Трансформація освітньо-комунікативного середовища у віртуальний простір: роль фахової компетентності філологів

Размещено на http://allbest.ru

Трансформація освітньо-комунікативного середовища у віртуальний простір: роль фахової компетентності філологів

Дерді Е.Т. Дерді Емма Тіберіївна кандидат філологічних наук, доцент, кафедра англійської філології, факультет іноземної філології, ДВНЗ «УжНУ», Зикань Х.І. Зикань Христина Імрівна кандидат філологічних наук, доцент, зав. каф. угорської філології, Ужгородський національний університет, Поливач М.А. Поливач Марія Анатоліївна кандидат історичних наук, ст. викладач, кафедра журналістики та мовної комунікації, гуманітарно- педагогічний факультет, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Костенко В.Г. Костенко Вікторія Геннадіївна кандидат філологічних наук, доцент, кафедра іноземних мов з латинською мовою та медичною термінологією, Полтавський державний медичний університет



Анотація

У період активного розповсюдження пандемії COVID-2019, а нині повномасштабної війни в Україні, яка розпочалась у 2022 році, відбулося помітне зміщення акценту з аудиторного навчання на дистанційне.

Віртуальне навчання, яке часто називають онлайн навчанням, - це набуття знань, яке відбувається за допомогою електронних ресурсів та засобів масової інформації. Такий формат роботи відбувається виключно в Інтернеті, коли здобувачі освіти можуть отримати безперешкодний та цілодобовий доступ до навчальних матеріалів у будь якому місці та в будь-який час.

Стаття присвячена комплексному дослідженню питання трансформації освітньо-комунікативного середовища у віртуальний простір: ролі фахової компетентності філологів. У розвідці розглянуто протиріччя та складності розвитку віртуального навчання в сучасній системі освіти та електронну освіту як нову парадигму XXI ст. У статті висвітлено та проаналізовано поняття «фахова компетентність», «фахова компетентність філолога». Сформульовано та проаналізовано структуру фахової компетентності філологів. Виокремлені основні дидактичні принципи, які доцільно використовувати під час онлайн навчання та у процесі підготовки майбутніх філологів.

Важливою складовою формування англійської та української філологічної компетенції є розвиток комунікації у конкретному середовищі із взаємодією з певними подіями та людьми, які допомагають розвинути соціально-рольовий статус та врахувати особливості простору та часу комунікації. Перевагою використання новітніх освітніх інформаційних технологій на заняттях із методики навчання української мови та літератури та іноземної мови є можливість урізноманітнити спілкуватися, широко використовуючи різноманітні засоби візуалізації (текст, зображення, відео, аудіо). Забезпечується стійка мотивація пізнавальної діяльності майбутніх філологів, творчий підхід до накопичених знань. Практична цінність дослідження полягає у результатах роботи та її висновках, а також подальших наукових пошуках. Подану інформацію можуть використовувати спеціалісти англійської та української філології для розвитку фахової компетентності та самоосвіти.

Ключові слова: освітньо-комунікативне середовище, віртуальний простір, компетентність, філолог, дистанційне навчання.



Abstract

Transformation of the educational and communicative environment into a virtual space: the role of professional competence of philologists

Derdi Emma Tiberiivna PhD in Philology, Associate Professor, English Language Department, Faculty of Foreign Philology, State Higher Educational Institution "Uzhgorod National University"

Zykan Khrystyna Imrivna PhD in Philology, Docent, Head of the Department of Hungarian Philology, Ukrainian-Hungarian Educational Institute, Uzhhorod National University

Polyvach Mariia Anatolyivna PhD in History, teacher of the journalism and language communication department, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

Kostenko Viktoriia Gennadiivna PhD in Philology, Associate Professor of the Department of Foreign Languages, Latin and Medical Terminology, Poltava State Medical University

During the active spread of the COVID-2019 pandemic, and now the full-scale war in Ukraine, which began in 2022, there was a sharp transition from classroom learning to remote learning of educational material. Virtual learning, which is often called online learning, is the acquisition of knowledge that takes place with the help of electronic resources and mass media.

This format of learning takes place exclusively on the Internet, when students can get unhindered and round-the-clock access to educational materials in any place and at any time.

The article is devoted to a comprehensive study of the transformation of the educational and communicative environment into a virtual space: the role of the professional competence of philologists. The research examines the contradictions and complexities of the development of virtual learning in the modern education system. The paper also provides horough examination of new electronic education XXI century paradigm.

The article highlights and analyzes the concepts of «professional competence» and « professional competence of a philologist». The structure of the professional competence of a modern philologist is given. The structure of competence was supplemented with a sociocultural characteristic, which is a tool for raisinginternationally oriented personalities. The main didactic principles are highlighted, which it will be appropriate to use during online training in the process of training future philologists.

It was found out that in classes on the teaching methods of the Ukrainian language and literature, with the help of innovative technologies, there is an opportunity for teachers and students of education to communicate, transmitting messages in the form of texts, sounds, and images.

The structure of professional competence of philologists is formulated and analyzed. It was concluded that in the conditions of the transition of the educational and communicative environment to the virtual space, the motivation of the cognitive activity of future philology teachers and the creative approach to the accumulated knowledge is preserved.

Keywords: educational and communicative environment, virtual space, competence, philologist, distance learning.



Вступ

Постановка проблеми. Труднощі, з якими зіткнулася Україна, паднемія COVID-19 та повномасштабна війна вплинули на розвиток інформатизації у сфері української та англійської філології.

Вони стали причиною глобальної цифровізації сучасної вітчизняної системи освіти. Саме у таких реаліях важливим завданням є формування низки фахових компетентностей, що сприяють розвитку спеціаліста, посиленню мотивації у пізнавальній діяльності та подальшій реалізації накопичених знань.

До інструментів, здатних активізувати пізнавальну діяльність філологів та сформувати відповідні професійні компетентності, автори відносять різноманітні форми самостійної роботи.

У останні декілька років відбувається активне впровадження новітніх онлайн ресурсів у навчання: використання білінгвальних мовних програм, впровадження віртуального навчання.

Здебільшого навчальні платформи мають безкоштовний доступ до своїх послуг.

Достеменно відомо, що з кожним роком віртуальне навчання в Україні все більше утверджується в освітньому середовищі. Нині науково-педагогічні працівники навчальних закладів мають змогу спілкуватись зі здобувачами освіти в чат-групах, організовувати відеозустрічі, обмінюватись голосовими повідомленнями, а також здійснювати обмін документами тощо. Таким чином, традиційна офлайн-освіта та онлайн-освіта дають можливість продуктивно навчатися та розвивати фахові компетентності.

Суттєвими викликами для системи освіти в умовах війни, на думку авторів, є наступні фактори: (рис. 1).



Рис. 1. Виклики для сучасної системи освіти Джерело: власна розробка авторів

Тому, аби протистояти вищенаведеним проблемам сучасної освіти, науково-педагогічні працівники навчальних закладів розпочали активно використовувати віртуальний простір для того, щоб здобувачі освіти змогли належно засвоїти та опанувати навчальний матеріал. Як зазначають С. Кутова та М. Іванишин «у цьому контексті особливого значення набувають проблеми методичної підготовки філологів до використання нових інформаційних технологій у навчальному процесі та формування їхніх фахових компетентностей» [6, с. 51].

Вищезгадана інформація вказує на актуальність запропонованої розвідки, особливо в надскладних умовах, пов'язаних з повномасштабним вторгнення РФ в Україну.

Перетворення освітньо-комунікативного середовища у віртуальний простір відбувається в умовах сучасності вимагають інтенсивного залучення інформаційних, віртуальних та комунікаційних технологій для ефективного забезпечення розвитку української та англійської філології. Знання та навички роботи з сучасними веб-ресурсами, навчальними платформами, програмами та додатками є важливими інструментами удосконалення аналітичних та практичних навичок, які є ключовими компонентами сучасного суспільства. Метою сучасної освіти, і зокрема системи філологічної, є надання рівного доступу до інформації, а також безпечних і необхідних умов для її отримання.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми трансформації освітньо-комунікативного середовища у віртуальний простір та роль фахової компетентності філологів досліджували вітчизняні та зарубіжні науковці. Зокрема, О. Г. Рудницька проаналізувала переваги та недоліки онлайн-навчання для учасників освітнього процесу, а саме для науково-педагогічних працівників та здобувачів освіти [7].

А. Жовнір у своїх розвідках наголошує, що віртуальна освіта, незважаючи на величезну кількість переваг, створює низку перешкод, які ускладнюють можливість зробити висновки щодо її доцільності та ефективності [10].

М. Дешко та Н. Теличко вказують на проблеми освоєння теоретичних знань та формування компетентностей філологів на основі зарубіжного досвіду [3]. дистанційний віртуальний освіта мова

На думку К. Кутової, «професійна компетентність філолога» - це готовність здобувача освіти до наукової та освітньої діяльності, а також його здатність виявляти відповідні особистісні якості в ситуації професійного спілкування [6].

В. Арешонков подає визначення поняття «цифровий університет», основні принципи його роботи та перспективи реалізації в умовах переходу закладів вищої освіти на дистанційне навчання [1].

О. Соловйова та Д. Дочинець стверджують, що традиційне навчання в режимі офлайн та електронне навчання можуть співіснувати та сприяти вимогам сучасності [8].

Мета дослідження - проаналізувати шляхи трансформації освітньо-комунікативного середовища у віртуальний простір та окреслити їхні особливостей, а також висвітлити роль фахової компетентності філологів у цьому процесі.

Відповідно до поставленої мети, завданнями є:

1. розглянути протиріччя та складності розвитку віртуального навчання в сучасній системі освіти та електронної освіти як нової парадигми XXI ст;

2. проаналізували структуру фахової компетентності сучасного філолога;

3. з'ясувати особливості викладання на заняттях з методики навчання української мови та літератури й іноземної мови за допомогою використання інноваційних технологій, та особливості віртуального спілкування на заняттях між здобувачами освіти та науково-педагогічними працівниками.



Виклад основного матеріалу

Дистанційне навчання - це спосіб організації навчального процесу, коли його учасники географічно відокремлені один від одного і взаємодіють один з одним переважно за допомогою опосередкованих засобів в освітньому середовищі.

Цей тип навчання підтримується сучасними освітніми, інформаційними та комунікаційними (цифровими) технологіями.

Як зауважує Я. Ніколаєнко: «Перевагами дистанційного навчання є: інтерактивність, гнучкість навчання, модульний принцип, індивідуалізація навчання, економічність дистанційного навчання, інформаційна забезпеченість дистанційного навчання, більша ефективність, ніж у традиційних засобів навчання» [9, с. 90].

Такі прерогативи будуть ефективними в умовах постійного доступу до мережі Інтернет, але, в умовах воєнного стану, віртуальне навчання не може проходити так, як це, наприклад, відбувалось в умовах карантину, тому що дотепер існує значна кількість факторів, які впливають на цей процес, а саме:

- у багатьох населених пунктах є проблеми з Інтернетом, тому здобувачі освіти, якщо і приєднуються до онлайн-заняття, то не вмикають відео, обґрунтовують це тим, що «дуже поганий зв'язок»;

- взимку були постійні вимкнення електроенергії, а це унеможливлювало навчання навіть за допомогою цифрових освітніх ресурсів;

- постійні сигнали повітряної тривоги, які вимагають негайного реагування, сприяли том у, що більшість онлайн-уроків просто не проводились.

Також існує низка інших недоліків, які не пов'язані з технічними можливостями, а саме: відсутність прямого контакту науково-педагогічного працівника освітнього закладу зі здобувачами освіти, що ускладнює процес комунікації з аудиторією, здійснення контролю слухачів, сприйняття нового навчального матеріалу тощо.

Серед поширених недоліків в реалізації онлайн-навчання є те, що не всі здобувачі освіти перебувають в мережі, виконують завдання або мають пристрої для дистанційного навчання.

А. Бекецька, проаналізувавши умови доступу до технічного забезпечення онлайн-навчання, отримала такі результати у 2021 р. (рис. 2):

Рис. 2. Доступ до технічних засобів здобувачів освіти

Джерело: складено авторами на основі [2].

Впровадження віртуального навчання в сучасну національну систему освіти має достатньо велику кількість переваг та перспектив. Різноманітні цифрові ресурси допомагають викладачам залучати здобувачів освіти до навчального процесу в дистанційному форматі, урізноманітнювати канали сприйняття інформації, завдання, форми контролю, тим самим поліпшуючи рівень викладання.

Також обидві сторони навчального процесу розвивають власну цифрову компетентність, вдосконалюють дослідницькі навички, діляться та поширюють освітні інновації.

Є. Климнюк стверджує, що необхідно враховувати фаховий рівень розробників та час, який був відведений на реалізацію віртуальної реальності у навчальному процесі при розробці та впровадженні елементів віртуальної реальності у навчальному процесі [4].

Існують характерні особливості, які сприяють ефективній організації онлайн-взаємодії науково-педагогічного працівника навчального закладу та здобувача освіти:

- діалогічність (постійна взаємодія між учасниками освітнього процесу), яка має відбуватись як в синхронному, так і в асинхронному режимах;

- активна синхронна та асинхронна участь кожного учасника освітнього процесу до взаємодії, командної діяльності, під час якої відбувається активний обмін думками, ідеями та пропозиціями;

- атмосфера навчально співробітництва не має обмежуватись ні часом, ні місцем;

- здобувачі освіти мають бути вмотивованими для виконання завдань;

- у навчальному процесі має бути легкість та успішність засвоєння навчального матеріалу.

Вимогою сучасності є ефективне використання спеціалістами української та англійської філології сучасних технологій для розвитку та удосконалення фахової компетентності у питаннях розробки ефективних моделей навчання при поєднанні онлайн та офлайн форматів роботи.

На думку С. Кутової, професійна компетентність є перетином двох чинників: професійної та технологічної підготовки, тобто фахівець має володіти сучасним інструментарієм і важливими особистісними навичками.

Фахова компетентність філолога - це володіння професійною діяльністю, яка поєднує в собі не лише теоретичні та практичні навички, а й специфічні особистісні якості, що характеризують готовність суб'єкта до його професійної діяльності як науково-педагогічного працівника навчального закладу [6].

Відтак, фахова компетентність педагога - це готовність педагога демонструвати свої якості, знання та вміння в ситуаціях професійного спілкування; структура фахової компетентності педагога наведена в таблиці 1.

Таблиця 1

Структура фахової компетентності сучасного філолога

Структурний компонент	Характеристика
Лінгвістична	Результат набутих теоретичних та практичних навичок. Основні характеристики: засвоєння української мови та іноземної мови як знакових систем, їх історичного розвитку, володіння пунктуаційними, орфографічними, орфоепічними нормами, збагачення власного лексичного запасу тощо.
Літературознавча	Передбачає досконале вивчення теорії та історії української літератури в співвідношенні до світового процесу, здатність володіти методологічними теоріями літературного аналізу.
Комунікативна	Передбачає індивідуальну сформованість педагога реалізувати лінгвістичні компетенції у різних комунікативних ситуаціях на основі набутих знань та навичок, що забезпечують правильність та логічність у формулюванні власних думок за допомогою різноманітних мовних засобів.
Педагогічна	Здатність педагога поєднати в собі теоретичні та практичні навички, для того, щоб здійснювати педагогічну діяльність.
Психологічна	Здатність педагога застосувати психологічні знання у педагогічній діяльності.
Методична	Передбачає знання теоретичних та методичних основ навчання української мови та літератури, способів, прийомів та засобів навчання.
Інформаційна	Передбачає собою систему знань, умінь, навичок пошуку, використання та застосування різного типу інформації в педагогічній діяльності.
Культурологічна	Передбачає здатність педагога орієнтуватися в сучасних культурних цінностях, здатність критично мислити.

Джерело: складено авторами на основі [6].

Доречно зауважити, методична підготовка сучасного філолога має починатись саме з рідної мови, її теоретичних та практичних основ та опанування новими науково-практичними досягненнями, тому важливе місце у цьому відіграє курс «Методика викладання української мови та літератури» Київського університету імені Бориса Грінченка.

Оновлення змісту курсу означає:

* підготовку майбутнього філолога для педагогічної роботи в умовах реформування сучасної школи;

• реалізацію концепції мовно-літературної освіти в Україні;

• досвід забезпечення здобувачів освіти теоретичними знаннями та професійними здібностями, які допоможуть їм сформувати мовну та мовленнєву компетентність, виховати в собі свідомого громадянина України.

Достеменно відомо, що одним із найпродуктивніших видів пізнавальної діяльності є метод проєктів. Наприклад, під час вивчення творів української художньої літератури доцільно буде використати ІТ у формі проєктів, які за своїми мовними, текстовими, композиційними параметрами, тяжінням до інформаційно-впливових текстів, ознаками логічності та лаконічності впливають на читача під час засвоєння прочитаного в межах програми, інтерпретації художнього твору і, власне, аналізу [6].

Кожен з учасників роботи проєкту проходить найважливіші моменти становлення знання: осмислення важливості роботи над проєктом, формулюванням мети, проблеми, пошук необхідної інформації з подальшим опрацюванням та обробкою, суб'єктно-особистісний діалог і комунікативний вплив, рефлексія пройденого шляху й отриманого результату.

Так, до прикладу, у Київському університеті імені Бориса Грінченка напрацьовано продуктивний досвід впровадження засобів ІТ саме на заняттях із методики навчання української мови та літератури в умовах віртуального навчання [11]. Зокрема, своєрідним прикладом є використання блогу центру культури української мови (ЦКУМ) в університеті, що забезпечує інтеграцію засобів ІТ в аудиторну та позааудиторну діяльність майбутніх науково-педагогічних працівників Київського університету імені Бориса Грінченка (рис. 3).



Рис. 3. Центр культури української мови Київського університету імені Бориса Грінченка: офіційний вебсайт.

Джерело: складено авторами на основі [6].

Особливості використання подібних блогів в освітньо-дослідницькій діяльності студентів зумовлені тим, що сайт має змістовний контент, поділ інформації на рубрики, які можемо поділити на чотири основні напрями: електронні ресурси («Електронні словники української мови»), творчі інтерактиви й дискусії (наприклад, «Улюблене українське слово», профорієнтація (Філолог: особливості професії та творчі проєкти (наприклад, «Я - філолог») [11].

Таким чином, заняття з використанням блогів стають звичними для здобувачів освіти і нормою роботи для науково-педагогічних працівників навчальних закладів, що, на думку авторів, є результатом інноваційної діяльності у вищій школі, спрямованої на набуття майбутніми філологами фахових компетентностей.

Інформаційні технології у віртуально-освітньому середовищі спрямовані на забезпечення потреб фахівців української та англійської філології. Вони дозволяють самостійно опрацьовувати чи передавати велику кількість інформації.

Л. Кожедуб зазначає, що організація самостійної навчальної діяльності у віртуальному освітньому середовищі є ключовим чинником, що сприяє збільшенню мотивації до навчання, підвищенню рівня емоційного сприйняття нового матеріалу.

За допомогою віртуального освітнього середовища самостійні підготовка реалізується завдяки умовам часу, графіку, темпу та простору для роботи [5]. Інформаційно-навчальна, експериментально-дослідницька та науково- практична діяльність, яка сформована на основі інформаційних освітніх технологій, сприяють активній взаємодії між викладачами та студентами.



Висновки

Компетентності сучасного філолога, саме лінгвістична, філологічна, лінгводидактична, комунікативна, є невід'ємними складовими професійної підготовки. Формування даних компетенцій сприяє розвитку філолога-спеціаліста, удосконалення його навичок міжкультурного спілкування, використання практичних умінь та здібностей, самореалізації та самоосвіті. Окрім цього, важливу роль відіграє міжособистісна комунікація у процесі навчання.

За результатами проведеного дослідження проблема трансформації освітньо-комунікативного середовища у віртуальному просторі є багатокомпонентною та актуальною в сучасних реаліях.

Розглянуто протиріччя розвитку віртуальногонавчання в сучасній системі освіти та електронну освіту як нову парадигму XXI ст. Без вирішення проблеми підготовки фахівців української та англійської філології, успішний розвиток системи змішаного навчання є неможливим.

Перевагою використання новітніх освітніх інформаційних технологій на заняттях української та англійської мови є можливість урізноманітнити спілкуватися, широко використовуючи різноманітні засоби візуалізації (текст, зображення, відео, аудіо). Забезпечується стійка мотивація пізнавальної діяльності майбутніх філологів, творчий підхід до накопичених знань. Використання інноваційних технологій в освітньому віртуальному середовищі та формування основних фахових компетентностей сприятиме результативності підготовки за високим освітньо-професійним стандартам.



Література

1. Арешонков, В. Ю. Цифровізація вищої освіти: виклики та відповіді. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2020. С. 1-6. URL: https://doi.org/ 10.37472/2707-305X-2020-2-2-13-2 (датазвернення: 28.05.2023).

2. Бекецька, А. О. Онлайн-навчання: проблема технології чи мислення? URL: https://repo.btu.kharkov.ua/bitstream/ (дата звернення: 28.05.2023).

3. Дешко М.-Х. В., Теличко Н. В. Місце і роль фахових дисциплін формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов. Освіта і формування конкурентоспроможності в умовах євроінтеграції : збірник тез та доповідей IV Міжнародної науково-практичної конференції, (м. Мукачево 22-23 жовтня 2020 р.). С. 125-126. URL: https://msu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/ (дата звернення: 29.05.2023).

4. Климнюк В. Є. Віртуальна реальність в освітньому процесі. Збірник наукових працьХарківського національного університету Повітряних Сил. 2018. №2. С. 207-212. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ZKhUPS_2018_2_30 (датазвернення: 29.05.2023).

5. Кожедуб Л. Г. Використання віртуального інформаційного простору у процесі самостійної підготовки майбутніх філологів. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. 2016. Вип. 2. С. 185-193. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/oeeemu_ 2016_2_16.

6. Кутова С. О., Іванишин М.В. Формування фахових компетентностей філологів засобами освітніх інформаційних технологій на заняттях з методики навчання української мови та літератури. Інноваційна педагогіка. 2021. Вип. 39 С. 50-58. URL: http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2021/39/39_2021.pdf (дата звернення: 28.05.2023).

7. Рудницька О. Г., Кузик П. В., Дзямко В. Й. Перспективи онлайн- навчанняв умовахвійни. Наука і техніка сьогодні. 2022. № 7(7). URL: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2022-7(7)-196-204 (дата звернення: 29.05.2023).

8. Соловйова О. В. Впровадження онлайн навчання за вимогами сучасності. Новітні педагогічні технології у викладанні мов іноземним студентам: матеріали Міжнар. наук.-метод. Семінару (м. Харків, 25 лют. 2021 р.). Харків: ХНАДУ, 2021. С. 165-166. URL: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/13145 (дата звернення: 28.05.2023).

9. Ніколаєнко Я. М. Електронне освітнє середовище: світові тенденції розвитку онлайн-освіти. 2021. С. 90-94. URL: https://lib.iitta.gov.ua/ (дата звернення: 28.05.2023).

10. ЖовнірА. Протиріччя розвитку електронної освіти в освітньо-комунікативному просторі сучасного суспільства. Sociological studios. 2020. № 1(16). С. 40-45. URL: https://doi.org/10.29038/2306-3971-2020-01-40-45 (дата звернення: 06.06.2023).

11. Центр культури української мови Київського університету імені Бориса Грінченка. URL: http://centrkum.blogspot.com/ (дата звернення: 31.05.2023).

12. Koval V., Masliul K. The practical training of students-philologists in the process of professional competence forming. Philological Review. 2018. Vol. 1, no. 1. URL: https://doi.org/10.31499/2415-8828.L2018.142941 (date of access: 06.06.2023).



References

1. Areshonkov, V.Y. (2020). Tsyfrovizatsiia vyshchoi osvity: vyklyky ta vidpovidi [Digitization of higher education: challenges and answers]. Visnyk Natsionalnoi akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy - Bulletin of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine (pp. 1-6) [inUkrainian].

2. Beketska, A. O. (2021). Onlain-navchannia: problema tekhnolohii chy myslennia? [Online learning: a problem of technology or mindset?] (pp. 253-254). - Kharkiv [in Ukrainian].

3. Deshko, M.-Kh. V., & Telychko, N. V. (2020). Mistse i rol fakhovykh dystsyplin formuvannia movlennievoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv inozemnykh mov [The place and role of professional disciplines in the formation of speech competence of future teachers of foreign languages]. Osvita i formuvannia konkurentospromozhnosti v umovakh yevrointehratsii - Education and the formation of competitiveness in the conditions of European integration (рр. 125-126). Mukachevo [in Ukrainian].

4. Klymniuk, V. Ye. (2018). Virtualna realnist v osvitnomu protsesi [Virtual reality in the educational process]. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho natsionalnoho universytetu Povitrianykh Syl - Collection of scientific papers of the Kharkiv National University of the Air Force ( pp. 207-212). - Kharkiv [in Ukr.].

5. Kozhedub, L. G. (2016). Vykorystannya virtual'noho informatsiynoho prostoru u protsesi samostiynoyi pidhotovky maybutnikh filolohiv [Use of virtual information space in the process of independent training of future philologists]. Vidkryte osvitnye e- seredovyshche suchasnoho universytetu - Open educational e-environment of a modern university, 2, 185-193 [in Ukrainian].

6. Kutova, S.O., & Ivanyshyn, M.V. (2021). Formuvannia fakhovykh kompetentnostei filolohiv zasobamy osvitnikh informatsiinykh tekhnolohii na zaniattiakh z metodyky navchannia ukrainskoi movy ta literatury [Formation of professional competences of philologists by means of educational information technologies in classes on methods of teaching Ukrainian language and literature]. Innovatsiina pedahohika- Innovative pedagogy, 39, 50-58. [in Ukrainian].

7. Rudnytska, O. H., Kuzyk, P. V., Dziamko, V. Y. (2022). Perspektyvy onlain- navchanniavumovakhviiny [Prospects for online learning in times of war]. Nauka i tekhnika sohodni - Science and technology today, 7(7). URL: https://doi.org/ 10.52058/ 2786- 6025-20227(7)-196-204 (date of access: 29.05.2023) [inUkr.].

8. Coloviova, O. V. (2021). Vprovadzhennia onlain navchannia za vymohamy suchasnosti [Implementation of online learning in line with modern requirements]. Novitni pedahohichni tekhnolohii u vykladanni mov inozemnym studentam - The latest pedagogical technologies in teaching languages to foreign students: materials of the International Scientific and Methodological Seminar. Seminar (Kharkiv, February 25, 2021). Kharkiv: KHNADU, 165-166. URL: http://dspace. zsmu.edu.ua/handle/123456789/13145 (date of access: 28.05.2023). [in Ukr.].

9. Nikolaienko, Ya. M. (2021). Elektronne osvitnie seredovyshche: svitovi tendentsii rozvytku onlain-osvity [Electronic educational environment: global trends in the development of online education], 90-94 [Ukrainian].

10. Zhovnir, A. (2020). Protyrichchia rozvytku elektronnoi osvity v osvitno- komunikatyvnomu prostori suchasnoho suspilstva. Sotsiolohichni studii - Sociological Studies, 1(16), 40-45 URL: https://doi.org/10.29038/2306-3971-2020-01-40-45 (date of access: 06.06.2023) [inUkrainian].

11. Tsentr kultury ukrainskoi movy Kyivskoho universytetu imeni Borysa Hrinchenka [Ukrainian Language Culture Center of Kyiv University named after Borys Grinchenko] (n.d.). URL: http://centrkum.blogspot.com/ (date of access: 31.05.2023). ([in Ukrainian].

12. Koval, V., Masliul, K. (2018). The practical training of students-philologists in the process of professional competence forming. Philological Review, 7(1). https://doi.org/10.31499/2415-8828.L2018.142941 (date of access: 06.06.2023) [inUkrainian].

Размещено на Allbest.ru

...