Формування художньо-образного мислення студентів у процесі вивчення курсу "Академічна скульптура"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування художньо-образного мислення студентів у процесі вивчення курсу «Академічна скульптура»

Чепелик Олексій Володимирович доцент кафедри скульптури Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури

Анотація

У статті представлено результати теоретичного аналізу феномену художньо-образного мислення студентів у процесі вивчення курсу «Академічна скульптура» та окреслено аспекти формування художньо-образного мислення студентів. Скульптурне мистецтво є засобом демонстрації мислення, художньо-образного мислення, що формується з багатьох елементів, які будуть проаналізовані в запропонованій статті. Дослідження ґрунтується на загальнонаукових теоретичних методах аналізу, синтезу, спостереження та використання спеціальних дидактичних прийомів, які дозволили розкрити сутності ключових понять художньо-образного мислення у студентів у процесі вивчення курсу «Академічна скульптура».

Метою дослідження є розгляд феномена художньо-образно мислення студентів у процесі вивчення курсу «Академічна скульптура» як засобу формування зазначеного типу мислення у студентів. У процесі студій доведено важливість звернення до образно-комплексних понять як: світоглядна форма, творчо-діяльнісна форма, концептуальна форма. А також досліджено поняття «мислення», «художньо-образного мислення» в психолого-педагогічній літературі.

Розглянуто організаційно-методичні засади опанування студентами теорією і практикою під час викладання навчальної дисципліни «Академічна скульптура», обґрунтовано необхідність осмислення художніх задач студентами. Проблема представлена з позицій методів теоретико-методологічного аналізу сучасної педагогічної, психологічної та мистецтвознавчої літератури.

У межах засвоєння курсу проаналізовано завдання, які сприяють підвищенню й досягненню об'єктивно можливих результатів в опануванні студентами художньо-образного мислення. Зроблено висновок про те, що вивчення курсу «Академічна скульптура» у вищих закладах освіти сприяє формуванню студента, здатного до удосконалення своєї професійної майстерності, особистого саморозвитку та стимулюванню мислення, естетичної обізнаності та художньо-образного мислення.

Ключові слова: формування художньо-образне мислення, мислення, академічна скульптура.

Abstract

Formation of students' artistic thinking in the process of studying the course «academic sculpture»

Chepelyk Oleksiy Volodymyrovych Associate professor of the department of sculpture, National academy of fine arts and architecture

The article presents the results of the theoretical analysis of the phenomenon of artistic thinking of students in the process of studying the course «Academic Sculpture» and outlines the aspects of the formation of students' artistic thinking. Sculptural art is a means of demonstrating thinking, artistic thinking, which is formed from many elements that will be analyzed in the proposed article. The research is based on general scientific theoretical methods of analysis, synthesis, observation and the use of special didactic techniques, which made it possible to reveal the essence of the key concepts of artistic thinking among students in the process of studying the course «Academic Sculpture».

The purpose of the study is to examine the phenomenon of artistic thinking of students in the process of studying the course «Academic Sculpture» as a means of forming the specified type of thinking among students. In the process of studies, the importance of addressing figurative and complex concepts such as: worldview form, creative and activity form, conceptual form has been proven. The concept of «thinking», «artistic thinking» in psychological and pedagogical literature was also studied.

The organizational and methodological principles of students' mastery of theory and practice during the teaching of the academic discipline «Academic Sculpture» are considered, the need for students' understanding of artistic tasks is substantiated. The problem is presented from the point of view of the methods of theoretical and methodological analysis of modern pedagogical, psychological and art literature.

As part of the mastery of the course, tasks are analyzed that contribute to the improvement and achievement of objectively possible results in students' mastery of artistic thinking. It was concluded that studying the course «Academic sculpture» in higher education institutions contributes to the formation of a student capable of improving his professional skills, personal self-development and stimulation of thinking, aesthetic awareness and artistic thinking.

Keywords: formation of artistic thinking, thinking, academic sculpture.

Постановка проблеми

Сучасне скульптурне мистецтво висуває неабиякі вимоги до мислення студентів, до професійного осмислення художніх задач, гнучкості, мобільності, тому у становленні особистості студента відіграє важливу роль художньо-образне мислення для розв'язування художніх завдань. Художньо-образне мислення потребує від сучасного студента повсякчасного розвитку й удосконалення мислення, художньо-образного мислення, естетичної обізнаності.

Аналіз останніх публікацій

Питаннями, пов'язаними з характеристикою художнього образу, мислення та формуванням художньо-образного мислення студентів, що сприймають мистецтво, займалися такі вчені: С. Гончаренко, В. Карпенко, О. Красноголовець, С. Максименко, О. Полтайко, О. Ткачук, В. Соловієнко та інші. Але аналіз наукової літератури засвідчив, що проблема формування художньо-образного мислення студентів у процесі вивчення курсу «Академічна скульптура» не ставала об'єктом наукових досліджень.

Мета статті. Розглянути феномен художньо-образно мислення студентів у процесі вивчення курсу «Академічна скульптура» як засіб формування художньо-образного мислення студентів.

Скульптура відноситься до пластично-просторового мистецтва та має свої специфічні особливості, які не притаманні іншим видам образотворчого мистецтва. Образна мова скульптури проявляється в динаміці пластичних мас. Ця динаміка і є її мова, як у живописі - колір, у графіці - лінія, в архітектурі - архітектоніка (конструкція). Це відчуття глибини форми та цілісного її сприймання, а також відчуття відношення маси, співвідношень частин і цілого, пропорційності та чуття пластики, узгодження переходу однієї форми в іншу, характер обробки поверхні. В її розпорядженні справжня маса з реальною тривимірною формою, яка має матеріальну вагомість [3, 9]. На сьогоднішній день скульптурне мистецтво суттєво відрізняються від класичних зразків і тому можна сміливо назвати надзвичайним витвором мистецтва.

Мистецька освіта потребує від студентів художньо-образного мислення, яка дає змогу швидко розв'язувати художні завдання в скульптурі. З процесу мислення розпочинається будь-яка цілеспрямована художня задача. Психологічний словник визначає мислення як «активний психічний процес опосередкованого й узагальненого відображення у свідомості людини предметів і явищ об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв'язках та відношеннях. Основними формами мислення є: аналіз, синтез, порівняння, умовивід, класифікація, судження, аналогія, узагальнення» [5, с.162]. З огляду на обрану тему, науковий інтерес представляє визначення образного мислення, яке оперує образами і поєднує в собі чуттєві й логічні компоненти та творче мислення, що характеризується «оригінальністю і винахідливістю рішень» [5, с.164].

Якщо ми розглянемо мислення як психологічний процес - науковці стверджують, що мислення характеризується з творчим перетворенням у свідомості особистості сприйняття ним образів, сутності, змісту задля осмислювати художніх завдань. При цьому В. Карпенко наголошує, що мислення «має певні стадії, серед яких: підготовка, дозрівання рішення, натхнення, перевірки рішення. Саме тому науковець пов'язує мислення з пошуком і відкриттям істотно нового [2, с.39].

Розглядаючи мислення в педагогічній площині, С. Гончаренко розглядає процес його формування в навчально-виховній діяльності через виявлення умов, організації шляхів і засобів розвитку мислення і виокремлює наступні функції: понятійна, розв'язання проблем і завдань, цілеутворення, рефлексивна [4, с.208].

Треба відзначити, що деякими психологами та педагогами основною формою мислення визнається образне мислення, адже в процесі мисленнєвої діяльності людина послуговується образами реального світу, зіставляє та аналізує їх [4, 7].

Зазначимо, що студент мистецьких спеціальностей безпосередньо спілкується з його зразками (відвідування музею та виставки, які заповнюють інформаційний простір, читання мистецької літератури, участь в арт-проєктах і т.і., невимушено викликає емоції, переживання, почуття, асоціації, роздуми). Отже, саме такі мисленнєві дії уможливлюють розвиток художнього мислення.

З огляду на мету статті, доцільним є звернення до формування художньо-образного мислення студентів у процесі вивчення курсу «Академічна скульптура», який має створювати скульптуру та розуміти динаміку пластичних мас, знаходити подібності й відмінності художнього образу із власними життєвими враженнями з навколишньою дійсністю та відтворювати власне сприйняття у творчій діяльності.

На думку О. Полтайко, «для студентів мистецьких спеціальностей художньо-образне мислення - це не тільки процес узгодження структурних елементів художнього образу, який проявляється в умінні порівнювати, зіставляти й робити висновки, використовувати знання в нових умовах, засвоювати конкретні алгоритмізовані навчальні завдання мистецьких дисциплін, а й створення власної вербальної художньо-педагогічної інтерпретації» [6].

О. Ткачук зазначає, що «як із позицій психології, так і з позиції філософії наявність художніх здатностей, як і творчих взагалі, не є повною мірою результатом соціалізації, вони надані при народженні, а їхній розвиток уже потім визначається соціальною ситуацією. Встановлено, що художні здатності, як один із видів спеціальних здатностей, є системно-структурним утворенням, у якому можна виділити такі складові: творчо-інтелектуальні, художньо-сенсорні (базисні) та мотиваційно-особистісні компоненти. Особливості їхнього співвідношення та взаємодії й визначають індивідуальний творчий потенціал» [7, с.312].

Спробуємо типізувати наукові положення щодо сутності ключових понять, пропонуємо таку дефініцію: художньо-образне мислення - це складний емоційно-інтелектуальний процес пізнання й оцінки творів мистецтва, що має синтетичний характер і містить у собі як аналітичне, так і емоційно-інтелектуальне пізнання світу, процес самоусвідомлення.

Готовність студентів до професійної діяльності є результатом професійної підготовки і відображення у сформованості інтегральної, загальних та фахових компетентностей, серед яких важливу роль відіграє його здатність до створення індивідуальних скульптурних виробів, художньо-образного мислення, естетичної обізнаності в скульптурному мистецтві. Саме в такому аспекті відзначимо актуальну роль навчальної дисципліни «Академічна скульптура».

У нашому дослідженні ми пропонуємо розглянути формування художньо-образного мислення студентів у процесі вивчення курсу «Академічна скульптура». Цей курс розглядаємо в інтегративному контексті: як спорідненість різних елементів розкриття багатоаспектності відображення художньо-образною мислення.

Для інтеграції є важливим зверненням до образно-комплексних понять на основі таких образно-мислевих форм:

1. Світоглядна форма інтеграції відбувається завдяки об'єднанню різних форм художніх образів на засадах уявлення про цілісність їх форми.

2. Творчо-діяльнісна форма надає можливість об'єднувати різні підходи та способи художньо-творчої діяльності для створення образів мистецтва.

3. Концептуальна форма є базовою об'єднання таких світоглядних мистецько-теоретичних і практичних елементів, які вплинуть на вибір у процесі знаходження та створення художнього образу.

Саме тому вище зазначені форми інтеграції є основними для формування образно-комплексних понять про засоби художньо-образного мислення.

У процесі вивчення цієї навчальної дисципліни студенти опановують один змістовий модуль: «Вивчення голови людини». Звертаємо увагу на деякі теми, які у студентів формують художньо- образне мислення. Під час вивчення теми «Історії стильового розвитку української та європейської скульптур» студенти ознайомлюються:

1. З видами та жанрами української та європейської скульптур різних часів.

2. З матеріалами, які застосовувалися в українських та європейських скульптурах різного часу.

3. З художніми стилями скульптури українського та європейського мистецтва різних часів.

4. З художніми засобами виразності в скульптурі українській та європейській різних часів.

Художньо-образне мислення студентів є пізнавальною діяльністю (мислення, уява, сприймання тощо), що має на меті усвідомлення художніх образів у скульптурних творах та знаходження аналогії між образами мистецтва і власними життєвими враженнями та естетичною обізнаністю. Саме тому студенти відвідує музеї, галереї, садові, паркові ансамблі та аналізує інтер'єри й фасадів будинків тощо.

Під час проведення практичних занять на тему «Гіпсова голова», мета заняття: знайомство з конструкцією і характером пропорцій основних об'ємів голови Гаттамелата; розвивати художнє мислення, почуття форми, пропорції, художній образ; вміти робити конструктивно-анатомічний аналіз твору тощо.

У процесі сприйняття художнього образу Гаттамелата, прагненні досягти досконалості в його інтерпретуванні та репрезентуванні студент самостійно відшукує, обирає, аналізує й узагальнює тенденцію пластичного визначення форми в об'ємі та рельєфі, а також образно-ідейну характеристику скульптури та поетапний алгоритм дій від початку роботи до її завершення, які допомагають більш правдиво, довершено та художньо розкрити художній образ.

Також, студенти під час занять вивчають технологічні основи, пов'язані з процесом ліплення (скульптурне конструювання, нанесення глини, підготовка та ознайомлення з основною роботою скульптора, а також виготовлення форми та зліпка скульптури в гіпсі). Дуже важливим елементом занять з ліплення є форма корекцій, дискусій, міні-лекцій, пов'язаних з аналітичним мисленням, спрямованих на стимулювання творчості та на художньо-образного мислення.

Такі заняття сприяють активному саморозвитку студента, готують його до творчого, художньо-образного мислення для розв'язування художніх завдань в сучасній мистецькій скульптурі.

художньо-образний мислення скульптура

Висновки

Ґрунтуючись на викладені положення науковців у теоретико-методологічному аналізу педагогічної, психологічної та мистецтвознавчої літератури та модифікуючи їх погляди щодо окресленої проблеми, поняття «художньо-образне мислення» розуміємо як складний емоційно-інтелектуальний процес пізнання й оцінки творів мистецтва, що має синтетичний характер і містить у собі як аналітичне, так і емоційно-інтелектуальне пізнання світу, процес самоусвідомлення. Під час вивчення зазначеної дисципліни відбувається у студента зростання професійної майстерності, особистого саморозвитку та стимулювання творчої та пізнавальної активності.

Література

1. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. Київ: Либідь, 1997. 366 с.

2. Карпенко В.В. Психологія мислення: феноменологія, процес і детермінанти // наук. вісник Львів. держ. ун-ту внутрішніх справ. 2013. №1. С. 32-42.

3. Красноголовець О.С. Основи скульптури: Навч.посіб. Київ: Знання, 2008. 171 с.

4. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія: Навчальний посібник. Київ: МАУП, 2000. 350 с.

5. Психологічний словник / авт.уклад. В.В. Синявський, О.П. Сергєєнкова; за ред. н.а. Побірченко. 2001. 336 с.

6. Полатайко О. Проблема критеріїв сформованості художньо-образного мислення майбутнього вчителя мистецьких дисциплін. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка, 2007. 10, С. 86-93.

7. Ткачук О.В. Психологія художніх здатностей. Видавець Букаєв Вадим Вікторович. 2012. 245 с.

References

1. Honcharenko S.U. (1997). Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk [Ukrainian pedagogical dictionary]. Kyiv: Lybid. 366 s. [in Ukrainian].

2. Karpenko V.V. (2013). Psykholohiia myslennia: fenomenolohiia, protses i determinanty // nauk. visnyk Lviv. derzh. un-tu vnutrishnikh sprav [Psychology of thinking: phenomenology, process and determinants // Nauk. Herald of Lviv. state University of Internal Affairs]. №1. S. 32-42. [in Ukrainian].

3. Krasnoholovets O.S. (2008). Osnovy skulptury: Navch.posib [Basics of sculpture: Teaching manual]. Kyiv: Znannia. 171 s. [in Ukrainian].

4. Maksymenko S.D., Soloviienko V.O. (2000). Zahalna psykholohiia: Navchalnyi posibnyk [General psychology: Study guide]. Kyiv: MAUP. 350 s. [in Ukrainian].

5. Psykholohichnyi slovnyk / avt.uklad. V.V. Syniavskyi, O.P. Serhieienkova; za red. n.a. Pobirchenko [Psychological dictionary]. 2001. 336 s. [in Ukrainian].

6. Polataiko O. (2007). Problema kryteriiv sformovanosti khudozhno-obraznoho myslennia maibutnoho vchytelia mystetskykh dystsyplin. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Pedahohika [The problem of criteria for the formation of artistic thinking of the future teacher of art disciplines. Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk]. 10, 86-93. [in Ukrainian].

7. Tkachuk O.V. (2012). Psykholohiia khudozhnikh zdatnostei. Vydavets Bukaiev Vadym Viktorovych [Psychology of artistic abilities. Publisher Vadim Viktorovych Bukaev]. 245 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru