Особливості вивчення іноземних мов у закладах середньої обов’язкової освіти Іспанії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості вивчення іноземних мов у закладах середньої обов'язкової освіти Іспанії

Філіппович Таміла Миколаївна викладач кафедри теорії та практики іноземних мов, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Анотація

Стаття присвячена дослідженню питання навчання іноземних мов у закладах середньої освіти Іспанії та змісту освітніх програм з огляду на низку освітніх законів, таких як «Закон про загальну освіту» («Ley General de Educacion», LGE) 1970 р., «Загальний закон про освітню систему» («Ley Organica General del Sistema Educativo» LOGSE) 1990 року, «Закон про якість» («Ley Organica de la Calidad de Educacion» LOCE) 2002 року, «Закон про освіту» («Ley Organica de Educacion» LOE), прийнятий у 2006 році, Закон «Про підвищення якості освіти» («Ley Organica para la Mejora de la Calidad Educativa» LOMCE) 2013 року й, нарешті, Закон, який прийшов на зміну LOE («Ley Organica de Modification de la LOE» LOMLOE) 2020 року. За останні 40 років іноземні мови в іспанській освітній системі зазнали трансцендентних змін, відзначених переходом від широкого та загального використання французької мови на всіх рівнях і етапах іншомовної освіти до майже абсолютного панування англійської мови. Сьогодні 98,2% іспанських школярів вивчають англійську як першу іноземну мову, у порівнянні з 1,4% тих, хто обирає французьку [1, C.22]. Однак ця зміна не була викликана чи спричинена навмисними трансформаціями освіти, а сталася у відповідь на соціальний запит. Насправді в жодному законі про освіту не згадується якась конкретна іноземна мова, але прописані цілі, інструменти, змістові компоненти, компетентності, які мають отримати здобувачі освіти у перспективі. Тобто, освітні закони не нав'язують певну мову, але створюють умови для розвитку будь-якої із них, а, отже, аналіз змісту основних складових вищезгаданих освітніх законів, спрямованих на опанування іноземних мов учнями закладів середньої обов'язкової освіти Іспанії, може допомогти зрозуміти в цілому ситуацію у сфері вивчення іноземних мов у системі освіти Іспанії на рівні середньої обов'язкової освіти (Educacion Secundaria Obligatoria). Що і має на меті автор цього дослідження.

Ключові слова: іншомовна освіта Іспанії, освітні закони Іспанії, іноземна мова у закладах базової середньої освіти Іспанії, європейський освітній простір, європейські освітні стандарти, зміст програми вивчення іноземних мов у Іспанії. освітній закон іноземна мова іспанія

Filippovych Tamila Mykolaivna Lecturer of the Department of Theory and Practice of Foreign Languages, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

FEATURES OF LEARNING FOREIGN LANGUAGES IN INSTITUTIONS OF SECONDARY COMPULSORY EDUCATION

IN SPAIN

Abstract. The article deals with the analysis of the issue of teaching foreign languages in secondary educational institutions in Spain and the content of educational programs in view of a number of educational laws, such as the “Law on General Education” («Ley General de Education», LGE) dated from 1970, “General Law on the Education System” («Ley Organica General del Sistema Educativo» LOGSE) dated from 1990, “Law on Quality” («Ley Organica de la Calidad de Educacion» LOCE) dated from 2002, “Law on Education” («Ley Organica de Educacion» LOE), passed in 2006, the Law “On Improving the Quality of Education” («Ley Organica para la Mejora de la Calidad Educativa» LOMCE) dated from 2013 and finally the Law that succeeded the LOE («Ley Organica de Modification de la LOE» LOMLOE) dated from 2020. Over the past 40 years, foreign languages in the Spanish educational system have undergone transcendental changes, marked by the transition from the widespread and general use of French at all levels and stages of foreign language education to the almost absolute dominance of English. Today, 98.2% of Spanish schoolchildren learn English as their first foreign language, compared to 1.4% who choose French [1, P.22]. However, this change was not caused or caused by deliberate educational transformations, but occurred in response to social demand. In fact, no specific foreign language is mentioned in any law on education, but the goals, tools, content components, competences that the students of education should acquire in the future are prescribed. That is, educational laws do not impose a certain language, but create conditions for the development of any of them, and therefore, the analysis of the content of the main components of the above-mentioned educational laws, aimed at the acquisition of foreign languages by students of secondary basic education institutions in Spain, can help to understand in overall situation in the field of foreign language learning in the Spanish education system at the level of compulsory secondary education (Education Secundaria Obligatoria). This is the aim of the author of the article.

Keywords: foreign language education in Spain, educational laws of Spain, foreign language in basic secondary educational institutions of Spain, European educational space, European educational standards, content of the foreign language study program in Spain.

Постановка проблеми

Оскільки Україна невпинно рухається у напрямку інтеграції до європейського освітнього простору, виникає потреба у вивченні та порівнянні освітніх тенденцій, традицій, європейських цінностей, чинників, що впливають на розвиток та трансформації в освіті, з опорою на загальнолюдські демократичні та гуманістичні погляди європейського суспільства. Зокрема цікавим і маловивченим є досвід Іспанії у вивченні іноземних мов у закладах середньої обов'язкової освіти (Education Secundaria Obligatoria - ESO).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Детальний аналіз сучасних надбань з досліджуваної проблематики дозволив виявити, що серед вчених, хто займався вивченням досвіду навчання іноземних мов у закладах середньої обов'язкової освіти Іспанії є такі науковці: В.Ю. Годлевська, М. Гонсалес Вільярон, Т.Є Кристопчук., Д. Мадрид, Н.О. Постригач, С.О. Сисоєва, М.П. Юрченко.

Мета статті - на підставі аналізу нормативно-законодавчої бази розглянути процес викладання та навчання іноземних мов у закладах базової середньої освіти Іспанії, прослідкувати тенденції розвитку іншомовної освіти цієї країни, проаналізувати реформи спрямовані на покращення рівня володіння іноземними мовами іспанського суспільства як невід'ємної частки європейської спільноти.

Виклад основного матеріалу

У цій статті зроблено спробу узагальнити тенденції, які позначили викладання іноземних мов і підготовку вчителів у сучасній Іспанії яка входить до європейського освітнього простору і прагне наблизити мовні стандарти вивчення іноземних мов, зважаючи на європейські практики. Також детально розглянуто програму вивчення іноземних мов у закладах середньої освіти, яка відображає прагнення іспанського суспільства до європейського освітнього простору.

Як стверджує Д. Мадрид, починаючи з освітньої реформи 1990 року, викладання іноземних мов і підготовка іспанських учителів рішуче дотримувалися проекту європейського будівництва, до якого Іспанія поступово і безповоротно наближалася після того, як Адольфо Суарес у 1977 році подав запит на приєднання до Європейського економічного співтовариства, яке згодом, через вісім років, стане Європейським союзом. «Закон про загальну освіту» (LGE) 1970 р. встановив обов'язкове вивчення іноземної мови на рівні базової середньої освіти. [2, С.12-17]

Загальний закон про освітню систему (LOGSE), затверджений у 1990 році, зберіг таку ж присутність іноземних мов, як і LGE, у початковій, середній та старшій школі. В якості нововведення було введено другу іноземну мову як обов'язкову в ланці середньої освіти. Закон про якість (LOCE) 2002 року, у свою чергу, також зберіг таку саму ситуацію для іноземних мов і пішов ще далі, запровадивши перший підхід до іноземної мови на другому циклі ранньої (дошкільної) освіти, особливо в останній рік навчання.

Закон про освіту (LOE) 2006 року продовжив існуючу пропозицію щодо іноземних мов запровадив вивчення другої іноземної мови в третьому циклі початкової освіти. За словами Гонсалеса Вільярона [3, С.258], він містить спробу «підвищити якість освіти відповідно до цілей, визначених Європейським Союзом, наголошуючи на відкритості Іспанії у взаємодії з Європою через формування навчальних компетенцій, сприяння вивченню іноземної мови та обмінам тощо».

Закон «Про підвищення якості освіти» (LOMCE) 2013 року також зберігає попередню тенденцію, хоча скасовує згадку про другу іноземну мову на рівні початкової освіти. Проте освітні управління за бажанням можуть запропонувати його в блоці предметів вільної регіональної конфігурації.

Нарешті, Закон, який змінює LOE («Ley Organica de Modification de la LOE» LOMLOE) 2020 року, зберігає ситуацію з LOMCE і відновлює пропозицію другої іноземної мови, але не лише на третьому циклі, а й у всій початковій освіті.

Суттєве вдосконалення засобів зв'язку та швидка еволюція, розвиток і поширення інформаційних і комунікаційних технологій призвели до безпрецедентного зростання міжнародних відносин. Крім того, Іспанія - це країна, що входить до складу європейського освітнього простору, де знання інших мов спільноти є ключовим елементом для сприяння вільному пересуванню людей і, таким чином, полегшення культурного, економічного, технічного та наукового співробітництва між її членами. Тому учні повинні бути готові жити у світі, який поступово стає все більш інтернаціональним, багатокультурним і багатомовним.

З цієї причини Рада Європи в Загальноєвропейських рекомендаціях з мов: вивчення, викладання, оцінювання встановлює вказівки як для вивчення мови, так і для оцінювання компетентності мовця різними мовами [4, С.9]. Ці рекомендації є базовими для укладання навчальної програми з іноземних мов у закладах середньої обов'язкової освіти Іспанії. Зазначений документ визначає різні етапи розвитку комунікативної компетенції іноземною мовою залежно від здатності учнів виконувати набір комунікативних завдань, які вимагають виконання дій із комунікаційною метою в певній сфері. Комунікативна діяльність вимагає використання усного та писемного мовлення, а також застосування комунікативних ресурсів і лінгвістичних і нелінгвістичних стратегій, що відповідають контексту, в якому вона відбувається. Таким чином, об'єктом предмету на етапі обов'язкової середньої освіти буде навчання дискурсивним навичкам, які можуть використовуватися в різних сферах. Серед них варто відзначити: сферу особистих відносин, яка включає сімейні відносини і відносини в суспільстві; освітня сфера, пов'язана з щоденними ситуаціями та діями в школі; академічна, пов'язана зі змістом предмета та інших предметів навчального плану; публічна, що охоплює все, що стосується щоденної соціальної взаємодії чи роботи; ЗМІ та ін.

Завершивши навчання у початковій школі, учні повинні вміти використовувати іноземну мову, щоб висловлюватись і спілкуватися усно і письмово в простих і поширених ситуаціях. У системі обов'язкової середньої освіти процес вивчення іноземної мови продовжується з метою, щоб наприкінці цього етапу вони закріпили свої продуктивні навички та змогли підтримувати бесіду й порозумітися в ряді ситуацій, а також для вираження власної думки у неформальній дискусії, для того, щоб зрозуміти основні ідеї іншомовних текстів, засвоїти та навчитися використовувати на практиці граматичний та лексичний мінімум. Так само наприкінці цього етапу вони повинні вміти гнучко вирішувати щоденні проблеми усного та письмового спілкування, наприклад, брати участь у звичайних розмовах, подавати скарги, розповідати про досвід чи плани, щось пояснювати чи просити роз'яснення. Коротше кажучи, цей етап повинен стати надійною відправною точкою для продовження процесу навчання, який триватиме все життя.

Для досягнення цих цілей, навчальний план складається з етапів, спрямованих на досягнення ефективної усної та письмової комунікативної компетентності, що дозволяє учням висловлюватись із прогресуючою ефективністю та коректністю. Таким чином, розвиватимуться продуктивні комунікативні навички - говоріння та письмо та рецептивні - читання та аудіювання. Звісно, вивчення будь- якої мови завжди є довготривалим процесом, який не закінчується на цьому етапі. З іншого боку, вивчення іноземної мови виходить за рамки суто лінгвістичного навчання. Знання іноземних мов сприяє формуванню в учнів широкого кругозору, виховує повагу до людей інших національностей, викликає зацікавленість інакшою культурою, розвиває міжкультурну обізнаність, є засобом для розуміння глобальних проблем, а також для отримання знань та різних стратегій навчання. Процес викладання та вивчення іноземних мов на цьому освітньому ступені включає компонент, що сприяє розвитку позитивного ставлення до інших мов і культур, розумінню та цінуванню як іноземних мов, так і власної мови.

Зміст навчання іноземних мов представлено згрупованими блоками за трьома векторами, які мають специфічні характеристики та потреби з точки зору процесу викладання та навчання: мовні навички, складові елементи мовної системи, її функціонування та взаємозв'язки, а також соціальний і культурний вимір іноземної мови.

Мовні навички зібрані в блоці 1: «Слухання і говоріння» і в блоці 2, «Читання та письмо». Обидва дозволяють пов'язати набуті компетентності з їх реалізацією в комунікативній діяльності, яка розвиває вміння спілкуватися. Навички усного та письмового мовлення представлені окремо, оскільки, хоча усне та писемне мовлення є двома проявами комунікації та для кожного з них потрібні різні навички та вміння.

На етапі базової середньої освіти в закладах середньої обов'язкової освіти (ESO - Education Secundaria Obligatoria) Іспанії, важливе значення надається усному спілкуванню, тому перший блок зосереджується на розвитку в учнів здатності взаємодіяти в певних ситуаціях і підкреслює важливість лінгвістичної моделі усного висловлювання, що надходить від різноманітної кількості мовців, щоб вловити, наскільки це можливо, варіації та нюанси. Звідси сильна присутність у навчальній програмі використання звичайних аудіовізуальних медіа та інформаційно- комунікаційних технологій.

Спостереження за усними та письмовими проявами мови, яка вивчається та її використанням в ситуаціях спілкування, що дозволяє розробити дедалі складнішу концептуальну систему її функціонування - це те, на чому зосереджує увагу блок 3: «Знання мови». Точкою відліку будуть ситуації використання, які сприяють формулюванню висновку

про правила функціонування мови та дозволяють учням зрозуміти, які елементи іноземної мови вже знайомі їм з рідної мови чи іншої іноземної, яку вони вивчали раніше, встановити, які стратегії допомагають їм прогресувати у своєму навчанні і почуватися впевнено.

З іншого боку, зміст блоку 4 «Соціокультурні аспекти та міжкультурна обізнаність» допомагає учням вивчати звичаї, форми соціальних відносин, особливості країн, у яких розмовляють іноземною мовою, тобто спосіб життя, відмінний від їхнього. Ці знання сприятимуть толерантності та прийняттю, підвищуватимуть інтерес до вивчення різних соціальних і культурних реалій і сприятимуть міжкультурній комунікації, оскільки мови є носіями змісту, рис і ознак культур, для яких вони є засобами вираження. Отже, фактично, цей блок сприятиме формуванню лінгвокраїнознавчої компетентності учнів середньої ланки освіти.

Вивчення іноземної мови сприяє набуттю компетенції в мовному спілкуванні безпосереднім шляхом, завершуючи, збагачуючи і наповнюючи цю загальну комунікативну здатність новими всеохоплюючими і експресивними відтінками. Вивчення іноземної мови на основі розвитку навичок спілкування сприятиме розвитку цієї базової компетенції так само, як і перша (рідна) мова. Однак внесок іноземної мови в розвиток цієї компетенції є суттєвим в усному дискурсі під час набуття навичок аудіювання, говоріння та мовлення, що є особливо актуальним на цьому етапі. Так само вивчення іноземної мови покращує загальну комунікативну компетентність, розвиваючи здатність висловлюватися в усній та письмовій формі, використовуючи лексичний та граматичний матеріал, що відповідає кожній ситуації, інтерпретуючи різні типи дискурсу в контексті. З іншого боку, поступове вивчення правил системи іноземної мови, що вивчається, покращить набуття цієї компетенції.

Починаючи з часів, коли виникло мовлення, мова стала інструментом мислення, засобом інтерпретації реальності та можливістю навчання через удосконалення. Таким чином, цей предмет суттєво сприяє розвитку компетентності уміти вчитися, оскільки він підвищує загальні лінгвістичні здібності, надаючи нові можливості та різні ресурси для розуміння та вираження, спонукає таким чином здобувати знання, формулювати гіпотези та думки, висловлювати та аналізувати почуття та емоції. З іншого боку, компетентність уміти вчитися є надзвичайно важливою, якщо її зміст безпосередньо пов'язаний із рефлексією до власного навчання, що забезпечує інтенсифікацію процесу вивчення іноземної мови, коли кожен учень може свідомо визначити, як він найкраще навчається та які стратегії роблять його найефективнішим. Це є причиною включення до навчального плану спеціального розділу рефлексії над власним навчанням, який розпочався ще в початковій школі, але на цьому етапі має набути більш інтенсивного ступеня систематизації. Розробка різних стратегій «уміння навчатися» поступово готує учнів до прийняття рішень, які сприяють самостійності використання та продовження вивчення іноземної мови протягом усього життя.

Вивчення іноземних мов також є хорошим засобом для розвитку соціальної та громадянської компетентності. Мови служать мовцям для соціального спілкування, вони є частиною культури різних спільнот і націй. Але також значною мірою вони є засобом спілкування та передачі культури, що сприяє і зростанню зацікавленості дисципліною, мотивації до спілкування з носіями інших мов, а також визнанню та прийняттю культурних і поведінкових відмінностей. Обмін особистою інформацією допомагає зміцнити ідентичність співрозмовників. З іншого боку, в процесі вивчення іноземних мов, робота в групах і парах є особливо актуальною, завдяки цій взаємодії людина вчиться брати участь, висловлювати власні ідеї та слухати думку інших, розвивається вміння будувати діалоги, приймати рішення, досягати домовленностей.

Вищезазначені компетентності наразі безпосередньо пов'язані з компетентністю в обробці інформації та цифровою компетентністю. Інформаційно-комунікаційні технології пропонують нам можливість спілкуватися в режимі реального часу з будь-якою частиною світу, а також легкий і миттєвий доступ до безперервного потоку інформації, який зростає з кожним днем. Знання іноземної мови полегшує доступ до інформації, яку можна знайти цією мовою, водночас відкриваючи можливість спілкування нею. Крім того, це сприяє особистому спілкуванню через електронну пошту та месенджери в обміні з молодими людьми з інших місць і, що більш важливо, створює реальні та функціональні контексти спілкування. Подібним чином, оскільки іноземна мова потребує контакту з дуже різноманітними мовними моделями, використання цифрових ресурсів для навчання є невід'ємною частиною суб'єкта і таке щоденне використання безпосередньо сприяє розвитку цієї компетенції.

Цей предмет, зокрема, включає підхід до культурних проявів мови та країн, які нею розмовляють, і, отже, сприяє набуттю мистецької та культурної компетентності, сприяючи підходу до творів або авторів, які зробили внесок у мистецтво. Подібним чином, сфера сприяє розвитку цієї компетенції, якщо вона полегшує вираження думок, смаків та емоцій, викликаних різними культурними та мистецькими проявами, і якщо надається перевага індивідуальній та груповій творчій роботі, такій як реалізація та представлення літературних творів - п'єс, казок чи оповідань. Коротше кажучи, передача іноземною мовою знань і оцінки культурного розмаїття мистецьких проявів сприятиме розвитку цієї компетентності.

Знання іноземної мови також сприяє набуттю компетенції, самостійності та особистої ініціативи різними способами. Навчальна програма сприяє кооперативній роботі в класі, управлінню особистими ресурсами та соціальними навичками для співпраці та переговорів, що означає введення в дію певних процедур, які дозволяють розвивати ініціативи та приймати рішення у плануванні, організації та управлінні роботою, таким чином сприяючи автономії та особистій ініціативі.

Отож, розглянувши короткий зміст 4-х блоків програми з навчання іноземним мовам, можна зазначити, що результатом вивчення цього предмету у закладах середньої обов'язкової освіти в Іспанії є розвиток таких умінь:

1. Слухати та розуміти загальну та конкретну інформацію з усних текстів у різних комунікативних ситуаціях, виявляючи повагу та співпрацю.

2. Висловлюватися та спілкуватися усно у звичних ситуаціях спілкування зрозумілим, відповідним способом та з певним рівнем автономії.

3. Читати та розуміти різні тексти на рівні, який відповідає здібностям та інтересам учнів, щоб отримати загальну та конкретну інформацію, використовувати читання як джерело задоволення та особистого збагачення.

4. Писати прості тексти з різними цілями на різні теми, використовуючи адекватні ресурси зв'язності та когерентності.

5. Правильно використовувати основні фонетичні, лексичні, структурні та функціональні компоненти іноземної мови в контексті реального спілкування.

6. Розвивати самостійність у навчанні, розмірковувати над власними навчальними процесами та переносити знання та стратегії спілкування, набуті іншими мовами, на іноземну мову.

7. Використовувати навчальні стратегії та всі наявні у них засоби, включаючи інформаційні та комунікаційні технології, для отримання, відбору та представлення інформації в усній та письмовій формі.

8. Цінувати іноземну мову як інструмент доступу до інформації.

9. Використовувати іноземну мову та мови в цілому як засіб спілкування та взаєморозуміння між людьми різного походження, мов та культур, уникаючи будь-якого типу дискримінації, мовних та культурних стереотипів.

10. Виявляти сприйнятливе ставлення та впевненість у собі у здатності вивчати та використовувати іноземну мову.

Розглянувши ближче кожен із змістових блоків навчальної програми з іноземних мов середньої обов'язкової школи в Іспанії (ESO), можна виокремити сукупність завдань спрямованих на розвиток тих чи інших знань та вмінь. Завдання блоку 1 «Слухайте, говоріть і розмовляйте»:

• Слухання та розуміння коротких усних повідомлень, що пов'язані з класною діяльністю: інструкції, запитання, коментарі, діалоги.

• Прогнозування загального змісту почутого з підтримкою вербальних і невербальних елементів.

• Отримання конкретної інформації в усних текстах про повсякденні та передбачувані питання, такі як числа, ціни, час, імена або місця, представлених в різних опорах.

• Використання базових стратегій для розуміння усних повідомлень: використання вербального та невербального контексту та попередніх знань про ситуацію.

• Складання коротких усних текстів з логічною структурою та правильною вимовою.

• Участь у коротких і простих бесідах у класі, а також у моделюванні, пов'язаному з особистим досвідом та інтересами.

*Використання відповідних реакцій на інформацію, необхідну вчителю та однокласникам у класній діяльності.

• Розробка стратегій для подолання перерв у спілкуванні, використання вербальних і невербальних елементів для усного висловлювання в парах і групах, вимога до повторення та роз'яснення, серед іншого.

Блок 2. «Читання та письмо» спрямований на формування наступних компетентностей:

• Розуміння основних інструкцій для правильного вирішення завдань.

• Загальне розуміння та ідентифікація конкретної інформації в різних автентичних та адаптованих простих текстах, на папері та в цифровому вигляді, на різні теми, що відповідають їхньому віку та пов'язані зі змістом інших предметів у навчальній програмі.

• Здатність самостійно читати тексти відповідно до віку, інтересів і рівня компетенції.

• Використання основних стратегій розуміння прочитаного: ідентифікація теми тексту за допомогою текстових і нетекстових елементів, використання попередніх знань, висновок про значення з контексту, порівняння подібних слів або фраз у мовах, які вони знають.

• Визнання деяких характеристик і умовностей письмової мови та її відмінність від усної мови.

• Розвиток письмового вираження керованим способом, наприклад, завершення або зміна простих речень і абзаців.

• Складання коротких текстів з основними елементами зв'язності, з різними комунікативними намірами, на основі моделей і з використанням основних стратегій у процесі письмового твору (планування, текстуалізація та перегляд).

• Використання основних правил орфографії та пунктуації та усвідомлення їх важливості в письмовій комунікації.

• Зацікавленість у поданні текстів, написаних на папері та в цифровому вигляді.

Блок 3. «Знання мови» має на меті сформувати уявлення про лінгвістичні знання, а отже завданнями цього блоку є:

• Визначення основних морфологічних елементів у вживанні мови: іменника, дієслова, прикметника, прислівника, прийменника тощо.

• Виявлення та використання загальних виразів, простих фраз і лексики, пов'язаної з конкретними та повсякденними контекстами та змістом інших предметів навчального плану.

• Використання основних структур і функцій, пов'язаних з найбільш передбачуваними повсякденними ситуаціями.

• Розпізнавання та створення основних моделей ритму, інтонації та наголосу слів і фраз.

• Застосування базових стратегій для організації, надбання, запам'ятовування та використання словникового запасу.

• Поступове використання навчальних ресурсів, таких як словники, довідники, бібліотеки або інформаційно-комунікаційні технології.

• Керована рефлексія щодо використання та значення граматичних форм, що відповідають різним комунікативним намірам.

• Ініціювання самооцінки та самокорекції усних і письмових виступів.

• Прийняття помилки як частини процесу навчання та позитивне ставлення до її подолання.

• Організація особистої роботи як стратегії прогресу в навчанні.

• Зацікавленість у використанні можливостей навчання, створених у контексті класу та поза ним.

• Активна участь у заходах та робота в команді.

• Впевненість та ініціативність висловлюватись публічно та письмово.

Блок 4. «Соціокультурні аспекти та міжкультурна свідомість» охоплює наступні завдання:

• Визнання та цінування іноземної мови як засобу спілкування в класі та з людьми з інших культур.

• Виявлення звичаїв і особливостей повсякденного життя, характерних для інших країн і культур, де розмовляють іноземною мовою.

• Використання відповідних формул ввічливості в соціумі.

• Знання деяких історичних та географічних особливостей країн, де розмовляють іноземною мовою, отримання інформації за допомогою різних засобів, включаючи Інтернет та інші інформаційно-комунікаційні технології.

• Зацікавленість та ініціатива у здійсненні комунікативних обмінів з носіями або тими, хто вивчає іноземну мову, використовуючи паперові чи цифрові носії.

• Оцінка особистого збагачення, яке передбачає стосунки з людьми, які належать до інших культур.

Критерії оцінювання

1. Розуміти загальну ідею та найбільш відповідну конкретну інформацію в усних текстах, висловлених віч-на-віч або за допомогою аудіовізуальних засобів про повсякденні справи, якщо вимовляти повільно та чітко. Завдяки цьому критерію оцінюватиметься здатність студентів розуміти суть діалогів, які транслюються віч-на-віч або за допомогою аудіовізуальних засобів масової інформації, навіть якщо вони не зрозумілі повністю. По суті, йдеться про оцінку того, чи визначено значення інструкцій, коментарів, запитань і відповідей, коротких діалогів, описів і коротких розповідей.

2. Спілкуйтеся усно, беручи участь у бесідах і симуляціях на теми, відомі або над якими працювали раніше, використовуючи відповідні стратегії для сприяння безперервності спілкування та продукування зрозумілої мови, яка відповідає наміру спілкування.Цей критерій оцінює здатність до усного спілкування, беручи участь у розмовах, реальних чи імітованих, на знайомі теми. Вони, по суті, складатимуться із постановки запитань і відповідей, обміну ідеями та інформацією, переказу досвіду на знайомі теми в передбачуваних ситуаціях, використання мовних ресурсів і стратегій, які забезпечують спілкування. У творах можуть бути лексичні, морфосинтаксичні чи фонетичні помилки, які не перешкоджають спілкуванню.

3. Розпізнавати загальну ідею та витягувати конкретну інформацію з письмових текстів, що відповідають віку, з підтримкою текстових і нетекстових елементів на різні теми та інші, пов'язані з деякими предметами навчальної програми.Через цей критерій буде оцінено вміння розуміти різні тексти: інструкції, листування, описи та короткі розповіді, повідомлення, анкети тощо. Застосування основних стратегій читання, таких як висновок про значення з контексту чи візуальних елементів або порівняння з мовами, які вони знають. Цей критерій також оцінює здатність читати тексти на папері чи в цифровому вигляді певної довжини, вчитися чи отримувати задоволення від читання, використовуючи словник, коли це необхідно.

4. Напишіть короткі тексти з різними опорами, використовуючи відповідні структури, функції та словниковий запас, а також деякі основні елементи зв'язності на основі моделей і дотримуючись елементарних правил орфографії та пунктуації. Цей критерій оцінює вміння навіть елементарно писати нотатки, описи, поштову чи електронну кореспонденцію, повідомлення. Тексти міститимуть загальновживані слова, прості речення та основні сполучники. Чітка, чиста та впорядкована презентація в паперовому чи цифровому форматі також буде оцінюватися.

5. Використовуйте знання деяких формальних аспектів коду іноземної мови (морфології, синтаксису та фонології) у різних контекстах спілкування як інструмент для самонавчання та самокоригування власних продукцій та для кращого розуміння чужих.

6. Визначте, використовуйте та усно поясніть деякі основні стратегії, які використовуються для прогресу в навчанні. Цей критерій має на меті оцінити, чи використовуються стратегії, які сприяють процесу навчання: наприклад, здатність оцінювати свій прогрес, рефлексія над власним навчанням, використання різних способів зберігання, запам'ятовування та перегляду словникового запасу; правильне використання словника для визначення значення, відповідного контексту; використання бібліографічних, комп'ютерних та цифрових ресурсів для збору інформації, розширення або перегляду аспектів, над якими працювали в класі, участь в оцінюванні власного навчання та використання деяких механізмів самокоригування.

7. Використовуйте інформаційно-комунікаційні технології в керованому порядку для пошуку інформації, створюйте тексти на основі моделей і встановлюйте особисті стосунки, проявляючи інтерес до їх використання. Мета полягає в тому, щоб оцінити за цим критерієм здатність використовувати інформаційно-комунікаційні технології як засіб спілкування та навчання під час звичайних занять у класі та встановлювати особисті стосунки. Комунікації, які налагоджені, стосуватимуться сімейних проблем, над якими працювали раніше. Він також враховуватиме, чи цінується мовне розмаїття як елемент збагачення, ставлення до іноземної мови та спроби її використання.

8. Визначте та наведіть приклади деяких соціальних, культурних, історичних, географічних чи літературних аспектів країн, де розмовляють іноземною мовою, і виявляйте інтерес до вивчення їх. Через цей критерій оцінюватиметься знання найважливіших і характерних особливостей суспільства, культури, історії, географії та літератури країн, де розмовляють іноземною мовою. Так само буде оцінено, чи учні виявлятимуть повагу до цінностей і поведінки інших народів, долаючи таким чином деякі стереотипи.

Висновки

Отже, очевидним є те, що з 1990 року і, безумовно, з нового тисячоліття, викладання іноземних мов в Іспанії мало чітку мету: сприяти зміцненню культурно-політичних зв'язків багатомовної та мультинаціональної Європи. Процес переходу до демократії, започаткований Іспанією в 1970-х роках, також був шляхом переходу до європейської інтеграції та конвергенції. Освітні реформи, здійснені в той ключовий період модернізації Іспанії, намагалися встановити правові рамки, в яких суспільство могло б поступово стати рівним суспільству сусідніх європейських країн, також у сфері освіти, на що й були спрямовані закони про освіту (LGE, LOGSE, LOE, LOMCE).

Література:

1. Palacios I. M. La ensenanza del inglds en Espana a debate. Universidade de Santiago de Compostela, Santiago de Compostela, 1994. P. 22.

2. Madrid D. Problematica de la ensenanza de las lenguas extranjeras en Espana. Granada: Grupo Editorial Universitario, 2001. P. 12-17.

3. Gonzalez Villaron M. La ensenanza de lenguas extranjeras en Espana y Holanda. Un estudio comparado (Tesis doctoral). Madrid : Universidad Complutense de Madrid, Facultad de Educacion. Departamento de Teoria e Historia de la educacion, 2015. P. 258.

4. Jimenez C. C. El Marco Europeo Comun de Referencia para las lenguas y la comprension teorica del conocimiento del lenguaje: exploracion de una normatividad flexible para emprender acciones educativas. Universidad Nacional Autonoma de Mdxico, 2011. P.9

References:

1. Palacios, I. M. (1994). La ensenanza del inglds en Espana a debate. Santiago de Compostela: Universidade de Santiago de Compostela, 1994.

2. Madrid, D. (2001). Problematica de la ensenanza de las lenguas extranjeras en Espana. Granada: Grupo Editorial Universitario.

3. Gonzalez Villaron, M. (2015). La ensenanza de lenguas extranjeras en Espana y Holanda. Un estudio comparado (Tesis doctoral). Madrid: Universidad Complutense de Madrid. Facultad de Educacion. Departamento de Teoria e Historia de la educacion.

4. Jimenez, Carlos Cdsar (2011). El Marco Europeo Comun de Referencia para las lenguas y la comprension teorica del conocimiento del lenguaje: exploracion de una normatividad flexible para emprender acciones educativas. Universidad Nacional Autonoma de Mdxico.

Размещено на Allbest.ru