Проекція змісту підготовки здобувачів вищої освіти до міжкультурної комунікації англійською мовою у галузі медичного перекладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Івано-Франківський національний медичний університет

Проекція змісту підготовки здобувачів вищої освіти до міжкультурної комунікації англійською мовою у галузі медичного перекладу

Іванишин Галина Ярославівна,

кандидат педагогічних наук, доцентка, доцентка кафедри мовознавства

Шпільчак Любов Яремівна,

кандидат педагогічних наук, доцентка, доцентка кафедри мовознавства

м. Івано-Франківськ

Анотація

Актуальність підготовки здобувачів вищої освіти галузі медичного перекладу зросла у зв'язку із повномасштабною війною, яку росія розв'язала проти України. Становлення і розвиток іншомовної особистості, здатної вирішувати складні спеціалізовані задачі й практичні проблеми у галузі лінгвістики задля міжкультурної комунікації, пов'язаної з письмовим та усним перекладом є основним вектором сучасного методологічного й дидактичного розвитку наукового дослідження.

Метою статті є висвітлення результатів проектування змісту та форм підготовки здобувачів вищої освіти до фахової міжкультурної комунікації у галузі медичного перекладу, зокрема розробки навчальної програми дисципліни «Міжкультурна комунікація і переклад», що є невід'ємною складовою в структурі професійної підготовки майбутніх фахівців з медичного перекладу, які мають сформовані компетентності (комунікативну, лінгвістичну й соціокультурну). Навчальна програма зазначеної дисципліни створена відповідно до освітньо-професійної програми «Прикладна лінгвістика. Медичний переклад (англійська мова)» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. У статті проаналізовано предмет навчальної дисципліни, мету, завдання, програмні компетентності здобувача; означено зміст навчального матеріалу дисципліни «Міжкультурна комунікація і переклад», а також програмні результати навчання як результат формування іншомовної компетентної особистості фахівця у галузі перекладу з основ міжкультурної комунікації. Зазначено, що добір та конструювання змісту навчальної дисципліни відбувався на основі застосування и поєднання основоположних загальнодидактичних та спеціальних методичних принципів навчання. Охарактеризовано методи навчання, які у комплексі з інноваційними сучасними педагогічними технологіями спрямовані на оволодіння здобувачами інтегральною, загальними та спеціальними компетентностями.

У статті наголошено, що в програмі навчальної дисципліни «Міжкультурна комунікація і переклад» враховано статус англійської мови як однієї з мов міжнародного спілкування в Україні, її суспільні й професійні особливості.

Ключові слова: міжкультурна комунікація і переклад, навчальна програма, проекція змісту навчального матеріалу, фахівець у галузі перекладу.



Abstract

Ivanyshyn Halyna Yaroslavivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Linguistics, Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk

Shpilchak Liubov Yaremivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Linguistics, Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk

Projection of the content of the preparation of higher education students for intercultural communication in English in the field of medical translation

The relevance of training students of higher education in the field of medical translation has increased in connection with the full-scale war that Russia has unleashed against Ukraine. The formation and development of a foreign - language personality capable of solving complex specialized tasks and practical problems in the field of linguistics for intercultural communication related to written and oral translation is the main vector of modern methodological and didactic development of scientific research.

The purpose of the article is to highlight the results of designing the content and forms of training students of higher education for professional intercultural communication in the field of medical translation, in particular, the development of the curriculum of the discipline «Intercultural Communication and Translation», which is an integral component in the structure of the professional training of future specialists in medical translation, who have formed competences (communicative, linguistic and sociocultural). The curriculum of the specified discipline was created in accordance with the educational and professional program «Applied Linguistics. Medical translation (English)» for the first (bachelor's) level of higher education. The article analyzes the subject of the educational discipline, the goal, the task, the program competencies of the future specialist; the content of the educational material of the discipline «Intercultural Communication and Translation», as well as the program outcome of the study as a result of the formation of a foreign-language competent personality of a specialist in the field of translation from the basics of intercultural communication. It is noted that the selection and construction of the content of the educational discipline was based on the application and combination of fundamental general didactic and special methodological principles of education. The teaching methods are characterized, which in combination with innovative modern pedagogical technologies are aimed at acquiring integral, general and special competences.

The article emphasizes that the program of the study discipline «Intercultural Communication and Translation» takes into account the status of the English language as one of the languages of international communication in Ukraine, its social and professional features.

Keywords: intercultural communication and translation, curriculum, projection of the content of educational material, specialist in the field of translation.



Основна частина

Постановка проблеми. Входження України в міжнародний освітній простір вимагає від вищої школи динамічних змін й оновлення змісту підготовки здобувачів із високим інтелектуальним потенціалом, розвинутими фаховими компетентностями, спроможних до самореалізації та самовдосконалення. Освітній вектор в галузі медичного перекладу розширився у зв'язку із повномасштабною війною, яку росія розв'язала проти України. Потреба в якісному медичному перекладі є вкрай необхідною і для міжнародної комунікації, коли гуманітарні місії світових організацій, реабілітація і лікування постраждалих розширюються з кожним днем. Міжнародна медична співпраця, допомога усієї світової спільноти Україні під час війни посилюють роль міжкультурної комунікації між медичними працівниками, волонтерами, які рятують життя та відновлюють здоров'я військових і цивільних, - представниками різних країн є неоціненною. Тому становлення і розвиток іншомовної особистості, здатної ідентифікувати й вирішувати складні спеціалізовані задачі й практичні проблеми у галузі лінгвістики задля забезпечення ділової й міжкультурної комунікації, пов'язаної з письмовим та усним перекладом у сфері охорони здоров'я, стає ще більш актуальним. Ось чому особливого значення набувають процеси створення та реалізації цілісної системи підготовки лінгвістів-перекладачів у галузі медицини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Провідні вчені Ю. Бегла, Н. Бондар, Л. Бордюк, В. Вуколова, Н.Іваницька, А. Калініченко, В. Карабан, Н. Коч, В. Нечипоренко, Г. Палагнюк, М. Попович, Л. Серман [1, 2, 3, 4, 5] та ін. приділяли достатньо уваги науковому дослідженню формування міжкультурної компетентності майбутніх перекладачів різних спеціальностей. Акцентування уваги провідних зарубіжних та українських науковців на проблемі організації навчального процесу з метою підготовки фахівців у галузі медичного перекладу все ж потребує уваги у сфері вищої освіти. Аналіз результатів науково-методичних та практичних доробок вказує на нагальну потребу у формуванні концептуальних підходів, методологічних положень, принципів і методів, а також проекції змісту навчання дисципліни «Міжкультурна комунікація і переклад» для підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти - майбутніх перекладачів медичної сфери.

Метою статті є висвітлення результатів проектування змісту та форм підготовки здобувачів вищої освіти до фахової міжкультуної комунікації у галузі медичного перекладу.

Виклад основного матеріалу. Навчальна дисципліна «Міжкультурна комунікація і переклад» є невід ємною складовою в структурі професійної підготовки майбутніх фахівців з медичного перекладу, які мають сформовані компетентності (комунікативну, лінгвістичну й соціокультурну) та здатні ідентифікувати й вирішувати складні спеціалізовані задачі й практичні проблеми щодо забезпечення іншомовної фахової комунікації. Навчальна програма зазначеної дисципліни розроблена відповідно до освітньо-професійної програми «Прикладна лінгвістика. Медичний переклад (англійська мова)» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти галузі знань 03 «Гуманітарні науки» спеціальності 035 «Філологія» спеціалізації 035.10 «Прикладна лінгвістика» і вивчається у другому семестрі першого курсу та забезпечує створення освітньо-наукової бази, необхідної для успішного формування і розвитку навичок перекладацької діяльності здобувачів. Знання з основ міжкультурної комунікації та перекладу й уміння проведення творчої та науково-дослідницької роботи; усвідомлення фундаментального наукового принципу теорії мовленнєвої діяльності й комунікації є важливим компонентом соціолінгвістичної підготовки майбутніх фахівців в галузі англійськомовної практичної комунікативної діяльності й медичного перекладу та скеровані на оволодіння здобувачами високим рівнем загальних і професійних компетентностей.

Предметом вивчення дисципліни є основи міжкультурної комунікативної компетенції, яку розглянуто як мовленнєву поведінку, специфічну для фахового мовного середовища. Дисципліна спрямована на формування і розвиток лінгвістичної, соціолінгвістичної та прагматичної компетенцій як складових комунікативної компетентності здобувачів. Вагомим фактором у досягненні успішної міжнародної взаємодії є переклад, який виконує роль провідника між мовними кодами різних етносів задля досягнення успішної взаємодії між представниками різних лінгвокультурних середовищ. Міждисциплінарні зв'язки ґрунтуються на знаннях принципів пізнання філософського рівня методології, концепцій, наукових підходів суспільних, лінгвістичних і медичних наук, що використовуються у процесі вивчення дисциплін загальнотеоретичної, професійної та практичної підготовки. Міжпредметні зв'язки дисципліни з іншими науками дають змогу глибше пізнати психолого - лінгвістичні та соціокультурні факти, явища і процеси, що є підґрунтям для ефективної освітньої та професійної діяльності лінгвіста-перекладача. В аспекті змістового наповнення навчальна дисципліна тісно пов'язана із загальнофілологічними та перекладознавчими дисциплінами, що вивчаються у філологічних та медичних ЗВО. Міжпредметні зв'язки прослідковуються із загальномедичними дисциплінами в аспекті аналізу зразків медичного, стоматологічного та фармацевтичного дискурсів української та іноземної мов.

Мета навчальної дисципліни «Міжкультурна комунікація і переклад» передбачає формування системи інтегрованих знань, умінь і навичок з основ міжкультурної комунікації у сфері перекладацької діяльності, а також набуття у фахівців галузі лінгвістичних наук загальних, фахових компетентностей для вирішення конкретних освітньо-наукових і професійних завдань й практичних проблем та забезпечення іншомовної міжкультурної комунікації, пов'язаної з письмовим і усним перекладом у міжнародній співпраці. Вивчення дисципліни забезпечує інтернаціоналізацію та гуманізацію вищої школи України. У кінцевому результаті вивчення вибіркової дисципліни «Міжкультурна комунікація і переклад» у здобувачів мають бути сформовані конструктивні, соціокультурні, міжкультурні комунікативні компетенції фахівця, необхідні для забезпечення провідних аспектів професійної діяльності: освітнього, наукового та фахового.

Основними завданнями, передбаченими у програмі навчальної дисципліни «Міжкультурна комунікація і переклад», є такі:

сформувати лінгвістичну та професшно-комунікативну компетентність здобувачів в умінні здійснювати міжкультурну комунікацію у сфері перекладацької діяльності;

систематизувати знання про специфіку культурних моделей поведінки та мову як віддзеркалення ключових особливостей людської особистості й усієї національно-культурної картини світу;

розвинути вміння використовувати здобуті знання для ефективного міжкультурного спілкування іноземною мовою у фаховому середовищі;

логічно впорядкувати необхідні операції для здійснення успішної та ефективної комунікативної та перекладацької діяльності;

навчити здобувачів застосовувати інноваційні технології в освітньо - науковій діяльності та формуванні іншомовної особистості як майбутнього фахівця з перекладу;

створити стійку мотивацію до самовдосконалення загальноосвітнього рівня та ефективного застосовування наукових підходів у плануванні й здійсненні перекладацької діяльності;

вдосконалити особистісно-орієнтовані вміння та здібності здобувачів систематизовувати й інтерпретувати перекладознавчі знання для розв язання складних завдань в міжкультурній діяльності та нести відповідальність за прийняття рішень.

У зміст навчальної дисципліни включено знання і уміння, необхідні здобувачам для оволодіння особливостями медичного перекладу як важливим компонентом процесу міжкультурної комунікації, що надасть їм можливість формувати та збагачувати власну культуру шляхом ознайомлення, усвідомлення та запозичення через осмислення набутків іншого народу. По завершенні вивчення навчальної дисципліни «Міжкультурна комунікація і переклад» здобувач повинен знати:

1) поняття міжкультурної комунікації та інтеркультурної інтерференції, що реалізується в процесі перекладу;

2) культурологічний компонент, прагматичні норми та основні риси полікультурної комунікації, комплекс цінностей;

3) засвоїти зразки комунікативної поведінки та мовленнєвого етикету в ситуаціях ділового спілкування;

4) суспільні реалії, соціальні умови, релігійні переконання, ситуації та об'єкт інтерпретації, різні форми вживання мовних і немовних засобів (соціально нормовані схеми дій, фразеологічних зворотів тощо);

5) володіння комплексом культурно-країнознавчих знань, навичок і умінь, що забезпечують ефективність і гнучкість перекладознавчої практичної діяльності;

6) усталені норми і правила спілкування власного соціуму та інших національно-лінгвокультурних спільнот і «культурний стандарт» (за А. Томасом) задля успішної участі в міжкультурному діалозі;

7) відповідність кодів і концептів між взаємодіючими культурами: вербальними, невербальними, екстралінгвістичними;

У навчальній програмі дисципліни передбачено, що здобувач також повинен уміти:

1) розкривати й характеризувати міжкультурні аспекти перекладу як особливого виду міжмовної та міжкультурної комунікації;

2) диференціювати і ефективно використовувати моделі культурно - мовної взаємодії із представниками різних спільнот;

3) визначати й використовувати ефективні стратегії для міжкультурного контакту з представниками інших культур;

4) усвідомлено застосовувати вербальне, невербальне, паравербальне спілкування та основні принципи культури і толерантності у міжкультурній комунікації;

5) враховувати індивідуальні і рольові відмінності представників інших культур в процесі академічної та професійної діяльності з метою уникнення конфліктних ситуацій;

6) застосовувати комплекс культурно-країнознавчих знань, навичок і умінь для забезпечення ефективності та вдосконалення перекладознавчої практичної діяльності;

7) дотримуватися культури мовленнєвої поведінки під час міжкультурної комунікації у перекладацькій діяльності;

8) виявляти здатність і готовність до соморозвитку умінь та самовдосконалення фахових компетентностей іншомовного міжкультурного спілкування у перекладацькій діяльності.

На вивчення дисципліни «Міжкультурна комунікація і переклад» відведено 3 кредити ECTS/ 90 годин: 10 годин лекційних, 20 годин семінарських занять та 60 години самостійної роботи. Дисципліна структурована на один модуль «Основний», який включає один Змістовий модуль: «Основи міжкультурної перекладацької діяльності».

Добір та конструювання змісту навчальної дисципліни відбувався на основі застосування й поєднання основоположних загальнодидактичних принципів: принцип демократизації і гуманізації; наступності й перспективності, принцип особистісної орієнтації; принцип науковості, системності та послідовності, усвідомленості й доступності, комунікативно-діяльнісний принцип; принцип здійснення поліфункціональності міжкультурної комунікації в процесі оволодіння перекладацькою діяльністю; принцип практичної спрямованості навчання та врахування міжпредметних зв'язків, принцип міжкультурного діалогу; а також спеціальних лінгводидактичних принципів: комунікативності, етапності та концентричності в поданні навчального матеріалу, функціональності, діалогічної форми організації занять, урахування індивідуальних особливостей студентів, єдності комплексного й диференційованого розвитку умінь з урахуванням фахоцентризму та компетентнісного підходів.

Детальний аналіз науково-методичних концепцій реалізації сучасних підходів до конструювання змісту навчальних компонентів та власний багаторічний досвід зумовили тематичний добір навчальної дисципліни «Міжкультурна комунікація і переклад». Наведемо деякі приклади: Темаї. Предмет і завдання дисципліни. Міжкультурна комунікація як галузь наукового знання. Обєкт, предмет, мета та завдання навчальної дисципліни. Міжкультурна комунікація у системі мовознавчих наук. Основні підходи до розуміння терміна «міжкультурна комунікація». Сутність міжкультурної комунікації, її структура. Рівні міжкультурної комунікації: цивілізаціинии, національний, етнічнии, груповии, міжособистіснии. Тема 2. Теоретичні і методологічні основи вивчення міжкультурної комунікації в проспекції перекладознавства. Основні категорії міжкультурної комунікації. Менталітет та иого особливості. Локальні культури, їх взаємодія та співіснування. Аспектнии аналіз міжкультурної комунікації. Роль філософії, культурології, психології, лінгвістики у розумінні понять «комунікація», «спілкування», «діалог». Тема 3. Поняття культури і комунікації. Структурні елементи міжкультурної комунікації. Поняття культури в теорії міжкультурної комунікації. Сутність проблеми співвідношення мови і культури. Теоретичні основи міжкультурної комунікації. Комунікативна філософія Ю. Хабермаса, Л. Феиєрбаха, К. Ясперса, М. Бубера. Філософія діалогу Е. Гуссерля, М. Хаидегера, Ж.-П. Сартра. Комунікативнии кодекс і иого складники. Конвенції спілкування. Тема 4. Аспекти міжкультурної комунікації. Лінгвістичні та психологічні аспекти міжкультурної комунікації і перекладу. Кроскультурна психологія та її значення для ефективної міжкультурної комунікації и перекладу. Сутність вербальної комунікації. Вербальне вираження національних особливостеи і переклад. Лексика і фразеологія: слово як одиниця міжмовного зіставлення; значення і смисл слова у міжкультурніи комунікації; семантична відмінність слів у різних мовах. Екстралінгвальні особливості міжкультурного спілкування. Гендерні відмінності у діловіи інтеракції. Вплив психологічних факторів на комунікацію. Види ідентичностеи. Соціальні ролі. Теорія ввічливості. Явище стереотипізації як невід'ємної складової процесу комунікації. Види стереотипів. Стеоретипи і упередження. Кроскультурна психологія та її значення для ефективної міжкультурної комунікації. Тема 5. Картини світу і концептосфера нації. Мовна, ціннісна, часова і просторова картини світу. Картина світу як віддзеркалення свідомості. Типи картин світу. Етнічна картина світу і міжкультурна комунікація. Мовна картина світу. Поняття про національні цінності. Національна специфіка часової картини світу та її роль у міжкультурніи комунікації. Відображення національних розбіжностеи часової картини світу в мовах. Простір у різних культурах. Розбіжності національних інтерпретаціи простору. Тема 6. Типи культур і міжкультурні стилі комунікації. Основні типи культур. Типи культур за контекстною спрямованістю. Типологічні особливості української культури. Міжкультурні стилі комунікації та особливості комунікативної поведінки. Тема 7. Особливості діалогу культур як форми міжкультурної комунікації. Поліфункціональність процесу спілкування. Міжкультурна взаємодія в призмі ділової комунікації. Модель засвоєння чужої культури М. Беннеса. Подолання культурних стереотипів та міжкультурних перешкод. Характеристика інформаційно-комунікативної, регулятивно-комунікативної, афективно-комунікативної функцій спілкування. Тема 8. Специфіка міжкультурних відносин ділового спілкування на сучасному етапі суспільного розвитку. Культурні цінності в міжнародних відносинах. Поняття та сутність стереотипів. Значення правил і особливостей невербального спілкування, характерних для різних культур, для якісної і ефективної взаємодії в процесі міжкультурної комунікації і медичного перекладу. Міжкультурні відмінності невербальних кодів комунікації, паралінгвальні засоби комунікації. Комунікативні табу і переклад. Мовчання як форма комунікації. Поняття «культурний шок». Ступені та стадії культурного шоку, шляхи його подолання. Тема 9. Перекладацький процес як різновид міжкультурної комунікації у сфері медицини. Переклад як спосіб сприйняття чужої культури. Переклад як лінгвокультурологічний процес. Особливості підходів до перекладу в рамках міжкультурної комунікації (Л.Р. Пелех). Мова міжнародних відносин і співпраці. Національні особливості ділового спілкування в англомовних країнах. Теорія кроскультурної адаптації і переклад. Ефективні стратегії міжкультурного контакту з представниками інших культур. Тема 10. Фахова діяльність перекладача у міжкультурній комунікації. Ефективна мовна комунікація перекладача. Мовленнєвий вплив і його реалізація. Концепти і моделі комунікативної поведінки в англомовному дискурсі медицини. Мотиви, цілі та функції комунікації. Типи моделей міжкультурної комунікації. Міжкультурний характер «культурного повороту» у перекладі та перекладознавстві. Культурна компетенція перекладача як посередника між культурами. Стратегії і тактики подолання перекладацьких труднощів. Питання перекладності/ неперекладності тощо.

У програмі навчальної дисципліни «Міжкультурна комунікація і переклад» враховано статус англійської мови як однієї з мов міжнародного спілкування в Україні, її суспільні й професійні особливості, а також узято до уваги специфіку навчальної дисципліни, що має виразні інтегративні функції; здатність чинити різнобічний навчальний, розвивальний і виховний впливи на здобувачів, сприяти формуванню особистості, готової до активної, творчої і перекладацької діяльності та міжкультурного спілкування; сучасні організаційні форми, методи і технології навчання основ міжкультурної діяльності для перекладацького фаху.

Результативність навчання, як передбачено у змісті навчальної програми, залежить від вибору форм, методів, прийомів та застосування оптимальних педагогічних технологій. У ході створення моделі навчання основ міжкультурної комунікації майбутніх фахівців у галузі перекладу ми намагалися використати сукупність ефективних методів, а саме: традиційні (пізнавальні (когнітивні), що базуються на взаємозв'язку різних видів мовленнєвої діяльності) та інноваційні (активні, інтерактивні, аудіолінгвальні/ аудіовізуальні, комунікативні, творчі), організаційні тощо. Зокрема, методи навчання, які застосовуються на заняттях, включають:

• методи «міжкультурного тренінгу» (за Р. Брісліним), які включають тренінг самосвідомості, когнітивний, поведінковий, ситуативний та тренінг атрибуції. Типи таких тренінгів підсилені груподинамічними вправами, які удосконалюють міжкультурну соціальну компетентність, культуру ділового спілкування, вміння конструктивно вирішувати конфлікти тощо. Вибір оптимальної техніки залежить від мети тренінгової програми і застосовується задля формування програмних результатів навчання;

• методи «критичної педагогіки», що передбачають розвиток у студентів критичного сприйняття світу, оціночно-критичного мислення, інфомедійну грамотність, мотивації до пошуку й самостійного здобуття нових знань та активності щодо їх застосування у практичній діяльності, навичок критикувати та адекватно реагувати на конструктивну критику з боку інших, робити висновки та перевіряти власну навчально-пізнавальну діяльність;

• методи креативного навчання (евристики та методи інтуїтивного характеру, зокрема метод «інциденту»), спрямовані на адекватні способи поводження у напружених чи стресових ситуаціях. Такі методи характеризуються несприятливими умовами для ухвалення рішень і використовуються для розвитку індивідуальних та професійних навичок, підвищення рівня самоосвіти здобувачів;

• кейс-метод (highlystructured) як специфічний різновид проєктної технології колективного навчання, суть якої полягає в підготовці й зануренні студентської групи в проблемну ситуацію, формуванні ефектів примноження знань, обміну відкриттями і досвідом здобуття інформації, застосовується для формування програмних результатів навчання як метод, що інтегрує технології розвивального навчання: процедури індивідуального, групового та колективного розвитку, формування особистісних якостей майбутніх фахівців;

• активні методи ділових та рольових ігор, що дозволяють формувати новий досвід через теоретичне осмислення і застосування засвоєного навчального матеріалу; створюють умови самостійно мислити, орієнтуватися в нових ситуаціях, знаходити підходи до вирішення проблем, становлювати контакти, співпрацювати, активно вступати в міжкультурну комунікацію, застосовуються для забезпечення програмних результатів навчання і ґрунтуються на використанні інформаційно-комунікативних технологій, мереживних ресурсів Інтернету тощо;

• метод «живого мовлення», в основі якого - тренінгова технологія використання креативних завдань для студентів із метою формування основ міжкультурної комунікативної компетентності під час перекладацької діяльності;

• метод «replacement» з використанням інтеактивних технологій, що спрямований на формування фахових компетентностей здобувача за допомогою презентаційного текстового відео та аудіоматеріалів з метою використання різноманітних вербальних і невербальних засобів міжкультурного спілкування;

• методи контролю і самоконтролю за ефективністю освітньої діяльності застосовуються для забезпечення одержання зворотної інформації про зміст, характер і досягнення здобувачів. Доцільне використання методів контролю/ самоконтролю сприятливо впливає за зміцнення відповідальності суб'єкта освітнього процесу за ухвалення рішень щодо особистісного професійного саморозвитку.

Зазначені методи у комплексі з інноваційними сучасними педагогічними технологіями спрямовані на оволодіння здобувачами інтегральною, загальними та спеціальними компетентностями. Серед спеціальних особливе місце посідають: здатність вільно, гнучко й ефективно використовувати мови, що вивчаються, в усній та письмовій формах, у різних жанрово-стильових різновидах і регістрах спілкування (офіційному, неофіційному, нейтральному) для розв'язання комунікативних завдань у різних сферах життя; здатність здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів; здатність до організації ділової комунікації та міжкультурного професійного діалогу; здатність оперувати термінами та визначеннями, розуміти сутність понять, які необхідні для здійснення професійної діяльності перекладача у галузі охорони здоров я.

Контроль поточної навчальної діяльності студентів, передбачений у програмі, відбувається на кожному семінарському занятті з урахуванням усіх видів робіт, передбачених методичною розробкою для вивчення теми. Основна мета поточного контролю - забезпечення набуття і розвиток навчальної мотивації здобувачів, а основне завдання - визначити рівень їхньої підготовки до виконання конкретної освітньої діяльності. Для діагностики рівня підготовки студентів застосовують усне опитування (індивідуальне, фронтальне) згідно з розробленими викладачем методичними вказівками; участь в групових диспутах/ дискусіях; письмовий контроль (система тренувальних вправ, письмових експрес-контролів і творчих завдань); блоки тестових завдань; самостійну роботу; написання і захист рефератів чи наукових повідомлень, виступів; презентації, груповий контроль, комп'ютерне тестування, самоконтроль та взаємоконтроль. Підсумковий модульний контроль складається з двох частин: комп'ютеризований тест та усна бесіда за однією із засвоїних тем. Серед питань, запропонованих у змісті програми для підготовки здобувачів до підсумкового контролю основними є такі:

Сутність міжкультурної комунікації, її структура. Рівні міжкультурної комунікації: цивілізаційний, національний, етнічний, груповий, міжособистісний.

Основні категорії міжкультурної комунікації. Менталітет та його особливості. Поняття культури в теорії міжкультурної комунікації.

Теоретичні основи міжкультурної комунікації. Комунікативна філософія Ю. Хабермаса, Л. Фейєрбаха, К. Ясперса, М. Бубера. Філософія діалогу Е. Гуссерля, М. Хайдегера;

Картини світу і концептосфера нації. Мовна, ціннісна, часова і просторова картини світу. Типи картин світу. Етнічна картина світу і міжкультурна комунікація. Відображення національних розбіжностей часової картини світу в мовах. Простір у різних культурах.

Основні типи культур і міжкультурні стилі комунікації. Подолання культурних стереотипів та міжкультурних перешкод.

Висновки. Отже, у запропонованону проєкті навчальної програми дисципліни «Міжкультурна комунікація і переклад» ураховано статус англійської мови як однієї із мов міжнародного спілкування в Україні, її суспільні й професійні особливості, узято до уваги специфіку навчальної дисципліни, що має виразні інтегративні функції; здатність чинити різнобічний навчальний, розвивальний і виховний вплив на здобувачів, сприяти формуванню іншомовної особистості, готової до активної, творчої і перекладацької діяльності та міжкультурного спілкування. Добір та проектування змісту навчального матеріалу для здобувачів перекладацького фаху у галузі медицини відбувався на основі сучасних методологічних та організаційних форм, методів і технологій навчання, основ міжкультурної комунікативної діяльності.



Література

освіта міжкультурний медичний переклад

1. Бордюк Л.В. Переклад як міжкультурна комунікація: англійська-українська мови/ Translation as Multicultural Communication: English-Ukrainian: навч. посіб. 2-ге вид., змін, та доп. Львів: Вид. Львівської політехніки, 2019. 136 с.

2. КочН.В. Міжкультурна комунікація: навч. посіб. Миколаїв: Видавництво «ЧП Румянцева А.В.», 2017. 200 с.

3. Серман Л.І. Основи формування професійного іміджу перекладача. Навчально - методичні рекомендації. Івано-Франківськ: 2022. 71 с.

4. Мова і міжкультурна комунікація: теорія та практика: колективна монографія / за наук. редакцією Н. Сизоненко. Київ: Видавництво ЛіраК, 2020. 256 с.

5. Нечипоренко В. Teaching intercultural competences / В. Нечипоренко // Актуальні проблеми сучасної транслятолошЈ¬лінгвокраїнознавства та теорії міжкультурної комунікації: збірник матеріалів VI Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції з міжнародною участюЈ¬4 жовтня 2021 року / гол. ред. Н.Л. Замкова. - Вінниця: Редакційно-видавничий відділ ВТЕІ КНТЕУЈ¬2021. - Ч. 1. - С. 60-62. - Режим доступу: http:// 10.0.2.150/docs/Zbirnyky_konferents/2021/4.10.21% 201.pdf.

6. ПалагнюкГ. Медичний терсклад як оеоблива форма міжмовного йміжкультурного

/ Г. Палагнюк // Світоглядні трансформації особистості студента ЗВО: історико-філософськіЈ¬соціально-правовіЈ¬мовознавчі та здоров'яформуючі аспекти: збірник тез доповідей VI студентської науково-практичної Інтернет-конференціїЈ¬28 лютого 2019 року / гол. ред. Н.Л. Замкова. - Вінниця: Видавничо-редакційний відділ ВТеі КНТЕУЈ¬2019. - С 128-131.

7. Соломенна Т.В. Міжкультурна комунікація в Європейському Союзі: Методичні рекомендації./ Т.В. Соломенна. Чернігів: Вид-во НУ «ЧК» ім. Т.Г. ШевченкаЈ¬2020. 36 с.

8. Barna Laray M. Stumbling Blocks in Intercultural Communication /Basic Concepts of Intercultural Communication. Second edition. By Milton J. Benhett. // Intercultural Press of Nicholas Brealey Publishing. Boston - London, 2013. - P. 65-109, 337-345.

9. Choi Jungwha. The Interpretive Theory of Translation and Its Current Applications // http://jaits.jpn.org/home/kaishi2003/pdf/01-choi_final_.pdf

10. Jandt F.E. An Introduction to Intercultural Communication: Identifies in a Global Community [Text] / Fred E. Jandt. - 5th ed. - Thousand Oaks CA: Sage, 2007. - 444 p.

11. Kim Y.Y. Becoming Intercultural: An Integrative Theory of Communication and ross-cultural Adaptation (Current Communication: An Advanced Text) [Text] / Young Y. Kim. - Thousand Oaks: Sage Publications, CA, 2000. - 336 p.

12. Scollon R., Scollon S.W. Intercultural communication: A discourse approach /R. Scollon, S.W. Scollon - Malden, Mass.: Blackwell Publishers, 2001. - 107 p.



References

1. Bordyuk, L.V. (2019). Pereklad yak m-izhkul'-^^ur^a komunikatsi; ya: anhli; ysrka - ukrayinsfka movy [Translation as Multicultural Communication: English-Ukrainian] navch. posib. 2-he vyd» zm/n. tadop. L'viv: Vyd. Е'уіуд'коуі pGlitekhnikyЈ¬[in икгаіпіап].

2. Koch, N.V. (2011~) Mizhkul^fturna komunikatsiya: navch. posib. [Crosscultural communication] Mykolayiv: Vydavnytstvo «CHP Rumyantseva A.V.» [in Ukrainian].

3. Serman, LI. (2022Ўў. Osnovy formuvannya profesiynoho imidzhu perekladacha. [Basics of forming a translator's professional image] Navchalfno-metodychni rekomendatsiyi. \vano - Fmnkivs'k. [in №боЩь^^].

4. Syzonenko,^N. (2020ЎўMova i mizhkulfturna komunikatsiya: teoriya ta praktyka [Language and intercultural communication: theory and practice] Kyyiv: Vydavnytstvo LiraK. [in Ukrainian].

5. Nechyporenko, V. (2021). Teaching intercultural competences. Aktualrni problemy

suchasnoyi translyatolohiyi, linhvokrayinoznavstva ta teoriyi mizhtulturnoyi komunikatsiyi: zbirnyk materialiv VI Vseukrayins^,koyi naukovo-praktychnoyi Internet-konferentsiyi z mizhnarodnoyu uchastyu, 4 zhovtnya 2021 roku / hol. red. N.L. Zamkova. - Vinnytsya: Redaktsiyno - vydavnychyy viddil VTEI KNTEU Rezhym dostupu: http:// 10.0.2.150/docs/Zbirnyky_konferents/2021/4.10.21% 201.pdf. -

6. Palahnyuk, H. (2019) Medychnyy pereklad yak ocoblyva forma mizhmovnoho y mizhkylftyrnoho pocerednytstva Svitohlyadni transformatsiyi osobystosti studenta ZVO: istoryko - filosofsfki, sotsialno-pravovi, movoznavchi ta zdorovfyaformuyuchi aspekty [Medical translation as a special form of interlanguage and intercultural mediation] zbirnyk tez dopovidey VI student*s,koyi naukovo-praktychnoyi Internet-konferentsiyi, 28 lyutoho 2019 roku / hol. red. N.L. Zamkova. - Vinnytsya: Vydavnycho-redaktsiynyy viddil VTEI KNTEU. [in Ukrainian].

7. Solomenna, T.V. (2020). Mizhkul'turna komunikatsiya v Yevropeys'komu Soyuzi: Metodychni rekomendatsiyi. [Intercultural communication in the European Union: Methodological recommendations.^ Chernihiv: Vyd-vo NU «CHK» im. T.H. Shevchenka, [in Ukrainian].

8. Barna Laray M. (2013). Stumbling Blocks in Intercultural Communication / Basic Concepts of Intercultural Communication. Second edition. By Milton J. Benhett. // Intercultural Press of Nicholas Brealey Publishing. Boston - London.

9. Choi Jungwha. The Interpretive Theory of Translation and Its Current Applications // http://jaits.jpn.org/home/kaishi2003/pdf/01-choi_final_.pdf

10. Jandt F.E. (2007). An Introduction to Intercultural Communication: Identifies in a Global Community [Text] / Fred E. Jandt. - 5th ed. - Thousand Oaks CA: Sage.

11. Kim Y.Y. (2000).Becoming Intercultural: An Integrative Theory of Communication and cross-cultural Adaptation (Current Communication: An Advanced Text) [Text] / Young Y. Kim. - Thousand Oaks: Sage Publications, CA.

12. Scollon R., Scollon S.W. (2001). Intercultural communication: A discourse approach / R. Scollon, S.W. Scollon - Malden, Mass.: Blackwell Publishers.

Размещено на Allbest.ru

...