Сутність та структура комунікативної компетентності у майбутніх фахівців технічного та гуманітарного профілів

Размещено на http://allbest.ru

1Київський університет імені Бориса Гринченка

2Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Сутність та структура комунікативної компетентності у майбутніх фахівців технічного та гуманітарного профілів

1Прошкін Володимир Вадимович доктор педагогічних наук, професор,

професор кафедри комп'ютерних наук і математики,

2Лимаренко Олена Анатоліївна кандидат філологічних наук,

доцент кафедри граматики англійської мови,

Анотація

У статті висвітлюються сутність та компоненти комунікативної компетентності майбутніх фахівців технічного та гуманітарного профілів. Комунікативна компетентність є здатністю до спілкування на основі сформованих знань про особливості певної галузі, вмінь усного та писемного мовлення, взаємодії з іншими експертами, прагнень до співпраці, мотивів професійного саморозвитку.

Основними складниками цієї компетентності є ті, що відображають мотиви, цінності, етичні норми, емоції, ставлення, знання, вміння, котрі можуть бути систематизовані в особистісний, теоретичний, функціональний компоненти. професійний компетентність студент бакалавр

Принципово важлива відмінність цієї компетентності полягає саме в змісті професійної підготовки майбутніх фахівців технічного або гуманітарного профілю, що відображається у теоретичному компоненті.

Аналізуючи спільне у змісті та структурі комунікативної компетентності фахівців технічного й гуманітарного профілів, слід схарактеризувати такі провідні вимоги: сприяти вихованню етичних норм у представників різних народів світу; у процесі вивчення іноземної мови особистість має досліджувати багатство культури різних етносів; оволодіння іноземною мовою доцільно зосереджувати на розширенні власних професійних знань через опанування іншомовною науковою літературою, участь у міжнародних проєктах, академічній мобільності, конференціях; орієнтувати студентів на саморозвиток у всіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо, переклад) як передумови високої конкурентоздатності на ринку праці; спрямування на системне професійно спрямоване читання різних видів (орієнтовного, аналітичного, узагальнюючого, оцінного, критичного характеру); формування вміння розробляти та реалізовувати згідно з лексичними, граматичними, стилістичними нормами мови задум власного усного та письмового висловлювання; вдосконалення дослідницьких умінь майбутніх фахівців, що забезпечує здатність аналізувати, критично оцінювати, класифікувати, узагальнювати професійно важливу інформацію та її творчо використовувати у своїй праці.

Ключові слова: комунікативна компетентність, технічний, гуманітарний, профіль, будівельник, архітектор, сутність, структура, компонент.

Abstract

The essence and structure of communicative competence of future specialists of technical and humanitarian profiles

Proshkin Volodymyr Vadymovych Doctor of Pedagogical Sciences, Full Professor in the Department of Computer Sciences and Mathematics, Borys Grinchenko Kyiv University

Lymarenko Olena Anatoliivna Doctor of Philosophy in Linguistics, Associate Professor in the Department of English Grammar, Odessa I. I. Mechnikov National University

The article highlights the essence and components of communicative competence of future specialists of technical and humanitarian profiles. Communicative competence is the ability to communicate on the basis of knowledge about the specifics of a certain field, oral and written communication skills, interaction with other experts, aspirations for cooperation, motives for professional self-development. The main components of this competence are those that reflect motives, values, ethical norms, emotions, attitudes, knowledge, skills, which can be systematized into personal, theoretical, and functional components. A fundamentally important difference of this competence lies precisely in the content of the professional training of future specialists of a technical or humanitarian profile, which is reflected in the theoretical component. Analyzing what is common in the content and structure of communicative competence of specialists of technical and humanitarian profiles, the following leading requirements should be characterized: to promote the education of ethical norms among representatives of various peoples; in the process of learning a foreign language, a person should explore the wealth of culture of different ethnic groups; mastering a foreign language should focus on expanding one's own professional knowledge through mastering foreign language scientific literature, participation in international projects, academic mobility, conferences; to orient students to self-development in all types of speech activities as prerequisites for high competitiveness; orientation to systematic, professionally directed reading of various types (of an analytical, summarizing, evaluative, critical nature); formation of the ability to develop and implement, in accordance with the lexical, grammatical, stylistic norms, the idea of one's own oral and written expression; improving the research skills of future specialists, which provides the ability to analyze, evaluate, classify, summarize professionally important information and use it creatively in their work.

Keywords: communicative competence, technical, humanitarian, profile, builder, architect, essence, structure, component.

Вступ

Постановка проблеми. У сучасних умовах війни, посилення міжнародного партнерства України з різними країнами світу у військовій, технічній, гуманітарній сферах стає надзвичайно актуальним формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців. Особливої значущості окреслена вище проблема набуває в ракурсі оволодіння саме англомовною комунікативною компетентністю, що значно розширює можливості участі здобувачів вищої освіти в різних міжнародних проєктах, дозволяє вільно спілкуватися як з носіями мови, так і представниками інших народів.

Зазначена проблема пов'язана з важливими науковими та практичними завданнями, наприклад:

- формування культури спілкування в професійному, соціальному, науковому просторах;

- розширення професійно важливих знань майбутніх фахівців;

- виховання у молодого покоління поваги до духовних цінностей, мови, культурної спадщини та традицій інших народів;

- розвиток здатності до взаємодії з іншими людьми в багатоетнічному просторі Європейського Союзу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження найостанніших наукових праць за цією проблемою дозволяє визначити певні напрями вивчення цієї проблеми, а саме:

- сутність та структура комунікативної компетентності майбутніх фахівців у галузі містобудування й архітектури [1], [2];

- методологічні засади та педагогічні умови організації процесу формування комунікативної компетентності особистості [3], [4];

- вітчизняний та зарубіжний досвід формування комунікативної компетентності у студентів-іноземців - майбутніх фахівців архітектури та містобудування на початковому та просунутому етапах [5], [6], [7], [8];

- методи спеціальної підготовки викладачів закладів вищої освіти до формування комунікативних умінь у студентів технічного профілю [9], [10].

Утім питання про зміст та компоненти комунікативної компетентності у майбутніх фахівців як технічного, так і гуманітарного профілю потребує більш глибокого аналізу.

Мета статті - висвітлити сутність та структуру комунікативної компетентності у майбутніх фахівців технічного та гуманітарного профілів, акцентуючи на спільних та відмінних характеристиках.

Виклад основного матеріалу

Розкриваючи сутність комунікативної компетентності особистості, має сенс звернутися позиції експертів - представників Ради Європи, за рекомендацією яких комунікативна мовленнєва компетенція складається з лінгвістичного, соціолінгвістичного та прагматичного компонентів.

До лінгвістичного компонента відносяться категорії мови як системи (фонологічні, лексичні, морфологічні, синтаксичні). Дослідники наполягають, що цей компонент містить також знання про світ, соціум, природу, які відображають когнітивну організацію словника.

Соціолінгвістичний компонент описує суто соціокультурні умови використання мови, тобто норми, котрі регулюють відносини між генераціями, статями, соціальними групами.

Окрім цього прагматичний компонент зосереджено на мовних функціях, які віддзеркалюють інтерактивні обміни, особливості дискурсу, характеристики зв'язності мовлення, іронії та пародії в повідомленнях [11, с. 13].

Переходячи до аналізу наукових позицій про зміст та компоненти комунікативної компетентності майбутніх фахівців технічного профілю, підкреслимо, що [1] у цьому контексті переконує в наступному: ця компетентність є здатністю до спілкування на основі сформованих знань про особливості певної галузі, вмінь усного та писемного мовлення, взаємодії з іншими експертами, прагнень до співпраці, мотивів професійного саморозвитку.

Н. Кічук правомірно, на нашу думку, визначає структуру цієї компетентності; вона відносить до її компонентів теоретично-професійний, комунікативно-поведінковий, мотиваційно-ціннісний.

Доречним є те, що теоретично-професійний компонент комунікативної компетентності саме в аспекті підготовки фахівців технічної галузі, наприклад, студентів-іноземців, які проходять підготовку як архітектори та будівельники, відображає спеціалізовані знання, котрі відповідно до стандарту для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти фігурують у змісті фахових компетентностей майбутніх будівельників. До них науковець цілком логічно відносить знання про

- соціальні, економічні, культурні проблеми архітектури та містобудування;

- норми та стандарти будівництва;

- екологічні та інженерно-технічні умови проєктної діяльності;

- принципи архітектурної композиції;

- різні типи інженерних систем;

- вимоги щодо безпеки, енергозбереження;

- технічні характеристики сучасних будівельних матеріалів;

- засади архітектурного проектування;

- основи ландшафтної архітектури тощо.

Оскільки мова йде саме про комунікацію, науковець правомірно включає до змісту зазначеного компонента знання про норми мови та мовлення, етику спілкування.

Зате комунікативно-поведінковий компонент презентує систему вмінь з аудіювання, говоріння, письма та читання; це стосується як повідомлень загального вжитку, так і професійно спрямованих (інструкцій, описів технічних приладів, рекомендацій до використання тощо). Наголошується на тому, що майбутні фахівці технічного профілю мають володіти вміннями взаємодії на гуманістичних засадах з представниками цієї та інших професій.

Натомість мотиваційно-ціннісний компонент комунікативної компетентності майбутніх фахівців технічного профілю відображає загальнолюдські ціннісні орієнтири, повагу до інших, здатність до взаєморозуміння та взаємодопомоги, як і прагнення оволодіти державною й іноземними мовами задля покращення результатів професійної діяльності.

Конкретизуючи структуру комунікативної компетентності майбутніх будівельників, О. Драгомирецька окрім ціннісно-мотиваційного, теоретичного, процедурного компонентів доцільно наголошує й на важливості міжкультурного та прагматичного. Зокрема міжкультурний компонент дозволяє врахувати те, як культурна диверситивність співрозмовників упливає на розробку та інтерпретацію ними спільної комунікативної реальності [2, с. 101].

З огляду на схарактеризовані вище позиції слід уточнити, що, на нашу думку, теоретично-професійний компонент комунікативної компетентності буде змінюватися згідно із спеціалізацією технічної галузі: комп'ютерні науки, інженерія, сфера судноплавства та морських перевезень тощо.

Поряд з цим з наукової позиції [3] комунікативна компетентність майбутніх фахівців гуманітарного профілю відображає знання та інтерес до мов і культур, високу етику спілкування, комунікативні й альтруїстичні емоції, позитивне ставлення до комунікативної взаємодії з іншими людьми та співпраці з ними. Усі складники цієї компетентності маємо змогу систематизувати й узагальнено репрезентувати їх у таких компонентах:

- особистісний (потреби, цілі, цінності, емоції оволодіння комунікативною компетентністю);

- теоретичний, котрий містить розгалужену систему знань (академічні (знання загального характеру), культурологічні (знання про розвиток культур країн світу), лінгвістичні (знання про систему мови), соціолінгвістичні (знання про особливості спілкування та соціально-комунікативної взаємодії в суспільстві), риторичні (знання про методи переконання, чіткого та виразного донесення інформації));

- функціональний (вміння організовувати власне висловлювання правильно, чітко, ясно, логічно, виразно, вивчати особливості мови та мовлення, проводити порівняльний аналіз рідної та іноземних мов, навички професійно-орієнтованого читання).

Слід зазначити, що [1], [3] правомірно наголошують на тому, що в процесі формування комунікативної компетентності особливу увагу слід приділяти й вихованню у здобувачів вищої освіти гуманістичних смисложиттєвих орієнтирів, щирості, гідності, внутрішньої культури, терпимості.

Акцентуємо й на тому, що особистісний компонент комунікативної компетентності відображає здатність розпочинати та підтримувати розвивальне спілкування. Неабиякого значення це набуває в ракурсі професійної підготовки саме фахівців-гуманітаріїв, оскільки перед ними стоїть завдання не лише організувати комунікацію й передати інформацію, але й впливати на виховання та розвиток моральних цінностей співрозмовників, їхніх когнітивних здібностей, розширення знань та досвіду. Підкреслимо, що, наприклад, у ході спілкування педагогів з учнями відбувається активізація «внутрішніх резервів партнера по спілкуванню (учнів, їхніх батьків, колег)» [3, с. 92]. До того ж фахівці гуманітарного профілю, а саме вчителі іноземних мов, мають формувати позитивне ставлення в учнів до взаємного розширення знань про культурну спадщину свого народу та інших народів світу. Поряд з цим, актуалізуються й альтруїстичні емоції, котрі в контексті комунікативної діяльності передбачають вияв радості від спілкування, гармонізацію стосунків та покращення взаємодії із співрозмовниками.

На нашу думку, комунікативна компетентність у її проекції на соціальну діяльність викладачів закладів вищої освіти дозволяє стверджувати про пріоритетність формування у гуманітаріїв соціально-комунікативної компетентності, структуру котрої має сенс репрезентувати зазначеними нижче компонентами:

- комунікативно-інтерактивний;

- соціокультурний;

- лідерський [10, с. 241].

У цьому ж аспекті М. Князян цілком логічно наполягає на важливості в професійній підготовці фахівців гуманітарного профілю (наприклад, бакалаврів та магістрів філології, середньої освіти) забезпечувати таке:

- можливості вирішення професійних проблем, покращення стосунків з усіма учасниками комунікативного процесу, впровадження принципу суб'єкт-суб'єктної взаємодії завдяки високому рівню сформованості культури спілкування;

- ознайомлення з матеріалами наукових праць, засобів масової інформації, що дозволяє поглибити міжнародне співробітництво в гуманітарній галузі;

- інтеграція та синтез теоретичних лінгвістичних та лінгвокраїнознавчих знань, умінь використовувати стратегії конструктивного спілкування задля розвитку творчого потенціалу співрозмовників (зокрема учнів), реалізації на гуманістичних засадах інноваційних ідей у педагогічній діяльності ;

- активізація у ході комунікативної інтеракції особистісного й професійного самопізнання та самовдосконалення [3, с. 93-94].

Аналізуючи спільне у змісті та структурі комунікативної компетентності фахівців технічного й гуманітарного профілів, слід схарактеризувати такі провідні вимоги:

- у умовах багатоетнічного соціуму є важливим володіти етичними нормами представників різних народів світу, які входять до складу колективу фахівців (будь-якого профілю);

- у процесі вивчення іноземної мови особистість має досліджувати багатство культури народу - носія цієї мови;

- оволодіння іноземною мовою як засобом розширення власних професійних знань здобувачів вищої освіти через опанування іншомовною науковою літературою, участь у міжнародних проектах, академічній мобільності, науково-практичних конференціях, форумах тощо;

- орієнтація на саморозвиток у всіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо, переклад) як передумови результативності професійної діяльності в глобалізованому світі та досягнення високої конкурентоздатності на ринку праці випускників закладів вищої освіти;

- спрямування студентів на системне професійно спрямоване читання різних видів (орієнтовного, аналітичного, узагальнюючого, оцінного, критичного характеру);

- формування вміння розробляти та реалізовувати згідно з орфоепічними, лексичними, граматичними, стилістичними нормами мови та точністю, доречністю, логічністю, виразністю мовлення задум власного усного та письмового висловлювання;

- вдосконалення дослідницьких умінь майбутніх фахівців, що забезпечує здатність аналізувати, критично оцінювати, класифікувати, узагальнювати професійно важливу інформацію та її творчо використовувати у своїй праці.

Відповідно до окреслених вимог має сенс розробляти й впроваджувати методи професійної підготовки майбутніх фахівців технічного та гуманітарного профілів, а саме дослідницьку діяльність, проектну методику, інструментарій проблемного навчання, цифрові технології, що слугує більш активному оволодінню компонентами комунікативної компетентності та інтеріоризації професійно важливих знань й умінь.

Висновки

Отже, комунікативна компетентність майбутніх фахівців технічного та гуманітарного профілів є здатністю до спілкування на основі сформованих знань про особливості певної професійної галузі, вмінь усного та писемного мовлення, взаємодії з іншими фахівцями, експертами, прагнень до співпраці, мотивів професійного саморозвитку. Основними складниками цієї компетентності є ті, що відображають мотиви, цінності, етичні норми, емоції, ставлення, знання, вміння, котрі можуть бути систематизовані в особистісний, теоретичний, функціональний компоненти. Принципово важлива відмінність цієї компетентності полягає саме в змісті професійної підготовки майбутніх фахівців технічного або гуманітарного профілю, що відображається у теоретичному компоненті. Натомість спільним як у змісті комунікативної компетентності, так й у підходах до її формування є таке: володіння здобувачами вищої освіти етичними нормами представників різних народів світу; вивчення культурної спадщини етносів; оволодіння іноземною мовою як засобом розширення власних професійних знань; орієнтація на саморозвиток у всіх видах мовленнєвої діяльності задля досягнення конкурентоздатності; організація системного професійно спрямованого читання; вміння розробляти та реалізовувати задум свого висловлювання згідно з нормами мови; вдосконалення вмінь наукового пошуку задля оволодіння та застосування в діяльності професійно важливої інформації.

Перспективи вивчення цієї проблеми полягають у розкритті вітчизняного та зарубіжного прогресивного досвіду формування у майбутніх фахівців комунікативної компетентності.

Література

1. Кічук, Н.В. Комунікативна компетентність студентів-іноземців у університетах будівництва та архітектури: сутність та структура. Інноваційна педагогіка. 2023. Випуск 57. Том. 1. С. 31-34. https://doi.org/10.32782/2663- 6085/2023/57.1.5

2. Драгомирецька О.О. Міжкультурний компонент комунікативної компетентності студентів-іноземців. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2022. № 85. С.99-104. https://doi.Org/10.32840/1992-5786.2022.85.1

3. Князян, М.О. Система формування самостійно-дослідницької діяльності майбутніх учителів іноземних мов у процесі ступеневої підготовки : Дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Князян Маріанна Олексіївна. Ізмаїл, 2007. 445 с.

4. Лесіна, Т.М. Методологічні орієнтири дослідження комунікативної компетентності студентів-іноземців в закладах вищої освіти архітектуро-будівельного профілю. Наукові інновації та передові технології. Серія «Управління та адміністрування», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Психологія», Серія «Педагогіка». 2023. № 6(20). С. 487-493. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-6(20)-487-493

5. Резван, О.О., Приходько, А.М. Умови розвитку комунікації у іноземних студентів будівельно-архітектурних спеціальностей. Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина». 2023. №10 (28). С. 380-388. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023-10(28)-380-388

6. Кічук, Н.В. Зарубіжний досвід формування комунікативної компетентності студентів іноземців у університетах будівництва та архітектури. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. 2023. №62. С. 113-121. DOI 10.31909/26168812.2023-(62)-13

7. Біла, О.О., Панченко, І.В. Формування комунікативної компетентності у майбутніх будівельників та архітекторів. Наукові інновації та передові технології. Серія «Управління та адміністрування», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Психологія», Серія «Педагогіка». 2023. № 6(20). С. 408-413. https://doi.org/10.52058/ 2786-5274-2023-6(20)-408-413

8. Прошкін, В.В., Романюк, Д.Х. Комунікативна компетентність студентів- іноземців - майбутніх бакалаврів архітектури та містобудування : вимоги та методичні прийоми формування на початковому етапі. Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина». 2023. №10 (28). С. 371-379. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023-10(28)-371-379

9. Біла, О.О. Наукові підходи щодо підготовки викладачів до формування комунікативної компетентності у студентів-іноземців - майбутніх будівельників та архітекторів. Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина». 2023. №10 (28). С. 56-65. https://doi.org/10.52058/ 2786-4952-2023-10(28)-56-65

10. Прошкін, В.В. Соціально-комунікативна компетентність майбутніх викладачів вищої школи: стан та очікування. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. 2019. № 6 (329). Ч. ІІ. С. 239-246.

11. Definition and Selection of Competencies. Theoretical and Conceptual Foundations (DESECO). Strategy Paper on Key Competencies. An Overarching Frame of Reference for an Assessment and Research Program - OECD (Draft). www.kaapeli.fi/~vsy/eaea/ policy/b/DeSeCo.doc.

References

1. Kichuk, N.V. (2023). Komunikatyvna kompetentnist studentiv-inozemtsiv u universytetakh budivnytstva ta arkhitektury: sutnist ta struktura [Communicative competence of foreign students in universities of construction and architecture: essence and structure]. Innovatsiina pedahohika. Vypusk 57. Tom. 1. S. 31-34. https://doi.org/ 10.32782/2663- 6085/2023/57.1.5

2. Drahomyretska, O.O. 92022). Mizhkulturnyi komponent komunikatyvnoi kompetentnosti studentiv-inozemtsiv [Intercultural component of communicative competence of foreign students]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh. № 85. S.99-104. https://doi.org/10.32840/1992-5786.2022.85T

3. Kniazian, M.O. (2007). Systema formuvannia samostiino-doslidnytskoi diialnosti maibutnikh uchyteliv inozemnykh mov u protsesi stupenevoi pidhotovky [The system of formation of independent research activities of future teachers of foreign languages in the process of graduate training] : Dys. ... d-ra ped. nauk: 13.00.04 / Kniazian Marianna Oleksiivna. Izmail, 2007. 445 s.

4. Lesina, T.M. (2023). Metodolohichni oriientyry doslidzhennia komunikatyvnoi kompetentnosti studentiv-inozemtsiv v zakladakh vyshchoi osvity arkhitekturo- budivelnoho profiliu [Methodological guidelines for the study of communicative competence of foreign students in institutions of higher education of the architectural and construction profile]. Naukovi innovatsii ta peredovi tekhnolohii. Seriia «Upravlinnia ta administruvannia», Seriia «Pravo», Seriia «Ekonomika», Seriia «Psykholohiia», Seriia «Pedahohika». № 6(20). S. 487-493. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-6(20)-487-493

5. Rezvan, O.O., Prykhodko, A.M. (2023). Umovy rozvytku komunikatsii u inozemnykh studentiv budivelno-arkhitekturnykh spetsialnostei [Conditions for the development of communication among foreign students of construction and architecture specialties]. Perspektyvy ta innovatsii nauky. Seriia «Pedahohika», Seriia «Psykholohiia», Seriia «Medytsyna». 2023. №10 (28). S. 380-388. https://doi.org/10.52058/2786-4952- 2023-10(28)-380-388

6. Kichuk, N.V. (2023). Zarubizhnyi dosvid formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti studentiv inozemtsiv u universytetakh budivnytstva ta arkhitektury [Foreign experience of formation of communicative competence of foreign students in universities of construction and architecture]. Naukovyi visnyk Izmailskoho derzhavnoho humanitarnoho universytetu. №62. S. 113-121. DOI 10.31909/26168812.2023-(62)-13

7. Bila, O.O., Panchenko, I.V. (2023). Formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti u maibutnikh budivelnykiv ta arkhitektoriv [Formation of communicative competence in future builders and architects]. Naukovi innovatsii taperedovi tekhnolohii. Seriia «Upravlinnia ta administruvannia», Seriia «Pravo», Seriia «Ekonomika», Seriia «Psykholohiia», Seriia «Pedahohika». 2023. № 6(20). S. 408-413. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023- 6(20)-408-413

8. Proshkin, V.V., Romaniuk, D.Kh. (2023). Komunikatyvna kompetentnist studentiv-inozemtsiv - maibutnikh bakalavriv arkhitektury ta mistobuduvannia : vymohy ta metodychni pryiomy formuvannia na pochatkovomu etapi [Communicative competence of foreign students - future bachelors of architecture and urban planning: requirements and methodical methods of formation at the initial stage]. Perspektyvy ta innovatsii nauky. Seriia «Pedahohika», Seriia «Psykholohiia», Seriia «Medytsyna». 2023. №10 (28). S. 371-379. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023-10(28)-371-379

9. Bila, O.O. (2023). Naukovi pidkhody shchodo pidhotovky vykladachiv do formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti u studentiv-inozemtsiv - maibutnikh budivelnykiv ta arkhitektoriv [Scientific approaches to the training of teachers for the formation of communicative competence in foreign students - future builders and architects]. Perspektyvy ta innovatsii nauky. Seriia «Pedahohika», Seriia «Psykholohiia», Seriia «Medytsyna». №10 (28). S. 56-65. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023-10(28)-56-65

10. Proshkin, V.V. (2019). Sotsialno-komunikatyvna kompetentnist maibutnikh vykladachiv vyshchoi shkoly: stan ta ochikuvannia [Socio-communicative competence of future teachers of higher education: status and expectations]. Visnyk LNU imeni Tarasa Shevchenka. 2019. № 6 (329). Ch. II. S. 239-246.

11. Definition and Selection of Competencies. Theoretical and Conceptual Foundations (DESECO). Strategy Paper on Key Competencies. An Overarching Frame of Reference for an Assessment and Research Program - OECD (Draft). www.kaapeli.fi/~ vsy/eaea/policy/b/DeSeCo.doc

Размещено на Allbest.ru