Підготовка майбутніх вихователів ЗДО до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Обласний коледж «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А. С. Макаренка» Полтавської обласної ради

Підготовка майбутніх вихователів здо до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти

Коробко Юлія Віталіївна асистент кафедри педагогіки, психології та дошкільної освіти, Остапко Людмила Олексіївна асистент кафедри педагогіки, психології та дошкільної освіти

Бровата Олена Борисівна старший викладач кафедри педагогіки, психології та дошкільної освіти

Дорошенко Таїса Миколаївна асистент кафедри педагогіки, психології та дошкільної освіти,

Ільченко Оксана Вікторівна асистент кафедри педагогіки, психології та дошкільної освіти

м. Кременчук

Анотація

У статті досліджується підготовка майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти. Визначено, що на сьогоднішній день в зв'язку з впровадженням інклюзії в систему освіти розроблена значна нормативно-законодавча база. Зазначено, що дошкільна освіта є цілісним процесом, який спрямований на: забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних психічних та фізичних особливостей, культурних потреб, а також покликана сформувати у дитини дошкільного віку моральні норми та створити передумови для набуття життєвого соціального досвіду. Розглянуто, що інклюзія - це процес системної зміни закладу освіти, до якого залучено працівників, батьків, дітей, чиновників і все суспільство, який спрямовано на усунення бар єрів для рівноправної та відкритої участі всіх дітей в навчальному процесі й житті закладу; в межах якого цінними є всі відмінності. Звернуто увагу на те, що готовність педагогів до роботи в умовах інклюзивної освіти вимірюється за двома основними показниками: психологічною та професійною готовністю. Розроблено структурну модель підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти. Головною метою розробленої нами моделі є формування готовності вихователів закладів дошкільної освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти. Методологічними засадами впровадження даної моделі в освітній процес є: компетентнісний, особисто-орієнтований, акмеологічний, системний та діяльнісний підходи. В основу моделі покладено чотири базові структурні компоненти: емоційно-вольовий, функціональний, мотиваційний, індивідуально- психологічний. Зроблено висновок, що педагогічний процес в інклюзивній освіті ґрунтується на включенні в його структуру педагогічних і дидактичних завдань, які забезпечують реалізацію права на освіту дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами.

Ключові слова: заклад дошкільної освіти, майбутні вихователі, інклюзивна освіта, професійна діяльність.

Abstract

Korobko Yulya Vitalyivna Department Assistant of Pedagogy, Psychology and Preschool Education, Regional College «Kremenchuk Humanitarian and Technological Academy named after A. S. Makarenko» of the Poltava Oblast Council, Kremenchuk

Ostapko Lyudmila Oleksiivna Department Assistant of Pedagogy, Psychology and Preschool Education, Regional College «Kremenchuk Humanitarian and Technological Academy named after A. S. Makarenko» of the Poltava Oblast Council, , Kremenchuk,

Brovata Olena Borysivna Senior Lecturer, Department of Pedagogy, Psychology and Preschool Education, Regional College «Kremenchuk Humanitarian and Technological Academy named after A. S. Makarenko» of the Poltava Oblast Council, Kremenchuk,

Doroshenko Taisa Mykolaivna Department Assistant of Pedagogy, Psychology and Preschool Education, Regional College «Kremenchuk Humanitarian and Technological Academy named after A. S. Makarenko» of the Poltava Oblast Council, remenchuk

Ilchenko Oksana Viktorivna Department Assistant of Pedagogy, Psychology and Preschool Education, Regional College «Kremenchuk Humanitarian and Technological Academy named after A.S. Makarenko» of the Poltava Oblast Council, Kremenchuk

PREPARING FUTURE PRESCHOOL TEACHERS FOR PROFESSIONAL ACTIVITIES IN INCLUSIVE EDUCATION

The article examines the preparation of future preschool teachers for professional activities in the context of inclusive education. It is determined that to date, in connection with the introduction of inclusion in the education system, a significant regulatory and legislative framework has been developed. It is noted that preschool education is a holistic process aimed at: ensuring the comprehensive development of a preschool child in accordance with his or her inclinations, aptitudes, abilities, individual mental and physical characteristics, cultural needs, and is also designed to form moral standards in a preschool child and create prerequisites for gaining social experience. The author considers that inclusion is a process of systemic change in an educational institution involving employees, parents, children, officials and the whole society, which is aimed at removing barriers to equal and open participation of all children in the educational process and life of the institution; within which all differences are valuable. It is noted that the readiness of teachers to work in inclusive education is measured by two main indicators: psychological and professional readiness. A structural model of training future teachers of preschool education institutions for professional activity in inclusive education has been developed. The main purpose of the model developed by us is to form the readiness of preschool teachers for professional activity in inclusive education. The methodological principles of implementing this model in the educational process are: competence-based, personality-oriented, acmeological, systemic and activity-based approaches. The model is based on four basic structural components: emotional and volitional, functional, motivational, and individual psychological. It is concluded that the pedagogical process in inclusive education is based on the inclusion in its structure of pedagogical and didactic tasks that ensure the realization of the right to education of preschool children with special educational needs.

Keywords: preschool education institution, future educators, inclusive education, professional activity.

Постановка проблеми

У сучасному суспільстві повноцінний розвиток особистості починаючи з дитячих років відбувається у взаємодії та спілкуванні з оточуючим середовищем: родиною, однолітками, вихователями, вчителями і т. д. сьогоднішній день підготовка майбутніх вихователів здійснюється на основі: Конституції України, «Конвенції про права дитини», «Конвенції ООН про права людей з інвалідністю», Інчхонської декларації «Освіта 2030: Забезпечення загальної інклюзивної і справедливої якісної освіти та навчання впродовж життя», Закону України «Про дошкільну освіту», Закону України «Про освіту», Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти» (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти» (зі змінами), наказу МОН «Про затвердження концепції розвитку інклюзивного навчання». Значна кількість перерахованих нормативно-правових документів свідчить про те, що досліджувана нами проблематика є актуальною і потребує дослідження. Адже вихователь для дитини з особливими освітніми потребами виконує роль не тільки вихователя, але й провідника у соціальний світ буття, бо саме заклад дитячої освіти є найпершим соціальним інститутом, який закладає та забезпечує соціалізацію та повноцінний розвиток.

Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволив виявити, що вчені А. Аніщук, М. Берегова, Г. Косарева, Т. Садова та З. Шевців визначали особливості підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти.

C. Barwood, K. Hirsh-Pasekn, P. Mitchell, Л. Черніченко та Л. Шевченко створювали педагогічні умови для вдосконалення процесу професійної підготовки до здійснення інклюзивного навчання з використанням інноваційних методів.

Аналізуючи роботи таких науковців як: В. Берзіні, Л. Даниленко, Л. Прядко та К. Островської, ми дійшли висновку, що актуальним на сьогодні є здійснення модернізації підготовки майбутніх вихователів ЗДО.

Мета статті є розробка структурної моделі підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти. інклюзія освіта здібність моральний

Виклад основного матеріалу

Кожна дитина має право на освіту, що вказано в статті 53 Конституції України, а отже, це свідчить про те, що діти з особливими освітніми потребами так само як і всі останні діти мають право виховуватися або здобувати освіту на рівні з усіма. В рамках реформування системи освіти нашої держави активно впроваджується виховання та навчання дітей в умовах інклюзивної освіти про що свідчить стаття 9, розділу І Закону України «Про дошкільну освіту». В цій статті мова йде про те, що «Громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, стану здоров'я, особливих освітніх потреб, складних життєвих умов, місця проживання, мовних або інших ознак мають рівні права на здобуття дошкільної освіти у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, а також у сім'ї» [1].

У новій редакції Базового компоненту дошкільної освіти зазначається наступне: «Дошкільна освіта як перша самоцінна ланка має гнучко реагувати на сучасні соціокультурні запити, збагачувати знання дитини необхідною якісною інформацією, допомагати їй реалізувати свій природний потенціал, орієнтуватися на загальнолюдські й національні цінності» [2].

Тобто ми бачимо, що дошкільна, освіта є цілісним процесом, який спрямований на: забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних психічних та фізичних особливостей, культурних потреб, а також покликана сформувати у дитини дошкільного віку моральні норми та створити передумови для набуття життєвого соціального досвіду [1].

В останні роки значно зросла кількість дітей з особливими освітніми потребами, а це вказує на те, що є потреба в підготовці високоякісних фахівців з дошкільного виховання, які будуть готові працювати в умовах інклюзивної освіти.

Інклюзивна освіта передбачає освіту кожної дитини, незважаючи на наявні особливості розвитку і надає змогу дитині з ООП бути включеною у загальний освітній процес за місцем проживання, шляхом адаптації змісту освіти й умов навчання, що в подальшому надає можливість їй стати рівноправним членом суспільства [3].

О. Будник пише, що інклюзія - це процес системної зміни закладу освіти, до якого залучено працівників, батьків, дітей, чиновників і все суспільство, який спрямовано на усунення бар'єрів для рівноправної та відкритої участі всіх дітей в навчальному процесі й житті закладу; в межах якого цінними є всі відмінності [4].

М. Захарчук вважає, що технологія інклюзивної освіти використовує педагогіку взаємостосунків, а не вимог. Ґрунтується на таких пріоритетах, як: соціальна адаптація дитини на кожному віковому етапі, природовідповідність освітніх завдань, методів та методик і підпорядкування загальній логіці розвитку; розвиток інформаційно-комунікативних компетентностей, умінь взаємодіяти з іншими людьми; створення безбар'єрного освітнього середовища [5].

С. Бризгалова розмежовує терміни «інклюзія», «інклюзивна освіта» та «інтегративний підхід». На думку науковиці, інклюзивний підхід означає розуміння різних освітніх потреб дітей та надання послуг відповідно до цих потреб на основі повноцінної участі в освітньому процесі, соціальної інтеграції та ліквідації сегрегації і дискримінації в освіті; «інклюзивна освіта» визначається як освіта, що надає можливості всім людям, незалежно від їхніх фізичних, інтелектуальних, соціальних, емоційних, голосових та інших особливостей, брати участь у всьому освітньому процесі [6].

Оскільки вихователь є ключовою фігурою, яка реалізує впровадження інклюзивної освіти в ЗДО, то доцільним є високоякісне забезпечення його педагогічної підготовки в ЗВО.

Нам дуже імпонує думка колективу авторок Т. Фасолько, Л. Врочинської та А. Пєхарєва А., які розробили структуру професійно-особистісної готовності майбутніх вихователів ЗДО до інклюзивної освіти і виділили в ній наступні компоненти: емпіричний, емпатійний, свідомоформуючий, почуттєво-комунікативний, оцінювально-результативний, контрольно-регулювальний, особистісний, креативний, мотиваційний, організаційний, проєктивний [7].

Більшість авторів звертають увагу на те, що готовність педагогів до роботи в умовах інклюзивної освіти вимірюється за двома основними показниками: психологічною та професійною готовністю. Структура професійної готовності включає: інформаційну готовність; володіння педагогічними технологіями; знання основ психології та корекційної педагогіки; знання індивідуальних особливостей дітей; готовність педагогів моделювати заняття, використовуючи різноваріантні диференційовані завдання; готовність до професійної взаємодії, самоосвіти. У структуру психологічної готовності входить емоційне сприйняття дітей з різними типами порушень розвитку; готовність включати цих дітей у навчальну діяльність, задоволення від власної педагогічної діяльності [8].

Тож беручи вищезазначене до уваги, ми вирішили розробити структурну модель підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти (рис. 1).

Головною метою розробленою нами моделі є формування готовності вихователів закладів дошкільної освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти.

Реалізація даної моделі здійснюється на основі наступних методологічних підходів: компетентнісного, особисто-орієнтованого, акмеологічного, системного та діяльнісного.

- Компетентнісний підхід передбачає вивчення внутрішньої готовності вихователі закладу дошкільної освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти та формування ключових професійних компетентностей.

Особистісно-орієнтовании підхід допомагає дослідити становлення та розвиток особистісних професійних якостей майбутніх вихователів ЗДО, їх мотивації, інтересів та індивідуально-типологічних особливостей.

Акмеологічний підхід - використовується для здійснення оцінки рівня підготовленості вихователя ЗДО для здійснення професійної діяльності.

Системний підхід - представляє систематичний процес підготовки вихователів закладів дошкільної освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти як цілісну систему, для якої є мета, результат та компоненти, системний взаємозв'язок структурних компонентів та умови існування цієї системи.

Діяльнісний підхід - спрямовує весь освітній процес на розвиток головних професійних компетентностей і вмінь вихователя ЗДО.

Рис. 1. Структурна модель підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти

Підготовка майбутніх вихователів ЗДО до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти базується на наступних принципах:

Відкритої освіти (освітня система постійно розвивається і саморегулюється; вільний вибір часу, темпу і місця навчання; розробка індивідуальної освітньої програми шляхом вибору з системи курсів; вільний розвиток індивідуальності; перехід від позиції «освіта на все життя» до андрагогічного (безперервного професійного розвитку) циклу «освіта через усе життя») [9].

Особистісно-орієнтоване навчання (евристика) (освітній процес будується на основі самовизначення та відповідно до особистих навчальних цілей кожного учасника освітнього процесу, що сприяє підготовці майбутніх педагогів до роботи в ЗДО; вибір форм і методів роботи, змісту і темпу вивчення курсів, розробка індивідуальної освітньої програми для дітей з особливими потребами, узгодженої із загальною програмою ЗДО) [9].

Вибір індивідуальної освітньої траєкторії (кожен студент має право на свідомий вибір власної освітньої траєкторії, визнання унікальності особистості, творче самовираження, що передбачає створення в освітньому процесі університету умов для природного процесу саморозвитку, утвердження індивідуальності кожного учасника освітнього процесу, свідомого вибору в університеті, формування власної життєвої позиції та толерантного сприйняття учасників освітнього процесу) [9].

Метапредметні принципи професійної освіти (з метою створення цілісної освітньої траєкторії, що включає метапредметний зміст, необхідно розробити та впровадити нові дисципліни (або ввести нові теми в існуючі дисципліни), які поєднують педагогіку, психологію, логопедію, психо- педагогіку в освітній системі, медицину та інші науки, що забезпечить різноманітність та варіативність у підготовці майбутніх педагогів, які будуть працювати в ЗДО [9].

Ситуативне навчання (освітній процес ґрунтується на використанні життєвого досвіду студентів та вивченні реальних умов інклюзивного навчання в закладах освіти, а також штучно створених ситуацій, що забезпечує формування мотивації, підготовку до самовизначення та пошуку конструктивних рішень у багатоваріантних ситуаціях професійної діяльності в закладах дошкільної освіти) [9].

Педагогічна рефлексія (формування ефективної особистісної позиції по відношенню до себе (і як до особистості, і як до професіонала) та до пошуку шляхів вирішення проблем інклюзивної освіти; готовність до застосування спеціальних форм рефлексивно-акмеологічного впливу, спрямованих на саморозвиток та набуття інклюзивних компетентностей) [9].

Розвиток таких рефлексивних умінь, як самоспостереження, самоаналіз, самооцінка та самоконтроль, які дозволяють не тільки усвідомлювати майбутнім педагогам способи та результати своєї діяльності, а й на основі самоаналізу здійснювати оцінку та самокорекцію соціально- психологічних та професійних ресурсів, формування усвідомленої рефлексивної позиції по відношенню до себе як суб'єкта ІОС, створення цілісної картини власного стилю професійної діяльності) [9].

На нашу думку доцільним є врахування такої якості педагога як толерантність.

У психологічному словнику толерантність трактується як характеристика особистості, що проявляється у терпимості до різних поглядів, чужих думок, зовнішніх впливів, у витривалості по відношенню до несприятливих емоційних факторів, у психічній стійкості за наявності фрустраторів і стресорів [10].

Адже толерантність передбачає формування поважливого ставлення до особливостей усіх учасників освітнього процесу, їх прийняття і взаємодію з ними на засадах згоди і порозуміння, готовності дотримання прав інших бути такими, якими вони є, милостивості, делікатності, прихильності [11].

Також потрібно звернути увагу на те, що в своїй структурній моделі ми виділили наступні структурні компоненти готовності майбутніх вихователів ЗДО до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти, а саме:

Емоційно-вольовий;

Функціональний;

Мотиваційний;

Індивідуально-психологічний.

Емоційно-вольовий компонент містить в собі емоції, вольові процеси, що забезпечують ефективне та успішне навчання; емоційний тонус, емоційну сприйнятливість, цілеспрямованість, самовладання, наполегливість, ініціативність, рішучість, самостійність, самокритичність, самоконтроль тощо.

Функціональний компонент охоплює професійну спрямованість уваги, сприйняття, пізнання, пам'ять, педагогічне мислення, педагогічні уміння, знання, дії, операції і заходи, необхідні для успішного виконання професійної діяльності. Особливістю уваги вихователя є його здатність змінюватись, розподілятись, переходити з одного об'єкта на інший. Вона характеризується достатньою стійкістю, обсягом і концентрацією. Увага вихователя завжди має бути спрямована на групу вихованців, окремих вихованців і власні дії.

Мотиваційний компонент включає професійні здібності, інтереси та бажання здійснювати педагогічну діяльність. В його основі лежить професійно-педагогічна спрямованість (особисте прагнення вихователя застосувати свої знання в обраній професійній сфері), яка виражає позитивне ставлення до професії, симпатію та інтерес до неї, прагнення до підвищення своєї кваліфікації тощо. Стійкість, глибина і широта професійних інтересів і педагогічних ідеалів визначаються педагогічною спрямованістю. Ступінь розвитку професійного інтересу визначає спосіб роботи майбутнього фахівця над собою, над використанням своїх здібностей і нахилів.

Індивідуально-психологічний компонент включає здатність до планування, прогнозування, активності, саморегуляції та особистісну зрілість: сформоване почуття цілісності власної особистості та наявність моральних норм, гнучкість і адаптивність, толерантність, самокритичність і відповідальність. Вбачаючи в основі індивідуально-психологічного компонента здібності до педагогічної діяльності в умовах інклюзивної освіти велику роль відіграють індивідуально-психічні якості особистості, що є умовою ефективного виконання тієї чи тієї продуктивної діяльності.

Висновки

Таким чином, здійснивши дослідження визначеної нами проблематики ми зробили наступні висновки:

Педагогічний процес в інклюзивній освіті ґрунтується на включенні в його структуру педагогічних і дидактичних завдань, які забезпечують реалізацію права на освіту дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами.

Формування позитивних міжособистісних стосунків та педагогічних умінь у дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами є надзвичайно складним процесом, який враховує специфіку вихованців і тому вимагає високого рівня професіоналізму з боку майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів.

Процес підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів, акцентує увагу на результативності освіти, що базується на здатності педагога діяти в різних проблемних ситуаціях, зумовлених специфікою інклюзивної освіти.

Розроблена нами структурна модель підготовки майбутніх вихователів містить наступні структурні компоненти готовності майбутніх вихователів ЗДО до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти: емоційно-вольовий, функціональний, мотиваційний, індивідуально-психологічний.

Подальші перспективи в цьому напрямі вбачаємо в впровадженні розробленої нами структурної моделі в процес підготовки майбутніх вихователів ЗДО до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти.

Література

1. Про дошкільну освіту: Закон України від 11.07.2001 р. № 2628-III. Дата оновлення: 31.03.2023.

2. Сорочан М. П. Формування готовності до організації навчання дітей із особливими освітніми потребами: методичні та практичні аспекти формування засобами тренінгової програми. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2022. Вип. 9-10 (123-124). С. 271-283.

3. Порошенко М. А. Інклюзивна освіта: навчальний посібник. Київ: ТОВ «Агентство «Україна», 2019. 300 с.

4. Будник О. Б. Теоретичні і методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до соціально-педагогічної діяльності: дис…доктора пед. наук: 13.00.04. Житомирський державний університет імені Івана Франка, 2015. 552 с.

5. Захарчук М. Є. Аналіз системи підготовки ВИХОВАТЕЛІВ інклюзивної школи у США. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: ЯЕДАгог/кА. 2014. *№ 1. С. 21-28.

6. Савінова Н. В. Проблеми підготовки майбутніх корекційних педагогів до роботи в умовах інклюзивного навчального закладу. Актуальні п^~тан^я корекційної освіти. 2016. №7.

7. Фасолько Т., Врочинська Л., Пєхарєва А. Професійна підготовка вихователя ЗДО до діяльності в умовах інклюзивної освіти. Акт^уальні питання г^уманітарни:х наук. 2023. Випуск 63. Том 2. С. 294-300.

8. Бойчук Ю., Казачінер О. Розвиток інклюзивної компетентності вчителів у системі післядипломної освіти засобами ІКТ. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. 2020. №18 (2). С. 66-75.

9. Сорочан М. П. Підготовка майбутніх вихователів до професійної діяльності в умовах інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти: дис. ... канд. доктора філософії. Вінниця, 2023. 306 с.

10. Синявський В. В., Сергєєнкова О. П. Психологічний словник.

11. Сорочан М. П. Готовність майбутніх вихователів до інклюзивного навчання як результат професійної підготовки. Збірник матеріалів ІХ Міжнародної науково-практичної конференції «Study of world opinion regarding the development of science». Прага, 2022. С. 456-460.

References

1. Pro doshkilnu osvitu: Zakon Ukrainy vid 11.07.2001 r. № 2628-III [On preschool education: Law of Ukraine of 11.07.2001, No. 2628-III.]. Data onovlennia: 31.03.2023.

2. Sorochan M. P. (2022). Formuvannia hotovnosti do orhanizatsii navchannia ditei iz osoblyvymy osvitnimy potrebamy: metodychni ta praktychni aspekty formuvannia zasobamy treninhovoi prohramy [Formation of readiness to organize education for children with special educational needs: methodological and practical aspects of formation by means of a training program]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, inno^vatsiini tekhnolohi^ - Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, Vyp. 9-10 (123-124), 271-283.

3. Poroshenko M. A. (2019). Inkliuzyvna osvita [Inclusive education]: navchalnyi posibnyk. Kyiv: TOV «Ahentstvo «Ukraina».

4. Budnyk O. B. (2015). Teoretychni i metodychni zasady profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv do sotsialno-pedahohichnoi diialnosti [Theoretical and Methodological Bases of Professional Training of Future Primary School Teachers for Social and Pedagogical Activities]: Ex-te~nded Abstract of Doctor's Thesis.

5. Zakharchuk M. Ye. (2014). Analiz systemy pidhotovky VYKhOVATELIV inkliuzyvnoi shkoly u SShA [Analysis of the system of training of teachers of inclusive schools in the USA]. Naukovyi visnyk Melitopolskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Pedahohika -Scientific Bulletin of Melitopol State Pedagogical University. Series: Pedagogy, 1, 21-28.

6. Savinova N. V. (2016). Problemy pidhotovky maibutnikh korektsiinykh pedahohiv do roboty v umovakh inkliuzyvnoho navchalnoho zakladu [Problems of training future correctional teachers to work in an inclusive educational institution]. Aktualnip;ytannia korektsiinoi osvity - Topical issues of correctional education, 7.

7. Fasolko T., Vrochynska L., Piekharieva A. (2023). Profesiina pidhotovka vykhovatelia ZDO do diialnosti v umovakh inkliuzyvnoi osvity [Professional training of preschool teachers for work in inclusive education]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk - Topical issues of the humanities, Vypusk 63, Tom 2, 294-300.

8. Boichuk Yu., Kazachiner O. (2020). Rozvytok inkliuzyvnoi kompetentnosti vchyteliv u systemi pisliadyplomnoi osvity zasobamy IKT [Development of Inclusive Competence of Teachers in the System of Postgraduate Education by Means of ICT]. Os^vita do^oslykh: teoriia, dosvid, perspektyvy - Adult Education: Theory, Experience, Prospects, 18(2), 66-75.

9. Sorochan M. P. (2023). Pidhotovka maibutnikh vykhovateliv do profesiinoi diialnosti v umovakh inkliuzyvnoho navchannia u zakladakh doshkilnoi osvity [Preparation of future educators for professional activity in the conditions of inclusive education in preschool education institutions']: Extended Abstract of Doctor's of Philosophy Thesis.

10. Syniavskyi V. V., Serhieienkova O. P. Psykholohichnyi slovnyk [Psychological dictionary].

11. Sorochan M. P. (2022). Hotovnist maibutnikh vykhovateliv do inkliuzyvnoho navchannia yak rezultat profesiinoi pidhotovky [Readiness of future educators for inclusive education as a result of professional training]. Zbirnyk materialiv IKh Mizhnarodnoi naukovo- praktychnoi konferentsii «Study of world opinion regarding the development of science». Praha.

Размещено на Allbest.ru