Особливості підготовки та перепідготовки судово-медичних експертів в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський університет внутрішніх справ

Особливості підготовки та перепідготовки судово-медичних експертів в Україні

Надюк Зіновій Олександрович,

професор кафедри управління та адміністрування, доцент

Анотація

Підкреслено значущість забезпечення професійної підготовки в сфері судово-медичної діяльності. Визначено основні кваліфікаційні вимоги до професії судово-медичного експерта, серед яких: вища медична освіта, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, присвоєння кваліфікації судового експерта.

Проаналізовано значення проведення судово-медичної експертизи під час воєнних дій. Надано узагальнене поняття судово-медичної експертизи із зазначенням відмінності від інших видів експертиз. Визначено основну мету надання об'єктивних, науково обґрунтованих висновків, які можуть бути використані в судових процесах для вирішення різноманітних правових питань. Наведено основні нормативно-правові акти, які регулюють проведення судово-медичної експертизи.

Встановлено основні вищі навчальні заклади, які здійснюють підготовку та перепідготовку судово-медичних експертів в Україні. Підкреслено роль отримання спеціалізації як обов'язкової форми

післядипломної підготовки випускників вищих медичних навчальних закладів.

Визначено нормативно-правові акти щодо проведення атестації та присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово - медичним експертам.

Встановлено особливості діяльності експертно-кваліфікаційних комісій, які здійснюють оцінку професійної підготовки експертів шляхом проведення атестації з метою присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта та кваліфікаційних класів судово-медичним експертам, а також позбавлення кваліфікації судового експерта та кваліфікаційних класів судово-медичних експертів. Визначено основні вимоги до складу експертно-кваліфікаційних комісій, а також до осіб, які претендують на присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта. Наведено порядок проведення атестації з визначенням її форми, а також подальшої взаємодії з Міністерством юстиції України, що відповідає за організаційне-управлінське забезпечення судово-експертної діяльності та веде офіційний Реєстр атестованих судових експертів.

Підкреслено необхідність здійснення безперервного професійного розвитку працівників сфери охорони здоров'я, який реалізується шляхом здобуття неформальної освіти.

Проаналізувавши нормативно-правові акти щодо підготовки, перепідготовки та професійного розвитку судово-медичних експертів, визначено, що існують певні недоліки у регулюванні цих питань, на основі чого надано відповідні пропозицій до їх вдосконалення в сучасних умовах.

Ключові слова: судово-медична діяльність, судово-медичний експерт, судово-медична експертиза, підготовка випускників, кваліфікація судового експерта, експертно-кваліфікаційна комісія, неформальна освіта.

Abstract

Nadyuk Zinoviy Oleksandrovych Professor of the department of management and administration, Dnipropetrovsk university of internal affairs, doctor of public administration, docent,

Features of training and requalification of forensic experts in Ukraine

Emphasizing the importance of providing professional training in the field of forensic activities. The main qualification requirements for the profession of a forensic expert have been defined, including: higher medical education, an educational qualification level not lower than a specialist, and the assignment of the qualification of a judicial expert.

The significance of conducting forensic examinations during military actions has been analyzed. A generalized concept of forensic examination has been provided, specifying the differences from other types of expertise. The main purpose of providing objective, scientifically substantiated conclusions that can be used in judicial proceedings to address various legal issues has been determined. The main regulatory legal acts regulating the conduct of forensic examination have been presented.

The main higher educational institutions that provide training and retraining for forensic experts in Ukraine have been identified. The role of obtaining specialization as a mandatory form of postgraduate training for graduates of higher medical educational institutions has been emphasized.

Normative legal acts regarding the certification and assignment of qualifications to judicial experts and qualification classes to forensic experts have been defined.

The specifics of the activities of expert qualification commissions, which assess the professional training of experts through certification for the purpose of assigning (confirming) the qualification of a judicial expert and qualification classes to forensic experts, as well as the withdrawal of the qualification of a judicial expert and qualification classes of forensic experts, have been established. The main requirements for the composition of expert qualification commissions and individuals seeking to be assigned (confirmed) as judicial experts have been determined. The procedure for certification, including its form, and further interaction with the Ministry of Justice of Ukraine, responsible for the organizational and managerial support of forensic activities and maintaining the official Register of certified judicial experts, have been provided.

Emphasizing the necessity of continuous professional development for healthcare professionals, which is achieved through informal education.

After analyzing the regulatory legal acts concerning the training, retraining, and professional development of forensic experts, it has been determined that there are certain shortcomings in regulating these matters. Based on this, relevant proposals for their improvement in contemporary conditions have been provided.

Keywords: forensic activity, forensic expert, forensic examination, graduates' training, qualification of a judicial expert, expert qualification commission, informal education.

Основна частина

судовий медичний експерт освітній

Постановка проблеми. Питання забезпечення професійними кадрами в сфері судово-медичної діяльності завжди залишалося серед першочергових, як для практичної роботи судово-медичних експертів, так і для наукових досліджень у цій галузі [2]. Таким чином, слід зазначити, що дуже складним і відповідальним процесом є підготовка лікарів для судово-медичної експертизи. Компетенції судово-медичного експерта охоплюють аспекти, що належать до багатьох медичних спеціальностей. Підготувати судово-медичного експерта є важливим та складним процесом, оскільки вимагає комбінації медичних знань та навичок у юридичній галузі [1]. Отже, така підготовка передбачає спеціалізоване навчання та набуття практичного досвіду, що дозволяє експертам проводити об'єктивні та надійні судово-медичні дослідження.

Закон України «Про судову експертизу» висуває низку вимог до осіб, які можуть бути судовими експертами державних спеціалізованих установ, у тому числі й щодо їх професійної підготовки. Визначені вимоги розповсюджуються на осіб, що мають намір бути судово-медичними експертами державних спеціалізованих установ, таких як бюро судово-медичних експертиз. Таким чином, згідно законодавства, судово-медичні експерти можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу медичну освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності [9].

Усі вищезазначені вимоги є цілком виправданими та необхідним через ту відповідальність, яка лежить на судово-медичних експертах при створенні висновків, які відображають результати проведеного судово-медичного дослідження, зробленого компетентним фахівцем у цій галузі.

Внаслідок війни навантаження на судово-медичних експертів значно збільшилося, особливо в районах наближених до військових дій, де проводяться судово-медичні експертизи військових та цивільних громадян. Усе це створює нові виклики для роботи судово-медичних експертів та вимагає компетентності від цих фахівців у підготовці необхідного пакету документів для забезпечення подальших розслідувань у національних та міжнародних судах і трибуналах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливостями системи підготовки та перепідготовки кадрів у сфері судово-медичної експертизи займалися такі науковці як: Бараняк В.М., Гаспарян С.Г., Клименко Н. І., Майліс Н.П., Пирога І. В., Репешка П. І., Россінської О.Р., Садченка О.О., Стринжа В.К., Шерстюк В.М.

Мета статті - визначити особливості підготовки та перепідготовки судово-медичних експертів та сформувати основні пропозиції щодо її удосконалення в умовах реформування.

Виклад основного матеріалу. При розслідуванні різних видів злочинів зазвичай виникає потреба провести судово-медичну експертизу, яка допомагає отримати об'єктивну картину події. Під судово-медичною експертизою розуміється спеціальний вид експертизи, що проводиться кваліфікованим медичним фахівцем, зазвичай лікарем судово-медичним експертом, з метою дослідження тілесних ушкоджень, захворювань або смерті особи, а також інших медичних аспектів, пов'язаних з правовими питаннями. Судово-медична експертиза має на меті надання об'єктивних, науково обґрунтованих висновків, які можуть бути використані в судових процесах для вирішення різноманітних правових питань, таких як розслідування злочинів, встановлення причин смерті, визначення ступеня тілесного ушкодження та інше. Судово-медичну експертизу призначає особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор або суд.

Судово-медична експертиза, так само як і всі інші судово-експертні експертизи, здійснюється на основі принципів законності, незалежності, об'єктивності та повноти дослідження. Вона забезпечує захист прав і свобод громадян, передбачених статтею 27 Конституції України [3], і здійснюється згідно існуючого законодавства, включаючи Кримінальний, Кримінально - процесуальний, Цивільний та Цивільно-процесуальний кодекси, які містять відповідні статті. Діяльність судово-медичної експертизи повністю регулюється Законом «Про судову експертизу» прийнятим у 1994 році.

Згідно з чинним Кримінально-процесуальним кодексом (ст. 76) [4], судово-медична експертиза обов'язково проводиться для встановлення причини смерті, важкості та характеру тілесних ушкоджень; для встановлення статевої зрілості потерпілого, а також для визначення віку особи, яка підозрюється або обвинувачується, якщо це має значення для вирішення питань щодо її кримінальної відповідальності і відсутні документи про вік або неможливо їх отримати. Для вирішення цих питань необхідні спеціальні знання, і тому у таких випадках експертиза повинна бути призначена та обов'язково проведена. В інших випадках, необхідність призначення та проведення експертизи вирішується органом, що здійснює розгляд справи. Питання, які виникають під час експертизи, повинні лежати в межах спеціальних знань експерта.

Зважаючи на те, що особа, яка бажає стати судово-медичним експертом, повинна володіти необхідними знаннями для проведення такого роду дослідження, отримати вищу медичну освіту, пройти відповідну підготовку та атестацію як експерт у своїй спеціалізації, можна зробити висновок про те, що таких фахівців досить небагато та вони мають велику цінність у суспільстві.

Підготовкою та перепідготовкою судово-медичних експертів в Україні займаються установи та організації, які мають відповідну компетенцію, а також затверджену ліцензію та акредитацію. Основними з них є вищі медичні навчальні заклади серед яких: Національний медичний університет

ім. О.О. Богомольця, Національний університет охорони здоров'я України ім. П.Л. Шупика, Науково-навчальний інститут післядипломної освіти Харківського національного медичного університету, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова та інші заклади, які мають відповідну ліцензію для підготовки таких фахівців.

Спеціалізація (інтернатура) є обов'язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) - спеціаліста певного фаху [7].

Таким чином, спеціалізація або інтернатура дійсно є обов'язковою формою післядипломної підготовки для випускників медичних вищих навчальних закладів, які мають намір стати судово-медичними експертами. Під час інтернатури студенти здобувають практичні навички та досвід роботи в конкретній області медицини.

Завершення інтернатури є важливим етапом у професійному розвитку медичних працівників і готує їх до самостійної роботи в медичній сфері, допомагаючи забезпечити високий рівень надання медичних послуг.

Згідно наказу Міністерства охорони здоров⁵я України від 20.07.2018 №1361 затверджено нормативно-правові акти щодо проведення атестації та присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово - медичним експертам. Серед переліку нормативно-правових актів затверджено положення, що встановлює організаційні засади, завдання та порядок діяльності експертно-кваліфікаційних комісій (далі - ЕКК), які діють при установах, в яких проводяться судово-медичні експертизи [6].

Головним завданням ЕКК є оцінка професійної підготовки експертів шляхом проведення атестації з метою присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта та кваліфікаційних класів судово-медичним експертам, а також позбавлення кваліфікації судового експерта та кваліфікаційних класів судово-медичних експертів.

ЕКК складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше, ніж 11 членів комісії. У складі комісії знаходяться фахівці (наукові працівники), які мають кваліфікацію судового експерта та п'ять років стажу практичної роботи за спеціальністю. До ЕКК обов'язково включається фахівець з процесуальних питань судової експертизи. Під час засідань ЕКК запрошуються щонайменше два фахівці з тієї експертної спеціальності (кваліфікаційного класу), з якої проводиться атестація для присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта та/або кваліфікаційного класу судово-медичного експерта, або розглядаються питання щодо позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних експертів.

Для присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта, особа повинна мати вищу освіту з освітнім ступенем магістра та успішно пройти спеціалізацію у одній зі спеціальностей, таких як судово-медична експертиза, судово-медична гістологія, судово-медична токсикологія, судово-медична імунологія, судово-медична цитологія та судово-медична криміналістика. Крім того, особа має займати одну з посад у відповідній установі в якій проводяться судово-медичні експертизи, серед яких: керівник, заступник керівника, керівник структурного підрозділу, лікар судово-медичний експерт, лікар судово-медичний експерт-гістолог, лікар судово-медичний експерт - токсиколог, лікар судово-медичний експерт-імунолог, лікар судово-медичний експерт-цитолог, лікар судово-медичний експерт-криміналіст, експерт - токсиколог судовий, експерт-імунолог судовий та експерт-цитолог судовий. Також особа повинна мати глибокі знання теоретичних, організаційних і процесуальних питань судово-медичної експертизи, знати методичні положення і практику їх застосування.

Кваліфікаційний іспит проводиться в усній формі шляхом надання відповідей на питання, поставлені в екзаменаційних білетах [6].

На основі результатів атестації ЕКК приймає рішення щодо: присвоєння кваліфікації судового експерта; підтвердження раніше присвоєної кваліфікації судового експерта; відмову в присвоєнні (підтвердженні) кваліфікації судового експерта.

Після прийняття ЕКК рішення про присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта особі, упродовж 30 робочих днів видається свідоцтво, що підтверджує присвоєння кваліфікації судового експерта з певного виду експертної спеціальності або містить відмітку про продовження терміну дії раніше отриманого свідоцтва.

Керівником установи, в якому проводяться судово-медичні експертизи та було проведене відповідне засідання ЕКК до структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що відповідає за організаційне-управлінське забезпечення судово-експертної діяльності, направляється подання про внесення до державного Реєстру атестованих судових експертів інформації щодо: видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта; внесення в свідоцтво відмітки про продовження терміну його дії; внесення в свідоцтво відмітки про його анулювання із зазначенням підстави [6J.

Зважаючи на вищевикладене, ЕКК відіграють ключову роль в оцінюванні професійної компетенції судово-медичних експертів. Вони мають на меті визначити рівень професійної підготовленості працівників у сфері судово-медичної експертизи. Так як основним завданням ЕКК є атестація кандидатів та присвоєння (підтвердження) їм кваліфікації судового експерта у певних видів експертних спеціальностей, то це означає, що комісії визначають, чи має особа необхідну кваліфікацію, знання та практичний досвід для виконання свої професійних обов⁵язків щодо проведення судово - медичних експертиз.

Відносно формування ЕКК, вони складаються з досвідчених фахівців і науковці, які мають кваліфікацію судового експерта та стаж практичної роботи у спеціальності. Наявність різних експертів у комісії дозволяє оцінювати кандидатів з різних позицій і забезпечує об єктивність процесу атестації. ЕКК також забезпечують контроль і збереження високих стандартів професійної компетентності судово-медичних експертів, а також вирішують питання щодо продовження терміну дії свідоцтв про кваліфікацію. Це сприяє підтриманню високого рівня якості судових експертиз і надає довіру до результатів роботи судово-медичних експертів у правосудді.

Також слід зазначити, що після отримання вищої освіти та сертифіката лікаря-спеціаліст або диплома про закінчення закладу фахової передвищої освіти, працівники в галузі охорони здоров'я мають зобов'язання здійснювати постійний професійний розвиток.

Безперервний професійний розвиток працівників сфери охорони здоров'я здійснюється шляхом здобуття неформальної освіти під час проходження: навчання на циклах тематичного удосконалення, професійного медичного стажування за межами закладу, де працює такий працівник, навчання на заходах безперервного професійного розвитку, внесених у систему, зокрема таких, як: майстер-клас, симуляційний тренінг чи тренінг з оволодіння практичними навичками, тренінг, семінар, фахова (тематична) школа, наукова та/або науково-практична конференція [8].

Під час атестації для присвоєння або підтвердження кваліфікаційної категорії або кваліфікації працівника сфери охорони здоров'я враховуються результати проходження безперервного професійного розвитку. Однак, «Судово-медична експертиза» на даний час відноситься до переліку лікарських спеціальностей для яких не є обов язковим набір мінімальної кількості балів безперервного професійного розвитку [5].

Висновки. Проаналізувавши нормативно-правові акти щодо підготовки, перепідготовки та професійного розвитку судово-медичних експертів, визначено, що існують певні недоліки у регулюванні цих питань. До основних пропозицій можемо віднести: проведення поновлення інтернатури з єдиною лікарською спеціальністю «судова медицина» тривалістю півтори року, що буде відповідати освіті судово-медичного експерта та його професійним завданням; необхідність у трансформації системи післядипломної освіти шляхом відміни «субспеціальностей». Судово-медичні експерти зможуть здобувати поглиблені теоретичні знання та практичні навички в окремих напрямках судової медицини на базі установ в яких проводяться судово-медичні експертизи. Такий підхід ліквідує залежність від освітніх установ і дозволить готувати фахівців безпосередньо на робочих місцях; оновлення та розширення «Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників» з урахуванням вищезазначеного; забезпечення безперервного професійного розвитку лікарів з механізмом присвоєння кваліфікаційних класів судово-медичних експертів.

Література

1. Алєксєйчук В.І., Стародубов І.В., Підготовка фахівців у сфері судової експертизи: організаційні питання та перспективи. Юридичний вісник 2 (63) 2022. URL: https://jml.nau.edu.ua/index.php/UV/article/view/16734/24038

2. Гуров О.М., Антонов А.Г., Клименко М.О., Сургай Н.М., Татарко С.В., Дубіна С.О., Узбек Т.С. Концепція професійної підготовки судово-медичних експертів в Україні. Судово-медична експертиза, 2022, №1. URL: http://forensic.bsmu.edu.ua/article/view/262427

3. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 №254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254% D0% BA/96-%D0% B2% D1% 80#Text

4. Кримінальний процесуальний кодекс України: Кодекс України від 13.04.2012 №4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text

5. Перелік лікарських спеціальностей, для яких не є обов'язковою мінімальна кількість балів безперервного професійного розвитку: Додаток 5 до Порядку проведення атестації лікарів (пункт 6 розділу VI). URL: https://health.kyivcity.gov.ua/files/2021/12/14/8_33665dodatok_5_perelik_special_nostej.pdf

6. Про затвердження нормативно-правових актів щодо проведення атестації таприсвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичнимекспертам: Наказ МОЗ України від 20.07.2018 №1361. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/z1191-18#Text

7. Про затвердження Положення про первинну спеціалізацію (інтернатуру) випускників медичних (фармацевтичних) вищих навчальних закладів України: Наказ МОЗ України від 20.06.1994 №104. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0193-94#Text

8. Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвиткумедичних та фармацевтичних працівників: Постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №725. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/725-2021-%D0% BF#Text

9. Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994 №4038-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text

References

1. Aljeksjejchuk V.I., Starodubov I.V. (2022). P-idghotovkafakhivciv u sferi sudovoji ekspertyzy: orghanizacijnipytannja taperspektyvy. [Ji inyj visnyk] Kyiv: Pravova osvita [in Ukrainian]

2. Ghurov O.M., Antonov A. Gh., Klymenko M.O., Surghaj N.M., Tatarko S.V., Dubina S.O., UzbekT.S. (2022?Koncepcija profesijnoji pidghotovfy sudovo-medychnykh ekspertiv v Ukrajini. [Sudovo-medychna ekspertyza] Kyiv: Dyskusijni, aktualjni ta problemni pytannja [in Ukrainian]

3. Zakon Ukrajiny Konstytucija Ukrajiny: vid 28 cherv 1996 roku №254k/96-VR Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254% D0% BA/96-%D0% B2% D1% 80#Text [in Ukrainian]

4. Kryminaljnyj procesualjnyj kodeks Ukrajiny: [Kodeks Ukrajiny] pryiniatyi 13 kvitn 2012 roku №4651-VI. Verkhovna rada Ukrajiny. Zakonodavstvo Ukrajiny. Retrie\ed from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text

5. Perelik likarsjkykh specialjnostej, dlja jakykh ne je obov'jazkovoju minimaljna kiljkistj baliv bezperervnogho profesijnogho rozvytku. [Dodatok 5 do Porjadku provedennja atestaciji likariv] (punkt 6 rozdilu VI). Retrieved from https://health.kyivcity.gov.ua/files/2021/12/14/8_33665dodatok-5_perelik-special-nostej.pdf [in Ukrainian]

6. Nakaz MOZ Ukrajiny Pro zatverdzhennja normatyvno-pravovykh aktiv shhodo provedennja atestaciji ta prysvojennja kvalifikaciji sudovogho eksperta i kvalifikacijnykh klasiv sudovo-medychnym ekspertam pryiniatyi 20 lypn 2018 roku №1361. Verkho^vna rada Ukrajiny. Zakonodavstvo Ukrajiny. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1191-18#Text [in Ukrainian]

7. Nakaz MOZ Ukrajiny Pro zatverdzhennja Polozhennja pro pervynnu specializaciju (internaturu) vypusknykiv medychnykh (farmacevtychnykh) vyshhykh navchaljnykh zakladiv Ukrajiny pryiniatyi 20 cherv 1994 roku №10. Ve^kho^^^arada Ukrajiny. Zakonodavstvo Ukrajiny. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0193-94#Text [in Ukrainian]

8. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrajiny Pro zatverdzhennja Polozhennja pro systemu bezperervnogho profesijnogho rozvytku medychnykh ta farmacevtychnykh pracivnykiv pryiniatyi 14 lypn 2021 roku №725. Verkhovna rada Ukrajiny. Zakonodavstvo Ukrajiny. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/725-2021-%D0% BF#Text [in Ukrainian]

9. Zakon Ukrajiny Pro sudovu ekspertyzu pryiniatyi 25 ljut 1994 roku №4038-XII. Verkhovna rada Ukrajiny. Zakonodavstvo Ukrajiny. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru