Функції деонтологічного компоненту у структурі професіоналізму майбутніх медичних сестер

Размещено на http://allbest.ru

ФУНКЦІЇ ДЕОНТОЛОГІЧНОГО КОМПОНЕНТУ У СТРУКТУРІ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР

викладач, Вінницький медичний фаховий коледж імені академіка Д.К. Заболотного, м. Вінниця

Волошина Оксана Василівна

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки, професійної освіти та управління освітніми закладами, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця

Пінаєва Ольга Юріївна

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки, професійної освіти та управління освітніми закладами, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця

Анотація. У статті здійснено експлікацію деонтологічного компоненту у структурі професіоналізму майбутніх медичних сестер. Розкрито специфіку професійної діяльності медичних працівників. Акцентовано увагу на етико-деонтологічній складовій професійної діяльності медичних працівників, яка є регулятором успішності професійної діяльності, забезпечує ефективне функціонування медицини як соціально-професійної системи та сфери прояву особистісних якостей медичних працівників як її суб'єктів. Аналіз теоретичних робіт дозволив узагальнити основні деонтологічні вимоги до медичних працівників, серед яких виокремлено: гуманізм, професіоналізм, наукову обґрунтованість; самокритичність, повагу прав, свобод та гідності пацієнтів.

Abstract. The article provides an exploration of the deontological component within the structure of professionalism among future nurses. It elucidates the specifics of the professional activities of healthcare workers, with a particular focus on the ethical and deontological aspect of their professional work. This aspect serves as a regulator of the success of professional activities, ensuring the effective functioning of medicine as a socio-professional system and the manifestation of personal qualities of healthcare workers as its subjects. The analysis of theoretical works allows for the synthesis of the main deontological requirements for healthcare workers, including humanism, professionalism, scientific substantiation, self-criticism, and respect for the rights, freedoms, and dignity of patients.

The article also analyzes international experiences in shaping the deontological culture of students in medical educational institutions. Through the lens of the functioning of the deontological approach in medical practice, it traces the mechanisms for developing the personal principles of future nurses in domestic educational institutions.

Furthermore, the article justifies the relevance and approaches to humanizing professional education as one of the main directions in preparing future medical professionals. The primary goal of humanizing secondary professional medical education is to ensure that the educational process is directed towards shaping the individual as a professional in the "human-to-human" system. This involves the formation of professional values based on a philosophy of human value, priorities in life, uniqueness, and the ability to address professional tasks on the principles of humanism.

Keywords: deontology, deontological competence, professional ethics, nursing professionals, professional training of healthcare workers.

деонтологічна культура студент медична освіта

Постановка проблеми Стрімкі зміни у соціокультурному житті нашого суспільства, динамізм і напружений характер професійної діяльності медичних працівників вимагають кардинальних змін у формуванні духовно- психологічної складової майбутніх фахівців медичного профілю. Однією зі складових професійної компетентності є деонтологічна, яка базується на морально-етичних засадах медичної діяльності. Деонтологічна домінанта пов'язана з глибоким розумінням медичним працівником власного професійного та людського обов'язку, високої професійної та морально- етичної відповідальності за якість процесу та результат професійної діяльності. Саме деонтологічні норми є основним регулятором діяльності медичних працівників, які забезпечують функціонування медицини як соціально-професійної та морально-етичної системи та сфери прояву особистісних якостей фахівців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Понятійний базис проблеми формування деонтологічної компетентності майбутніх фахівців знаходиться в дослідних полях педагогіки, психології, філософії, соціології, медицини. Теоретико-практичні аспекти медичної етики та деонтології представлені у працях О. Білічено, Л. Дудікової, Ю. Євтушенко, О. Ковтун, І. Мельничук, Я. Цехмістера

Мета статті полягає у здійсненні експлікації деонтологічного компоненту у структурі професіоналізму майбутніх медичних сестер.

Виклад основного матеріалу. Тенденції реформування системи підготовки та діяльності медичних кадрів середньої ланки, прийняття Стандарту фахової передвищої освіти освітньо-професійного ступеня фаховий молодший бакалавр галузі знань 22 Охорона здоров'я за спеціальністю 223 Медсестринство [1] засвідчили, що в сучасних умовах вектор професійної підготовки медичного персоналу має бути спрямований, насамперед, на формування особистості медичного працівника, на інтегративну єдність особистісного та професійного становлення майбутніх фахівців, враховуючи сучасні соціальні пріоритети.

Специфіка професійної діяльності медичних працівників об'єктивно висуває особливі вимоги до їхньої професійної діяльності, а саме: своєчасне виконання лікарських призначень; правильне надання медичної допомоги; збереження медичної таємниці; організацію роботи з затвердженими медико- технологічними протоколами; здійснення заходів щодо профілактики ускладнень та зміцнення здоров'я пацієнтів; дотримання принципів медичної етики та деонтології.

О. Біліченко зазначає, що «... одним із головних завдань фахової підготовки медичних сестер є першочергова орієнтація навчання на формування професійної компетентності студентів на основі оволодіння ними фаховими знаннями, вміннями і навичками роботи з різними категоріями пацієнтів у майбутній практичній діяльності в медичних закладах»[2, C.38]

Приймаючи до уваги важливу роль у сучасному суспільстві наймасовішої з медичних професій - професію медичної сестри, ми вважаємо, що її етичним підґрунтям є гуманність та милосердя. Медична сестра повинна надавати пацієнту якісну медичну допомогу, яка відповідає принципам гуманності та професійним стандартам. Медичний персонал середньої ланки постійно перебуває поруч з пацієнтом, і саме від нього багато в чому залежить не тільки догляд за пацієнтом, а й зрештою і його одужання.

Спираючись на досвід європейської медицини, O. Ковтун зазначає, що «. у світогляді майбутньої медичної сестри повинні бути зафіксовані такі ціннісні установки:

- пацієнт - людина, особистість, а не організм або система органів;

- допомога пацієнту - це спосіб забезпечення прав і свобод особистості;

- фундаментальними принципами медичної деонтології є автономність індивіда, свобода волі і вибору, інформаційна згода;

- від медичної сестри вимагається особливий творчий, диференційний, гуманний підхід, орієнтований на пацієнта» [3, С. 136].

Також для нашого дослідження слушною є думка I. Мельничук, що «… система професійних цінностей майбутніх медичних сестер у процесі фахової підготовки охоплює базові етично-деонтологічні, соціально-регламентувальні, колегіально-регулювальні, особистісно-рефлексивні цінності, які мають бути засадничими в підготовці бакалаврів сестринської справи до професійної діяльності на засадах компетентнісного підходу». [4 ,C. 92].

Студіювання наукових робіт дозволило зробити висновок, що особливе місце належить етико-деонтологічній складовій медичних працівників, яка є регулятором успішності професійної діяльності, що забезпечує продуктивне функціонування медицини як соціально-професійної системи та сфери застосування особистісних якостей медичних працівників як її суб'єктів.

Так, С. Верхратський доводить: «Деонтологія є вагомим складником етичного вчення, що зумовлює осмислення моральнісних засад людського існування крізь призму феноменів обов'язку, імперативності, категоричності та спрямованості на належне. У медичній сфері діяльності вона витлумачується як вчення про принципи поведінки медпрацівників із метою забезпечення максимальної користі для хворого, їх професійні обов'язки й організацію лікувально-діагностичного процесу» [5, C. 232].

Для нашої праці слушною є думка Ю. Євтушенко, яка у дисертаційному дослідженні «Формування деонтологічної культури майбутніх лікарів у навчально-виховному процесі медичного ВНЗ» констатує, що в... під деонтологічною культурою розуміємо таку комплексну особистісно- професійну якість майбутнього лікаря, яка формує його моральну свідомість (сукупність моральних цінностей та етичних норм, які стають особистісними переконаннями і спрямовують професійну діяльність медичного працівника на формування і відтворення морально-етичних вимог суспільства у галузі охорони здоров'я), яка постійно формується, переосмислюється та удосконалюється у процесі професійної діяльності лікаря. [6, С. 84].

Аналіз досліджень засвідчив, що деонтологічна компетентність є властивістю особистості спеціаліста, дозволяє йому продуктивно взаємодіяти з професійним та соціальним середовищем завдяки наявності деонтологічних знань, умінь і навичок, професійно важливих деонтологічних якостейЈ» спрямована на успішну особистісно-професійну взаємодію з пацієнтами та забезпечує ефективну організацію лікувально-профілактичної діяльності та вирішення професійних завдань. Деонтологічна компетентність є регулятором професійного розвитку та саморозвитку медичного працівника. Вона визначається наявністю системи знань, що відображають інтелектуальні, світоглядні та моральні цінностіЈ» здатністю прогнозувати та конструювати процес професійної діяльності, ефективно взаємодіяти з колегами та пацієнтами, враховуючи норми професійної медичної етики, моральні імперативи та професійні ідеали та цінності медичної діяльності.

Основними деонтологічними вимогами до медичного працівника є такі: гуманізм (дії медичних працівників мають бути спрямовані виключно на користь пацієнта і не повинні завдавати йому будь-якої шкоди)Ј» професіоналізм (необхідно враховувати досягнення науки та практичної медицини щодо діагностики, лікування та реабілітації пацієнтів)Ј» наукова обґрунтованість (медичні втручання мають ґрунтуватися на досягненнях науки, не носити експериментальний характер)Ј» самокритичність (медичні працівники повинні контролювати власну поведінку, передбачати наслідки своїх дій як у морально- етичному, так і у правовому аспектах); повага прав, свобод та гідності пацієнтів.

Ці вимоги регулюють морально-деонтологічні засади медичної діяльності, особливості та напрями професійної підготовки майбутніх медиків.

В освітньому процесі закладу освіти основна роль у формуванні етико-деонтологічної культури майбутніх медичних працівників, безумовно, належить таким дисциплінам, на яких вивчають професійну етику, психологію, а також спеціальним клінічним дисциплінам, мета яких полягає у допомозі майбутнім медичним сестрам зробити моральні норми та правила професійної поведінки внутрішньою потребою. У вітчизняних і зарубіжних наукових джерелах, присвячених медичній етиці та деонтології, зазначається, що деонтологічне виховання має стати наскрізним під час навчання, починаючи з першого курсу і до повного формування у свідомості майбутніх фахівців сестринської справи деонтологічних моральних стереотипів.

На підтвердження цієї думки можна навести дані американських фахівців, які відзначають, що хоча за останні двадцять років фактично у всіх медичних закладах освіти Північної Америки були введені курси етики, у цей же період зростає невдоволення поведінкою медиків, відмічають зниження професіоналізму. Серед причин, які пояснюють недостатній вплив курсу вивчення медичної етики на формування професійних цінностей, виокремлюють такі:

- Курс етики - невелика складова серед інших навчальних дисциплін, відповідно він спрямований на вирішення вузького кола завдань.

- У процесі вивчення етики акцентовано увагу на прийнятті складних рішень у ситуаціях, коли людина перебуває на межі життя і смерті; отже мало приділяють уваги тим цінностям, які важливі в щоденній практиці кожного медичного працівника, а саме: емпатії, співчуттю, уважності. Такі цінності важко формувати в клініці, коли працівники перевантажені роботою, коли недостатньо часу для взаємодії, рефлексії, зворотного зв'язку. На думку дослідників, суттєво вплинути на формування цих цінностей можуть дисципліни, присвячені вивченню літератури, релігії, кінематографії, в контексті яких значна роль приділяється аналізу, рефлексії, розвитку самосвідомості [7, C. 14]. Вважають, що література, мистецтво, філософія розвивають здатність спілкуватися з хворими, глибше зрозуміти те, що відбувається з пацієнтом, знайти способи допомоги хворому і полегшити його стан [8, C. 446].

Наприклад, у Великій Британії Генеральна медична рада (General Medical Council) заохочує введення в навчальні плани гуманітарних дисциплін, а такі організації, як Інститут медичної етики (Institute of Medical Ethics), Американське товариство біоетики та гуманітарних наук (American Society for Bioethics and Humanities) підтримують включення літератури та мистецтва до програми навчання у медичних закладах США [8, C. 446].

Не випадково у зарубіжній практиці викладання етики у медичних закладах освіти з початку 70-х років. XX ст. використовують літературні тексти. Такими текстами може бути проза, драматичні, поетичні твори, автобіографії, художні фільми. Дослідники відзначають, що літературу з кожним роком активніше використовують в освітньому процесі медичних закладів США. Розроблено методичні матеріали щодо використання літератури під час викладання етики, а саме: антології, бібліографії, спеціальні періодичні видання (Literature and Medicine у США, Medical Humanities у Великій Британії), електронні бази даних та веб-сайти [9, C. 201].

Реформа вітчизняної системи системи здоров'я зактуалізує проблему модернізації системи безперервної медичної освіти, і зокрема середньої професійної освіти у галузі медицини.

Історично склалася традиція оновлення професійної підготовки фахівців медичного профілю, яка орієнтує інноваційні процеси головним чином на зміст освіти, який повинен максимально відображати відповідний рівень розвитку медико-біологічних наук. Зміни в системі медичної освіти щодо впровадження інноваційних освітніх технологій та методів навчання відбуваються не так активно [10].

Водночас, зміст та технології освіти - лише частина багатофункціональної і складної структурі системи професійної освіти, що впливає на якість підготовки спеціалістів. Для того, щоб випускники професійних освітніх закладів швидко і успішно адаптувалися до професійної діяльності, медична освіта має бути максимально адаптована до існуючої системи охорони здоров'я, процесів її реформування та тенденцій розвитку.

Важливим напрямом у реалізації нової стратегії розвитку медицини та медичної освіти має стати гуманізація освітнього процесу, яка є важливою складовою соціальної політики держави. Процес гуманізації є стратегічним напрямом сучасної освіти.

Вважаємо, що гуманізація освітнього процесу передбачає принципово інший вектор освіти спрямований на підготовку фахівців з високим рівнем морального та професійного розвитку. Гуманістична спрямованість освіти змінює звичні уявлення про її мету. Парадигма з акцентом на формування знань пішла в минуле. Одним з головних завдань сучасної педагогіки є розкриття гуманістичного потенціалу освіти, ставлення до людини як до суб'єкта пізнання, спілкування та творчості [11].

У Стандарті фахової передвищої освіти освітньо-професійного ступеня фаховий молодший бакалавр галузі знань 22 Охорона здоров'я за спеціальністю 223 Медсестринство відображено еталон особистості майбутнього спеціаліста, який поєднує почуття власної гідності, високим рівень розвитку громадянських якостей, толерантність, орієнтацію на соціальне та професійне самовизначення та самореалізацію, здатність самостійно приймати рішення та нести за них відповідальність.

Сьогодні необхідні фахівці з грунтовною загальнонауковою підготовкою. Вони повинні розуміти особливості суміжних професій, уміти проводити теоретичні та експериментальні дослідження в своїй галузі роботи, володіти навичками пошукової роботи і, що особливо важливо для медичних фахівців, у них мають бути сформовані такі якості, як доброзичливість, тактовність, терпимість, співчуття, чуйність.

Сфера діяльності медичної сестри широка та багатогранна. Це і здорові люди з їх проблемами, і навколишнє середовище, і профілактика захворювань, і хворі люди - забезпечення відповідного медичного догляду, соціально- психологічні проблеми пацієнтів. У зв'язку з цим змінюється підготовка медичних сестер.

Медицина є складним соціокультурним явищем, що складається з трьох компонентів: медичних знань, медичної діяльності та інститутів, у яких здійснюється ця діяльність.

Отже реалії сучасного життя вимагають звернутися до гуманності, моральності. На перший план, поруч з професійним мисленням, висувають вимоги до гуманістичної професійної свідомості та особистості спеціаліста як до людини, яка займає особливу позицію - позицію надання допомоги, особистої відповідальності та участі у долі пацієнта.

Гуманізація спеціальної професійної підготовки є одним з основних напрямів. підготовки здобувачів освіти медичних коледжів. Система знань про права людини активізує соціальну позицію студентів, збагачує шкалу цінностей, формує моральність і відповідно посилює прояв гуманної парадигми в практичній діяльності майбутніх спеціалістів, їх професійно-освітній підготовці [12].

З метою вдосконалення середньої професійної медичної освіти важливе місце відводять створенню гуманістичної системи виховання студентської молоді, формуванню інтелектуально розвиненої, творчої особистості майбутнього спеціаліста. Крім суто професійних знань та умінь, які характеризують спеціальність, виділяють такі важливі особисті якості медичного працівника, як гуманність, педагогічний такт, моральність, пізнавальна активність, самостійність, ініціативність, педагогічна етика, людяність, старанність, дисциплінованість, сумлінність, відповідальність, організованість, наполегливість, працездатність, творчість, оригінальність, професійну майстерність [13].

Головною метою гуманізації середньої професійної медичної освіти є забезпечення спрямованості освітнього процесу на формування особистості фахівця, становлення його професійних ціннісних орієнтацій, світосприйняття, що ґрунтується на філософії цінності іншої людини, пріоритетах її життя, її неповторності, здатності застосовувати гуманітарні методи дослідження при вирішенні професійних завдань.

Отже, одним з пріоритетних завдань середньої професійної медичної освіти є не тільки навчити та забезпечити професійний розвиток фахівця, а й забезпечити становлення його професійних ціннісних орієнтацій. Важлива роль у вирішенні завдань гуманізації освітнього процесу належить гуманітарним дисциплінам. Відповідно важливе значення набуває методика викладання гуманітарних дисциплін у медичному коледжі, де гуманітарні науки значно відрізняються від профільних предметів Загальною метою викладання гуманітарних дисциплін є формування знань щодо розвитку людини, її взаємин з соціальним і природним середовищем, підготовки до майбутньої професії. Гуманітарні дисципліни повинні допомогти майбутнім фахівцям пізнати суспільство на різних етапах його історії, осмислити феномен культури, сутність свого існування, існування іншої людини. Тому головною метою викладання гуманітарних дисциплін у медичному коледжі є становлення професійних ціннісних орієнтацій здобувачів освіти. Слід зауважити, що важливою є необхідність створення особливого середовища, в якому реалізуватиметься внутрішній духовно-моральний потенціал майбутнього медичного працівника [14].

Процес гуманізації не зводиться тільки до гуманітаризації освітнього процесу, а включає виховання майбутнього медичного працівника як особистості у процесі вивчення всіх наук та за допомоги власного прикладу викладача.

Висновки. Вважаємо, що деонтологічна підготовка медичних працівників є основним регулятором якості їх професійної діяльності, орієнтиром застосування власне професійних знань, умінь та навичок у конкретних професійних ситуаціях. Основними деонтологічними вимогами до медичних працівників є гуманізм, професіоналізм, самокритичність, повага до прав, свобод і гідності пацієнтів, родичів пацієнтів тощо.

Література:

1. Станко О.В. Формування професійної етики майбутніх медичних сестер у процесі фахової підготовки. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського МОН України. Вінниця, 2019. 360 с.

2. Ковтун ОМ. Деонтологічний підхід та його роль у формуванні світоглядної культури майбутніх медичних сестер // Науковий часопис НПУ імені П. Н. Драгоманова. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 61, 2018; с. 134 - 139.

3. Мельничук І. М. Особливості формування деонтологічної компетентності у професійній підготовці майбутніх бакалаврів сестринської справи // Молодий вчений, № 3 (43), 2017 р.

4. Верхратський С. Історія медицини .Київ : Здоров⁵я. 2011, 352 с

5. Євтушенко Ю. О. Формування деонтологічної культури майбутніх лікарів у навчально-виховному процесі медичного ВНЗ : дис.на здобуття наук. ступ. канд. пед. наук: 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. Старобільськ, 2017. 242 с.

6. Coulehan, J. Conflicting Professional Values in Medical Education // Cambridge Quarterly of Healthcare Ethics. Vol. 12, 2003, P. 7 - 20.

7. Giordano, S. Medical Humanities: An E-Module at the University of Manchester // Cambridge Quarterly of Healthcare Ethics. Vol. 19, 2010, P. 446-457.

8. Guillemin, M. Developing ЇEthical Mindfulnessl in Continuing Professional Development in Healthcare: Use of a Personal Narrative Approach // Cambridge Quarterly of Healthcare Ethics. Vol. 18Б 2009. P. 197- 208.

9. Волошина О.В. Роль моральних відносин між учителем і учнями в навчально-виховному процесі // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. Випуск 41, 2014. с. 66-70.

10. Dmitrenko, N., Vokoshyna, O., Budas, Iu., Klybanivska, T. Formation of ethical culture of intending educators in the educational process of higher education institution. // Society. Integration. Education. Proceedings of the International Scientific Conference, 1, 2021, р. 95-104/

11. Dmitrenko, N., Voloshyna, O., Melnychuk, T., Holovska, I., Dutka, H. Case Method in Quasi-Professional Training of Prospective Teachers. // Independent Journal of Management & Production 13(3), 2022, Special Edition ISE, р. 1-17.

12. Волошина О.В. Формування відповідального ставлення до системи педагогічних цінностей у майбутніх учителів // Вісник науки та освіти, Київ, 1 (7), 2023, 424-436.

13. Dmitrenko N, Voloshyna O, Training of Prospective Teachers of Foreign Language to Work in Inclusive Classes, Pedagogika 129 (2018), 187-205.

Размещено на Allbest.ru