренкова Л.Л. 2021. Організація дистанційного навчання студентів з фізичного виховання в умовах пандемії: практичний досвід.

3. Котова О.В., Сопотницька О.В. Теоретичні та методичні засади системи професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до педагогічної діяльності. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. №1 (332). 2020. С.237-247.

4. Сліпецький В.П. Сучасні вимоги і шляхи удосконалення процесу підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Взаємодія духовного й фізичного виховання в становленні гармонійно розвиненої особистості [Електронне видання]: збірник статей за матеріалами VZ Міжнародної науково-практичної онлайн-конференції (Слов'янськ, Україна, 21-22 березня 2019 р.) / гол. ред. В.М. Пристинський. Слов'янськ, 2019. С. 378-385.

5. Танасійчук Ю. 2017. Професійна підготовка майбутніх учителів фізичної культури в закладах вищої освіти.

6. Ячнюк І.О. Теоретична підготовка майбутніх учителів фізичної культури як один з компонентів професійного становлення. Молодий вчений. №3.1. (43.1). 2017. С. 316-319.

References

1. Danysko O., Semenovska L. (2019). Kharakterystyka metodiv profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury v umovakh zmishanoho navchannia. [Characteristics of Methods of Professional Training of Future Physical Education Teachers in Blended Learning] Pedahohichni nauky - Pedagogical sciences, 74. С.43-48.

2. Boreiko N.Iu., Azarenkova L.L. (2021). Orhanizatsiia dystantsiinoho navchannia studentiv z fizychnoho vykhovannia v umovakh pandemii: praktychnyi dosvid [Organization of distance learning for students in physical education in a pandemic: practical experience]. (n.d.).

3. Kotova O.V., Sopotnytska O.V. Teoretychni ta metodychni zasady systemy profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury do pedahohichnoi diialnosti [Theoretical and Methodological Bases of the System of Professional Training of Future Physical Education Teachers for Pedagogical Activity]. Visnyk LNU imeni Tarasa Shevchenka - Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University, 1 (332). С.237-247.

4. Slipetskyi V.P. (2019). Suchasni vymohy i shliakhy udoskonalennia protsesu pidhotovky maibutnikh vchyteliv fizychnoi kultury [Modern requirements and ways to improve the process of training future physical education teachers]. Vzaiemodiia dukhovnoho y fizychnoho vykhovannia v stanovlenni harmoniino rozvynenoi osobystosti - Interaction of spiritual and physical education in the formation of a harmoniously developed personality: collection of articles based on the materials of the VI International Scientific and Practical Online Conference (Sloviansk, Ukraine, March 21-22, 2019) / edited by V.M. Prystynskyi. Sloviansk, С. 378-385.

5. Tanasiichuk Yu. (2017). Profesiina pidhotovka maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury v zakladakh vyshchoi osvity [Professional training of future physical education teachers in higher education institutions]. (n.d.).

6. Iachniuk I.O. (2017). Teoretychna pidhotovka maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury yak odyn z komponentiv profesiinoho stanovlennia [Theoretical training of future physical education teachers as one of the components of professional development]. Molodyi vchenyi - A young scientist, 3.1. (43.1). S. 316-319.

Размещено на Allbest.Ru