Главная Коллекция "Revolution" Педагогика Дослідно-експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту

Дослідно-експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту

Аналіз організації експериментального дослідження педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту у фаховій підготовці. Розробка структурно-функціональної моделі процесу педагогічного експерименту.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 04.12.2023
Размер файла 30,4 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра технологічної та професійної освіти

Глухівський НПУ ім. О. Довженка

Дослідно-експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту

Гребеник Антон Олександрович, аспірант

Анотація

У статті проводиться аналіз організації експериментального дослідження педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту у фаховій підготовці та розробленої структурно-функціональної моделі зазначеного процесу, подається аналіз та статистична оцінка результатів педагогічного експерименту.

З метою забезпечення якісної перевірки виокремлених педагогічних умов щодо формування професійної компетентності майбутніх фахівців залізничної галузі нами був проведений педагогічний експеримент, який проходив у три етапи. Застосовано такі методи дослідження: теоретичний аналіз літератури; опитування (анкетування, інтерв'ю); педагогічні спостереження; педагогічний експеримент; педагогічне тестування; методи математичної статистики та ін. У результаті здійснення педагогічного експерименту підтверджена ефективність педагогічних умов щодо впровадження у практику ЗВО розробленої структурно-функціональної моделі формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту.

Виокремлені й обґрунтовані у дослідженні педагогічні умови (підвищення позитивної мотивації до професійної діяльності в транспортній галузі; створення інноваційного освітнього середовища підготовки майбутніх бакалаврів залізничного транспорту; використання можливостей неформальної освіти), розроблена модель та методика формування зазначеної здібності у фаховій підготовці потребували дослідно-експериментальної перевірки їх ефективності комплексним методом дослідження - педагогічним експериментом.

Теоретичні узагальнення проведеного експериментального дослідження ґрунтуються на аналізі його результатів експериментальної та контрольної груп шляхом порівняння стану досліджуваної проблеми до проведення експерименту та після його завершення.

Ключові слова: педагогічний експеримент, здобувачі освіти, майбутні бакалаврів, професійна компетентність, педагогічні умови, структурно- функціональна модель, рівні сформованості.

Grebenyk Anton Oleksandrovych Graduate student of the Department of Technological and Professional Education, Glukhiv National Technical University named after O. Dovzhenka

Research-experimental verification of the efficiency of pedagogical conditions for the formation of professional competence of future bachelors of railway transport

Abstract

The article analyzes the organization of an experimental study of pedagogical conditions for the formation of professional competence of future railway transport bachelors in professional training and the developed structural- functional model of the specified process, presents an analysis and statistical evaluation of the results of the pedagogical experiment.

In order to ensure a quality check of the identified pedagogical conditions regarding the formation of professional competence of future specialists in the railway industry, we conducted a pedagogical experiment that took place in three stages. The following research methods are used: theoretical analysis of literature; surveys (questionnaires, interviews); pedagogical observations; pedagogical experiment; pedagogical testing; methods of mathematical statistics, etc. As a result of the pedagogical experiment, the effectiveness of the pedagogical conditions regarding the implementation of the developed structural-functional model of professional competence formation of future bachelors of railway transport into the practice of higher educational institutions was confirmed.

The pedagogical conditions identified and substantiated in the research (increasing positive motivation for professional activity in the transport industry; creating an innovative educational environment for the training of future railway transport bachelors; using the opportunities of non-formal education), the developed model and method of forming the specified ability in professional training required experimental and experimental verification of their effectiveness by a complex research method - a pedagogical experiment.

Theoretical generalizations of the conducted experimental research are based on the analysis of the results of the experimental and control groups by comparing the state of the investigated problem before the experiment and after its completion.

Kewords: pedagogical experiment, education seekers, future bachelors, professional competence, pedagogical conditions, structural-functional model, levels of formation.

Вступ

Постановка проблеми. Організація освітнього процесу у ЗВО в контексті нової парадигми освітньої галузі провадиться в умовах певної трансформації моральних цінностей, мотивів, фахових поглядів та переконань. Самоствердження, самоосвіта, самовдосконалення та самоідентифікації особистості майбутнього фахівця під час навчання у вищій школі ґрунтується на можливостях, здібностях, реалізації творчого потенціалу індивіда. [2].

Підготовка конкурентоспроможних фахів стає пріоритетним завданням реформування освітньої галузі, й особливо вищої освіти. Наразі українські виші перебувають на етапі її модернізації задля підвищення рівня якості професійної підготовки здобувачів освіти - майбутніх фахівців, здатних до інноваційної діяльності, мобільних на сучасному ринку праці. У законодавчій освітній базі (Закони України «Про освіту» (2017 р.) [4], «Про вищу освіту» (2014 р.) [3], Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 р. (2014 р.) [5], Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки [8], Стратегія сталого розвитку України-2020 [9], Національна рамка кваліфікацій (2020 р.) [10] тощо) закцентовано увагу на компетентнісному підході до розвитку української освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значущими дослідженнями підготовки майбутніх фахівців залізничного транспорту є отримані результати досліджень учених за напрямками: фахова підготовка здобувачів освіти (І. Бондар, Н. Ничкало та ін.), створення педагогічних умов (Т. Горохівська, Л. Кримчак та ін.) формування професійної майстерності здобувачів освіти (Дж. Газарпік, І. Крашеніннік та ін.); професійна підготовка майбутніх фахівців залізничної галузі (Н. Маланюк, Р. Сущенко та ін.); формування професійної компетентності майбутніх фахівців (Т. Березюк, Л. Вітренко, Н. Куликовська, В. Курок, К. Лебедєва, Н. Литвинова та ін.).

Мета: експериментально перевірити ефективність реалізації педагогічних умов і структурно-функціональної моделі формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту.

Виклад основного матеріалу

У Законі України «Про вищу освіту» компетентність визначено як «здатність особи успішно соціалізуватися, навчатися, провадити професійну діяльність, яка виникає на основі динамічної комбінації знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей» [3, с.1].

Узагальнюючи погляди науковців на дефеніцію «професійна компетентність» та спираючись на визначення поняття «компетентність» у Законах України, ми потрактовуємо в дослідженні професійну компетентність майбутніх бакалаврів залізничного транспорту як «здатність особистості ефективно здійснювати професійну діяльність на основі динамічної комбінації знань, умінь, практичних навичок та досвіду в галузі залізничного транспорту, професійно-значущих якостей особистості, ціннісного ставлення до цієї діяльності, що відповідає вимогам професійного стандарту».

Предметом моніторингу в дослідженні виступили високии, достатній, середній і низький рівні сформованості професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту.

Виокремлені й обґрунтовані у дослідженні педагогічні умови (підвищення позитивної мотивації до професійної діяльності в транспортній галузі; створення інноваційного освітнього середовища підготовки майбутніх бакалаврів залізничного транспорту; використання можливостей неформальної освіти), розроблена модель та методика формування зазначеної здібності у фаховій підготовці потребували дослідно-експериментальної перевірки їх ефективності комплексним методом дослідження - педагогічним експериментом.

С. Гончаренко стверджує, що педагогічний експеримент - це «науково поставлений дослід у галузі навчальної чи виховної роботи, спостереження досліджуваного педагогічного явища в спеціально створених і контрольованих дослідником умовах. При цьому встановлюється залежність між тим чи іншим впливом або умовою навчання чи виховання і його результатом. Одержання точних та вірогідних результатів педагогічного експерименту залежить головним чином від теоретичної позиції дослідника, вираженої в робочій гіпотезі, і методики дослідження» [1, с. 112].

Отже, теоретичні узагальнення проведеного експериментального дослідження ґрунтувалися на аналізі його результатів експериментальної та контрольної груп шляхом порівняння стану досліджуваної проблеми до проведення експерименту та після його завершення.

У ході дослідження було проведено аналіз сучасних науково-педагогічних джерел. Відповідно до отриманих результатів розроблено програму експериментального дослідження.

Мета експерименту: експериментально перевірити результативність педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту у фаховій підготовці.

Незалежні змінні: педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту.

Залежна змінна: рівень сформованості професійної компетентності зазначених фахівців у фаховій підготовці.

Завдання:

1. Розробити методику діагностики рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту та впровадити у практику ЗВО.

2. Визначити особливості її формування в період навчання здобувачів освіти в ЗВО.

3. Упровадити в практику закладу вищої освіти та експериментально перевірити результативність педагогічних умов означеної здатності.

4. Визначити рівні сформованості професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту у фаховій підготовці.

Експериментальну роботу було організовано й проведено в три етапи: констатувальний, формувальний та контрольно-узагальнюючий.

На першому етапі, констатувальному, зроблено теоретичний аналіз проблеми формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту, сформульовано завдання дослідження, визначено критерії, показники та рівні сформованості означеної здатності, проведено констатувальний зріз з подальшою обробкою даних та аналізом отриманих результатів.

Упродовж другого етапу експерименту, формувального, передбачалась реалізація педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів та перевірка їх ефективності.

На третьому етапі, контрольно-узагальнювальному, здійснено аналіз та оцінку результатів фахової підготовки майбутніх бакалаврів залізничної галузі в розроблених й обґрунтованих педагогічних умовах, сформульовано загальні висновки.

Педагогічний експеримент проводився на базі Державного університету інфраструктури та технологій (Київ), Національного університету «Львівська політехніка», Українського державного університету залізничного транспорту (Харків), Українського державного університету науки і технологій (Дніпро). У педагогічному експерименті взяли участь 212 майбутніх бакалаврів залізничного транспорту (з них контрольна група - 105 осіб, експериментальна - 107 осіб), 34 викладачі, 16 стейкхолдерів.

Вищезазначені заклади нами обрано для експериментального дослідження тому, що в них здійснюється підготовка майбутніх бакалаврів залізничного транспорту спеціальності 273 Залізничний транспорт ОПП «Залізничні споруди та колійне господарство». У визначених ЗВО забезпечено схожі умови проведення педагогічного експерименту. У освітньому процесі використовуються подібні освітні програми, споріднені навчальні плани та програми фахових дисциплін.

Стан сформованості професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту у фаховій підготовці визначався нами за розробленими компонентами (мотиваційно-ціннісний, інноваційно-когнітивний, діяльнісний, рефлексивно-оцінювальний), однойменними компонентам критеріями, показниками та рівнями (високий, достатній, середній, низький) сформованості цієї здатності.

Для діагностування сформованості професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту було застосовано ряд методик.

Мотиваційно-ціннісний критерій: анкетування здобувачів освіти проводилось з метою дослідження відношення до професій залізничної галузі та стану мотивації до оволодіння фаху залізничника, до вивчення фахових дисциплін («Загальний курс залізниць», «Інженерна геодезія», «Залізнична колія», «Проектування залізниць», «Технологія ремонтів та утримання колії» та ін.); у процесі проходження практик спостереження за здобувачами освіти здійснювалось, щоб дослідити стан мотивації щодо розвитку власних особистісних якостей; бесіди зі здобувачами освіти, керівниками практики від закладу освіти та підприємства проводились із метою з'ясування їхнього ставлення до запропонованих нами методик формування окресленої здатності майбутніх фахвців; методика «Діагностика особистості на мотивацію до успіху» (Т. Елерс); анкета «Потребово-ціннісні орієнтації майбутніх бакалаврів залізничного транспорту у контексті професійної діяльності».; методика К. Замфір у модифікації А. Реана «Мотивація професійної діяльності» та ін.

Інноваціино-когнітивнии критерій: тестування здобувачів освіти з метою діагностування рівня засвоєння фундаментальних технічних знань, сучасних технологій щодо зведення залізничних споруд та обслуговуванням колійного господарства, алгоритмів використання приладів та устаткування у галузі залізничного транспорту; анкетування учасників освітнього процесу щодо доцільності використання запропонованих методів формувального впливу, зокрема впровадженн я в освітній процес дисципліни за вибором «Основи формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту»; бесіди з викладачами щодо доречності впровадження в практику ЗВО методичних рекомендацій «Формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту»; аналіз звітів здобувачів освіти з лабораторних, курсових та дипломних робіт, виробничої практики (користування сучасним обладнанням, приладами та застосування інноваційних технологій) та ін.

Діяльніснии критерій: аналіз відзивів керівників виробничої практики щодо наявності у майбутніх бакалаврів залізничного транспорту вмінь та навичок розроблення проєктно-кошторисної документації; анкетування здобувачів освіти щодо дослідження стану практичного застосування сучасних технологій зведення залізничних споруд та обслуговування колійного господарства»; спостереження з метою з ясування вмінь майбутніх бакалаврів залізничного транспорту щодо прийняття правильності рішень з метою розв'язання певних виробничих завдань, умілого застосування відповідних технологій виробництва, здатності застосування сучасного обладнання та приладів; аналіз результатів виконання лабораторних та розрахункових робіт з фахових навчальних дисципліни та звітної документації з виробничої практики; тестування здобувачів освіти щодо виконання завдань виробничого спрямування; спостереження за здобувачами освіти під час розв язання проблемних ситуацій для перевірки сформованості їхніх умінь здійснювати професійну діяльність та ін.

Рефлексіино - оцінювальний критерійЈє анкетування здобувачів освіти щодо наявного стану самооцінювання професійної діяльності з метою з'ясування рівнів сформованості умінь здійснювати корекцію отриманих результатів; спостереження за здобувачами освіти щодо здатності до рефлексії; бесіди зі здобувачами освіти щодо обговорення захистів лабораторних робіт та звіту з виробничої практики, написання тез та статей з метою визначення їхнього рівня оволодіння професійною термінологією; бесіди зі здобувачами освіти щодо корекції отриманих результатів.

Для перевірки ефективності реалізації педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту у фаховій підготовці було застосовано низку вищезазначених діагностичних методик. Завдяки ним вдалося простежити динаміку рівнів сформованості кожного з компонентів професійної компетентності та даної здатності майбутніх фахівців загалом.

Дослідження проводилось у три етапи (констатувальний, формувальний, контрольний) протягом 2019-2023 навчальних років. Зазначені етапи педагогічного експерименту взаємопов'язані та взаємозалежні.

На першому, констатувальному, етапі наукового дослідження було проведено аналіз теоретичних основ формування професійної компетентності (освітніх, навчальних, методичних, психолого-педагогічних та ін.); проаналізовано підходи до визначення поняття «компетентність», «професійна компетентність»; визначено сутність та структуру професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту; вивчено стан розробленості проблеми формування професійної компетентності зазначених фахівців та виявлено потенційні можливості вдосконалення фахової підготовки до професійній діяльності; визначено критеріїв, показники та рівні сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців у галузі залізничної індустрії.

На другому, формувальному, етапі наукового дослідження розроблено, обґрунтовано та впроваджено у практику ЗВО експериментальну модель формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту у фаховій підготовці з використанням навчально-методичного супроводу формування даної здатності (курс за вибором «Основи формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту»; методичні рекомендації «Формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту»; визначені педагогічні умови для ефективного формування професійної компетентності; впроваджено інноваційні технології навчання (проблемного навчання, кейс-технологіх, технологія навчального проєктування, імітаційно-ігрового навчання та ін.); розроблено та проведено веб-квест «Плануємо розвиток залізниці як провідної галузі дорожньо-транспортного комплексу України» розроблено методики діагностування компонентів формування професійної компетентності майбутніх фахівців; унесено зміни до робочих навчальних програм дисциплін («Залізнична колія»; «Технологія ремонтів і утримання колії»; «Українська мова за професійним спрямуванням» та ін.), які доповнено новими темами/модулями.

У контрольній групі ЗВО, що брали участь у педагогічному експерименті, освітній процес фахової підготовки майбутніх бакалаврів залізничного транспорту здійснювався традиційно.

Третій, завершальний, контрольний, етап наукового дослідження передбачав аналіз та систематизацію результатів формувального впливу; порівняння рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту контрольної та експериментальної груп за мотиваційно-ціннісним, інноваційно-когнітивним, діяльнісним, рефлексійно-оцінювальний критеріями; узагальнення результатів педагогічного експерименту; формування висновків щодо сформованості професійної компетентності згаданих фахівців.

Опрацювання результатів рівнів сформованості мотиваційного, пізнавально-операційного, особистісно-креативного й оцінювально- рефлексивного компонентів наприкінці експериментального дослідження дозволило визначити загальний показник рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту в ЕГ і КГ (табл.1).

Отже, експериментальне навчання в ЕГ позитивно позначилось на сформованості мотиваційно-ціннісному, інноваційно-когнітивному, діяльнісному, рефлексивно-оцінювальному компонентів професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту у фаховій підготовці.

компетентність бакалавр залізничний транспорт

Таблиця 1

Оцінювання сформованості компонентів професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту на контрольному етапі експерименту

Компоненти

ПК

Рівні

сформованості

ЕГ (107 здоб.)

КГ (105 здоб.)

Здоб.

%

Здоб.

%

і

2

3

4

5

6

Мотиваційно-

ціннісний

Високий

32

29,9

23

21,9

Достатній

66

61,7

48

45,7

Середній

7

6,5

22

21,0

Низький

2

1,9

12

11,4

Інноваційно-

когнітивний

Високий

33

30,8

24

22,9

Достатній

64

59,8

40

38,0

Середній

7

6,5

25

21.0

Низький

3

2,8

16

15,3

Діяльнісний

Високий

37

34,6

22

21,0

Достатній

58

54,2

44

41,9

Середній

7

6,5

20

19,0

Низький

5

4,7

19

18,1

Рефлексивно-

оцінювальний

Високий

31

29,0

21

20,0

Достатній

41

38,3

36

34,3

Середній

31

29,0

33

31,4

Низький

4

3,7

15

14,3

Спостерігаючи помітні відмінності рівнів сформованості мотиваціно- ціннісного компонента професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту у фаховій підготовці, простежуємо зростання високого рівня - з 21,5 % до 29,9 % в ЕГ і з 20,0 % до 21,9 % у КГ, достатнього - з 42,0 % до 61,7 % в ЕГ і з 42,8 % до 45,7 % у КГ, та зменшення середнього - з 23,4 % до 6,5 % в ЕГ і з 22,9 % до 21,0 % у КГ, низького - з 13,1 % до 1,9 % в ЕГ із 14,3 % до 11,4 % у КГ. Зазначимо, що у ЕГ спостерігається суттєва позитивна динаміка. У КГ одержані результати несуттєво відрізняються від попередніх.

Діагностичне оцінювання контрольного етапу засвідчило позитивні зміни щодо сформованості інноваційно-когнітивного компонента професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту високого рівня в ЕГ до 30,8 % з 20,6 %, достатнього до 59,8 % з 33,6 %, а також зниження середнього з 26,2 % до 6,5 % та низького - з 19,6 % до 2,8 %. У КГ відмінності на початку й наприкінці експерименту менш значні: на низькому рівні перебувають 23,8 % респондентів, на середньому - 18,1 %, на достатньому 38,0 % студентів, на високому - 22,9 % (на констатувальному етапі дослідження ці показники становили 17,2 %, 25,7 %, 35,2 % та 21,9 %).

За отриманими результатами прослідковується значне зростання показника рівня сформованості діяльнісного компонента професійної компетентності майбутніх фахівців ЕГ в аспекті вдосконалення зазначеної здатності. Так, високий рівень на початку експерименту виявили 16,8 % здобувачів освіти ЕГ, а зріс даний показник наприкінці експерименту до 34,6 %; достатній рівень - з 36,4 % до 54,2 %, показники середнього та низького рівнів зменшились - середній знизився з 26,2 % до 6,6 %, а низький - з 20,6 % до 4,7 %. У КГ відмінності на початку й наприкінці дослідження відрізняються несуттєво: високий збільшився з 18,1% до 21,0%, дадостатній - з 38,1% до41,9%; середній зменшився з 21,9% до19,0%, а низький - з 21,9% до 18,1%.

Спостерігаємо, що узагальнені дані порівняльного аналізу вказують на позитивну динаміку за рефлексивно-оцінювальним компонентом професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту ЕГ. На початку експериментального дослідження високий рівень виявився у 18,7 % здобувачів освіти ЕГ, достатній - 31,8 %, середній - 32,7 %, низький - 16,8 %. Наприкінці високий рівень був характерний 29,0 % майбутніх фахівців, достатній - 38,3 %, середній - 29,0 %, низький - 3,7 %. У здобувачів освіти КГ зміни виявилися незначними: високий рівень з 17,1 % до 20,0 % та достатній - з 30,5 % до 24,3 % зросли, середній - з 34,3 % до 31,4 % та низький - з 18,1 % до 14,3 % зменшилися.

Аналіз даних дозволяє констатувати значне підвищення результатів експериментальної групи, як-от: зменшення показників низького та середнього рівнів у порівнянні зі збільшенням відсотка здобувачів, які досягли достатнього та високого рівнів за всіма досліджуваними компонентами. Показники рівнів сформованості в контрольній групі мають менш помітне відсоткове вираження.

Здійснивши порівняльний аналіз отриманого та критичного значень, можемо стверджувати, що наприкінці експериментального дослідження відбулися помітні статистичні зміни. Розрахункове значення %2 значно вище, ніж табличне (%2крит.=7,81) за всіма показниками кожного з компонентів досліджуваної професійної компетентності. Це дає підстави вбачати невипадковість відмінностей середніх значень рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту в процесі фахової підготовки в ЕГ та КГ і свідчить про результативність виявлених педагогічних умов формування професійної компетентності зазначених фахівців.

За результатами проведеного аналізу слід відмітити, що навчальні дисципліни загального циклу максимально сприяють формуванню перших двох компонентів професійної компетентності, а саме: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-функційний. Формуванню третього (діяльнісного) та четвертого (рефлексивно-оцінювального) компонентів сприяє вивчення навчальних дисциплін професійного циклу в частині виконання курсових робіт, навчальна та виробнича практика та виконання кваліфікаційної бакалаврської роботи.

Висновки

Отже, порівняльний аналіз якісних і кількісних результатів на початку та наприкінці експериментального дослідження засвідчує ефективність та успішність реалізації педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту у фаховій підготовці. Отримані експериментальні дані засвідчують, що експериментальна методика професійної підготовки майбутніх бакалаврів залізничного транспорту позитивно вплинула на формування їх професійної компетентності.

За результатами проведеного дослідження здійснено освітньо- педагогічне прогнозування перспектив розвитку професійної компетентності майбутніх бакалаврів залізничного транспорту. Схарактеризовано пріоритетні напрями цього процесу, а саме: розв'язання проблеми наступності професійної, фахової передвищої та вищої освіти у підготовці майбутніх фахівців транспортної галузі та розвитку їхньої професійної компетентності.

Література

1. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. Київ: Либідь, 1997. 373 с.

2. Жданова В. Г. Ретроспективний аналіз формування працеохоронних умінь і навичок в педагогічній теорії і практиці. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Педагогічні науки. 2013. Вип. 108. Том 1. С. 193-197.

3. Закон Укра+їни «Про вищу освіту». Відомості Верховно/Ради 2014. №2 37--38.

ст. 2004. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1556-18#Text (дата звернення: 02.11.22).

4. Закон України «Про освіту». Відо„eості Верховно//ади (ВВ/Л 2017. №2 38--39. ст. 380. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 06.04.23р.).

5. Концепція розвитку освіти України на період 2015--2025 років. URL: https://tnpu.edu.ua/EKTS/proekt_koncepc.pdf (дата звернення: 02.04.23р.).

6. Марцева Л. А., Моторна Л. В. Педагогічна інноватика в підготовці майбутніх фахівців технічних спеціальностей. Сучасні інфо~рма^~^/ині те:хнологіі та іннова^~^/ині методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. Вінниця: ТОВ «Друк плюс», 2020. Вип. 56. С. 244-252.

7. Омельченко Л. М., Керницький О. М. Проблема формування професійної компетентності майбутніх фахівців енергетичного профілю у сучасних умовах. Вісник Кременчуцького державного університету імені Михайла Остроградського. Кременчук: КДУ, 2010. Вип. 3 (62), ч. 1. С. 169-172.

8. Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки. URL: http://tnpu.edu.ua/ EKTS/proekt_koncepc.pdfhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/286-2022-% D1%80#n12 (дата звернення: 05.11.2022).

9. Стратегія сталого розвитку «Україна - 2020». Верховна рада України: офіційний вебпортал парламенту України. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/5/2015#n10 (дата звернення: 19.06.23).

10. Ткачова Т. С. Методологічні підходи до прийняття управлінських рішень на промисловому підприємстві. Вісник С^умДУ. Сері^ «Економіка». 2020. № 1. С. 199-206.

References

1. Goncharenko, S.U. (1997). UkraMs'kij pedagogіchnij slovnik [Ukrainian Pedagogical D/ct/onary]. Ki.iv: LiWd' [in Ukrainian].

2. Zhdanova, V. G. (2013). Retrospektivnij anaUz formuvannja praceohoronnih umh' і navichok v pedagogіchnіj teorії і prakticі [Retrospective analysis of the formation of labor protection skills and abilities in pedagogical theory and practic]. Vhsnik nadonarnogo pedagog^hnogo ипіуегзіїеіи. Pedagogіchnі nauki - Bulletin of the Chernihiv National Pedagogical University. Pedagogical sciences, 108, 1, 193-197 [in Ukrainian].

3. ZakonUkrrnni «Pro vishhu[The Law of Ukraine "On Higher Education''], (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text [in Ukrainian].

4. Zakon Ukraini «Pro [The Law of Ukraine "On Education"]. (n.d).

zakon.rada.gov.ua Retrieved from http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 [in Ukrainian].

5. Koncepdja rozvitku osyki Ukra.m na period 2015-2025 roWv [Concept of education development of Ukraine for the period 2015-2025]. tnpu.edu.ua Retrieved from https://tnpu.edu.ua/EKTS/proekt_koncepc.pdf [in Ukrainian].

6. Marceva, L. A., Motorna, L. V. (2020). Pedagogіchna іnnovatika v pіdgotovcі majhatrihtehrnchnih spedal'nostej [Pedagogical innovation in the training of future specialists in technical specialties]. Suchasrn. іn/0rmacljnі tehnologH ta іnnovacljnі metodiki navchannja v pШgotovcі /“&?©–?Јє metodologja, teorija, dosvM, problemi - Modern information technologies and innovative teaching methods in the training of specialists: methodology, theory, experience, problems, 56, 244-252 [in Ukrainian].

7. Omel'chenko, L. M., Kernic'kij, O. M. (2010). Problema formuvannja profesіjnoї kompetentnosti majbutnlh faMvdv energetichnogo profilju u suchasnih umovah [The problem of the formation of professional competence of future specialists in the energy sector in modern conditions]. Vіsnik Kremenchuc'kogo derzhavnogo unіversitetu і^^^і Mih^jla Ostrogradsfkogo. Kre^e^chuk - Bulletin of Mykhailo Ostrogradsky State University of Kremenchug. Kremenchuk,3 (62), 1, 169-112 [in Ukrainian].

8. Strateg^ja rozvitku vishhojЈ» osyki v Ukra.m na 2022-2032 roki [Strategy for the development of higher education in Ukraine for 2022-2032]. tnpu.edu.ua Retrieved from http://tnpu.edu.ua/EKTS/proekt_koncepc.pdfhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/286-2022-% D1%80#n12 [in Ukrainian].

9. Strategija stalogo rozvitku «Ukra.ina - 2020». Verhovna rada Ukra.ini [Sustainable development strategy "Ukraine - 2020"]. (n.d). zak^^.rada.gov:ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/5/2015#n10 [in Ukrainian].

10. Tkachova, T. S. (2020). Metodologichni pidhodi do prijnjattja upravlins'kih rishen' na promislovomu pidpriemstvi [Methodological approaches to making management decisions at an industrial enterprise']. Visnik SumDU. Serija «Ekonomika» - Bulletin of Sumy State University. "Economy" series, 1, 199-206 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены