Формування методологічної культури майбутнього педагога-дослідника

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування методологічної культури майбутнього педагога-дослідника

Кравчук Оксана Володимирівна доктор педагогічних наук, доцент, Університет Ататюрка

Анотація

У статті проаналізовано формування методологічної культури в середовищі здобувачів освіти - майбутніх вчителів початкових класів. Зауважено, що під терміном методологічна культура майбутнього педагога-дослідника розуміється комплекс знань, умінь, навичок та ціннісних орієнтацій, необхідних для підготовки фахівця до науково-дослідницької праці в галузі педагогіки початкової школи. Це передбачає розуміння різних методологічних підходів, їх застосування та використання в наукових проєктах. Методологічна культура майбутнього педагога-дослідника - вчителя початкових класів проявляється через кілька ключових аспектів.

По-перше, це глибоке розуміння різних методологічних підходів. Далі, це проявлення та підтримка інтересу до дослідницької діяльності, а також чітке формулювання дослідницьких запитань. Окрім того, важливо вміти вибирати методологію та методи для проведення дослідження, мати критичне мислення та володіти цифровою, інформаційною та комунікативною компетентностями. Творчість і креативність також є необхідними складниками цієї культури. Окрім зазначеного, важливо звернути увагу на актуальність етичної обізнаності, яка передбачає дотримання етичних стандартів під час проведення дослідження, повагу до досягнень інших науковців та академічну доброчесність. Також виявлено, що важливою частиною методологічної культури майбутнього педагога-дослідника є активна участь у житті наукової спільноти: участь у наукових заходах, обговорення дослідницьких питань з колегами та співпраця з іншими дослідниками. Це сприятиме не лише академічному розвитку, а й удосконаленню початкової освіти загалом. Незамінними складниками цієї культури є також постійний саморозвиток і саморефлексія здобувача освіти.

Ключові слові: педагогічна освіта, наукова діяльність, майбутні вчителі початкових класів, методологічна культура, компетентності.

Abstract

Formation of the methodological culture of the future teacher-researcher

Kravchuk Oksana Volodymyrivna Doctor of Education, Docent, Ataturk University

The article analyzes the formation of methodological culture in the environment of education seekers - future primary school teachers. It is noted that the term methodological culture of the future teacher-researcher means a set of knowledge, abilities, skills and value orientations necessary for preparing a specialist for research work in the field of elementary school pedagogy. This involves understanding various methodological approaches, their application and use in scientific projects. The methodological culture of the future pedagogueresearcher - primary school teacher is manifested through several key aspects. First, it is a deep understanding of different methodological approaches. Further, it is the manifestation and support of interest in research activities, as well as the clear formulation of research questions. In addition, it is important to be able to choose the methodology and methods for conducting research, to have critical thinking and to possess digital, information and communication competences. Creativity and creativity are also necessary components of this culture.

In addition to the above, it is important to pay attention to the relevance of ethical awareness, which involves compliance with ethical standards during research, respect for the achievements of other scientists, and academic integrity. It was also found that an important part of the methodological culture of the future teacher-researcher is active participation in the life of the scientific community: participation in scientific events, discussion of research issues with colleagues and cooperation with other researchers. This will contribute not only to academic development, but also to the improvement of primary education in general. Constant self-development and self-reflection of the student of education are indispensable components of this culture.

Keywords: pedagogical education, scientific activity, future primary school teachers, methodological culture, competences.

Постановка проблеми

Значні виклики, які стоять перед сучасним інформаційним суспільством, висувають високі вимоги до формування та підготовки спеціалістів ставлять. Особливих трансформацій та вдосконалення зазнає в цьому плані педагогічна галузь. Завдяки активному використанню здобутків цифровізації підготовка педагогічних кадрів набула нових рис. Зокрема, використання методів дистанційної освіти, що було наслідком глобальної пандемії COVID-19, уможливило тісну інтеграцію сучасних програмних новинок, інтернет-платформ, неформальної освіти до складу загальної підготовки спеціалістів. Усі вищезгадані тенденції вплинули і на розвиток початкової освіти, яка потребує фахових спеціалістів для удосконалення галузі у цілому. Водночас певних змін зазнали також наукові дослідження, важливість яких для роботи в педагогічній галузі значно зросла. Відтак актуальним стало поєднання здобутків цифровізації останніх років із новими можливостями наукового осмислення педагогічної реальності, уміння передавати навички наукової роботи та мотивувати здобувачів освіти до самостійного пошуку, обробки інформації, формування висновків та результатів, які би збагатили знання з галузі освіти і стали надійною практичною основою для її подальшої еволюції.

Формування методологічної культури в дослідницькій діяльності вчителя початкових також має на меті ознайомлення з основними здобутками сучасних науковців щодо моделей та напрямків розвитку потенціалу науки у сфері початкової педагогіки. Частково це дає змогу відповісти на питання, наскільки поєднання наукового світогляду з педагогічною діяльністю відповідає сучасному ринку праці та тим вимогам, що ставить перед учителями суспільство сучасної доби. Особливо важливим цей аспект є в підготовці спеціалістів початкової освіти, оскільки вже на цьому етапі закладається дослідницька компетентність, що в майбутньому формуватиме зацікавленість учителів у самостійному вдосконаленні та пошуку новітніх засобів для самореалізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема набуття вчителями початкових класів необхідних знань та вмінь у царині наукового розвитку не є новою для дослідників. Зокрема, головним аспектам утворення методологічної культури у середовищі молодих дослідників (насамперед - майбутніх педагогів) присвячена ґрунтовна робота О. Дубасенок [1]. Зазначена проблема стала також центральною в роботі О. Лаврентьєвої [2], яка звернула увагу на сучасні дослідницькі трактування значення наукового пошуку в майбутній педагогічній кар'єрі молодих спеціалістів. Л. Ніколенко та Л. Нічуговська акцентували на особливостях підготовки педагогів на етапі навчання в магістратурі [3]. До схожого питання звернулася також Н. Ничкало [4], котра провела порівняльний аналіз академічних визначень та описів методологічної культури як явища, що є необхідним складником сучасної підготовки здобувачів освіти за педагогічними спеціальностями.

Водночас актуальними є теоретичні розробки закордонних вчених. Серед них визначимо пошуки Ф. Обрей-Сміт, що демонструють важливість наукових досліджень уже під час вчительської роботи, що робить набуття відповідних навичок під час навчання вкрай важливим [5]. Ключові аспекти використання інноваційних освітніх технологій проаналізовані в роботі Н. Бахмат та інших [6]. Колектив авторів на чолі із Г. Білавич окреслив особливості професійної підготовки вчителів початкової школи до комунікативно-риторичної діяльності [7].

Мета статті - аналіз формування методологічної культури майбутніх педагогів-дослідників - вчителів початкових класів у закладах вищої освіти України.

Завдання статті:

1. Пояснення особливостей формування методологічної культури педагогів-науковців

2. Характеристика основних компонентів методологічної культури майбутніх педагога-дослідника-вчителя початкових класів

3. Висвітлення основних умов формування методологічної культури майбутнього педагога-дослідника-вчителя початкових класів у закладах вищої освіти України.

Виклад основного матеріалу

Методологічна культура педагогів-науковців - це система знань, навичок і цінностей, яка допомагає педагогам розуміти та застосовувати методологічні підходи у своїй дослідницькій роботі. Вона охоплює розуміння основних методологічних концепцій, уміння аналізувати наукові методи, обирати найбільш відповідні підходи до досліджень та критично оцінювати їх результати [4]. Методологічна культура передбачає також уміння диференціювати різні підходи до дослідження, виявляти логічні помилки та прогалини в аргументації, розробляти чіткі дослідницькі питання, а також використовувати різні методи збору та аналізу даних [1, с. 69-73]. Значний перелік вимог підтверджує, що методологічна культура педагога-дослідника є складним та інтегративним поняттям.

Беручи до уваги функціональний характер методологічної культури майбутніх педагогів, варто визначити її зміст, оперуючи насамперед її функціями. Комплекс функцій методологічної культури можна зобразити досить докладно, описавши основні її прояви (рис. 1).

Під час розгляду наведеного функціоналу необхідно наголосити на актуальності та важливості зазначених функцій для формування дослідницького складника в середовищі здобувачів освіти педагогічного спрямування.

1. Нормативно-організаційна функція методології полягає в можливостях реалізувати в педагогічній роботі елементи гуманізму, що обґрунтовується потребами організації виховання здобувачів освіти, розвитку їх свідомості, інтелектуальних можливостей, культурних особливостей, визначення пріоритету в інтересах, можливостях і здібностях, а також в аксіологічних цінностях, які будуть реалізовуватися під час професійної педагогічної діяльності.

Рис. 1. Функції методологічної культури Джерело: власна розробка автора

2. Світоглядно-ідеологічна функція методології є важливим підґрунтям і засобом формування уявлень про сучасні філософські обґрунтування гуманістичного, не примусового розвитку свідомості з використанням потенціалу креативності, самореалізації і саморозвитку. Тут важливою є ідеологічна компонента, яка в методології пов'язана з потребами у трансформації педагогічних підходів, існуючих концепцій системи філософських поглядів та думок, які відображають гуманістичні цінності (зокрема, відмову від агресії), орієнтацію на самоосвіту тощо [10].

3. Водночас важливою метою навчання методологічної культури педагогів-дослідників є створення такої позиції, за якої відповідальність за всі події у своєму житті людина приймає самостійно, пояснюючи їх особливостями своєї поведінки, діями, прагненнями та тверезо оцінюючи власні здібності й можливості. Так формуються основні цінності особистості, яка потребує самоактуалізації, і створюються умови, за яких людина прагне найбільш повно реалізувати весь свій потенціал здібностей, стати тим, ким хоче чи може стати в результаті внутрішнього зростання та розвитку.

4. Гносеологічна функція методології спрямована власне на педагогічну освіту, зокрема - на сектор формування готовності до самостійного зростання, яке спирається на можливості наукової роботи, критичного мислення, саморефлексії та пошуку сенсів і можливостей для самореалізації. Вироблення особистих орієнтацій у методології науковості дає змогу здобувачам педагогічної освіти здійснювати пошук особистих сенсів, надзвичайно важливих для аксіологічного сприйняття елементів і змісту навчання в поєднанні з елементами процесуального прояву [8, с. 470]. Це має безпосередній вплив на ступінь готовності майбутніх педагогів до перетворень власного потенціалу на реальні авторські системи, технології, методики навчально-виховної діяльності під час практичної реалізації набутих навичок.

5. Технологічна функція полягає в тому, щоби закласти в основу освітнього процесу специфічні технології становлення педагогічного мислення в середовищі майбутніх учителів початкових класів.

З огляду на це навчально-виховний процес у початкових закладах освіти повинен мати креативне спрямування, акцент на розвитку творчої індивідуальності вчителів, формування в них якостей виявлення, аналізу та розв'язання творчих педагогічних завдань. Ці складові повинні формуватися у закладах вищої освіти та повинні впливати на ефективне становлення майбутніх вчителів початкових класів. [9, с. 297-230]. До того ж, майбутні вчителі мають на практиці оволодіти методами й технологіями педагогічної діяльності в поєднанні з основами методології наукового пошуку, організації та проведення науково-педагогічних досліджень, щоб успішно реалізувати свої знання, уміння та навички під час роботи в школі. Безумовно, важливою в процесі формування елементів методологічної компетентності та наукової культури в середовищі майбутніх вчителів початкових класів є рефлексія на методологічному рівні [10]. Постійне дослідження різноманіття педагогічних ситуацій, аналіз власного досвіду, причин невдач та успіхів, труднощів та можливостей їх подолання, утворення моделей розв'язання педагогічних завдань - усе це створює можливість для вдосконалення власної педагогічної діяльності, формування в середовищі майбутніх педагогів потреби в постійному професійному самовдосконаленні й зростанні, створенні стійкої мотивації для виконання професійних обов'язків.

О. Дубасенюк наголошує на тому, що методологічна культура сприяє осучасненню та модернізації науково-педагогічного мислення, яке має випереджувальну спрямованість і дає змогу спрогнозувати науково-практичну діяльність майбутнього професійного дослідника [1, с. 72]. Сучасні вчені довели, що педагоги-науковці з високою методологічною культурою здатні до більш системного та глибокого розуміння педагогічних проблем, їх дослідження та розв'язання [2, с. 183]. Вони використовують методологічні засади для підтримки своїх аргументів, роблять науково обґрунтовані висновки та сприяють розвитку педагогічної науки загалом. У цілому педагоги-дослідники впливають на удосконалення системи початкової освіти, впроваджуючи нові підходи у практичну діяльність. Відома дослідниця Н. Ничкало вважає, що методологічна культура базується на єднанні природничо-наукових та гуманітарних тенденцій пізнання, які властиві сучасному дидактичному напряму, зокрема педагогічному проєктуванню [4].

Спеціалісти в галузі педагогічного знання покликані розв'язувати питання не тільки початкової освіти, а й професійної та академічної. Відповідно, сучасні освітні тенденції сприяють зближенню професійної та академічної освіти, що властиво для сучасного інформаційного суспільства, у якому важливими стають інноваційні освітні технології. Педагогічне проєктування впливає на результати духовної та матеріально-ціннісної діяльності людини. У системі педагогічного проєктування розробнику властива позиція інсайту, адже він розташований усередині самого об'єкта проєктування [4]. Тому й процес педагогічного проєктування не жорстко регламентований і сприяє формуванню низки можливостей для імпровізації, забезпечує створення особистої, багатовекторної навчальної траєкторії, яка враховує можливості інноваційних освітніх технологій у галузі початкової освіти.

Методологічну культуру педагога-дослідника-вчителя початкових класів можна вважати цілісною, якщо вона сформована з урахуванням низки закономірностей сензетивного розвитку індивіда [4]. Цим зумовлена її складна багаторівнева структура, яка охоплює професійно-педагогічні, загальнонаукові та філософські знання, актуальні вміння та навички, що полягають у можливості формулювати, створювати, розвивати універсальні форми діяльності [4; 2, с. 173].

Методологічна культура педагога-дослідника-вчителя початкових класів охоплює низку компонентів, які допомагають розвивати науковий підхід до навчально-педагогічної роботи і базуються на комплексі важливих аспектів, як-от: знання методологічних концепцій, дослідницький інтерес (утім, і вміння чітко формулювати дослідницькі питання), використання традиційних та інноваційних методів та підходів у педагогічному дослідженні, активна взаємодія в науково-педагогічному середовищі, критичне мислення, уміння аналізувати інформацію (інформаційна грамотність), цифрова компетентність тощо (табл. 1).

Таблиця 1. Основні компоненти методологічної культури педагога-дослідника