Педагогічні фактори розвитку професійної компетентності офіцерів-прикордонників оперативного рівня вищої освіти

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Кафедра тактико-спеціальних дисциплін

Педагогічні фактори розвитку професійної компетентності офіцерів-прикордонників оперативного рівня вищої освіти

Плеханов А.В., к. психол. н., доцент

Янков М.Л., ст. викладач

Анотація

Стаття присвячена аналізу проблеми розвитку професійної компетентності офіцерів-прикордонників оперативного рівня вищої освіти.

Для пояснення процесу розвитку професійної компетентності офіцерів-прикордонників автори статті виокремили так звані педагогічні фактори. У викладі основного матеріалу було ретельно подано зміст та особливості трьох педагогічних факторів розвитку професійної компетентності офіцерів-прикордонників: врахування вимог компетентнісного підходу та особливостей службової діяльності офіцерів-прикордонників у професійній підготовці на оперативному рівні військової освіти; системне впровадження на оперативному рівні військової освіти сучасних педагогічних технологій, для розвитку умінь і навичок оперативно-службової та службово-бойової діяльності; використання методів моделювання в освітньому процесі з метою розвитку військового лідерства офіцерів-прикордонників у професійній діяльності офіцерів-прикордонників. У змісті зазначених факторів представлено розвиток лідерства в офіцерів-прикордонників, звернення до методу модулювання у їх підготовці, використання проблемних та інтерактивних методів та технологій навчання.

Сформульовано висновки та перспективи наукових досліджень: розвиток професійної компетентності офіцерів-прикордонників на оперативному рівні вищої військової освіти передбачають використання положень та концепцій компетентнісного, системного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного та комплексного підходів; дотримання в освітній діяльності дидактичних принципів професійної спрямованості, науковості, усвідомленості навчання, індивідуалізації навчання, єдності теорії та практики, послідовності, фундаменталізації змісту навчання, безперервності; організації освітньої діяльності на основі врахування змісту оперативно-службової діяльності офіцерів- прикордонників, їх професійних умінь та завдань; впровадження методів забезпечення пізнавальної активності офіцерів-прикордонників оперативного рівня вищої військової освіти з метою удосконалення умінь та навичок формування та прийняття управлінського рішення; застосування комплексу навчальних завдань в розвитку в офіцерів- прикордонників умінь самоосвітньої діяльності.

Ключові слова: професійна підготовка, офіцери-прикордонники, вища військова освіта, компетентінсть, професійна компетентність, технології, методи.

Abstract

Pedagogical factors of the development of the professional competence of officers of the operational level of higher education

Plekhanov A.V., C. Psychol. Sci., ass. professor, senior lecturer; Yankov M.L., Senior lecturer of the department of tactical and special disciplines, National Academy of the State Border Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi

The article is devoted to the analysis of the problem of the development of professional competence of border guards. Officers of operational level of higher education.

To explain the process of developing the professional competence of border guards, the authors of the article singled out the so-called pedagogical factors. In the presentation of the main material, the content and features of three pedagogical factors in the development of the professional competence of border guards officers were carefully presented: taking into account the requirements of the competence approach and the specifics of the official activity of border guards officers in professional training at the operational level of military education; systematic implementation at the operative level of military education of modern pedagogical technologies, for the development of abilities and skills of operative-service and service-combat activities; the use of modeling methods in the educational process for the purpose of developing the military leadership of border guard officers in the professional activities of border guard officers. The content of these factors presents the development of leadership in border guards, the use of the modulation method in their training, the use of problem-based and interactive methods and training technologies.

The conclusions and perspectives of scientific research are formulated: the development of professional competence of border guards at the operational level of higher military education involves the use of provisions and concepts of competence, system, person-oriented, activity and complex approaches; observance in educational activities of didactic principles of professional orientation, scientificity, awareness of learning, individualization of learning, unity of theory and practice, consistency, fundamentalization of learning content, continuity; organization of educational activities based on taking into account the content of operational service activities of border guards, their professional skills and tasks; implementation of methods of ensuring the cognitive activity of border guard officers of the operational level of higher military education in order to improve the skills and abilities of forming and making managerial decisions; application of a set of educational tasks in the development of self- educational skills of border guards.

Keywords: professional training, border guard officers, higher military education, competence, professional competence, technologies, methods.

Постановка проблеми

Дослідження проблеми професійної компетентності мають вже досить тривалу історію. Результати аналізу психологічних та педагогічних джерел свідчать про те, що поняття «професійна компетентність» дослідниками розглядається у контексті таких категорій, як «професіоналізм», «професійна діяльність», «професійне середовище». Вона є професійно-особистісною властивістю, що поєднує здатності, знання та навички, ціннісні орієнтації, способи реалізації дій, необхідні у вирішенні професійних завдань відповідно до специфіки професійної діяльності. Вперше поняття професійної компетентності застосували у положеннях управління, філософії та політології.

Представники психолого-педагогічного напряму вивчають професійну компетентність у взаємозв'язку із культурно-освітніми та цивілізаційними тенденціями сучасності. Педагоги визначають компетентність як важливу характеристику особистості та пов'язують професійну компетентність з реалізацією професійної діяльності та знаннями з специфічних наукових галузей, уміннями аналітично та раціонально їх застосовувати у відповідних ситуаціях професійної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Узагальнення результатів аналізу наукової літератури різного спрямування (філософського, педагогічного, психологічного, військового) дозволяє зробити висновок, що проблема розвитку професійної компетентності фахівців різних спеціальностей є предметом дослідження значної кількості науковців. Умовно праці дослідників можна поділили на декілька груп, відповідно до основних ознак і сутності їхніх публікацій. Вчені приділяють увагу вивченню суті та специфіки компетентнісного підходу, визначенню сутності професійної компетентності у тісному взаємозв'язку із поняттями професіоналізму, кваліфікації та акмеологічного базису. Також предметом уваги вчених є аналіз професійної компетентності за змістом та структурою з урахуванням вимого прикордонної служби. Однак, незважаючи на наявність спеціалізованих досліджень, питання розвитку професійної компетентності офіцерів-прикордонників оперативного рівня вищої військової освіти нині практично не розкриті. З огляду на це проблема розвитку професійної компетентності офіцерів-прикордонників на оперативному рівні військової освіти є актуальною та потребує дослідження.

Мета статті. За результатами узагальнення наукових джерел визначити педагогічні фактори розвитку професійної компетентності офіцерів-прикордонників оперативного рівня вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

професійний компетентність оперативний бойовий офіцер прикордонник

Унікальність компетентісного підходу полягає в тому, що у його положеннях поєднано базис системного та міждисциплінарного підходів. Основними характеристиками компетентісного підходу є наявність практично, прагматичної та гуманістичної спрямованості. У поняття «розвиток» вкладають необоротні, спрямовані, закономірні зміни матеріальних об'єктів та у певній мірі ідеалізованих. Щодо поняття «професійного розвитку», то вчені визначили його як накопичення кількісно-якісних та прогресивних/регресивних трансформацій у психіці особи, котра є професіоналом. Таким чином, професійний розвиток слід сприймати як процеси закономірних змін об'єктів, переходів від одного стану у інший, дещо удосконалений, від старого за якістю стану до оновленого, від спрощеного до ускладненого, від нижчого рівня до дещо вищого.

Педагогічна наука розглядає розвиток як певний результат активних взаємних процесів внутрішніх природніх ресурсів особистості та соціального середовища [10].

Для того, щоб досягти позитивних результатів у розвитку професійної компетентності офіцерів-прикордонників оперативного рівня вищої освіти важливого значення набувають відповідні педагогічні фактори (чинники, умови).

Першим педагогічним фактором у розвитку такої компетентності є врахування вимог компетентнісного підходу та особливостей службової діяльності офіцерів-прикордонників у професійній підготовці на оперативному рівні військової освіти.

У питанні визначення педагогічних факторів розвитку професійної компетентності офіцерів-прикордонників оперативного рівня вищої освіти враховано положення та закономірності розвитку особистості в освітньому та професійному середовищі.

Отже, наведені міркування, що належать різним ученим, дозволяють стверджувати, що важливе значення для розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців має значення формування професійно-особистісних якостей, змістове наповнення освітнього процесу, вибір доцільних форм та методів навчання.

О. Торічний зазначає, що у забезпеченні поступового впровадження компетентісного підходу у зміст професійної підготовки офіцерів-прикордонників, важливим є врахування вимог до загальноосвітньої підготовки абітурієнтів, виділення вимог щодо рівня їх компетентності [17]. Зокрема, у змісті освітньо-професійних програм слід приділити увагу тим компетентностям, що будуть формувати та розвивати. Ключовою повинна бути військово-спеціальна компетентність, що передбачає набір системних характеристик майбутнього офіцера-прикордонника.

На думку С. Горбачевського з метою реалізації компетентісного підходу необхідно враховувати вплив на зміст освіти сучасних інформаційних систем. Вчений пропонує розробити той мінімум та вимоги, що будуть достатньо та необхідно впливати на досліджувані об'єкти [3].

Дослідник О. Євсюков вважає, що для успішного впровадження компетентісного підходу важливим є врахування, що освітній результат - це очікуване та вимірюване досягнення майбутнього фахівця, що має вияв у знаннях та навичках, здатностях та компетенціях. Вченим визначено, що сукупність універсальних компетенцій та їх ранжування у певних моделях є залежними від особливостей та специфіки закладу освіти, його статусу [6].

Загалом, можна констатувати, що вчені дотримуються тієї думки, що реалізація компетентісного підходу вимагає чіткого визначення мети професійнлї освіти через виділення ключових компетентностей, які також мають вплив на розвиток особистості, а у подальшому - уточнення змісту освітньої діяльності.

Дослідниця О. Губарєва наголошує, що управлінцем можна вважати особу, котра здатна організувати себе та інших людей (за використання відповідних технік самоорганізації) з метою виконання конкретної діяльності, осмислюючи зміст ситуації та її цілей [4]. Організація виконання певної роботи, її слід початково проектувати, перевіряти, а потім слідкувати за відповідністю ситуації та ресурсам. Враховуючи це, майбутнього керівника-прикордонника слід підготувати функціонально грамотно: організація оперативно-службової діяльності та службово-бойової, опрацювання інформації, формулювання висновків, надання змістовних пропозицій тощо. Отже, проектна діяльність, аналітична, а також самоорганізаційна, підготовку майбутніх управлінців необхідно вважати результатом освітньої діяльності.

Одним з основних завдань є конкретизація теоретичних засад виділення ключових груп компетентностей, якими виступають положення та концепції педагогіки і психології. Зокрема пріоритетними є положення щодо особистості як суб'єкту спілкування, пізнавальної діяльності та трудової.

Уточнення мети та результатів освітньої діяльності, згідно із компететнісним підходом, має прямий вплив на відбір змісту навчання. Ключовим тут було виокремлення основних шляхів роботи, пріоритетних положень, фундаментальних компонентів в освітній інформації (інформаційні дидактичні одиниці), що слід відобразити у темах занять, системі учбових завдань та самостійній роботі.

Компетентісне навчання, на думку, дослідників, повинно бути орієнтованим на набуття професійного досвіду у вирішенні проблем професійної галузі, формуванні тактико-спеціальних навичок та умінь, методичних дій згідно з інтелектуально-професійною ієрархією діяльності та фахової підготовки. Усе це свідчить про те, що компетентнісний підхід вимагає охоплювати у змісті освіти дидактично адаптований соціально-професійний досвід у вирішенні професійних завдань, а також виборі засобів, форм та методів оволодіння матеріалом.

В цілому, у розробленні змісту професійної підготовки офіцерів- прикордонників на основі компетентнісного підходу, як засвідчують результати аналізу, необхідно уточнити компоненти професійної компетентності, що з урахуванням вимог до сучасних офіцерів прикордонного відомства варто сформувати під час фахової підготовки. У моделі фахівця слід врахувати вимоги, що продиктовані державним стандартом, описувати сукупність знань та умінь, що необхідно надати фахівцю, а також - типів діяльності, до яких його слід підготувати.

Для виокремлення інших педагогічних факторів розвитку професійної компетентності офіцерів-прикордонників оперативного рівня вищої освіти було взято до уваги напрацювання вчених, які наголошують на необхідності забезпечення активності кожного суб'єкту навчання. Дослідники пропонують звернутись до інноваційних технологій навчання. У сучасній педагогіці існує чимало педагогічних інновацій.

Педагогічними технологіями є такі, що реалізують спрямованість на забезпечення активності суб'єктів в освітньому процесі, на відміну від традиційних технологій, де суб'єкту відведено переважно пасивну роль [5].

Яскравими прикладами педагогічних інновацій є проблемні методи, мета яких розвинути в суб'єктів освітнього процесу, системи шляхів інтелектуальної та емпіричної діяльності, прояви самостійності у пізнавальній діяльності. Проблемні методи навчання дозволяють здійснювати шлях від знань до проблеми, і у зворотному варіанті - від проблеми до знання. За такого підходу оволодіння суб'єктами навчання відбувається не в готовому вигляді, а на основі самостійної гносеологічної діяльності [7].

Т. Вахрущева дотримується думки, що активізацію навчально- пізнавальної діяльності суб'єктів навчання слід здійснювати на основі підбору матеріалу, формування відповідних завдань, проектування освітньо-педагогічних завдань на основі проблемного, контекстного та комплексного навчання та його індивідуалізації [2].

Ще одним підтвердженням представлених вище міркувань є дослідження Р. Мойсеєнка [12] та О. Пометун [14]. Вчені зазначають, що основа розвитку професійної компетентності - це діяльність. Вчені звернули увагу на значення та сутність у компететнісному підході досвіду вирішення у діяльності проблемних завдань. Подібним завданням характерні неповні завдання, дефіцит інформації, нечіткість причинно-наслідкових зв'язків, неприйнятність загальноприйнятих варіантів розв'язання тощо.

На думку вчених Є. Полат [13] та Л. Якимової [1], за умови орієнтації на формування/розвиток компетентності важливого значення мають такі технології як задачний підхід, імітаційно-моделювальний метод, метод проектів та контекстна технологія навчання, поєднання освітньої та дослідницької роботи. Науковці радять враховувати, що рівень розвитку професійної компетентності можна визначати здатністю особистості вирішувати різноманітні за складністю проблеми. Зважаючи на це, діяльність офіцерів-прикордонників необхідно сприймати як алгоритм розв'язання професійних завдань щодо організації боротьби зі злочинністю, незаконною міграцією у прикордонній безпеці, підготовки персоналу органів охорони державного кордону, забезпечення оперативно-службової та службово- бойової діяльності, забезпечення готовності (професіно-психологічної) до виконання професійних завдань, соціального та соціологічного супроводу діяльності тощо.

Вченому М. Косу належать наукові праці про застосування імітаційного моделювання як провідної технології підготовки майбутніх офіцерів Збройних Сил України [9]. Дослідник пропонує використовувати різні види імітацій, програмних та непрограмних та доводить їх ефективність у професійній підготовці майбутніх офіцерів України.

Дослідник В. Ягупов звертає увагу на значущість управлінського рішення у діяльності офіцера, зокрема офіцера-прикордонника. Рішення, на думку вченого, є основою управління, ключовим структурним компонентом управлінської діяльності [18]. У рішенні втілюється професійно-особистісна характеристика офіцера-управлінця. Рішення, що сформоване на базі детального або скороченого аналізу, повинно бути доцільним та зваженим, ефективним. У контексті професійної діяльності офіцерів-прикордонників, технологією є розв'язування практичних ситуацій та застосування кейс-технологій. Саме завдяки цим технологіям, офіцер-прикордонник отримує можливість оволодіти мистецтвом прийняття управлінського рішення.

Використання методу аналізу конкретних ситуацій, розв'язування професійних завдань, вирішення навчально-дослідних завдань, рольові ігри - це ті, технології, що за В. Ягуповим, становлять методичну цінність у професійній підготовці офіцерів-прикордонників оперативного рівня вищої освіти [205]. Завдяки цим технологіям можливе якісне оволодіння професійними уміннями та знаннями. Науково-педагогічним працівникам необхідно підібрати дидактично обґрунтовані ситуації для того, щоб не відбувалось звичайне прослуховування інформації, а залучення офіцерів до обговорення та забезпечення достатнього рівня предметності бесід [18].

Отже, враховуючи концепції та положення діяльнісного та компетентнісного підходів, нами виокремлено значення педагогічних технологій у розвитку професійної компетентності офіцерів- прикордонників оперативного рівня вищої освіти. Технології, що повинні дозволити офіцеру-прикордоннику ефективно реалізувати оперативно-службову діяльність в органах охорони державного кордону. З огляду на це змістом другого педагогічного фактору є системне впровадження на оперативному рівні військової освіти сучасних педагогічних технологій, для розвитку умінь і навичок оперативно-службової та службово-бойової діяльності.

Змістом третього педагогічного фактору розвитку професійної компетентності є використання методів моделювання в освітньому процесі з метою розвитку військового лідерства офіцерів- прикордонників у професійній діяльності офіцерів-прикордонників.

Звернення до проблеми розвитку військового лідерства пов'язане із сучасним етапом розвитку українського суспільства, і зокрема її інституту безпеки та оборони. Україна є типовою європейською країною, що має потужний військовий потенціал. Проте тривалий час розвиток української військової освіти відбувався за так званим «радянським зразком», що абсолютно не дає змоги розвивати особистість в офіцера, його прагнення сформувати та розвинути необхідні професійно-особистісні якості. Армії країн високого рівня розвитку довели, що сучасний сектор безпеки та оборони є ефективним, якщо його представників готувати за раціональним підходом, а не ідеологічним. Раціональність вимагає від особистості офіцера- прикордонника, до прикладу, знань та умінь управління колективом, впливу на нього, сприйняття професійних завдань як місій, що необхідно успішно виконати. За радянським обмежень для офіцерів це було неможливим. Тому пріоритетна тенденція підготовки сучасних офіцерів-прикордонників - це розвиток військового лідерства.

Трансформація українського суспільства відбувається вже протягом 30 років, зокрема її сектору безпеки та оборони. Війна з росією актуалізувала системні зміни у професійній освіті офіцерів Збройних Сил України та її прикордонної служби. З 2014 року українське суспільство зрозуміло, що окрім професіоналізму від офіцера, зокрема офіцера-прикордонника, вимагають національного свідомого громадянина-патріота, рішучого керівника підрозділу, відповідального за свої рішення, і що найважливіше здатного пропонувати ідеї та передавати їх прикордонному колективу, схиляти персонал прикордонного колективу до прийняття ідей керівника. Ці характеристики виражають зміст лідерських функцій офіцера- прикордонника, про які також йде мова у законах України та Концепції військової освіти України.

Науковці пропонують педагогічні фактори розвитку лідерських якостей, технології їх формування та розвитку, а саме: створення професійних завдань з формування лідерських якостей у ключовий напрям фахової підготовки курсантів-прикордонників; унаочнення прикладів лідерської поведінки; створення в освітньому процесі умов для курсантів-прикордонників щодо прояву лідерства, ініціативи та самостійності; моделювання на основі ігор лідерських функцій; забезпечення індивідуалізації освітньої діяльності курсантів-прикордонників на основі внесення коректив їх лідерських функцій; удосконалення педагогічної підготовки викладачів щодо розвитку лідерських функцій курсантів-прикордонників.

У наукових працях Ю. Сердюка [15] та Д. Іщенка [8] представлено педагогічні фактори розвитку готовності в курсантів-прикордонників до лідерства, зокрема: фіксація у нормативних документах щодо підготовки курсантів-прикордонників вимог розвитку офіцера-лідера; позиціонування готовності майбутнього офіцера- прикордонника до лідерства як пріоритетної мети освітньої діяльності, визначення змісту професійної підготовки; реалізація в освітньому процесі таких дидактичних принципів, як активність особистості в оволодінні лідерськими функціями, метод моделювання змісту лідерської діяльності офіцерів-прикордонників; розроблення комплексу засобів та методів забезпечення міждисциплінарних зв'язків; запровадження засобів професійної підготовки науково-педагогічних працівників щодо роботи з розвитку готовності до лідерства в курсантів-прикордонників.

Вибір методів та технологій виконання лідерських функцій нами здійснено також і в європейській та американській системі вищої освіти.

За результатами аналізу вище представлених наукових досліджень, нами зафіксовано повторюваність методу моделювання у формуванні та розвитку лідерських функцій офіцерів-прикордонників.

Розвиток та реальне використання лідерських функцій офіцерами- прикордонниками очевидними завданнями для прикордонної служби. Офіцери-прикордонники, які позиціонують себе як лідери, насправді потребують відповідної підготовки, тренінгів, наставництва, коучингу. Проте найважливіше, що в основі цих технологій лежить метод моделювання.

Питанню лідерства у країнах високого рівня розвитку у приватних та державних інституціях визнано проблему розвитку лідерства у персоналу. Прикладами таких країн є Нідерланди, Польща, Естонія, Ірландія та ін.

В офіцерів-прикордонників необхідно розвивати лідерські функції, оскільки війна продемонструвала як динамічно змінюється їх професійне середовище та професійна діяльність.

В основі методу моделювання з метою виконання офіцерами- прикордонниками лідерських функцій передбачено такий різновид як ситуативне моделювання, і зокрема ситуації тактичної самоорганізації та стратегічної самоорганізації.

Поняття «моделі» у сучасних наукових дослідженнях визначено як уявну або втілену матеріально систему, що відображає об'єкти дослідження, щоб у подальшому змінити його з метою отримання нової інформації [6].

Метод моделювання широко застосовується в сучасній освітній діяльності та педагогічних дослідженнях. Мета використання моделювання полягає в отриманні якісно нових знань щодо об'єктів, явищ, процесів та систем.

Моделювання як метод передбачає виконання ролі засобу навчання для уявлення про об'єкт, явище чи систему узагальнено. Цей метод дає змогу описувати структуру явища чи об'єкту, що вивчається. Додатковими перевагами методу моделювання є проектування причинно-наслідкових зв'язків між складовими цілого, показ процесів, функцій та сутності явищ, що в центрі уваги дослідників. В центрі нашої уваги виконання лідерських функцій офіцерами- прикордонниками оперативного рівня вищої освіти, які ми пропонуємо розвивати на основі методу моделювання.

Використання методу моделювання у розвитку лідерських функцій офіцерів-прикордонників передбачає виокремлення конкретних професійно спрямованих практичних ситуацій. Для створення такої ситуації пропонуємо розглядати певні проблеми з професійної діяльності офіцерів-прикордонників та подавати їх у вигляді ситуативного опису [11]. Завдяки такому застосуванню методу моделювання можлива підтримка тісного зв'язку теорії та практичної діяльності і врахування професійного досвіду офіцерів-прикордонників.

З-поміж переваг методу моделювання необхідно зазначити можливість збереження рівноваги між готовністю офіцера- прикордонника до змін та потребою дотримання у поведінці принципу послідовності конгруентності. Науково-педагогічні працівники мають змогу надавати допомогу офіцерам-прикордонникам у вирішенні змодельованих ситуацій стосовно лідерських функцій, не насичуючи цей процес почуттями самозвинувачення, тобто не надаючи шкоди психологічному стану офіцера [16].

Таким чином, одним із чинників розвитку професійної компетентності офіцерів-прикордонників оперативного рівня вищої освіти є врахування фактору лідерства, а отже лідерських якостей та функцій. Лідерство в офіцерів прикордонної служби уможливлює орієнтацію персоналу прикордонного колективу на певного координатора цього колективу, на створену міжособистісну взаємодію, на розвиток різноманітних якостей особистості (прагнення успіху, до прикладу).

Висновки

Отже, розвиток професійної компетентності офіцерів- прикордонників на оперативному рівні вищої військової освіти передбачають використання положень та концепцій компетентнісного, системного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного та комплексного підходів; дотримання в освітній діяльності дидактичних принципів професійної спрямованості, науковості, усвідомленості навчання, індивідуалізації навчання, єдності теорії та практики, послідовності, фундаменталізації змісту навчання, безперервності; організації освітньої діяльності на основі врахування змісту оперативно-службової діяльності офіцерів-прикордонників, їх професійних умінь та завдань; впровадження методів забезпечення пізнавальної активності офіцерів- прикордонників оперативного рівня вищої військової освіти з метою удосконалення умінь та навичок формування та прийняття управлінського рішення; застосування комплексу навчальних завдань в розвитку в офіцерів-прикордонників умінь самоосвітньої діяльності.

Література

1. Активізація навчального процесу у сучасній вищій школі: методичний огляд /уклад. Л.А. Якимова. Київ: ДП «Вид. дім «Персонал», 2010. 32 с.

2. Вахрушева Т.Ю. Теоретичні аспекти активних методів навчання. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2008. №3. С. 46-49.

3. Горбачевський С. Інформаційна система оцінки професійних компетентностей офіцерів - випускників вищих військових навчальних закладів тактичного рівня. Військова освіта. 2020. №2 (42). С. 120-129.

4. Губарева О.С. Психологічні особливості формування професійної компетентності працівників ОВС: дис. ... канд. психол. наук: 19.00.06. Харків, 2005. 216 с.

5. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: навч. посіб. Київ: Академвидав, 2004. 320 с.

6. Євсюков О. Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх офіцерів у навчальному процесі вищого військового навчального закладу: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Харківський нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. Харків, 2006. 172 с.

7. Євтушевський В. Управління інноваційним розвитком у вищих навчальних закладах України. Проблеми освіти. 2008. Вип. 54. С. 13-19.

8. Іщенко Д. Методика оцінювання професійної компетентності офіцерів відділів прикордонної служби. Духовність особистості: методологія, теорія і практика Державної прикордонної служби України. Сер.: Педагогічні науки. 2015. №2. С. 121-130.

9. Кос М.В. Імітаційне моделювання в процесі професійної підготовки майбутніх офіцерів тактичного рівня як науково-педагогічна проблема. Молодий вчений. 2018. №5 (1). С. 49-53.

10. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: підруч. 2-е вид. переробл. і доповн. Київ: Знання-Прес, 2004. 445 с.

11. Методичні рекомендації з підготовки та проведення рольових ігор з персоналом Держприкордонслужби України щодо стандартів культури спілкування з особами, які перетинають державний кордон, та психологічного забезпечення культури здійснення прикордонного контролю у пунктах пропуску через державний кордон / О.А. Жданенко, Е.В. Матусяк, Є.В. Стасюк та ін. Хмельницький, 2010. 76 с.

12. Мойсеенко Р.М. Активізація пізнавальної діяльності майбутніх фахівців засобами активних методів навчання в умовах університетської освіти. Наукові записки. Сер.: Педагогічні науки. 2017. Вип. 159. С. 97-103.

13. Полат Е.С. Метод проектов.

14. Пометун О.І. Активні й інтерактивні методи навчання: до питання про диференціацію понять. Шлях освіти. 2004. №3. С. 10-15.

15. Сердюк Ю.І. Педагогічні умови вдосконалення військово-педагогічної підготовки командирів підрозділів: дис. канд. пед. наук: 20.02.02. Хмельницький, 1997. 204 с.

16. Стасюк В.В. Актуальні проблеми професійної освіти науково- педагогічних працівників в умовах вищої військової освіти. Актуальні проблеми освітнього процесу в контексті європейського вибору України: зб. матеріалів всеукр. круглого столу (Київ, 17 квіт. 2018 р.). Київ: КНУБА, 2018. С. 31-34.

17. Торічний О.В. Теорія і практика формування військово-спеціальної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання. Хмельницький: Вид-во Національної академії ДПСУ, 2012. 535 с.

18. Ягупов В.В., Свистун В.І. Компетентнісний підхід до підготовки фахівців у системі вищої освіти. Наукові записки. Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. 2007. Т. 71. С. 3-8.

References

1. Aktyvizatsiya navchal'noho protsesu u suchasniy vyshchiy shkoli: metodychnyy ohlyad. [Activation of the educational process in modern higher education: methodical review] / comp. L.A. Yakymova. Kyiv: SE "Vyd. House "Personal", 2010. 32 p.

2. Vakhrusheva T.Yu. (2008) Teoretychni aspekty aktyvnykh metodiv navchannya. [Theoretical aspects of active learning methods]. Pedagogy, psychology and medical and biological problems of physical education and sports. No. 3. P. 46-49.

3. Gorbachevskyi S. (2020) Informatsiyna systema otsinky profesiynykh kompetentnostey ofitseriv - vypusknykiv vyshchykh viys'kovykh navchal'nykh zakladiv taktychnoho rivnya. [Information system for assessing the professional competencies of officers - graduates of higher military educational institutions of the tactical level]. Military education. No. 2 (42). P. 120-129. [in Ukrainian]

4. Gubareva O.S. (2005) Psykholohichni osoblyvosti formuvannya profesiynoyi kompetentnosti pratsivnykiv OVS. [Psychological features of the formation of professional competence of employees of the OVS]: diss. ... candidate psychol. Sciences: 19.00.06. Kharkiv. 216 p. [in Ukrainian]

5. Dychkivska I.M. (2004) Innovatsiyni pedahohichni tekhnolohiyi: navch. posib. [Innovative pedagogical technologies: teaching. Manual] Kyiv: Akademvydav. 320 p. [in Ukrainian]

6. Yevsyukov O. (2006) Pedahohichni umovy formuvannya profesiynoyi kompetentnosti maybutnikh ofitseriv u navchal'nomu protsesi vyshchoho viys'kovoho navchal'noho zakladu. [Pedagogical conditions for the formation of professional competence of future officers in the educational process of a higher military educational institution]: dissertation. ... candidate ped. Sciences: 13.00.04 / Kharkiv National ped. University named after H.S. Skovorody. Kharkiv. 172 p. [in Ukrainian]

7. Yevtushevskyi V. (2008) Upravlinnya innovatsiynym rozvytkom u vyshchykh navchal'nykh zakladakh Ukrayiny. [Management of innovative development in higher educational institutions of Ukraine]. Problems of education. Issue 54. P. 13-19. [in Ukrainian]

8. Ishchenko D. (2015) Metodyka otsinyuvannya profesiynoyi kompetentnosti ofitseriv viddiliv prykordonnoyi sluzhby. [Methodology for assessing the professional competence of officers of border service departments]. Spirituality of the individual: methodology, theory and practice of the State Border Service of Ukraine. Ser.: Pedagogical Sciences.. No. 2. P. 121-130.

9. Kos M.V. (2018) Imitatsiyne modelyuvannya v protsesi profesiynoyi

pidhotovky maybutnikh ofitseriv taktychnoho rivnya yak naukovo-pedahohichna problema. [Simulation modeling in the process of professional training of future officers of the tactical level as a scientific and pedagogical problem]. A young scientist. No. 5 (1). P. 49-53.

10. Kuzminskyi A.I., Omelyanenko V.L. (2004) Pedahohika. [Pedagogy]: tutorial. 2nd edition processed and additional Kyiv: Znannia-Press. 445 p. [in Ukrainian]

11. Metodychni rekomendatsiyi z pidhotovky ta provedennya rol'ovykh ihor z personalom Derzhprykordonsluzhby Ukrayiny shchodo standartiv kul'tury spilkuvannya z osobamy, yaki peretynayut' derzhavnyy kordon, ta psykholohichnoho zabezpechennya kul'tury zdiysnennya prykordonnoho kontrolyu u punktakh propusku cherez derzhavnyy kordon. [Methodological recommendations for the preparation and conducting of roleplaying games with the personnel of the State Border Service of Ukraine regarding the standards of the culture of communication with persons crossing the state border and the psychological support of the culture of border control at checkpoints across the state border] / O.A. Zhdanenko, E.V. Matusiak, E.V. Stasyuk, and others. Khmelnytskyi, 2010. 76 p. [in Ukrainian]

12. Moiseyenko R.M. (2017) Aktyvizatsiya piznaval'noyi diyal'nosti maybutnikh fakhivtsiv zasobamy aktyvnykh metodiv navchannya v umovakh universytefs'koyi osvity. [Activation of cognitive activity of future specialists by means of active learning methods in the conditions of university education]. Proceedings. Ser.: Pedagogical Sciences.. Issue 159. P. 97-103. [in Ukrainian]

13. Polat E.S. Metod proektov. [Method of projects].

14. Pometun O.I. (2004) Aktyvni y interaktyvni metody navchannya: do pytannya pro dyferentsiatsiyu ponyat'. [Active and interactive teaching methods: to the question of differentiation of concepts]. The way of education. No. 3. P. 10-15. [in Ukrainian]

15. Serdyuk Yu.I. (1997) Pedahohichni umovy vdoskonalennya viys'kovo- pedahohichnoyi pidhotovky komandyriv pidrozdiliv. [Pedagogical conditions for improving the military-pedagogical training of unit commanders]: dissertation. ... candidate ped. Sciences: 20.02.02. Khmelnytskyi,. 204 p. [in Ukrainian]

16. Stasiuk V.V. (2018) Aktual'ni problemy profesiynoyi osvity naukovo- pedahohichnykh pratsivnykiv v umovakh vyshchoyi viys'kovoyi osvity. [Actual problems of professional education of scientific and pedagogical workers in the conditions of higher military education]. Actual problems of the educational process in the context of the European choice of Ukraine: coll. all-Ukrainian materials round table (Kyiv, April 17, 2018). Kyiv: KNUBA,. P. 31-34. [in Ukrainian]

17. Torichnyi O.V. (2012) Teoriya i praktyka formuvannya viys'kovo-spetsial'noyi kompetentnosti maybutnikh ofitseriv-prykordonnykiv u protsesi navchannya. [Theory and practice of formation of military-special competence of future border officers in the training process]. Khmelnytskyi: Publishing House of the National Academy of State of Ukraine. 535 p. [in Ukrainian]

18. Yagupov V.V., Svistun V.I. (2007) Kompetentnisnyy pidkhid do pidhotovky fakhivtsiv u systemi vyshchoyi osvity. Naukovi zapysky. [Competency approach to the training of specialists in the system of higher education]. Proceedings. Pedagogical, psychological sciences and social work. Vol. 71. P. 3-8. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.Ru