Теоретичні засади розвитку критичного мислення старшокласників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретичні засади розвитку критичного мислення старшокласників

Лавренчук Тетяна Сергіївна викладач кафедри; Ліпісовецька Олена Миколаївна викладач кафедри; Мальченко Михайло Сергійович викладач кафедри германської філології та зарубіжної літератури, Житомирський державний університет імені Івана Франка

Анотація

Критичне мислення - це тип мислення, що використовується для розв'язання неординарних практичних завдань. Воно включає в себе предметне та загальне мислення. Критичне мислення характеризується усвідомленістю, самостійністю, рефлексивністю, обґрунтованістю, послідовністю та цілеспрямованістю. Основними завданнями розвитку критичного мислення за вимогами Нової української школи слід назвати формування необхідних вмінь, стимулювання учнів навчатися самостійно мислити, вміти працювати в колективі та бути відповідальним за результати групової роботи.

Учні старшої школи здатні до більш складних мислиннєвих операцій, вони вміють аналізувати та систематизувати інформацію, наполегливі у досягненні поставленої мети, вміють оцінювати себе та виправляти свої помилки, толерантно ставляться до думок інших, вміють застосовувати набуті знання в потрібних ситуаціях, адже вже володіють чималими знаннями та вміннями. Старшокласники без особливих проблем встановлюють причинно-наслідкові зв'язки, визначають протиріччя та інтерпретують основну думку. Розвивати критичне мислення старшокласників можна використовуючи інтерактивні технології, співвідносячи їх зі складовими таксономії Блума та етапами формування критичного мислення. Технології критичного мислення мають на меті формування творчого мислення учнів, сприяють розвитку його самостійності та креативності, допомагають навчитися всебічно аналізувати явища та проблеми, оперувати поняттями, підвищують мисленнєві можливості учнів, гнучкість мислення та його здатність переходити від одного типу мислення до іншого. Різноманітність технологій розвитку критичного мислення дозволяє вчителю обрати технологію відповідно до теми, форми та режиму роботи.

У статті розглянуто та проаналізовано особливості розвитку критичного мислення учнів старшої школи, досліджено його структуру, мету та завдання.

Ключові слова: критичне мислення, старшокласники, інтерактивні технології, творче мислення, вміння.

Abstract

Theoretical foundations of the development of critical thinking of high school students

Lavrenchuk Tetiana Serhiivna Teacher of the department; Lipisovetska Olena Mykolaivna Teacher of the department; Malchenko Mykhailo Serhiiovych Teacher of the department of German philology and foreign literature, Zhytomyr Ivan Franko State University

Critical thinking is a type of thinking used to solve unusual practical problems. It includes substantive and general thinking. Critical thinking is characterized by awareness, independence, reflexivity, reasonableness, consistency, and purposefulness. The main tasks of developing critical thinking according to the requirements of the new Ukrainian school are the formation of the necessary skills, encouraging students to learn to think independently, be able to work in a team and be responsible for the results of group work.

High school students are capable of more complex thought operations, they are able to analyze and systematize information, are persistent in achieving the goal, are able to evaluate themselves and correct their mistakes, are tolerant of the opinions of others, are able to apply the acquired knowledge in the right situations, because everyone has considerable knowledge and skills. High school students easily establish cause-and-effect relationships, identify contradictions, and interpret the main idea. You can develop critical thinking of high school students using interactive technologies, correlating them with the components of Bloom's taxonomy and the stages of critical thinking formation. Critical thinking technologies aim to form students' creative thinking, promote the development of their independence and creativity, help them learn to comprehensively analyze phenomena and problems, operate with concepts, increase students' thinking abilities, flexibility of thinking and their ability to move from one type of thinking to another. The variety of technologies for developing critical thinking allows the teacher to choose the technology according to the topic, form and mode of work.

The article considers and analyzes the features of the development of critical thinking of high school students, examines its structure, goals and tasks.

Keywords: critical thinking, high school students, interactive technologies, creative thinking, skills.

Постановка проблеми

Розвиток критичного мислення старшокласників є досить актуальною проблемою на сучасному етапі розвитку науки, адже суспільні процеси, демократизація суспільства та розвиток інформаційних технологій висувають перед педагогом низку важливих завдань, одне з яких формування особистості, що здатна мислити творчо, критично, аналізувати та оцінювати події, що відбуваються у світі, вміти на них реагувати та мати власну позицію.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженнями теоретичних засад розвитку креативності займались такі українські та зарубіжні вчені, як Б. Блум, С.І. Векслер, Дж.Брюнер, А. Кроуфорд, О.І. Пометун, Н.М. Гупан.

Мета статті - ознайомитися з поняттям критичного мислення, його структурою, метою та завданнями за вимогами Нової української школи, з'ясувати та проаналізувати особливості розвитку критичного мислення старшокласників.

Виклад основного матеріалу

Розвиток критичного мислення є одним з найважливіших завдань сучасного педагога, адже зміни, що відбуваються в суспільстві передбачають формування особистості, що здатна вільно, творчо та критично мислити. Саме на такі критерії слід зважати під час планування та розробки уроків, щоб формувати нову особистість, особливо, що стосується старшокласників. Вміння орієнтуватись в просторі інформації, виокремлювати потрібну, правдиву інформацію від інформаційного сміття, думати об'єктивно та творчо, вирішувати проблеми-необхідні умови для майбутнього професійного успіху.

У "Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті можна знайти твердження щодо мети подальшого розвитку освіти: «мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти»[1, C. 97]. Відповідно до цього, можна встановити необхідність розвитку критичного мислення учнів, особливо що стосується старшої школи.

Проблемою визначення поняття критичного мислення займались Б. Блум, С.І. Векслер, Дж. Брюнер, Д. Халперн, проте єдиного визначення поняття «критичне мислення» не існує й досі.

Зокрема, Д. Халперн визначає критичне мислення як спрямоване мислення, яке відрізняється зваженим, логічним і цілеспрямованим проведенням мисленнєвих операцій. Воно відрізняється використанням певних когнітивних навичок і стратегій, які збільшують імовірність отримання бажаного результату. Б. Блум вважав критичне мислення - мисленням вищого рівня та розробив диференціацію пізнавальних здібностей. Сучасні дослідники Д.Х. Кларк та А.У. Бідл розглядають критичне мислення як процес, що покликаний допомогти розуму опрацьовувати необхідну інформацію, щоб створювати нові ідеї, вирішувати проблеми. На думку іншого дослідника, Б. Бейера під поняттям «критичне мислення» слід розуміти спосіб оцінки цінності.

Національна Рада з розвитку критичного мислення розглядає критичне мислення, як «інтелектуально організований процес, спрямований на активну діяльність з осмислення, застосування, аналізу, узагальнення або оцінки інформації, отриманої або створеної шляхом спостереження, досвіду, рефлексії, міркувань або комунікації як керівництво до дії або формування переконань» [2, C. 21].

На думку авторів технології «Читання і письмо для розвитку критичного мислення» Джінні Стіл, Курта Мередіта і Чарльза Темпла, «критичне мислення - це складний ментальний процес, що починається із залучення інформації та закінчується ухваленням рішення», а фундатор Інституту критичного мислення США Метью Ліпман вважає, що критичне мислення є «вмілим відповідальним мисленням, що дає змогу людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно ґрунтується на певних критеріях; є таким, що самокоригується та випливає з конкретного контексту» [3, C. 61].

За вимогами Нової української школи, розвиток критичного мислення учнів розглядається, як один з пріоритетів роботи педагогічного колективу. Критичне мислення має декілька важливих аспектів. Зокрема, критичне мислення-самостійне, соціальне, прагне до переконливої аргументації, є відправним, а не кінцевим пунктом критичного мислення, передбачає створення мотивації, щоб спонукати учнів мислити творчо та починається з постановки питання чи проблеми, яку необхідно грамотно вирішити.

Старшокласники готові сприймати будь-яку інформацію, самостійно отримувати знання, формулювати свої ідеї та бажання, відстоювати власну думку та використовувати набуті знання в потрібних ситуаціях, що й підвищує значущість необхідності розвитку критичного мислення цієї вікової групи.

Тож, мета розвитку критичного мислення за вимогами Нової української школи-навчити учнів мислити критично, а саме: правильно ставити запитання, навчити робити висновки, знаходити рішення проблем, направляти увагу в потрібну сферу діяльності, виділяти та обробляти інформацію, оцінювати надійність джерел, аналізувати власні та чужі висловлювання, влучно підбирати засоби для висловлювань, ставити запитання, приймати обґрунтовані рішення, мислити об'єктивно та розглядати проблемні питання з різних точок зору.

Щодо завдань розвитку критичного мислення за вимогами Нової української школи слід назвати наступні:

1) Розвиток учня, як неповторної особистості, адже учень має перебувати в центрі навчально-виховного процесу;

2) Забезпечити творчу активність учня на уроці, розвивати вміння міркувати доказово, обґрунтовувати власні думки;

3) Розвивати в учнів здатність до самооцінки та виправлення помилок, готовності приймати компромісні рішення, бути наполегливим у досягненні поставленої мети, вміти застосовувати набуті знання у відповідних ситуаціях.

Американським психологом Бенджаміном Блумом були розроблені правила чіткого та однозначного формулювання та впорядкування навчання. Він розподілив цілі на три групи наступним чином:

1) когнітивна група (розуміння, відтворення, застосування, аналіз, синтез, оцінка);

2) афективна група (вони виражаються через сприймання, інтереси, нахили, здібності тощо);

3) психомоторні (це власне навички письма, мовленнєві, фізичні, трудові навички) [3, C. 62].

Більш детальної характеристики потребують цілі когнітивної групи, адже знання передбачають запам'ятовування та відтворення матеріалу, що вивчається, розуміння має на меті встановлення зв'язків, перетворення однієї форми в іншу, зокрема словесної в графічну, прогнозування та інтерпретацію отриманих результатів, які є необхідною умовою для формування критичного мислення у старшокласників.

Таким чином, таксономія Блума вказує на шість сфер застосування критичного мислення, що вимагають від учнів наявності інтелектуальних вмінь. Це зокрема: 1) оволодіння знаннями та вміннями (активізація набутих раніше знань, співвіднесення нових та набутих знань, узагальнення фактів); 2)осмислення (пошук аналогій, визначення протиріч), 3) застосування (підтримка чи спростування думки інших, застосування відібраних фактів, пошук додаткової інформації), 4) аналіз (порівняння думок, аналіз логіки аргументації), 5) оцінка (визначення достовірності та важливості фактів, формулювання висновків), 6) створення загального продукту творчості (висунення гіпотез, узагальнення висунутих позицій та прийняття загального рішення) [2, C. 22].

Вчителю для розвитку критичного мислення старшокласників необхідно забезпечити можливості та умови для його застосування на уроках, дозволяти та навіть спонукати учнів мислити та розмірковувати креативно, творчо, самостійно, доказово та головне вільно, сприяти активному залученню учнів до навчального процесу використовуючи різноманітні технології розвитку критичного мислення, бути готовим приймати різні думки та ідеї, сприяти їх реалізації учнями, створити середовище вільне від насмішок та упереджень, допомагати та підтримувати учнів з метою створення власних суджень, адекватно та спокійно реагувати на критичні міркування учнів. Тож головне завдання вчителя полягає не в тому, щоб надати учням готове розуміння певних речей, а змусити учнів самостійно отримувати, інтерпретувати нову інформацію лише допомагаючи, щоб стимулювати учнів до плідної роботи та активного пошуку відповідей на проблемні питання.

Даний віковий період характеризується розвитком теоретичного мислення, тобто учні старших класів здатні до логічного мислення, схильні до самоаналізу та логічних, структурованих суджень. Слід також зауважити, що інтелект в цей період формується як цілісна структура. У старшокласників проявляється пізнавальний та когнітивний стиль пізнавальної діяльності, вони краще сприймають інформацію, обробляють більші її обсяги, краще запам'ятовують, тобто швидше та більш відкрито набувають, накопичують, перероблюють та використовують інформацію.

Для старшокласників характерне словесно-логічне та абстрактне мислення, вони з легкістю здатні до оволодіння та реалізації логічних операцій, тобто аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення. Учні даного віку здатні розв'язувати проблемні ситуації, виокремлювати необхідну інформацію, об'єктивно оцінювати власну думку та думки інших, знаходити компроміс, висувати гіпотези. Вони наполегливі у досягненні поставленої мети, готові до пізнання та планування процесу відповідно до власних потреб.

Мислення старшокласників більш продуктивне та системне, що сприяє виробленню індивідуального стилю та розв'язанню практичних та пізнавальних завдань. Мислення старшокласників у цьому віці більш глибоке (вони в змозі виокремлювати необхідний матеріал та розв'язувати задачі), гнучке (старшокласники можуть без особливих проблем творчо розмірковувати над проблемою та пристосовуватись до нових умов чи вимог), самостійне (учні старшої школи здатні висувати гіпотези, ідеї, ставити перед собою цілі та безперешкодно досягати їх), усвідомлене (вони прекрасно розуміють про що йде мова, здатні використовувати графіки, малюнки у своїй роботі та за необхідності самостійно їх створювати), економне та активне, адже учні схильні до пошуку найкоротших та найлегших шляхів до розв'язання проблеми, вони рішучі та енергійні.

Відповідно, згадані вище особливості розвитку мислення старшокласників забезпечують успішне планування та реалізацію уроків на розвиток критичного мислення у старшій школі.

Основними компонентами критичного мислення вчені вважають здатність оцінювати інформацію (63%); логічні умовиводи (33%), які характеризують рівень сформованості критичного мислення; свідомий, інтелектуально організований процес міркування (27%); об'єктивність висновків (20%) що сприяє формуванню критично-мислячої особистості; спосіб розмірковування, що залежить від досвіду та обізнаності (10%) [1, C.98].

Щодо основних ознак критичного мислення, слід назвати наступні: вміння розпізнавати помилки, фейкову інформацію, аналізувати свої помилки та помилкові аргументи, бути готовим змінити хід думок, зайняти іншу позицію та аргументувати її, вміння оцінювати суспільні явища, адекватно на них реагувати та мати свою позицію; здатність самостійно підбирати та аналізувати інформацію, бути в змозі порівнювати її з інформацією інших, робити логічні висновки. Важливими умовами є також піддавання власних позицій та позицій інших сумнівам, принциповість, прагнення мислити та чинити об'єктивно, прагнути до пошуку оптимальних рішень, відстоювання власної позиції, проте й повага до суджень інших.

Тож, розвиток критичного мислення може забезпечити розвиток вище згаданих ознак. Проте старшокласники повинні володіти певними знаннями та навичками, для того, щоб розвивати критичне мислення. Педагогу необхідно стимулювати учнів до самостійної роботи, пошуку інформації, вдосконалення власних знань, допомогти учням старшої школи зрозуміти, що їхні думки важливі та цінні, забезпечувати на уроках обмін думками.

Процес формування критичного мислення старшокласників починається з постановки певної проблеми, яку їм необхідно буде вирішити. Важливим також є мотив, що стимулює та підвищує інтерес, апелює до емоційної сфери старшокласників. Це допоможе висвітлити цілі та мету уроку, тобто старшокласники зможуть оцінити необхідність активної роботи на уроках. Після цього починається процес осмислення та поділу інформації на частини, її аналіз, обробка, осмислення, доповнення, опісля необхідне узагальнення та оцінка інформації. Важливим моментом є також рефлексія старшокласників, під час якої їм слід розглянути певні факти та почати планувати подальшу діяльність [1, C.99]

Учням необхідно також зрозуміти, що процес формування критичного мислення та його розвитку ніколи не припиняється, адже після вирішення однієї проблеми завжди з'являється нова. Володіючи певними ознаками критичного мислення старшокласники будуть в змозі самостійно вирішувати проблеми, а працюючи на уроках над важливими соціальними питаннями бути готовими та впевненими у собі.

Іноді навички критичного мислення є слабко вираженими, тобто проявляються інтуїтивно, не системно та залежно від ситуації. Тобто, використання навичок критичного мислення в різних ситуацій можуть проявлятися по-різному. Це може свідчити про те, що у старшокласників відсутні або погано сформовані стратегії, щодо розв'язання певних завдань або задач. В цьому випадку, слід навчати учнів робити висновки та влучно підбирати аргументи. Важливо також розвивати діалектичність мислення, що також є однією з ознак критичного мислення. Діалектичність мислення передбачає вміння аналізувати певне явища з різних сторін, розуміти різноманітність, вміння помічати суперечності.

Існує декілька форм навчання критичного мислення старшокласників, одна з них-це робота в парі, що передбачає спільну роботу двох учнів. Дана форма роботи гнучка та передбачає зворотній зв'язок, її легко застосувати до будь-якої теми. Робота в парах підвищує мовний рівень старшокласників та сприяє застосуванню навичок мислення у навчальному процесі. Наступною формою навчання критичного мислення старшокласників слід назвати індивідуальну роботу. Ця форма має на меті постановку завдань монологічного характеру різного типу, що дають змогу врахувати індивідуальні особливості старшокласника. Ще одна форма - це робота в групі, що передбачає спільну роботу учнів у міні групах. В ході такої роботи учні краще запам'ятовують лексичний матеріал, граматичні конструкції, розвивають комунікативні вміння. Робота в групі сприяє розвитку моральних якостей та відповідальності. При цьому учні також вчиться слухати та поважати один одного, допомагати.

Дані форми роботи підвищують мовний рівень старшокласників, покращують навички мислення, допомагають учням краще опановувати навчальний матеріал та надають змогу підготуватись до реальних життєвих ситуацій. Тому їх доцільно використовувати під час розвитку критичного мислення старшокласників. [1, C. 99].

Висновки

Критичне мислення - це самостійне мислення, що передбачає здатність старшокласників до використання необхідних прийомів обробки інформації для отримання бажаного результату та його об'єктивної оцінки, а його основні компоненти: розмірковування, логічні умовиводи, аналіз та оцінка інформації. Вікові особливості надають вчителю змогу організовувати навчальний процес дещо інакшим чином.

Даний процес починається з постановки проблеми, що повинна змусити учнів старших класів мислити критично, після чого відбувається збір учнями інформації щодо даного питання. Учень повинен обов'язково переконливо аргументувати власну позицію та розуміти, що універсального розв'язання даної проблеми не існує, проте слід довести, що саме його думка є найкращим, оптимальним рішенням поставленого завдання.

критичний мислення старшокласник креативність

Література

1. Гудзь Н.О. Розвиток критичного мислення старшокласників як один із засобів успішного оволодіння іноземною мовою. / Н.О. Гудзь // Вісник Житомирського державного університету. - 2005. - №4. - С. 97-101.

2. Інтерактивні технології навчання іноземної мови як засіб реалізації завдань Нової української школи: навч. посіб. / Л.В. Калініна, В.О. Калінін, С.В. Дєньгаєва. - Житомир: Видавництво ФОП Кирилюк І. В., 2017. - 124 с.

3. Нова українська школа: Порадник для вчителя. - Київ: Літера ЛТД, 2018. 160 с.

4. Основи критичного мислення: метод. посіб. / І.М. Сущенко, О.І. Пометун. - Дніпро: ЛІРА, 2016. -156 с.

5. Технології розвитку критичного мислення учнів/ А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Д. Макінстер. - Київ: ПЛЕЯДИ, 2006. - 220 с.

6. Шнайдер А., Шнурер М. Навчання через дебати: різноманіття поглядів / за ред. О. Пометун. - Київ: БФ «Вчителі за демократію та партнерство», 2009. -320 с.

References

1. Hudz N.O. (2005). Rozvytok krytychnoho myslennia starshoklasnykiv yak odyn iz zasobiv uspishnoho ovolodinnia inozemnoiu movoiu [Development of critical thinking of high school students as one of the means of successful foreign language acquisition]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu- Zhytomyr Ivan Franko State University Journal, 4, 97-101 [in Ukrainian].

2. Kalinina L.V., Kalinin V.O., & Dienhaieva S.V. (2017). Interaktyvni technolohii navchannia inozemnoi movy yak zasib realizatsii zavdan Novoi ukrainskoi shkoly [Interactive foreign language learning technologies as a means of implementing the tasks of the new Ukrainian school]. Zhytomyr: Vydavnytstvo FOP Kyryliuk I.V. [in Ukrainian].

3. Nova ukrainska shkola (2018). Kyiv: Litera LTD

4. Sushchenko I.M., Pometun O.I. (2016). Osnovy krytychnoho myslennia [Basics of critical thinking]. Dnipro: LIRA [in Ukrainian].

5. Krouford A., Saul V., Metiuz S., Makinster D. (2006). Technolohii rosvytku krytychnoho myslennia uchniv [Technologies for the development of students' critical thinking]. Kyiv: Pleiady [in Ukrainian].

6. Shnaider A., Shnurer M. (2009) Navchannia cherez debaty: riznomanittia pohliadiv [Learning through debate: diversity of views]. O. Pometun (Ed.). Kyiv: BF «Vchyteli za demokratiiu ta partnerstvo» [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru