Освітня програма як об’єкт освітнього менеджменту в географії (на прикладі ОПП Середня освіта (Географія) другого (магістерського) рівня вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Освітня програма як об'єкт освітнього менеджменту в географії (на прикладі ОПП Середня освіта (Географія) другого (магістерського) рівня вищої освіти

Біланюк Володимир Іванович, кандидат географічних наук,

доцент, Декан географічного факультету

Котик Любов Іванівна, асистент кафедри економічної і

соціальної географії імені професора Олега Шаблія

Анотація

Провадження освітнього менеджменту є вимогою часу та зумовлено формуванням світового ринку освітніх послуг. Аргументовано важливість його впровадження у сфері географічної освіти, особливо на рівні розробки та введення в освітній процес закладів вищої освіти освітньо-професійних програм. Означено, що програми повинні містити не лише набір загальних і фахових компетентностей та програмних результатів навчання, але й відображати у своїй структурі виклики соціально-економічної, воєнно-безпекової реальності.

Узагальнено напрацювання педагогів і суспільно-географів з проблематики укладання та аналізу чинних освітньо-професійних програм з предметної спеціальності 014.07 Середня освіта (Географія) першого і другого рівнів вищої освіти. Резюмовано, що за загальної схвальної оцінки змісту й структури освітньо-професійних програм, їх типовості й подібності у блоці загальних і фахових компетентностей набуття яких передбачено програмами, проблемним моментом є відсутність затвердженого Стандарту з спеціальності.

Означено, що нормативними документами, які регламентують структурні зміни в освітньо-професійній програмі «Середня освіта (Географія)» другого (магістерського) рівня вищої освіти є «Професійний стандарт вчителя» (2020) та «Проєкт Стандарту вищої освіти з спеціальності 014 Середня освіта» (2023). Також доцільно враховувати рекомендації означені в «Хартії географічної освіти» (2016), «Концепції розвитку педагогічної освіти» (2018), «Візії освіти України» (2023).

Детально проаналізовано структурні зміни освітньо-професійної програми «Середня освіта (Географія)» другого (магістерського) рівня вищої освіти Львівського національного університету імені Івана Франка. Наголошено на кількісних і якісних змінах в програмі, зумовлених як розробкою нового проєкту стандарту (загальні, фахові, предметні компетентності та програмні результати навчання) так і вимогами ринку (впровадження інноваційних технологій в процес навчання) та суспільними викликами (безпекові аспекти, кліматичні зміни). Наголошено на збалансованому наборі освітніх компонентів (педагогічні, предметні) нормативного блоку, особливе місце в якому відведено практикам. Детально схарактеризовано блок вибіркових освітніх компонентів та трансформацію їхнього набору і змісту у напрямку україноцентризму. Укладено типологічну схему освітніх компонентів (географічні (предметні), фахові (педагогічні), інтегральні) програми.

Означено виклики подальшого розвитку освітньо-професійної програми, з-поміж яких наголошено на втраті інтересу до педагогічної професії вчителя-географії, обмеженням представлення географії у концепції НУШ, комунікативному розриві між вищою та середньої школою

Ключові слова: освітній менеджмент, географія, освітньо-професійна програма, середня освіта, географія, освітні компоненти.

Bilanyuk Volodymyr Ivanovych Candidate of Geographical Sciences, Associate Professor, Dean of the Faculty of Geography, Ivan Franko National University of Lviv, Lviv

Kotyk Liubov Inanivna Lecturer Oleh Shabliy Department Economic and Social Geography, Ivan Franko National University of Lviv,, Lviv

EDUCATIONAL PROGRAMME AS AN OBJECT OF EDUCATIONAL MANAGEMENT IN GEOGRAPHY (ON THE EXAMPLE OF THE PROGRAMME SECONDARY EDUCATION (GEOGRAPHY) OF THE SECOND (MASTER'S) LEVEL OF HIGHER EDUCATION)

Abstract

The implementation of educational management is a requirement of the time and is conditioned by the formation of the global market of educational services. The importance of its implementation in the field of geographical education, especially at the level of development and introduction of educational and professional programmes into the educational process of higher education institutions, is argued. It is noted that the programmes should contain not only a set of general and professional competencies and programme learning outcomes, but also reflect the challenges of socio-economic, military and security reality in their structure.

The article summarises the achievements of teachers and social and geographers on the issues of compiling and analysing existing educational and professional programmes in the subject speciality 014.07 Secondary Education (Geography) of the first and second levels of higher education. It is summarized that with a generally positive assessment of the content and structure of educational and professional programmes, their typicality and similarity in the block of general and professional competencies, the acquisition of which is provided by the programmes, the problematic point is the lack of an approved Standard in the speciality.

It is determined that the regulatory documents governing structural changes in the educational and professional programme «Secondary Education (Geography)» of the second (master's) level of higher education are the «Professional Standard of the Teacher» (2020) and the «Draft Standard of Higher Education in the specialty 014 Secondary Education» (2023). It is also advisable to take into account the recommendations outlined in the «Charter of Geographical Education» (2016), «Concept of Teacher Education Development» (2018), «Vision of Education of Ukraine» (2023).

The structural changes in the educational and professional programme «Secondary Education (Geography)» of the second (master's) level of higher education at the Ivan Franko National University of Lviv are analysed in detail. The quantitative and qualitative changes in the programme are emphasized, due to the development of a new draft standard (general, professional, subject competencies and programme learning outcomes), as well as market requirements (introduction of innovative technologies in the learning process) and social challenges (security aspects, climate change). The author emphasises a balanced set of educational components (pedagogical, subject) of the regulatory block, with a special place given to practices. The block of elective educational components and the transformation of their set and content in the direction of Ukraine-centrism are described in detail. A typological scheme of educational components (geographical (subject), professional (pedagogical), integral) programmes is drawn up.

The challenges for the further development of the educational and professional programme are outlined, including the loss of interest in the teaching profession of geography teacher, the limited representation of geography in the NUS concept, the communication gap between higher and secondary schools.

Keywords: educational management, geography, educational and professional programme, secondary education, geography, educational components.

Вступ

Постановка проблеми. Провадження освітнього менеджменту є вимогою часу та зумовлено формуванням світового ринку освітніх послуг, де заклади освіти конкурують між собою за потенційного здобувача освіти, кваліфікованого науково-педагогічного працівника, освітнього менеджера, стейкхолдера, мецената тощо. Будучи залежним від ринку праці, освітній ринок за ефективного провадження освітнього менеджменту та влучних освітніх інвестицій відкриває нові ніші для працевлаштування, бізнесу, інновацій, виступає у ролі змінотворця на ринку праці.

Вагоме місце у цьому процесі відіграють чинні освітньо-професійні програми другого (магістерського) рівня вищої освіти. Вони є віддзеркаленням запиту ринку праці в освітньому просторі, квінтесенцією освітньо-наукової діяльності закладу освіти, інноватором майбутніх соціально-економічних, безпекових змін у державі. Особливо гостро це питання постає в освітньому просторі України, який зазнає катастрофічних освітніх втрат у результаті російсько-української війни. На часі дослідження трансформації змісту освітньої-професійних програм (ОПП) закладів освіти та відображення у їхній структурі викликів соціально-економічної, воєнно- безпекової реальності.

Не залишається осторонь цього процесу й географічна середня освіта, яка у закладах вищої освіти представлена ОПП Середня освіта (Географія).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зміни ОПП Середня освіта (Географія) як першого (бакалаврського) так і другого (магістерського) рівнів вищої освіти у різні часові періоди досліджені географами-освітянами і педагогами.

Д. Мальчикова, Р. Молікевич, О. Захаров, У. Борис (2022) детально проаналізували 35 ОПП першого (бакалаврського) рівня спеціальності 014 Середня освіта, за предметною спеціалізацією географія, навчання за якими провадиться у закладах вищої освіти України [1]. Вчені встановили: монопрограми користуються більшою популярністю серед здобувачів освіти, аніж програми з кількома спеціалізаціями, що поєднуються з географією (біологія, краєзнавча робота, економіка, англійська мова) [1, с. 64]; заклади освіти, які «концентрують більше 60% контингенту здобувачів, і відповідно, мають найбільший вплив на формування «обличчя» вчителя географії в українській школі» [1, с. 64]; більшість загальних компетентностей є спільними для всіх проаналізованих ОПП, «разом з цим, в окремих ОП до їх переліку додані такі, що розкривають унікальність освітніх програм з точки зору їх професійної приналежності» [1, с. 65]; «фахові компетентності і програмні результати навчання, не дивлячись на їх значну кількісну розбіжність, мають спільні риси і загалом реалізують пропорційно 3 напрямки підготовки вчителя географії: педагогічна, предметна географічна і методична підготовка» [1, с. 65]; «в освітніх програмах, де географія є єдиною предметною спеціальністю, кількісний розподіл між обов'язковими компонентами предметного та педагогічного спрямування в середньому знаходиться на рівні 75% і 25%» [1, с. 67]; загальна послідовність вивчення освітніх компонентів є спільною в усіх ОПП -- «спочатку вивчаються дисципліни, які забезпечують базове розуміння фізичної та соціально- економічної географії, а далі за принципом «від загального до окремого» [1, с. 68]. З проблемних моментів, автори наголосили на необхідності, «зважаючи на значущість географії у контексті її непересічної ролі у формуванні національної свідомості, ідентичності, розуміння витоків незалежності України і її місця у європейському і світовому просторі, а також потреб повоєнної відбудови України» затвердження Стандарту вищої освіти за спеціальністю 014 Середня освіта, а відповідно означення фахових і предметних компетентностей [1, с. 70].

Вичерпний аналіз компетентностей (загальних, фахових) в ОПП Середня освіта (Географія) закладів освіти України здійснив О. Захаров [2]. Він означив, що усі ОПП мають десять спільних загальних компетентностей, які «включають основні «м'які» навички (soft skills), необхідні для якісного навчання та подальшої професійної діяльності» [2, с. 16].

Д. Мальчикова (2018) проаналізувала проблеми географічної освіти у середній школі та їхнє розв'язання у трансформації професійної підготовки вчителів географії, запропонувала наповнити ОПП сучасними викликами, які стоять перед людством, зокрема означені у «Порядку денному для сталого розвитку до 2030 р.» [3], наголосила, що: «освітні реформи останніх років викликають значне занепокоєння, оскільки зміст і тривалість географічних компонентів середньої освіти постійно зменшується» [3, с. 226].

Аспекти освітнього менеджменту у сфері підготовки майбутніх бакалаврів предметної спеціальності 014.07 Середня освіта (Географія) розкриті в аналітичній доповіді авторства Л. Лук'янова, М. Вовк, С. Соломаха, Ю. Грищенко (2023) [4]. Учені виділили деструктивні кількісні зміни -- «зменшення кількості кредитів на практичну підготовку бакалаврів» [4, с. 35], конструктивні якісні зміни--«введення психолого-педагогічних дисциплін …[..], що підтверджується переліками варіативних освітніх компонентів; посилення уваги до диференційованого підходу проведення різних видів практик» [4, с. 35]; навели приклади практичної підготовки майбутніх педагогів у розвинених державах світу (Велика Британія, Німеччина, Канада, США, Фінляндія, Швеція) [4, с. 45-48].

Загальні підходи до розробки освітніх програм підготовки магістрів педагогічної спеціальності розкрили С. Нестуля, Н. Кононец (2020) [5].

Окремі аспекти актуальності освітніх компонент в ОПП Середня освіта (Географія) другого (магістерського) рівня вищої освіти розкрили В. Біланюк (2023) [6, 7], Л. Котик (2023) [6-8].

Мета статті. Розкрити виклики освітнього менеджменту в географії у сфері реалізації освітнього процесу у вищій школі, проаналізувати змістові та структурні трансформації ОПП Середня освіта (Географія) другого (магістерського) рівня вищої освіти Львівського національного університету імені Івана Франка, означити траєкторію вдосконалення ОПП у контексті візії освіти України.

Виклад основного матеріалу

Дослідження еволюції змісту й структури ОПП, разом з процесом їхнього започаткування та оцінки конкурентоспроможності на освітньому ринку й ринку праці є прикладною складовою освітнього менеджменту. Особливістю її реалізації є: «необхідність реагування як на глобальні так і на місцеві виклики, шляхом змін у навчальних програмах, педагогічних практиках, практиках оцінювання» [6, с. 144].

Головним нормативним документом, який регламентує розробку ОПП з спеціальності 014 Середня освіта є Стандарт. Наразі в Україні наявний тільки «Проєкт Стандарту вищої освіти з спеціальності 014 Середня освіта» (2023) [9], який перебуває на обговоренні громадськості. Він містить сім загальних і вісім фахових компетентностей набуття яких має відбутися у процесі засвоєння ОПП. Окремо у «Проєкті Стандарту...» виокремлено компетентності предметних спеціальностей -- для «Географії» їх означено сім: від «ПК1. Здатність усвідомлювати та інтегрувати концептуальні природно-географічні, суспільно-географічні, картографічні, психолого-педагогічні знання та навички» [9] до «ПК7. Здатність до організації та проведення позанавчальної роботи здобувачів освіти географічного, краєзнавчого, туристського або іншого фахового спрямування» [9].

У «Проєкті Стандарту...» означено 14 загальних програмних результатів навчання і сім спеціальних для предметної спеціальності 014.07 Середня освіта (Географія). З-поміж останніх варто виокремити ПРН6: ЃqДемонструє володіння спеціалізованими уміннями та навичками розв'язання проблем сучасної географічної науки, педагогіки, психології, методики навчання географії, які є необхідними для проведення наукових досліджень, провадження інноваційної наукової та педагогічної діяльностей» [9], що відображає вимогу часу до провадження інноваційної діяльності у закладах середньої та фахової передвищої освіти. Остання виходить за межі предметної спеціальності, націлена на міжпредметні зв'язки, потребує ґрунтовного розвитку м'яких навичок здобувачів освіти [8], а відповідно збалансованого набору освітніх компонент ОПП, які можуть забезпечити їх формування.

При розробці ОПП з предметної спеціальності 014.07 Середня освіта (Географія) потрібно враховувати положення «Професійного стандарту Вчителя закладу загальної середньої освіти» (2020) [10]: загальні компетентності (ЗК01-ЗК.05), трудові функції (навчання учнів предметів, партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу, участь в організації безпечного та здорового освітнього середовища, управління освітнім процесом, безперервний професійний розвиток), професійні компетентності, знання, уміння, навички. Їхнє набуття та формування має бути забезпечено нормативними освітніми компонентами ОПП.

Необхідність оновлення ОПП підготовки вчителя географії означена в «Хартії географічної освіти» (2016): «Вчителі географії мають бути спеціалістами в галузі як суспільної так і фізичної географії, щоб мати змогу інтегрувати різні аспекти дисципліни в початковій і старшій школі» [11, p. 12J; «Порівняння стандартів географічної освіти і навчальних програм з географії у різних державах і створення можливостей для організації міжнародного обміну викладачів необхідно заохочувати з метою поширення знань, навичок і цінностей, які є базовими для географічної освіти» [11, р. 12].

У «Концепції розвитку педагогічної освіти» (2018) наголошено на необхідності «переосмислення змісту освіти на користь зростання частки міжпредметної і міжгалузевої інтеграції знань, яка є можливою лише на основі переходу від знання фактів до розвитку компетентностей» [12]. Означено в «Концепції …Ѓtвимоги до обсягу педагогічної практики у структурі ОПП: «Обов'язковою складовою освітнього процесу підготовки здобувача вищої або фахової передвищої освіти до педагогічної професії є безперервна педагогічна практика. Для виконання цього ключового завдання обсяг практичної підготовки має складати не менше 30 кредитів (включно з магістерським дослідженням) у межах обов'язкової частини магістерських програм.[…]Не менше половини обсягу практичної підготовки має бути відведено для проходження виробничої практики із самостійним виконанням професійних завдань» [12].

На оновленні ОПП наголошено у «Візії майбутнього освіти і науки України» (2023), де операційною ціллю 2.4 вищої освіти означено: «наукові дослідження та інновації визначають зміст і розвиток освітніх програм і сприяють підвищенню позицій українських ЗВО у світових рейтингах», а операційною ціллю 3.1 середньої освіти -- «педагоги готові до впровадження сучасних освітніх практик відповідно до концепції НУШ та викликів сьогодення» [13].

Прикладом освітньої програми, що у руслі провадження освітнього менеджменту в географії оновлена у Львівському університеті відповідно до вимог «Проекту Стандарту …Ў·[9] є «Середня освіта (Географія)» другого (магістерського) рівня вищої освіти (гарант ОПП - проф. Мирослав Дністрянський) [14]. Це ОПП об'ємом 90 кредитів ЄКТС, тривалістю навчання - 1 рік 4 місяці. Її нормативний блок сформований 15 освітніми компонентами загальним обсягом 66 кредитів; вибірковий блок містить вісім освітніх компонентів обсягом 24 кредити ЄКТС (табл. 1).

освітній менеджмент географія

Перелік освітніх компонентів ОПП Середня освіта (Географія) другого (магістерського) рівня вищої освіти